Взаємодія співробітників оперативних підрозділів Національної поліції із спеціалістами під час проведення слідчих (розшукових) дій
На основі порівняльного дослідження кримінально-процесуального законодавства та думок науковців визначення поняття спеціаліста у кримінальному процесі та розгляд проблемних питань взаємодії співробітників під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.08.2018 |
Размер файла | 18,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 343.98
Взаємодія співробітників оперативних підрозділів Національної поліції із спеціалістами під час проведення слідчих (розшукових) дій
Уваров В.Г.
доктор юридичних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара)
На основі порівняльного дослідження кримінально-процесуального законодавства та думок науковців визначено поняття спеціаліста у кримінальному процесі та розглянуто проблемні питання взаємодії співробітників оперативних підрозділів із спеціалістами під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Ключові слова: спеціаліст, оперативні співробітники, взаємодія, слідчі (розшукові) дії.
Уваров В.Г. Взаимодействие сотрудников оперативных подразделений Национа-льной полиции со специалистами во время проведения следственных (розыскных) действий. На основе сравнительного исследования уголовно-процессуального законодательства и мнений учених дано определение понятия специалиста в криминальном процессе и рассмотрены проблемные вопросы взаимодействия сотрудников оперативных подразделений со специалистами в процессе проведения следственных (розыскных) действий.
Ключевые слова: специалист, оперативные сотрудники, взаимодействие, следственные (розыскные) действия.
Uvarov V.G. Interaction between operational units officers of the National police and specialists during realization of investigatory (search) actions. On the basis of comparative research of criminal code of practice legislation and opinions of scientists the concept of specialist is certain in a criminal process and the problem questions of co-operation of employees of operative subdivisions are considered with specialists during realization of inquisitional (of criminal investigation) actions.
Position of operating criminal code of practice is analyses in relation to the judicial figure of specialist in comparing to the previous legislation, opinion of scientists in relation to the types of activity of specialist, as a subject of the use of the special knowledge in the criminal rulemaking, what own determination is given on the basis of. Problem questions, that arise up in practice of investigation at co-operation of investigators, operative workers and specialists, are also outlined. With the changes of maintenance of separate inquisitional (of criminal investigation) actions in operating criminal code of practice of Ukraine there is a question of clarification of types of activity of specialists at participating in them.
Keywords: specialist, operational unit officer, interaction, investigatiry (search) actions.
Постановка проблеми. З поступовим переходом до змагальної системи судочинства видозмінюються процесуальний статус, права та обов'язки окремих суб'єктів кримінального судочинства, конкретизується зміст та види виконуваних ними функцій, що потребує ґрунтовного наукового аналізу. Одним із проблемних питань кримінального судочинства залишається питання залучення спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій. У практиці розслідування кримінальних проступків виникають проблеми з приводу процесуального порядку залучення спеціаліста, його компетенції, взаємодії зі слідчим та співробітниками оперативних підрозділів, меж використання ним спеціальних знань, оформлення результатів діяльності тощо. Неоднозначними у вирішенні зазначених питань є і думки науковців.
Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Залученню спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій приділялася значна увага з боку науковців як окремо, так і при розробці методик розслідування певних видів злочинів. Проблемами залучення спеціалістів до проведення розслідування у різні часи займалися провідні українські науковці та вчені ближнього зарубіжжя: Т.В. Авер'янова, В.Д. Арсеньєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, А.Ф. Волобуєв, В.Г. Гончаренко, Г.І. Грамович, A. В. Дулов, А.В. Іщенко, П.П. Іщенко, Н.І. Клименко, В.Я. Колдін, B. О. Коновалова, Ю.Г. Корухов, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук'янчиков, Г.А. Матусовський, Г.М. Надгорний, О.Р. Россинська, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, Г.М. Соколовський, І.М. Сорокотягін, В.В. Циркаль, В.Ю. Шепітько, О.Р. Шляхов та інші. Вони зробили значний внесок у вирішення визначених нами проблеми, але багато з них залишаються дискусійними і сьогодні. Саме тому їх розгляд є актуальним як у теоретичному, так і в практичному аспектах.
