Інститут кримінальної відповідальності за ухилення від утримання непрацездатних батьків: сучасний правовий досвід держав далекого сходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.625.3 (477)

Харківський національний університет внутрішніх справ

Донецький юридичний інститут МВС України

Інститут кримінальної відповідальності за ухилення від утримання непрацездатних батьків: сучасний правовий досвід держав далекого сходу

Анотація

кримінальний покарання непрацездатний фінансовий

Ключові слова: держави Далекого Сходу, правова сім'я змішаного типу, сучасне кримінальне право, утримання, непрацездатні батьки, похилі, безпомічні та хворі члени сім'ї, протизаконне ухилення від сплати грошових коштів, кримінальна відповідальність, покарання, позбавлення волі, штраф.

Аннотация

Кондратов Дмитрий Юрьевич,

кандидат юридических наук, доцент

(Харьковский национальный университет внутренних дел)

Дегтярев Сергей Евгеньевич,

адъюнкт (Донецкий юридический институт МВД Украины)

Институт уголовной ответственности за уклонение от содержания нетрудоспособных родителей: современный правовой опыт стран дальнего востока

Обращаясь к действующим источникам современного уголовного права государств Дальнего Востока, авторы статьи приводят, рассматривают, сравнивают и обобщают содержание тех уголовно-правовых норм, которые предусматривают уголовные наказания за уклонение от финансового содержания нетрудоспособных родителей. Авторы выявляют и подробно анализируют неотъемлемые и важные, как общие, так и отличительно-индивидуальные характерные составляющие, признаки и черты, присущие соответствующим, предметно-направленным нормам современного уголовного права государств, принадлежащих к указанному географическому региону.

Ключевые слова: страны Дальнего Востока, правовая семья смешанного типа, современное уголовное право, содержание, нетрудоспособные родители, пожилые, беспомощные и больные члены семьи, противозаконное уклонение от уплаты денежных средств, уголовная ответственность, наказание, лишение свободы, штраф.

Annotation

Dmitry Kondratov,

candidate of legal sciences (Kharkiv National University of Internal Affairs)

Degtyarev Sergey, (Donetsk law Institute of the MIA of Ukraine)

Institute of criminal responsibility for denied from the content of disabilities: the modern legal experience of the far east countries

Turning to the current sources of modern criminal law in the Far East, the authors of the article lead, review, compare and summarize the content of those criminal law provisions that provide for criminal penalties for evading the financial maintenance of disabled parents. Authors identify and analyze in detail the integral and important, both general and distinctive-individual characteristic components, features and features inherent in relevant, subject-directed norms of modern criminal law of states belonging to the specified geographical region.

Key words: сountries of the Far East, a legal family of mixed type, modern criminal law, maintenance, disabled parents, elderly, helpless and sick family members, illegal evasion ofpayment of money, criminal responsibility, punishment, imprisonment, fine.

Злочинне діяння, яке відтворює чіткі кваліфікаційні ознаки злісного, свідомого, умисного, нічим невиправданого і, таким чином, об'єктивно протиправного ухилення з боку повнолітньої, працездатної та правоздатної особи від здійснення обов'язкового, передбаченого законом, грошово-матеріального та іншого подібного утримання своїх непрацездатних батьків, зазнало криміналізації згідно із змістом відповідних, предметно-спрямованих норм сучасного кримінального права майже кожної держави, незалежно від того, до якої правової сім'ї чи до якого географічного регіону або культурно-цивілізаційного ареалу така держава належить.

Найвагомішою причиною, яка зумовлює нагальну необхідність, універсальну важливість та очевидну раціональність криміналізації вказаного правопорушення, є потенційна небезпека спричинення низки тяжких, а у більшості випадків трагічних та незворотних наслідків для життя, здоров'я, безпеки, а також людської честі та гідності непрацездатних, похилих, хворих батьків, які законодавчо визнаються фізично та соціально безпомічними, надзвичайно вразливими особами.

