Функціональна неграмотність - гуманітарна загроза людству?

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Функціональна неграмотність - гуманітарна загроза людству?

Постановка проблеми

неграмотність функціональний освітній

Цивілізоване людство, осмислюючи свої досягнення і проблеми в галузі освіти, все частіше замислюється над тим, чи стає людина в процесі здобуття знань більш умілою. Інакше кажучи, чи завжди здобуті знання є якісними та приносять людині користь. Зокрема, вміння читати - розуміти прочитане, знання таблиці множення - рахувати тощо. Виклики XXI століття усе більше вимагають умінь практичного застосування знань. Рівень інтелекту людини невпинно зростає, як і паралельно зростає невміння людини вирішувати ті чи інші проблеми. Означене питання, на нашу думку, дискусійне, не має однозначної відповіді, потребує ретельного вивчення і відповідного реагування з боку суспільства та системи освіти.

Мета статті - привернути увагу педагогічної громадськості до окресленої проблеми з метою корегування змісту, форм та методів реформування української школи.

Виклад основного матеріалу

Відомий сучасний американський філософ Елвін Тоффлер стверджує: «Світ, який швидко утворюється від зіткнення нових цінностей і технологій, нових геополітичних відносин, нових стилів життя й засобів сполучення, вимагає зовсім нових ідей і аналогій, класифікацій і концепцій. Ця концепція відбиває сучасну парадигму суспільного буття та лежить в основі формування освітніх цілей розвинутих держав світу» [5, с. 14].

Стан суспільного буття відображається у вимогах до його громадян, які через набуття компетенцій зможуть гідно відповідати новим, все складнішим викликам часу.

На останній конференції міжнародного рівня, що відбулася завдяки участі ЮНЕСКО, Міністерства освіти Норвегії, науковці дійшли згоди щодо трактування поняття компетентності як здатності застосовувати знання та вміння ефективно й творчо в міжособистісних відносинах - ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях. Компетентність - поняття, що логічно походить від ставлень до цінностей, від умінь до знань [7].

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчому майбутньому будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними уміннями. Проте, на жаль, українська школа не готує до цього [4].

Протилежне за змістом компетентності є поняття «функціональної неграмотності».

Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході ще у 80-х роках минулого століття. Проблема полягала в тому, що, незважаючи на повальну грамотність, люди не розумнішали, а навпаки, все гірше справлялися з професійними обов'язками. Кілька досліджень показали, що, хоча люди формально вміють читати і писати, вони не завжди розуміють сенс прочитаної книги або інструкції, неправильно розуміють прочитане.

Деякі дослідники вважають, що функціональна неграмотність гірша навіть за звичайну неграмотність, оскільки вказує на більш глибокі порушення в механізмах мислення, уваги і пам'яті.

Щоб усвідомити поняття «функціональної неграмотності», доречно пригадати, що таке «грамотність».

Грамотність - здатність розуміти та використовувати різні типи інформації у побутовому, професійному та громадському житті; можливість індивіда бути включеним в економічну, культурну, політичну практику суспільства, у грамотне середовище на локальному, регіональному, державному та глобальному рівнях; умова соціального та культурного розвитку суспільства [1, с. 74].

У практиці міжнародних досліджень освіти дорослих розроблено класифікацію загальної грамотності, що необхідна для нормального функціонування в громадянському суспільстві.

За методикою канадських дослідників, прийнятою Інститутом освіти ЮНЕСКО, визначають п'ять рівнів грамотності:

- Перший рівень - передбачає серйозні труднощі у читанні, розумінні й інтерпретації текстів, неусвідомлення того, що це становить проблему.

- Другий рівень - людина читає прості, зрозуміло викладені тексти; навички інтерпретації досить обмежені; проблема недостатньої грамотності не усвідомлюється.

- Третій рівень - людина достатньо добре читає, але у розумінні складних текстів може відчувати труднощі. Спеціалісти вважають цей рівень мінімально допустимим для нормального функціонування в сучасному суспільстві.

- Четвертий та п'ятий рівні - високий рівень грамотності, що передбачає наявність розвинутих загальнокультурних та професійних навичок.

Аналіз стану грамотності дорослих у Канаді, відповідно до наведеної класифікації, показав такі результати: І рівень - 22% населення; II рівень - 26%; ІІІ рівень - 32%; IV та V рівні - від 20 до 25% .

Виникнення функціональної неграмотності у розвинених західних країнах співпало з першими відчутними кроками цих держав до переходу в інформаційне суспільство. Знання і талант швидко орієнтуватися в незнайомому середовищі стали критеріями соціального зростання індивіда. Якщо людина здатна знаходити нові шляхи вирішення завдання, якщо вона може на основі розрізнених даних побудувати робочу модель, то вона є функціонально грамотною. Відповідно, функціонально неграмотні люди, пристосовані лише до праці касирів і двірників, викликають занепокоєння. Вони непридатні до евристичної діяльності [3].

У 1985 році у США підготували аналітику, з якої виходило, що від 23 до 30 млн американців повністю неграмотні, а від 35 до 54 млн - напівграмотні. У 2003 році відсоток громадян США, чиї навики письма і читання були нижчими за мінімум, складав 43%, тобто вже 121 млн.

У Німеччині, якщо вірити сенатору з питань освіти Сандрі Шеерес, 7,5 млн чоловік (14% дорослого населення) можна назвати малограмотними.

