Щодо реалізації прокурорського нагляду при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо реалізації прокурорського нагляду при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження

Юнін О.С.

Анотація

Досліджено питання реалізації прокурорського нагляду при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, а також поняття процесуального керівництва. Зазначено, що для реалізації прокурорського нагляду при обранні, продовженні та зміні порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження прокурор використовує певні форми і методи.

Ключові слова: прокурорський нагляд, заходи забезпечення кримінального провадження, процесуальне керівництво, обрання, продовження та зміна порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Постановка проблеми. Прокурорський нагляд розглядають як одну із форм державної діяльності, що забезпечує точне і неухильне виконання законів в Україні, як одну з умов додержання конституційних гарантій з охорони прав і законних інтересів громадян.

Нагляд за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства був пріоритетним напрямом у діяльності органів прокуратури як у дореволюційний період, так і за радянської доби, залишаючись актуальним і в даний час [1]. прокурорський кримінальний закон

Щодо співвідношення понять "нагляд" і "перевірка" в діяльності прокурора на стадії досудового розслідування, маємо зауважити, що "нагляд" - поняття більш вузьке. Адже наглядова діяльність є одним зі способів організації перевірки виконання закону. Водночас поняття "перевірка дотримання законів" - це сукупність дій прокурора, спрямованих на встановлення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, та вжиття заходів до їх усунення, відновлення порушених прав та законних інтересів громадян, притягнення осіб, які порушили закон, до відповідальності [2].

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Дослідженням питань, пов'язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження і прокурорського нагляду завжди привертали увагу вчених-процесуалістів, зокрема: Є.Г. Васильєва, Ю.М. Грошевого, Т.В. Данченко, З.З. Зінатулліна, В.Г. Капустянського, О.В. Капліної, В.М. Корнукова, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михєєнка, В.Т. Нора, М.А. Погорецького, О.Ю. Татарова та інших.

Виклад основного матеріалу. Здійснення нагляду прокурором за органами досудового слідства - один із важливих напрямів у діяльності органів прокуратури. Це самостійна галузь державного нагляду за точним та неухильним виконанням законів. Важливою особливістю нагляду за досудовим слідством є наявність у прокурора владно-розпорядчих повноважень, що закріплені в законі [3].

Головну мету прокурорського нагляду В.М. Савицький вбачає у забезпеченні нормального, відповідно до законів, провадження розслідування, а також вчасного попередження порушень процесуальних норм [4], в тому числі при прийнятті рішень слідчим, прокурором щодо обрання, продовження та зміни порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Визначаючи статус і повноваження прокурора при здійсненні ним нагляду в стадії досудового слідства, А. І. Михайлов слушно підкреслює, що прокурор, який є представником державного органу, здійснює вищий нагляд за законністю в даній процесуальній стадії, наділений владно-розпорядчими повноваженнями, що створюють для нього можливість ефективно здійснювати нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства з тим, щоб забезпечити розкриття кожного злочину, а також всебічність і об'єктивність розслідування кожної кримінальної справи [5]. Ще у далекому 1990 році в окремій публікації на сторінках журналу "Социалистическая законность" (друкований орган Прокуратури Союзу РСР) автором обґрунтовано та запропоновано перейменувати поняття "старший помічник прокурора" та "помічник прокурора" на поняття "старший прокурор", "прокурор" відповідної прокуратури усіх рівнів з метою використання цих уніфікованих термінів у практичній діяльності [6]. Адже це тоді мало для кримінального процесу велике як теоретичне, так і практичне значення. У сучасних умовах запроваджені законодавством нововведення мають також велике значення і потребують окремого теоретичного осмислення й вжиття фундаментальних практичних заходів.

Прокурор здійснює нагляд при обранні, продовженні та зміні порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

На думку В.М. Юрчишина, процесуальне керівництво - це упорядкування досудового розслідування з використанням не внутрішніх організаційно-управлінських повноважень прокурора, які виконуються за межами кримінального судочинства, а специфічних кримінальних процесуальних повноважень владно-розпорядчого характеру, закріплених у ст. 36 КПК, і є специфічним видом керівництва кримінального процесуального спрямування, який направлений не на організацію праці підлеглих, а на забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення [7].