Неабияка соціальна небезпечність та очевидна асоціальність згаданого правопорушення полягає у тому, що його вчинення є явним прикладом злочинного, неприпустимого невиконання тією чи іншою повнолітньою, працездатною та правоздатною особою свого фундаментального, передбаченого законом (правом) та загальноісторичною моральною традицією, соціального зобов'язання не тільки по відношенню виключно до її власних непрацездатних батьків, але й по відношенню до цілого, фрагментарно цілісного інституту сім'ї та сімейних відносин, основними та необхідними рисами якого є природна біологічна, соціальна, морально-ціннісна, громадська та правова наступність, постійна та всебічна відтворюваність.

Саме тому як умисне, так і необережне, або безвідповідальне, однак по суті також злочинне ухилення від надання грошових коштів, необхідних для утримання непрацездатних батьків, визнаються абсолютно протизаконними і суцільно ганебними діяннями.

Достатньо актуальними, цікавими і, безперечно, гідними науково-дослідницької уваги особливостями відповідних норм сучасного кримінального права тих чи інших окремих держав, зокрема і держав Далекого Сходу, є певні відмінності та спільні риси, притаманні передбаченим такими нормами каральним санкціям, більш або менш чітко визначені кваліфікаційні ознаки даного правопорушення, особливості тлумачення його суб'єктів та об'єктів, а також особливості у розумінні їхніх фундаментальних обов'язків та прав.

Власне, саме тому надзвичайно актуальним видається новітнє ґрунтовне, комплексне, глибоке та детальне вивчення норм зарубіжного кримінального законодавства щодо відповідальності за вчинення вказаного правопорушення.

Здійснення новітніх наукових досліджень у рамках цієї актуальної проблематики зарубіжного кримінального законодавства надасть сучасним українським науковцям-правникам сприятливу можливість не лише дізнатися про зазначені національні нормативно-правові стандарти окремих держав Далекого Сходу, але й, за необхідності, розробити та внести ґрунтовні та раціональні проекти корисних, новаторських законотворчих пропозицій, змін, поправок, спрямованих на виважене та корисне реформування відповідних спеціальних норм сучасного кримінального права України.

У кримінальному праві України проблеми кримінально-правової охорони сімейних правовідносин у частині зобов'язань із утримання непрацездатних батьків висвітлювалися переважно на рівні навчальної літератури, науково-практичних коментарів або порушувалися при вирішенні суміжних питань кримінально-правової охорони прав та свобод людини й громадянина. Зокрема, кримінально-правових аспектів відповідальності за злісне невиконання обов'язків щодо утримання непрацездатних батьків у вітчизняній юридичній науці торкалися П. П. Андрушко, Л. В. Афанасьєва, М. І. Бажанов, О. І. Бєлова, М. Й. Коржанський, С. Я. Лихова, С. М. Морозюк, В. О. Навроцький, З. В. Ромовська, І. В. Семеногов, В. В. Сташис та інші фахівці. Віддаючи належне науковим доробкам указаних авторів, слід визнати, що недослідженими взагалі або мало вивченими на сьогодні залишаються питання кримінальної відповідальності за ухилення від утримання непрацездатних батьків у зарубіжному кримінальному законодавстві, зокрема, і у сучасному кримінальному законодавстві держав Далекого Сходу.

Метою даної статті, таким чином, є виявлення та детальний аналіз, обґрунтоване порівняння та належне узагальнення очевидних невід'ємних, важливих та актуальних (як спільних, так і відмінно-індивідуальних) складових, ознак та рис, притаманних відповідним, предметно-спрямованим нормам сучасного кримінального права держав Далекого Сходу, право яких у цілому прийнято відносити до правової сім'ї змішаного типу, оскільки воно відтворює певні елементи як романно-германської, так і англо-американської правової сім'ї, а також релігійної, традиційної та соціалістичної правових систем. Досягнення поставленої мети здійснюється за допомогою звернення до діючих англомовних джерел сучасного кримінального права (далі -- КК) низки держав Далекого Сходу.

