Правова активність громадян як соціально-правове явище
Поняття і функції правової активності громадян як соціально-правового явища. Вивчення правової активності як юридично значущої поведінки громадян, спрямованої на прагнення до свідомого здійснення прав та свобод людини, утвердження їх ціннісного розуміння.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.07.2018 |
Размер файла | 29,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРАВОВА АКТИВНІСТЬ ГРОМАДЯН ЯК СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЯВИЩЕ
Л.М. Мозолюк-Боднар
Постановка проблеми. Правова активність особи розглядається як невід'ємний елемент державності та умова розвитку правової держави. Водночас багато питань, пов'язаних з формуванням правової держави, залишатимуться без відповіді, якщо не визначитися як активізується людський фактор під час переломних процесів державотворення. Найкраще підтвердження цьому - це правова активність громадян на Майдані 2014 року в Україні. Такі «сплески» правової активності - це шлях до громадянського суспільства та правової держави. Адже активна особистість потрібна сильній державі, як і будь-якому громадянинові - сильна та успішна держава. Тому в сучасний період розвитку держави актуальним є соціально-правове становлення особистості, яка знає свої права та свободи, активно ними користується та відстоює їх законними способами.
Як відомо, одним з основоположних принципів правової держави є верховенство права та закону. Водночас утілення цього принципу в життя залежить також від правової активності особистості, яка є важливою гарантією реалізації прав і свобод людини. Плюралізм думок та поглядів, багатопартійність та активна участь громадян в управлінні суспільними справами - це гарантії демократії в найширшому її розумінні.
Актуальність дослідження обумовлено передусім вивченням правової активності як юридично значущої поведінки громадян, яка не просто спрямована на «сліпе» слідування правовим нормам, але й на прагнення до свідомого здійснення прав та свобод людини, утвердження їх ціннісного розуміння. Відповідно суспільство, що складається з активних громадян, де закони та інші нормативно-правові акти приймаються в інтересах людей, які прагнуть використовувати й захищати свої права та свободи - це головна умова розвитку правової держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання правової активності почали досліджувати, починаючи із 70-х років XX ст. Однак у той період часу, на практиці, дуже складно було втілювати правову активність, оскільки держава цьому не лише абсолютно не сприяла, але й придушувала ще «в зародку» будь-які вияви правової активності особистості.
Формування цілей. Метою статті є з'ясування поняття, видів та функцій правової активності в сучасній державі.
Виклад основного матеріалу. Правова активність особистості є надзвичайно важливою категорією для сучасної юридичної науки. Особа, будучи істотою суспільною, соціальною, залежить від суспільства, і на формування її правової активності впливає суспільне середовище [1, с. 323]. Крім цього, за рівнем правової активності громадян можна судити про «якість» самого суспільства [2, с. 23]. Тому, з огляду на політико-правові процеси в Україні, активність особистості значно зростає, що сприяє побудові громадянського суспільства.
Зазначимо, що правова активність - це один з видів соціальної активності, яку можна й слід розглядати як юридично значущу. Поведінка особи оцінюється відповідно до її наслідків, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними - як для особи, так і для суспільства загалом.
Отже, соціальна значущість, з огляду на інтереси суспільства, є корисною, якщо її передумовою є конструктивна правова активність суб'єктів. А соціально шкідливою, якщо порушуються певні соціальні норми. Тож юридично значуща поведінка, як уважає переважна більшість теоретиків права, - це врегульована нормами й принципами права поведінка особи, що має певні юридичні наслідки. Така поведінка виступає юридичним фактом, що зумовлює виникнення, зміну й припинення правовідносин, прав та обов'язків їхніх учасників, заходів юридичної відповідальності [3, с. 242-243]. У такий спосіб юридично значущу поведінку можна розглядати як соціальну свідомо-вольову поведінку особи (дію чи бездіяльність), що передбачена нормами права й спричиняє або може спричинити певні юридичні наслідки. Будь-яка поведінка суб'єктів права у сфері, урегульованій правом, є юридично значущою. Вона є формою вияву свободи особи, найважливішою формою існування усілякої професійної діяльності, що здійснюється в державі. Без поведінки у сфері дії права не здійснюються правовідносини, не реалізуються права й свободи громадян: правомірна поведінка викликає появу регулятивних правовідносин, неправомірна - охоронних і превентивних. Поведінка за межами правового регулювання є юридично нейтральною й не має юридичного значення [4, с. 447].
