Курсант як суб’єкт адміністративно-правових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Донецький юридичний інститут МВС України

Курсант як суб'єкт адміністративно-правових відносин

Шульга Марина Вікторівна,

аспірант

Статтю присвячено визначенню місця курсанта в системі суб'єктів адміністративно-правових відносин та обґрунтування його адміністративно-правового статусу. На підставі аналізу теоретико-методологічних розробок вчених, чинного законодавства виділено юридичні факти, які підтверджують настання саме адміністративно-правових відносин, суб'єктом яких є курсанти вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Доведено, що курсант є індивідуальним суб'єктом адміністративного права -- фізичною особою зі спеціальним статусом, якому властива подвійність і змішаність адміністративно-правового статусу.

Ключові слова: курсант, статус, суб'єкт, адміністративно- правові відносини, адміністративно-правовий статус.

Постановка проблеми

В адміністративно-правовій науці проблема віднесення тих чи інших суб'єктів до суб'єктів адміністративно-правових відносин залишається дискусійною, привертає увагу науковців і породжує чисельні наукові дослідження. Такий стан речей, безумовно, пов'язаний з тим, що адміністративне право наділяє правосуб'єктністю широке коло учасників правовідносин. Особливо це стосується таких суб'єктів адміністративно-правових відносин, як недержавні суб'єкти, фізичні особи, адже адміністративно- правовий статус органів публічного адміністрування є беззаперечним. До категорії «спірних» суб'єктів, на нашу думку, слід віднести курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі -- курсантів), адже, як зазначається в юридичній літературі [1, с. 202; 2, с. 80; 3, с. 477], ці суб'єкти мають спеціальний правовий статус, обумовлений тим, що одночасно вони здобувають вищу освіту, тобто фактично мають статус, притаманний студентам, і з моменту зарахування на навчання до вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, вважаються такими, що проходять службу в органах Національної поліції. На специфічність статусу курсанта наголошується не тільки в юридичних роботах, а й у спеціалізованих педагогічних дослідженнях [4, с. 109; 5, с. 9]. Ураховуючи специфіку правового статусу зазначених суб'єктів вважаємо за доцільне чітко визначити місце курсанта в системі суб'єктів адміністративно-правових відносин та обґрунтувати його адміністративно-правовий статус.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання дослідження суб'єктів адміністративно-правових відносин притаманні переважно всім доктринальним науковим дослідженням у сфері адміністративного права, серед яких варто відзначити роботи Б. Авер'янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, Т. Гончарук, Є. В. Додіна, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, О. В. Кузьменко, Т. О. Мацелик та інших. Безпосередньо віднесення курсантів до суб'єктів адміністративно- правових відносин розглядалося у роботах таких учених, як С. Ю. Гаврик, Ю. О. Старук, М. В. Вашаєв, проте вони не мали системного, комплексного характеру та базувалися на дослідженні нормативно-правових актів, які наразі втратили чинність у зв'язку з прийняттям нового законодавства як у сфері освіти, так і відомчого характеру. Все зазначене вище обумовлює актуальність обраної теми наукової статті.

Мета дослідження. Метою даної статті є визначення місця курсанта в системі суб'єктів адміністративно-правових відносин та обґрунтування його адміністративно- правового статусу.

Виклад основного матеріалу

Загальновідомо, що до суб'єктів адміністративно- правових відносин належать суб'єкти, які набули властивостей суб'єкта адміністративних правовідносин в силу того, що їхня поведінка підпадає під дію норм адміністративного права та встановлена цими нормами [6, с. 228].

В адміністративно-правовій доктрині існує безліч класифікацій суб'єктів адміністративного права, проте одностайність вчених-адміністративістів присутня щодо поділу їх на державні та недержавні, а також індивідуальні і колективні [7, с. 152]. Безсумнівно, курсант є індивідуальним суб'єктом, проте погляди науковців щодо його належності або неналежності до державних структур не однозначні. Курсант є фізичною особою, саме тому його адміністративно-правовий статус все ж таки повинен розглядатися крізь призму адміністративно-правового статусу громадянина з урахуванням певної специфіки, пов'язаної з його належністю до працівників Національної поліції України.

Увесь комплекс прав і обов'язків фізичної особи (індивіда) у сфері публічного адміністрування прийнято іменувати загальним адміністративно-правовим статусом громадянина. Громадянин як суб'єкт адміністративного права -- це фізична особа, яка є носієм прав та обов'язків у сфері публічного адміністрування і яка здатна вступати в адміністративні правовідносини [7, с. 153].

Т. О. Мацелик стверджує, що статус суб'єкта адміністративного права характеризують такі його ознаки:

урегульованість адміністративно-правовими нормами;

визначення сфери його реалізації у межах таких блоків правовідносин: публічне управління; відносини адміністративних послуг; відносини відповідальності публічної адміністрації за неправомірні дії або бездіяльність; відносини відповідальності суб'єктів суспільства (індивідуальних і колективних) за порушення встановленого публічною адміністрацією порядку і правил;

структурованість [8, с. 97-98].

