Загальна теорія та практика застосування комплексних судових експертиз (за матеріалами кримінального провадження обвинувачення генерал-майора Віктора Назарова)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

Загальна теорія та практика застосування комплексних судових експертиз (за матеріалами кримінального провадження обвинувачення генерал-майора Віктора Назарова)

Саінчин О.С.

д. ю. н., професор

завідувач кафедри галузевого права

Постановка проблеми. Для проведення певної наукової та практичної дискусії виноситься питання подальшого розвитку певних судово-криміналістичних експертних досліджень. Зокрема, пропонується дослідити можливість подальших комплексних досліджень по окремих кримінальних провадженнях.

Аналіз останніх досліджень. Аналіз дослідження в напрямі можливості застосування комплексних експертних досліджень дає змогу зробити попередній висновок про те, що вказана тема на практичному та науковому рівні ще не зовсім досліджена та потребує певного дискусійного обґрунтування.

Мета статті - відкрити певну наукову та практичну дискусію з проблеми застосування комплексних експертних досліджень і використання окремих видів судово-криміналістичних експертиз.

Виклад основного матеріалу.

Практичні питання застосування комплексної експертизи.

27.03.2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області оголосив вирок у справі №185/12161/15 щодо генерал-майора Віктора Назарова про збитий Іл-76 у Луганському аеропорту, згідно з яким його засуджено до 7 років позбавлення волі.

Нагадаємо, у Павлограді на Дніпропетровщині понад півроку тривав суд у справі про загибель у збитому озброєними сепаратистами літаку Іл-76 українських військових. На лаві підсудних - одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його звинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення до служби, вчинене в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був уражений літак Іл- 76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули.

Згідно з висновком комісійної комплексної військово-тактичної криміналістичної експертизи, вжити заходів щодо подолання протиповітряної оборони терористів і забезпечити безпеку перельоту Іл-76 у контрольований бойовиками Луганськ 14 червня 2014 року зобов'язаний був безпосередньо начальник штабу АТО, тобто Назаров. Військова прокуратура звинувачує генерала Назарова, який на момент трагедії очолював штаб АТО, у службовій недбалості, у результаті якої загинули 49 осіб. За версією прокуратури, Назаров знав про можливий теракт, але все ж відправив літак на виліт [8].

У рамках кримінального провадження допитані 132 свідки, проведено 112 експертиз, в тому числі молекулярно-генетична, для встановлення осіб загиблих воїнів. На сьогодні встановлено належність всіх тіл загиблих [9].

Перше ніж перейти до загальної теорії питання, зазначимо, що ні в теорії криміналістики, ні в практиці проведення окремих криміналістичних та інших з таким видом експертних досліджень, як комісійна комплексна військово-тактична криміналістична експертиза, ми не зіштовхувалися. Але вважаємо вірним практичний підхід до цієї проблеми, мабуть, у зв'язку з тим, що іншим шляхом встановити істину у справі слідчому та його процесуальному керівнику було б неможливо.

З цього привиду видається за необхідне звернутися до загальної теорії криміналістичних експертиз та ст. ст. 101, 242245 КПК України (далі - КПК) [1].

Загальна теорія питання.

Відповідно до загальної теорії про видову класифікацію судових експертиз, крім процесуального й організаційного розподілу експертиз на первинні, повторні, основні, додаткові, комісійні та комплексні, вони можуть бути розділені по видах, які, у свою чергу, залежно від об'єкта і завдання дослідження мають свої підвиди.

Що ж стосується судових комісійних і комплексних експертиз, то вони частіше призначаються у справах про умисні вбивства, терористичні акти, масову загибель людей тощо. Виділяються основні види таких експертиз та їхні підвиди.

1. Судово-медична експертиза відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я: а) експертиза трупа проводиться з метою встановлення причини смерті й обставин, що її супроводжували, локалізації та механізму утворення ушкоджень, послідовності заподіяння тілесних ушкоджень, часу настання смерті тощо; б) експертиза речових доказів - виділень (крові, слини, сперми), а також залишків тканин, умісту шлунку тощо - з метою встановлення їх походження, визначення групових факторів; в) експертиза волосся, нігтів, зубів тощо.

Судово-психіатрична експертиза відповідно до зазначеного закону, а також до Закону України «Про психіатричну допомогу» 2000 року проводиться з метою дослідження психічного стану людини в момент вчинення злочину й у період розслідування або розгляду справи в суді для вирішення основного питання про осудність або неосудність злочинця, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно [3].

Криміналістичні експертизи відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій із питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України у редакції від 26.12.2012 № 1950/5, поділяються на такі, як: а) трасо- логічна експертиза; б) судово-балістична експертиза; в) криміналістична експертиза з метою встановлення особистості по зовнішніх ознаках; г) експертиза матеріалів і речовин.