Одними з основоположних, системоутворюючих елементів саме тих норм сучасного кримінального права, які передбачають кримінальну відповідальність за злочинне ухилення від здійснення передбаченого законом, обов'язкового фінансового утримання непрацездатних батьків, є певні ознаки, характерні складові, сукупні та відмінні характеристики особи, яка є потенційною жертвою даного або ж того чи іншого подібного правопорушення.

Необхідно зауважити, що відповідні, предметно-спрямовані норми сучасного кримінального права деяких держав Далекого Сходу цілком аналогічні з такими ж самими нормами сучасного кримінального права багатьох інших держав, які, у свою чергу, представляють, наприклад, романно-германську або ж англо-американську правову сім'ю, відтворюють відносно сукупне, узагальнене, подекуди дещо еклектичне унормоване поняття (уявлення) про потенційну (фактичну) жертву правопорушення, яким є злісне, свідоме, умисне, нічим не виправдане, протиправне ухилення від передбаченого законом, обов'язкового фінансового утримання певної категорії осіб.

У такому випадку далеко не завжди має місце достатньо чітке виокремлення саме непрацездатних батьків у якості жертви даного або ж подібного йому правопорушення.

Так, відповідно до п. (1) ст. 271 «Залишення родича по висхідній лінії» Розділу XXVIII «Злочинне залишення та погане поводження» Частини ІІ «Спеціальні положення» КК Південної Кореї, ст. 271 «Нехтування обов'язком здійснювати турботу про осіб похилого віку та дітей» Розділу 8 «Злочинні порушення порядку соціалістичного колективного життя» КК Північної Кореї, ст. 307 Розділу 4 «Злочинне залишення дітей, хворих осіб та осіб похилого віку» Загального розділу X «Злочини проти життя та тіла» Частини ІІ «Окремі злочини» КК Таїланду, ст. 261 Розділу IV «Злочини, які становлять посягання на права особи та демократичні права громадян» Частини ІІ «Спеціальні положення» КК Китаю, ст. 143 «Залишення або спричинення небезпеки» Розділу І «Злочини проти життя» Загального розділу ІІ «Злочини проти осіб» Частини ІІ «Спеціальні положення» КК Східного Тимору, ст. 294 і ст. 295 Розділу XXV «Злочинне залишення» КК Тайваню, потенційними жертвами даних правопорушень визначено загальну категорію осіб, які потребують допомоги (є безпомічними) або є нездатними проживати незалежно (окремо) та працювати через похилий або ж дитячий вік, хворобу, фізичну та/або розумову неміч [1; 2; 3; 4; 5; 6].

Таким чином, суб'єктно-об'єктне уособлення саме непрацездатних батьків у якості потенційних жертв даних правопорушень дещо опосередковано відтворюється в кримінально-правових нормах цих шістьох держав Далекого Сходу через вищезазначені фундаментальні чинники, якими виступають похилий вік, хвороба, фізична та/або розумова неміч та неможливість працювати та жити незалежно/окремо.

Однак виділені в зазначених нормах сучасного кримінального права Південної Кореї, Північної Кореї, Таїланду, Китаю, Східного Тимору та Тайваню чинники фізичної та психічної безпомічності, похилого віку та інші самі по собі вказують також на те, що потенційною та фактичною жертвою даних правопорушень може стати ціла низка осіб, які перебувають у найрізноманітнішому стані родинних та інших зв'язків із потенційним та фактичним правопорушником. Тому п. (2) статті 271 КК Південної Кореї, п. 3 ст. 143 КК Східного Тимору та ст. 295 КК Тайваню, на відміну від аналогічних статей КК Північної Кореї, Таїланду та Китаю, роблять додаткове зауваження, згідно з яким дане правопорушення може бути вчинене проти того чи іншого родича по висхідній лінії (батьки, дідусі, бабусі тощо), а також сторони в межах офіційного шлюбу [1; 5; 6].

