Кримінологічна характеристика особи злочинця, яка вчиняє контрабанду наркотичних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримінологічна характеристика особи злочинця, яка вчиняє контрабанду наркотичних засобів

Т.М. Супрун

У статті досліджено кримінологічну характеристику особи злочинця, яка вчиняє контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин та їхніх аналогів. Визначено основні три види злочинців-контрабандистів за цілями її вчинення та встановлено основні ознаки розглядуваних осіб.

Ключові слова: контрабанда, особа злочинця, наркотичні речовини, типологія, безпека держави.

В статье исследована криминологическая характеристика личности преступника, совершающего контрабанду наркотических средств, психотропных веществ и их аналогов. Определены основные три вида преступников-контрабандистов по целям ее совершения и установлены основные признаки рассматриваемых лиц.

Ключевые слова: контрабанда, личность преступника, наркотические вещества, типология, безопасность государства.

The article criminological characteristics of the person of the offender who accomplishes contraband of narcotic drugs, psychotropic substances and their analoguesare investigate. The main three types of criminals smugglers for the purposes of its commission and identify the main features of the persons in question.

Key words: smuggling, criminal identity, narcotic substances, typology, state security.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів є одним із основних джерел наповнення ринку наркотиками. Європа стала пріоритетним ринком для виробників та постачальників наркотичних засобів. Не останнє місце в їхніх планах посідає й Україна, яка знаходиться на перехресті декількох міжнародних маршрутів транзиту. Відтак, незаконний обіг наркотичних засобів на регіональному, національному і міжнародному рівнях досяг тривожних масштабів, а пов'язана з ним міжнародна злочинна діяльність становить загрозу для безпеки суверенітету держав. Питання, пов'язані з контрабандою, особливо гостро постають перед нашою державою у зв'язку з проведенням реформ у всіх сферах суспільного життя. Реформи стосуються і митної сфери у зв'язку з тим, що останнім часом у країні зросли масштаби незаконного вивозу за її межі та ввозу на її територію різних товарів, матеріальних цінностей, наркотиків, стратегічної сировини тощо.

Частина з транзитних наркотиків залишається в Україні. Це певною мірою обумовлює той факт, що останніми роками в Україні спостерігається все більше поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної з нею. На сьогодні реальну загрозу для нашої держави становить контрабанда опію, героїну, кокаїну, синтетичних наркотичних засобів, які переправляються через територію України. Тому держава зацікавлена у виявленні та затриманні осіб, що контрабандним шляхом перевозять наркотичні засоби територією держави.

Метою статті є дослідження кримінологічної характеристики особи злочинця, яка вчиняє контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин та їхніх аналогів (далі - наркотиків). Вивчення особи злочинця як складової кримінологічної характеристики злочину передбачає розгляд не лише його типології, а й висвітлення більш широкого спектру питань, що не належать до типологічних, а розкривають і соціально-психологічні риси особи. Від рівня наукового пізнання особи-контрабандиста у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин значною мірою залежать результати боротьби з таким видом злочинів.

Питанню визначення поняття «особистість злочинця» приділяли увагу як вчені радянських часів, так і деякі сучасні дослідники, зокрема: В. О. Бачинін, І. І. Карпець, О. О. Герцензон, Б. С. Волков, О. І. Алексеєв, І. М. Даньшин, Є. Бафія, Н. М. Кропачев, О. І. Долгова та ін. Вітчизняними дослідниками, які в межах загальнокримінологічних розвідок розробили кримінологічну характеристику осіб-учасників злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, стали, зокрема, Ю. Ф. Іванов, О. М. Джужа.

Дослідження особистості є досить складним завданням для будь-якої галузі знань. У кримінології існують різні підходи до вивчення поняття особистості злочинця. Найбільш вдалим, на нашу думку, є визначення, сформульоване Ю. Г. Пономаренком, який визначає особистість злочинця у сфері контрабанди наркотичних засобів як сукупності соціально- психологічних властивостей особистості, що зумовлюють вчинення злочинів у сфері незаконного переміщення через кордон наркотичних засобів з метою подальшого збуту (а отже, збагачення), задоволення власних потреб та інше. [4, с. 39].

