Зміст взаємодії підрозділів кримінальної поліції з різними суб’єктами під час оперативно-розшукової протидії крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст взаємодії підрозділів кримінальної поліції з різними суб'єктами під час оперативно-розшукової протидії крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища

С.В. Пономарьов

Як свідчить досвід роботи правоохоронних органів, якісна та швидка протидія злочинним явищам, а також вирішення завдань як опера- тивно-розшукової діяльності, так і кримінального провадження, зазвичай є неможливою без чітко узгоджених і спільних дій не тільки оперативних та слідчих працівників, але й інших представників як правоохоронної системи, так й громадськості, населення, органів державної влади, засобів масової інформації та приватних підприємств. Сукупність же прийомів і способів такої взаємодії складає один із важливих елементів тактичного і методичного арсеналу протидії злочинам [1]. У той же час, проведений аналіз практичної діяльності дозволив констатувати, що в процесі опе- ративно-розшукової протидії крадіжкам, вчинюваних із поєднанням проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, питання здійснення оперативними працівниками взаємодії складають окреме актуальне наукове і практичне завдання.

Слід відмітити, що питання оперативно- розшукової протидії крадіжками висвітлювалося в працях: О.М. Асадчих, О.А. Гапона, О.О. Ганжі, Д.В. Гребельського, В.В. Губанова, О.І. Гурова, О.Ф. Долженкова, О.О.Деревягіна, О.І. Козаченка, М.В. Стащака, В.Г. Телійчука, К.В. Шахової, В.В. Шендрика та ін., але їх дослідження не охоплюють весь спектр проблемних питання, які існують сьогодні. Тому метою статті є визначення змісту взаємодії підрозділів кримінальної поліції з різними суб'єктами під час оперативно- розшукової протидії крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища під час оперативно-розшукової протидії крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища.

Аналізуючи діюче законодавство, можна дійти висновку, що в понятійному апараті кримінального процесуального та оперативно-розшуко- вого законодавства не закріплено визначення змісту терміну «взаємодія».

Взагалі, за етимологічним значенням «взаємодія» трактується як взаємна підтримка [1]. З цього приводу, В.І. Даль відзначав, що вказане поняття слід розглядати як взаємну дію (взаім- нічать, дотримуватися обопільність, рівні, взаємні дії і відносин) [2].

З наведених визначень випливає, що взаємодія передбачає наявність певних відносин, взаємних прав та обов'язків у діяльності учасників цього процесу. При цьому, така діяльність носить характер спільної дії, який передбачає взаємну підтримку. Визначення, дані цьому поняттю, носять гранично загальний характер і можуть бути застосовані, до будь-якої сфери людської діяльності, як в теоретичному, так і прикладному аспектах.

В юридичній літературі прикладний характер оперативно-розшукової сутності дефініції «взаємодія» досліджували вчені-криміналістики (Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг та ін.), оскільки цей термін найчастіше використовується для позначення саме співпраці слідчих та оперативних працівників, а також фахівці у сфері оператив- но-розшукової діяльності (А.В. Бабяк, О.М. Бандурка, В.В. Шендрик та ін.)

Наприклад, Р.С. Белкін дещо конкретизував спільне визначення поняття «взаємодія» та запропонував під ним розуміти одну із форм організації розслідування злочину, що являє собою засноване на законі співробітництво слідчого з органами дізнання, спеціалістами, експертами. Це співробітництво погоджене за цілями, місцем, та часом [3, с.25]. На думку Р.С. Бєлкіна і А.І. Він- берга, під взаємодією слід розуміти об'єднання сил, засобів і методів кожного підрозділу, спрямоване на успішне досягнення загальної мети і є загальновизнаним принципом організації та здійснення боротьби зі злочинністю як у цілому, так і в рамках конкретного акту розслідування [4, с.66]. В той же час, інший вчений-криміналіст Т.Л. Маркелов стверджує, що «взаємодія - це глибоке поняття, до якого входять спілкування, зв'язок і взаємодопомога у вирішенні спільних завдань» [5, с.110].

В свою чергу, В.П. Півненко вважає, що взаємодія - це заснована на об'єктивно існуючих між державними органами взаємних зв'язках, ініціативі та зацікавленості сторін, узгоджена діяльність, що здійснюється у формі співробітництва, взаємної допомоги і підтримки за відсутності єдиного керівництва, у процесі якої забезпечується раціональне та комплексне вирішення загальних завдань щодо зміцнення законності» [6, с.10]. Інші ж науковці вважають, що суть взаємодії слідчого та оперативних підрозділів полягає в їх спільній діяльності [7]. Однак і ця позиція, як видається, є недостатньо обґрунтованою.

