Перспективи використання технічних засобів виявлення неправдивої інформації при розслідуванні кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи використання технічних засобів виявлення неправдивої інформації при розслідуванні кримінальних правопорушень

П.В. Цимбал

О.В. Линник

Я.М. Бордачова

Досягнення науки і техніки активно впроваджуються криміналістикою та використовуються на практиці для розробки нових методів боротьби і профілактики різноманітних злочинних проявів [7]. Необхідність застосування науково-технічних засобів у кримінальному провадженні визначається не тільки прагненням його учасників спростити та прискорити процес розслідування, а й властивостями цих засобів значно розширювати діапазон можливостей людського сприйняття [1].

Метою цієї статті є аналіз перспектив використання науково-технічних засобів для виявлення неправдивої інформації під час розслідування кримінальних правопорушень.

До окремих аспектів використання науково-технічних засобів у кримінальному провадженні у своїх публікаціях звертались такі вчені, як: Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, В.І. Галаган, Є.Н. Голобородбько, О.В. Капліна, Н.С. Карпов, В.О. Коновалова, О.В. Линник, О.І. Мотлях, М.В. Салтевський, В.М. Тертишник, Л.Д. Удалова, П.В. Цимбал та інші.

При виявленні брехні і перевірці достовірності інформаційного матеріалу під час розслідування кримінальних правопорушень реалізуються різні допустимі засоби (принципи, методи, технології, методики, прийоми, апаратура, прилади та спеціальні знання). Йдеться як про ідеальні засоби (ідеї, поняття, підходи, рекомендації, прийоми тощо), так і про людей, їхні можливості, матеріальні, технічні, технологічні, інформаційні системи.

Саме тому, на думку О.І. Ромців та І.М. Зубач, останнім часом підвищений інтерес з боку науковців та практиків становлять нові нетрадиційні засоби отримання інформації, які ґрунтуються на методах роботи із людською психікою за допомогою алгоритмів гіпнотерапії, біоенергетики, одорології, кінетики, фізіономіки, психофізичних досліджень за допомогою поліграфа тощо [5, с. 242]. А для ефективного застосування науково-технічних засобів потрібно дотримуватися таких принципів, як: законність, етичність, науковість та ефективність використання науково-технічного засобу; безпека науково-технічного засобу; цілісність об'єктів при застосуванні науково-технічного засобу [1].

Слід також зазначити, що існують об'єктивні технічні можливості детекції інформації, яка зберігається в пам'яті суб'єктів, шляхом вербального спілкування з використанням технічних засобів вимірювання мовних параметрів суб'єкта, його ідеомоторних рухів на пропоновані емоціогенні подразники [6, с. 228].

Г альмом практичної реалізації складних технологій, на нашу думку, є утворення перешкод процесуального характеру використання технічних засобів при розслідуванні кримінальних правопорушень, а саме: 1) процесуальна невизначеність поняття «технічні засоби для виявлення неправдивої інформації»; 2) радянський ідеологічний нігілізм; 3) відсутність навичок у слідчого приймати оціночні рішення про індивідуальні ознаки та особливості психіки людини, показання якої перевіряються, тощо.

Н.С. Карпов, у свою чергу, до причин недостатнього використання науково-технічних засобів відносить:

слабка техніко-криміналістична підготовка слідчих;

громіздкість та ненадійність в експлуатації деяких технічних засобів, непристосованість їх до умов проведення слідчих дій;

складність процедури підготовки до роботи технічних засобів, а також їхнього технічного обслуговування при застосуванні;

недостатнє знання слідчим методів і засобів криміналістичної техніки та відсутність навичок застосування їх у конкретних випадках тощо [2, с. 100].

Унаслідок названих вище причин юридичні науки, крім криміналістики, майже не мають своїх технічних засобів діяльності, не займаються їхньою розробкою, але в законах і наукових працях вільно цим поняттям оперують.

