Вплив корупції на державне управління галуззю мисливського господарства Галичини кінця ХІХ - початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

У статті розглядаються особливості правозастосування у галузі мисливського господарства Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. та вплив корупції на ухвалення рішень щодо ведення мисливського господарства. Аналіз корупційних схем структуровано в частині вирішення питань щодо оренди права полювання, відшкодування збитків, завданих мисливськими видами тварин сільськогосподарським угіддям, та зловживань посадових осіб, уповноважених до охорони дичини. Висвітлено вплив громадських мисливських організацій на подолання корупційних проявів.

Ключові слова: організація мисливства, полювання, Галичина, корупція, зловживання владою.

Аннотация

В статье рассматриваются особенности правоприменения в области охотничьего хозяйства Галиции конца XIX - начала ХХ вв. и влияние коррупции на принятие решений в области ведения охотничьего хозяйства. Анализ коррупционных схем структурирован в части решения вопросов аренды права охоты, возмещения убытков, причиненных охотничьими видами животных сельскохозяйственным угодьям, и злоупотреблений должностных лиц, уполномоченных охранять дичь. Освещено влияние общественных охотничьих организаций на преодоление коррупционных проявлений.

Ключевые слова: организация охоты, охота, Галичина, коррупция, злоупотребление властью.

Annotation

The article deals with the peculiarities of law enforcement in the field of hunting economy of Galicia at the end of the 19th and the beginning of the 20th century and the impact of corruption on decision-making on hunting. The analysis of corruption schemes is structured in part to address the issue of leasing hunting rights, reimbursement of losses incurred by hunted species of animals to agricultural lands, and abuses of officials authorized to protect the game. It is highlighted the influence of public hunting organizations on overcoming corruption manifestations.

Keywords: hunting organization, hunting, Galicia, corruption, abuse of power.

Постановка проблеми. У мисливському господарстві України існує низка проблем функціонального, інституційного, організаційного спрямування, що негативно впливають на результати його діяльності, знижують рівень ефективності, призводять до збитковості. Зокрема, це - проблеми, пов'язані з користуванням мисливськими угіддями, охороною мисливських видів тварин, відшкодуванням збитків. Ефективному законодавчому процесу та його правозастосуванню заважають корупційні прояви. мисливський господарство корупція галичина

Вирішення означених проблем потребує наукового підходу для пошуку шляхів удосконалення механізму регулювання мисливства в Україні, методологічних підходів щодо їх реалізації, вивчення, узагальнення та використання кращого досвіду Організація правозастосування у мисливському господарстві Галичини досліджуваного періоду служить цінним історичним досвідом для організації мисливства в умовах сучасної України.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Опублікована доволі велика кількість наукових праць з проблем державного регулювання мисливського господарства: питання корупції та зловживання владою у галузі мисливства Галичини розглядали Северин Крогульський, Микола Санкович, Микола-Богдан де Новіна Лучаковський. Ці питання висвітлювали й тодішні періодичні видання: «Спілка селян» («Zwiqzek chtopski»), «Ловець» («Lowiec»), інформація містилась й у стенографічних матеріалах Галицького сейму, Станиславівському воєводському збірнику.

Мета дослідження - висвітлення й аналіз причин корупційних проявів посадовими особами органів державної влади в галузі мисливського господарства Галичини досліджуваного періоду.

Виклад основного матеріалу. Галузь мисливського господарства стосується інтересів багатьох суспільних груп. Відстоювання інтересів у політичних процесах, що впливають на ухвалення мисливського законодавства та порушення законодавства під час правозастосування органами державної виконавчої влади, становить тло для корупційних діянь.

Аналізуючи фахову мисливську історичну літературу, відзначаємо, що найпоширеніші корупційні зловживання у галузі мисливства спостерігалися при ухваленні рішення щодо надання права оренди полювання. Про це згадано у доповіді міжнародного комітету у Відні (1910 р.). У документі вказувалося, що запобігти цьому зловживанню можна було лише через конкурентну процедуру аукціону з надання мисливських угідь у користування [1, с. 303-311].

У тогочасній пресі друкували багато скарг селян. Показовою стала скарга Петра Каліського з села Циранка біля Мельца. Він звернув увагу на те, що при проведенні аукціонів старости здійснюють корупційні дії. Відомий випадок, коли селянин намагався самостійно отримати право полювання. Виконуючи вимогу законодавства, він отримав у старости дозвіл на зброю. Придбавши револьвер та сплативши кошти за отримання мисливського квитка, він все ж не зміг взяти участь в аукціоні, оскільки місцева влада наголосила, що револьвер не є мисливською зброєю [2, с. 259-260]. Слід відзначити, що влада намагалася контролювати видачу мисливських квитків та зброї. Зокрема, за вказівкою Станиславівського воєводи проведено перевірку організації мисливського господарства, завдяки якій контролюючі органи виявили багато порушень, а саме: проведення полювання без оформлення оренди права полювання, зафіксовано низку порушень під час видачі мисливських квитків, тобто, особи, які претендували на їх отримання, не виконали вимог законодавства. Крім того, із метою зменшення навантаження на чисельність добування дичини була видана вказівка зменшити видачу мисливських квитків [3, с. 10-12].

