Жінки в адвокатурі Туреччини: історія та сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Жінки в адвокатурі Туреччини: історія та сучасність

Н. В. Аніщук

Актуальність обраної теми полягає в тому, що на початку нового ти-сячоліття відзначається фемінізація юридичної професії, зокрема адвокату-ри, і відбувається вона в руслі інших змін, які спостерігаються й в інших сферах - від медицини до військової служби. У сучасному світі участь у судовому процесі жінки як адвоката нікого вже не дивує. Між тим жінкам знадобилося багато століть для того, щоб отримати рівноправ'я з чоловіками, що відкрило їм перспективу реалізовувати себе в різних сфе-рах життєдіяльності суспільства, зокрема в юридичній діяльності, у якій професія адвоката посідає важливе місце. Сьогодні роботодавці, партнери та клієнти обирають юриста уже не за статевою ознакою, а виходячи з професійних вмінь, навичок і попередніх досягнень. Сучасна юриспруден-ція ламає всі тендерні стереотипи. Пов'язано це з процесом емансипації жінок, яка охопила всі сфери життєдіяльності суспільства.

Туреччина стала однією з перших мусульманських країн у світі, де жінки були допущені до адвокатури. Сьогодні ця країна обрала курс на гендерну рівність, що сприяє процесу фемінізації адвокатури. Досвід цієї країни, як видається, може бути корисним для розвитку вітчизняної юри-дичної науки в контексті вивчення гендерного питання у сфері адвокатури.

Актуальність обраної теми значною мірою обумовлена й ступенем роз-роблення проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких за-початковано розв'язання цієї проблеми та на які спирається автор, дає підставу стверджувати, що сьогодні у вітчизняній юридичній науці поки що бракує фундаментальних розроблень з проблеми адвокатури як об'єк-та гендерного аналізу. Не применшуючи ролі та значущості розроблень правознавців із «жіночої адвокатури» С. Ворошилової, О. Єременко, О. Нестерцової-Собакар, Г. Решетникова, Г. Усеінової, А. Яшина та ін., все ж таки необхідно визнати, що проблема реалізації жінками професії адвоката в Туреччині, висвітлення її в контексті гендерного аналізу недо-статньо досліджена в юридичній науці. Усе вищенаведене зумовило вибір теми та мети дослідження, його наукову новизну й практичне значення.

Метою цієї статті є здійснення гендерного аналізу адвокатури в контек-сті проблеми реалізації жінками професії адвоката в Туреччині протягом її історичного розвитку, що зможе по-новому, у межах проблеми забез-печення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, розкрити сутність цього правового інституту.

Тривалий час адвокатура була справою лише чоловіків. Протягом ба-гатовікової історії людства образ адвокатів асоціювався виключно з чо-ловіками. Починаючи із зародження адвокатури в стародавньому світі (від Стародавніх Греції та Риму) і до другої половини XIX ст. існувала чоловіча монополія на зайняття адвокатською професією. Жінкам було заборонено займатися адвокатською діяльністю. Це було пов'язано з пев-ними тендерними стереотипами, за якими жінки не сприймалися рівни-ми з чоловіками, розглядалися як «слабка стать», а тому основним їхнім призначенням мало бути ведення домашнього господарства та виховання дітей. Отже, спершу професія юрист-адвокат була виключно справою для чоловіків. Тому цілком логічним є те, що гендерний образ адвокатської професії спершу мав чоловічу спрямованість.

Ситуація почала змінюватися із фемінізацією суспільства, емансипаці-єю жінок, коли вони почали активно завойовувати свої позиції в різних сферах життєдіяльності суспільства, зокрема юридичній. Можна ствер-джувати, що образ «жінка-адвокат» є відносно новим. У світі почали з'яв-лятися жінки-адвокати лише наприкінці XIX - на початку XX ст. Першою жінкою-адвокатом у світі стала американка Арабелла Менсфілд (США, 1869). Проте тогочасне суспільство з настороженістю ставилося до жі- нок-адвокатів, не сприймаючи їх серйозно.

