Законодавче регулювання участі громадськості у формуванні органів державної влади України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виклад основного матеріалу

Участь громадськості у формуванні органів державної влади в Україні здійснюється у двох формах. Перша форма передбачає безпосередню участь, за якої громадськість має право висувати власні кандидатури для участі в конкурсі на зайняття вакантної посади в органі державної влади України або представники громадськості входять до складу конкурсної комісії, яка займається відбором кандидатур на зайняття вакантної посади в органі державної влади України. Друга форма передбачає опосередковану участь, за якої громадськість має право бути лише присутньою під час здійснення відбору на зайняття вакантної посади в органі державної влади України, а також висвітлювати через засоби масової інформації цю процедуру. Головною метою залучення громадськості до процесу формування органів державної влади в Україні є зменшення корупційних ризиків на етапі відбору та призначення посадових осіб, а також підвищення відкритості та прозорості державної кадрової політики.

Чинне законодавство України передбачає, що громадськість має право брати безпосередню або опосередковану участь у формуванні низки органів державної влади. До їх числа слід віднести:

1. Органи державної влади на посади державних службовців. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначає такі засади участі громадськості у відборі та призначенні державних службовців:

1) участь громадськості в Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка є постійно діючим колегіальним органом та серед іншого проводить конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А», вносить суб'єктові призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду. До складу Комісії входять чотири представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації (ст. 14);

2) на своєму засіданні вище вказана Комісія приймає рішення про утворення комітету з відбору кандидатів на відповідну посаду та комітету з дисциплінарних проваджень з розгляду відповідних питань, а також визначає осіб із числа членів Комісії, які до них входять. Комітети Комісії для вирішення питань, що належать до їх повноважень, можуть залучати з правом дорадчого голосу, зокрема, представників профільних наукових установ та навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з належною фаховою підготовкою та досвідом роботи у відповідних галузях (ст. 16);

3) конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» та категорії «В» проводить конкурсна комісія в складі не менше п'яти осіб, утворена керівником державної служби в державному органі. При цьому до складу конкурсної комісії можуть залучатися на конкурсній основі представники громадських об'єднань, що діють згідно із Законом України «Про громадські об'єднання», відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ст. 27);

4) для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру й тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб (ст. 69) [2].

2. Національне агентство з питань запобігання корупції. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Прем'єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу. До складу конкурсної комісії входять: чотири особи, запропоновані громадськими об'єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються в порядку, визначеному Положенням про конкурс. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії [3].

3. Національна поліція України. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії. До складу поліцейської комісії апарату центрального органу управління поліції входять п'ять осіб, серед яких два представники громадськості, рекомендовані Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, із числа осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. До складу поліцейської комісії територіальних органів поліції входять п'ять осіб, серед яких два представники громадськості, обрані відповідною обласною радою, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Київською міською радою, Севастопольською міською радою із числа осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет [4].

4. Органи прокуратури. Громадськість має право брати участь у спеціальній перевірці кандидата на посаду прокурора. Зокрема, згідно із ч. 5 ст. 32 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, громадські організації та фізичні особи можуть подавати до Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів інформацію щодо доброчесності кандидатів на посаду прокурора протягом одного місяця з дня офіційного оприлюднення списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит. Під час здійснення перевірки, згідно із ч. 6 ст. 46 цього Закону, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань потрібну для проведення перевірки інформацію [5].

Участь громадськості також ураховано й у формуванні складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка є колегіальним органом та визначає рівень фахової підготовки осіб, котрі виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких:

1) п'ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція працівників прокуратури; 2) дві особи (учених) призначає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; 3) одну особу (адвоката) призначає з'їзд адвокатів України; 4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури [5].

5. Органи судової влади. Одним з перших кроків, який значно посилив антикорупційну участь громадськості на етапі формування органів судової влади стало прийняття Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII. Цей Закон України сприяв створенню правових передумов для самоочищення судової влади за безпосередньої участі громадськості. Так, згідно зі ст. 2, 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка складається з 15 членів. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада України призначають до Тимчасової спеціальної комісії по п'ять членів - представників громадськості, які є громадянами України та мають вищу юридичну освіту [6].