Тому практичні працівники виділили два напрями вирішення цієї проблеми:

інструментально-контактна детекція на основі добровільного вільного волевиявлення суб'єкта і 2) безконтактно-технічна детекція, здійснювана оперативно при дотриманні законних прав та інтересів громадян [6, с. 229].

Інструментально-контактна детекція і перші її технології виникли після отримання патенту на винахід поліграфа американцем К. Клейном у 1928 р. Поліграф був найпростішим електромеханічним пристроєм, датчиками в якому були гумові трубки й електричні контактні дроти, що викликало страх у допитуваного отримати розряд електроструму або опік. Саме тоді, коли ця інформація потрапила в ЗМІ, з подачі журналістів поліграф стали називати «викривачем брехні». Але поліграф нікого не викривав, а лише забезпечував оператора кількісною невизначеною і об'єктивною інформацією, яку той оцінював для викриття випробуваного.

Майже водночас українець Я. Цурковський, директор лабораторії психотехнічних досліджень у м. Катовіце (Польща), винайшов контролограф - вимірювальний прилад для психічного контролю. За допомогою цього приладу вчений отримував психофізіологічну характеристику людини з огляду на його професійну діяльність. У 80-ті роки ХХ століття у Львові він створив пересувну науково-практичну лабораторію професійної діагностики, обслуговуючу автотранспортні підприємства, спортивні школи, космонавтику. Такий прилад було визнано корисним для прогнозування лідерів і виявленням осіб, пов'язаних з професійним. Проте свідчення таких і подібних вимірювальних приладів представляють лише кількісну імовірнісну характеристику події, явища, настання якого опосередковано багатьма природними і людськими чинниками [6, с. 229].

На нашу думку, такі результати кількісних імовірнісних показників вимірювальної техніки повинні оцінювати експерти спеціальних лабораторій або безпосередньо особа, яка приймає процесуальне рішення (слідчий, суддя, прокурор), або начальник кадрів, підприємець, менеджер.

Проте здійснення контактного тестування вимагає серйозних підготовчих робіт на державному рівні та перш за все підготовки відповідних фахівців, що використовують ці методики, придбання техніки та організації лабораторій при навчальних закладах, а також підготовки відповідної законодавчої бази.

Безконтактно-технічна детекція представляє новий напрям, розроблений у Національній академії внутрішніх справ України колективом учених під керівництвом професора В.І. Кулі і доцента С.П. Мохнєвої. Для здійснення ідеї було виготовлено автоматизоване робоче місце експерта фоноскопіста. Проведено понад 500 судових фоноскопічних експертиз зі складних кримінальних справ прокуратури, СБУ МВС. Запропонована методика ідентифікації людини за спектральними переходами його звукової мови, яка отримала визнання і тривалий час використовувалася в науково-дослідницьких інститутах судової експертизи України, Грузії та Росії [6, с. 230].

Сутність і відмінність безконтактного методу детекції суб'єктивного образу від контактного полягає у відсутності датчиків, які безпосередньо розташовуються на тілі людини. Каналом отримання інформації про психофізіологічні функції людини (частоті серцевої діяльності, диханні, величиною кров'яного тиску, потовиділенні, зміні температури, емоційної напруженості тощо) слугує звук. А отже, звуковий канал дозволяє фіксувати звукову мову на значній відстані від джерела, тому доцільно використовувати безконтактні пристрої в оперативно-розшукових цілях, а іноді і в слідчих.

Безконтактне зняття інформації з джерела звуку не порушує його фізичних і біологічних функцій, не заподіює страждань і не завдає шкідливих наслідків здоров'ю.

Крім того, перевага безконтактного способу отримання інформації від джерела полягає в тому, що її можна отримати безпосередньо від фізичного тіла (твердого, рідкого, газоподібного), що знаходиться між джерелом і приймачем і відбиває або трансформує звукову хвилю. Так, допит обвинуваченого в кабінеті або параметри роботи електронної апаратури можна записати шляхом зондування лазерним пристроєм коливного віконного скла або прикріпити до стіни звуковий датчик.

