Оптимізація виконання судових рішень у цивільних справах

У статті проаналізовано порядок виконання судових рішень у цивільних справах на етапі отримання рішення суду після набрання ним законної сили, подання заяви про отримання виконавчого листа та подання заяви про відкриття виконавчого провадження. Визначено конкретні пропозиції про вдосконалення цивільного процесуального законодавства України та законодавства про виконавче провадження з метою оптимізації виконання судових рішень у цивільних справах.

Ключові слова: виконавчий лист, рішення суду, оптимізація виконання, цивільні справи, виконавче провадження.

Постановка проблеми. Виконання судових рішень є важливою складовою права на захист порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та держави. Ефективність виконання рішення суду залежить від забезпечення реалізації засади справедливості в судочинстві, від рівня правової свідомості або правового нігілізму громадян щодо загальнообов'язковості судового рішення, від рівня спрощення до здійснення процедури виконання, від контролю за фактичним виконання тощо.

При прийнятті нового законодавства про виконавче провадження, удосконаленні діючих процедур виконання повинно слід враховувати спрощення процесуальних дій щодо реалізації рішень суду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями виконання судових рішень в Україні займалось багато науковців, а зокрема, С.С. Бичкова, Ю.В. Білоусов, Д.Х. Валеєв, С.В.Васильєв, Є.В. Васьковський, О.В. Гетманцев, П.П. Заворотько, О.В. Ісаєнкова, В.В. Комаров, В.М. Коссак, В.М. Кройтор, І.Б.Морозова, О.С.Снідевич, В.І. Тертишніков, М.К. Треушніков, О.І. Угриновська, Г.Д. Ульотова, С.Я. Фурса, Є.І. Фурса, В.М. Шерстюк, М.Й. Штефан, С.В. Щербак, В.В. Яркова та ін.

Також досліджувались питання ефективності виконання судових рішень [6], приведення судових рішень до виконання у цивільних справах [1], реалізація судових рішень у виконавчому провадженні [4].

Проте, недостатньо визначеною є оптимізація у вигляді спрощення, доступності процесу виконання судових рішень у цивільних справах на різних стадіях виконавчого провадження. Виконання судових рішень відбувається на даний час за доволі складними, обтяженими різними процесуальними діями процедурами.

Постановка завдання. Метою нашого дослідження є аналіз чинного законодавства, яке визначає порядок виконання судових рішень у цивільних справах на завершальному етапі судового провадження у цивільних справах, під час видачі виконавчого листа судами та на початковому етапі відкриття виконавчого провадження під час подачі заяви про відкриття виконавчого провадження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки затвердженої Указом президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 передбачено підвищення ефективності правосуддя шляхом забезпечення широкого використання інформаційних систем (ІС) для надання більшої кількості послуг «електронного правосуддя»; створення в судах інформаційних систем електронного менеджменту, зокрема введення повноцінних електронних систем, у тому числі системи електронного документообігу, та відстеження справ (до вищих інстанцій), електронних повідомлень, електронних викликів, електронного розгляду справ (у деяких випадках), електронних платежів, аудіо- та відеофіксації засідань, інформаційної системи внутрішньої бази даних, інформаційної системи законодавчої бази даних, удосконалення системи забезпечення рівного та неупередженого розподілу справ між суддями, зокрема, визначення судді та (або) складу колегії суддів на всіх стадіях судового провадження; поетапне запровадження інструментів «електронного правосуддя», що дасть змогу користувачам звертатися до суду, сплачувати судовий збір, брати участь у провадженнях та отримувати необхідну інформацію і документи електронними засобами, а також реорганізацію системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження шляхом зниження формалізації, оптимізація стадій виконавчого провадження та строків проведення виконавчих дій [3].

На сьогодні передбачено такий порядок виконання судового рішення у цивільній справі. Рішення суду потрібно починати виконувати після набрання ним законної сили. Частина 1 ст. 223 ЦПК України визначає, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом [5].