Процесуальне керівництво вбачається ефективним способом забезпечення законності дій та рішень органів досудового розслідування та реалізації визначених Конституцією України відповідних наглядових повноважень. Прокурор за допомогою обов'язкових для виконання зазначеними органами вказівок, доручень, процесуальних дій та рішень безпосередньо спрямовує хід та перебіг кримінального провадження на його досудових стадіях, цілеспрямовано впливає на результат діяльності органів досудового розслідування та виконання ними завдань кримінального судочинства.

Прикладом ефективного поєднання прокурором наглядових функцій з елементами процесуального керівництва у кримінальних провадженнях можна навести довід США, де аналогом прокуратури є так звана аторнейська служба. Для виконання зазначеної функції прокурор (аторней) наділений повноваженнями починати провадження, розслідувати правопорушення, притягувати осіб до кримінальної відповідальності, підтримувати обвинувачення в суді, проводити відповідні перевірки. Оцінюючи допустимість доказів, прокурор (аторней), по суті, здійснює ефективний контроль за роботою органів слідства. Проведення слідчих дій без неформальної згоди прокурора не має сенсу, оскільки в подальшому він може відмовитися використовувати їх результати в суді як докази у справі [8].

Основна функція прокурорського нагляду за додержанням законів у до- судовому розслідуванні реалізується здебільшого прокурором вищого рівня (керівником органу прокуратури), а функція процесуального керівництва - переважно прокурором, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні (процесуальним керівником). Зі змісту визначення про те, що процесуальне керівництво прокурора - це організація процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координація процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання у процесі розслідування вимог законів, стає зрозуміло, що цій прокурорській діяльності притаманні ознаки адміністрування, розпорядництва, а не нагляду. Керівництво - це різновид управління в структурі держави і суспільства, яке пов'язане з розв'язанням суспільно-управлінських завдань загальної компетенції. За змістом КПК, прокурор, як процесуальний керівник, перебуває вже "поруч і разом зі слідчим" та безпосередньо керує його діями щодо проведення певних процесуальних або слідчих дій, бере активну участь у проведенні будь-якої дії; відповідає за своєчасність та законність прийняття органами досудового розслідування процесуальних рішень, отримання доказів з підстав та у порядку, передбаченому у КПК, дотримання правил їх належності та допустимості [9].

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при обранні, продовженні та зміні порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та вживає заходи з метою дотримання слідчим засад кримінального провадження, передбачених ст. 7, 36 КПК.

Для реалізації прокурорського нагляду при обранні, продовженні та зміні порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження прокурор використовує певні форми і методи. Під формами нагляду розуміються правові засоби реалізації повноважень прокурора. Вони визначені законом, а також наказами та інструкціями Генерального прокурора, якими на основі закону регулюється організація і діяльність органів прокуратури. Методи нагляду - це вироблені прокурорською практикою на основі науки і досвіду способи, прийоми, шляхи реалізації повноважень прокурора [10].

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII, до основних засобів реагування прокурора на порушення законності застосування заходів забезпечення кримінального провадження були подання про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, вказівки та постанова.

Постанова прокурора - це процесуальний акт, спрямований на усунення порушень закону органами дізнання та досудового слідства, відновлення правового статусу суб'єктів процесу, а також забезпечення додержання норм КПК.

Письмові вказівки прокурора - письмовий документ, у якому прокурор визначає для слідчого обов'язкові для виконання ним процесуальні й організаційні дії, що скеровують хід розслідування і його результати. Кожна вказівка прокурора, яких би питань вона не стосувалася, має бути законною, обґрунтованою та мотивованою. Крім цього, вказівка прокурора повинна відповідати вимозі доцільності, тобто виходити зі слідчої ситуації, що склалася у справі, і реальності, мати можливість бути виконаною.

Прокурор може надавати письмові вказівки про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про проведення інших процесуальних дій. Надання вказівок прокурором є процесуальною дією, а тому відповідно до врегульованої законом процесуальної форми здійснюється виключно в письмовій формі.

Під час досудового розслідування доцільно долучати вказівки до матеріалів кримінального провадження, а їхні копії зберігати у матеріалах наглядового провадження. У вказівці прокурор має право визначити строк її виконання, але при цьому він повинен бути реальним, відповідати тому обсягу дій, які пропонується виконати. Вказівки прокурора є обов'язковими для слідчих, керівників органу досудового розслідування (ч. 4 ст. 40, ч. 3 ст. 39 КПК). У той же час прокурор повинен бути об'єктивно переконаний в тому, що існує реальна можливість її виконання; вказівка має бути надана своєчасно, виконання якої надасть можливість слідчому отримати докази чи відомості, що мають значення для проведення слідчим подальшого кримінального провадження, усі вказівки прокурора мають бути конкретними і аргументованими.

