Принцип цивільного права - форма вираження ідеї свободи фізичної особи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИНЦИП ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА - ФОРМА ВИРАЖЕННЯ ІДЕЇ СВОБОДИ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Л.М. Загоруй

Анотація

свобода особа цивільний право

Статтю присвячено обґрунтуванню низки наукових положень, спрямованих на розуміння ідеї свободи фізичної особи в цивільному праві та її трансформації в принцип свободи фізичної особи. Актуальність зазначеної теми обґрунтовується перспективами адаптації національного законодавства до законодавства ЄС та змінами в методології права. Ці зміни ґрунтуються на філософії приватного права, яке орієнтує на юридично-філософський підхід до аналізу питання. На підставі проведеного аналізу сформулювало певні висновки щодо юридичного значення принципу свободи фізичної особи.

Ключові слова: цивільне право, свобода фізичної особи, трансформація, поняття «ідея», поняття «принцип», принцип соціальної свободи, зміст цивільного права.

Аннотация

Загоруй Л.Н. Принцип гражданского права - форма выражения идеи свободы физического лица

Статья посвящена обоснованию научных положений, направленных на понимание идеи свободы физического лица в гражданском праве и ее трансформации в принцип свободы физического лица. Актуальность указанной темы обосновывается перспективами адаптации национального законодательства к законодательству ЕС, а также изменениями в методологии права. Эти изменения основываются на философии частного права, которое ориентирует на юридически-философский подход к анализу вопросов. На основе проведенного анализа сформулированы определенные выводы о юридическом значении принципа свободы физического лица.

Ключевые слова: гражданское право, свобода физического лица, трансформация, понятие «идея», понятие «принцип», принцип социальной свободы, содержание гражданского права.

Annotation

Zagoruy L. Principle of Civil Law as Form of Expression of Individual Freedom Idea

The article is devoted to scientific substantiation of provisions aimed at understanding the idea of individual freedom in civil law and its transformation in the principle of freedom of the individual. The question of individual freedom as a civil category, in our opinion, is important for several reasons. First, as a possible direction of adapting the provisions of civil legislation with European countries and as a condition to the eligibility criteria for EU membership. Second, as a reflection of the doctrine of social development.

In the theoretical aspect of the question of the relationship between the concepts of "idea" and "principles". In general scientific discussion about the value of these concepts comes down to identification of the scientists mentioned concepts, or the denial of such identity. We share the view of those authors who consider the category of "principle" as a form of expression of ideas. This indicates that in its concept of "idea" is broader than "principle".

Consequently, the ratio of the concepts of "principle" and "idea" indicates that the idea is regarded as a category, which is the content of the principle, that determines its nature. First of all, talking about the relationship between content and form. In the epistemological aspect of the concept of "principle" is a category that specifies the concept of "idea".

One of the ways of expressing the idea of individual freedom in civil law, we consider the principle of freedom of the individual. Using the concepts of "individual freedom" and "Principles of Civil Law" defined the role and place of civil law in civil society. This kind of factor that unites them. Accordingly, characterizes the state of freedom of the individual in society as a fundamental value determines the direction of regulation of civil relations. The principle that encompasses the meaning of the idea of freedom of an individual, is the external form of consolidation, which is able to be implemented in the mechanism of legal regulation.

The freedom of an individual has a legal basis - the constitutional principle of freedom, the common principle of social freedom, the liberal concept of human rights. This creates the appropriate legal possibilities for implementation, protection and freedom of the individual and adapting civil legislation of Ukraine in matters of the company, intellectual property, contractual relations, consumer protection, health and life, etc. EU legislation.

The principle of freedom of an individual is influenced by socio-economic, political and ideological factors. Based on the said it could be considered in civil law as a foundation for further democratic development of the mechanism of civil and moral regulation of property relations. Adherence to this principle is one of the main objectives of the State to which it should aspire in all areas of its activity.

Key words: civil law, individual freedom, transformation, concept «idea», concept «principles», principle of social freedom, the content of civil law.

Постановка проблеми

Питання про свободу фізичної особи як цивільно-правову категорію, на наш погляд, залишається актуальним з кількох причин. По-перше, як можливий напрям адаптації положень цивільного законодавства до законодавства європейських країн та як умова набуття критеріїв відповідності для вступу в ЄС. По-друге, як відображення доктрини розвитку суспільства.

