Система принципів приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні

Слово «принцип» (з лат. Principium) перекладається буквально як «те, з чого все починається» [2]. В межах досліджуваного питання можна з упевненістю сказати, що вихідною (початковою) точкою має бути мораль, етична норма (які відносяться до сфери свідомості людини), а першоосновою - правила поведінки (теоретичний постулат), які повинні керувати сферою обґрунтованого або загально-визнаного знання та визначати поведінку детектива.

Категорію «принцип» з філософської точки зору прийнято розглядати у двох значеннях: як підставу, з якої слід виходити та якою необхідно керуватися у науковому пізнанні чи практичній діяльності, та як особисте переконання особи, яке позначає її ставлення до реальності, норми її поведінки, стосунки з оточуючими [3, с. 309]. В наукових колах поняття принципу досліджують у трьох напрямах: по -перше, в якості джерела будь-якої теорії, науки, вчення, світогляду, програми; подруге, в якості своєрідного атрибута для переконання, осмислення погляду на речі; по-третє, як основну або особливість в улаштуванні чого-небудь [4, с. 585]. Тобто категорія «принцип» є синонімом життєвої позиції, переконання, основи світогляду, фундаментального правила будь-якої діяльності. Таким чином, в площині детективної (розшукової) діяльності категорія «принцип» має бути тією платформою, на якій будуватиметься вся діяльність не лише приватного детектива, а й підвідомчого йому персоналу в межах детективного бюро чи фірми. Та така платформа в нашому випадку завжди матимете специфічну двошаровість: неухильне дотримання закону у практичній діяльності та внутрішнє переконання щодо моральності та ставлення до норми власної поведінки.

Спроба закріплення принципів діяльності приватної детективної діяльності простежується у проекті Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» від 29.12.2015, а точніше у ст. 3 «Принципи приватної детективної (розшукової) діяльності» [5]. Відповідно до цієї статті приватна детективна (розшукова) діяльність ґрунтується на наступних принципах:

- верховенства права (панівного становища закону над інтересами осіб, і для даної діяльності це особливо актуалізується у зв'язку з тим, що саме під час приватної детективної (розшукової) діяльності збільшується імовірність незаконного вторгнення у приватне спілкування й особисте життя людини, що своєю чергою може призвести до порушення конституційних прав і свобод особи як об'єкта такої діяльності.);

- законності (що передбачає існування системи державних гарантій, які виключають можливість будь-яких зловживань під час проведення детективної (розшукової) діяльності та які повинні знайти своє відображення у низці норм відповідного законодавства);

- дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб (означає, що будь-які порушення конституційних прав і свобод особи в детективній (розшуковій) діяльності неприпустимі, незважаючи на те, ким або чим би вони не були вмотивовані);

- збереження професійної таємниці - є важливою етичною вимогою, що передбачає уміння володіти професійною таємницею (зберігати секретність щодо кожного клієнта без винятку, незалежно від того, постійний він чи випадковий). Разом із тим, певне розголошення інформації може бути необхідним. Так, розголошення може стати обґрунтованим за законом або відповідно до судового порядку, але в таких випадках детектив повинен зберегти від розголошення ту інформацію, ще не відноситься до справи. Тобто не розголошувати інформацію в більшому обсязі, ніж передбачено. Також незбереження довіреної або отриманої під час розшукової діяльності інформації не може бути визнане як порушення даного принципу у випадках, коли така інформація слугує в якості попередження злочину, або якщо детектив має обґрунтовані причини вважати, що є вірогідність вчинення злочину. Окрім цього, необхідним вбачається розголошення відомостей, що були отримані детективом, в разі, якщо вони можуть слугувати доказами, що виправдовують особу або розкривають самообмову невинуватого в кримінальному процесі. Розголошення таємниці також може бути виправдане самозахистом детектива чи його колег від будь-якого звинувачення їх у протизаконній дії або неправомірній поведінці або в отриманні хабаря, але тільки в необхідних для справи межах.

Дотримання професійної таємниці детективом буде залишатися спірним питанням, поки у сучасному законодавстві України відсутнє чітке загальне поняття професійної таємниці, а її межі не встановлені, поки не визначені загальні критерії. Окрім того, необхідним вбачається не лише юридичне закріплення поняття «професійна таємниця», а й віднесення детективної таємниці до інших окремих її видів, таких як: лікарська (медична) таємниця, комерційна та службова таємниця, банківська таємниця, адвокатська та нотаріальна таємниця тощо;

