Ідентифікація пріоритетних векторів адаптації туристичної галузі України до умов інтеграційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ідентифікація пріоритетних векторів адаптації туристичної галузі України до умов інтеграційних процесів

Обґрунтовано необхідність дослідження пріоритетних напрямів адаптації туристичної галузі України в умовах інтеграційних процесів. Запропоновано логічно-побудовані послідовні етапи, які на підставі застосування специфічних аналітично-методичних прийомів та методів якісного та кількісного аналізу дозволяють ідентифікувати пріоритетні напрями адаптації традиційних секторів туризму до провідних міжнародних стандартів та практик ведення міжнародного туристичного бізнесу. Запропоновано концептуальну модель державно-приватного партнерства у сфері туризму як ефективний механізм забезпечення оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування.

Ключові слова: туристична галузь, ринок туристичних послуг,інтеграція, адаптація, державно-приватне партнерство, міжнародні стандарти ISO, сателітні рахунки індустрії туризму.

Обоснована необходимость исследования приоритетных направлений адаптации туристической отрасли Украины в условиях интеграционных процессов. Предложены последовательные этапы, которые на основе применения специфических аналитико-методических приемов и методов качественного и количественного анализа позволяют идентифицировать приоритетные направления адаптации традиционных секторов туризма к ведущим международным стандартам и практикам ведения международного туристического бизнеса. Предложена концептуальная модель государственно-частного партнерства в сфере туризма как эффективный механизм обеспечения обновления материально-технической базы объектов туристического обслуживания.

The necessity of researching priority directions of adaptation of the Ukrainian tourism industry under the conditions of integration processes is substantiated. Sequential stages that are based on the application of specific analytical and methodical methods and methods of qualitative and quantitative analysis and allow to identify priority areas for adaptation of traditional tourism sectors have been proposed. A conceptual model of public-private partnership in the sphere of tourism as an effective mechanism for ensuring the renovation of the material base of tourist service facilities has been proposed.

Key words: tourism industry, tourism services market, integration, adaptation, public-private partnership, international standards, tourism satellite accounts. туристичний галузь україна інтеграційний

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Посилення інтеграційних процесів у світовій економіці спонукає до формування безперервного процесу адаптації секторів національного господарства до європейських та міжнародних стандартів менеджменту, виготовлення продукції та надання послуг. Адаптація традиційних секторів туризму до сучасних світових вимог щодо якості послуг є складовою загальнодержавної політики, спрямованої на поступову економічну інтеграцію і поглиблення політичної асоціації України з Європейським Союзом. Необхідність адаптації та модернізації усіх процесів управління актуалізується під впливом ключових положень та принципів інтеграційного процесу, а саме: необхідності впроваджувати соціально-економічні, правові та інституційні реформи; необхідності створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі за допомогою широкої регуляторної адаптації відповідно до прав та зобов'язань, що випливають із членства України у Світовій організації торгівлі; необхідності економічної реструктуризації та модернізації для розвитку торгівлі, інвестицій, заохочення конкуренції, формування сприятливого клімату для економічних відносин; необхідності сприянню енергетичній ефективності та використанню поновлюваних джерел енергії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Посилення інтеграційних процесів в державі підвищує актуальність та активізує дослідження теоретичних та прикладних аспектів розвитку туристичної галузі України в контексті інтеграційних трансформацій та об'єктивної необхідності пристосування до європейських та міжнародних стандартів менеджменту, виготовлення продукції та надання послуг. Так, розвиток туристичної сфери України в умовах європейської та світової інтеграції досліджено низкою вітчизняних науковців, а саме: А. Алієвою [1], К. Антонюк [2], М. Босовською [3], В. Волошенко [4], Г. Трілленбергом [5], Г. Шевченко [6] та ін. Разом з тим подальшої розробки та дослідження потребують напрями адаптації традиційних секторів ринку туристичних послуг України до провідних міжнародних стандартів та практик ведення туристичного бізнесу в умовах поглиблення інтеграції.

Мета роботи. Обґрунтування пріоритетних напрямів адаптації традиційних секторів туризму України в умовах інтеграційних процесів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вихідним підґрунтям модернізації туристичної галузі України в умовах поглиблення інтеграційних процесів є визначення пріоритетних напрямків адаптації її традиційних секторів світових стандартів та практик ведення туристичного бізнесу. Досягнення поставленого завдання можливо здійснити в процесі реалізації логічно побудованих послідовних етапів, застосування специфічних аналітично-методичних прийомів та методів якісного та кількісного аналізу, які дозволяють ідентифікувати пріоритетні напрями адаптації традиційних секторів туризму, враховуючи ключові проблеми, що стримують їх розвиток, потреби та ресурси, необхідні для адаптації та потенційні джерела їх задоволення.

На початковій стадії визначається необхідним здійснити ідентифікацію традиційних секторів туристичного ринку України, що потребують адаптації на підставі аналізу якісних та кількісних показників. Оцінку якісних показників доцільно проводити за допомогою методів експертних оцінок, у арсеналі яких найбільш прийнятними і такими, що задовольняють вимоги поставленого завдання, є індивідуальні методи (метод інтерв'ю, анкетування) та колективні методи (метод комісій, метод Дельфі, метод ПАТЕРН). Оцінку кількісних показників здійснюють за допомогою методів економіко-математичного та статистичного аналізу. Відповідні методі доцільно застосовувати в процесі діагностики ключових проблем, що стримують розвиток традиційних секторів.

