Віктимологічна характеристика наркотичного обігу та аналіз предмета злочинного посягання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Віктимологічна характеристика наркотичного обігу та аналіз предмета злочинного посягання

Г. М. Мамка

У статті розглянуто особливості предмета злочину, віктимологію злочину незаконного обігу наркотичних речовин, психотропних засобів, прекурсорів та їхніх аналогів, запропоновано класифікацію жертв злочину залежно від відношення до предмета посягання.

Ключові слова: предмет посягання, незаконний обіг, наркотичні речовини, психотропні засоби, прекурсори, віктимологія, жертва злочину.

В статье рассмотрены особенности предмета преступления, виктимологии преступления незаконного оборота наркотических веществ, психотропных средств, прекурсоров и их аналогов, предложена классификация жертв преступления в зависимости от отношения к предмету посягательства. злочин віктимологічний незаконний обіг

Ключевые слова: предмет посягательства, незаконный оборот, наркотические вещества, психотропные средства, прекурсоры, виктимология, жертва преступления.

Key words: subject of encroachment, illicit trafficking, narcotic substances, psychotropic drugs, precursors, victimology, victim of crime.

Незаконний обіг наркотичних речовин, психотропних засобів, прекурсорів та їхніх аналогів посягає на найбільші людські цінності - здоров'я та життя. Останнім часом такий вид злочину через всебічний розвиток набуває все більших масштабів та несе велику загрозу. Для того щоб викорінити проблему, необхідно зрозуміти, які важелі впливу та на кого необхідно використовувати. Унаслідок цього виникає потреба розмежування поняття злочинця та жертви злочину через призму конкретного злочину.

Слід відмітити, що вивченням цієї проблеми займалися Г Ю. Бувайлик, М. Ю. Полях, О. О. Козаченко. Проте актуальним залишається розмежування особи злочинця та жертви злочину, визначення предмета злочину незаконного обігу наркотичних речовин, прекурсорів та їхніх аналогів.

Аналізуючи склад злочинну незаконного обігу наркотичних речовин, психотропних засобів, прекурсорів та їхніх аналогів, розглядаючи питання детермінантів, наслідків злочину, порівнюючи статистичні дані, виникає необхідність розмежування жертви та злочинця саме цього злочину. Наприклад, якщо взяти до уваги такий злочин, як крадіжка (ст. 185 Кримінального кодексу України), стає зрозумілим і логічним пояснення: особа, яка скоїла злочин (злочинець) - особа, яка здійснила незаконне діяння - таємно вкрала той чи інший предмет, що їй не належав, жертва злочину - та особа, на власність якої було здійснено посягання. З огляду на злочин незаконного обігу наркотичних речовин, психотропних засобів, прекурсорів та їхніх аналогів, не зовсім зрозуміло, той хто споживає наркотичні речовини - злочинець чи жертва.

Віктимність - «схильність бути жертвою», термін досить близький з терміном «необачність жертви».

Можна як завгодно сперечатися про соціальні підвалини суспільства і скаржитися на незахищеність з боку держави. А можна просто перестати бути жертвою, як мінімум навчившись захищати себе, своє здоров'я, честь і гідність, себе і своїх близьких.

Пристрасть до наркотиків тільки на перший погляд може здатися «злочином без жертви», насправді ж у наркотизму є жертви, які вимірюються десятками тисяч, і це тільки в межах нашої країни.

На нашу думку, жертви злочину у сфері наркотизму можна розділити на два види:

- Пряма.

- Опосередкована.

Пряма жертва - це та, яка безпосередньо має пряме відношення до наркотичних речовин, психотропних засобів, прекурсорів чи їхніх аналогів або в цілому до усіх перелічених вище речовин. Така особа зазвичай споживає наркотичні речовини, але паралельно може займатися їхнім розповсюдженням, контрабандою, бути посередником у злочинній групі чи займатися цим індивідуально.

Через побічний вплив наркотичних речовин на організм людини, її психіку та підсвідомість, коли особа, що споживає наркотичні речовини і не може сама керувати своїми бажаннями та починає жити лише потягом до нової дози, вона і стає жертвою - частково зі своєї вини, частково з вини осіб, які тим чи іншим чином змусили або запропонували їй вживати наркотичні речовини.

Опосередкована жертва - та, яка сама не споживає наркотичних речовин, проте зазнає не менше негативного вплив, ніж та, яка споживає. Це люди, близькі і родичі яких приймають наркотичні речовини, внаслідок чого руйнуються стосунки з оточуючими, псуються відносини в сім'ї. Такі люди теж жертви наркотизму, тільки дещо іншого боку.

Віктимна поведінка може взагалі бути випадковою. У такому випадку вона є наслідком неосвіченості людини і порушень у процесі соціалізації. Вона не звикла думати і просто щоразу робить примітивні помилки у своїй поведінці. Однією з них можна вважати невпевненість.