Жінкам знадобилося докласти багато зусиль для того, щоб сьогодні, у XXI ст., жінки нарівні з чоловіками могли займатися адвокатською діяль-ністю, і це сприймається сучасним суспільством як звичайне явище, яке не викликає негативної реакції. В останні десятиліття в країнах із пари-тетною демократією набуває поширення фемінізація адвокатури. Адвокат-ською діяльністю зараз займаються багато жінок в сучасних країнах світу. Професія адвоката набуває популярності й серед жінок у мусульманських країнах. Як приклад можна розглянути Туреччину.

Серед мусульманських країн щодо кількості жінок-адвокатів панівні по-зиції займає Туреччина. Професія адвоката приваблює турецьких жінок. Наприклад, у Туреччині в 2010 р. усього юристів було 63 429, серед них жінок - 22 506 (35%) [1]. Про позитивні тенденції щодо фемінізації ту-рецької адвокатури свідчить такий приклад: у 2013 р. вперше за всю істо-рію Асоціацію адвокатів Туреччини очолила жінка-юрист із багатолітнім стажем Сема Аксой. її було обрано на Другому позачерговому з'їзді адво-катів у Туреччині в Анкарі. Вона є кандидатом від групи Демократичних лівих юристів [2].

Історія «жіночої адвокатури» в Туреччині розпочинається в XX ст. У 1921-1922 р. були прийняті перші дівчата на юрфак у Туреччині. У 20-30-ті роки минулого століття в цій країні з'явилися перші символи жіночої емансипації: жінка-лікар, адвокат, суддя та пілот. Слід зазначити, що право голосувати турецькі жінки отримали в 1930 р. на муніципально-му рівні та в 1934 р. в національному масштабі [3, с. 93].

У Туреччині першою жінкою-адвокатом стала емігрантка з Азербайджа-ну Суреййа Агаоглу (Sureyya Agaoglu) (1903-1989). Вищу юридичну осві-ту отримала в Стамбульському університеті (1922-1927). В 1928 р. закін-чила стажування й отримала адвокатську ліцензію. З того часу упродовж свого життя працювала адвокатом. Була достатньо відомою у своїй країні та в міжнародному масштабі. Тривалий час була віце-президентом Всес-вітньої організації жінок-юристів. Прославилася також як письменниця.

Про діяльність Суреййі Агаоглу як адвоката можна дізнатися, зокрема, з її автобіографічної книги «І все життя пройшло», яка написана в жанрі мемуарів. Зокрема, у книзі акцентовано увагу на складностях, які потріб-но було їй долати, щоб реалізувати себе в професії адвоката. Наприклад, на початку XX ст. турецькі жінки мали одягатися в паранджі. Суреййа Агаоглу відмовилася від цього правила, орієнтуючись на моду західних країн. Взагалі в книзі наголошується на тому, що ця жінка випереджала своїм світоглядом тогочасне життя в Туреччині. «Я хотіла відчинити двері юридичного факультету перед дівчинами та стати юристом. У ті часи двері юридичного факультету були зачинені для дівчин. Мої товариші сміяли-ся наді мною, доб'юся свого чи ні - було невідомо. Декан юридичного факультету, професор державного права покійний Салахеддін-бек сидів у куті за столом, поблизу сидів професор Велі-бек, а перед ними був за-гальний секретар Рауф-бек. Пройдячи усередину, я сказала: «Я Суреййа Агаоглу... Хочу отримати юридичну освіту. Чи приймаєте мене на юридич-ний факультет?.. У ті часи 17-річна молода дівчина мала носити паранджу, проте я була без неї» [4, с. 169]. З твору становиться очевидним західне мислення Суреййі Агаоглу в багатьох питаннях, її бачення рівності прав жінок і чоловіків. У 2003 р. на честь Суреййі Агаоглу, першої в Туреччині жінки-адвоката, було відчеканено срібну монету. Отже, у Туреччині впер-ше жінки стали працювати в адвокатурі в 20-х рр. минулого століття.