Метою статті є конкретизація визначення процесуальної фігури спеціа ліста у кримінальному процесі на основі аналізу відповідних норм КПК України та думок науковців, а також окреслення проблемних питань практики взаємодії співробітників оперативних підрозділів із спеціалістами під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Виклад основного матеріалу. Участь спеціаліста у кримінальному процесі, включаючи проведення слідчих дій, регламентується ст. 71, 72, 79, 80, 83, 105, 122, 126, 228, 236, 237, 240, 245, 262, 266, 327, 329, 357, 358, 359, 360, 361, 496, 517 КПК України. У ст. 71 КПК України зазначено: “1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. 2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду ' [1]. Визначення спеціаліста, наведене у новому КПК України, є позитивною тенденцією розвитку законодавства, оскільки у КПК України 1960 року чіткого визначення спеціаліста взагалі не було, а лише вказувалося, що “у необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст” (ст. 1281) [2].
Конкретизовано та розширено у новому КПК також права та обов'язки спеціаліста: “4. Спеціаліст має право: 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження; 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження; 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом. 5. Спеціаліст зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків; 4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.” (ст. 71) [1]. У попередньому КПК права та обов'язки спеціаліста не відокремлювалися і були сформульовані так: “Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії. Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.” [2]. У порівнянні зрозуміло, що права та обов'язки спеціаліста у новому КПК систематизовано та визначено більш чітко.
Наведене у новому КПК визначення спеціаліста в достатньому обсязі окреслює знання, якими він володіє, але називає лише два види діяльності спеціалістів: надання консультацій та технічна допомога. Проте основний вид діяльності сприяння слідчому у виявленні, фіксації та вилученні об'єктів, що мають інформацію про злочин, не зазначено. Не доцільно, на наш погляд, розбивати види діяльності спеціаліста на дві частини, виділяючи окремо технічну допомогу спеціаліста. До того ж фотографування (наприклад макрозйомка) та відбір зразків для проведення експертизи в багатьох випадках є не звичайною технічною допомогою, а складною роботою, що потребує використання спеціальних знань, яких немає у слідчого.
Більш повно, на наш погляд, види діяльності спеціаліста сформульовано у визначенні, що надається у ст. 58 КПК Російської Федерації: “Спеціаліст особа, що володіє спеціальними знаннями та залучається до участі в процесуальних діях у порядку, встановленому цим Кодексом, для сприяння у виявленні, закріпленні й вилученні предметів і документів, використання технічних засобів у дослідженні матеріалів кримінальної справи, для постановки питань експерту, а також для роз'яснення сторонам і суду питань, що входять до його професійної компетенції” [3]. слідчий кримінальний поліція
Щодо думок науковців, то більшість з них визначають спеціаліста як особу, що допомагає суб'єктам, які проводять розслідування. Так, за І.М. Сорокотягіним, “спеціаліст особа, яка володіє спеціальними знаннями в окремій галузі науки, техніки, мистецтва та ремесла і залучається органами дізнання, слідства, прокуратури чи судом для участі у розслідуванні та розгляді справи з метою надання вказаним органам допомоги у виявленні, закріпленні та вилученні доказів” [4, с. 3-4]. На думку П.П. Іщенка, “спеціаліст у кримінальному судочинстві особа, яка володіє знаннями і навичками та залучається органом дізнання, слідства, прокурором чи судом для сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні доказів” [5, с. 10]. У цих визначеннях діяльність спеціаліста описано не в повному обсязі та обмежено процесом виявлення, закріплення та вилучення доказів, хоча існують непроцесуальні форми використання спеціальних знань консультативна та технічна допомога, котрі не можна не враховувати. У визначенні В.В. Циркаля розширюються види діяльності спеціаліста, а саме: “спеціалістом є особа, яка володіє певними науковими, технічними та іншими професіональними знаннями та яку залучають до участі у слідчих діях в цілях сприяння у виявленні, закріпленні, вилученні доказів і дачі пояснень за спеціальними питаннями” [6, с. 12].
У більшості запропонованих науковцями визначеннях спеціаліста, автори намагаються на початку охарактеризувати спеціальні знання, якими він володіє. Але в жодній дефініції такі знання не описані у повному обсязі. Серед спеціальних знань виділяють наукові та технічні, не зазначаючи інших. Більшість з них неприпустимо звужують можливості спеціаліста, інші, навпаки, трактують їх досить широко.