Другою помилкою є необережність у криміногенних ситуаціях. Деякі люди показують перехожим свої гроші або дорогі мобільні телефони, щоб привернути до себе увагу. І якщо звичайні люди просто здивуються, то злочинці жваво цим скористаються.

Також прикладом віктимної поведінки може бути надмірна агресивність. Частіше буває вигідніше відступити і пропустити хама, ніж вступати з ним у смертельну сутичку. Більш сильні та впевнені люди, навпаки, в більшості випадків не зляться, не нервують і не нападають ні на кого. Це для них це не має значення.

До віктимів належать також любителі екстриму, розваг і необдуманих вчинків. А потім якщо вдається повернутися до нормального життя, задаються питанням «чому?»

Ще одна поширена причина віктимності - безвідповідальність людини і його легковажне ставлення до життя. Такі люди незібрані, вони не звикли думати про наслідки своїх дій, вживати заходів для своєї безпеки. Здебільшого вони не замислюються, що буде потім, живуть сьогоденням, тому і стають жертвами наркотизму.

У людей з віктимною поведінкою завжди є проблеми в особистих стосунках. До них швидко втрачають інтерес їхні супутники, оскільки перебувати поруч із заляканою жертвою не престижно і нецікаво. Для домочадців така персона - добровільна рабиня, покликання якої - всім догоджати. Її ображають, принижують, б 'ють партнери, незважаючи на її думки і потреби. Тому очікуючи будь-яких кардинальних змін на краще, вони приймають рішення вдатися до вживання наркотичних речовин, психотропних засобів, прекурсорів та їхніх аналогів.

Для позбавлення особистості від позиції жертви необхідні величезні зусилля щодо перетворення власної особистості, зміни характеру й усунення нав'язаних деструктивних установок. Оскільки в стані стресу, в якому перебуває людина із світоглядом жертви, вона не здатна до зосередженого аналізу своєї особистої історії і не може зрозуміти, що ж є причиною проблем, їй потрібна допомога досвідченого психотерапевта.

Психологи зазначають, що формування віктимної моделі поведінки відбувається в ранні дитячі роки людини. Основні причини появи віктимності у дитини - дорослішання в асоціальному середовищі, неправильна стратегія виховання з боку батьків, відсутність узгодженості в діях матері і батька. Під дією хронічних негативних обставин на підсвідомому рівні у незрілої особистості закладається фундамент для специфічного життєвого сценарію, в якій усі аспекти базуються на сприйнятті себе як жертви.

Розмежовувати жертву злочину і злочинця необхідно в такому випадку: якщо особа споживає наркотичні речовини, психотропні засоби, вона жертва, проте лише в тому випадку, якщо національним законодавством не передбачено відповідальність за споживання таких речовин. В іншому випадку, коли нормативними актами передбачено відповідальність за споживання наркотичних та психотропних засобів чи їхніх аналогів, така особа стає злочинцем. Хоча і в тому, і в іншому випадку її дії між собою ніяк не різнитимуться. Це можуть бути ті ж самі умови, то й же предмет (незалежно від того «тяжкі» чи «легкі» це наркотики), суть розмежування лише в наявності чи відсутності закріпленою на законодавчому рівні норми, яка містила б положення про відповідальність за такі дії.

Щодо предмета злочинного посягання, то у системі криміналістичної характеристики контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів він відіграє важливу роль. У літературних джерелах зазначається, що характеристика останнього має значення для встановлення злочинця, а ознаки предмета в ній можуть мати різній зв'язок як предмет посягання - способи вчинення - шляхи збуту - місця приховування - дані про особу злочинця [2, с. 93].

Предмет злочинного посягання - це елемент криміналістичної характеристики, тобто речі матеріального світу, впливаючи на які особа посягає на ті чи інші суспільні відносини. Точне його з'ясування дозволяє відмежувати один злочин від іншого, суміжного з ним. Ті чи інші ознаки цього предмета можуть виступати як пом'якшуючими або обтяжуючими обставинами одного й того ж злочину чи перетворювати його в особливо тяжкий вид [6, с. 96]. На думку фахівців у галузі кримінального права, предмет злочину - це матеріальний предмет зовнішнього світу, на який безпосередньо впливає злочинець, учиняючи злочинне посягання на відповідний об'єкт [4, с. 113].

З точки зору А. О. Пінаєва, це предмет матеріального світу, впливаючи на який винний спричиняє шкоду певним суспільним відносинам [6, с. 196].

Предмет такого злочину, як контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів, не має ґрунтовних досліджень і відрізняється фрагментарністю. Лише в деяких роботах учені-криміналісти певним чином торкаються цієї проблеми, інакше кажучи, звернення до предмета цього злочинного посягання до цього часу мало локальний характер [8, с. 647].

