Наслідки вчинення злочинів проти навколишнього природного середовища: теоретичні, методологічні і практичні проблеми

Щодо таких наслідків, як «тяжкі екологічні аварії» (ст. 253 КК) в юридичній літературі існують суперечності. Під такою ознакою розуміють вихід з ладу (через відсутність обов'язкових інженерних систем захисту довкілля) одного з технологічних ланцюгів виробництва, певного агрегата, зупинка всього виробництва, велике пошкодження ємності зі шкідливими речовинами тощо, що заподіяло або могло заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу або власності [7, с. 576]. Деякі автори під зазначеною ознакою розуміють велику за масштабами і тяжку за наслідками подію техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає істотної шкоди довкіллю (наприклад, аварія з викидом сильнодіючих, отруйних речовин, радіаційна аварія) [11, с. 673]. Деякі дослідники ототожнюють технологічну аварію з катастрофою і вважають, що це подія, внаслідок якої втрачений контроль над промисловим об'єктом, спорудою, ядерною установкою і т. п., яке призвело чи може призвести до шкідливого впливу на людей і навколишнє середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами безпеки [10, с. 538]. У висвітлених думках є певні недоліки: 1) в останній точці зору робиться ототожнення понять «аварія» та «катастрофа», що явно суперечить науко- во-обґрунтованій думці в науці; 2) автори першої точки зору недостатньо обґрунтовують обмеження щодо впливу аварії на інші об'єкти та пов'язують аварію лише з виробництвом; 3) автори другої точки зору вживають у визначенні поняття «катастрофа», вказуючи на великий масштаб події і наслідків. У той же час у всіх цих визначеннях є раціональне зерно, яке ми і використовуємо для характеристики досліджуваної ознаки. Враховуючи вищевикладене, слід запропонувати визначення тяжкої екологічної аварії. Тяжка екологічна аварія - наслідок діяння, передбаченого ч. 2 ст. 253 КК, - це викид з вини людини у навколишнє природне середовище певними об'єктами (введенням в експлуатацію без обов'язкових інженерних систем захисту навколишнього природного середовища споруд, які можуть викликати стан екологічної аварії) шкідливих речовин у таких обсягах, що виникає загальна небезпека для навколишнього природного середовища, людей і матеріальних утворень.

Ознака об'єктивної сторони (наслідки) «екологічна катастрофа» по-різному оцінюється в юридичній літературі: 1) велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків [13, с. 451]; 2) надзвичайна подія природного характеру, яка зумовлює виникнення надзвичайної екологічної ситуації (наприклад, надзвичайно великі за площами поширення лісові, торф'яні пожежі, катастрофічне затоплення тощо) [11, с. 673]; 3) подія (як правило, несподівана), яка сталася у зв'язку з відсутністю обов'язкових інженерних систем захисту довкілля і спричинила шкоду навколишньому природному середовищу глобального або державного характеру: вихід із користування великих земельних ділянок (наприклад, 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС), знищення фауни і флори у басейні річки чи його значній частині, загибель або захворювання великої кількості людей. Зазначені точки зору мають певні неточності та деякий відхід від ознаки «екологічна катастрофа», яка зазначена в диспозиції ст. 253 КК України, що призводить до пересічення понять, що суперечить законам формальної логіки. Так, автори першої точки зору необґрунтовано зводять катастрофу до аварії та іншої події, що призводять до тяжких наслідків. У суспільному житті, у сфері навколишнього природного середовищі, технічному забезпеченні виробництва тощо є багато подій, які призводять до тяжких наслідків, але їх не слід відносити до катастрофи. Прихильники другої версії зводять екологічну катастрофу лише до фактора (причини) природного характеру. Така точка зору не має нічого спільного із зазначеною в ст. 253 КК України досліджуваною ознакою. Більш прийнятною є думка третьої групи авторів, які пов'язують цю ознаку з діяльністю людини, хоча ця подія мотивується лише відсутністю інженерних систем захисту довкілля.