Рішення суду першої інстанції у цивільній справі набирає законної сили після спливу десяти днів після його проголошення, а у разі поданої апеляційного скарги - після його проголошення апеляційним судом. Рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення. Рішення суду касаційної інстанціях також набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Після цього рішення суду має бути видано на руки стягувачеві або боржникові.

Стаття 222 ЦПК України визначає, що видача або направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі. Копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею [5].

Рішення суду у цивільній справі має виконуватись боржником самостійно. Якщо ж боржник самостійно не виконує рішення суду у цивільній справі, що набрало законної сили або рішення підлягає негайному виконанню, тоді передбачається примусове виконання.

Ч. 1 ст. 368 ЦПК України визначає, що питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Ч. 2 цієї ж статті доповнює, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом [5].

Для того, щоб виконати рішення суду у примусовому порядку, потрібно звернутися до суду першої інстанції, який виніс рішення з вимогою про видачу виконавчого листа. У заяві слід вказати відомості про цивільну справу, дані про позивача, відповідача, номер справи, вимогу до суду видати виконавчий лист, підпис особи, яка подала заяву та дату.

Отримавши у суді виконавчий лист, стягувач повинен подати до відповідного органу державної виконавчої служби України заяву про відкриття виконавчого провадження примусового виконання рішення. До заяви слід додати оригінал виконавчого листа. Заяву про примусове виконання рішення з виконавчим листом слід подати до районного або міського відділу державної виконавчої служби за місцем проживання (знаходження) боржника. Усі вищезазначені документи, які слід подавати до відповідних органів, можна подати одним з таких способів: а) надіслати їх поштою рекомендованим цінним ( з описом про вкладення) листом з повідомленням про вручення; б) подати їх безпосередньо до канцелярії відповідного органу, при цьому працівник цього органу повинен на примірнику заяви поставити відмітку про її отримання.

Ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» акцентує увагу на тому, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника [2].

Проте вимог до форми та змісту заяви законодавчо не регламентовано, а отже це може бути заява у довільній формі.

процесуальний цивільний законодавство судовий

Висновки

Отже, для відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду у цивільній справі передбачено досить складний порядок початку його виконання, а зокрема, по перше - отримання рішення суду за заявою особи, яка брала участь у справі, по друге отримання виконавчого листа (також в суді), по третє - звернення до виконавчої служби за його виконанням. Таким чином, стягувачу тричі доводиться «відвідувати» суд з виконавчою службою, що на нашу думку, не сприяє оптимізації виконання судового рішення у цивільній справі на початковому етапі виконавчого провадження.

Доцільно спростити порядок відкриття виконання судового рішення за допомогою електронного автоматичного надсилання судових рішень, які набрали законної сили з Єдиного реєстру судових рішень, який функціонує на сьогодні безпосередньо до виконавчої служби в Єдиний реєстр виконавчих проваджень без «потрійного» подання відповідних заяв або ж дозволити такі заяви подавати як до суду, так і до виконавчої служби в електронній формі.

Певні позитивні кроки в цьому напрямі вже здійснено, а зокрема, ЦПК України доповнено новими правовими нормами, а зокрема, абз. 2 ч. 1 ст. 368 ЦПК України підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб'єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України [5]. Тобто виконання деяких судових рішень у цивільних справах органами державної влади вже здійснюється у спрощеній формі за допомогою електронного документообігу.

Отже, пропонується максимально автоматизувати відповідні процедури з використанням інформаційних технологій, що дозволить забезпечити оперативне виконання судових рішень на початковому етапі при подачі заяви про відкриття виконавчого провадження у цивільних справах.

Список використаних джерел

1. Ляшенко Р. О. Приведення судових рішень у цивільних справах до примусового виконання [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р. О. Ляшенко; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2013. - 19 с.

2. Талан Л.Г. Реалізація судових рішень у виконавчому провадженні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. Г. Талан; МОНМС України, Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - Х., 2012. - 19 c.

3. Якимчук С. О. Ефективність виконання судових рішень / С. О. Якимчук // Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. - X. : Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. -Вип. 120. - С. 296-305.

Размещено на Allbest.ur