"Testamentine isskirtine" як вид заповідального розпорядження за цивільним законодавством Литовської Республіки

Вивчення положень про "testamentine isskirtine" як виду заповідального розпорядження, передбаченого нормами спадкового права, за Цивільним кодексом Литовської Республіки. Аналіз норм чинного законодавства Литви щодо правил складання даного розпорядження.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.08.2018
Размер файла 28,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

«TESTAMENTINE ISSKIRTINE» ЯК ВИД ЗАПОВІДАЛЬНОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Цибульська Ольга Юріївна

Постановка проблеми. Тенденції, що тривають останнім часом в Україні, мають вплив на вектор наукового дослідження в сфері юриспруденції, який спрямовано на правові системи держав, що входять до складу ЄС. Литовська Республіка є безпосереднім учасником такого союзу, а тому тема дослідження набуває актуальності в зазначених вище умовах. Інтерес до обумовленої назвою проблеми обґрунтовується також й тим, що станом на сьогодні вона залишається не розкритою.

Зазначене вище дає підстави стверджувати, що дослідження в межах цієї праці є своєчасним, оскільки, по-перше, Литва входить до складу ЄС, подруге, чинний Цивільний кодекс Литви (далі - ЦК Литви) є відносно новим, і лише на чотири роки випередив в набранні чинності ЦК нашої держави [1]. А тому, з точки зору наукового інтересу, цікавим було б дізнатися, яке волевиявлення особи- заповідача слід розуміти під назвою «testamentine isskirtine».

Стан дослідження теми. В сфері наукових досліджень є чимало праць, в яких аналізуються схожі відносини, але більшість з них стосується правової системи України. Серед авторів таких робіт доцільно відзначити В.В. Васильченко, Ю.О. Заіку, В. Ігнатенко, В.В. Луця, Є.О. Рябоконь, С.Я. Фурсу, Є.І. Фурсу, Є.О. Харитонова, Н.В. Черногор, В.Ю.Чуйкову, Шевчук Л. В. та ін. Проте, як вже було зазначено, наукового аналізу встановленої проблеми на підставі дослідження норм чинного цивільного законодавства Литовської Республіки проведено не було.

Метою цієї статті є дослідження загальних положень про «testamentine isskirtine» як виду заповідального розпорядження за ЦК Литви.

Для досягнення встановленої мети були поставлені такі завдання:

- здійснити аналіз норм чинного цивільного законодавства Литовської Республіки в частині регулювання загальних положень про «testamentine isskirtine» як виду заповідального розпорядження;

- дослідити порядок встановлення цього розпорядження заповідача;

- визначити коло осіб, на користь яких воно може встановлюватись;

- визначити предмет «testamentine isskirtine»;

- дослідити порядок та способи виконання, а також підстави припинення «testamentine isskirtine».

Виклад основного матеріалу. Основним актом цивільного законодавства в Литовській Республіці, як вже було зазначено, є Цивільний кодекс, який було прийнято 18 липня 2000 року, і з 6 вересня цього ж року він набув чинності. П'ята книга ЦК Литви називається «PAVELDEJIMOTEISE», що в перекладі означає «Спадкове право», а отже, регулює відповідні спадкові правовідносини.

Основні засади спадкового права Литви закріплені в ст. 5.1 ЦК. Так, під спадковим правонаступництвом слід розуміти передачу права власності, обв'язків та інших майнових прав фізичної особи, що померла, його правонаступникам за законом та (або) заповітом. До складу спадщини можуть входити такі майнові права та обов'язки:

- об'єкти матеріального світу, тобто рухомі та нерухомі речі;

- нематеріальні об'єкти, зокрема, цінні папери, патенти, товарні знаки;

- вимоги майнового характеру та майнові обов'язки спадкодавця;

- права інтелектуальної власності (авторські права на літературні твори та твори науки та мистецтва, майнові суміжні права, а також права промислової власності).