З метою пошуку виходу з цієї ситуації звернемося до довідкової літератури. Енциклопедичний словник тлумачить катастрофу як велику аварію в процесі господарської діяльності, що спричинила шкоду для людини, навколишнього середовища (людські жертви, погіршення здоров'я населення або якості природного середовища тощо) в значних розмірах (як правило, до катастрофи відносять великі аварії, за яких загинуло не менше певної кількості людей (як правило, не менше 10 людей), матеріальна шкода перевищила певну суму або відбувся збіг цих обставин [47, с. 307]. Новий тлумачний словник української мови характеризує катастрофу як раптове лихо, подію з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація [48, с. 229]. Для того, щоб сформулювати визначення поняття «катастрофа» потрібно з усіх відповідних визначень врахувати такі ознаки: 1) раптове лихо; 2) подію з тяжкими трагічними наслідками; 3) знищення, загибель, руйнація; 4) виникає в процесі господарської діяльності; 5) велика подія за масштабом; 6) надзвичайна подія; 7) викликає надзвичайну екологічну ситуацію; 8) яка спричинена відсутністю обов'язкових інженерних систем захисту довкілля; 9) яка завдала шкоду навколишньому природному середовищу глобального або державного характеру.

Таким чином, під екологічною катастрофою необхідно розуміти (наслідок діяння, передбаченого ч. 2 ст. 253 КК) раптовий викид у навколишнє природне середовище певними об'єктами внаслідок широкомасштабної аварії з вини людини (введенням в експлуатацію без обов'язкових інженерних систем захисту навколишнього природного середовища споруд, які можуть викликати стан екологічної катастрофи) великої кількості шкідливих матеріальних утворень, що призвело до різких або комулятивних вкрай несприятливих і незворотних перетворень навколишнього природного середовища, погіршення екологічної рівноваги, втрати стійкості ландшафтів, у результаті чого зазначене середовище переходить в інший екологічний стан з меншим, порівняно з вихідним рівнем його складності, речовинним, енергетичним, інформаційним і людським потенціалом.

Щодо наслідків, зазначених у диспозиції ст. 254 КК України, погляди, викладені в юридичній літературі, суттєво не відрізняються. Під тривалим зниженням родючості землі розуміють зменшення врожайності (наприклад, через ґрунтовтому) будь-якої сільськогосподарської культури на три і більше років (коли рентабельність вирощування сільськогосподарських культур наближаються до критичної відмітки, коли вирощування сільськогосподарських культур стає екологічно недоцільним [7, с. 578]; під такими наслідками вважають зниження здатності землі продукувати (формувати) врожай, що триває 2 роки [13, с. 452]. Ці дві різні точки зору доповнюють одна одну. Але вони мають певні неточності та недоліки. Перша передбачає зниження родючості землі як природного процесу, а не результату людської негативної діяльності. Ці положення також стосуються і другого погляду. Крім того, як перша, так і друга точка зору під тривалістю розуміють більше 2, 3 і більше років, не обґрунтовуючи це положення. Також це стосується і законодавчої неточності термінології, зокрема вживання поняття «земля» замість поняття «ґрунт».

На основі зазначеного вище й тлумачення термінів «тривалий» (що довго продовжується) [46, с. 1266]; «тривати» (відбуватися протягом якого- небудь часу, продовжуватися) [46, с. 1266], а також залежно від виду або типу ґрунту, його походження (генезис) і характеру ґрунтоутворювальних процесів, що відбуваються в ньому (піщані, супіщані, глинисті й суглинисті), поновлення родючості має різні терміни [49, с. 205], оскільки родючість ґрунту - це здатність ґрунту задовольнити кореневі системи достатньою кількістю повітря, тепла і сприятливим фізико-хімічним середовищем для продуктивної діяльності (потенційна - природна і ефективна - придбана родючість ґрунту) [7, с. 578]. Зважаючи на це, зазначення авторами терміну три роки або більше двох років надто довільне. Цей термін може встановлюватися по кожній конкретній справі залежно від наведених нами чинників і конкретних обставин справи. Під тривалим зниженням родючості ґрунту (землі - в законі) необхідно розуміти зниження здатності ґрунту продукувати (формувати) врожай будь-якої сільськогосподарської культури тривалий час залежно від типу ґрунту, коли вирощування сільськогосподарських культур стає екологічно недоцільним (наближається до критичної відмітки нерентабельності).

Зазначені положення мають знайти місце у відповідній постанові Пленуму Верховного Суду України.

Щодо ознаки «втрата родючості землі» в кримінально-правовій літературі існують такі погляди: 1) це повна втрата родючості або її втрата до такого рівня, при якому вирощувати сільськогосподарські культури стає нерентабельним [7, с. 578]; 2) значне зниження властивостей земель, що призводить до втрати їх здатності продукувати врожай [13, с. 452].

