Зміни у кримінальному процесуальному законодавстві, прийняття судової реформи в Україні вимагають від слідчого ефективного ц оперативного розслідування злочинів. Так, відповідно до судової реформи 2017 р. скорочуються терміни проведення досудового розслідування, що буде негативно позначатися на якості роботи органів кримінальної юстиції [12]. Тому нині розслідування злочинів поєднано з необхідністю застосування спеціальних знань. Їх використання у дослідженні обставин злочину здійснюється обізнаними особами [6, с.85]. На сьогодні розслідування нерідко вимагає одночасного використання допомоги декількох спеціалістів. Це може бути група однопрофільних чи різнопрофільних спеціалістів, що залучаються до проведення окремих гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, а також під час тактичних операцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми участі групи спеціалістів досліджували у своїх роботах такі вчені, як А.А. Вайнштейн [1, с.12-13], В.В. Коваленко [5, с. 198-220], В.М. Махов [7, с.56-63], Е.Б. Мельнікова [8, с.50-66], М.О. Селіванов [10, с.10-34], В.В. Циркаль [15, с.59-64], Г.О. Чорний [16, с.168] та ін. Проте детального викладу організаційних питань щодо залучення групи спеціалістів наразі не здійснювалося. Існують наукові праці, де розкрито характеристику діяльності окремих видів спеціалістів [7, с.42-50]. Тому метою статті є дослідження організаційних питань, що виникають під час запрошення групи спеціалістів до розслідування злочинів.

Виклад основного матеріалу. У криміналістичній літературі запропоновано визначення поняття "група спеціалістів". Так, В.В. Циркаль пише, що група спеціалістів - два і більше спеціаліста різного профілю знань, які запрошені з метою спільного сприяння слідчому у виявленні, фіксації, вилученні доказів чи з'ясуванні спеціальних питань [14, с.17]. Слід зазначити, що проблемні питання виникають при плануванні проведення окремих слідчих (розшукових) дій за участю групи спеціалістів. У науковій літературі є різні думки щодо доцільності участі групи спеціалістів у слідчих (розшукових) діях. В.В. Коваленка вважає, що присутність групи спеціалістів при проведенні допиту є недоцільною, тому що сам факт їх участі у допиті здійснює психологічний вплив. Наявність декількох людей під час слідчої (розшукової) дії може відволікати увагу допитуваного. На думку науковця, участь спеціалістів може обмежуватися одержанням від них тільки консультацій [5, с.212-214]. Проте існують й інші точки зору. Так, О.В. Шевченко виокремлює обставини, за яких спеціалісти-товарознавці повинні залучатись до участі у кримінальному провадженні: відсутність необхідних спеціальних знань у слідчого, прокурора, суду; відсутність навичок проведення робіт з використанням спеціальних знань; у разі потреби з тактичних міркувань доручити проведення окремої процедури спеціалістам; одночасне використання наукових засобів криміналістичної техніки; у разі необхідності виконання значного обсягу роботи [18, с.10].

Схожої точки зору дотримується О.В. Шаповал, зазначаючи, що специфіка предмета злочинного посягання і спосіб вчинення економічних злочинів примушують слідчого залучати до розслідування спеціалістів різних галузей знань (аудиторів, програмістів тощо) [17, с.10-11]. Ці точки зору підтримує і В.В. Циркаль і називає умови, за яких виникає потреба в участі групи спеціалістів, зокрема, наявність складного об'єкта на місці події, отримання достовірних відомостей, щодо якого вимагає спеціальних знань різних профілів; необхідність отримання таких даних тільки під час цієї слідчої дії через її неповторність; потреба у взаємодії осіб, які мають спеціальні знання різного профілю, а не їх механічне об'єднання [5, с.62-63].

При плануванні слідчих (розшукових) дій за участю групи спеціалістів слідчий визначається з потрібною кількістю спеціалістів та з установами, з яких буде їх запрошено. Вчені звертають увагу на особливості залучення до розслідування працівників експертних установ України. У своїй роботі Е.Б. Сімакова-Єфремян вказує, що на сьогодні до суб'єктів судово-експертної діяльності належать експерт, експертні установи (їх керівники), підрозділи органів державної влади, які управляють судово-експертним забезпеченням правосуддя, особи (органи), що призначили експертизу, учасники процесу, статус яких у тій чи іншій формі пов'язаний із призначенням, проведенням та оцінкою судової експертизи [11, с.261]. Тому звернення слідчих, суддів, прокурорів до керівництва експертних установ, органів державної влади, що здійснюють управління експертними установами, потребує в певних випадках тривалого часу, що негативно позначається на термінах розслідування злочинів.

Ще одним організаційним питанням при плануванні запрошення спеціалістів до участі слідчій (розшуковій) дії є участь бригади спеціалістів у розслідуванні кримінальних правопорушень. Так, В.М. Хрустальов і Р.Ю. Трубіцин зпишуть про участь бригади спеціалістів в огляді місця події. Наприклад, на місце тяжких злочинів, що мають значний суспільний резонанс, направляється бригада спеціалістів, а саме: спеціаліст для роботи з традиційними видами слідів, спеціаліст, що спеціалізується на роботі з мікрооб'єктами, спеціаліст за видом вчиненого злочину [13, с.24]. Тобто під час розслідування окремих категорій злочинів (вбивства, розкрадання тощо) обов'язково слід залучати бригаду спеціалістів з метою розширення меж для слідчого щодо виявлення, фіксації, вилучення доказів.