Таким чином, безконтактний спосіб детекції слідів пам'яті людини переносить усе аналітичне дослідження на звукову мову, тобто мову допитуваної особи [6, с. 230-231].

Як зазначає І.Е. Пиков, в останні роки з очевидною регулярністю на ринку послуг в області виявлення брехні під різними назвами з'являються прилади, які позиціонуються як «аналізатори стресу в голосі» [3, с. 279].

Після створення таких приладів стверджували, що вони, на відміну від поліграфа, здатні встановлювати нещирість без підключення до тіла людини датчиків, шляхом вимірювання змін у голосі, обумовлених стресом, який супроводжує брехливі висловлювання. У ході процедури перевірки, що нагадує випробування на поліграфі, в тому сенсі, що задаються нейтральні, перевірочні та контрольні питання, проводиться звукозапис відповідей. Таке опитування можна було проводити навіть по телефону.

Суть роботи аналізаторів стресу у голосі пояснювалася таким чином. У процесі аналізу звукозаписів мовних висловлювань за допомогою приладу нібито виділяються акустичні характеристики голосу, обумовлені стресом, що не сприймаються на слух. Зокрема, винахідники стверджували, що цей прилад вимірює низькочастотну (близько 10 Гц) модуляцію частоти основного тону голосу, обумовлену тремором м'язів. Однак у прямих міографічних експериментах це явище в зазначених м'язах виявлено не було, так само, як не було переконливо технічно доведено, що такі пристрої дійсно вимірюють ступінь низькочастотної модуляції мовного сигналу [3, с. 279].

Слід зазначити, що на думку І.В. Рогатюка, одне із заперечень проти застосування науково-технічних засобів, зокрема поліграфа, пов'язане з тим, що людина виступає об'єктом дослідження. Проте така ж ситуація виникає й при проведенні ряду експертиз (судово-медичної, судово-психіатричної), освідуванні особи, отриманні зразків для порівняльного дослідження, що в окремих випадках може супроводжуватися примусом для проведення медичного обстеження. Однак основним положенням, на якому ґрунтується вся робота з поліграфом, вважається те, що при виникненні думки про факт викриття або під впливом інших подразників у суб'єкта можуть виникнути емоції страху від покарання, сорому тощо. Емоції змінюють фізіологічні параметри організму, які реєструються поліграфом. Загалом можна зазначити, що використання поліграфічних методів прискорює, уточнює й об'єктивізує інформацію про емоційний стан суб'єкта на певний момент слідчої дії [4, с. 295].

Також не можна відкидати можливість використання технічних засобів для профілактики протидії розслідуванню, оскільки злочинець або свідок, що відмовився, наприклад, від проведення психофізіологічного інтерв'ю чи проведення психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа, в певний момент починає викликати у слідчого підозру щодо надання ним неправдивої інформації. Але якщо підозрюваний не несе відповідальність за це, то свідок у разі не надання або надання неправдивої інформації може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Усі ці обставини зумовлюють можливість профілактичного впливу застосування досліджень із використанням поліграфа на процес протидії розслідуванню [5, с. 344].

Слід також зазначити, що, на думку багатьох науковців та практиків, процес впровадження науково-технічних засобів у роботу правоохоронних органів дещо уповільнився у зв'язку із рядом несприятливих факторів, серед яких: напружена геополітична ситуація на сході України, проведення масштабної антитерористичної операції та складне соціально-економічне становище нашої держави. Крім того, для впровадження, наприклад, поліграфа у кримінальну процесуальну діяльність потрібне законодавче унормування процесуальних гарантій його використання при проведенні психофізіологічної експертизи.

Перспектива запровадження нових розробок та ефективних засобів криміналістичної техніки, використання науково-технічних можливостей сучасних приладів діагностики достовірності вербальної та невербальної' інформації з метою оптимізаци та підвищення якості досудового розслідування є принципово важливим пріоритетом реформування системи кримінального судочинства України на сучасному етапі.