У 2006 р. відділення Міністерства освіти Великої Британії повідомило, що 47% школярів кинули школу в 16 років, не осиливши базового рівня математики, а 42% не в змозі осягнути базового рівня англійської мови [6].

У 2003 році в українських школах констатували подібну статистику. Так, достатні навички читання були всього у 36% школярів, з яких 25% учнів здатні виконувати лише завдання середньої складності. Високий рівень грамотності читання, тобто здатність розуміти складні тексти, критично оцінювати представлену інформацію, формулювати гіпотези і висновки, продемонстрували всього 2% учнів [2].

Які ж можна виокремити головні риси та ознаки функціональної неграмотності? Функціонально неграмотні люди уникають складних завдань, повторюють одні й ті ж системні помилки; ухиляються від будь-яких інтелектуальних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому; чесно зізнаються, що не люблять читати; просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі; при читанні у них виникають психосоматичні проблеми: можуть розболітися очі, голова; функціонально безграмотні особи під час читання часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане, відчувають труднощі під час виконання будь-яких інструкцій, не вміють вибудовувати і задавати запитання з прочитаного матеріалу, не можуть повноцінно брати участь у дискусіях; у них надзвичайно помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання; на проблему, викликану власним нерозумінням, реагують або безпорадністю, або претензіями до оточуючих.

Додаткова складність у тому, що навички читання і письма мають прямий зв'язок з умінням виробляти будь-який інформаційний контент. Фактично, вони відповідають за креативність у мережевому розумінні терміна.

Необхідно визнати, що ми живемо у світі функціонально неграмотних людей. Деградація насамперед торкнулася всіх сфер діяльності, так чи інакше пов'язаних зі словом.

Які ж причини функціональної неграмотності? Характеризуючи це питання, вчені розходяться в думках, але усі без винятку визнають, що це пов'язано зі збільшенням інформаційних потоків, що линули на людину. Феномен функціональної неграмотності почав формуватися приблизно у 60-70-ті роки, тобто в період, коли телебачення стало кольоровим і масово поширеним.

Є дослідження, де стверджується, що діти від року до трьох, які проводять перед телевізором більше кількох годин на день, втрачають частину когні- тивних функцій. Діти, народжені після 2000 року, зазвичай страждають від синдрому дефіциту уваги (СДУГ): не можуть ні вчитися, ні концентруватися, ні читати. При цьому спостерігається зростання соціальної дезадаптації. Дітям набагато зручніше і звичніше переписуватись один з одним у соціальних мережах, аніж спілкуватися наживо.

Розумію, що звучить дещо дивно, проте діти при тому, що не вміють нормально працювати з текстами, активно спілкуються у соцмережах, де на тексті все і побудовано. Але подивімося краще на рівень їх повідомлень. У мережі контент генерують кілька ентузіастів та сотня-друга комерційних брендів, усе інше - суцільний репост. Загальна грамотність оголила той факт, що шкільне навчання не завжди дає на виході компетентних людей. І якщо сорок років тому вчені шукали спосіб боротися з функціональною неграмотністю, то сьогодні вони шукають шляхи взаємодії з нею. Настільки діагноз став загальним.

Відділам реклами та SMM-маркетингу потрібні споживачі. А хто ще може стати кращим споживачем, ніж функціонально неграмотна людина? Через низький IQ такі люди легко піддаються маніпуляціям. Переважна більшість кредитних боржників - саме люди, які не спроможні правильно прочитати банківський договір і розрахувати власний бюджет.

Ви, напевно, помітили, що у світі зростає нерівність між бідними і багатими. Так от, незабаром у 10% людей буде не лише 90% багатства, а й 90% інтелектуального потенціалу. Розрив збільшується. Одні люди стають ще більш розумнішими, більш вправніше оперують нескінченними потоками інформації, тоді як інші - перетворюються на безсловесну і закредитова- ну «сіру масу», причому абсолютно добровільно.

Висновок

Україні потрібні серйозні дослідження в галузі функціональної неграмотності її громадян. Реформування української школи обов'язково повинно враховувати цей загрозливий аспект. Українська наукова думка спільно з ефективною практикою повинні знайти шляхи подолання функціональної неграмотності людей у майбутньому, яке - за достатньо критично і творчо мислячими людьми, здатними генерувати нові ідеї, а також - за достатньо вмілими людьми, здатними ці ідеї реалізовувати.

Список використаної літератури

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - С. 74.

2. Добреньков В. И. Социология: социальные институты и процессы : в 3 т. Т 3. Социальные институты и процессы / В. И. Добреньков, А. И. Кравченко.М. : ИНФРА-М, 2000. - 520 с.

3. Жукова Т Д. Функциональная неграмотность - чума XXI века / Т Д. Жукова // Независимая газета.М., 2006.

4. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи // Концепція Нової української школи : ухвал. рішенням колегії МОН від 27.10.2016 / упоряд. Л. Гриневич, О. Єлькін, С. Колашнікова ; за заг. ред. М. Грищенка ; Міністерство освіти і науки України. - К., 2016. - 34 с.

5. Тоффлер Е. Третя хвиля / Е. Тоффлер - К. : Всесвіт, 2000 - С. 14.

6. Ясюкова Л. Неграмотность - почему? / Л. Ясю- кова // Наука и жизнь. - 2015. - № 6. - С. 79-80.

7. Quality education and competencies for life. Workshop 3 : вackground paper. - 2004. - P. 6.

Размещено на Allbest.ru