Інше ж, більш узагальнене та одномірне тлумачення поняття про особу, яка може виступати потенційною жертвою розглядуваного правопорушення, представлено в рамках 114ст. 152 «Відмова або ухилення від виконання обов'язку здійснювати фінансове утримання» Розділу XV «Злочини, які становлять посягання на інститут шлюбу та сімейний устрій» КК В'єтнаму. У рамках зазначеної статті мова йде про особу, яка користується передбаченим для неї законом правом перебувати за певних фундаментальних обставин на фінансовому утриманні іншої (другої) особи, яка ж, у свою чергу, є юридично зобов'язаною здійснювати таке утримання такої (першої) особи [7].

Отже, у розглянутій вище нормі сучасного кримінального права В'єтнаму немає місця нормативної вказівки на вік і стан фізичного або психічного здоров'я чи родинної належності людини, яка може виступати потенційною жертвою даного правопорушення. Проте саме по собі вказане юридично унормоване право певних осіб перебувати за певних фундаментальних обставин на чиємусь фінансовому утриманні та відтворює цим правом зобов'язання інших осіб здійснювати таке утримання також достатньо віддалено, опосередковано і непрямо відтворює необхідний чинник родинних зв'язків узагалі та родинних зв'язків між непрацездатними батьками та їхніми повнолітніми, працездатними та правоздатними дітьми зокрема.

Однак вищенаведені кримінально-правові норми Південної Кореї, Північної Кореї, Таїланду, Китаю, Східного Тимору та Тайваню також зазначають юридичне право певних осіб перебувати за певних фундаментальних обставин на фінансовому утриманні інших осіб. Таким чином, південнокорейське, північнокорейське, тайське, китайське, тиморське та тайванське загальне тлумачення поняття потенційної жертви даного та подібного йому правопорушення, у межах якого, як ми бачимо, ураховується не тільки її вік, стан її фізичного та психічного здоров'я, але і щойно зазначені фундаментальні, юридично унормовані соціальне право та соціальне зобов'язання, видається, на відміну від щойно наведеного в'єтнамського тлумачення, змістовно більш розширеним.

Треба зауважити, що відповідні норми сучасного кримінального права деяких інших держав Далекого Сходу, за прикладом Південної Кореї, Східного Тимору та Тайваню, демонструють зразки відносно чіткої унормованості інших фундаментальних, інституціоналізованих рис та ознак потенційної жертви даного та багато в чому подібного йому правопорушення, а саме таких рис та ознак, які достатньо прямо та безпосередньо зазначають ту чи іншу необхідну ступінь родинного зв'язку між жертвою та правопорушником.

Так, відповідно до ст. 324 «Залишення сім'ї» Розділу 2 «Залишення сім'ї» Загального розділу 3 «Злочини проти неповнолітніх осіб та інституту сім'ї» Частини 2 КК Камбоджі та ст. 120 «Злісне ухилення від утримання батьків, сторони в рамках офіційного шлюбу або народжених чи прийомних дітей» Розділу 17 «Злочини проти дітей, інституту сім'ї та громадської моралі» Спеціальної частини КК Монголії, особами, які можуть виступати у якості потенційних жертв правопорушення, що виражається у нездійсненні фінансового утримання, є одна із сторін у рамках діючого офіційного шлюбу, або колишня сторона такого шлюбу, неповнолітня особа, або родичі по низхідній лінії (народжені діти, онуки), або ж родичі по висхідній лінії, і зокрема саме батьки, які є нездатними здійснювати трудову діяльність, а також прийомні діти [8; 9].