Тобто, серед вчених-криміналістів і серед фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності триває наукова дискусія щодо визначення дефініції «взаємодія». Так, наприклад, О.М. Бандурка визначає взаємодію як комплекс спільних, або узгоджених за часом і місце дії кількох оперативних підрозділів по вирішенню певних завдань в боротьбі зі злочинністю спільними зусиллями [8, с. 139-140]; О.Г. Лєкарь та Д.В. Гре- белький пропонують розуміти під «взаємодією» спільні або погоджені за часом, місцем та метою дії двох і більше підрозділів (органів) щодо вирішення конкретних задач боротьби зі злочинністю [9, с.13б]; І.П. Козаченко та В.Л. Регульсь- кий вважають, що взаємодія - це своєрідна модель комплексного здійснення оперативно- розшукових та інших правоохоронних заходів, які здійснюються з урахуванням відповідних умов оперативної ситуації (обстановки). Тобто, взаємодія є концентрацією сил, засобів і методів для досягнення поставленої мети, здійснення відповідних спільних заходів, вибором таких тактичних прийомів або їх комбінацій, які найкраще забезпечують виконання завдань у винятково короткі терміни силами і засобами, що є в розпорядженні суб'єктів взаємодії, при найменших затратах і при безумовному дотриманні чинного законодавства [10, с.177-203].

Ще один науковець, В.В. Іванов, називає взаємодію комплексним явищем, яке потрібно розглядати з позицій філософії, права, соціальної психології та управління. У його роботі визначено, що взаємодія - це певний вид взаємозв'язку суб'єктів, які вирішують єдині або взаємопов'язані завдання. Цей взаємозв'язок є діловим співробітництвом, яке проявляється в їхній сумісній чи узгодженій діяльності. Таким чином, сутність взаємодії - це взаємозв'язок суб'єктів розкриття та розслідування злочинів [11, с.14]. І.М. Гуткін у роботі, присвяченій питанням взаємодії слідчих і органів дізнання в кримінальному процесі, зазначає, що під взаємодією слідчого і органів дізнання слід розуміти засновану на законі, узгоджену за метою, місцем, часом діяльність незалежних один від одного в адміністративному аспекті органів, яка виражається в найбільш доцільному поєднанні властивих цим органам засобів і методів, і направлена на попередження, припинення і розкриття злочинів, виробництво щодо яких віднесене до компетенції слідчого, притягнення до кримінальної відповідальності винних і забезпечення відшкодування збитку, заподіяного злочином» [12, с.13].

М.О. Селіванов відзначає, що взаємодія полягає в узгодженій діяльності щодо забезпечення успішного розкриття і розслідування злочинів кожною зі сторін у межах своєї компетенції властивими їй засобами та методами [13, с.47]; Я.О. Морозова під поняттям «взаємодія підрозділів карного розшуку з іншими підрозділами органів внутрішніх справ під час розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів минулих років» пропонує розуміти погоджену діяльність із використання можливостей різних служб та оперативного обміну інформацією, яка становить інтерес для кожної зі сторін взаємодії [14, с.17];

О.М. Порубов вважає, що взаємодія - це співробітництво, яке ґрунтується на спільності мети і організоване таким чином, що дії слідчого і експерта взаємно узгоджуються для досягнення найбільш ефективного результату в процесі здійснення завдань кримінального судочинства [15, с.23].

А.В. Баб'як, О.О. Деревягін та М.В. Стащак визначають, що взаємодія підрозділів карного розшуку під час протидії злочинам - це врегульована чинним законодавством та нормативними актами вищих органів управління, така, що відповідає світовим стандартам дотримання прав і свобод людини, система заходів, узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом, яка на підставах інтеграції та комплексного використання можливостей, сил, засобів і методів оперативної роботи забезпечує ефективну протидію злочинам [16, с.135-136]; В.Д. Пчолкін, розглядаючи питання взаємодії оперативних та слідчих підрозділів у загальному вигляді, визначає, що взаємодії притаманні ознаки як заснованості на спільності цілей і завдань, погодженості за часом, місцем і змістом, визначені законодавством діяльності компетентних суб'єктів щодо раціонального застосування наявних сил, засобів і методів для своєчасного виявлення, попередження та розкриття злочинів [17]. оперативний взаємодія злочин житло

Аналізуючи вказані твердження можна резюмувати, що поняття «взаємодія» несе велику кількість смислових навантажень. Втім, неважко помітити, що всім наведеним визначенням терміну притаманні такі загальні риси:

характеризує спільну діяльність певної кількості суб'єктів;

відповідність діючому законодавству;

наявність узгодженої мети, конкретизації цілей, а також визначення різних об'єктивних та суб'єктивних чинників, які в тій чи іншій мірі впливають на певну діяльність;

загальна мета - досягнення цілей операти- вно-розшукової діяльності або кримінального провадження.

