Використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Університет державної фіскальної служби України

Використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою

або злочинною організацією

Богатирьов І.Г., д. ю. н.,

професор, заслужений діяч науки і техніки України,

професор кафедри кримінального права та кримінології

У статті розкрито проблемні питання використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією. Доведено, що фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим Кримінально-процесуальним кодексом України.

Ключові слова: використання, негласні слідчі (розшукові) дії, ухилення, сплата податків, зборів (обов'язковихплатежів), організованагрупа, злочиннаорганізація. слідчий ухилення податок злочинний

В статье раскрыты проблемные вопросы использования негласных следственных (розыскных) действий при уклонении от уплаты налогов, сборов (обязательных платежей) организованной группой или преступной организацией. Доказано, что фиксация хода и результатов негласных следственных (розыскных) действий при уклонении от уплаты налогов, сборов (обязательных платежей) организованной группой или преступной организацией должна соответствовать общим правилам фиксации уголовного производства, предусмотренным Уголовно-процессуальным кодексом Украины.

Ключевые слова: использование, негласные следственные (розыскные) действия, уклонение, уплата налогов, сборов (обязательных платежей), организованная группа, преступная организация.

Bogatyrov I.G. THE USE OF SECRET INVESTIGATIVE (SEARCH) ACTIONS IN THE EVASION OF TAXES, DUTIES (MANDATORY PAYMENTS) BY AN ORGANIZED GROUP OR A CRIMINAL ORGANIZATION

The article deals with the problem questions of the use of secret investigative (search) actions in the evasion of taxes, duties (mandatory payments) by an organized group or a criminal organization. The results of the analysis of materials of criminal proceedings testify that to prove the guilt of gang members in alleged crimes is extremely difficult, despite their high level of professionalism and the ability to resist various means and ways law enforcement authorities in the detection and investigation of crimes and the court in the criminal proceedings and the adoption of a legitimate and fairjudicial decisions.

Keywords: use of secret investigative (search) actions, evasion, tax payment, charges (obligatory payments), organized group, criminal organization.

Постановка проблеми

Згідно зі статтею 67 Конституції України обов'язок кожного громадянина нашої держави - «сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом» [1, с. 36]. На жаль, починаючи ще з 90-х рр. XX століття рівень несплати податків та обов'язкових платежів громадянами України сягнув надзвичайно високих навіть для світової історії показників. Невтішним є прогноз щодо несплати податків та обов'язкових платежів громадянами України у зв'язку з політикою уряду України в аспекті збільшення платежів за комунальні послуги, газ і нерухомість.

За даними міжнародних організацій, сьогодні тінізація економіки України становить від 40 до 50% [2, с. 12]. Звичайно, за таких обставин масштаби несплати податків і платежів впливають на макрое- кономічні показники держави. Саме тому ми поділяємо позицію сучасних правни- ків Л.П. Брича та В.О. Навроцького про те, що несплати податків та платежів - це «без жодного перебільшення проблема її національної безпеки» [3, с. 4].

Результати аналізу матеріалів кримінальних проваджень свідчать про те, що довести винуватість членів злочинних угрупувань в інкримінованих їм злочинах надзвичайно складно, зважаючи на їхній високий професіоналізм та уміння протидіяти різними засобами і способами правоохоронним органам у розкритті та розслідуванні злочинів, а також суду в розгляді кримінального провадження та прийнятті законного й справедливого судового рішення.

Тому використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією на сьогодні є однією з найбільш важливих проблем. Оскільки саме активне використання негласних слідчих (розшукових) дій під час скоєння важких злочинів у податковій сфері дасть можливість як підвищити рівень розкриття цих злочинів, так і зробити більш якісною доказову базу досудового розслідування таких злочинів.

Отже, метою статті є визначення деяких проблемних питань використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією.

Джерельна база. Теоретичною основою написання статті стали праці відомих вітчизняних криміналістів Л.І. Аркуші, В.П. Бахіна, І.С. Бєлкіна, Л.П. Брича, В.М. Вересова, П.Т. Геги, О.О. Дудорова, М.С. Мазуренко, І.А. Мозоля, В.А. Некрасова, Д.Й. Никифорчука, С.В. Пенькова, Є.П. Приндака, В.Д. Пчолкіна, В.М. Поповича, Г.О. Усатого, П.Л. Фріса, В.В. Лисенка, В.Т. Нора, М.А. Погорецького, С.Р. Тагієва, М.Є. Шумило, П.В. Цимбала та ін.

