Правовий моніторинг із використанням цифрових технологій: інноваційний підхід

доцент кафедри теорії та історії держави і права

Анотація

правовий моніторинг цифровий технологія

В науковій статті здійснено теоретичне обґрунтування використання цифрових технологій в процесі правового моніторингу. З'ясовано передумови формування електронного моніторингу нормативно-правових актів і правової системи загалом за допомогою цифрових технологій.

Обґрунтовано перспективи та доцільність створення електронної форми правового моніторингу для безперервного та постійного поповнення банку даних про розроблювальні та прийняті нормативно-правові акти й практику їх застосування з максимальною доступністю для громадян.

Формування різних критеріїв і показників оцінки якості об'єктів правового моніторингу безпосередньо пов 'язано з індексуванням правової інформації.

Ключові слова: правовий моніторинг, цифрові технології, інформаційний процес, інформаційно-пошукова система, нормативно-правовий акт, правове регулювання.

Аннотация

Ключевые слова: правовой мониторинг, цифровые технологии, информационный процесс, информационно-поисковая система, нормативно-правовой акт, правовое регулирование.

Annotation

Key words: legal monitoring, digital technology, information process, information retrieval system, legal act, legal regulation.

Постановка проблеми

В епоху digital-технологій все більша кількість державних установ, інституцій, громадських організацій та компаній пишаються використанням інноваційного підходу в різних сферах, а особливо в цифровому просторі, на якому останнім часом зосереджено основну увагу. В інформаційному суспільстві інтенсивно розвивається сектор збору та використання інформації, що займається в основному створенням і поширенням матеріалів та інновацій (технологій) виробництва. На кожну соціальну зміну реагує закон, який не є чимось іншим, як доказом поточного суспільного розвитку та стану людей, яким він слугує.

Поняття інформаційного суспільства давно знаходиться в орбіті інтересів Європейського Союзу, який ставить собі за мету формування суспільства нового типу, заснованого на знаннях, у яких цифрові технології збору, обробки, передачі та використання інформації доступні й дешеві.

Активізація розвитку автоматизованих інформаційних систем сприяє впровадженню правового моніторингу за допомогою електронних форм збору, обробки та аналізу вихідних даних щодо реалізації нормативної правової інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна юридична наука зводить правовий моніторинг, в основному до моніторингу законодавства і правозастосовної практики. Далеко не вичерпані можливості дослідження форм правового моніторингу. Розпорошеність моніторингових досліджень негативно позначається на процесі корекції чинного законодавства, державної стратегії та програм України.

Зазначену проблематику досліджували такі закордонні вчені, як А. Бурдзяк, С. Буркгард, В. Головіна, Л. Діні, В. Іванов, С. Кабишев, Т. Максвел та ін. До когорти українських учених-дослідників правового моніторингу зараховують О. Боринську, Ю. Градову, Є. Довженко, О. Зайчука, В. Косовича, В. Купрія, О. Копиленка, Л. Паливоду, І. Шутака та ін.

Постановка завдання

Мета наукової статті полягає в теоретичному обґрунтуванні використання цифрових технологій в процесі моніторингу нормативно-правових актів (далі - НПА) та правової системи України загалом.

Виклад основного матеріалу дослідження

Система електронного інформаційного спостереження в строго структурованих технічних системах чітко обумовлена та визначена. Навпаки, більш відкриті суспільні системи менш формалізовані, втім представляють підвищену складність в управлінні. Тому організувати електронну систему моніторингу інформації про динаміку розвитку правової системи видається складним завданням.

Інноваційний підхід забезпечує якісний розвиток суб'єктів і систем на основі використання певної сукупності нововведень; передбачає цілеспрямовану взаємодію керівної та керованої підсистем як активних суб'єктів в моніторинговому просторі, їх продуктивну діяльність.

З-поміж інноваційних цифрових технологій слід виокремити використання гео- локаційні програми, мобільні додатки, канали потокового відео, мультимедійні ЗМІ, 3D моделювання, тач-панелі, сенсорні пристрої, LED технології, активну інтеграцію з соціальними медіа тощо.

Інформаційний процес як об'єкт технологізації, здійснюється за певними стадіями, поділяється на операції, має свої алгоритми. В соціальній сфері суспільства, спочатку готується інформаційне забезпечення соціальних процесів. Згодом відбувається технологізація даного виду інформації та розробка й впровадження соціальних технологій в практику [2, с. 35].

Слід зазначити можливості використання теоретичних підходів інформатики та інформаційних критеріїв для практичної оцінки низки характеристик інформаційних масивів, у тому числі й тих, що містяться в НПА. До числа таких характеристик в першу чергу належать, наприклад, цілісність сукупності масивів у складі розділів законодавства, несуперечність фрагментів інформаційного масиву, моделювання логічної структури норми права й оптимізації процесів прийняття рішень [4, с. 13].