Для складання кримінологічної характеристики особистості такого злочинця необхідно з'ясовувати перелік його властивостей і якостей, які дозволяють встановити причинні зв'язки, що ведуть до характеру злочинної поведінки, кримінального середовища, соціальних інститутів [5]. Тому звертаємося до розроблених вітчизняною кримінологією системних угрупувань ознак (структури особистості злочинця), які відображають такі особливості:

• соціально-демографічні;

• соціально-рольові;

• кримінально-правові;

• морально-психологічні та інші.

Соціально-демографічна характеристика особи злочинця складається із таких даних, як рід занять, стать, вік, освіта, громадянство.

Зокрема, дослідження показало, що злочини у сфері контрабанди наркотичних засобів - це різновид «чоловічої» злочинності, оскільки більшість серед осіб, які її вчинили, особи чоловічої статі - 65,6 % На частку жінок, відповідно, припадає 34,4 %. Але належність до тієї або іншої статі не слід розглядати як безумовну причину криміногенних властивостей особистості. Крім того, серед засуджених за ст. 305 КК України більшість припадає на осіб молодіжного віку (51,9 %), які не працюють і не навчаються (78 %), близько 39 % раніше вже судимі [2, с. 41].

Багато в чому характер злочинної поведінки людини залежить від її віку. Проведений нами аналіз показав, що злочинність у сфері контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин, на відміну від інших складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, - проблема аж ніяк не молодіжна. Серед осіб, які вчиняють контрабанду наркотиків, значно більше половини (66 %) становлять особи віком від 26 років і старше, решту (34 %) становлять особи віком від 16 до 25 років.

Проаналізувавши зведені дані щодо освітнього рівня осіб, які вчинили контрабанду наркотичних засобів і психотропних речовин, можна зробити висновок, що найбільша кількість контрабандистів мають середню (39 %), незакінчену середню (9 %) та середню спеціальну (24 %) освіту. Кількість осіб, які мають незакінчену вищу (7 %) та вищу (21 %) освіту, серед контрабандистів є незначною, хоча за останні 5 років збільшилась утричі. На думку багатьох дослідників, осіб, які мають вищу освіту, частіше можна зустріти у вищому ешелоні злочинних угруповань і значно рідше - серед безпосередніх перевізників наркотиків через кордони держав.

Наявність постійного місця проживання вважається одним із стабілізуючих антикриміногенних факторів. Відсутність чи вимушена зміна місця проживання негативно позначаються на статусі і поведінці людини. Загальна характеристика осіб, затриманих за контрабанду наркотиків, за цим показником свідчить про відносне благополуччя у цій сфері - в основному ці особи мають постійне місце проживання.

Сьогодні специфіка української ситуації, пов'язаної з контрабандою наркотиків, багато в чому визначається тим, що в неї виявилися втягненими не тільки громадяни України, але й іноземці, які як мали, так і не мали раніше будь-якого відношення до України. Така думка опитаних нами експертів. Сам факт і існуючий рівень участі іноземців у контрабанді наркотиків в Україні є, безперечно, тривожною тенденцією. Ці й інші численні факти свідчать про те, що сьогодні вже чітко виявляється тенденція до налагодження стійких зв 'язків між «наркоділками» України, держав СНД і «далекого» зарубіжжя [3].

Більшість наркозбувальників, притягнутих до кримінальної відповідальності, не отримують великого доходу від продажу наркотиків, гроші ними використовуються для задоволення побутових потреб, а також для придбання наркотиків для власного вживання. При цьому, порівняно із сформованою у 80-х роках ХХ століття характеристикою цієї ж кримінологічної групи, збільшився вік осіб, які займаються такою незаконною діяльністю, зросла їхня освіченість, кількість злочинців, які на момент вчинення злочину не працюють і не навчаються [1].