Таким чином, як ми бачимо, відповідні норми сучасного кримінального права Камбоджі та Монголії, на відміну від вищенаведених аналогічних норм Північної Кореї, Таїланду, Китаю та В'єтнаму, достатньо чітко описують ознаки злочинного ухилення від обов'язкового, передбаченого законом, фінансового утримання родичів по висхідній родинній лінії і, що є дуже важливим, зокрема саме батьків, із зазначенням хоча і загальних, однак чітко інституціоналізованих чинників та ознак, які так чи інакше зумовлюють непрацездатність таких осіб.

Що ж стосується характерних рис та ознак суб'єкта даного та будь-якого іншого подібного правопорушення, тобто рис та ознак самого потенційного або ж фактичного правопорушника, то вони, відповідно до зазначених норм сучасного кримінального права і Південної Кореї, і Північної Кореї, і Таїланду, і Китаю, і Східного Тимору, і Тайваню, і В'єтнаму, і Камбоджі, і Монголії, загально та природно обумовлюються та опосередковуються потенційною можливістю невиконання або ж фактичним невиконанням таким правопорушником вищезгаданого правового зобов'язання здійснювати передбачене законом, обов'язкове фінансове утримання непрацездатних батьків, а також інших вищенаведених осіб. Також зазначимо, що в рамках згадуваних вище норм сучасного кримінального права Камбоджі та Монголії вищезазначене соціальне зобов'язання правопорушника відтворюється в рамках офіційно прийнятого рішення тієї чи іншої судової інстанції [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9].

Принагідно зауважимо на тому, що в якості ще одних надзвичайно важливих, характерних рис та ознак, притаманних суб'єкту даного та будь-якого іншого подібного правопорушення, сучасне кримінальне право саме В'єтнаму чітко відзначає фактичну можливість і здатність потенційного або ж фактичного правопорушника здійснювати необхідне фінансове утримання передбачених законом осіб, а також факт попереднього притягнення такого правопорушника до відповідальності за вчинення даного правопорушення, а також поточні, тобто рецидивні злочинні прояви з його боку [7].

Надзвичайно важливим є те, що вищенаведені предметно-спрямовані норми сучасного кримінального права дев'ятьох перерахованих держав Далекого Сходу розрізняються у визначенні конкретного змісту та кваліфікаційних, змістовних ознаках самого протиправного діяння як такого, яке, у свою чергу, відтворює необхідний комплексний причинно-наслідковий зв'язок між правопорушником та постраждалою особою в рамках інституту кримінальної відповідальності за ухилення від фінансового утримання непрацездатних батьків або ж за вчинення іншого подібного правопорушення.

Так, відповідні норми сучасного кримінального права Південної Кореї, Таїланду, Східного Тимору та Тайваню, як це чітко зазначено у самих назвах вищенаведених статей та розділів Спеціальної частини їх кримінальних кодексів, відтворюють кримінальну відповідальність за протиправне діяння, яким є саме залишення вищезазначених осіб, тобто свідома відмова від надання таким особам усього необхідного їм комплексного, передбаченого законом піклування [1; 3; 5; 6].

Природним видається усвідомлення того, що надзвичайно вірогідними антигуманними наслідками злочинного залишення напризволяще тих чи інших непрацездатних осіб, зокрема похилих та хворих, безпомічних батьків, може виявитися цілковита відсутність у них грошових коштів, необхідних для прийнятного харчування, придбання лікарських препаратів, одягу, а також цілої низки інших життєво необхідних побутових речей, що, у свою чергу, може спричинити настання голодної смерті, різних тяжких захворювань, страждань від голоду або змусити потерпілих осіб займатися жебрацтвом чи іншою антисоціальною діяльністю. Зазначені тяжкі наслідки такого залишення тих чи інших непрацездатних осіб, зокрема і батьків, зумовлюють очевидний кримінологічний вимір даного протиправного діяння.

Так, у рамках наведених норм сучасного кримінального права Південної Кореї та Таїланду сукупно відзначається вірогідність спричинення певних загроз саме для життя відповідних осіб у разі вчинення правопорушення, яким є злочинне залишення їх напризволяще [1; 3].

