Проблемні аспекти правового регулювання банківської системи в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні аспекти правового регулювання банківської системи в Україні

Л. М. Касьяненко,

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри фінансового права,

А. Р. Паскал, магістр Університету державної фіскальної служби України

У статті досліджуються основні проблеми правового регулювання банківської системи України у контексті інтеграції України до Європейського Союзу. Проаналізовано поняття банківської системи, питання недосконалості механізмів гарантій банківського права в Україні, обґрунтовано необхідність удосконалення банківського законодавства з урахуванням зарубіжного досвіду у сфері регулювання банківської діяльності.

Ключові слова: банківська діяльність, банківська система, банківське законодавство, Національний банк України, вдосконалення банківського законодавства.

В статье исследуются основные проблемы правового регулирования банковской системы Украины в контексте интеграции Украины в Европейский Союз. Автор анализирует понятие банковской системы, рассматривает вопрос несовершенства механизмов гарантий банковского права в Украине, обосновывает необходимость усовершенствования банковского законодательства и рассматривает зарубежный опыт в сфере регулирования банковской деятельности.

Ключевые слова: банковская деятельность, банковская система, банковское законодательство, Национальный банк Украины, усовершенствование банковского законодательства.

In the article the basic problems of legal regulation of the banking system of Ukraine in the context of Ukraine's integration into the European Union. The author analyzes the concept of the banking system, considering the imperfections security mechanisms Banking in Ukraine justifies the need to improve banking legislation and consider international experience in banking regulation.

Keywords: banking, banking system, banking legislation, the National Bank of Ukraine, improvement of banking legislation.

банківський право законодавство регулювання

У період інтеграції України у світовий фінансовий простір законодавче регулювання банківської діяльності посідає одне з провідних місць у дослідженнях вітчизняних науковців та практиків, оскільки банківська сфера відіграє значну роль у розвитку економічних процесів, які відбуваються в Україні.

Однак на сучасному етапі розвитку банківська система України пов'язана із серйозними труднощами, які уповільнюють її функціонування і впливають на формування повноцінних ринкових засад. Жодна діяльність не може правильно функціонувати без правового супроводу. Так і для нормальної діяльності банківської системи країни велике значення має існування належної законодавчої бази, яка б регулювала правовий статус банків і банківську діяльність у відповідних сферах. Недосконалість механізмів гарантій банківського права в Україні, недосконала державна стратегія діяльності банківської системи, зумовлює значний інтерес з боку науковців у цій тематиці.

Загальнотеоретичні підходи до поняття банківської системи, проблем правового регулювання банківської діяльності розробили вітчизняні та зарубіжні вчені-правознавці, праці яких склали теоретичну основу цього дослідження, зокрема: О. П. Орлюк [16], М. В. Старниський [21], М. І. Савлук [19], О. І. Лаврушин [12], О. А. Костюченко [11], О. В. Понеділко [18], К. Гавальда, Ж. Стуфле [7] та ін.

Ці науковці займалися вивченням проблематики визначення місця банківського права у системі права, дослідженням поняття та змісту банківських правовідносин, специфіки їх суб'єктів та вдосконалення банківської системи в цілому. Однак такі питання, як проблеми правового регулювання банківської системи, на нашу думку, розкриті не досить повно.

Метою цього дослідження є визначення основних проблем правового регулювання банківської системи в Україні, а також вироблення пропозицій щодо можливих шляхів їх вирішення з урахуванням зарубіжного досвіду в цій сфері.

В умовах побудови в Україні ринкової економіки банківська система перебуває на етапі формування, що не дозволяє їй сповна використовувати усі стимулюючі властивості. Низький рівень капіталізації банків, проблема ефективності банківської системи та способів оцінювання цієї ефективності, недосконала державна стратегія діяльності банківської системи стримують розвиток банківської системи [6, с. 242].

Питання банківської системи піднімали чимало науковців, серед яких М. В. Старниський, який правильно зазначає, що стабільне функціонування банківської системи є невід'ємною умовою життєздатності національної економіки, а разом з тим і усієї держави [21, с. 19]. Банківська система України, як і будь-який інший системний об'єкт, має свою структуру. Слід зазначити, що банківська система та її структура - поняття, які тісно взаємопов'язані, однак їх не можна ототожнювати [6, с. 247].