Перелік майнових прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 5.1 ЦК Литви є невичерпним, оскільки зміст цієї норми передбачає, що до складу спадщини можуть входити й інші права та обов'язки, передбачені законом.

Такими, що не входять до складу спадщини, є особисті немайнові та майнові права, що не можуть бути відокремленими від особи заповідача, а саме:

- (право на честь та гідність, авторство, право на ім'я автора, недоторканість творів, ім'я виконавця та недоторканість виконання);

- право на аліменти та іншу допомогу, що виплачуються спадкодавцю у зв'язку з його утриманням, а також право на пенсію, за виключенням випадків, передбачених законом.

Як вбачається зі змісту зазначеної вище статті, а також ст. 5.2 ЦК Литви спадкування може бути двох видів - за законом та за заповітом. У випадку, коли правонаступників за законом та (або) за заповітом немає, або спадщина не була прийнята жодним із спадкоємців, або спадкодавець позбавив всіх спадкоємців права на спадкування, майно померлого передається державі в порядку спадкового правонаступництва.

Перелік осіб, які можуть бути спадкоємцями за законом та за заповітом встановлено в ст. 5.5 ЦК Литви. Так, спадкоємцями за законом можуть бути:

- фізичні особи, що пережили спадкодавця, в тому числі діти спадкодавця, які народились після його смерті;

- держава Литва.

Спадкування за законом здійснюється почергово і в рівних частках. Зміст ст. 5.11 ЦК Литви передбачає шість черг спадкоємців за законом, а саме:

- до першої черги входять діти спадкодавця, в тому числі усиновлені, а також діти заповідача, що народилися після його смерті;

- спадкоємцями другої черги є батьки спадкодавця або його усиновлювачі, а також онуки;

- до третьої черги спадкоємців відносяться баба та дід спадкодавця з боку матері та батька, а також його правнуки;

- брати та сестри спадкодавця, прабаба та прадід на стороні матері та батька є спадкоємцями четвертої черги.

- до переліку спадкоємців п'ятої черги водять племінники та племінниці, а також тітки та дядьки спадкодавця.

- шосту чергу спадкоємців складають двоюрідні брати та сестри спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути:

- фізичні особи, що пережили заповідача в момент його смерті;

- фізичні особи, які були призначені заповідачем в заповіті і народилися після його смерті;

- фізичні особи, зазначені в заповіті до їх зачаття, але за умови їх народження;

- юридичні особи, що існували на момент смерті спадкодавця або створені на підставі волевиявлення, зазначеного в заповіті;

- держава та муніципалітети.

Відповідно до ст. 5.15 ЦК Литви заповіт може бути складено особисто заповідачем, який є дієздатною особою, що здатна розуміти значення своїх дій та їх наслідків. ЦК Литви передбачає можливість заповідача встановити в заповіті окремі розпорядження, серед яких є заповідальне розпорядження під назвою «testamentine isskirtine», якому присвячено статті 5.23 - 5.25 Книги п'ятої ЦК Литви.

Жодна норма із зазначених статей не містить визначення поняття цього розпорядження. В ч. 1 ст. 5.23 лише зазначається, що заповідач вправі зобов'язати спадкоємця за заповітом виконати певний обов'язок на користь однієї або декількох осіб. В свою чергу, такі вигодонабувачі (або ж бенефіціари) набувають право вимагати виконання такого обов'язку. Наведене дає підстави стверджувати, що на підставі розпорядження «testamentine isskirtine», встановленого в заповіті, виникає зобов'язання між спадкоємцем за заповітом, на якого заповідачем покладено певний обов'язок, та бенефіціаром, в якого виникає право вимоги, якому відповідає такий обов'язок.

Зміст цієї статті визначає також перелік осіб, які можуть бути бенефіціарами на підставі такого волевиявлення в межах заповіту. Так, ними можуть бути:

- спадкоємці;

- інші особи.

Таким чином, можна зробити висновок, що під «іншими особами» слід розуміти інших учасників цивільних правовідносин, які не входять до кола спадкоємців за законом та за заповітом, зазначених вище.