У наведених нормах сучасного кримінального права Східного Тимору та Тайваню мова прямо йде про те, що залишення потерпілих осіб може спричинити їхню смерть або тяжкі тілесні ушкодження [5; 6].

Зазначені ж норми сучасного кримінального права Камбоджі, Монголії, Китаю та В'єтнаму, на відміну від аналогічних норм Південної Кореї, Таїланду та Східного Тимору, 116навпаки, чітко виокремлюють злочин, яким є не залишення тих чи інших непрацездатних осіб, а саме ухилення від передбаченого законом, обов'язкового фінансового утримання непрацездатних батьків та інших вищеперерахованих вище соціально вразливих осіб. Так, наприклад, у рамках наведених статей КК Камбоджі та Монголії мова йде про невиконання потенційним правопорушником відповідного рішення тієї чи іншої судової інстанції, яке зобов'язує його сплачувати грошові кошти вищевказаній групі осіб, зокрема і батькам [8; 9].

Умисна відмова та умисне ухилення від виконання обов'язку щодо здійснення фінансового утримання перерахованих вище осіб визнається у якості злочину в рамках зазначених норм сучасного кримінального права Північної Кореї, Китаю та В'єтнаму [2; 4; 7].

Що ж стосується безпосередньо видів кримінальних покарань, передбачених за вчинення даного або ж будь-якого іншого подібного правопорушення, то відповідно до вищенаведених статей КК восьми перерахованих вище держав Далекого Сходу ними є фіксовані терміни позбавлення волі та/або ж фіксовані грошові штрафи. Крім того, відмінною рисою кримінального законодавства Північної Кореї є можливість застосування трудових робіт як кримінального покарання до осіб, які визнані винними у вчиненні подібних злочинних діянь [2].

Звичайне (тобто без кваліфікуючих ознак) залишення осіб, указаних у вищенаведених статтях КК Південної Кореї та Таїланду, карається в обох державах однаково: позбавленням волі на термін не більше трьох років. Розміри ж штрафів, які призначаються у разі вчинення даного правопорушення, складають для Південної Кореї та Таїланду не більше п'яти мільйонів південнокорейських вон та шести тисяч тайських батів відповідно. Причому сучасне кримінальне право цих держав передбачає вибір між цими двома покараннями або ж застосування обох видів покарань одночасно (Таїланд) [1; 3].

Проте зазначені норми сучасного кримінального права і Південної Кореї, і Таїланду передбачають суттєве подовження термінів позбавлення волі та збільшення розмірів фіксованих штрафів, якщо при вчиненні даного правопорушення (залишення) мають місце певні обтяжуючі обставини.

Так, відповідно до п. (3) наведеної статті КК Південної Кореї, якщо залишення осіб, зазначених у п. (1), спричиняє загрозу їхньому життю, то правопорушник вже може бути позбавлений волі на термін не більше семи років. Якщо ж дане правопорушення вчинено проти родича по висхідній лінії, наприклад батьків, то, відповідно до п. (2) згадуваної вище норми, правопорушник позбавляється волі на термін не більше десяти років або ж сплачує грошовий штраф у розмірі не більше п'ятнадцяти мільйонів південнокорейських вон. Якщо ж залишення напризволяще родича по висхідній лінії спричиняє загрозу його життю, то правопорушник, відповідно до п. (4), вже може бути позбавлений волі на необмежений термін, причому не менше двох років. У ст. 275 «Смерть або ушкодження, спричинені залишенням» окремо зазначається, що у випадку, коли метою залишення виступає спричинення родичу по низхідній або висхідній лініях тих чи інших ушкоджень або смерті, правопорушника вже може бути покарано позбавленням волі на термін не більше семи років [1].