Свобода особи в цивільному праві незмінно виявляється в різних правових формах, найважливішими з яких є принципи права. Тож доцільно простежити трансформацію ідеї свободи фізичної особи в принцип цивільного права - принцип свободи фізичної особи. Ми виходитимемо з того, що цей принцип розглядається як найбільш загальний, який увібрав у себе системоформуючу ідею цивільного права - свободу особи. Загалом вивчення вищезазначеного питання, на наш погляд, дозволить з'ясувати діалектику взаємодії двох правових феноменів - свободи та принципу.

Актуальність досліджуваного питання зумовлюється і змінами в методології права. Такі зміни базуються на філософії приватного права, яке орієнтує нас на юридично-філософський підхід до аналізу питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні наукові дослідження здебільшого стосувалися окремих проблем свободи особи, зокрема висвітлювалися: свобода договору (М. І. Брагінський, В. В. Луць, О.В. Луць, Р. Й. Халфіна, Б. В. Покровський, С. М. Бервено та інші), особиста свобода та право на свободу: цивільно-правовий аспект (Р. О. Стефанчук), свобода особи в цивільних правовідносинах (В. О. Вітушко, М. О. Стефанчук та інші), суб'єктивне право на свободу (М. М. Агарков, С. Г. Зайцев, Л. В. Красицька та інші), свобода особи та власність (О. С. Іоффе, К. І. Скловський та інші), свобода творчості (Р. Б. Шишка, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора), свобода спадкування (А. А. Рубанов), принцип свободи особистості (О. А. Пушкін), правові проблеми договірної свободи в умовах ринкових відносин (А. М. Статівка) та інші.

Проте, незважаючи на отримані вагомі результати в цих роботах, актуальність теми підтверджується недостатністю наукових праць, присвячених вивченню питання про трансформацію ідеї свободи особи в різні цивільно-правові форми, зокрема принцип свободи фізичної особи.

Формування цілей

Метою статті є осмислення питання стосовно того, що, по-перше, принцип цивільного права є однією з форм вираження ідеї свободи фізичної особи в цивільному праві. По-друге, цей принцип має юридичне значення для цивільного права.

Виклад основного матеріалу

Свобода фізичної особи охоплює майже всі сторони її існування. Через це ідея свободи фізичної особи постійно впливає на зміст цивільного права як змістовна основа його подальшого реформування. Це зумовлює необхідність, на нашу думку, дослідження питання про специфіку державно-правових форм реалізації правової свободи особи, про механізми, за допомогою яких цивільне право сприяє її досягненню. Одна з форм вираження ідеї свободи фізичної особи - принцип цивільного права.

У теоретичному аспекті йдеться про співвідношення понять «ідея» та «принципи», що вивчаються в різних галузях науки (у філософії, філософії права, теорії права тощо). У цілому наукова дискусія щодо співвідношення понять «ідея» та «принцип» зводиться або до ототожнення вченими вказаних понять, або до заперечення такої тотожності. Проте, незважаючи на різноманіття підходів учених до визначення поняття «принцип», у сучасній цивілістиці чітко простежується тенденція тлумачити його саме через категорію «ідея» [1, с. 21; 2, с. 23; 3, с. 16; 4, с. 24]. Так, О. В. Дзера, узагальнюючи погляди з цього питання, відзначив, що принципи - це «основоположні (корінні, відправні, визначальні) ідеї (засади, риси), утілені чи закладені в законі, відповідно до яких здійснюється правове регулювання цивільно-правових відносин та забезпечується реалізація покладених на цивільне право функцій» [5, с. 16]. Таким чином, поняття «принцип» визначається категорією «ідея», але вони не є тотожними.

Ми поділяємо точку зору тих авторів, які розглядають категорію «принцип» як форму вираження ідеї. Зокрема, як уважає М. А. Дмитрієв, ідея визначає зміст відповідного принципу, а принцип - форма вираження ідеї. Тому не має значення кількість принципів. Головне - чи відображає кожен окремо взятий принцип одну з триєдиних ідей цивільного права: власності, свободи, рівності [6, с. 18]. Такий підхід видається цілком обґрунтованим, тобто сутність принципу складає його зміст - ідея. З урахуванням цього вважаємо, що їх (принцип та ідею) не можна ні ототожнювати, ні протиставляти. Водночас це не свідчить про те, що вони повністю збігаються.