Разом із цим, можна визначити й деякі відмінності, які полягають в суб'єктивному визначенні елементів окресленої діяльності. Так, у більшості випадків взаємодію розглядають як певний процес, що відбувається між оперативними та слідчими працівниками. Однак у категорії «крадіжки», які вчиняються із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, таких учасників набагато більше. Так, оперативні працівники найчастіше взаємодіють з наступними суб'єктами:

слідчим підрозділом;

експертною службою;

превентивною службою поліції;

підрозділами кримінальної розвідки;

Департаментом захисту економіки;

Департаментом протидії наркозлочинності;

підрозділами оперативної служби;

підрозділами оперативно-технічної служби;

підрозділами внутрішньої безпеки НП України;

підрозділами державної служби охорони;

приватними охороню вальними підприємствами та організаціями;

населенням;

засобами масової інформації;

приватними та державними органами, що здійснюють страхування майна та товарів;

різного роду логістичними підприємствами та організаціями;

фінансовими та кредитними установами та організаціями;

провайдерами стільникового зв'язку та ін- тернет-провайдерами.

При цьому ступінь інтенсивності та необхідності здійснення взаємодії із вказаними суб'єктами змінюється в залежності від етапу оперативно- розшукової протидії крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, чи іншого приміщення чи сховища. Так, наприклад, під час документування підготовки окремих осіб до вчинення цього виду злочинів, оперативні працівники в більшості випадків взаємодіють із підрозділами оперативної та оперативно-технічної служби (78,8 % випадків); під час оперативно-розшукового забезпечення кримінального провадження за фактом вчинення досліджуваного виду злочинів - у 100 % випадків із слідчими підрозділами, у 43,2 % - із превентивною службою поліції, підрозділами захисту економіки та протидії наркоз- лочинам, у 23,5 % - з оперативною та оперативно-технічною службами, та у 12,4 % - із різного роду підприємствами та організаціями, що надають послуги охорони, 8,9 % - із населенням. Встановлено, що з як одна із форм взаємодії між оперативними та слідчими працівниками, слідчо-оперативна група при досудовому розслідуванні злочину даного виду створювалася на весь термін розслідування - 67,2 %, а спільний план слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій із урахуванням думок оперативних працівників в процесі оперативно-роз- шукового забезпечення досудового розслідування складається в 69,6 %, а в 8,1 % випадках, надані оперативним підрозділом пропозиції зовсім не враховувались.

Таким чином, під означеною взаємодією слід розуміти законодавчо врегульовану, двох- сторонню або багатосторонньо, узгоджену за метою та різними об'єктивними та суб'єктивними чинниками, діяльність оперативних працівників та інших суб'єктів, з метою досягнення конкретної цілі у вигляді виконання завдань оперативно-розшукової діяльності або кримінального провадження, направлених на операти- вно-розшукову протидію крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища.

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. Н. Ю. Шведовой. М., 1990. С. 83.

2. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. М., 1998. Т. 1. С.190.

3. Белкин Р. С. Криминалистика : учеб. словарь-справ. М. : Юрист, 1999. 357 с.

4. Белкин Р. С., Винберг А. И. Криминалистика: общетеоретические проблемы. М. : Юрид. лит., 1973. 264 с.

5. Маркелов Т. Л. Взаимосвязь органов прокуратуры с общественностью в борьбе с правонарушениями. Проблемы участия общественности в борьбе с преступностью: сборник научных трудов. М. : ВНИИ, 1978. С. 110-122.

6. Пивненко В. П. Организация взаимодействия районной (городской) прокуратуры с местными Советами народных депутатов в укреплении социалистической законности : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. М., 1989. 24 с.

7. Ермаков К. К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел : лекция. М. : Акад. МВД СССР, 1971.24 с.

8. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність. Х. : Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2002. Ч. 1.336 с.

9. Оперативно-розыскная деятельность органов внутренних дел. Общая часть / под ред. А. Г. Лекаря,

10. Д. В. Гребельского. М. : МВД СССР, 1972. 304 с.

11. Козаченко І. П., Регульський В. Л. Правові, морально-етичні та організаційні основи оперативно- розшукової діяльності, Л. : Львів. ін-т внутр. справ при Нац. акад. внутр. справ України, 2000. 219 с.