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII визначає чотири форми участі громадськості під час формування суддівського корпусу:

1) на засідання Пленуму Верховного Суду України, на якому серед іншого обираються на посади та звільняються з посад Голова Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України, можуть бути запрошені представники наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи (ч. 4 ст. 46);

2) вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов'язана забезпечити прозорість відбіркового та кваліфікаційного іспитів. На кожному з цих етапів та під час перевірки робіт можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, громадських об'єднань, судді, адвокати, представники органів суддівського самоврядування, а також кожний кандидат на посаду судді, який брав участь у складенні відповідного іспиту (ч. 2. ст. 72);

3) проведення регулярного оцінювання судді громадськими об'єднаннями через незалежне оцінювання роботи судді в судових засіданнях. Громадські об'єднання мають право організовувати незалежне оцінювання роботи судді у відкритих судових засіданнях. Результати незалежного оцінювання роботи судді в судовому засіданні фіксуються в анкеті, що містить інформацію про тривалість розгляду справи, дотримання суддею правил судочинства і прав учасників процесу, культуру спілкування, рівень неупередженості судді, рівень задоволення поведінкою судді учасниками процесу, зауваження щодо ведення процесу, інші відомості. Заповнена анкета незалежного оцінювання роботи судді в судовому засіданні може бути включена до суддівського досьє. (п. 4 ч. 2 ст. 90, ч. 5 ст. 90).

4) створено принципово новий для України орган - Громадську раду доброчесності, яка має сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів. Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об'єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності (чч. 1-3 ст. 87) [7].

Відповідно до чч. 4-7 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п'ять членів Ради. Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради. Для здійснення повноважень членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів. Громадська рада доброчесності:

2) 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;

4) делегує уповноваженого представника для участі в засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);

5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

Члени Громадської ради доброчесності, згідно із чч. 9-18 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, призначаються зборами представників громадських об'єднань строком на два роки й можуть бути призначені повторно. Збори представників громадських об'єднань скликаються Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Оголошення про скликання зборів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії. У зборах представників громадських об'єднань беруть участь громадські організації або громадські спілки, які протягом щонайменше останніх двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, зокрема реалізують проекти в цих сферах. У зборах представників громадських об'єднань не можуть брати участь громадські організації або громадські спілки, які здійснювали чи здійснюють діяльність із залученням міжнародної технічної допомоги, донорами якої є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації чи підприємства країни, яка визнана Верховною Радою України агресором, або фінансувалися ними. Питання про відповідність громадського об'єднання вимогам до участі в зборах представників громадських об'єднань вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України в десятиденний строк з дня отримання заяви та доданих до неї документів. Перелік громадських об'єднань, які відповідають вимогам для участі в зборах представників громадських об'єднань, копії поданих ними документів, а також перелік кандидатів до складу Громадської ради доброчесності оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України [7].

Висновки

Аналіз законодавчого регулювання участі громадськості у формуванні органів державної влади в Україні дозволяє зробити два основних висновки з цього питання:

1. Чинне законодавство України передбачає, що громадськість має право брати безпосередню або опосередковану участь у формуванні:

1) органів державної влади на посади державних службовців;

2) Національного агентства з питань запобігання корупції; 3) Національної поліції України; 4) органів прокуратури; 5) органів судової влади. Залучення громадськості до процесу формування органів державної влади буде сприяти його відкритості, транспарентності та зменшенню корупційних ризиків у цій сфері суспільних відносин.

2. Попри суттєвий реформаторський потенціал новоприйнятих Законів України, які суттєво посилюють участь громадськості у формуванні органів державної влади, найбільшою проблемою все ж таки залишається практичне втілення вказаних законодавчих положень у життя. Відсутність політичної волі в органів державної влади до змін, формалізм та надмірний бюрократизм з їхнього боку, а також неготовність громадськості до реальної участі у формуванні органів державної влади з іншого боку, можуть знівелювати прогресивну спрямованість оновленого законодавства України з цього питання.

Використані джерела

1. Code of Good Practice for Civil Participation in the Decision-Making Process (CONF/PLE(2009)CODE1): Adopted by the Conference of INGOs at its meeting on 1st October 2009. - Strasburg, 2009. - 17 p.

2. Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIn // Офіційний вісник України. - 2016. - № 3. - Ст. 149.

3. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700// Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Ст. 2056.

4. Про Національну поліцію: Закон України від 02 липня 2015 року № 580// Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 40-41. - Ст. 379.

5. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 2-3. - Ст. 12.

6. Про відновлення довіри до судової влади в Україні: Закон України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII / / Офіційний вісник України. - 2014. - № 31. - Ст. 841.

7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 31. - Ст. 545.

Размещено на Allbest.ru