Дослідження судово-слідчої практики показує, що контрабанда наркотиків здійснюється особами, незалежно від їхнього громадянства, це можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни й особи без громадянства.

Залежно від посадового положення можна виділити дві групи виконавців: а) фізичні особи; б) посадові особи, які використовують для вчинення злочину своє службове становище.

Серед громадян можна виділити підгрупу осіб, звільнених на законних підставах від проходження митного контролю.

При вчиненні зазначеної контрабанди фізичними особами може діяти як окремий суб'єкт, так і група, в тому числі організована. Для контрабанди наркотичних засобів характерна наявність злочинної групи, яка у ході здійснення злочинної діяльності стає стійкішою й набуває рис організованості. Характерною рисою таких груп є їхнє прагнення до встановлення корумпованих зв'язків із посадовими особами митних органів. При цьому такі посадові особи можуть не знати про предмет контрабанди, однак сприяти її незаконному переміщенню через державний кордон України.

Особа контрабандиста не є однозначною і може бути диференційована на види залежно від рольової функції. У цьому плані можна вирізняти: 1) організаторів контрабанди наркотичних засобів; 2) перевізників наркотичних засобів; 3) осіб, що сприяють переміщенню наркотичних засобів при вчиненні контрабанди; 4) осіб, яким адресовані наркотичні засоби.

Групи, які спеціалізуються на вчиненні контрабанди зазначеними предметами, мають складну внутрішню структуру, до якої входять: 1) особи, які здійснюють фізичне переміщення об'єктів контрабанди через державний кордон (виконавці); 2) особи, відповідальні за безпеку переміщення предметів через державний кордон (на шляху проходження і в пункті перетинання кордону); 3) особи, відповідальні за безпеку діяльності групи (забезпечують захист від діяльності контролюючих і правоохоронних органів); захист групи від діяльності митних органів (інколи співробітники митниці, прикордонної служби, які вступили в злочинну змову з контрабандистами); 4) особи, які забезпечують підготовку предметів до переміщення через державний кордон (до їхніх обов'язків входить упакування предметів контрабанди, їхнє маскування, вантаження у транспортні засоби тощо); 5) особи, які забезпечують групу транспортними засобами (перевізники), зокрема керівники, як правило, невеликих транспортних підприємств, а також індивідуальні власники або орендарі транспортних засобів; 6) особи, які здійснюють фінансування діяльності групи (придбання, перевезення тощо).

Кримінологічні дослідження характеристик таких злочинців-контрабандистів дозволяє нам сформувати таку типологію контрабанди наркотиків за цілями її вчинення: контрабандист - «комерсант»; контрабандист - «наркоман»; випадковий тип.

1. Контрабандист - «комерсант». Найбільш небезпечний тип, частка якого серед громадян, затриманих за контрабанду наркотичних засобів і психотропних речовин, перевищує 60 %. Соціально-моральні якості такої особистості деформовані й утворюють стійку негативну спрямованість суб'єкта. Відрізняється правовим нігілізмом, чітко усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння, аморальність своєї поведінки. Контрабанда наркотиків здійснюється ним виключно з метою одержання надприбутку. Вчинення контрабанди відбувається частіше у складі злочинної групи, рідше - одноосібно. Середній вік - 35-45 років, освіта середня або середня спеціальна, при цьому не працює або, працюючи, використовує свою професійну діяльність для вчинення контрабанди (водій-далекобійник, провідник та ін.). Може виступати як організатор-власник незаконного вантажу, так і бути залученим як перевізник через кордон. Частка іноземних громадян становить більше 60 % від загального числа затриманих за контрабанду наркотичних засобів і психотропних речовин.