Раніше ми відзначали, що експертизу як самостійну форму застосування спеціальних пізнань характеризує сукупність ознак: а) особлива процесуальна форма дослідження; б) істотність встановлюваної обставини для справи; в) провадження досліджень компетентними фахівцями; г) подання ними висновків і формулювання висновку.

Проведення експертизи передбачає низку дій і рішень слідчого та суду. До них належать: ухвалення рішення про провадження експертизи, вибір експертної установи й експерта, підбір об'єктів дослідження і порівняльних матеріалів, контакт експерта і слідчого в процесі провадження експертизи, оцінка наукової вірогідності та доказового значення виконаної експертизи.

Дійшовши висновку про необхідність провадження експертизи, слідчий повинен правильно визначити момент її призначення. При цьому треба мати на увазі, що: а) одержання необхідних для експертизи об'єктів, документів і матеріалів може потребувати самостійних слідчих дій, можливо в рамках ст. ст. 246, 274 КПК; б) перевірка й оцінка висновку експерта також можуть бути пов'язані з виконанням додаткових слідчих дій згідно зі ст.101, 102 КПК.

Велике значення в процесі підготовки має вибір експертної установи або експерта, якому доручається дослідження. Про компетентність майбутнього експерта можна судити за даними про загальну і спеціальну освіту, стаж науково-дослідної роботи та роботи зі спеціальності, наявності наукових праць, місце експерта в реєстрі експертів України, відгуками і характеристиками його експертної діяльності та іншими даними.

Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням характеру питань, що підлягають вирішенню, і об'єктів дослідження.

Суттєве значення також має визначення об'єктів, завдань і обсягу дослідження. Визначаючи об'єкти і завдання дослідження та формулюючи питання перед експертизою, слідчий і суд повинні керуватися такими вимогами:

З'ясування сутності обставини, що підлягає встановленню у справі.

Ознайомлення з науковими можливостями і методами встановлення обставини, що підлягає встановленню.

Чітке визначення компетенції експертів і зв'язки їхніх висновків з іншими засобами встановлення суттєвої у справі обставини.

Необхідність правильного в спеціально-науковому, логічному, граматичному аспекті формулювання питань перед експертизою, оскільки науково обґрунтована постановка питань - найважливіша умова успішного проведення експертизи.

Особливої уваги заслуговує підготовча робота з установлення фактів, що повинні використовуватися експертом як вихідні дані. Вона характерна для випадків, коли за допомогою експертизи досліджуються не речові докази, а обставини справи. Слідчий шляхом слідчих дій повинен довести факти, що мають значення для експертизи і для справи, установлення яких не вимагає застосування спеціальних пізнань.

Згідно з п. 1.2.11. вказаної Інструкції комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах [4].

В.І. Шиканов у роботі «Комплексна експертиза під час розслідування вбивства» стверджує, що комплексна експертиза - насамперед поняття процесуальне. Це самостійний вид судової експертизи, процесуальна форма складного за своєю структурою дослідження, при якому окремі, відносно самостійні дослідження, здійснювані представниками різних галузей знань, перебувають між собою в органічному зв'язку [6].

Розширення можливостей вказаного виду судової експертизи прямо пов'язано з підвищенням ефективності комплексного дослідження об'єктів експертизи. Насущні потреби експертної практики настійно вимагають законодавчого вирішення таких питань:

обсяг компетенції в суміжних галузях знання експертів, які беруть участь у провадженні комплексної експертизи;

порядок формування висновків учасників комплексної експертизи;

порядок провадження міжвідомчих комплексних експертиз, визначення в цьому разі провідної судово-експертної установи (підрозділу);

правовий статус провідного експерта як організатора і керівника діяльністю комісії експертів, визначення його функцій, прав і обов'язків.

Крім зазначених, є й інші питання, що постають у практиці провадження комплексних експертиз і вимагають свого процесуального вирішення. Провадження комплексної експертизи під час розслідування, наприклад, вбивств у ряді випадків належить до початкових слідчих дій. Оцінка висновку комплексної експертизи, вчасно призначеної та проведеної, допомагає вже на початковій стадії розслідування вбивства одержати досить цінну інформацію про обставини вчиненого злочину. Цінність цієї інформації обумовлена низкою причин. По-перше, на початку розслідування слідчий найчастіше не має певних даних, необхідних для перевірки версій. Висновок комплексної експертизи певною мірою заповнює цю прогалину. По-друге, деякі з обставин, установлених комплексною експертизою, не можуть бути з'ясовані іншими шляхами. По-третє, проведення комплексної експертизи у порівнянні з роздільними та послідовними експертизами за інших рівних умов дозволяє скоротити час дослідження, що сприяє більш оперативному розслідуванню злочинів.

Під час розслідування вбивств, випадків загибелі людей, терористичних актів тощо вважається за необхідне проводити комплексні медико-криміналістичні експертизи, що містять медико-балістичні та медико-трасологічні, або такі, які були проведені у вказаному кримінальному провадженні про загибель військових.