Можна погодитися із зазначеними тлумаченнями ознаки «втрати родючості землі», але з певними уточненнями, а саме: що поновлення родючості ґрунту потребує суттєвих матеріальних затрат.

Слід звернутися до ознаки складу злочину «виведення земель із сільськогосподарського обороту», передбаченого ст. 254 КК України. З приводу роз'яснення цієї ознаки в юридичній літературі існують такі погляди: 1) це тимчасове припинення (консервація) використання земель або вилучення земель із використання назавжди внаслідок приведення їх у такий стан, за якого вони не можуть бути використані для вирощування сільськогосподарських культур через їх засолення, ерозію, забруднення, отруєння тощо або внаслідок економічної збитковості їх використання за призначенням [7, с. 578].

Консервація земель - виведення з господарського обороту (сільськогосподарського або промислового) земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічно задовільного стану ґрунтів, а також для встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги у конкретному регіоні [7, с. 578]; 2) це вимушена консервація земель, спричинена деградацією (механічною, фізичною, хімічною, фізико-хімічною, біологічною, гідромеліоративною) ґрунтів, яка не давала можливості забезпечити відтворення їх природних властивостей при існуючому використанні [13, с. 452]; 3) це викликане процесами не лише пов'язаними з утратою родючості ґрунтів, але й утворенням ярів, зсувів тощо [11, с. 674]. Слід зазначити, що перша та друга точки зору доповнюють одна одну та не суперечать одна одній. Третя точка зору не відповідає чинному законодавству ст. 254 КК України, оскільки такий вихід земель із сільськогосподарського обігу визначається як природний процес, а не як наслідок діяння людини. Таким чином, під виведенням земель із сільськогосподарського обігу (наслідки) необхідно розуміти як тимчасове припинення (консервацію, спричинену механічною, фізичною, хімічною, фізико-хімічною, біологічною, гідромеліоративною та іншою деградацією ґрунтів) використання земель або вилучення земель із використання назавжди внаслідок приведення їх у такий стан, за яким вони не можуть бути використані для вирощування сільськогосподарських культур через їх засолення, ерозію, забруднення, отруєння тощо або внаслідок екологічної збитковості їх використання за призначенням внаслідок негативного діяння людини.

Такий наслідок, як змивання гумусного шару (ст. 254 КК) в існуючих публікаціях або взагалі не висвітлюється, або якщо й висвітлюється, то не на підставі практики. З приводу цієї ознаки є лише одна точка зору - це таке використання земель, за якого внаслідок неправильного зрошування, недотримання правил догляду за іригаційними спорудами тощо змивається верхній шар ґрунту або з нього потоками води вимивається перегній [7, с. 578]. Проте змивання гумусного шару може також відбуватися просто змиванням гумусного шару (горизонту) і не внаслідок використання земель сільськогосподарського призначення. На підставі викладеного пропонується таке роз'яснення наслідку змивання гумусного шару - це таке використання земель, за якого внаслідок неправильного зрошування, недотримання правил догляду за іригаційними спорудами тощо змивається верхній шар ґрунту або з нього потоками води вимивається перегній, або просто умисне змивання гумусного шару для використання землі за іншим призначенням.

Ознака ст. 254 КК «порушення структури ґрунту» трактується як зміна форм і розмірів ґрунтових агрегатів під впливом надмірного антропогенного навантаження, водної і вітрової ерозії, забруднення тощо [13, с. 452]; це така зміна його механічного та хімічного складу, яка впливає на фізичні та водні властивості ґрунту, внаслідок чого ґрунт втрачає (повністю або частково) властивості засобу сільськогосподарського виробництва (родючість) [7, с. 578]. З першою точкою зору не можна погодитися, оскільки вона визначає наслідки не як результат злочинної діяльності людей, а як антропогенні природні впливи на ґрунт. Друга точка зору більш вдала і може з нашими доповненнями бути сприйнята практикою. Таким чином, під порушенням структури ґрунту необхідно розуміти негативне діяння людини, яке викликає зміну форм і розмірів ґрунтових агрегатів внаслідок зміни у ґрунті механічного та хімічного складу, що впливає на фізичні та водні властивості ґрунту, внаслідок чого ґрунт втрачає (повністю або частково) властивості засобу сільськогосподарського виробництва.