З огляду на вищезазначене, слід акцентувати, що правова активність - це передусім поведінкова категорія, до визначення поняття якої юридична наука застосовує плюралізм підходів, які можна визначити таким чином:
1) правова активність у «широкому» сенсі визначається як цілеспрямована діяльність усіх суб'єктів правовідносин, що здійснюється для реалізації прав і законних інтересів суб'єктів. Відповідно до такого поняття правової активності нею можуть володіти й такі суб'єкти правовідносин, як громадські інституції (наприклад, коли звертаються до суду за реалізацією своїх прав) і держава. Що стосується правової активності у «вузькому» розумінні, то йдеться насамперед про правову активність осіб та їх об'єднань, заснованому на усвідомленні індивідами позитивної значущості права загалом і прав людини зокрема. У цьому контексті правова активність індивідів є певною мірою соціальною метою, оскільки Грунтується не тільки на ціннісному сприйнятті права та його окремих виявах, а й на співвіднесенні приватних інтересів між собою, а також із загальносуспільним інтересом [5, с. 253-254];
2) правова активність, що трактується лише як позитивна, правомірна, суспільно-корисна та санкціонована державою й суспільством діяльність суб'єктів у правовій сфері [6, с. 145]. На противагу цьому розумінню, правова активність особистості також може бути й негативною, тобто такою, що не відповідає нормам закону [7, с. 26]. Тому правову активність потрібно розглядати як інтенсивну діяльність особистості у сфері права, що включає в себе як позитивну (схвалювальну державою та суспільством), так і негативну правову активність [8, с. 214];
3) правова активність як зовнішній вираз, індикатор правового виховання та правової культури [9];
4) правова активність як процес формування й прояву правових властивостей особи. Відповідно, правова активність - це головна складова, яка характеризує рівень правового життя в суспільстві та може виконувати роль критерію правового життя [10].
Таким чином, сукупність усіх цих підходів до визначення поняття «правова активність» безумовно свідчать про її складність та багатогранність, що обумовлюється рівнем розвитку суспільства та особистості зокрема.
З огляду на визначення поняття «правова активність», на нашу думку, можна виділити її характерні особливості, як: по-перше, правова активність - це завжди активна взаємодія суб'єкта з правом; по-друге, при реалізації правової активності має місце свобода, воля, добровільність та ініціативність особистості; по-третє, вона містить психологічну готовність до взаємодії з правом; по-четверте, її змістом можуть бути правомірні та протиправні діяння; по-п'яте, правова активність має орієнтуватися на зміни, зокрема ті, що стосуються побудови правової держави.
Отже, правова активність Грунтується на безпосередній зацікавленості індивідів та організацій у здійсненні норм права, вона є антиподом правової відчуженості та пасивності, зневіри в силу та ефективність права [11]. На нашу думку, правова активність - це соціально-правові властивості особистості, які формуються в процесі взаємодії громадянина з державноправовою сферою, що зовні можуть виражатися як в позитивній, так і негативній поведінці.