Спадкоємець за заповітом, частка в спадщині якого обтяжена таким розпорядженням, повинен виконати його лише за рахунок спадкового майна після задоволення вимог кредиторів спадкодавця (ч. 2 ст. 5.23).

Спеціальні правила виконання такого розпорядження передбачені ЦК Литви й щодо обтяжених ним спадкоємців, які мають право на так звану обов'язкову частку. В ч. 3 ст. 5.23 зазначено, що такий спадкоємець виконує свій обов'язок за рахунок спадщини лише в тій частині, що перевищує розмір його обов'язкової частки.

ЦК Литви в ч. 4 ст. 5.23 називає підстави, за наявності яких обов'язок виконати дії, передбачені цим розпорядженням, може переходити до інших спадкоємців. До таких підстав належать випадки, коли:

- зобов'язаний спадкоємець за заповітом помер до відкриття спадщини;

- зобов'язаний спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття спадщини.

Внаслідок зазначених підстав частка в спадщині обтяженого цим розпорядженням спадкоємця розподіляється між іншими спадкоємцями, які її прийняли, пропорційно.

Цікавою є ситуація, передбачена ч. 5 ст. 5.23, згідно з якою на випадок, якщо безпосередній виконавець зобов'язання, що виникло внаслідок встановлення в заповіті розпорядження під назвою «testamentine isskirtine», не зазначений, то таке зобов'язання не виконуватиметься до моменту визначення часток в спадщині всіх спадкоємців.

ЦК Литви називає лише одну підставу втрати чинності розпорядження «testamentine isskirtine». Такою підставою згідно з ч. 6 ст. 5.23 є смерть бенефіціара до відкриття спадщини.

В ст. 5.24 ЦК Литви окремо врегульовані правила прийняття майнових вигод, передбачених змістом такого волевиявлення в межах заповіту. За загальним правилом бенефіціар має право прийняти таку вигоду протягом трьох місяців, які вираховуються від дня, коли йому стало відомо або мало стати відомо про своє право вимоги. В ч. 2 цієї статті зазначено перелік осіб, яких має повідомити бенефіціар про прийняття «testamentine isskirtine». До них відносяться такі:

- виконавець заповіту або керуючий спадщиною;

- зобов'язаний спадкоємець;

- або нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Якщо ж предмет такого розпорядження

пов'язаний з правом на нерухоме майно, повідомлення нотаріуса є обов'язковим, оскільки останній має видати свідоцтво про право на спадщину, і відомості про прийняття «testamentine isskirtine» мають бути зареєстровані в державному реєстрі.

ЦК Литви виділяє окремі види розпорядження «testamentine isskirtine». Як вбачається зі змісту ст. 5.25 поділ даного розпорядження на види відбувся залежно від того, що є предметом такого волевиявлення в межах заповіту. Отже, предметом цього розпорядження може бути передання або надання наступного:

- речі, визначеної індивідуальними ознаками;

- права вимоги;

- родових рухомих речей;

- права користування чужою земельною ділянкою, ін. нерухомим майном або підприємством та (або) отримання від такого користування прибутку та інших корисних властивостей;

- грошового забезпечення.

Залежно від того, що є предметом заповідального розпорядження під назвою «testamentine isskirtine», норми ст. 5.25 містять свої особливості правового регулювання виконання окремо кожного з передбачених випадків. У зв'язку з чим, є доцільним зупинитись більш детально на них.

По-перше, якщо предметом виступає річ, визначена родовими ознаками, вигодонабувач за таким розпорядженням стає її власником з моменту прийняття спадщини. Саме з цього моменту така річ має бути передана бенефіціару разом з усіма правами та обов'язками, пов'язаними з цією річчю, яка належала спадкодавцю. Складові частини речі в такій ситуації також переходять у власність бенефіціара.

По-друге, коли предметом є право вимоги, що складає зміст зобов'язання, в якому заповідач є кредитором, то всі додаткові вимоги, що виникають внаслідок такого зобов'язання та мають бути виконаними до смерті спадкодавця, переходять до бенефіціара разом із основним правом вимоги.