Відповідно ж до ст. 308 КК Таїланду, якщо наслідком залишення осіб, указаних у ст. 307 КК, стало отримання ними тяжких тілесних ушкоджень або їхня смерть, то правопорушник може бути покараний, відповідно до положень ст. 290 (позбавлення волі від трьох до п'ятнадцяти років за злочин, яким є спричинення смерті іншої особи через завдання їй тілесних ушкоджень, однак без попереднього наміру спричинити її смерть), ст. 297 (позбавлення волі від шести місяців до десяти років за злочин -- завдання тяжких тілесних ушкоджень) або ст. 298 (позбавлення волі від двох до десяти років за злочин, передбачений ст. 297, учинений за наявності будь-яких обставин, указаних у ст. 289) [3]. Таким чином, можна зробити висновок про те, що наведені норми сучасного кримінального права Південної Кореї та Таїланду передбачають відносно тривалі терміни позбавлення волі за вчинення даного правопорушення.

Так само відносно тривалими є терміни позбавлення волі, передбачені і нормами вищенаведених статей сучасного кримінального права Східного Тимору. Зокрема, злочинне залишення безпомічної особи у цій країні карається позбавленням волі на термін від одного до шести років. Однак якщо наслідком такого залишення стали тяжкі тілесні ушкодження залишеної особи або її смерть, то термін позбавлення волі становить від двох до восьми років або від п'яти до п'ятнадцяти років відповідно. Проте, у п. 3 наведеної статті зазначається, що якщо жертвою даного злочину є сторона офіційного шлюбу, або родич по низхідній лінії, або один із батьків, або побічний родич другого ступеня, або особа, яка всиновила/вдочерила правопорушника, або яка сама є всиновленою/узятою за дочку правопорушником, або ж особа, яка мешкає разом із правопорушником на умовах, на яких проживають чоловік та дружина, то вказані покарання збільшуються на одну третину [5].

Залишення безпомічної особи, яка має перебувати на законному фінансовому утриманні іншої особи, та не здійснення цією іншою особою фінансового утримання безпомічної особи карається, відповідно до ст. 294 КК Тайваню, позбавленням волі на термін не менше шести місяців або не більше п'яти років. Якщо ж, учинення даного правопорушення спричиняє смерть потерпілої особи, то передбаченим покаранням є довічне позбавлення волі або позбавлення волі на термін не менше семи років; якщо ж наслідком даного правопорушення стало завдання безпомічній особі тяжких тілесних ушкоджень, то правопорушника може бути позбавлено волі на термін не менше трьох та не більше десяти років. Згідно ж зі ст. 295 КК Тайваню, термін покарання за вчинення такого злочину збільшується наполовину, якщо жертвою злочину стала особа, яка доводиться правопорушникові прямим родичем по висхідній лінії [6].

Достатньо поміркованими видаються терміни позбавлення волі, передбачені наведеними нормами сучасного кримінального права В'єтнаму (від двох місяців до трьох років) та Китаю (п'ять років або менше). Додатковими ж покараннями та засобами впливу за кримінальним законодавством цих країн визначено висловлення попередження та виправні заходи по відношенню до правопорушника, які не передбачають позбавлення волі (В'єтнам) та утримання під вартою або нагляд за правопорушником (Китай) [7; 4].

Ще менший термін позбавлення волі за несплату грошових коштів, необхідних для фінансового утримання непрацездатних батьків (від одного місяця до одного року), а також штраф у розмірі від ста тисяч до двох мільйонів камбоджійських рієлів передбачено наведеною нормою сучасного кримінального права Камбоджі. Однак, відповідно до положень ст. 325 «Додаткові покарання (сутність та тривалість)», передбачено наступні додаткові покарання та деякі досить оригінальні заходи суто морального впливу на фактичного правопорушника: втрата правопорушником його певних прав на період не більше п'ятьох років; публікація протягом періоду, який не перевищує двох місяців вироку, прийнятого по відношенню до фактичного правопорушника; опублікування такого вироку у друкованих засобах масової інформації; аудіовізуальна трансляція змісту прийнятого вироку протягом періоду, який не перевищує восьми днів [8].