Виклад основного матеріалу

З метою протидії ухиленням від податків, зборів (обов'язкових платежів) правоохоронні органи використовують різноманітні заходи організаційного, економічного, виховного та правового характеру. У цьому контексті не викликає сумнівів та обставина, що в теперішніх умовах будь- яка система оподаткування не здатна ефективно працювати без інституту відповідальності і, зокрема, належної кримінально-правової охорони [3, с. 4].

Так, статтею 212 КК України передбачена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, уведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якої іншої особи, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих або особливо великих розмірах [5, с. 99].

З цього приводу ми вважаємо слушною думку Д.Г. Макарова, який зазначає, що суспільну небезпеку ухилення від сплати податків становить не скільки розмір несплаченого податку, скільки факт приховування об'єкта оподаткування, латентність (прихованість) вчинених дій, що зумовлюють відсутність у державі можливості примусово вилучити суми не сплаченого добровільно податку [6, с. 30].

Особлива увага приділяється частині 2 ст. 212 КК, згідно з якою ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, караються штрафом від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 212 КК) є:

вчинення його за попередньою змовою групою осіб;

фактичне ненадходження коштів у великих розмірах.

Відповідно до змісту і кваліфікаційних характеристик ч. 2. ст. 212 КК мова йде про злочинну організацію у сфері ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Саме з визначення злочинної організації міститься в частині 4 ст. 28 КК, згідно з якою злочинна організація - це стійке ієрархічне об'єднання декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інших злочинних груп [5, с. 99]

З цього приводу Б.А. Шолудько зазначає, що правова регламентація гласних і негласних слідчих (розшукових) дій у КПК України спрямована на посилення правоохоронної функції держави та захист прав і свобод окремих осіб, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, вона розширюватиме можливості оперативно-розшукової діяльності за умови дотримання конституційних гарантій прав особи [7, с. 99].

Визначення поняття «негласні слідчі (розшукові) дії» найбільш повно міститься в ст. 246 нового КПК, згідно з якою - це різновид слідчих (розшукових) заходів, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом [8, с. 140]. Негласні слідчі (розшукові) дії проводять у разі, якщо відомості про злочин і особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.

Тобто такі слідчі дії проводяться без відома особи, щодо якої їх вчиняють. Поряд із цим КПК передбачає повідомлення як осіб, чиї права були тимчасово обмежені під час вчинення негласних слідчих (розшукових) дій, так і підозрюваного і його захисника про проведення цих дій, причому в письмовій формі. Таке повідомлення надсилають протягом 12 місяців після їх завершення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом [8, с. 141].

Згідно з положеннями глави 21 чинного КПК України негласні слідчі (розшукові) дії визначено як різновид слідчих (розшукових) дій, фіксація ходу і результатів яких відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Протоколи та інші результати щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій використовуються в доказуванні на тих самих підставах, що й результати інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування [8, с. 142].

Негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НС(Р)Д) як різновид слідчих (розшукових) дій також спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. НС(Р)Д таким чином є процесуальними діями, підстави, порядок проведення та використання результатів яких визначено ст. 246 та іншими статтями глави 21 КПК України.

Відповідно оперативно-розшукові заходи не мають процесуального характеру. З урахуванням їхніх особливостей підстави та порядок проведення таких заходів, напрями використання їх результатів передбачено не в КПК, а в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших спеціальних законах, що регулюють таку діяльність [9]. Закон досить чітко й однозначно вказує на цю різницю, визначаючи, що проведення оперативно-розшукових заходів регулюється з урахуванням питань, обумовлених специфікою мети їх проведення та інших особливостей, встановлених цим Законом (ч. 2 ст. 8).

Відповідно до чинного КПК України негласні слідчі (розшукові) дії не відокремлюються від інших слідчих дій та регулюються в загальному порядку, передбаченому КПК України, хоча для більшості науковців було очевидним, що вони потребують спеціального врегулювання. Таке врегулювання здійснилося шляхом введення законодавцем в КПК нової глави 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії».

З появою зазначеного інституту статтею 40 нового КПК було дещо розширено коло повноважень слідчого, зокрема він уповноважений:

проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених КПК;

доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій [9, с. 148].