Попередженням порушень при обранні, продовженні та зміні порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження є погодження прокурором процесуальних рішень слідчого. Кримінальне процесуальне законодавство передбачає коли для обрання, продовження та зміни порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження необхідно отримати згоду прокурора. Вважаємо, що передбачене у КПК отримання згоди прокурора на усі заходи забезпечення кримінального провадження не є раціональним. При цьому необхідно враховувати, що керівник органу досу- дового розслідування організовує досудове розслідування і наділений правом вживати заходи щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим, тоді доцільним було надати право погоджування клопотань слідчого про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, крім застосування запобіжних заходів, саме керівником органу досудового розслідування.

Необхідно звернути увагу на досвід зарубіжних країн у цій сфері. Так, кримінальне процесуальне законодавство РФ уповноважує прокурора лише на перевірку законності прийнятого рішення органами, які здійснюють попереднє слідство, та вжиття заходів щодо усунення порушення в разі їх виявлення. Також закон РФ не покладає на слідчого обов'язок виконувати вказівки чи доручення прокурора, такі вказівки для слідчого має право надавати лише керівник слідчого органу і вони для нього є обов'язковими для виконання [11].

При здійсненні прокурорського нагляду слід також враховувати, що прокурор повинен здійснювати нагляд не тільки на етапі застосування заходів забезпечення кримінального провадження, але також продовжувати здійснювати нагляд за виконанням покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків, зумовлених застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, і вживати відповідних заходів реагування у разі їх невиконання або неналежного виконання.

На сьогодні, відсутній механізм здійснення прокурором нагляду за виконанням покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків, зумовлених застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження. Заходи реагування прокурором вживаються тільки в разі порушення порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження не тільки підозрюваними, обвинуваченими, але і в деяких випадках самими слідчими.

Висновки

Прокурор, здійснюючи нагляд, виступає активним суб'єктом у кримінальному процесуальному механізмі щодо обрання, продовження та зміни порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, і від належного рівня прокурорського нагляду залежить не лише дотримання законності, а й ефективне застосування заходів забезпечення кримінального провадження та виконання завдань кримінального провадження. При оцінці ефективності прокурорського нагляду за дотриманням законів органами досудового розслідування необхідно враховувати стан охорони прав і свобод людини і громадянина та дотримання законності.

Бібліографічні посилання

1. Прокуратура України: навч. посіб. / В.М. Бесчастний, М.І. Мичко, О.В. Філонов та ін. ; за ред.. В.М. Бесчастного. - К. : Знання, 1991.

2. Кримінальний процесс: підручник / Ю.М. Грошевий та ін. ; за ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. - X. : Право, 2010.

3. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: навч. посіб. - К. : Юрінком Ін- тер, 2004. - С. 421.

4. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорського надзора в уголовном судопроиз- водстве / В.М. Савицкий. - М. : Наука, 1975.

5. Михайлов А.И. Прокурорский надзор в стадии предварительного расследования преступлений / Михайлов А.И. // Вопросы совершенствования предварительного следствия. - М., 1983. - С. 118.

6. Юрчишин В.М. Прокурор як керівник досудового розслідування / В.М. Юрчи- шин // Адвокат. - 2012. - №7 (142). - С. 26-30.

7. Юрчишин В. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю у до- судовому розслідуванні / В. Юрчишин // Вісник прокуратури. - 2012. - № 10. - С. 71-78.

8. Махов В.Н. Уголовный процесс США (досудебные стадии) : учеб. пособие / В.Н. Махов. - М., 1998.

9. Геселев О.В. Процесуальний статус та повноваження прокурора за новим кримінальним процесуальним кодексом України / Геселев О.В. // Актуальні питання кримінального процесуального законодавства України (Київ, 26 квітня 2013 року) : зб. матер. міжвузівської наук. конф. - К. : Алерта, 2013.

10. Бакаев Д.М. Надзор прокурора за расследованием уголовных дел / Бакаев Д.М. - М., 1979. - С. 24-41.

11. Кримінальний процесуальний кодекс Російської Федерації від 18 грудня 2001 р.

Размещено на Allbest.ru