Крім того, питання, які окреслюють проблему, що розглядається в даній статті, піднімались і піднімаються не тільки вітчизняними вченими, але й зарубіжними, та мають певну полемізацію в кримінально-правовому колі деяких зарубіжних країн [50, с. 375; 51, с. 170, 52, с. 10-30; 53, с. 285; 54, с. 511]. природоохоронний законодавство кримінальний злочин

На підставі викладеного можна стверджувати, що твердження П.Ф. Повеліциної, В.О. Широкова, Е.М. Жевлакова про те, що злочини у сфері охорони навколишнього природного середовища за своєю конструкцією, як правило, відносяться до так званих формальних складів, є помилковим. У чинному КК України 2001 р. до злочинів, що містять формальні склади злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища, відносяться: ч. 1 ст. 238 КК, а також ч. 2 ст. 238 КК (за винятком ознак: 1) що спричинили загибель людей; 2) чи інші тяжкі наслідки); ч. 1 ст. 239 КК; ч. 1 ст. 240 КК, а також частина 2 ст. 240 КК (за винятком ознак: 1) якщо вони спричинили загибель людей; 2) їх масове захворювання; 3) інші тяжкі наслідки); ч. 1 ст. 241 КК; ч. 1 ст. 242 КК; ч. 1 ст. 243 КК, а також ч. 3 ст. 243 КК; ст. 244 КК (за винятком ознаки заподіяння істотної шкоди); ст. 248 КК (за винятком ознаки заподіяння істотної шкоди ч. 1); ч. 2 ст. 249 КК; ст. 250 КК; ч. 1 ст. 253 КК.

Список використаних джерел

1. Русско-украинский словарь.- Т. 3. - К.: Наукова думка,1968.- 189 с.

2. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 5700 слов / Под ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. - 19 изд., испр. - М.: Рус. яз., 1987. - 846 с.

3. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Иличев, П.Н.Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов. -М.: Сов. энциклопедия,1983. - 840 с.

4. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С.Б. Гавриш. - К.: Інститут Законодавства Верховної Ради України, 2002. - 636 с.

5. Берзін П.С. Злочини у сфері господарської діяльності: методика обчислення матеріальної шкоди / П.С. Берзін - К.: Юрискон-сульт, 2005. -149 с.

6. Михлин А.С. Последствия преступления / А.С. Михлин. - М.: Юрид. лит., 1969. -104 с.

7. АнтиповВ.И. Комментарий к ст. ст. 1631,2271 УК Украины / В.И. Антипов // Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий (по состоянию уголовного законодательства и постановлений Пленума Верховного Суда Украины на 25 октября 1995 г.); отв. ред. В.И. Шакун, С.С. Яценко. - К.: «Фіта», 1995. - С. 524-525, 739-742.

8. Багрий-Шахматов Л.В. Об уголовной политике в Украине / Л.В. Багрий- Шахматов // Правова система України: теорія і практика. Тези доп. і наук. повідомл. наук.-практ. конф. (Київ, 7-8 жовтня 1993 р.); відп. ред. Ю.С. Шемшученко,

B. Ф. Погорілко; укл. М.І. Малишко, В.М. Стретович. - К.: Наукова думка, 1993. -

C. 362-364.

9. Андрушко П.П. Коментар до ст. ст. 158, 159 КК України / П.П. Андрушко // Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 25 травня 1994 року): відп. ред. Я.Ю. Кондратьев, С.С. Яценко. - К.: «Юринком» - Редакція Бюлетня законодавства і юрид. практ. України, 1994. - С. 485-487.

10. Панько М.М. Преступления против окружающей среды / М.М. Панько // Уголовный кодекс Украины. Комментарий: под ред. Ю. А. Кармазина, Е.Л. Стрельцова. - Харьков, ООО «Одиссей», 2001. - С. 496-541.

11. Дудоров О.О. Злочини проти довкілля / О. О. Дудоров // Науково- практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року; за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. С. 629-674.

12. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М. Й. Коржанський. - К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. - 656 с.

13. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: Особлива частина/ П.П. Андрушко, Т.М. Арсенюк, О.Г. Атаманюк та ін.; М.О. Потебенько, В. Г. Гончаренко (заг. ред.) - К.: Форум, 2001. - 942 с.

14. Абдуразаков С.А., Ахмедов Г.А. Субъект преступления по Уголовному кодексу Узбекской ССР / С.А. Абдуразаков, Г. А. Ахмедов // Вопросы совершенствования законодательства Узбекской ССР / Ред. кол.: Г.А. Ахмедов и др. - Ташкент: Изд-во «Фан», 1970. - С. 137-147.

