Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.985.7

Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»

ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ

Н.М. Негрич

Актуальність дослідження окремих елементів криміналістичної характеристики завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності полягає не лише у тому, що останнім часом збільшується кількість таких злочинів, але й у тому, що наразі правоохоронна система виявилася не готовою протистояти цим злочинам та забезпечувати їхнє ефективне розслідування. Досліджувані злочини сприяють поширенню паніки серед населення, зростанню недовіри до правоохоронних та інших державних органів, а особливого негативного впливу вони набувають у зв'язку зі зростанням кількості терористичних діянь на території нашої країни. Тому, на нашу думку, для розроблення дієвих механізмів протидії цим злочинам необхідно серед іншого комплексно дослідити особу, яка завідомо неправдиво повідомила про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності як одного з елементів криміналістичної характеристики.

Метою статті є вивчення та аналіз криміналістично значущих характеристик осіб, які завідомо неправдиво повідомили про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що теоретичним аспектам вивчення особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики присвячено велику кількість робіт різних авторів, серед яких варто виділити В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, О. М. Васильєва, В. С. Кузьмічова, С. А. Риб'янця, М. В. Салтевського, К. О. Чаплинського та багатьох інших. Не зменшуючи вагомості внеску зазначених та інших науковців у вивчення проблемних аспектів особи злочинця, слід зауважити, що визначення окремих характерних рис та криміналістично значущих ознак осіб, які завідомо неправдиво повідомляють про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об ' єктів власності у науковій криміналістичній літературі на сьогодні майже не висвітлені.

Для ефективного розслідування завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності необхідно забезпечити якісне вивчення криміналістичної характеристики осіб, що вчиняють ці злочини. Особа злочинця - один із найважливіших структурних елементів криміналістичної характеристики цих злочинів [13]. У юридичних науках кримінального циклу інтерес до особи пояснюється тим, що людина виступає як ініціатор, автор усіх протиправних діянь, і тому проблема пізнання особи злочинця через вивчення вчиненого, проблема впливу на особистість з метою запобігання здійснення нею аналогічних діянь у майбутньому є визначальною для предмета наук кримінального циклу. Наприклад, у кримінології особа злочинця є одним із основних компонентів предмета цієї науки. У кримінальному праві вчення про суб'єкт злочину визначає, чи є взагалі місце для дії кримінально-правових інститутів, або ж застосування інститутів кримінального права до окремого суб'єкта є безпредметним із самого початку. Юридична психологія має на меті пошук найкращих способів впливу на особу злочинця через вивчення її характерологічних властивостей.

У криміналістиці вивчення особи, яка вчинила злочин, встановлюється через пізнання її окремих властивостей і якостей, які отримують своє відображення у слідах злочину, з метою подальшого використання цих знань як засоби впливу на цю особу при проведенні слідчих дій. У криміналістичній науці вчені особу злочинця визначають по-різному. Так, наприклад, на думку П. С. Кузнєцова, особа злочинця характеризується багатоманітністю властивостей і якостей, з яких він виділяє три основні компоненти: біологічний, соціально-демографічний та морально-психічний [1, с. 50]. криміналістичний загроза розслідування злочин

За визначенням О. М. Колесніченка, особа злочинця - це поняття широке, воно охоплює складний комплекс ознак, що його характеризують, у тому числі її моральний та духовний світ, взаємодію із соціальними та індивідуальними життєвими умовами, які певною мірою вплинули на вчинення злочину [2, с. 38]. На думку М. В. Салтевського, характеристика особи злочинця повинна надавати опис людини як соціально-біологічної системи, властивості та ознаки якої відображуються в матеріальному середовищі й використовуються для розслідування злочинів [3, с. 101]. До таких властивостей людини належать: фізичні, біологічні і соціальні. Крім того, В. Ю. Шепітько дійшов висновку, що особа злочинця включає в себе відомості демографічного характеру, деякі моральні якості та психологічні особливості [4, с. 258].

Варто додати, що В. М. Плетенець, аналізуючи відомості, які мають висвітлювати особу злочинця, наголошує, що фізичні та біологічні властивості не визначають осіб злочинців, що вчиняють злочини, передбачені ст. 259 КК України. Тобто не можна визначити залежність між певними фізичними (наприклад, формою тулуба) або біологічними (наприклад, голосом) властивостями та особою, яка вчинює злочини зазначеної категорії. Злочинцю для вчинення цього виду злочину не обов'язково мати відповідну фізичну силу (наприклад, щоб зламати грати при крадіжці) або володіти певними біологічними ознаками (голосом, мовою, особливостями почерку тощо). Зважаючи на це, наголошує автор, у першу чергу, відомості соціально-демографічного характеру визначають властивості осіб, схильних до вчинення таких злочинів, і відповідним чином наповнюють змістом елемент криміналістичної характеристики «особа злочинця» [5, с. 325].