Теоретичні та практичні питання призначення і провадження комплексної експертизи (зокрема, уперше - медико-трасологічної експертизи слідів колюще-різальних знарядь на тілі людини) розкриті М.М. Шульгою. Також можливі хіміко-біологічні, хіміко-фізичні, медико-хімічні та деякі інші сполучення видів експертиз для вирішення багатьох питань, що постають під час розслідування вбивств [7] .

Найважливішою умовою успішного провадження комплексної експертизи є якісна і своєчасна підготовка об'єктів дослідження. Ці об'єкти повинні бути зібрані в ході огляду місця події та під час провадження інших початкових слідчих дій. При цьому варто забезпечити надання об'єктів, придатних саме для комплексного, а не роздільного дослідження. Наприклад, у разі вбивства з вогнепальної зброї не слід робити зіскрібків із країв ушкодження, не можна шукати ран із прилеглими шматочками тканини і вирізати ушкодження з мішені. Одяг з усіма наявними на ньому дефектами і слідами вогнестрільних ушкоджень подається експертам і досліджується комплексною медико-балістичною експертизою одночасно з вивченням поранень на трупі.

Вищеперераховані рекомендації повною мірою стосуються й випадків розслідування вбивств, вчинених механічними засобами (колюще-різальними, рублячими, тупими та ін.). Збереження можливості вивчення різних властивостей об'єкта, що можуть незабаром зникнути, видозмінитися й у такий спосіб утруднити або взагалі виключити провадження експертизи, є важливою умовою підготовки об'єктів для комплексної експертизи.

Коли є підстави думати, що вбивство вчинене з використанням паливно-мастильних матеріалів, або ж на місці вбивства виявляються харчові продукти, тютюнові вироби, різні біологічні об'єкти тощо, комплексна експертиза призначається негайно на підставі огляду.

Завдання комплексної експертизи визначаються питаннями, сформульованими в постанові. Від правильної постановки питань залежать характер і обсяг експертизи, своєчасне використання того чи іншого сполучення спеціальних пізнань.

Найчастіше під час розслідування злочинів, пов'язаних із масовою загибеллю людей, перед комплексною експертизою ставляться завдання:

визначити механізм утворення ушкоджень;

установити характеристики або ідентифікувати знаряддя, що заподіяло ушкодження, реконструювати взаємоположення слідів на тілі потерпілого;

визначити дистанцію і напрямок пострілу;

ототожнити ділянку місцевості зі слідами ґрунту тощо.

Комплексні експертизи, як правило, проводяться в спеціалізованих експертних установах. Тому, виносячи постанову про призначення експертизи, слід визначити і правильно іменувати ту установу, якій доручається проведення експертизи. У разі, коли провадження комплексної експертизи доручають відповідно двом або більше установам, керівники яких виділяють у комісію своїх представників, то до кожної з цих установ необхідно направити по примірнику постанови про призначення експертизи, а досліджувані об'єкти і матеріали вислати за однією з названих адрес, зробивши відповідну оцінку в постанові.

Оцінка висновку комплексної експертизи більш складна, ніж оцінка висновку іншої експертизи. Зумовлено це тим, що комплексна експертиза, по-перше, ґрунтується на ряді досліджень, у зв'язку з чим доводиться аналізувати значно більшу кількість даних. По-друге, комплексна експертиза провадиться декількома фахівцями, тому оцінюється діяльність кожного з них окремо і всієї комісії в цілому.

Серйозну увагу під час оцінки комплексної експертизи слід звертати на дотримання кожним експертом принципу індивідуальної відповідальності за поданий висновок. У зв'язку із цим необхідно чітко визначити конкретну і загальну компетенцію членів комплексної комісії експертів, переконатися, що проведені дослідження ґрунтуються на їхніх спеціальних пізнаннях, а комплекс застосовуваних методів необхідний і достатній для вирішення поставлених питань [5].

Висновки. Аналіз теорії та практики призначення та проведення комплексних експертиз перебуває ще не на рівні можливого практичного застосування вказаного типу експертних досліджень. Вважається, що ці та інші проблеми призначення та використання комплексних експертиз потребують наукового та практичного дослідження.

Література

судовий криміналістичний експертиза

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. - Харків: Одіссей, 2012.

2. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року // Голос України. - 1994. - № 74.

3. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року // Голос України. - 2000. - № 70.

4. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5.

5. Саінчин О.С.: дне. ... доктора юрид. наук : спец. 12.00.09/О.С. Саінчин.-Запоріжжя, 2011,-С. 136-148.

6. Шиканов В.И. Комплексная экспертиза при расследовании убийств / В.И. Шиканов / Раскрытие тяжких преступлений против личности: мат. научно-практической конференции. - М., 1973. -Ч. 2.

7. Шульга Н.Н. Комплексная идентификационная экспертиза следов колюще-режущих орудий: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Н.Н. Шульта; Харьковск. юрид. ин-т. -X., 1977.

8. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.censor.net.ua/v433633.

9. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.

Размещено на Allbest.ru