На нашу думку, чинниками, які стримують всебічне впровадження та застосування інноваційних методів виявлення неправдивої інформації, є:

відсутність державної програми щодо впровадження технічних засобів у сферу діяльності правоохоронних органів;

недостатність нормативно-правового регулювання;

відсутність програми практичного обміну досвідом з передовими європейськими державами;

уповільнений розвиток вітчизняних науково-технічних, науково-практичних і методичних рекомендацій за вказаним напрямом;

невідпрацьованість механізму державної підготовки відповідних спеціалістів та експертів.

Важливого значення набуває також створення системи правового регулювання можливості використання методу невербальної діагностики правдивості показань за допомогою поліграфа для розслідування та профілактики злочинної діяльності. Потребують внесення змін не тільки норми Кримінального процесуального кодексу України, а й ряд підзаконних нормативно-правових актів, зокрема накази Міністерства юстиції України, МВС України, якими затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів тощо, в частині доповнення вказаних рекомендацій положеннями про проведення психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа, визначення її об'єкта, завдань та орієнтовного переліку вирішуваних питань, встановлення відповідних кваліфікаційних вимог для експерта-поліграфолога та визначення порядку проведення його атестації.

Отже, з огляду на вищезазначене, можна зробити обґрунтований висновок, що на сьогодні процес збирання та дослідження доказів не може відбуватись без застосування інноваційних технологій, але такі науково-технічні засоби повинні бути належної якості та постійно оновлюватись. Із усього арсеналу таких засобів, напрацьованих у теорії та практиці криміналістики, поліграф, на нашу думку, є одним із найбільш перспективних та ефективних засобів вирішення актуальних проблемних питань, що стосуються особливостей розслідування кримінальних правопорушень. Проте, незважаючи на явні та беззаперечні переваги використання технічних засобів виявлення неправдивої інформації у досудовому розслідуванні, існує також ряд проблем правового та організаційного характеру, які гальмують процес їхньої легалізації на рівні КПК України, а отже, і впровадження в діяльність правоохоронних органів. Найшвидше вирішення цих проблем дозволить ефективно та повно використовувати усі наявні можливості під час розслідування кримінальних проваджень.

Список використаних джерел

викриття брехня кримінальний правопорушення

1. Губін Г.О. Науково-технічні засоби як одна із гарантій якісного проведення досудового розслідування / Г.О. Губін [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.spilnota.net.ua/ ua/article/id-1197/.

2. Карпов Н.С. Теоретичні основи та практика використання передового досвіду органів внутрішніх справ у протидії злочинній діяльності: монографія / Н.С. Карпов; наук. ред. В.П. Бахін. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. - 124 с.

3. Пиков И.Е. Проблемы использования нетрадиционных способов распознавания лжи на предварительном следствии / И.Е. Пиков // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцина. - 2009. - № 114. - С. 276-281.

4. Рогатюк І.В. Кримінально-процесуальне закріплення використання поліграфа (детектора брехні) у слідчій практиці / І.В. Рогатюк // Часопис Київського університету права. - 2014. - № 2. - С. 294-298.

5. Ромців О.І. Використання поліграфа в процесі подолання протидії розслідуванню злочинів у сфері службової діяльності: реалії сьогодення / О.І. Ромців, І.М. Зубач // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2015. - № 825. - С. 341-346. - (Серія: Юридичні науки).

6. Салтевский М.В. Проблемы инструментальной детекции вербальной информации / М.В. Салтевский // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2008. - № 1, том 21 (60). - С. 223-239. - (Серия «Юридические науки»).

7. Цимбал П.В. Використання знань спеціалістів при розслідуванні злочинів у сфері економіки / П.В. Цимбал, І.Я. Фрідман // Науковий вісник: збірник наукових праць УФЕІ. - Ірпінь, 2000. - № 1. - С. 153-158.

Размещено на Allbest.ru