Останнім часом у Туреччині створюються усі можливості для заохочен-ня турецьких жінок до цього виду юридичної діяльності. Навіть турецька влада дозволила жінкам-мусульманкам адвокатам приходити на судове за-сідання в хіджабі. Так, у квітні 2013 р. Державна Рада Туреччини ухва-лила рішення про те, що адвокати можуть працювати в хіджабі у зв'язку з їхнім правом на свободу та незалежність в роботі, релігії та совісті. Щоправда, турецьке суспільство поки складно приймає це нове правило. Усе ще чиняться перешкоди жінкам-адвокатам у судах, які приходять на судове засідання в хіджабі.

Як відомо, за канонами ісламу жінка має обов'язково носити хустку, яка закриває її зачіску. Тому віруючі жінки-адвокати прагнуть приходити на засідання до суду не у світському одязі, а відповідно до релігії. Між тим із часу заснування турецької адвокатури вони були позбавлені цього права.

«Війна хусткам» у Туреччині була оголошена ще в 1925 р. світським урядом Ататюрка, яким було введено сувору заборону спочатку в школах, а потім в державних установах і вищих навчальних закладах. Ця заборона діяла до початку XXI ст. й означала, що жінки-адвокати в Туреччині мали обов'язково одягатися в суді за світською європейською модою.

В умовах сучасної ісламізації цієї країни з 2013 р. Турецька асоці-ація адвокатів згідно з рішенням Верховного Суду почала реєструвати жінок-адвокатів у хіджабі, тоді як раніше це було неможливим: фотогра-фуватися для адвокатських посвідчень можна було лише з непокритою головою. У січні 2013 р. жінкам-юристам за постановою Верховного Суду вперше дозволили з'являтися в судах у хіджабі. У 2013 р. Шулє Дагли стала першою жінкою-адвокатом у Туреччині, яка взяла участь у засіданні суду, будучи одягненою за всіма канонами ісламу, включаючи хустку, що покриває волосся. Дагли виступала в ролі захисника в справі про захист честі та гідності. Суддя, який очолював засідання, запитав адвоката, на якій підставі вона з'явилася в залу суду з покритою головою. У відповідь на це Дагли повідомила про скасування цієї заборони. Суддя відзначив, що не був повідомлений про заборону, зробив помітку про це, що адвокат була в хустці, але продовжив засідання. Після засідання Дагли повідомила журналістів, що процедура пройшло строго по протоколу та не викликала будь-яких ускладнень в роботі суду, і багато колег привітали її. Також ад-вокат повідомила, що й надалі вона буде відвідувати всі засідання в хустці, оскільки це не суперечить жодному закону [5].

Відомий адвокат із Трабзона Айше Сула Кесеоглу, незважаючи на успішну професійну діяльність, жодного разу не була присутньою в суді через Регламент світського одягу, що не дозволяє з'являтися в публічних місцях із покритою головою. Однак у зв'язку з нещодавним скасуванням цього припису для юристів вона уперше в житті (у 2013 р.) змогла здійс-нити повноцінний захист свого клієнта і навіть виграла судовий процес [6].

Адвокат із багатолітнім стажем Бетюль Аслан після довготривалих су-дових розглядів у 2013 р. вперше за всю історію Туреччини отримала мож-ливість сфотографуватися в хіджабі для оновлення адвокатської ліцензії. Рішення, що надає право на таке фотографування, винесла Державна Рада Туреччини [7].

Утім, проблема щодо одягу адвокатів-жінок у Туреччині залишається гострим питанням. Так, у вересні 2013 р. в 11-му суді Анкари із сімейних питань повторне слухання справи про розлучення було відкладено через те, що адвокат з'явилася на судовий процес у хіджабі. Під час слухання суддя Мустафа Карадаг заявив, що адвокат Зубейде Камалак не може виступати з покритою головою. Представник правосуддя пояснив свою по-зицію, посилаючись на професійні правила Ради Європейського Союзу та Колегії адвокатів, згідно з якими судді, прокурори та державні службовці мають бути без головних уборів. У зв'язку із цим Карадаг заявив, що жін-ка не може виступати у такому вигляді в ролі адвоката. Це при тому, що з квітня 2013 р. було ухвалено рішення Державної Ради Туреччини про те, що адвокати можуть працювати в хіджабах у зв'язку з їхнім правом на свободу та незалежність у роботі, релігії та совісті.