Отже, для того, щоб довести належність курсантів до суб'єктів адміністративно- правових відносин, перш за все, необхідно з'ясувати притаманність вищеназваних ознак статусу курсанта.

Зазначимо, що в довідковій літературі статус курсанта ототожнюється зі спеціальним званням військовослужбовця. Так, у військовому енциклопедичному словнику подається таке визначення: «Курсант -- військове звання військовослужбовця, який навчається у військово-навчальному закладі і не має офіцерського військового звання» [9, с. 807]. Вважаємо дане визначення недоречним через те, що в жодному нормативно-правовому акті в якості військового звання не зазначено звання «курсант», проте вказівка на персоніфікацію його статусу зі спеціалізованим навчальним закладом і характеризує його специфічність. Г. В. Мухіна, виходячи із зазначеного вище визначення, статус курсанта розуміє як статус військовослужбовця, який навчається у спеціалізованому навчальному закладі [4, с. 110]. Підтримуючи вказівку на приналежність курсанта до спеціалізованого навчального закладу, ми не погоджуємося із ототожненням курсанта тільки зі статусом військовослужбовця, оскільки таке визначення буде стосуватися тільки курсантів вищих навчальних закладів системи Міністерства оборони України, залишаючи поза увагою заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання в системі інших центральних державних органів (Міністерство внутрішніх справ України, Державна фіскальна служба України та інші, у системі яких є такі навчальні заклади).

Поняття курсант закріплено й у нормативно-правових актах. Так, у Законі України «Про вищу освіту» курсант визначається як особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання), військового інституту як підрозділу закладу вищої освіти і навчається з метою здобуття вищої освіти за певним ступенем та якій присвоєно військове звання рядового, сержантського і старшинського складу або спеціальне звання рядового, молодшого начальницького складу або таке звання вона мала під час вступу на навчання [10]. Отже, основною метою навчання курсантів у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання є задоволення їх приватних освітніх інтересів, реалізація яких неможлива без їх вступу в адміністративно-правові відносини, що обумовлюється як особливістю їх добору направлення та зарахування на навчання, відомчою приналежністю навчального закладу, так і особливістю процесу здобуття певного освітнього ступеня у зазначених закладах.

Слід відзначити, що в юридичній літературі неодноразово обґрунтовувалося положення про наявність адміністративно-правового статусу навіть у студентів вищих навчальних закладів [8, с. 169; 11, с. 115], що ще раз підтверджує апріорність визнання курсантів суб'єктами адміністративно-правових відносин і беззаперечність їхнього адміністративно- правового статусу.

Ми стверджуємо, що курсант є суб'єктом адміністративно-правових відносин, який має специфічний адміністративно-правовий статус, адже, з одного боку, він є студентом, з іншого -- рядовим поліції, який є носієм прав та обов'язків, закріплених нормами адміністративного права як на законодавчому, так і на відомчому рівні. Наголошуємо на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» поряд з посадами поліцейських окремо вирізняє посади курсантів [12], закріплюючи організаційно-правові засади проходження служби в Національній поліції, серед яких питання призначення на посади курсантів, укладання контракту про проходження служби в поліції, присвоєння чергових спеціальних звань поліції, службовий час і час відпочинку для зазначеної категорії осіб.

Саме тому, цілком доречно казати про те, що курсант, навчаючись у ВНЗ зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, одночасно є суб'єктом публічно-правових і приватноправових відносин. Крім того, вступаючи на навчання до ВНЗ зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, реалізуючи свої особисті права, безумовно, вступає в адміністративно-правові відносини з адміністрацією відповідного вишу, який є державним навчальним закладом, адже здійснення підготовки майбутніх поліцейських в Україні покладено саме на такі заклади, що входять до системи Міністерства внутрішніх справ України.

Традиційно виникнення адміністративно-правових відносин пов'язується з настанням юридичних фактів (дій та подій). В юридичній літературі зазначається, що важливою властивістю юридичних фактів є здатність зумовлювати настання правових наслідків, зокрема правовідносин [13, с. 129; 14, с. 36]. Для курсантів такі юридичні факти реалізуються у формі дій, наприклад, їх зарахування та укладання контракту про проходження служби в поліції на час навчання, що передбачено для громадян, які зараховані до вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, прийняття присяги поліцейського, заохочення, проходження навчальної практики на посадах поліцейських тощо. Цілком доречно казати про те, що курсанти вступають в адміністративно-правові відносини з моменту видання наказу про їх зарахування до певного вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Курсант з перших днів навчання є працівником Національної поліції України, статус якого у законодавстві [12] визначено як громадянина України, що перебуває на службі в Національній поліції України, має присвоєне у встановленому порядку спеціальне звання, займає відповідну посаду, здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконання функцій, покладених на поліцію. Слід відзначити, що курсант під час навчання не в повній мірі здійснює повноваження щодо реалізації завдань, покладених на поліцію, проте з настанням певних юридичних фактів, можлива їхня реалізація. Наприклад, у випадку виявлення правопорушення, курсант як працівник поліції, зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», під час проходження практичного навчання (навчальної практики чи стажування) курсант призначається на посади поліцейських і також реалізує передбачені законодавством завдання, покладені на поліцію. Крім того, курсанту притаманні специфічні права та обов'язки. Як зазначається в наукових дослідженнях, до таких прав і обов'язків належить те, що «курсант перебуває за графіком у добових нарядах, може залучатися у деяких випадках до охорони громадського порядку. Видається, що саме у цих випадках, курсанти можуть повною мірою реалізовувати правосуб'єктність працівника міліції» [2, с. 84]. Все зазначене вище, безперечно, дає нам право віднести курсантів до суб'єктів адміністративно-правових відносин.