Риси, які характеризують злочинця, знаходять своє відображення передусім у його поведінці, що передує вчиненню злочину. Ці риси, як зазначає Б. С. Волков, зазвичай полягають у ставленні до праці, навчання, своїх обов'язків, суспільства, колективу, інших осіб, виявляється при поведінці в сім'ї, побуті тощо [6, с. 45].

Стосовно соціально-демографічних ознак осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, необхідно зазначити таке. Для проведення цього аналізу нами застосовувалися статистичні відомості про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, дані Державної судової адміністрації України, а також матеріали вивчення архівних кримінальних проваджень за цією категорією. За віковим критерієм особи, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, розподілені таким чином (ці відомості наочно представлені на рисунку 1):

14-18 років - 5 % (4 особи);

18-28 років - 32 % (27 осіб);

29-39 років - 25 % (21 особа);

40-54 роки - 29 % (25 осіб);

більше 55 років - 9 % (8 осіб).

Рис. 1. Розподіл осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, у 2016 році (за віковим критерієм)

Розподіл осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, за статевою ознакою свідчить про те, що 91 % (77 осіб) - це чоловіки та 9 % (8 осіб) - жінки.

За освітнім рівнем такі особи розподілені таким чином (ці відомості наочно представлені на рисунку 2):

з повною вищою або базовою вищою освітою - 14 % (12 осіб); з професійно-технічною освітою - 20 % (17 осіб); із загальною середньою освітою - 62 % (53 особи); з неповною середньою освітою - 4 % (3 особи).

Крім того, слід зазначити, що серед усіх осіб громадяни України становили 98 % (83 особи), іноземці - 2 % (2 особи).

Стосовно зайнятості осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, отримані такі відомості: учні - 2 % (2 особи); студенти ВНЗ - 2 % (2 особи);

працездатні, але не працюють і не навчаються - 64 % (54 особи); безробітні - 7 % (6 осіб).

Рис. 2. Розподіл осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, у 2016 році (за освітнім критерієм)

Важливим показником особи злочинця для надання характеристики, а з позицій кримінального права також обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Таких осіб серед тих, хто повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, було виявлено 27 % (23 особи). Крім того, раніше вчиняли злочин 17 % (14 осіб), а 14 % (12 осіб) мали судимість, яка не знята та не погашена.

Узагальнюючи, зазначимо, що криміналістичне вивчення особи злочинця не може бути повним без обліку та оцінки конкретних соціально-демографічних особливостей осіб, які вчинили цей злочин, у першу чергу, таких, як стать і вік. Вивчення та аналіз судово-слідчої практики показує, що злочини цієї категорії частіше здійснюються чоловіками, ніж жінками. Більшість суб'єктів злочину мають загальну середню освіту. Серед них переважають особи у віці від 18 до 28 років. Це обумовлено перш за все соціальними факторами, що детермінують поведінку людей [7, с. 3].Ці відомості підтверджує такий приклад. У лютому 2016 р. Київська місцева прокуратура № 4 направила до суду обвинувальний акт щодо 21 -річного уродженця Кіровоградської області, який повідомив про фальшиве мінування станції метро «Дарниця» у м. Київ. Цей чоловік із власного мобільного телефону звернувся на спецлінію «102» та повідомив неправдиву інформацію про закладену на вказаній станції метро вибухівку. Під час обстеження станції ніяких вибухонебезпечних предметів або речовин виявлено не було, тож правоохоронні органи почали шукати злочинця. Також виявилося, що він раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку [8].

Крім того, за результатами вивчення судово-слідчої практики, отриманої дослідником цієї проблеми С. А. Риб'янцем, неповнолітні вчиняють злочин розглядуваної категорії у 63 % випадків [9, с. 556]. Не зменшуючи важливість проведеного зазначеним науковцем дослідження, зазначимо, що у загальних статистичних даних за 2016 рік серед усіх кримінальних проваджень, направлених до суду з обвинувальним вироком, менше 6 % були стосовно неповнолітніх осіб [10]. Насамперед це свідчить про те, що останніми роками простежується тенденція зниження кількості саме неповнолітніх серед осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності. Це пов'язано перш за все із збільшенням покарання за вчинення цього злочину та проведенням профілактичної роботи серед цієї категорії осіб.

Однак обов'язково потрібно звертати увагу на те, що узагальнені відомості про осіб, які вчиняють такі злочини, як правило, відображають ознаки лише більшості з них. У дійсності такі відомості можуть суттєво різнитися. Наприклад, зовсім «нетиповим» є вчинення цього злочину харків'янкою похилого віку. У травні 2016 р. У Харкові була затримана 62-річна місцева мешканка, яка повідомила про мінування 6 станцій харківського метрополітену. В її неправдивому повідомленні згадувалися лише ті станції метро, назви яких підлягали зміні у зв'язку з декомунізацією, а сама ж пенсіонерка таким чином висловлювала свій протест проти цього [11].