Оцінку НПА можна здійснювати за даними соціологічного опитування, проведеного в рамках мережі Інтернет на сторінці Міністерства Юстиції України. Її відвідувачам, які ознайомившись з об'єктивною різноплановою багатоаспектною інформацією про прийняті НПА, можна запропонувати класифікувати НПА за такими параметрами: найбільш очікувані; найбільш успішно реалізовані; найбільш соціально орієнтовані; найбільш цитовані у ЗМІ; найбільш лобістські; найбільш суперечливі; найбільш популістські; найбільш корупціогенні; найменш ресурсно забезпечені; найменш ризикові; найменш ясні; найменш справедливі тощо.

Важливою особливістю соціальних мереж є можливість обговорення і коментування подій до їх початку або після їх проведення. За допомогою вказаної опції можна направити цільову аудиторію на сприйняття інформації, до початку прийняття нормативно-правових актів, визначити можливі проблемні місця, посилити найбільш важливі з точки зору аудиторії правові моменти.

На сьогодні більшість українських і ще більше закордонних інституцій мають свою сторінку в соціальних мережах. Під «соціальними медіа» розуміють об'єднання різних видів ресурсів, призначених для обміну інформацією між користувачами. До соціальних медіа відносять такі соціальні мережі як Facebook, Twitter, Foursquare, Vkontakte, Odnoklassniki, Digg, Youtube, Myspace, Wikipedia, блоги, мікроблоги та багато інших. Ці ресурси характеризуються наявністю спільноти користувачів та їх взаємодією навколо певного виду контенту.

Соціальні медіа збирають багатомільйонну аудиторію користувачів і цей показник постійно зростає. Одним з основних трендів є створення «майданчиків» заходів в рамках соціальної мережі. Прикладом може послужити сервіс «Events» www.facebook.com або «Зустрічі» в www.vkontakte.ru. Ці сервіси являють собою повноцінні сторінки - спільноти, поряд з групами і публічними сторінками. Цей функціонал дозволяє розширювати комунікацію з учасниками спільноти або групи/сторінки за рахунок доповнення онлайн - комунікації оффлайн - складової, - наприклад, - організувати зустріч учасників спільноти, запросити всіх на захід. При цьому для заходу завжди є стартова аудиторія [1].

Головною проблемою впровадження електронної форми правового моніторингу, безсумнівно, є вироблення так званих вимірювачів параметрів якості чинного законодавства, системи критеріїв та показників стану всієї системи правотворчості та правореалізації. Вони необхідні для формалізації всіх систем і підсистем об'єкта правового моніторингу та подальшого використання у створенні алгоритму програм ЕОМ, які необхідно буде розробляти для автоматизованого процесу правового моніторингу.

Законодавці повинні реагувати на мінливу реальність, бо Інтернет стає засобом, яким користується все більше і більше людей по всьому світу. В останні десятиліття кількість користувачів мережі зросла майже в 4 рази, що становить 30% населення нашої планети. Явище розширення сфери доступу до Інтернет і сучасних технологій називають інформатизацією. Результатом цього процесу є формування «інформаційного суспільства» [6, с. 10].

До прикладу, канадський Strategy Institute [10], незалежна науково-дослідна організація провела в 2014 р. дослідження, яке показало, що 85% осіб, які приймають рішення в уряді та в приватному секторі, погодилися з тим, що ефективність регулювального впливу НПА набагато вища після успішних консультацій з громадськістю. Традиційні методи взаємодії, такі, як фокус-групи та обговорення, публічні зібрання й наради з представниками професійних громад, як і раніше, є найбільш плідними. При цьому, спостерігається помітне зростання в застосуванні процедур інтернет-діалогу:

1. Фокус-групи / Обговорення (21,8%).

2. Публічні збори (20,8%).

3. Наради (13,9%).

4. Інтернет-діалог (9,9%).

5. Зустрічі з громадянами (7,9%) [7].

Канадські дослідники з'ясували, що консультації виконують не тільки функцію інструменту для оцінки наслідків упливу передбачуваних ініціатив уряду. Для держави важливо сформувати консенсус, тим самим знявши можливо значну невизначеність і напругу в стосунках з громадянським суспільством. Консультаційний процес, ставши обов'язковим, створює особливу культуру конституційного процесу прийняття рішень. При цьому не можна допустити «консультаційної перевтоми», в зв'язку з чим необхідно удосконалювати як сам консультаційний процес, ще й віднаходити інші форми демократизації правотворчості [3, с. 61-62].