Однак С. І. Шимон стверджує, що «принцип є певним засобом, за допомогою якого ідея втілюється в механізмі правового регулювання» [7, с. 45]. У зв'язку з цим доцільно уточнити розуміння принципу або як форми вираження ідеї, або як певного засобу. Відповідно до «Сучасного тлумачного словника української мови» «форма» - це «контури, зовнішні межі предмета, які визначають його зовнішній вигляд. У філософському значенні - це спосіб існування певної внутрішньої структури, зовнішнє вираження» [8, с. 906]. Термін «засіб», «засоби» - це «спеціальна дія, що дає можливість зробити щось, досягти чого-н.» [8, с. 325]. Оскільки ідея складає зміст принципу, то вона повинна мати певне зовнішнє вираження, тобто форму. Наведене тлумачення поняття «форма» свідчить, що саме воно підходить для цього. Така позиція не суперечить загальнотеоретичній формулі співвідношення змісту й форми [9, с. 170]. Уважаємо, що з урахуванням указаних роз'яснень доцільно розглядати принципи не як певний засіб, а форму вираження ідеї. Форма прояву цих ідей може бути двоякою. Одні з них отримують текстуальне закріплення, цивілісти називають їх нормами-принципами [10, с. 162; 11, с. 33-34; 12, с. 18], а інші існують як наукові ідеї, сформульовані вченими й запропоновані ними на роль правових принципів [13, с. 299; 11, с. 33-34; 12, с. 18].

Ідеї не просто відображають певне розуміння дійсності, вони «фіксують уявлення про належне», відзначає А. М. Васильєв [14, с. 12]. Ідея свободи фізичної особи як певна цінність, зумовлена та сформована з урахуванням матеріальних, духовних, моральних цінностей суспільства, здатна трансформуватися в правову площину у вигляді відповідних правових категорій: вільного волевиявлення (ст. 1 ЦК України), свободи договору (ст. 3 ЦК України), права на свободу (ст. 288 ЦК України), а також як загальне правило здійснення цивільних прав - вільно, на власний розсуд (ст. 12 ЦК України), як особисте немайнове благо - свобода літературної, художньої, наукової й технічної творчості (ч. 1 ст. 201 ЦК України) тощо. Тут проявляються вплив ідеї свободи фізичної особи на окремі інститути цивільного права, де вона виявляє лише деякі риси свого правового впливу. На підставі зазначеного виникає питання: що таке трансформація?

Семантичне значення терміна «трансформація» (від латинського слова «transformation») полягає в перетворенні виду, форми чого-небудь. Трансформуватись - видозмінюватись, перетворюватись [8, с. 862]. Він також застосовується в юридичному розумінні, про що зазначено в науковому словнику [15, с. 355]. З урахуванням зазначеного саме термін «трансформація» найбільш адекватно передає сутність того чи іншого явища, пов'язаного з перетворенням чогось на щось (у нашому випадку ідеї свободи фізичної особи на принцип свободи фізичної особи).

Отже, говорячи про трансформацію ідеї свободи фізичної особи в принцип свободи фізичної особи, слід мати на увазі, що законодавець не використовує цей термін на позначення заміни одного виду свободи на інший. Але цивільно-правова матерія побудована таким чином, що свобода фізичної особи проявляється в різних правових формах відповідно до мети правового регулювання, правового режиму об'єкта прав і правового становища суб'єкта тощо.

Це свідчить про те, що за своїм змістом поняття «ідея» є ширшим за «принцип» і може розкриватися не через один, а декілька принципів. Наприклад, свобода договору (ст. 627 ЦК України), свобода власності (ст. 319 ЦК України), свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України, ст. 3 ЦК України) тощо. Отже, у гносеологічному плані поняття «принцип» є таким, що конкретизує поняття «ідея».