Формування нової банківської системи України почалось із побудови незалежної суверенної держави, шляхом запровадження нормативно-правових актів у цій сфері основними серед них стали: Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) [3]; Закон України «Про економічну самостійність України» (3 серпня 1990 р.) [4], в яких було визначено, що Україна на своїй території самостійно організує банківську справу і грошовий обіг і створює банківську системи.

Основою діючої у країні банківської системи стали Закон України «Про банки і банківську діяльність», прийнятий 7 грудня 2000 року [2], та Закон України «Про Національний банк України», прийнятий 20 травня 1999 року [1].

Аналізуючи нормативно-правове забезпечення, можемо зазначити, що на сьогодні відсутнє визначення поняття банківської системи.

Погоджуємось з думкою М. І. Савлук, що банківська система має своє особливе призначення, свої специфічні функції, які не просто повторюють призначення і (функції окремих банків [19, с. 49].

O. В. Понеділко правильно визначає особливість банківської системи, наголошуючи, що вона весь час знаходиться у динаміці. Банки можуть один одному надавати певні послуги, працювати на міжбанківському ринку, співпрацювати у спільних проектах, що повністю підтверджує завдання, які визначив Б. Адамик [18, c. 41], [5, c. 83].

У кожному секторі діяльності державних органів, структур виникає ряд питань, які необхідно контролювати та запобігати порушенням у їх діяльності. Багато вітчизняних науковців у своїх працях згадують про державне регулювання банківської діяльності. Так, О. Орлюк правильно розглядає державне регулювання банківської діяльності як одну із форм державного управління, що становить собою систему заходів, за допомогою яких держава через центральний банк (або інший уповноважений орган) забезпечує стабільне та безпечне функціонування банків, а також попереджає дестабілізуючі процеси у банківському секторі [16, c. 151]. Подібне визначення надає й О. Любунь [14, c. 208].

Цілий ряд авторів відносить банківське право суто до фінансового права, або банківське законодавство - лише до внутрішньогалузевого законодавства, яке є складовою фінансового законодавства. С. Гуревич вважає банківське право підгалуззю фінансового права, його думку підтримуємо і ми [8, c. 13]. К. Гавальда і Ж. Стуфлє вважають банківське право самостійною галуззю права [7, c. 4].

Банківське законодавство України на сьогодні займає певне притаманне тільки йому специфічне місце в системі законодавства України та являє собою систему нормативних актів, які містять у собі банківські правові норми.

І теоретики, і практики в галузі банківської діяльності погоджуються з думкою, що створення повноцінного банківського законодавства є запорукою належного управління економікою держави та якісно впливає на формування правової держави.

Аналізуючи нормативно-правову базу, можна визначити цілий ряд особливостей, що характерні саме для банківського законодавства. По-перше, йдеться про міжгалузевий характер законодавства, що регулює банківську діяльність. Не викликає заперечень той факт, що до складу норм у сфері банківської діяльності відносять норми публічного та приватного права. Отже, можна говорити про комплексність банківського законодавства [15, c. 71].

Вважають, що на рівні законодавчого регулювання держава не може так швидко реагувати на динамічні зміни у сфері грошово-кредитної системи на відміну від оперативного прийняття підзаконних нормативних актів. Отже, основний масив банківського законодавства представлений відомчими актами [1].

Сучасне банківське законодавство України має деякі особливі ознаки. Наприклад, попри поступовий процес прийняття законів у сфері банківської діяльності для банківської справи і досі характерна багаторівневість правового регулювання з превалюванням підзаконних нормативних актів. Таке явище має як позитивні, так і негативні наслідки [1].

Зокрема, вітчизняні науковці О. Костюченко, О. Орлюк, Д. Кирилюк, Є. Карманов, В. Кротюк та інші виділяють ряд негативних рис вітчизняного банківського законодавства, що можна згрупувати таким чином:

багаторівневий характер правового регулювання, наявність великої кількості підзаконних нормативно-правових актів;

внесення частих змін та доповнень до нормативно-правових актів;

протиріччя з іншими галузями права;

відсутність єдиного кодифікованого акта з банківської діяльності;

недостатня кількість спеціальних законів у банківській сфері;

обмежений доступ до оперативної інформації щодо правотворчої діяльності уповноважених органів [11, с. 128].