Правова активність особистості поділяється за різними критеріями на певні види. Зокрема, можна виділити такі підстави для класифікації правової активності:
1) залежно від способу реалізації права, правова активність може втілюватися в життя способом виконання, використання чи застосування норм права. «Соціально-правова активність» найбільш чітко виявляється в такій формі реалізації права, як застосування. Застосування права розглядається як особлива форма реалізації права, що передбачає владне втручання компетентних суб'єктів у процес реалізації права. Це суворо регламентована, процесуальна діяльність компетентних державних органів по вирішенню юридичної справи, через винесення правозастосовчого акта, у якому міститься індивідуально-правовий припис. Правозастосування дійсно займає особливе місце в системі правового регулювання, у механізмі дії права й виконує різноманітні функції. Воно може виступати не лише як форма реалізації права, а і як спосіб та засіб здійснення норм, як стадія реалізації, та як юридичний факт [12, с. 736];
2) залежно від сфери реалізації правової активності - у сфері економіки, політики, культури тощо. Щодо правової активності особистості в політичній сфері, то вищою формою такої активності, яка має особливе значення в умовах сучасних модернізаційних процесів, є політична діяльність та політичне лідерство;
3) за кількісним складом суб'єкта здійснення - індивідуальна, колективна та масова (в Україні Майдан - 2004, 2014 років). Тобто суб'єкти правової активності - це індивіди, а також організації та інші суб'єкти права, яким властива заснована на повазі до права свідома, правомірна діяльність, що виражається в ініціативному використанні наданих прав, виконання покладених обов'язків відповідно до суспільних потреб. Тим самим ними можуть бути визнані всі суб'єкти права, діяльність яких включає названі параметри: громадяни, трудові колективи, громадські та самодіяльні організації, державні органи, ініціатива яких відповідає вимогам.
4) за суб'єктами реалізації правових приписів - правова активність може бути звичайною, тобто пересічного громадянина та правова активність професійною, тобто серед професіоналізуючих властивостей особистості;
5) залежно від рівня правосвідомості та правової культури - позитивна та негативна правова активність. Так, В. А. Затонський визначає позитивну правову активність як свідому діяльність суб'єктів, потрібний елемент соціально-правового розвитку, участь особи в правовому житті. Негативна правова активність, на його думку, це свідома діяльність, форма юридичного буття та діяльність індивідів та груп, котрі порушують встановлені державою загальнообов'язкові правила поведінки [10].
Безперечно, що цей перелік критеріїв класифікації правової активності не є вичерпним, оскільки в межах цих критеріїв можуть існувати інші види правової активності, які виникають у результаті появи нових суспільних відносин та наукового прогресу.
Значний вплив на розвиток та появу тієї чи іншої функції правової активності має сучасна держава. Сучасна держава - це результат зміни менталітету людей, сприйняття ними не тільки колишніх традицій державності, але й використання загальнолюдських цінностей, урахування змін, що відбуваються у світі [13, с. 15]. Таким чином, сучасна держава активно впливає на правову активність особистостей.
На нашу думку, під функціями правової активності потрібно розуміти її основні напрями впливу на суспільні відносини. Кожна з функцій правової активності - це один з проявів сутності правової активності.
За сферою впливу на суспільні зв'язки правова активність може втілюватися в економічній, політичній, культурній та інших сферах. Крім цього, погоджуємося з думкою С. О. Кульбача з приводу того, що в правовій активності можна виділити внутрішні та зовнішні функції. Внутрішні - захисна, експресивна функція. Зовнішні - інформаційна, ціннісно-орієнтуюча, поведінкова функції [9].
Водночас правова активність може виконувати також низку інших функцій. Зокрема, функціями правової активності є відображальна (відображає правову дійсність) та регулятивна (за допомогою цієї функції можуть створюватися або ціннісно-нормативні орієнтації або навпаки правопорушення, зловживання, перевищення владних повноважень, негативне ставлення до права). Однак уважаємо, що головною та найбільш важливою функцією правової активності є зміцнення, збереження та безперервний розвиток суспільства, держави та особистості. Отже, саме правова активність захищає громадян від рішень, що нав'язуються публічною владою та водночас є механізмом самовдосконалення особистості.