Детермінація та діагностика стрижневих проблем, що стримують розвиток традиційних секторів туризму (застаріла матеріально-технічна база об'єктів туристичного обслуговування, переважно низька якість обслуговування, недостатній асортимент послуг, повільний перехід на міжнародними стандартами ISO у сфері туризму, нехтування міжнародними стандартами, які забезпечують сталий розвиток туризму, і рекомендаціями UNWTO щодо системи сателітних рахунків туризму), дає змогу визначити потенційні вектори їх адаптації, які ще потребують подальшого уточнення та узгодження.

Заключною стадією є ідентифікація пріоритетних напрямків адаптації традиційних секторів туризму через діагностику наявних потреб та необхідних ресурсів (фінансово-економічних, організаційних, консультативно-інформаційних та науково-методичних) та потенційних джерел їх задоволення (державний та місцевий бюджети, альтернативні позабюджетні джерела, консультаційна, інформаційна, технічна, науково-методична зовнішня допомога).

Отже, пріоритетними напрямами адаптації традиційних секторів туризму запропоновано визначати: оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування, підвищення якості та стандартів обслуговування, перехід на міжнародні стандарти ISO у сфері туризму, перехід на міжнародні стандарти, які забезпечують сталий розвиток туризму, впровадження рекомендованої UNWTO системи сателітних рахунків туризму.

Визначені напрями є взаємопов'язаними та взаємообумовленими, часткова або повна реалізація кожного з них здійснює мультиплікативний вплив на інші. Реалізація усієї сукупності напрямів дозволить здійснити комплексну реструктуризацію та модернізацію туристичної галузі, покращити якісні характеристики комплексних туристичних продуктів, їх диверсифікованість, підсилити конкурентоспроможність національних виробників туристичних послуг на європейському туристичному просторі.

Оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування можливо здійснити шляхом залучення цільових іноземних інвестицій, співфінансування інноваційних високорентабельних проектів, приватних національних інвестицій та коштів міжнародних фондів на розбудову інноваційних секторів, а також шляхом розбудови державно-приватного партнерства у сфері туризму і курортів.

Забезпечення адаптації традиційних секторів туризму в умовах поглиблення інтеграційних процесів через оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування на умовах саме державно-приватного партнерства виявляється ефективним механізмом узгодження інтересів державних та приватних партнерів з метою отримання взаємної вигоди та вирішення пріоритетних державних завдань. Все це актуалізує необхідність опрацювання теоретичних та прикладних завдань розробки концептуальної моделі державно-приватного партнерства оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування, основні елементи якої, а саме: мета, суб'єкти, об'єкти, принципи, правові засади, джерела фінансування, напрями реалізації державно-приватного партнерства та порядок прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства та визначення приватного партнера, деталізовано на рис. 1.

Розробка концептуальної моделі державно-приватного партнерства оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування на визначених Законом України «Про державно-приватне партнерство» [7] організаційно-правових засадах взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основних принципах державно-приватного партнерства на договірній основі є складовою впровадження державної політики у сфері туризму та підґрунтям перманентного розвитку ринку туристичних послуг в цілому.

Метою державно-приватного партнерства у сфері туризму є забезпечення оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування за рахунок довгострокового співробітництва та взаємодії держави та суб'єктів ринку туристичних.

Принципи здійснення державно-приватного партнерства у сфері туризму: рівність партнерів перед законом; заборона будь-якої дискримінації прав партнерів; узгодження інтересів партнерів з метою отримання взаємної вигоди; забезпечення вищої ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера; незмінність протягом усього строку дії договору; справедливий розподіл ризиків між партнерами; визначення приватного партнера на конкурсних засадах [7].

Суб'єктами - державними партнерами державно-приватного партнерства у сфері туризму виступають держава, територіальні громади в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування. Суб'єктами - приватними партнерами є юридичні особи, або фізичні особипідприємці.

Об'єктами державно-приватного партнерства можуть виступати:

- існуючі, зокрема відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об'єкти туристичного обслуговування - готелі і подібні засоби тимчасового розміщування; кемпінги та стоянки для житлових автофургонів; ресторани і аналогічні заклади громадського харчування, заклади мобільного харчування; споруди або інфраструктура для пасажирських перевезень на далекі відстані; об'єкти для надання послуг в галузі культури, відпочинку та розваг - театральні та концертні заклади, бібліотеки, музеї, ботанічні сади, зоопарки і природні заповідники, атракціони та тематичні парки; об'єкти для спорту - спортивні споруди, клуби, фітнес-центри; об'єкти з інформаційного обслуговування туристів, екскурсійні бюро;

- створювані або придбані об'єкти туристичного обслуговування в результаті виконання договору.

Джерелами фінансування державно-приватного партнерства оновлення матеріально-технічної бази об'єктів туристичного обслуговування можуть виступати фінансові ресурси приватного партнера, запозичені фінансові ресурси, коштів державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, при адаптація традиційних секторів туризму до провід-них світових стандартів та практик ведення бізнесу в умовах поглиблення інтеграційних процесів стандарти ISO є стратегічними інструментами зниження витрат, мінімізації управлінських помилок і збільшення продуктивності та забезпечення сталого розвитку бізнесу.

Таблиця 1

Характеристика міжнародних стандартів, які сприяють забезпеченню сталого розвитку туризму (складено за даними [13])