Специфічним є те, що такий предмет стосовно зазначеного виду злочинів становить підвищену небезпеку для здоров'я людей. Відповідно до чинного кримінального законодавства (ст. 305 КК України) предметом злочинного посягання можуть бути: а) наркотичні засоби;

б) психотропні речовини; в) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин; г) прекурсори [3].

Ознаки предметів таких злочинів наводяться в Законі України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» [7]. Усі вони (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770. Цей перелік складено відповідно до чинного законодавства й міжнародних зобов'язань України. За своїм змістом, він складається з 4-х таблиць, кожна з яких включає список № 1 і № 2, а таблиця І - ще й список № 3. Указані списки містять перелік:

а) особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (таб. І, список № 1);

б) особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таб. І, список № 2);

в) рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей (таб. І, список № 3);

г) наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таб. ІІ, список № 1);

д) психотропних речовин, обіг яких обмежено (таб. ІІ, список № 2);

е) наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються винятки деяких заходів контролю (таб. ІІІ, список № 1);

є) психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускається виняток деяких засобів контролю (таб. ІІІ, список № 2);

ж) прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких установлюються заходи контролю (таб. ІУ, список № 1);

з) прекурсорів, стосовно яких установлюються заходи контролю (таб. ІУ, список № 2) [5, с. 35].

У зазначеному законі наводяться основні визначення понять, які можуть бути віднесені до предмета злочинного посягання. Згідно із цим законом наркотичні засоби - це включені до переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я людини при зловживанні ними. Формулювання поняття

«наркотичні засоби» наводяться також і в правових літературних джерелах. Так, Р. С. Бєлкін указує, що це група речовин і лікарських засобів, які мають підвищену наркотичну активність [1, с. 335]. А. Б. Момотенко пише, що це речовини, рослини, сировина, засоби природного або синтетичного походження, які класифікуються як такі в міжнародних конвенціях і які становлять небезпеку для здоров'я людей. Вони віднесені до зазначеної категорії Комітетом з контролю наркотиків МОЗ України (конопля, макова соломка, кокаїн, героїн).

Наркотики - сильнодіючі речовини, переважно рослинного походження, які пригнічують, паралізують або збуджують центральну нервову систему людини [5, с. 186].

До предмета злочинного посягання стосовно цієї категорії злочинів віднесено психотропні речовини, тобто будь-які природні або синтетичні речовини й матеріали, кваліфіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сировина й речовини, які становлять небезпеку для здоров'я населення при зловживанні ними, і віднесені до зазначеної категорії [5, с. 105].

Дефініція категорії «психотропні речовини» наводиться в названому законі. Законодавець визначив їх як включені до Переліку речовини природного або синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які викликають стан залежності, справляють депресивний чи стимулюючий вплив на центральну нервову систему, порушують сприйняття емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров'я людини, яка зловживає ними.

Відповідно до ст. 305 КК України предметом злочинного посягання можуть бути також прекурсори, тобто речовини та їх солі, що використовуються при виробництві або виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку, а також аналоги. Вони заборонені до обігу в Україні, мають природне або синтетичне походження, не включені до Переліку їхня хімічна структура і властивості, як і наркотичних засобів та психотропних речовин, є подібними і відтворюють їх психо активну дію [8, с. 286].

У великій кількості країн контрабанду визнають одним із найнебезпечніших злочинів, боротьбу з яким ставлять на перше місце, оскільки посягання здійснюється на життя та здоров'я цілої нації, що загрожує в результаті національній безпеці різним країнам. Для встановлення пріоритетів необхідне правильне визначення предмета злочину. Не менш важливим є дослідження віктимології злочину, оскільки не завжди можна повною мірою вплинути на злочин, інколи ефективніше зрозуміти, як вплинути на жертву злочину, щоб уникнути майбутніх злочинних посягань.

Список використаних джерел

1. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. - М. : Мегатрон ХХІ, 2000. - 305 с.

2. Колесниченко А. Н. Криминалистические характеристики преступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. - Х. : Юрид. ин-т, 1985. - 93 с.

3. Кримінальний кодекс України : від 05.04.2001 N° 2341-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

4. Наумов А. В. Словарь по уголовному праву / А. В. Наумов. - М. : Изд-во БЕК, 2000. - 590 с.

5. Петюнін Г. П. Наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори : словник-довідник для працівників правоохоронних органів / Г. П. Петюнін, А. М. Полях, В. Ю. Шепітько. - Х. : Право, 2007. - 720 с.

6. Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права. - Кн. 1 : О преступлении / Пинаев. - Х. : Харьков. юрид., 2002. - 194 с.

7. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів : Закон України : від 08.07.1999 № 863-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/863-14

8. Щербань В. А. Організація боротьби з контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників / Щербань. - К. : НДІ «Проблеми людини»; Державна митна служба України, 1998. - Т 10. - 397 с.

Размещено на Allbest.ru