Крім того, слід додати, що розглянуті вище соціально-демографічні характеристики осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, також мають тісний взаємозв'язок з їхніми психологічними якостями. Психічні властивості, що визначають характер людини, індивідуальні, вони відрізняються сталістю і тому проявляються в діях, вчинках і поведінці особи. Такі особи в більшості випадків характеризуються безвольністю, брехливістю. Вони прагнуть до такої діяльності, яка не вимагає великих витрат енергії і зусиль волі, що позначається на виборі способу вчинення злочину. Ці особи схильні до хуліганських дій. Деякі злочинці легко піддаються сторонньому впливу, що іноді стає причиною групової злочинності [7, с. 5].

Психотерапевти зазначають, що в осінньо-весняний період загострюються сплески так званого «телефонного тероризму» у психічно неврівноважених людей. Однак фахівці зазначають, що останні випадки пов'язані не тільки з порою року. Безумовно, є своя специфіка у нинішній ситуації, коли в суспільстві наростає очевидне напруження у зв'язку з останніми подіями на сході України та економічною кризою. У цілому, напружена ситуація тисне на психічно нестабільних людей, що призводить до збільшення числа злочинів взагалі та завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян зокрема [12].

Варто додати, що частину злочинів, передбачених ст. 259 КК України, вчиняють неповнолітні. С. А. Риб'янець зазначає, що поясненням цього може бути несформованість особистості, значний вплив оточення та відсутність власної соціальної позиції, неналежне передбачення і ставлення до результатів своїх дій та інше. При цьому неповнолітні сприймають свої дії як забаву, вирішуючи таким чином свої дрібні проблеми [9, с. 557]. Емпірично підтверджено, що вказані психологічні якості зустрічаються майже в усіх осіб, які повідомили завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, а не тільки у неповнолітніх.

Підсумовуючи, слід зазначити, що вивчення криміналістичної характеристики завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності та особи злочинця як важливого її елемента покликані сприяти визначенню методики розслідування вказаних злочинів. При дослідженні осіб, що вчинили аналізовані злочини, були виявлені їхні характерні групи ознак: соціально-демографічні, морально-етичні, психологічні особливості. Характерних біологічних або фізичних ознак цих злочинців не виявлено. Найбільш імовірні ознаки особи, яка повідомила завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності, це: особа чоловічої статі, 18-28 років, має загальну середню освіту, громадянин України. Крім того, ця особа працездатна, але не працює і не навчається, характеризується безвольністю, брехливістю. Вона прагне до такої діяльності, яка не вимагає великих витрат енергії і зусиль волі, схильна до хуліганських дій, легко піддається сторонньому впливу.

Список використаних джерел

1. Кузнецов П. С. Некоторые вопросы изучения личности преступника при осмотре места происшествия / П. С. Кузнецов // Проблемы изучения личности участников уголовного судопроизводства : межвуз. сб. науч. трудов. - Свердловск, 1980. - С. 48-54.

2. Лисиченко В. К. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / В. К. Лисиченко, В. И. Гончаренко, М. В. Салтевский. - К. : Вища школа, 1988. - 405 с.

3. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді) : підручник / М. В. Салтевський. - К. : Кондор, 2005. - 588 с.

4. Шепитько В. Ю. Криминалистика : курс лекций / В. Ю. Шепитько. - Х. : Одиссей, 2005. - 368 с.

5. Плетенець В. М. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності / В. М. Плетенець // Науковий вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ : зб. наук. праць. - 2008. - №> 2 (38).

6. Личность преступника (уголовно-правовое и криминологическое исследование) / под ред. Б. С. Волкова. - Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1972. - 186 с.

7. Кримінологічна теорія і практика: досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Київ, 24 берез. 2017 р.) : у 2 ч. - Ч. 2 / редкол. : В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. - Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. - 153 с.

8. Риб'янець С. А. Криміналістична характеристика особи неповнолітнього злочинця, що повідомляє про загрозу вибуху / С. А. Риб'янець // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - N° 3. - С. 555-559.

9. Цимбал П. В. Мотив як складова криміналістичної характеристики неповнолітніх осіб, які вчинили крадіжки, грабежі та розбійні напади / П. В. Цимбал, О. В. Сіренко // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю неповнолітніх: вітчизняних та міжнародний досвід/ матер. Міжнар. науково-практ. конференції / Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (27-28 квітня 2012 р.). - Дніпропетровськ, 2012. - С. 24-28.

Анотація

Ключові слова: особа злочинця, криміналістична характеристика, громадська безпека, злочин, повідомлення, вибух.

Статья посвящена исследованию личности преступника, совершающего заведомо неправдивое сообщение об угрозе безопасности граждан, уничтожения или повреждения объектов собственности и ее криминалистической характеристике. Проанализированы основные группы признаков таких лиц, определены их особенности и характерные черты.

Ключевые слова: личность преступника, криминалистическая характеристика, общественная безопасность, преступление, сообщение, взрыв.

Key words: offender, criminalistics description, public safety, crime, communication, explosion.