Виправити зазначені недоліки можна шляхом інтеграції та диференціації банківського законодавства. Процес інтеграції банківського законодавства доцільно реалізовувати шляхом якісної роботи над створенням Банківського кодексу України. Зважаючи на специфіку банківського законодавства, О. М. Селезньова пропонує здійснювати інкорпорацію банківського законодавства не за одним критерієм, а за декількома, причому з виділенням основного та допоміжного [20, с. 38].

Кодифікація банківського законодавства здійснюється на основі інкорпорованих нормативно-правових актів з метою об'єднання цих актів та внесення деяких змін і доповнень до них шляхом утворення кодифікованого акта. Логічним завершенням проведення кодифікації банківського законодавства повинен стати Банківський кодекс України [17, с. 52; 13].

Структура Банківського кодексу України не повинна відрізнятися від загальноприйнятого стандарту, тобто повинна складатися із загальної та спеціальної (особливої) частини. Цю тезу підтримує і вітчизняний науковець Є. Карманов, який вважає, що загальна частина Банківського кодексу України повинна містити норми, що застосовуються при регулюванні всіх банківських правових відносин, поширюватися на весь предмет банківського законодавства, а особлива частина має визначати загальні положення надання банківських послуг, висвітлювати активні та пасивні операції банків, а також послуги з фінансового управління [9, с. 46].

Д. Кирилюк вважає, що регулювання вертикальних відносин, що виникають між Національним банком України та комерційними банками, повинно здійснюватися окремими нормативно-правовими актами, а зміст Банківського кодексу України необхідно обмежити нормами, що регулюють відносини банків з іншими банками або фінансовими установами, а також з їхніми клієнтами [10, с. 81].

Поряд із безпосереднім удосконаленням банківського законодавства складовою частиною цього процесу є здійснення інших заходів. Насамперед необхідно:

узгоджувати норми банківського законодавства з нормами інших галузей національного законодавства;

чіткіше розмежовувати повноваження законодавчих та виконавчих органів у банківській сфері;

обмежити до мінімуму втручання держави в банківську сферу і намагатися ліквідувати монополізацію НБУ в управлінні кредитно-банківською системою;

систематично розробляти й видавати центральним банком методичні вказівки та роз'яснення щодо деталізації застосування банківського законодавства чи регулятивних правил [20, с. 38].

Україна активно прагне стати членом ЄС. Проте для досягнення цієї мети потрібно здійснити зміни у національному законодавстві. Ці зміни стосуються і банківського законодавства.

Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки передбачає внесення змін у банківське законодавство, Україні необхідно здійснити адаптацію до норм європейського права. Вивчення вітчизняної правової документації показало, що основною проблемою адаптації національного законодавства до правової системи ЄС є відсутність стабільного законодавства. Основні вимоги ЄС до банківської системи України викладені в першій та другій банківських координаційних директивах, які встановлюють межі законів [22, c. 65].

У період інтеграції України у світовий фінансовий простір законодавче регулювання банківської діяльності посідає одне з провідних місць у дослідженнях вітчизняних науковців та практиків, оскільки банківська сфера відіграє значну роль у розвитку економічних процесів, які відбуваються в Україні.

Відтак, з вищезазначеного стає очевидним, що на цьому етапі є ряд проблем щодо регулювання банківської системи, які потребують негайного вирішення, для забезпечення нормального функціонування, а також підвищення довіри населення до банків, що є основним чинником розвитку банківської системи.

Для вирішення питань, що постають у зв'язку з недостатньою кількістю законів у цій сфері, ми пропонуємо постійно вносити зміни, спрямовані на вдосконалення зазначеної діяльності, що забезпечується оперативним прийняттям підзаконних нормативних актів.