12. Іванов В. В. Взаємодія оперативних підрозділів органів внутрішніх справ і слідчого на досудових стадіях кримінального процесу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 21.00.06. К., 1998. 20 с.

13. Гуткин И. М. Правовые вопросы взаимодействия следователей и органов дознания в уголовном процессе. М. : ВШ МООП СССР, 1967. С. 13-17.

14. Справочная книга криминалиста / под ред. Н. А. Селиванова. М. : Дело, 2000. 134 с.

15. Морозова Я. О. Розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів минулих років підрозділами карного розшуку : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Львів, 2012. 20 с.

16. Порубов А. Н. Взаимодействие как процессуальная и профессиональная функция следователя, эксперта и органа дознания. Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. 1998. Вып. 13. С. 23-28.

17. Баб'як А. В., Деревягін О. О., Стащак М. В. Особливості протидії злочинам підрозділами карного розшуку в курортних місцевостях України : монографія. Львів : ЛьвДУВС, 2012. 172 с.

18. Пчолкін В. Д. Взаємодія слідчих і працівників оперативних підрозділів у ході розслідування злочинів. URL: http://www.hniise.gov.ua/user_files/File/sbomik/2009/Pcholkin.pdf.

19. REFERENCES

20. Ozhegov, S. I., Shvedova, N. YU. (Red.). (1990). Slovar'russkogo yazyka [Dictionary of Russian]. Мoskva (in Russ.).

21. Dal', V. I. (1998). Tolkovyy slovar' zhivogo velikorusskogo yazyka [Explanatory dictionary of the living Great Russian language]. V 4 т. Мoskva. Т. 1 (in Russ.).

22. Belkin, R. S. (1999). Kriminalistika : ucheb. slovar'-sprav. [Forensic science: Textbook. dictionary-reference]. Moskva: Yurist (in Russ.).

23. Belkin, R. S., & Vinberg, A. I. (1973). Kriminalistika: obshcheteoreticheskiye problemy [Forensic science: general theoretical problems]. Moskva: Yurid. lit. (in Russ.).

24. Markelov, T. L. (1978). Vzaimosvyaz' organov prokuratury s obshchestvennost'yu v bor'be s pravonarusheniyami [Interrelation of the prosecutor's office with the public in the fight against violations of law]. Problemy uchastiya obshchestvennosti v bor'be s prestupnost'yu: sbornik nauchnykh trudov. Moskva: VNII (s. 110-122) (in Russ.).

25. Pivnenko, V. P. (1989). Organizatsiya vzaimodeystviya rayonnoy (gorodskoy) prokuratury s mestnymi Sovetami narodnykh deputatov v ukreplenii sotsialisticheskoy zakonnosti [Organization of interaction between the district (city) prosecutor's office and local Soviets of People's Deputies in strengthening socialist legality]. Kandydats'ka dysertatsiya thesis (12.00.02). Мoskva (in Russ.).

26. Yermakov, K. K. (1971). Vzaimodeystviye i koordinatsiya v organakh vnutrennikh del: lektsiya [Interaction

27. and coordination in the bodies of internal affairs: lecture]. Moskva: Akad. MVD SSSR (in Russ.).

28. Bandurka, O. M. (2002). Operatyvno-rozshukova diyal'nist' [Operational-search activity]. Kharkiv: Vyd-vo nats. un-tu vnutr. Sprav. Ch. 1 (in Ukr.).

29. Lekar' A. G., Grebel'skiy D. V. (Reds.). (1972). Operativno-rozysknaya deyatel'nost' organov vnutrennikh del. Obshchaya chast' [Operative-investigative activity of law-enforcement bodies. A common part]. Moskva: MVD SSSR (in Russ.).

30. Kozachenko, I. P., & Rehul's'kyy, V. L. (2000). Pravovi, moral'no-etychni ta orhanizatsiyni osnovy operatyvno-rozshukovoyi diyal'nosti [Legal, moral and ethical and organizational foundations of operative and investigative activity]. L'viv: L'viv. in-t vnutr. sprav pry Nats. akad. vnutr. sprav Ukrayiny (in Ukr.).

31. Ivanov, V. V. (1998). Vzayemodiya operatyvnykh pidrozdiliv orhaniv vnutrishnikh sprav i slidchoho na dosudovykh stadiyakh kryminal'noho protsesu [Interaction of the operational units of the bodies of internal affairs and the investigator at the pre-trial stages of the criminal process]. Kandydats'ka dysertatsiya thesis (21.00.06). Kyiv (in Ukr.).