2. Контрабандист - «наркоман». Частка цього типу серед громадян, затриманих за контрабанду наркотичних засобів і психотропних речовин, становить близько 18 %. Соціально- моральні якості особистості перебувають у глибокій залежності від шкідливої звички до вживання наркотичних засобів і психотропних речовин. Контрабандою наркотиків займається з метою або їхнього вживання, або з метою їхнього збуту винятково для придбання, наприклад, інших наркотиків. Обсяг незаконно переміщуваних наркотиків, як правило, невеликий, оскільки можливість вживання наркотиків безпосередньо пов'язана з небезпекою викриття. Серед осіб цього типу переважають громадяни України - 82 %. Частка раніше засуджених серед контрабандистів цього типу становить 33 %.

3. Випадковий тип. До цьому типу належать контрабандисти, які вчиняють цей злочин у зв'язку з несприятливим збігом обставин або з легковажно-безвідповідальних мотивів, тобто вчинення контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин цими особами не обумовлено їхньою антисоціальною установкою [3].

Враховуючи викладене вище, зазначимо, що питання кримінологічної характеристики особи, яка вчиняє контрабанду наркотиків, є досить важливим предметом дослідження, який потребує комплексного вивчення, узагальнення та аналізу з позиції юридичної науки, медицини, психології, соціології та інших наук.

Узагальнення матеріалів кримінальних проваджень за ст. 305 КК України дозволило встановити такі показники щодо особи контрабандиста (перевізника наркотичних засобів): 1) вік: від 16 до 18 років - 9 %; від 19 до 21 року - 17 %; від 22 до 25 років - 23 %; від 26 до 30 років - 27 %; від 41 до 50 років - 6 %; від 51 до 60 років - 3 %; понад 60 років - 0 %; 2) освіта: незакінчена середня - 12 %; середня - 45%; середньо-спеціальна - 31 %; незакінчена вища - 5 %; вища - 7 %; 3) соціальне становище: не працює - 74 %; працює - 9 %; навчається (студент, учень) - 6 %; службовець - 1 %; приватний підприємець - 3 %; інвалід - 1 %; пенсіонер - 5 %; інше - 1 %; 4) наявність судимостей: раніше судимий - 25%; несудимий - 75 %; 5) повторність учинення злочинів у сфері обігу наркотиків: так - 8 %; ні - 92 %; 6) наявність психічних відхилень: так - менше 2 %; 7) наявність наркотичної залежності: так - менше 2 %.

Зазначимо, що контрабанда наркотиків є злочином високого ступеня суспільної небезпечності, висока латентність та недостатній обсяг емпіричної бази позбавляє можливості сформувати достовірний кримінологічний портрет такої особи. Цим злочином завдаються збитки національним інтересам держави, оскільки йдеться про руйнування фізичного і морального здоров'я нації, її генофонду, інтелектуального потенціалу суспільства. Вчинення контрабанди наркотиків сприяє поширенню такого негативного явища, як наркоманія. Важливим є той фактор, що деякі форми сучасної контрабанди наркотиків дедалі тісніше зливаються зі структурами організованої злочинності і набувають рис національної і транснаціональної організованої злочинності, що також має бути враховано при кримінологічному дослідженні особи-контрабандиста.

Список використаних джерел

кримінологічний контрабанда наркотичний психотропний

1. Бублейник В. А. Боротьба з незаконним збутом наркотичних засобів: кримінально- правовий і кримінологічний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / В. А. Бублейник. - К., 2007. - 20 с.

2. Кириченко Г В. Кримінологічні аспекти характеристики особистості жінки, яка вчиняє контрабанду наркотиків / Г В. Кириченко // Митна справа. - 2012. - N° 2 (80). - С. 40-45.

3. Кириченко Г В. Кримінологічна характеристика особи, яка вчинила контрабанду наркотичних засобів і психотропних речовин / Г. В. Кириченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/pravo/76/12551-kriminologichna-xarakteristika-osobi-yaka- vchinila-kontrabandu-narkotichnix-zasobiv-i-psixotropnix-rechovin.html.

4. Пономаренко Ю. Г. Особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу / Ю. Г Пономаренко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2003. - Вип. 24. - С. 39-43.

5. Цимбал П. В. Особливості виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування : монографія / П. В. Цимбал. - Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2009. - 450 с.

Размещено на Allbest.ru