Важливого значення для розвитку банківського законодавства має концепція розвитку банківської системи України, яка повинна містити основні напрями та шляхи вдосконалення банківського законодавства. Зокрема, актуальним як у теоретичному, так і в практичному аспекті є питання його кодифікації. У розробленому творчим колективом НБУ проекті концепції розвитку банківської системи України передбачається створити на основі всіх діючих законодавчих і нормативних документів систематизований Кодекс нормативних актів щодо банківської діяльності, постійно підтримуючи його в робочому стані та знайомлячи з ним усі банки України.

Список використаних джерел

Про Національний банк України: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - N° 29. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/679-14.

Про банки і банківську діяльність: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - № 8. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14.

Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 31. - С. 429.

Про економічну самостійність Української РСР [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - № 34. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/142-12.

Адамик Б. Стійкість банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи та шляхи її забезпечення / Б. Адамик // Наука молода : зб. наук. праць молод. вчених Терноп. нац. екон. ун-ту. - Тернопіль, 2009. - № 11. - С. 81-84.

Буряк О. П. Сутність, елементи та ознаки банківської системи ринкової економіки / О. П. Буряк // Сталий розвиток економіки. - 2014. - № 3. - С. 242-247.

Гавальда К. Банковское право: учреждения, счета, операции, услуги / К. Гавальда, Ж. Стуфле. - М., 1996. - С. 7; Ефимова Л. Г. Банковское право: учебное и практическое пособие / Л. Г. Ефимова. - М., 1994. - С. 4-5.

Гуревич И. С. Очерки советского банковского права / И. С. Гуревич. - Изд-во Ленинградского университета, 1959. - 130 с. : [Рецензия] / С. И. Вильнянский // Правоведение. - 1961. - №> 3. - 130 с.

Карманов Є. Банківський кодекс України - об'єктивна необхідність / Є. Карманов // Вісник НБУ - 2005. - №> 11. - С. 44-46.

Кирилюк Д. До питання про необхідність розробки та прийняття Банківського кодексу в Україні / Д. Кирилюк// Юридичний журнал. - 2006. - N° 1 (46). - С. 80-82.

Костюченко О. А. Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: підручник / О. А. Костюченко. - 3-тє видання. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 198 с. - (Серія: Економіка. Фінанси. Право).

Лаврушин О. И. Банковское дело: современная система кредитования : учебное пособие / О. И. Лаврушин, О. Н. Афанасьева. - 7-е изд., перераб. и доп. - М. : КНОРУС, 2013. - 360 с. - (Серия: Бакалавриат и магистратура).

Лобозинська С. М. Удосконалення правового регулювання банківської системи України [Електронний ресурс] / С. М. Лобозинська. - Режим доступу : http: //www.nbuv.gov.ua/ Portal/ Soc_Gum/Vddfa/2009_ 1/3/5. %20Lobozinskaj.pdf.

Любунь О. С. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності / О. С. Любунь, В. С. Любунь, І. В. Іванець. - К. : ЦНЛ, 2004. - 351 с.

Матвієнко П. В. Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України / П. В. Матвієнко. - К. : Наукова думка, 2004. - 256 с.

Орлюк О. П. Банківське право : навч. пос. / О. П. Орлюк. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - 376 с.

Пацурківський П. С. Сучасні проблеми правопізнання: навч. посіб. / П. С. Пацурківський. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 52-53.

Понеділко О. В. Розвиток державного регулювання та нагляду банківської системи [Електронний ресурс] / О. В. Понеділко // Економіка та держава. - 2010. - № 5. - С. 40-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2010_5_14.

Савлук М. І. Вступ до банківської справи [Текст] / М. І. Савлук [та ін.] ; Українська фінансово-банківська школа. - К. : Лібра, 1998. - 342 с.

Селезньова О. М. Проблеми систематизації банківського законодавства / О. М. Селезньова // Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - № 12. - С. 37-39.

Старинський М. В. Банки як учасники адміністративно-деліктних відносин у сфері банківської діяльності [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / Старинський Микола Володимирович ; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К., 2009. - 19 с.

Чуб О. О. Адаптація Українського законодавства України до права ЄС: стан, проблеми та перспективи / О. О. Чуб // Фінанси України. - 2008. - № 4. - С. 57-67.

Размещено на Allbest.ru