Найменший термін позбавлення волі за злочин, яким є злісне ухилення від виконання відповідного рішення судової інстанції, яке зобов'язує правопорушника здійснювати фінансове утримання батьків, передбачено в КК Монголії -- від 3 до 6 місяців. У якості альтернативи позбавленню волі передбачено сплату фіксованого штрафу у розмірі від 51 до 150 помісячних заробітних плат [9].

Найбільш гуманним законодавством, яке передбачає відповідальність за ухилення від піклування про похилу особу, або дитину, або особу, яка є нездатною працювати, ви- 118ступає КК Північної Кореї, оскільки санкція зазначеної норми взагалі не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі чи навіть штрафу. Так, у цій країні за вчинення вказаного злочину до винного можуть бути застосовані лише короткострокові громадські роботи протягом періоду, який є меншим двох років [2].

Таким чином, відповідні предметно-спрямовані норми сучасного кримінального права дев'ятьох розглянутих держав Далекого Сходу достатньо комплексно репрезентують інститут кримінальної відповідальності за злочинне ухилення від здійснення передбаченого законом, обов'язкового фінансового утримання непрацездатних батьків та вчинення інших подібних правопорушень означеного географічного регіону.

У межах розглянутих норм сучасного кримінального права представлених держав Далекого Сходу відтворюються групові, тобто сукупні, спільні характерні складові, ознаки та риси, притаманні потенційній жертві та потенційному правопорушнику, а також представлено певні групові відмінності щодо визначення змісту самого протиправного діяння як такого та його чітких кваліфікаційних ознак.

Основними кримінальними покараннями, призначення та застосування яких передбачено за вчинення даного або подібного йому правопорушення, є фіксовані та інші терміни позбавлення волі, тривалість яких становить від кількох місяців до довічного тюремного ув'язнення, та фіксовані розміри грошових штрафів. Передбачено також і застосування таких окремих заходів, які є значною та соціально важливою альтернативою позбавленню волі або ж сплаті штрафу, як нагляд, виправні заходи, які не передбачають позбавлення волі, а також низку окремих заходів, спрямованих на моральний, громадський осуд правопорушника, моральний вплив на його поточну та подальшу поведінку, загальну профілактику даного та подібного правопорушення.

Список використаних джерел

1. Criminal Act of the Republic of Korea [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.oecd.org/site/adboecdanti-corruptioninitiative/46816472.pdf.

2. The Criminal Law of the Democratic People's Republic of Korea [Електронний ресурс].--Режимдоступу :

http://www.globalforumljd.org/sites/default/files/docs/library/DPRK%20Criminal%20Law_2009 (EN).pdf.

3. Thailand Criminal Code [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.unodc.org/tldb/pdf/Thailand/THA_Pena_CodeEN.pdf.

4. Criminal Law of the People's Republic of China [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.fmprc.gov.cn/ce/cgvienna/eng/dbtyw/jdwt/crimelaw/t209043.htm.

5. Penal Code of Timor-Leste[Електроннийресурс].--Режим доступу :https://www.unodc.org/res/cld/document/penal.сode_html/Penal_Code_Law_No_19_2009.pdf.

6. Taiwan Criminal Code [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://docs.google.com/file/d/0B3trLdAfrNMfTjZLRXZLS254UWc/edif?pref=2&pli=1.

7. Penal Code of the Socialist Republic of Vietnam [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/56207/ 111125/F97325861/VNM56207%20Eng.pdf.

8. Penal Code of the Kingdom of Cambodia [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://sithi.org/admin/upload/law/Criminal_Code_Book_with_ cover_Jan_2014.pdf.

9. Criminal Code of Mongolia[Електроннийресурс].--Режимдоступу : ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/82785/90914/F283556865/MNG82785.pdf

Надійшла до редколегії 15.01.2017

Размещено на Allbest.ru