Отже, з урахуванням викладених на основі аналізу поглядів науковців на цю проблему, вважаємо більш вдалим та науково обґрунтованим визначення, що пропонувалося нами раніше: “Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надати допомогу у виявленні, фіксації та вилученні об'єктів, що мають інформацію про злочин, здійснити консультації та технічну допомогу під час досудового розслідування і судового розгляду справи” [7, с. 197]. В цьому визначенні зазначено основні види діяльності спеціалістів, але не обмежено види спеціальних знань, які можуть бути використані. Вони визначаються особою, яка проводить дізнання, та слідчим при проведенні слідчих дій, а також суддею або складом суду при проведенні судових дій. Термін “спеціальні знання” достатньо визначений у науковій літературі і не потребує на сьогодні окремого тлумачення у кримінально-процесуальному законодавстві.
Спеціаліст, залучений до проведення слідчої (розшукової) дії, володіє необхідними спеціальними знаннями та, користуючись ними, надає допомогу слідчому. При наданні криміналістичної допомоги, що полягає у виявленні, фіксації та вилученні об'єктів, що мають значення для справи, та технічної (використання пошукових приладів, сприяння огляду у важкодоступних місцях із залученням спеціального обладнання тощо) спеціаліст обов'язково пояснює слідчому, оперативним працівникам та іншим учасникам, у тому числі понятим, які дії він виконує, які пристрої застосовує, наслідки та результати використання спеціальних знань, вмінь та навичок. Матеріальні об'єкти, виявлені та вилучені під час проведення слідчої (розшукової) дії, описуються у протоколі та належним чином упаковуються. Відомості про технічні засоби, що використовувалися під час проведення слідчих (розшукових) дій, та результати їх застосування також містяться у протоколах або додатках до них (наприклад, фототаблицях).
У попередньому КПК були відсутні норми, що регламентували форми фіксації консультаційної допомоги спеціалістів і результатів дослідницької роботи, що проводяться під час слідчих дій. Ст. 105 чинного КПК України визначає, що додатками до протоколів є “письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії”. Тобто дане питання у новому законі вирішено і спеціаліст при необхідності може викласти свої пояснення суті тих чи інших процесів та явищ, у тому числі передбачення щодо механізму утворення певних слідів або дій злочинця у довідці, яка є додатком до протоколу. На наш погляд, додатком до протоколу можуть бути і результати попередніх досліджень, проведених безпосередньо на місці події.
Висновок. Підсумовуючи, слід зазначити, що нами проаналізовано положення чинного КПК України щодо процесуальної фігури спеціаліста у порівнянні з попереднім законодавством, думки науковців відносно видів діяльності спеціаліста, як суб'єкта використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві, на підставі чого надано власне визначення. Також окреслено проблемні питання, що виникають у практиці розслідування при взаємодії слідчих, оперативних працівників та спеціалістів. Зі змінами змісту окремих слідчих (розшукових) дій у чинному КПК України виникає питання уточнення видів діяльності спеціалістів при участі в них. Вирішення зазначених завдань є перспективним для подальших наукових розробок у даному напрямку.
Бібліографічні посилання
1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийнятий Верховною Радою України Законом № 465-VI від 13.04.2012 р. Х. : Право, 20І2.
2. Кримінально-процесуальній кодекс України : затверджений Законом від 28.12.1960 р. ВВР. 1961. № 2. Ст. 15. К., 2008.
3. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. М. : Омега-Л, 2006.
4. Сорокотягин И.Н. Системно-структурная характеристика специальных познаний и формы их использования в борьбе с преступностью / И. Н. Сорокотягин // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью : межвуз. сб. научных трудов. Свердловск : Изд-во Свердл. юридич. ин-та, 1983. С. 3-10.
5. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) / П.П. Ищенко. М. : Юрид. лит., 1990.
6. Циркаль В.В. Тактика производства следственных действий с участием специалистов : автореф. дис. На соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. В. Циркаль. К. : КГУ, 1984.
7. Пиріг І. В. Процесуальний статус спеціаліста та можливості залучення працівників експертної служби МВС до проведення слідчих дії / І. В. Пиріг // Науковий вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ : зб. наук. праць. 2010. № 2 (48). С. 193-200.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття негласних слідчих дій, їх система та підстави проведення. Порядок отримання дозволу на проведення розшуку та строк його дії. Негласні слідчі (розшукові) дії, що проводяться у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 26.01.2015Питання, пов’язані з взаємодією основних учасників досудового розслідування з боку обвинувачення, суду при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розробка пропозицій щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
статья [22,6 K], добавлен 21.09.2017Законодавче закріплення поняття, мети, процесуального порядку проведення огляду та його видів. Проведення порівняльного аналізу огляду та інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, для їх розмежування.