Однією із зовнішніх форм вираження ідеї свободи фізичної особи, на нашу думку, є принципи цивільного права. Один з таких принципів - це принцип свободи фізичної особи, оскільки:

1. основним об'єктом правової охорони є людина (ст. 3 Конституції України);

2. основними учасниками цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 2 ЦК);

Наукове уявлення про поняття «принципи цивільного права» і «свобода фізичної особи» дає нам підстави констатувати їх певну єдність і взаємозв'язок. Природна свобода людини не може виявлятися як право на свободу, у неї можуть формуватися тільки певні вимоги. На основі цих вимог складається відповідне уявлення про свободу, яке і є прототипом правового стану свободи доки, доти не втілиться в такій правовій формі, як принцип, як суб'єктивне право, як складова методу правового регулювання тощо. Отже, самі вимоги, що випливають із природного стану свободи, - це ще не правові вимоги. Для того щоб набути правового характеру, вони (вимоги) повинні бути зумовлені економічним, політичним рівнем розвитку суспільства й соціальними можливостями, що забезпечують певний спосіб життя людини.

У сучасному праві ідея свободи фізичної особи набула й статусу базової ідеї правової системи, утілюючись у правотворчості, правозастосуванні, правосвідомості і правової основи. Досліджуючи принципи, учені як таку основу справедливо розглядають Конституцію [16, с. 79; 17, с. 3-31].

Юристи не заперечують той факт, що основоположна мета конституції - захистити людину і громадянина від свавілля держави й інших осіб. Через це не випадково ще з часів Великої французької революції конституційне право вчені традиційно називають «технікою свободи» [18, с. 99].

Вивчення змісту Конституції України в аспекті, що нас цікавить, дозволяє відзначити, що вона не регулює стан свободи фізичної особи. Проте, як указує А. Г. Мучник, Основний закон забезпечує свободу не прямо, а за допомогою інституту основних прав, що зв'язують державу конституційними обов'язками [18, с. 102]. Така позиція вітчизняного законодавця привела до оформлення конституційного матеріалу таким чином, що термін «свобода» виявився ніби вбудованим у конструкцію прав людини - ст.ст. 21-23, 29, 33, 34-36, 38, 54 Конституції України, а принцип свободи людини (ст.ст. 21, 23) визначає правовий статус людини і громадянина. Із цього випливає, що Конституція України визначає правові межі втручання держави в приватне життя, в економічну діяльність людини і гарантує свободу як правовий стан. Правовий статус людини (громадянина) Грунтується на ліберальній (європейській) концепції прав людини, зокрема на ідеї природних, невідчужуваних прав людини, й обгрунтовує потребу конституційного визначення таких умов, які б сприяли вільному розвиткові особистості. Основою цієї концепції є вчення про свободу як про природний стан людини та найвищу соціальну цінність після життя.

Ще однією основою ідеї свободи фізичної особи можна вважати такий загальноправовий принцип, як принцип соціальної свободи - надання кожній людині найбільшої свободи у виборі форм трудової діяльності, професії, місця проживання, можливості користуватися різними соціальними послугами держави й приватних осіб, свободи розпоряджатися своїми доходами, брати участь у розподілі загальних соціальних благ, бути захищеною [19, с. 10].

Набуття ідеєю свободи фізичної особи правової основи дозволяє дійти висновку про можливості використання диференційованого підходу до її нормативного закріплення. Зокрема, у Конституції України - принцип свободи людини, у приватному праві - свобода особистості, свобода вибору виду й міри своєї поведінки, як зазначають цивілісти [20, с. 39]. У сучасному цивільному праві свобода фізичної особи - основна, фундаментальна основа цивільного права як приватного права, що юридично закріплює свободу у сфері приватного життя та приватних справах учасників цивільних правовідносин. Свобода в такому розумінні складає зміст цивільного права. У зв'язку з цим вона існує, з одного боку, як суб'єктивні права, як спосіб здійснення цих прав, що, безумовно, базується на ідейно-правовій основі - принципах цивільного права, а з іншого боку, цивільне право окреслює сферу свободи фізичної особи способом установлення заборон, обмежень та відповідальності. Зазначені процеси неминуче породжують необхідність знаходження основ взаємодії для суб'єктів цивільних правовідносин і держави, що немислимо без чітких юридичних конструкцій. Юридична конструкція, як зазначає М. В. Вітрук, є формою відображення дійсності, «спрощеним, огрублении образом правової дійсності» [21, с. 26]. Уважаємо, таку роль можна покласти на принцип свободи фізичної особи. На цей принцип звернули увагу цивілісти. Так, з погляду О. А. Пушкіна, «усеосяжним і в цьому сенсі наріжним принципом цивільного права є принцип свободи особистості» [1, с. 23]. Отже, можна встановити родову і видову самостійність принципу свободи фізичної особи, а також визначити не лише ті елементи свободи, які походять від нього, але й проаналізувати сферу його дії.