Таким чином, громадське обговорення проектів НПА в Канаді, сприяє створенню своєрідного досьє проекту НПА, що містить розділ, умовно званий «соціальний паспорт законопроекту». Підвищений рівень технологій та обґрунтованість методик проведення громадських обговорень при максимальній прозорості засад формування експертних груп, критеріїв та правил оцінки забезпечує захист від упередженості та необ'єктивності. Формується культура відповідальної участі громадян у державних органах влади, що й слід враховувати в процесі демократизації правотворчості України.

Система таких вимірників необхідна не тільки для того, щоб виробити підстави якості об'єкта моніторингу, але ще й для того, щоб ще на першій стадії (збору інформації) відокремити відомості адекватного характеру від так званих «шумів» і дезінформації, спотворених відомостей про спостережувані правові процеси.

Для формування системи вимірників якості правової інформації необхідні процедури (операції) перетворення інформаційних відомостей про нормативний та правореалізаційний масив в пошукових образах, тобто найбільш узагальнені відомості. Ці процедури в якійсь мірі аналогічні з дослідницькою діяльністю, пов'язаною з роботою над науковим текстом, в ході якої також потрібне наукове узагальнення. Формування наукових понять, категорій і конструкцій, теоретичних моделей як ступенів пізнання об'єктів і явищ також пов'язане зі створенням узагальнень і наукових образів.

Формування різних критеріїв і показників оцінки якості об'єктів правового моніторингу безпосередньо пов'язано з індексуванням правової інформації.

Індексування правової інформації - процес перетворення в пошуковий образ текстів та змісту правової інформації з допомогою спеціальної штучної мови, заснованої на використанні відповідних правових дескрипторів (ключових слів і словосполучень).

При розробці згаданих вимірників стану об'єкта моніторингу (індикаторів) формується спеціальна інформаційно-пошукова мова, дескрипторного типу, що володіє великим словниковим складом і дозволяє найбільш повно виразити зміст нормативно- правової інформації.

Інформаційно-пошукова мова дескрипторного типу - спеціальний пошуковий лінгвістичний засіб використання ключових слів, дескрипторів.

Спеціальна пошукова мова формалізує правові тексти з допомогою правових тезаурусів (словників) і правових дескрипторів (ключових слів і словосполучень).

Формалізація правової інформації за допомогою такої мови необхідна для того, щоб електронна обчислювальна система змогла в автоматизованому режимі вибрати розпізнати та проаналізувати необхідну для оцінки правову інформацію.

Прямий та безпосередній вплив на процес систематизації НПА здійснюють соціальні зміни. Перераховані вище способи систематизації вже давно стали анахронізмом. Майже в усіх країнах здійснився загальний перехід на комп'ютеризований облік НПА.

При кожному органі державної влади України існують автоматизовані інформаційно-пошукові системи правової інформації.

Системи, за допомогою яких здійснюється пошук інформації, називаються інформаційно-пошуковими системами (ІПС). Процедура пошуку починається із запиту до інформаційно-пошукової системи. Система виконує пошук у масиві інформації таких документів, які задовольняють зроблений запит, причому успіх пошуку суттєво залежить від точності формулювання запиту. Найбільш сучасні пошукові системи містять у собі не просто масиви документів, а банки даних. У них зберігається різноманітна інформація, необхідна фахівцям для вирішення своїх задач. Сучасні системи пошуку також існують у мережі Інтернет [5].

Сучасні юристи використовують правові інформаційно-пошукові системи з метою підвищення ефективності своєї роботи. У певній мірі вже сформувався український ринок таких продуктів. Проведемо короткий огляд основних ІПС.

Потужна інформаційно-пошукова система «Ліга:Закон» залишається безперечним лідером. Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» пропонує широкий вибір систем інформаційно-правового забезпечення: «Ліга:Закон Класик», «Ліга:Закон Юрист», «Ліга:Еліт», «Ліга:Бізнес», «Ліга:Бухгалтер» [5].

Одним з основних недоліків систем юридичного інформаційного пошуку є відсутність ефективного представлення семантичного співвідношення між потребами в інформації та інформаційного вмісту документів. Ця проблема особливо актуальна для міжмовного інформаційного пошуку. В даному випадку відсутність знання іноземної мови не дозволяє користувачам правильно формулювати запити, і таким чином, результати пошуку неточні [8, с. 163].

Т. Максвел і С. Буркгард запропонували два підходи до правових інформаційно- пошукових систем, які побудовані на інструкції інженерії знань (ІІЗ) та нейро - лінгвістичному програмуванні (НЛП). Огляд кожного з підходів передбачає, що пошук, грунтуючись виключно на інструкції інженерії знань не є стійким в довгостроковій перспективі. НЛП-моделі, засновані на використанні ІІЗ пов'язані з набором навичок юристів. Пов'язавши НЛП на основі ІІЗ з поняттям допиту, і ментальними моделями юристів підтримки закону, можемо тепер побачити можливість застосувати НЛП для основних навичок юридичної професії. Внаслідок масштабування масиву електронного юридичного тексту, інформація стає швидко доступною. Необхідно розглядати наслідки збільшення обсягів правової інформації з повагою до пошуку повноти й точності інформації. Якщо правові бази даних переповнені висновками низької якості (ті, що в минулому залишилися неопублікованими), значний обсяг інформації переважатиме над точністю. Збільшиться витрата людського часу та зусиль на сортування інформації [9, с. 71].