Спеціалісти при плануванні слідчої (розшукової) дії можуть надавати консультації слідчому. На думку В.В. Коваленка, при проведенні слідчого експерименту у провадженнях щодо фальшивомонетництва слід запрошувати двох спеціалістів, а саме спеціаліста-криміналіста і спеціаліста у сфері інформаційних технологій. Для слідчого у плані необхідно передбачити завдання для кожного спеціаліста і з урахуванням їх консультацій визначити способи та послідовність здійснення експериментів [5, с.216-218].

Низка організаційних питань виникають у слідчого при залученні спеціалістів до проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Так, у результаті проведеного нами анкетування судових експертів Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України щодо того, які особливості має взаємодія групи спеціалістів при проведенні слідчих (розшукових) дій, отримано наступні відповіді: а) взаємодія групи спеціалістів характеризується розподілом функцій залежно від сфери діяльності залучених спеціалістів - 75,1 %; б) розподілом праці між останніми в залежності від характеру досліджуваних обставин - 55,0 %; в) особливістю є потреба складання спільного плану участі групи спеціалістів під час слідчої (розшукової) дії - 20,1 %; г) обсяг і напрямки діяльності групи спеціалістів залежать від чисельності одночасно залучених спеціалістів - 16,0 %; д) характер взаємодії групи спеціалістів відбувається відповідно рівня їх кваліфікації - 10,1 % [20, с.228]. Окремі проблемні питання участі спеціалістів у розслідуванні злочинів, зокрема "у слідчих діях, спрямованих на виявлення, вивчення слідчим матеріальних об'єктів <. > та спрямованих на отримання доказів у формі показань" розкрито у дисертації В.В. Циркаль [14, с.15, 17]. У свою чергу Е.Б. Мельникова вказує, що коло спеціалістів та цілі їх залучення визначаються видом огляду. Запрошуються судові медики, криміналісти, автотехніки, будівельники, спеціалісти пожежної справи, загалом будь-якої галузі [8, с.56]. На нашу думку, чисельність одночасно залучених спеціалістів до проведення огляду місця події залежить від складності проведення слідчої (розшукової) дії - кількості об'єктів, які слід оглянути, розміру території місця події й характеристики самих об'єктів, що вимагає застосування спеціальних знань різного профілю.

Так, за результатами узагальнення проваджень при розслідуванні вбивств до огляду місця події залучались: два спеціалісти, які мають спеціальні знання з різних галузей - у 27,63 %; три і більше спеціалістів - у 9,21 %. При розслідуванні крадіжок до проведення огляду місця події залучались: два спеціалісти, які володіють спеціальними знання з різних галузей, - у 1,61 %; два спеціалісти, які мають спеціальні знання з однієї галузі, - у 1,61 % протоколах (за результатами узагальнення нами протоколів 200 кримінальних проваджень (справ) про вбивства та крадіжки за період з 2004 по 2013 рр.).

Ще однією слідчою (розшуковою) дією, до якої запрошуються спеціалісти, є допит. Варто відмітити, що у структурі слідчих (розшукових) і судових дій допит завжди посідав важливе місце серед засобів одержання інформації від різних осіб за своїми індивідуально-психологічними особливостями, соціальним статусом і процесуальним положенням [19, с.5]. Тому є випадки, коли доцільно запрошувати групу спеціалістів до проведення допиту. Зокрема, В.М. Кіцелюк зазначає, що ефективність допиту при розслідуванні порушень вимог пожежної безпеки залежить від своєчасного залучення спеціалістів різного профілю, з пожежної безпеки, будівництва, електротехніки, електроенергетики. Вони дають фахові консультації, сприяють постановці необхідних запитань, допомагають правильно оцінити показання допитуваного [4, с.12].

Спеціалісти беруть участь у проведенні слідчого експерименту. Особливо це необхідно під час слідчих експериментів щодо дорожньо-транспортних подій, що обумовлено складністю його проведення. Так, спеціалісти - автотехніки запрошуються для спостереження за діями водія під час керування автомобілем для оцінки впливу дорожньої обстановки на сприйняття водія, особливо при проведенні перевірки видимості пішохода з місця водія [8, с.64]. Так, при слідчому експерименті під час розслідування дорожньо-транспортних подій спеціалісти допомагають слідчому визначитися з необхідними погодними умовами відтворення таких обставин. Приміром, якщо на дорозі під час злочину був сніг, а на момент слідчого експерименту - ожеледиця, то спеціалісти радять слідчому перенести слідчий експеримент і провести його, коли на дорозі буде сніг.