Таким чином, на нашу думку, за допомогою понять «свобода фізичної особи» і «принципи цивільного права» визначаються місце та роль права в громадянському суспільстві. Це своєрідний чинник, що їх об'єднує. Відповідно, свобода характеризує стан особи в суспільстві, як фундаментальна цінність визначає напрями регулювання цивільно- правових відносин. Принцип, що охоплює змістом ідею свободи фізичної особи, є тією формою зовнішнього її закріплення та вираження, яка здатна реалізовуватися в механізмі правового регулювання, зокрема: у нормах цивільного права, суб'єктивних правах, здійсненні суб'єктивних прав, захисті порушених цивільних прав та інтересів [22, с. 49]. Наведене свідчить про односпрямованість їх дій. Можливість односпрямованості закладена у формуванні такої взаємодії, за якої «принципи» і «свобода фізичної особи» взаємопов'язані один з одним найбільш загальними, спорідненими сторонами, тобто на першому плані цінності незалежної, вільної особи. В цілому, такий підхід відповідає змісту принципів у праві ЄС. Наразі відсутня офіційна класифікація принципів ЄС. Однак виходячи із основних положень установчих документів у редакції Лісабонського договору та інших джерел права ЄС, можна виокремити певну групу принципів. Так, з урахуванням змісту Договору про Європейський Союз (Маастрихт) від 07.02.1992 р., поточна редакція від 13.12.2007 року, є цінності, які займають вище місце у системі принципів, оскільки вони відображають найбільш фундаментальні, моральні основи створення та функціонування Європейського Союзу - це, в першу чергу, людське достоїнство, свобода, демократія, правова держава, дотримання прав людини (ст. 2) [23]. Зазначені цінності є важливими умовами, які пред'являються до кожної держави, як потенційного партнера у складі ЄС. Відповідно до ст. 49 Договору про Європейський Союз кожна держава повинна не тільки поважати цінності, вказанні у ст. 2, але й приймати на себе обов'язки «проводити їх у життя» [23].

Висновки

Отже, можна дійти декількох висновків:

1. Співвідношення понять «принцип» та «ідея» свідчить про те, що вони не є тотожними. ідея розглядається як категорія, яка складає зміст принципу, тобто зумовлює його сутність. Насамперед ідеться про співвідношення змісту та форми. У гносеологічному аспекті «принцип» у його співвідношенні з «ідеєю» є категорією, що її конкретизує. Однією з форм вираження ідеї свободи фізичної особи в цивільному праві є принцип свободи фізичної особи. Принцип, що охоплює змістом ідею свободи фізичної особи, є тією формою зовнішнього її закріплення, яка здатна реалізовуватися в механізмі цивільно-правового регулювання.

2. Виявлені чинники, що об'єднують категорії «свобода фізичної особи» і «принцип цивільного права», є свідченням односпрямованості їх дій і наявності загальної основи (цінності незалежної, вільної особистості).

3. Свобода фізичної особи має правову основу - конституційний принцип свободи людини, загальноправовий принцип соціальної свободи, ліберальну концепцію прав людини. Це створює належні юридичні можливості для здійснення, охорони та захисту свободи фізичної особи та адаптації цивільного законодавства України в питаннях про компанії, інтелектуальна власність, договірні відносини, захист прав споживачів, охорона здоров'я та життя тощо до законодавства ЄС.

4. Принцип свободи фізичної особи формується під впливом соціально- економічних, політико-ідеологічних чинників і характеризується тим, що може розглядатися в цивільному праві як фундамент для подальшого демократичного розвитку механізму цивільно-правового регулювання особистих немайнових і майнових відносин. Дотримання цього принципу є однією з основних цілей держави, до якої вона повинна прагнути у всіх сферах своєї діяльності.