15. Юровский Д.Ю. Комментарий к ст. 228 Ук УССР / Д.Ю. Юровский // Уголовный кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий / Н.Ф. Антонов, М.И. Бажанов, Я.М. Брайнин и др. - К.: Политиздат Украины, 1978. - С. 600-601.

16. Грабовская Н.П. Преступления против общественной безопасности, общественного порядка и народного здоровья населения / Н.П. Грабовская // Курс советского уголовного права; отв. ред. Н. А. Беляев. - Л.: Издательство Ленингр. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1981. - Т. 5. - С. 3-219.

17. Комиссаров А.Н. Преступления, посягающие на рациональное использование и охрану воды и воздуха / А.Н. Комиссаров // Советское уголовное право. Особенная часть / Н.В. Васильев, М.А. Гельфер, П.И. Гришаев и др; под ред. П.И. Гришаева, Б. В. Здравомыслова. - М.: Юрид. лит., 1988. - С. 328-333.

18. Повелицына П.Ф. Уголовно-правовая охрана природы в СССР: автореф. дис. на соискание научн. степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовноисправительное право / П.Ф. Повелицына - М., 1991. - 48 с.

19. Пакутин В. Уголовно-правовая охрана вод и воздуха от загрязнений /

B. Пакутин // Соц. законность. - 1977. - № 6. - С. 40-42.

20. Чхиквадзе В.М. Социалистическая законность в СССР: Доклад на кон. Международной асоциации юридических наук в Варшаве / В.М. Чхиквадзе. - М.: Госюриздат, 1958. - С. 5-14.

21. Мунтян В.Л. Правовые проблемы рационального природопользования: автореф. дис. на соискание научн. степени докт. юрид. наук / В.В. Мунтян. - К., 1975. - 49 с.

22. Лопушанський Ф.А., Светлов О.Я., Костенко О.М., Лановенко І.П., Мілер А.Й, Трофимов С.В., Шемшученко Ю.С. Боротьба з екологічними злочинами: Кримінально-правове і кримінологічне дослідження / Ф.А. Лопушанський,

О.Я. Свєтлов, І.П. Лановенко та ін. - К.: Наукова думка, 1994. - 148 с.

23. Владимиров В.Н. Хозяйственные преступления / В.Н. Владимиров // Комментарий к Уголовному кодексу РСФСР / Г.З. Анашкин. К.М. Ахметин,

C. В. Бородин и др.; Отв. ред. Ю.Д. Северин. - М.: Юрид. лит., 1980. - С. 325-326.

24. Сташис В.В., Таций В.Я. Хозяйственные преступления / В. В. Сташис, В.Я. Таций // Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Особенная. - К.: Наукова думка, 1985. - 267 с.

25. Широков В. Ответственность за незаконную порубку леса / В. Широков // Сов. юстиция. -- 1983. - № 11. - С. 23-26.

26. Вольфман Г. Уголовно-правовая охрана леса / Г. Вольфман // Радянське право. - 1981. - № 11. - С. 23-24.

27. Гавриш С.Б. Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст. 160 КК УРСР) / С.Б. Гавриш // Радянське право. - 1980. - № 7. - С. 32-33.

28. Матышевский П.С. Преступления против социалистической собственности / П. С. Матишевський // Уголовное право УССР Особенная часть: Учебник (Авт. кол.: Ю.В. Александров и др.); под ред. М.И. Бажанова и др. - К.: Вища школа, 1989. - С. 147-165.

29. Жевлаков Э.Н. Общие вопросы квалификации преступлений в области охраны окружающей среды: Учебное пособие / Э.Н. Жевлаков. - М.: ВЮЗИ, 1986. - 86 с.

30. Гавриш С.Б., Корчева З.Г. Злочини проти довкілля / С.Б. Гавриш, З. Г. Корчева // Кримінальне право України: Особлива частина. - К.: Юринком Інтер; Х.: Право, 2002. - С. 214-230.

31. Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства: Наказ Мінекобезпеки від 27 жовтня 1997 року. - № 171 // Офіційний вісник України. - 1988. - № 18. - Ст. 664.

32. Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України: Постанова КМ України від 1 червня 1993 року № 399 // ЗП України. - 1993. - № 11. - Ст. 226; 1996. - № 13. - Ст. 361; 1999. - № 11. - Ст. 442.

33. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 року // Офіційний вісник України. - 2000. - № 12. - Ст. 442.

34. Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відшкодовуються на пні, і на живицю: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 44 // ЗП України. -1997. - № 1. - Ст. 21.

35. Про розміри та порядок визначення витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, як підлягають відшкодуванню: Постанова КМ України від 17 листопада 1997 року № 1279 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 47. - Ст. 40.

36. Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природо- заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року № 521 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 16. - Ст. 600.

37. Про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: Лист Державного комітету України по земельним ресурсам від 26 березня 1999 року № 7/250 (Окремий відбиток).

38. Про порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Наказ Держкомзему, Держбуду України, Держводгоспу, Мінагропрому, Держкомлісгоспу Української академії аграрних наук від 29 серпня 1997 ррку № 86/19/ 148/86/76/88 (Окремий відбиток).

39. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржан- ський М.Й. - К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. - 637 с.

40. Гальперин И.М. Уголовная политика и уголовное законода-тельство / И.М. Гальперин // Основные направления борьбы с преступностью; под ред. И.М. Гальперина и В.И. Курляндского. - М.: Юрид. лит., 1975. - 585 с.

41. Атрохин В.Г., Солодухин Е.Д. Лесная хрестоматия / В.Г. Атрохин, Е.Д. Солодухин. - М.: Лесн. пром-сть, 1988. - 399 с.

42. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н.И. Панов. - Харьков, Вища школа, 1982. - 161 с.

43. Жалинский А.Э. Содержание уголовной политики / А.Э. Жалинский // Направление уголовной политики в борьбе с преступностью. Межвузовский сб. научных трудов. - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1986. - С. 12-18.

44. Наумов А. В. Уголовный закон в условиях перехода к рыночной экономике / А.В. Наумов // Сов. гос. и право. - 1991. - № 2. - С. 35-36.

45. Про планування і забудову територій: Закон України від 20 квітня 2000 року // Офіційний вісник України. - 2000. - № 20. - Ст. 813.

46. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. -К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. - 1440 с.

47. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. - М.: Сов. энциклопедия, 1984. - 1600 с.

48. Новий тлумачний словник української мови. - К.: Вид-во «Аконіт», 1999. - Т. 3. - 928 с.

49. Экологический энциклопедический словарь. - М.: Изд. дом «Ноосфера», 1999. - 930 с.

50. Feclaff L. The Impact of Environmental Concern on the Develop-ment of International / L. Feclaff Law. - Natural Resources Journ, 1973. - № 2. - P. 357.

51. Symonides S. Protection de I'environnement humain au regard du aroit international / S. Symonides. - In: PolishYearbook of International law, 1974. - Warsawa, 1995. - 170 p.

52. Philippe Sands. Europen Communiti Environmental Law: the Evolution of a Regional Regime of Internasnional Environmental Protection // Yale Law Jornal. June, 1991. - Р 10-30.

53. MacCormacr. Law and Legal System / MacCormacr // The Modern Law Review. - 1979. - Vol. 42. - № 3. - P 285.

54. Shirokov V. Otvetstvennost' za nezakonnuyu porubku lesa / V. Shirokov // Sov. yusticiya. -- 1983. - № 11. - S. 23-26.

55. Vol'fman G. Ugolovno-pravovaya ohrana lesa / G. Vol'fman // Radyans'ke pravo. - 1981. - № 11. - S. 23-24.

56. Havrysh S.B. Kryminalna vidpovidalnist za nezakonnu porubku lisu (st. 160 KK URSR) / S.B. Havrysh // Radianske pravo. - 1980. - № 7. - S. 32-33.

57. Matyshevskij P.S. Prestupleniya protiv socialisticheskoj sobstvennosti / PS. Matishevs'kij // Ugolovnoe pravo USSR. Osobennaya chast': Uchebnik (Avt. kol.:

58. Yu.V Aleksandrov i dr.); pod red. M.I. Bazhanova i dr. - K.: Vishcha shkola, 1989. - S. 147-165.

59. Zhevlakov Eh.N. Obshchie voprosy kvalifikacii prestuplenij v oblasti ohrany okruzhayushchej sredy: Uchebnoe posobie / Eh.N. Zhevlakov. - M.: VYUZI, 1986. - 86 s.