Питання корупції у галузі мисливського господарства неодноразово піднімалося в Галицькому сеймі. Так, Євген Олесницький (1860 - 1917), член Народницької партії, доктор права, депутат від сільських гмін Стрийського повіту [4], стверджував, що органи державної влади несправедливо ставляться до селян при проведенні аукціонів з оренди права полювання. Він вказував: «... мисливський закон не дає громаді права встановлювати суму орендної плати, а це право надається старості, тобто, державній владі»; «... потрібно виходити з того, що громада здає в оренду право полювання і це є її інтерес, а на практиці виходить, що органи державної влади в особі старост не захищають інтереси громади, і така практика є дуже поширеною» [5, с. 1920].

Неодноразово фіксувалися факти корупції при організації аукціонів органами державної влади. Селянам навіть не давали право самостійно вести мисливське господарство у випадках, коли вони, сформувавши мисливську спілку, платили гміні іноді в 10 - 12 разів вищу ціну, ніж міські мисливці [6, с. 188-191].

Також критичну до влади позицію зайняв депутат Галицького сейму Жардецький, який неодноразово вказував на суперечливість нового Мисливського закону [7, с. 2012].

Зокрема, 27 серпня 1894 р. він організував селянське віче у Львові, яке відбулося в залі товариства «Сокіл». У прийнятій одноголосно резолюції віча відзначалося, що Мисливський закон не відповідає інтересам селянина, бо його усувають від права користуватися дичиною, не допускають до оренди права полювання, не дають можливості займатись полюванням, безпідставно не видаючи дозволів на зброю [8, с. 118].

Аналогічно на засіданні Галицького Сейму 19 жовтня 1903 р. захисник селянства депутат Антін Могильницький зазначав, що чинний Мисливський закон (1897 р.) мав багато вад у частині його виконання щодо врегулювання питань, пов'язаних з орендою права на полювання: «... старости надають в оренду мисливські угіддя не тим, хто більше платить на аукціоні, а хто має більші зв'язки зі старостою, тобто, через корупційні прояви вони позбавляли громади можливості отримувати більші кошти від здачі в оренду права полювання» [7, с. 2097].

Зафіксовано корупційні дії посадових осіб, уповноважених визначати відшкодування за збитки, завдані мисливськими видами тварин сільськогосподарським виробникам. Так, на засіданні Галицького сейму 16 лютого 1914 р. депутат Іван Курівець (у майбутньому - член Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки) став на захист селян, звернувшись до намісника Галичини щодо зловживання своїм службовим становищем лісничого Юзефа Кисілевського з Великої Тур'ї Долинського повіту. Він вказував, що при відшкодуванні збитків він знущається над людьми, заставляючи чекати цілий день, при цьому змушує їх різати та колоти для себе дрова. Через таку принизливу процедуру багато селян відмовилися від відшкодувань. При визначенні суми відшкодувань він занижує їхню вартість у десятки разів. Більше того, доповідач наголошував, що лісничий поводиться з людьми як поміщик: людей називає мургами, драбами, злодіями й іншими образливими словами. Замість громадських робіт на користь села селяни косять йому сіно, а після роботи він їх пригощає горілкою та ромом [9 с. 41-42]. Слід зауважити, що Галицьке мисливське товариство взяло на себе контроль за справедливим вирішенням такого роду конфліктів. Керівництво товариства направило своїм делегатам директиву, щоб вони втручалися і вирішували конфлікти на компромісній основі [10, с. 41-42].

Один із проявів корупції у галузі мисливства спостерігався також при зловживанні становищем посадових осіб, які відповідали за охорону дичини. У статті «Торгівля дичиною, рибою і раками у Галичині» С. Павлік відзначав, що одним із чинників, який найбільш негативно впливає на галузь, є зловживання службовим становищем особами, уповноваженими на охорону мисливських угідь, оскільки органи виконавчої влади та місцевого самоврядування самоусунулися від контролю за вирішенням цих питань [11, с. 2-6].