Таким чином, уперше в кримінально-процесуальній доктрині на законодавчому рівні закріплено вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій. Доречно засвідчити, що даний перелік негласних слідчих розшукових дій застосовується також і під час розслідування злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією.

Стосовно використання негласних слідчих дій під час розслідування вищезазначених злочинів слід мати на увазі, що п. 6 статті 246 КПК ці дії проводяться слідчим, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням «орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства» [9, с. 141]. При цьому, як зазначається в цьому ж пункті, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових дій) у податковій сфері можуть залучатися також і інші особи [9, с. 142].

Розкриваючи сутність і зміст використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією необхідно звернути увагу на допустимість, одержаних у результаті проведення тієї чи іншої негласної слідчої (розшукової) дії, доказів у кримінальному провадженні. У цьому контексті слід зазначити, що так само, як і в оперативно-розшуковій діяльності проведення негласних слідчих (розшукових) дій допускається у виняткових випадках та за умови, що в інший спосіб отримати інформацію неможливо.

При цьому законодавством встановлені граничні строки, порядок їх провадження та документування отриманих результатів. Відомості, здобуті внаслідок провадження негласних слідчих (розшукових) дій, підлягають фіксації та використовуються під час доказування в кримінальних справах нарівні з доказами, отриманими гласним шляхом [10, с. 17].

С. Міщенко зазначає: «Необхідно пам'ятати, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться лише у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Обов'язок доведення неможливості отримати такі відомості іншим чином, ніж як у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, покладається на особу, яка заявляє клопотання про їх проведення» [11].

Отже, висновок С. Міщенка також можна застосувати до використання НС(Р) Д й у сфері розслідування податкових злочинів, оскільки в сенсі розслідування та розкриваності, як нами зазначалося вище, ці злочини відносять до найскладніших.

Характеризуючи зміст використання негласних слідчих (розшукових) дій у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією необхідно зазначити, що статтею 252 КПК визначено порядок фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.Зокрема, визначено, що фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом.

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Для розслідування податкових злочинів це положення є надзвичайно важливим, адже тепер процедура проведення негласної слідчої (розшукової) дії стане легшою, а відповідно, спроститься використання документів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, порівняно з оперативно-розшуковими діями.

А це означає, що негласна слідча (розшукова) дія стане звичайною процесуальною дією та буде повноцінно використовуватися нарівні з уже звичними слідчими діями в разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією.

Висновок

Враховуючи той факт, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України загалом та глава 21 - «Негласні слідчі (розшукові) дії» на думку вчених процесуалістів звісно не є досконалими, однак з його прийняттям певною мірою було врегульовано порядок застосування негласних слідчих дій, завдяки яким кількість вчинених кримінальних правопорушень у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) організованою групою або злочинною організацією значно зменшилася. На жаль, наші прогнози щодо зазначених вище проблем питання не є втішними, а тому потребують свого розв'язання як теорією, так і практикою.

Література

Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № ЗО. - Ст. 141.

Менделєєв В. Податкова гідра українського соціуму /В. Менделєєв // Дзеркало тижня. - № 67. - 2013. - С. 12.

Брич Л.П. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні / Л.П. Брич,О. Навроцький. - К. : Атіка, 2000. - 288 с.

Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика / О.О. Дудоров. - К. : Юридична практика, 2003. - 923 с.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - К. : В-во Паливода А. В, 2016. - 215 с.

Макаров Д.Г. Проблемы и пути криминализации явлений, связанных с уклонением от уплаты налогов / Д.Г. Макаров // Юридический мир. - 2000. - № 2. -30.

Шолудько Б. Негласні слідчі (розшукові) дії / Б. Шолудько [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://foliant.in.ua/pravovoy-kommentariy_id_16.html.

Кримінальний процесуальний кодекс України. - К. : Вид-во «Паливода А.В.», 2012. - 326 с.

Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІII Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 22.

Скулиш Є.Д. Негласні слідчі (розшукові) дії за кримінально-процесуальним законодавством України / Є.Д. Скулиш II Вісник Національної академії прокуратури України. - 2012. -№2,- С. 17.

Резюме круглого столу щодо застосування положень глави 21 нового КПК України від 15.12.2012 р. II Свіжий погляд на негласні дії [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zib.com.ua/ua/13271-svizhiy_ poglyad_na_neglasni_dii_u_vss_obgovorili_zastosuvann. html.

Размещено на Allbest.ru