60. Havrysh S.B., Korcheva Z.H. Zlochyny proty dovkillia / S.B. Havrysh, Z.H. Korcheva // Kryminalne pravo Ukrainy: Osoblyva chastyna. - K.: Yurynkom Inter; Kh.: Pravo, 2002. - S. 214-230.

61. Pro zatverdzhennia Metodyky vyznachennia rozmiriv shkody zumovlenoi zabrudnenniam i zasmichenniam zemelnykh resursiv cherez porushennia pryrodookhoronnoho zakonodavstva: Nakaz Minekobezpeky vid 27 zhovtnia 1997. - № 171 // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 1988. - № 18. - St. 664.

62. Pro rozmiry kompensatsii za dobuvannia (zbyrannia) ta shkodu, zapodiianu vydam tvaryn i roslyn, zanesenym do Chervonoi knyhy Ukrainy: Postanova KM Ukrainy vid 1 chervnia 1993 r. № 399 // ZP Ukrainy. - 1993. - № 11. - St. 226; 1996. - № 13. - St. 361; 1999. - № 11. - St. 442.

63. Pro myslyvske hospodarstvo ta poliuvannia: Zakon Ukrainy vid 22 liutoho 2000 r. // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 2000. - № 12. - St. 442.

64. Pro zatverdzhennia taks na derevynu lisovykh porid, shcho vidshkodovuiutsia na pni, i na zhyvytsiu: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 sichnia 1997 r. № 44 // ZP Ukrainy. -1997. - № 1. - St. 21.

65. Pro rozmiry ta poriadok vyznachennia vytrat silskohospodarskoho i lisohospodarskoho vyrobnytstva, yak pidliahaiut vidshkoduvanniu: Postanova KM Ukrainy vid 17 lystopada 1997 r. № 1279 // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 1997. - № 47. - St. 40.

66. Taksy dlia obchyslennia rozmiru vidshkoduvannia shkody, zapodiianoi porushenniam pryrodookhoronnoho zakonodavstva u mezhakh terytorii ta obiektiv pryrodozapovidnoho fondu Ukrainy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 kvitnia 1998 r. № 521 // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 1998. - № 16. - St. 600.

67. Pro vidshkoduvannia zbytkiv vlasnykam zemli ta zemlekorystuvacham: Lyst Derzhavnoho komitetu Ukrainy po zemelnym resursam vid 26 bereznia 1999 r. № 7/250 (Okremyi vidbytok).

68. Pro poriadok hroshovoi otsinky zemel nesilskohospodarskoho pryznachennia (krim zemel naselenykh punktiv): Nakaz Derzhkomzemu, Derzhbudu Ukrainy, Derzhvodhospu, Minahropromu, Derzhkomlishospu Ukrainskoi akademii ahrarnykh nauk vid 29 serpnia 1997 r. № 86/19/ 148/86/76/88 (Okremyi vidbytok).

69. Naukovyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy / Prof. Korzhanskyi M.Y. - K.: Atika, Akademiia, Elha-N. - 2001. - 637 s.

70. Gal'perin I.M. Ugolovnaya politika i ugolovnoe zakonoda-tel'stvo / I.M. Gal'perin // Osnovnye napravleniya bor'by s prestupnost'yu; pod red. I.M. Gal'perina i V.I. Kurlyandskogo. - M.: YUrid. lit., 1975. - 585 s.

71. Atrohin V.G., Soloduhin E.D. Lesnaya hrestomatiya / V.G. Atrohin, E.D. Soloduhin. - M.: Lesn. prom-st', 1988. - 399 s.

72. Panov N.I. Sposob soversheniya prestupleniya i ugolovnaya otvetstvennost' / N.I. Panov. - Har'kov, Vishcha shkola, 1982. - 161 s.

73. Zhalinskij A.Eh. Soderzhanie ugolovnoj politiki / A.Eh. Zhalinskij // Napravlenie ugolovnoj politiki v bor'be s prestupnost'yu. Mezhvuzovskij sb. nauchnyh trudov. - Sverdlovsk: Sverdl. yurid. in-t, 1986. - S. 12-18.

74. Naumov A.V. Ugolovnyj zakon v usloviyah perekhoda k rynochnoj ehkonomike / A.V Naumov // Sov. gos. i pravo. - 1991. - № 2. - S. 35-36.

75. Pro planuvannia i zabudovu terytorii: Zakon Ukrainy vid 20 kvitnia 2000 r. // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 2000. - № 20. - St. 813.

Размещено на Allbest.ru