Правова активність особистості - це різновид соціальної активності, до визначення поняття якого сучасна юридична наука застосовує плюралізм підходів. Правова активність - це соціально-правові властивості особистості, які формуються в процесі взаємодії громадянина з державноправовою сферою, що зовні може виражатися як в позитивній, так і негативній поведінці. Для ефективного розвитку та реалізації функцій правової активності необхідним є правове виховання, правова культура та високий рівень правової свідомості громадян.
правовий активність юридичний поведінка
Використані джерела
1. Романова А. С. Позитивна правова активність людини в природноправовому просторі / А. С. Романова / / Вісник Національного університету «Львівська політехніка».- 2016. - № 837. - С. 321-325.
2. Тітомир-Зотова О. С. Правове виховання як передумова правової активності / О. С. Тітомир-Зотова // Порівняльне-аналітичне право. - 2014. - Випуск 6. [Електронний документ]. - Режим доступу: http://www.pap.in.ua /index.php/arhiv-vidannja/37 - назва з екрана.
3. Теорія держави й права: підручник / О. В. Петришин, С. П. Погребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред. О. В. Петришина. - Х.: Право, 2014. - 368 с.
4. Скакун О. Ф. Теорія права й держави: підручник / О. Ф. Скакун. - К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. - 520 с.
5. Размєтаєва Ю. С. Правова активність особи як складова правової культури / Ю. С. Размєтаєва / / Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - 2013. - Випуск № 3 (17). - С. 253-255.
6. Покровский И. Ф. О правовой активности личности и формировании ее правосознания / И. Ф. Покровский / / Вестник. - 1971. - Выпуск №17. - С. 143-147.
7. Орзих М. Ф. Личность и право / М. Ф. Орзих. - М.: «Юридическая литература», 1975. - 112 с.
8. Товт М. М. Правовая активность и ее значение для построения правового государства / М. М. Товт // Весник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. - 2011. - Выпуск №3. - С.214-218.
9. Кульбач С. О. Правова активність працівників міліції: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / С. О. Кульбач; Київ. нац. ун-т внутр. справ.- К., 2008. - 20 с.
10. Затонский В. А. Правовая активность как способ правовой жизни и объект правовой политики: позитив и негатив / В. А. Затонский / / Правовая политика и правовая жизнь. - 2005. - Выпуск №2. - С. 8-10.
11. Цвіка М. В. Загальна теорія держави й права / Цвіка М. В., Ткаченка В. Д, , Петришина О. В. - Харків «Право», 2002. - С. 572
12. Куціпак О. В. Правове життя та правова активність: співвідношення понять / О. В. Куціпак // Держава й право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - 2010. - Випуск 47. - С. 734-738
13. Актуальні проблеми теорії держави та права: навчальний посібник / Білозьоров Є. В., Гіда Є. О., Завальний А. М. та ін. - К.: ФОП О.С. Ліпкан, 2010. - 260 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття, структура та функції правосвідомості, співвідношення з поняттям права, причини та наслідки деформації серед громадян. Вплив правової свідомості на суспільну поведінку громадян. Правосвідомість як підґрунтя правової культури, засоби її виховання.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 09.01.2014Роль правовідносин в адміністративно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції. Сутність та значення гарантії у забезпеченні прав і свобод громадян. Характеристика правового режиму законності.
статья [28,9 K], добавлен 18.08.2017Відповідність Конституції України міжнародним стандартам в галузі прав людини. Особливості основних прав і свобод громадян в Україні, їх класифікація. Конституційні гарантії реалізації і захисту прав та свобод людини. Захист прав i свобод в органах суду.
реферат [11,5 K], добавлен 12.11.2004Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина. Громадянські права і свободи людини. Політичні права і свободи громадян в Україні. Економічні, соціальні та культурні права і свободи громадян в Україні. Конституційні обов’язки громадян України.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.12.2010Визначення конституційно-правового статусу людини і громадянина як сукупності базових правових норм та інститутів. Місце органів правосуддя в механізмі захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод громадян.