- конфіденційності. Цей принцип означає, що зміст, обсяг та характер інформації, що надходить до детектива від його клієнта, визначаються її безпосереднім власником, а не законом чи іншим нормативним актом. Принцип конфіденційності спрямовується не тільки на розкриття інформації, а й на те, аби детектив не використовував (чи не вдавав, що використовує) її для особистої вигоди чи вигоди третьої сторони. Окрім того, детектив повинен вирішити, в якому обсязі можна розкрити отриману інформацію внаслідок своєї професійної діяльності інформацію до моменту передачі її клієнту. Він повинен розглянути такі важливі моменти: по-перше, уточнити, якого роду повідомлення очікується, при цьому детектив повинен упевнитися в тому, що клієнт є належним одержувачем інформації і має право на використання такої інформації, а по-друге, чи буде детектив нести будь-яку юридичну відповідальність за розкриття інформації та за наслідки цього розкриття. Таким чином, з одного боку, перед детективом постає обов'язок дотримання конфіденційної таємниці, який виникає як наслідок укладення договору детектива з конкретним клієнтом, а з другого - дотримання детективної таємниці, що охороняється законом. На жаль, поки що не існує такої сильної гарантії, як детективна таємниця, що може бути значною прогалиною у випадку прийняття закону, яким регулюватиметься діяльність детективів, адже тільки узаконений принцип конфіденційності дозволить клієнту розкрити перед детективом усі найпотаємніші деталі своєї справи та дасть йому впевненість, що все, що він викладе, залишиться під надійним захистом закону;

- взаємодії з правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Ідеться про те, що детективні фірми займають особливе місце серед недержавних суб'єктів щодо запобігання злочинності. З метою підвищення впливу на злочинні прояви необхідним є впровадження належної системи взаємодії з правоохоронними органами заради спільної мети -запобігання та припинення злочинів.

Наведені принципи, беззаперечно, в цілому відображають сутність загальних засад детективної діяльності, але хотілося б зазначити, що запропонований перелік не є вичерпним. Залишені поза увагою й інші, не менш важливі. Так, вбачається необхідним додаткове впровадження наступних принципів: правовий детективний закон

1. Принцип поєднання особистого та колегіального в процесі розшуку по справі;

2. Принцип сумлінності. Нормативне закріплення принципу сумлінності дасть можливість встановити важливі орієнтири для поведінки детектива. Виконання цього принципу має бути безперечним обов'язком детектива при виконанні ним умов договору з клієнтом. Втім, цей принцип у даному випадку завжди обмежуватиметься лише здійсненням цивільних прав та виконанням цивільних обов'язків.

3. Принцип забезпечення роз'яснення прав та обов'язків. Цей принцип полягає в обов'язку детектива сприяти клієнтам у здійсненні їхніх прав та законних інтересів шляхом роз'яснення їм прав та обов'язків, попереджувати про наслідки вчинюваних ними дій або тих дій, які вони бажають вчинити для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

4. Принцип поваги до честі і гідності особи. Цей принцип складається у суспільстві й регламентується нормами моралі і правовими нормами. У демократичному і правовому суспільстві сукупність моральних відносин спрямована на задоволення запитів щодо визнання її гідності. У сфері детективної діяльності відбувається специфічний прояв принципу поваги до честі і гідності особи, оскільки така діяльність завжди відбувається на межі особистісного та суспільних потреб.

5. Принцип доступності означає можливість кожного легко і швидко отримати послугу від приватного детектива чи детективного бюро. Як елемент цього принципу тут виступає категорія «зрозумілість», що означає: умови договору (контракту) з особою на здійснення детективних послуг мають бути простими, точними, стислими.

6. Принцип рівності, що вказує на юридичну та соціальну рівність прав та обов'язків осіб перед законом незалежно від расової або релігійної приналежності, мови, статі, політичних переконань. Обов'язок детектива неупереджено ставитися до будь-якої особи, не надавати привілеїв за майновим чи посадовим становищем, забезпечити рівний доступ будь-кого до надання детективних послуг.

7. Принцип невтручання у приватне життя особи.

Даний принцип є особливо спірним, але необхідним у сфері детективної діяльності. Він відображений у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, де вказано, що «ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію», та «кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань» (ст. 17) [6], що фактично продубльовано у ст. 12 Загальної декларації прав людини [7], Конституції України (ст. 32), Кримінально-процесуальному кодексі (ст. 15) та в інших міжнародних та національних актах. Так, у ст. 15 Кримінально-процесуального кодексу встановлено, що ніхто не може збирати чи зберігати або використовувати та поширювати будь-яку інформацію про приватне життя особи без її згоди [8]. Згідно з п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції». Прописані також і певні виключення з наведеного правила, а саме у п. 2 ст. 8 цієї Конвенції зауважено, що «органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб» [9].

Таким чином, у Законі України «Про приватну (розшукову) діяльність» має буди встановлено підстави (точні та конкретні) та межі законного втручання у сферу приватного життя особи.

Принцип відповідальності. Означає, що детективи та працівники детективних агентств зобов'язані дотримуватися всіх принципів детективної (розшукової) діяльності та нести відповідальність у випадку їх порушення. Цей принцип також означає створення чіткої організаційної структури (детективного агентства), що має включати: розробку положень про підрозділи агентства, посадові інструкції; встановлення відповідальності за упущення в роботі; розробку положень про преміювання; чітке прийняття наказів і розпоряджень; проведення інших організаційних заходів.