Тогочасні дослідники також спекулювали на проблемі, стверджуючи, що низький моральний стан галицького суспільства не сприяє ефективній охороні, а для зразкового ведення мисливського господарства необхідно запрошувати мисливських охоронців з Чехії [12, с. 3-4]. Для підвищення моральності та відповідальності охоронців Законом від 4 вересня 1892 р. встановлювалася вимога щодо прийняття присяги [13]. Також присягу мисливські охоронці приймали у Другій Речі Посполитій. Текст присяги був затверджений розпорядженням міністра сільського господарства від 21.02.1929 р. за погодженням міністра внутрішніх справ. Починалася присяга словами: «Присягаю Пану Всемогутньому Богу», а закінчувалася: «Так нехай мені Пан Бог допоможе» [14, с. 203-204]. Схожа за змістом присяга була затверджена для рибальських охоронців відповідно до Закону від 28 червня 1883 р., дія якого поширювалася на Галичину [15, с. 155-156].

Галицьке мисливське товариство у резолюції ХУІІІ з'їзду (1913 р.) зазначало, що влада не сприяє боротьбі з браконьєрством, що є випадки, коли професійних браконьєрів зловили охоронці, але їх не лише не покарали, а навпаки, влада наказала віддати їм зброю, оскільки ці браконьєри були потрібні для вирішення політичних справ» [16, с. 134-135]. При цьому мисливські охоронці не цуралися брати хабарі. Микола-Богдан де Новіна Лучаковський, який працював на Калущині лісовим інженером, у своїх спогадах «З Галицьких ловищ» згадував, як одному браконьєрові вдалося відкупитися, бо мисливський охоронець дав неправдиві свідчення в суді. За цю послугу браконьєр відплатив охоронцю Сковроніку великою кількістю сушених грибів та лісових горіхів [17, с. 35].

Мали місце і зловживання владою при охороні угідь. Так, у Ворохті місцевий житель Юрій Пітеляк знайшов після Першої світової війни карабін і потайки ходив на полювання в панські ліси. Пан Грабовський, який закупив полювання у Ворохті, зловив його під час полювання і застрелив, звинувативши у браконьєрстві. Цей факт знайшов, навіть, відображення у народній творчості (пісні). Із неї дізнаємося, як приїхала комісія з Делятина для розслідування обставин і зневажила звичаєві норми гуцулів [18].

Великий вплив на подолання корупції мали громадські мисливські організації Галичини. Зокрема, у 1904 р. Галицьке мисливське товариство звертало увагу намісника Галичини на проблеми галузі, які випливають із бездіяльності місцевих органів державної влади. Воно висунуло вимогу, щоб повітова влада енергійно втручалась у вирішення проблем мисливства, чітко виконувала Мисливський закон. Керівництво товариства відзначало, що серед найбільших проблем - недотримання владою вимог законодавства при наданні в користування мисливських угідь, відсутність дієвого контролю за дотриманням законодавства, зловживання при видачі мисливських квитків, відсутність дієвого контролю за дотриманням термінів полювання на певні види дичини, боротьбою з браконьєрством, нелегальною торгівлею дичиною, недопущенням у мисливські угіддя собак. Також товариство звертало увагу намісництва на те, що представники (делегати) товариства повинні були виступати експертами старост при вирішенні питань, пов'язаних із мисливством.

Розглянувши звернення, Галицьке намісництво своїм розпорядженням № 108.358 (Львів, 13 серпня 1904 р.) за підписом намісника графа А. Потоцького звернулося до всіх старост Галичини із такими вимогами:

- запрошувати представників (делегатів) Галицького мисливського товариства консультантами при ухваленні рішень, що стосуються мисливського господарства;

- старости повітів повинні взяти під особистий контроль: надання в користування мисливських угідь, дотримання правил полювання, складання присяги мисливськими охоронцями, видачу мисливських квитків; контролювати мисливські угіддя для запобігання випадкам браконьєрства та дотримання правил торгівлі дичиною [19, с. 209]. Також товариство лобіювало зміни до тогочасного мисливського законодавства, щоб конфісковану зброю у браконьєрів направляти повітовій владі, а не змінам. На думку товариства, ці зміни зможуть запобігти корупції, оскільки державна виконавча гілка влади більш відповідально ставиться до виконання своїх обов'язків, ніж органи місцевого самоврядування [20, с. 30].

Слід вказати, що у кожному повіті серед членів Галицького мисливського товариства обирали делегата, який відповідно до своїх посадових обов'язків повинен був наглядати за всіма мисливськими справами у своїй частині повіту. До його обов'язків входив контроль за діями повітової влади в частині точного виконання вимог мисливського законодавства, а у випадку зловживань слід було повідомляти керівництво товариства та інформувати журнал «Ловець» [10, с. 41-42].

Із розпадом Австро-Угорської імперії на території Другої Речі Посполитої організовується Малопольське мисливське товариство, яке стало спадкоємцем Галицького мисливського товариства. Із тогочасних публікацій довідуємося, що товариство було не задоволене діями керівника Сколівського повіту, який порушував вимоги законодавства при видачі мисливських квитків та дозволів на зброю [21, с. 2-3]. Отже, розглянуті проблеми та корупційні діяння й надалі мали місце.