статья [29,5 K], добавлен 19.09.2017- Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій в кримінальному процесі
Юридичні підстави для проведення слідчих дій, пов'язаних з обмеженням конституційних прав та свобод особи. Система прокурорського нагляду за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій в українському кримінально-процесуальному законодавстві.
реферат [26,3 K], добавлен 08.05.2011 Вивчення, розкриття і дослідження змісту, форм та принципів взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. Забезпечення систематичної і ефективної взаємодії слідчих і оперпрацівників при розслідуванні злочинів. Спеціалізовані слідчо-оперативні групи.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 17.12.2014Обґрунтованість рішення як комплексне поняття, його структура та головний зміст. Погляди щодо визначення поняття та суті обґрунтованості кримінально-процесуальних рішень. Проблема розмежування фактичних та правових підстав для провадження слідчих дій.
реферат [34,9 K], добавлен 10.05.2011Характеристика суб’єктів, уповноважених проводити негласні слідчі (розшукових) дій. Залучення громадян у слідчих діях. Порядок надання доручень на проведення негласної розшукової дії. Матеріально-правові, процесуальні та фактичні підстави проведення дій.
курсовая работа [23,6 K], добавлен 12.04.2016Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 06.11.2014Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність слідчих підрозділів правоохоронних органів. Пропозиції до його удосконалення. Визначення сутності правового становища слідчого. Відсутність єдиної точки зору щодо змісту завдань досудового слідства.
статья [13,3 K], добавлен 11.09.2017Проблемні питання поняття й змісту судового контролю за проведенням негласних слідчих дій. Аналіз підходів вчених до предмета судового контролю, його форм. Особливості судового контролю за розшуковими діями як однієї з форм контролю за розслідуванням.
статья [21,3 K], добавлен 17.08.2017Поняття доказів та їх зміст. Поняття та система джерел доказів у кримінальному процесі. Обвинувальні та виправдувальні докази. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого. Висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих дій.
курсовая работа [29,6 K], добавлен 10.06.2011Розглядаються напрями реформування Національної поліції України. Аналізуються шляхи вирішення проблемних питань, що можуть з’явитися в процесі здійснення реформи. Розкривається зміст механізмів публічного управління щодо процесу реформування цих органів.
статья [19,6 K], добавлен 27.08.2017Правова природа експертизи. Визначення та основні риси експертизи у кримінальному процесі України. Підстави призначення і проведення експертизи. Процесуальний порядок провадження експертизи. Висновок експерта.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 15.08.2007Кримінально-процесуальний закон: територіальна дія, ознаки, форма, завдання. Чинність закону в часі, просторі і щодо осіб. Стадії кримінального процесу. Сучасні проблеми застосування кримінально-процесуального законодавства, основні шляхи їх розв'язання.
реферат [34,0 K], добавлен 29.11.2013Особливості проведення тих чи інших слідчих дій по відношенню до умов розслідування конкретних видів злочинів. Поняття, загальні правила та різновиди допиту. Психологічний контакт під час допиту як система взаємодії людей в процесі їх спілкування.
контрольная работа [101,4 K], добавлен 22.02.2008Дослідження кримінально-процесуального статусу підозрюваного як суб’єкта кримінального процесу; механізм забезпечення його прав при проведенні слідчих дій та застосуванні запобіжних заходів, при здійсненні кримінального судочинства; правове регулювання.
дипломная работа [200,7 K], добавлен 16.05.2012Поняття, характеристика та класифікація криміналістичних версій, етапи їх розвитку, побудови та аналізу. Перевірка криміналістичних версій, специфічні форми застосування спеціальних знань для перевірки слідчих, судових і оперативно-розшукових версій.
реферат [25,1 K], добавлен 17.04.2010Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Мета кримінально-процесуального пізнання. Основа процесу пізнання. Предмет доказування. Належність і допустимість доказів. Джерела доказів.
реферат [34,3 K], добавлен 23.07.2007Значення забезпечення прав і свобод учасників кримінального судочинства під час провадження слідчих дій. Перелік суб’єктів, які мають право на забезпечення безпеки. Незаконні слідчі дії та основні законодавчі заборони під час проведення судового розгляду.
реферат [35,7 K], добавлен 09.05.2011Дослідження генезису засобів аудіального та візуального контролю в оперативно-розшуковій діяльності з подальшою трансформацією в слідчу діяльність як негласних слідчих (розшукових) дій. Відображення в законодавстві практики застосування цих засобів.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017