курсовая работа [112,4 K], добавлен 19.07.2016Поняття, сутність та основні ознаки правосвідомості, яка є специфічною формою суспільної свідомості, а саме, нормативним осмисленням, усвідомленням соціально-правової дійсності, суспільних явищ. Деформація правосвідомості як передумова зловживання правом.
реферат [43,2 K], добавлен 19.08.2011Правова характеристика основних прав людини як суспільних і соціальних явищ. Поняття, принципи і вміст правового статусу людини. Правовий статус громадян України, іноземців і осіб без громадянства. Міжнародні гарантії прав і свобод людини в Україні.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 02.01.2014Сутність та зміст поняття "соціальна система", методи та напрямки її вивчення в сучасній соціології. Основні фактори, що впливають на ефективність функціонування соціальних систем. Характеристика правової держави, реалізація в ній прав та свобод.
реферат [22,3 K], добавлен 25.04.2011Вміст права і вивчення порядку звернення громадян в органи державної влади України. Дослідження процедури розгляду звернень і пропозицій громадян. Правова суть заяв і скарг громадян. Дослідження порядку і аналіз процедури розгляду заяв і скарг громадян.
реферат [9,5 K], добавлен 02.10.2011Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України. Міжнародні правові акти про зайнятість. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні. Працевлаштування. Поняття безробітного і його правове становище.
реферат [49,6 K], добавлен 14.04.2008Розуміння закону як правового явища. Поняття законності як режиму в адміністративному процесуальному праві. Відновлення порушених прав та законних інтересів громадян, суспільних організацій. Принцип законності у справах державної реєстрації речових прав.
реферат [25,7 K], добавлен 29.04.2011Розгляд звернень громадян в концепції Закону України "Про звернення громадян". Організаційні форми процесу вирішення звернень громадян. Відповідальність за порушення розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян. Робота з документацією щодо звернень.
курсовая работа [67,6 K], добавлен 05.03.2014Поняття та організаційні форми працевлаштування. Нормативно-правові акти по працевлаштуванню громадян. Органи, які забезпечують зайнятість населення. Порядок проведення працевлаштування громадян. Державні гарантії працевлаштування. Трудовий договір.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 22.07.2008Поняття працевлаштування та його правові форми. Законодавча база України, яка регулює питання зайнятості громадян. Право громадян на працевлаштування і гарантії його реалізації. Організація роботи центрів зайнятості з працевлаштування громадян.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 13.11.2007Розглянуто виклики, що наявні у реалізації багатовекторної, комплексної політики заохочення громадян до оздоровчої рухової активності. Охарактеризовано чинники розвитку сфери фізичної культури і спорту в США. Розкрито взаємодію держави та суспільства.
статья [19,0 K], добавлен 18.12.2017Поняття правової культури та її концепції. Розгляд правової культури через призму творчої діяльності. Структура правової культури. Категорії та модель правової культури. Правове виховання як цілеспрямована діяльність держави. Правова культура юриста.
реферат [36,2 K], добавлен 26.08.2013Особливості розгляду окремих видів письмових звернень громадян: скарга, заява. Місце інституту адміністративного оскарження в системі засобів адміністративно-правового захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, основні принципи реформування.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 17.10.2012Визначення ключових структурних елементів правової свідомості особи. Класифікація правосвідомості в залежності від різних критеріїв. Ізольована характеристика кожного з елементів структури – правової психології, правової ідеології та правової поведінки.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 09.04.2013Основні вимоги до реалізації права на звернення громадян України. Розгорнутий аналіз розгляду звертань громадян в різні органи держуправління. Організаційні форми процеса вирішення звернень громадян. Відповідальність за порушення розгляду пропозицій.
курсовая работа [549,3 K], добавлен 29.11.2012