Висновок

Встановлено, що корупційні дії уповноважених осіб органів державної влади Галичини не сприяли ефективному розвитку мисливського господарства. Виявлено, що найбільше невдоволення суспільства викликали ухвалення рішення щодо надання в оренду права полювання, коли переможця аукціону визначали всупереч тогочасному законодавству. Також корупційні прояви мали великий вплив на вирішення судових рішень при відшкодуванні збитків, завданих мисливськими тваринами сільськогосподарським виробникам, притягнення порушників правил полювання до відповідальності та й самих мисливських охоронців при порушенні виконання службових обов'язків. Громадські мисливські організації вживали відповідних заходів із метою зменшення корупційних дій при застосуванні законодавства у галузі мисливського господарства.

Список використаних джерел

1. Проців О. Р. Соціально-економічне значення оренди мисливських угідь в Австро- Угорській імперії на початку ХХ століття / О. Р. Проців // Науковий вісник НЛТУ : зб. наук.- техн. пр. Вип. 19.10. - Л., 2009. - С. 303 - 311.

2. Prawo polowania // Zwiqzek chlopski. - 1895. - № 30. - S. 259 - 260.

3. L. 3755/VII. a. Stanislawow, dnia 16. maja 1923.Sprawy gospodarstwa lowieckiego. Okolnlk Nr. 87/23. Do wszystkich Panow Starostow // Dziennik urzedowy wojewodztwa Stanislawskiego. - 1923. - № 11. - S. 10 - 12.

4. Posiedzenie 1-36 // Stenograficzne sprawozdania z pierwszej sesyi dziewiqtego peryodu Sejmu krajowego Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskie z roku 1908 od 15 wrzesnia do 5 listopada 1908. - Lwow, 1908. - 2308 s.

5. Posiedzenie 24-39 // Stenograficzne sprawozdania z trzeciej sesyi osmego peryodu Sejmu krajowego Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskie z roku 1907 od 16 wrzesnia do 12. pazdziernika 1907. - Lwow, 1907. - S. 1920.

6. Проців О. Р. Мисливство в Галичині в контексті трансформації суспільства / О. Р. Проців // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - О., 2009. - С. 188 - 191.

7. Posiedzenie 17-49 // Stenograficzne sprawozdania z pierwszej sesyi osmego peryodu Sejmu krajowego Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskie z roku 1902/3 od 29. grudnia 1902 do 3 listopada 1903. - Lwow, 1903. - S. 2012.

8. Wiec chtopski we Lwowie // Zwiqzek chtopski. - 1894. - № 14. - S. 118.

9. Stenograficzne sprawozdania z trzeciej sesyi osmego peryodu Sejmu krajowego Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskie z roku 1913/1914 od 5.grudnia 1913 do 14. marca 1914. - Lwow, 1914 - S. 439 - 440.

10. Krogulski S. Pot wieku: Zarys dzialalnosci Matopolskiego towarzystwa towieckiego 1876 - 1926 / Seweryn Krogulski. - Lwow : Malopolskie towarzystwo lowieckie, 1929. - S. 41 - 42.

11. Pawlik S. Handel zwieryzunq, rybami i rakami w Galicyi // bowiec. - 1899. - № 1. - S. 2 - 6.

12. O organizacji strazy lowieckiej // bowiec. - 1908. - № 1. -- S. 3, 4.

13. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wisla, 1898. - 48 s.

14. Kalendarz mysliwski na 1934 rok. - Warszawa : Polski zwiqzek Stowarzyszen lowieckich, 1934. - S. 203 - 204.

15. Ustawa z dnia 19 listopada 1882 o niektorych srodkach ku podniesieniu rybactwa na wodach srodkrajowych // bowiec. - 1883. - № 10. - S. 155 - 156.

16. Sprawozdanie z obrad XVIII. Zjazdu lowieckiego // bowiec. - 1913. - № 12. - S. 134 - 135.

17. де Новіна Лучаковський М.-Б. З Галицьких Ловищ (мисливські спогади) / Микола- Богдан де Новіна Лучаковський. - Мюнхен, 1973. - С. 35.

18. Санкович М. Ворохта історія, люди, традиції / М. Санкович. - Ворохта - Надвірна : ЗАТ «Надвірнянська друкарня, 2001. - С. 58.

19. Okolnik do wszystkich panow c.k. starostow // bowiec. - 1904. - № 18. - S. 209.

20. Nowy projekt ustawy lowieckiej // bowiec - 1896. - № 2. - S. 30.

21. Ze Skolego // bowiec. - 1922. - № 4. - S. 2 - 3.

Размещено на Allbest.ru