Довідкова інформаційно-пошукова система дає можливість кожному створити свою користувацьку базу даних. З розвитком Інтернету з'явилася можливість працювати з правовою інформацією в оперативному режимі.

Довідкова інформаційно-пошукова система дає можливість кожному створити свою користувацьку базу даних. З розвитком Інтернету з'явилася можливість працювати з правовою інформацією в оперативному режимі.

Для сприяння проведенню правового моніторингу необхідно створити єдиний державний інформаційно-аналітичний центр «Правовий моніторинг». Основними завданнями такого центру мають стати:

- сприяння розвитку правового моніторингу в Україні;

- сприяння в законопроектній діяльності Верховної Ради;

- аналіз результатів законодавчої діяльності;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчої діяльності та законодавчого процесу;

- надання допомоги законодавчим (представницьким) органам державної влади в проведенні моніторингу та підготовки доповідей про стан законодавства;

- вивчення та аналіз закордонного досвіду оцінки результатів правозастосовної практики, їх використання в законодавчій діяльності;

- формування інформаційно-цифрового банку даних «Моніторинг законодавства і правозастосовної практики»;

- експертне, методичне, аналітичне, інформаційне забезпечення правового моніторингу.

Висновки

Цифрові технології, зокрема електронні інформаційно-аналітичні напрямки діяльності, мають неабияке значення для розвитку системи правового моніторингу. Найбільш вагоме завдання полягає у створенні інтегральної комплексної моніторингової експертизи, сформованої за чіткими критеріями та доступної за своїм виконанням для контролю й адекватного його застосування.

Доцільно створити електронну інформаційно-пошукову систему, оригінальний сайт і розробити особливу електронну форму для безперервного та постійного поповнення банку даних про розроблювальні та прийняті НПА й практику їх застосування з максимальною доступністю для більшості громадян країни.

За своїм новаторським призначенням діяльність єдиного державного інформаційно-аналітичного центру передбачає органічне поєднання науково- методологічного, експертно-методичного, організаційно-практичного, інформаційно- аналітичного, освітньо-кадрового і, головне, законотворчого напрямків роботи.

Список використаних джерел

1. Головина В. В. Digital технологии в менеджиенте событийных коммкникаций / В. В. Головина [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://web.snauka.ru/issues/2013/06/25119.

2. Иванов В. Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления [Текст] / В. Н. Иванов, В. И. Патрушев. 2-е изд. М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2001. 324 с.

3. Кабышев С. В. Демократизация правотворчества в Канаде / С. В. Кабышев // Юридическая техника. Нижний Новгород, 2014. №8. C. 61-62.

4. Правовая информатика: [Учеб. и практикум для прикладного бакалавриата] / под ред. В. Д. Элькина. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство Юрайт, 2014. 398 с.

5. Системи інформаційно-правового забезпечення. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // informatuka.at.ua/publ/lekciji/lekcija_1_3_sistemi_informacij no_pravovogo_zabezpechennja/2-1-0-5.

6. Burdziak А. Technologia informacyjna dla prawnikow / А. Burdziak, L. Cieslak, L. Gozdziaszek, S. Kotecka, P. P^cherzewski, P. Rodziewicz, A. Zalesinska // Wydawca Prawnicza i Ekonomiczna Biblioteka Cyfrowa. Wroclaw, 2011. 178 s.

7. Consultation on the Canada Business Corporations Act. [Electronic text data]. Mode of access: http://www.ic.gc.ca/eic/site/cilp-pdci.nsf/eng/h_cl00867.html. Title from screen.

8. Dini L., Liebwald D., Mommers L., Peters W., Schweighofer E., Voermans W. Cross- lingual legal information retrieval using a WordNet architecturev / L. Dini, D. Liebwald, L. Mommers, W. Peters, E. Schweighofer, W. Voermans // Proceedings of ICAILACM Press. New York, 2005. P. 163-167.

9. Maxwell T., Burkhard S. Concept and Context in Legal Information Retrieval / K. Maxwell, B. Schafer // Legal Knowledge and Information Systems - JURIX 2008. P.63-72.

10. Strategy Institute. [Electronic text data]. Mode of access: www.strategyinstitute.com/dsp_conferences.php. Title from screen.

Размещено на Allbest.ru