32. Gutkin, I. M. (1967). Pravovyye voprosy vzaimodeystviya sledovateley i organov doznaniya v ugolovnom protsesse [Legal issues of interaction of investigators and investigative bodies in criminal proceedings]. Moskva: VSH MOOP SSSR (s. 13-17) (in Russ.).

33. Selivanov, N. A. (Red.). (2000). Spravochnaya kniga kriminalista [Reference book of the criminalist]. Moskva: Delo (in Russ.).

34. Morozova, YA. O. (2012). Rozkryttya tyazhkykh ta osoblyvo tyazhkykh zlochyniv mynulykh rokiv pidrozdilamy karnoho rozshuku [Disclosure of grave and especially grave crimes of past years by units of criminal prosecution]. Kandydats'ka dysertatsiya thesis (12.00.09). L'viv (in Ukr.).

35. Porubov, A. N. (1998). Vzaimodeystviye kak protsessual'naya i professional'naya funktsiya sledovatelya, eksperta i organa doznaniya [Interaction as a procedural and professional function of the investigator, expert and the body of inquiry]. Voprosykriminologii, kriminalistikiisudebnoy ekspertizy, (13). 23-28 (in Russ.).

36. Bab'yak, A. V., Derevyahin, O. O., & Stashchak, M. V. (2012). Osoblyvosti protydiyi zlochynam pidrozdilamy karnoho rozshuku v kurortnykh mistsevostyakh Ukrayiny: monohrafiya [Peculiarities of counteraction to crimes by units of criminal search in resort regions of Ukraine: monograph]. L'viv: L'vDUVS (in Ukr.).

37. Pcholkin, V. D. Vzayemodiya slidchykh ipratsivnykiv operatyvnykh pidrozdiliv u khodirozsliduvannya zlochyniv [Interaction of Investigators and Operations Officers in the Investigation of Crimes]. Retrieved from: http://www.hniise.gov.ua/user_files/File/sbornik/2009/Pcholkin.pdf (in Ukr.).

Надане визначення взаємодії оперативних працівників в процесі під час оперативно-розшукової протидії крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища із різними суб'єктами. Під вказаним поняттям слід розуміти законодавчо врегульовану, двохсторонню або багатосторонньо, узгоджену за метою та різними об'єктивними та суб'єктивними чинниками, діяльність оперативних працівників та інших суб'єктів, з метою досягнення конкретизованої цілі у вигляді виконання завдань оперативно-розшукової діяльності або кримінального провадження, направлених на оперативно-розшукову протидію крадіжкам, поєднаним із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища.

Ключові слова: взаємодія, підрозділи кримінальної поліції, оперативно-розшукова протидія, крадіжки, поєднані із проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища

Дано определение взаимодействия оперативных работников в процессе во время оперативно-розыскной противодействия кражам, совмещенным с проникновением в жилище, другое помещение или хранилище с различными субъектами. Под указанным понятием следует понимать законодательно урегулированная, двухстороннюю или

многосторонне, согласованную с целью и различными объективными и субъективными факторами, деятельность оперативных работников и других субъектов, с целью достижения конкретизированной цели в виде выполнения задач оперативно-розыскной деятельности или уголовного производства, направленных на оперативно-розыскную противодействие кражам, совмещенным с проникновением в жилище, другое помещение или хранилище. Ключевые слова: взаимодействие, подразделения криминальной полиции, оперативно-розыскная противодействие, кражи, соединенные с проникновением в жилище, другое помещение или хранилище

The author states that in the process of operatively-search counteraction to thefts, combined with the penetration of housing, other premises or repositories, operational staff most often interact with the following actors: investigative unit; expert service; preventive police service; departments of criminal intelligence; Department of economic protection; Department of narcotization control; units of operational service; units of operational and technical service; Departments of Internal Security of the National Police of Ukraine; departments of the state security service; private security companies and organizations; the population; the media; private and state bodies that insure property and goods; various kinds of logistics enterprises and organizations; financial and credit institutions and organizations; cellular service providers and Internet providers.

The author gives a definition of the interaction of operational staff in the process of operational-search counteraction to thefts, combined with the penetration of housing, other premises or storage facilities with various entities. In particular, these terms should be understood as legally regulated, bilaterally or multilaterally, agreed upon by objective and various objective and subjective factors, activity of operational personnel and other entities, in order to achieve a specific objective in the form of performing tasks of operational and investigative activities or a criminal proceeding directed at an operative and wanted counteraction to thefts, combined with penetration into a home, other premises or a repository.

Key words: interaction, units of criminal police, operative-search counteraction, theft, combined with penetration into a home, another room or storage

Размещено на Allbest.ru