Організаційні питання можуть виникати у разі залучення спеціалістів до проведення різних слідчих (розшукових) дій стороною захисту. Так, у науково - практичному посібнику "Експертизи у судочинстві України" розкрито окремі питання щодо особливостей взаємодії слідчого, спеціаліста і сторони захисту. Згідно зі ст.223 КПК України сторона захисту, потерпілий мають право клопотати про участь у проведенні слідчої (розшукової) дії певного спеціаліста [3, с.38]. Т.В. Авер'янова і В.Ф. Статкус переконують, що запрошення спеціаліста захисником має проблемні аспекти. Слідчий не може без мотивування відмовити захиснику в участі спеціаліста у будь-якій слідчій (розшуковій) дії. Проте і сам захисник бере участь не в усіх слідчих (розшукових) діях, тому і спеціаліста він запрошує лише коли сам бере в них участь. Слідчий перед проведенням слідчої (розшукової) дії за участю спеціаліста має переконатись у його компетентності та незацікавленості в її результатах. Крім того, виходячи з принципу змагальності, правомірно одночасно запрошувати спеціалістів стороною обвинувачення і захисту. Тут слідчому необхідно так регулювати їх роботу, щоб вони змогли виконати всі завдання, що на них покладені, не порушивши регламенту проведення самої слідчої (розшукової) дії [9, с.223-225]. Положення, викладені в зазначених працях, свідчать про поступове впровадження у практику новацій щодо можливості запрошення спеціалістів стороною захисту.

Окремо слід виділити випадки залучення різнопрофільних спеціалістів. Як зазначає А.А. Вайнштейн, при розслідуванні вбивств потрібна допомога не тільки судово-медичних експертів, але й спеціалістів інших галузей знань, а саме хіміків, ботаніків, водолазів, спеціалістів з трасології, балістики тощо [1, с.12]. В.М. Махов пише про участь в огляді різнопрофільних спеціалістів, зокрема криміналістів, судових медиків, товарознавців, механіків. До участі в обшуку доцільно запрошувати поряд з криміналістами столярів, теслярів, пічників, якщо передбачається, що у стінах, підлозі, меблях, печі є приховані речі [7, с.63]. М.О. Селіванов також вказує, що доцільно запрошувати різнопрофільних спеціалістів до проведення обшуків. Залучаються такі спеціалісти, як сапери, співробітники технічних підрозділів органів внутрішніх справ, криміналісти тощо [10, с.18]. Поряд з цим В.В. Коваленко наголошує, що участь кількох різнопрофільних спеціалістів поєднана зі складнощами. Таких спеціалістів, як автотехніки, біологи, пожежники недостатньо. Вони не в змозі брати участь у всіх необхідних ситуаціях розслідування. Спеціалісти не всіх галузей спеціальних знань є в державних судово-експертних установах [5, с. 198-201]. Тому слідчому слід ретельно підготуватися і спланувати залучення групи спеціалістів до проведення слідчої (розшукової) дії.

Суттєвою є допомога групи різнопрофільних спеціалістів при слідчому експерименті. Зокрема, одних спеціалістів можуть залучати для надання допомоги і консультацій щодо дослідів чи випробувань, інших - для здійснення відео - та фотозйомки. Не можна погодитися з практикою, коли два спеціалісти по черзі ставлять запитання підозрюваному для перевірки його навичок, а слідчий лише спостерігає за цим, не здійснюючи управління діями спеціалістів. Бувають ситуації, коли слідчому при розслідуванні доцільно використовувати допомогу однопрофільних спеціалістів. Приміром, при огляді місця вибуху запрошується група вибухотехніків, які збирають на місці злочину речові докази, чим прискорюють проведення слідчої (розшукової) дії. Можлива участь декількох судово-медичних експертів під час огляду місця події, слідчого експерименту, коли слід оглянути декілька складних об'єктів із використанням медичних знань.

Для подальшої успішної організації розслідування злочину важливо отримати консультації від декількох спеціалістів уже після проведення слідчої (розшукової) дії. Так, засновник науки криміналістики Ганс Гросс у своїй праці [2] описує процес розслідування злочину, коли запрошувалися декілька різних ремісників для визначення виду ремесла, до якого належить злочинець: лакей, який раніше працював у банкіра, з метою крадіжки з будинку свого господаря виготовив з дерева “колодку” і вклав її у дверний замок. Коли ввечері зачинив двері, завдяки діям злочинця вони залишилися відчиненими, що дозволило лакею вночі вчинити крадіжку. На місце події було запрошено кілька столярів, перший з них повідомив, що цю “колодку” зробила людина більш акуратна ніж столяр, тому що людям його ремесла не потрібно так ретельно обробляти шматок дерева, він вирізав би шматок дерева приблизно, щоб той вміщався в отвір замка. Другий столяр повідомив, що шматок дерева оброблений людиною, яка займається різьбою по дереву. Тоді запросили різьбяра, і той повідомив, що це зробила особа, яка виготовляє колодки для взуття. Після опитування банкіра з'ясувалось, що його лакей був за професією колодочніком і займався цією діяльністю коли залишався без місця [2, с. 192-193]. Таким чином, важливо не тільки запрошувати групу спеціалістів при плануванні й проведенні слідчих (розшукових) дій, але й після їх проведення для висунення версій, залучення експертів і проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо.

спеціаліст слідча розшукова дія

Висновки