«Слідуючи Конституції та рішенню Державної Ради, як адвокат я про-довжу свою діяльність, і хіджаб я не зніму. Окрім того, мої клієнти також покриті, тоді їх також не допускайте до суду, як і мене», - прокоментувала адвокат. Як наслідок, судове засідання було зупинено та перенесено [8].

Суддя 21-го Стамбульського Комерційного суду першої інстанції Аднан Йилмаз відмовився продовжувати судовий розгляд внаслідок того, що адвокат засудженого з'явилася на засідання з покритою головою. Не-зважаючи на рішення Державної Ради Туреччини про скасування забо-рони хіджаба для жінок-адвокатів, цей суддя в 2013 р. написав доповідь у Стамбульську Асоціацію адвокатів і подав позов у Генеральну про-куратуру на адвоката Фатму Д. через те, що вона «з'явилася на судовий розгляд у вигляді, який не відповідає офіційним вимогам до адвокатів у Туреччині». Він також прийняв рішення оповістити клієнта, інтереси якого захищала Фатма Д., про непристойний зовнішній вигляд його адво-ката. Під час самого засідання суддя декілька разів зупиняв процес, запи-туючи адвоката, що ж саме вимусило її надіти хіджаб? «Сподіваюсь, що через таких, як ви, наші доньки в майбутньому не будуть вимушені при-ходити на суд у хіджабі», - говорив під час засідання суддя. Генераль-ний секретар Асоціації юристів адвокат Біляль Чобан заявив, що суддя Аднан Йилмаз поводив себе непристойно і вийшов за межі повноважень. І як наслідок Державна Рада Туреччини відмовилася розглядати позов Йилмаза, мотивуючи це відсутністю правопорушення в діях адвоката Фатми Д. [9].

«Заборона в Туреччині жінкам-адвокатам з'являтися в суді в хіджабі несумісна з правами людини. Вибір між роботою та релігією - найнеспра- ведливіший вибір. Успіх адвоката визначається його пізнаннями й досві-дом в юриспруденції, а не релігійною приналежністю», - заявила перша в Європі жінка-адвокат у хіджабі Фаміле Фатма Арслан, яка з 2002 р. займається захистом обвинувачених у судах Нідерландів. Арслан підкрес-лює, що, якщо б подібне сталося в Європі, це було б розцінене як неповага до адвоката [10].

Таким чином, Туреччина є демократичною правовою державою. Проте, як зазначає адвокат Есра Сойлу, перший в історії цієї країни правознавець у хіджабі, яка в 2010 р. закінчила юридичний факультет в Анкарі, вона за-знавала труднощів у студентські роки через носіння хустки. На її погляд, в Туреччині «існує багато заборон і перешкод демократичним законам. Одна із них - перешкоджання діяльності адвокатів, які бажають носити хіджаб згідно з канонами ісламу. У країні не існує відкритої заборони на жіночу головну хустку, проте це становиться перешкодою у роботі й навіть для декого може вплинути на хід справи».

Багато суддів звертають увагу на те, у що одягнений адвокат. Есра Со-йлу також підкреслює, що в Конституції Туреччини немає обмежень сво-боди совісті та регулюються основні права громадянина. Що стосується юристів, то ніде на вказано на заборону носіння ними хіджабу. Проте при цьому існують додаткові приписи й правила, які слід розглядати як грубе порушення Конституції [11].