Використані джерела

1. Гражданское право Украины: [учебник для вузов системы МВД Украины]: в 2-х ч. / [А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др.] ; под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. Х.: Ун-т внутр. дел ; Основа, 1999. Часть 1. 1999. 440 с.

2. Харитонов Е. О. Гражданское право Украины: [учебник] / Харитонов Е.О., Саниахметова Н. А. [2-е изд.]. Х.: Одиссей, 2005. 960 с.

3. Советское гражданское право: [учебник] Часть 1 / [под ред. В. Ф. Маслова, А. Пушкина]. К.: Вища школа, 1977. 477 с.

4. Цивільне право України: [курс лекцій]: У 6-ти т. Т. 1. / [Р. Б. Шишка (кер. авт. кол.), О. Л. Зайцев, Є. О. Мічурін та ін.]; за ред. Р. Б. Шишки, В. А. Кройтора]. [2-е вцд., виправ. та доп.]. Х.: Еспада, 2008. 680 с.

5. Дзера О. В. Цивільне право України: [підручник]: у 2 кн. / [О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.] ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 2002. Кн. 1. 720 с.

6. Дмитриев М. А. К вопросу об основных идеях российского гражданского права [Электронный ресурс] / М. А. Дмитриев // Юридический портал "Ваше право". Екатеринбург, 10 марта 2007 г. Режим доступа: http://legalportal.ru/ publ/11-1-0-76.

7. Шимон С. І. Співвідношення понять "ідея" та "принцип" в цивільному праві / С. І. Шимон / / Юриспруденція: теорія та практика. 2008. № 10 (48). С. 41-46.

8. Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / [за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського]. Х.: Школа, 2009. 1008 с.

9. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Керимов Д. А. М.: Аванта+, 2000. 560 с.

10. Витушко В. А. Курс гражданского права: Общая часть. Т. 1: [науч.-практ. пособие] / Витушко В. А. Мн.: БГЭУ, 2001. 414 с.

11. Громов Н. А. Принципы уголовного процесса, их понятие, система / Н. А. Громов, В. В. Николайченко / / Государство и право. 1997. № 7. С. 33-40.

12. Комиссарова Е. Г. Об основных началах гражданского законодательства / Е. Г. Комиссарова // Журнал российского права. 2001. № 5. С. 13-20.

13. Алексеев С. С. Философия права / Алексеев С. С. М.: Норма, 1998. 338 с.

14. Васильев А. М. О правовых идеях-принципах / А. М. Васильев // Советское государство и право. 1975. № 3. С. 11-18.

15. Українсько-російський науковий словник / [за заг. ред. Л. О. Симоненко]. К., Ірпінь: Перун, 2004. 416 с.

16. Плешаков А. Г. Диспозитивное начало в сфере гражданской юрисдикции: проблемы теории и практики / Плешаков А. Г. М.: НОРМА, 2002. 352 с. (Современный гражданский и арбитражный процесс).

17. Советский гражданский процесс / [под ред. К. И. Комисарова, М. Семенова]. М.: Юрид. лит., 1978. 432 с.

18. Мучник А. Г. Комментарий к Конституции Украины. Книга 1 / А. Г. Мучник. [2-е изд., исправ. и доп.]. К.: Парламент. изд-во, 2003. 400 с.

19. Арендаренко А. К вопросу о месте и роли принципа социальной справедливости в системе принципов российского права [Электронный ресурс] / К. Арендаренко / / Право и жизнь. 2009. № 133 (7). Режим доступа к журн.: http: / / www.law-n-life.ru/ arch/n133.aspx.

20. Цивільне право України: [курс лекцій]: у 6 т. Т. 1. Кн. 1. / [Р. Б. Шишка, А. Кройтор, Я. О. Чапічадзе, М. О. Самойленко] ; за ред. Р. Б. Шишки, В. А. Кройтора. Х.: Еспада, 2004. 176 c.

21. Витрук Н. В. Общая теория правового положения личности / Витрук Н. В. М.: Норма, 2008. 448 с.

22. Погрібний С. О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України: [монографія] / Погрібний С. О. К.: Правова єдність, 2009. 304 с.

23. Договор о Европейском Союзе от 07.02. 1992. Режим доступа: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 994_029.

Размещено на Allbest.ru