Не дивлячись на те, що курсанти не є посадовими особами, тобто особами, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції [15], які беззаперечно визнані адміністративно-правовою доктриною суб'єктами адміністративного права, проте Законом України «Про запобігання корупції» їх віднесено до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [16]. Це ще одна теза на підтвердження віднесення курсантів до суб'єктів адміністративно-правових відносин. Крім того, С. Ю. Гаврик, Ю. О. Старук наголошують на наявності у курсантів як працівників поліції державно-управлінських функцій, через володіння ними в повному обсязі право- суб'єктністю, притаманною працівнику поліції [2, с. 81].

Окрім прав і обов'язків курсантів, що визначені нормами адміністративного права, окремо слід наголосити на відповідальності зазначеної категорії суб'єктів, адже порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, визначений дисциплінарним провадженням, яке входить до структури адміністративного процесу і регулюється адміністративно-процесуальними нормами.

Висновки та перспективи подальшого розвитку в даному напрямі

Отже, курсант є індивідуальним суб'єктом адміністративного права -- фізичною особою зі спеціальним статусом, який, як справедливо зазначає Т. О. Мацелик, залежить від професії, роду занять тощо. Дослідниця пише: «Індивідуальний суб'єкт адміністративного права, займаючи певну нішу в суспільстві, може мати один або декілька адміністративно-правових статусів, наприклад, статус пенсіонера, малозабезпеченого, студента тощо» [8, с. 169]. Таке твердження є цілком доречним і для адміністративно-правового статусу курсанта. курсант адміністративний право

Підсумовуючи, зазначимо, що курсанти вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, є суб'єктами адміністративно- правових відносин, наділені спеціальною правосуб'єктністю, закріпленою нормами адміністративного права, обумовленою задоволенням їх приватних освітніх інтересів. Адміністративно-правовий статус курсанта ВНЗ зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, -- подвійний, змішаний: в одному випадку він виступає як працівник поліції, в іншому -- як індивід, що реалізовує власний, особистісний інтерес у відносинах з державними вищими навчальними закладами.

Список використаних джерел

Гаврик С. Ю., Старук Ю. О. Особливості відрахування курсантів з ВНЗ МВС України. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2009. № 3. Ч. 1. С. 202-210.

Гаврик С. Ю., Старук Ю. О. Правове становище особи, яка навчається у ВНЗ МВС України за державним замовленням. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2011. № 1. С. 80-86.

Вашаев М. В. Особенности прохождения государственной службы в органах внутренних дел курсантами и слушателями, обучаемыми в образовательных организациях МВД России. Административноправовое регулирование правоохранительной деятельности: теория и практика: материалы V Всероссийской научно-практической конференции, посвященной 60-летию доктора юридических наук, профессора Виктора Васильевича Денисенко (Краснодар, 3 июня 2016 г.) / Краснодарский университет МВД России, 2016. С. 477480.

Мухіна Г. В. Про особливості соціального статусу курсанта вищого навчального закладу МВС України. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2011. № 3 (16). С. 109-113

Белошицкий А. В. Становление субъектности будущих офицеров в военном вузе: автореф. дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.01. Воронеж, 2009. 23 с.

Дараганов М. В. Дискусійні питання класифікації суб'єктів адміністративного права (на прикладі екіпажу повітряного судна України). Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2010. № 4-1. С. 227-232.

Гуржій Т. О. Адміністративне право України: навчальний посібник. Київ, Харків, 2011. 680 с.

Мацелик Т. О. Суб'єкти адміністративного права: монографія. Ірпінь, 2013. 342 с.

Военный энциклопедический словарь: в 2 т. / сост. А. Горкин и др. Москва, 2001. Т. 1. 848 с.

Про вищу освіту: Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 37-38. Ст. 2004.

Смагина Т. А., Тюфякова О. А. К вопросу об административно-правовом статусе студента высшего ученого заведения. Проблемы и перспективы развития науки в России и мире: сборник статей Международной научно-практич. конф.: в 7 ч. 2016. Ч. 6. С. 115-117.

Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379.

Адміністравтине право України. Загальна частина. Академічний курс: підручник / за заг. ред. академіка НАПрН України О. М. Бандурки. Харків, 2011. 584 с.

Остапенко О. І., Кісіль З. Р., Ковалів М. В., Кісіль Р.-В. В. Адміністравтине право: навч. посіб. 3-тє видання -- Київ, 2011. 536 с.

Лист Міністерства юстиції України від 22 лютого 2013 року № 1332-0-26-13/11. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v13_1323-13 (дата звернення 12.12.2017).

Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49. Ст. 2056.

Размещено на Allbest.ru