По-третє, у випадку, коли предметом виступає рухома річ, що визначена родовими ознаками, «testamentine isskirtine» має бути виконане незалежно від наявності таких речей у складі спадщини. Якщо ж у спадщині є декілька речей одного роду, то право вибору однієї з них належить вигодонабувачеві лише за тієї умови, що інше не передбачено заповітом.

По-четверте, норма, передбачена ч. 4 ст. 5.25 вказує на можливість заповідача за допомогою «testamentine isskirtine» зобов'язати спадкоємця, до якого переходить нерухома річ (земельна ділянка, будинок, квартира тощо) або приватне підприємство, надати іншій особі, тобто бенефіціару, право користування такою земельною ділянкою, ін. нерухомим майном або підприємством та (або) отримання від такого користування прибутку, та інших корисних властивостей.

По-п'яте, ситуація, за якої спадкодавець своїм заповідальним розпорядженням встановив грошове забезпечення для бенефіціара, але без зазначення його цільового призначення, означає, що такий вигодонабувач має право:

- на забезпечення його грошима для оплати житла, харчування, медичних послуг, придбання одягу;

- на одержання оплати за весь період навчання, якщо такий бенефіціар навчається, але не більше, ніж досягнення ним віку двадцяти чотирьох років.

На підставі викладеного в межах цієї статті можна прийти до висновку, згідно з яким основне призначення розпорядження спадкодавця в заповіті під назвою «testamentine isskirtine» полягає в наданні певних майнових вигод зі складу спадщини третім особам, бенефіціарам, без обтяження їх відповідними обов'язками, що існують відносно такого майна і входять до складу спадщини. Наявність такого волевиявлення заповідача, за умови прийняття спадщини обтяженими ним спадкоємцями та бенефіціарами, породжує право- відношення зобов'язального характеру, в якому обтяжений спадкоємець виступає боржником, а бенефіціар - кредитором.

Доцільно відзначити, що окрім «testamentine isskirtine» норми спадкового права ЦК Литви передбачають можливість встановлювати в заповіті певні майнові вигоди на користь третіх осіб за рахунок спадщини й за допомогою іншого заповідального розпорядження, що має назву «Turtopal ikimasvisuomeneinaudingiemsirlabdarostikslams». Разом із тим, детальний аналіз цієї правової конструкції є можливим вже в межах подальших наукових праць.

заповідальний розпорядження цивільний литовський

Література

1. Lietuvos Respublikos civilinis kodeksas, patvirtintas 2000 m. liepos 18 d. jstatymu Nr. VHI-1864. - Режим доступу: https:// www.e-tar.lt/portal/ru/legalAct/TAR.8A39C83848CB/gPMmnMIfaR.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Обставини, за наявності яких дії особи, об’єктивно схожі зі злочинними, оцінюються як правомірні, а саме - виконання наказу чи розпорядження як обставини. Кримінально-правова характеристика виконання наказу або розпорядження. Юридична природа наказів.

    реферат [27,4 K], добавлен 03.03.2009

  • Аналіз правового регулювання договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Елементи ліцензійного договору, порядок його укладення і припинення. Види відповідальності за порушення майнових прав інтелектуальної власності в Україні.

    дипломная работа [142,5 K], добавлен 11.01.2011

  • Дослідження питання існування інституту забезпечення позову. Аналіз чинного законодавства щодо його правового закріплення. Розгляд та характеристика основних відмінностей правового регулювання забезпечення позову у господарському та цивільному процесах.

    статья [22,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Які підстави відповідальності встановлені Цивільним і Господарським кодексами України. Що таке "випадок" або "непереборна сила" за Цивільним кодексом України. Договір лізингу обладнання. Звільнення від відповідальності і відшкодування збитків орендарем.