Отже, після Другої Світової війни із закріпленням тендерної рівності в Статуті ООН більшість держав обрали курс на побудову паритетної де-мократії. В умовах тендерної рівності в турецькому суспільстві змінилося ставлення до жінок-адвокатів. З кожним роком почала збільшуватися частка жінок-адвокатів в адвокатурі Туреччини. Цьому процесу сприяє також те, що останнім часом в умовах ісламізації Туреччини жінкам-ад- вокатам на державному рівні дозволено носити одяг відповідно до їхніх релігійних вірувань. Щоправда, на практиці все ще складно проходить запровадження цього нового правила щодо дрес-коду турецьких жінок-ад- вокатів.

Безумовно, заслуговує на увагу історичний досвід Туреччини щодо роз-витку «жіночої адвокатури». Ця країна стала однією із перших мусуль-манських країн у світі, яка допустила представниць «слабкої статі» до адвокатури.

Таким чином, фемінізація адвокатури - це вже не майбутнє, а сьо-годення, і в цьому процесі вже залучені багато жінок-юристів із різних континентів і різних країн незалежно від кольору шкіри, національності, віросповідання тощо. Безумовно, адвокатура має розвиватися на прин-ципі гендерного паритету. Жінки-адвокати та чоловіки-адвокати повинні мати не лише рівні права, а й рівні можливості щодо реалізації себе в цьому напрямі юридичної діяльності. Це основне завдання на початку XXI ст., що має бути реалізовано в усіх країнах світу, які обрали шлях на побудову паритетної демократії. I в цьому аспекті досвід Туреччини заслуговує на увагу, адже ця країна стала піонером «жіночої адвокатури» серед мусульманських країн. Сучасна Туреччина докладає багато зусиль для розвитку «жіночої адвокатури».

Література

1. Michelson E. Women in the Legal profession, 1970-2010: a study of the Global supply of Lawyers / E. Michelson [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://global-4-ivs-turing. opera-mini.net.

2. Ассоциацию адвокатов Турции впервые возглавила женщина [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://umma.org.ua/ru/news/world/Assotsiatsiyu_advokatov_Turtsii_ vpervie_vozglavila_zhenshchina/20716.

3. Аніщук Н.В. Жінки в адвокатурі: історія і сучасність : [монографія] / Н.В. Аніщук. - О. : Фенікс, 2015. - 244 с.

4. Агаева В.Э. Восточный взгляд на западные ценности в произведении Суреййи Агао- глу «И вся жизнь прошла» / В.Э. Агаева / / Ученые записки Таврического национально-го университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - Том 26(65). - № 1. - Ч. 1. - С. 165-170.

5. В Турции женщина-адвокат впервые участвовала в заседании суда с покрытой головой [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mk-turkey.ru/life/2013/01/26/v-turcii- zhenshina-advokat-vpervye-uchastvovala-v-zasedanii-suda-s-pokrytoj-golovoj.html.

6. Адвокат в хиджабе впервые за 20 лет вошла в зал суда [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://umma.ua/ru/news/world/Advokat_v_hidzhabe_vpervie_za_20_let_voshla_v_ zal_suda/19675.

7. Мусульманский адвокат впервые сфотографировалась в хиджабе [Електронний ре-сурс]. - Режим доступу : http://umma.ua/ru/news/world/Musulmanskiy_advokat_vpervie_ sfotografirovalas_v_hidzhabe/l9471.

8. Женщину-адвоката не допустили на судебный процесс в хиджабе / Информационно-а-налитический канал Ansar [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ansar.ru/ sobcor/zhenshhinu-advokata-ne-dopustili-na-sudebnyj-process-v-hidzhabe.

9. Судья отказался слушать дело из-за адвоката в хиджабе [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://umma.ua/ru/news/world/Sudya_otkazalsya_slushat_delo_iz-za_advokata_v_ hidzhabe/18046.

10. Первая в Европе женщина-адвокат в хиджабе // Ислам в Пензе. Информационно-про-светительский портал. - 11 июня 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : penza. bezformata.ru/listnews/evrope-zhenshina-advocat-v-hidzhabe.

11. Первый турецкий адвокат в хиджабе готовится к слушанию // Ислам и семья. Ис-ламский информационный духовно-просветительский портал. - 10 мая 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.islamisemya.com/actualno.

Размещено на Allbest.ru