    контрольная работа [17,5 K], добавлен 15.06.2015

  • Порядок здійснення заміни одного виду стягнення на інший через застосування адміністративного арешту замість провадження у справах про адміністративні правопорушення виправних та громадських робіт. Аналіз норм чинного законодавства, повноваження осіб.

    статья [30,8 K], добавлен 14.08.2013

  • Успадкування у первіснообщинному суспільстві. Порядок успадкування за заповітом у відповідності з Цивільним кодексом України. Правова характеристика спадкового договору. Інститут обов’язкової частки у спадщині. Виникненням договірних спадкових відносин.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 09.11.2014

  • Дослідження особливостей обсягу відповідальності поручителя за договором поруки, яка передбачена чинним цивільним законодавством України. Шляхи усунення неоднорідності судової практики при застосуванні окремих норм цивільного законодавства України.

    статья [21,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Методи міжнародного приватного права. Відмінності між приватним і цивільним правом. Аналіз підств, згідно з якими МПП вважають самостійною галуззю права. Співвідношення МПрП, колізійного, конфліктного права. Регулювання нормами МПрП податкових відносин.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 08.09.2010

  • Історичний розвиток міжнародного інституту права пацієнта на вибір методів лікування. Особливості юридичних форм попереднього волевиявлення щодо медичного втручання у законодавстві України: "заповіт про життя", медичні довіреності, завчасні розпорядження.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.11.2010

  • Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016

  • Роль права приватної власності громадян за цивільним законодавством України та порядку її наслідування в умовах становлення ринкової економіки. Підстави відкриття та оформлення спадщини, охорона майна, поділ та зміна черговості при спадкуванні за законом.

    курсовая работа [236,3 K], добавлен 22.01.2011

  • З’ясування особливостей правової природи володіння за цивільним правом України. Аналіз проблемних аспектів фактичного володіння, що мають місце при аналізі видів володіння, підстави його виникнення та правовий статус так званих фактичних володільців.

    статья [21,2 K], добавлен 11.09.2017

  • Суб'єктивне право власності на ліси - сукупність повноважень суб'єктів екологічних правовідносин щодо володіння, користування і розпорядження лісами. Державна та приватна форми власності на ліси. Суб'єкти й зміст права власності та користування лісами.

    реферат [18,1 K], добавлен 06.02.2008

  • Спроба створення національної системи права під час існування Української Народної Республіки. Реставрація буржуазно-поміщицького ладу і реформування правової системи українських земель у період Гетьманату. Зміни у законодавстві УНР за часів Директорії.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 20.01.2011

  • Поняття правочину та вимоги до його дійсності. Новели посвідчення правочинів. Особливості посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності. Основні правила посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомого майна.

    реферат [36,5 K], добавлен 20.02.2009

  • Загальні засади спадкування, основні аспекти спадкування за законом, його суб’єктний склад і особливості за новим Цивільним кодексом України. Основні риси спадкування за заповітом. Аналіз здійснення права на спадкування та оформлення спадщини за законом.

    дипломная работа [146,6 K], добавлен 20.10.2011

  • Поняття права спільної власності. Правове регулювання права спільної часткової власності. Правове регулювання права спільної сумісної власності. Правове врегулювання здійснюється Законом "Про власність", Кодексом про шлюб та сім'ю, Цивільним кодексом.

    курсовая работа [23,5 K], добавлен 26.06.2003

  • Склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України - "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки", як підстава кримінальної відповідальності. Узагальнення пропозицій щодо необхідності вдосконалення даної кримінальної норми.

    статья [29,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Право володіння, користування та розпорядження об'єктами права інтелектуальної власності. Види права інтелектуальної власності. Інтелектуальна творча та науково-дослідна діяльність людини. Результати науково-технічної творчості (промислова власність).

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 27.11.2013

  • Розподіл прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Правовідносини між замовником і виконавцем, виконавцем і користувачем. Особливості розподілу прав між творцями-співавторами. Види договорів, на підставі яких здійснюється розпорядження правами.

    реферат [67,1 K], добавлен 03.08.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.