Конституційно-правові основи участі Президента України у регулюванні шлюбу і сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційно-правові основи участі Президента України у регулюванні шлюбу і сім'ї

Особливе місце в системі органів державної влади, що забезпечують конституційно- правове регулюванні шлюбу і сім'ї, належить Президентові України. Проте безпосередньо функція Президента України у сфері регулювання шлюбу і сім'ї конституційно не визначена. Вона випливає з його правового статусу, який наділяє Президента України повноваженнями, згідно з якими він впливає на діяльність всіх органів державної влади.

Роль Президента України у регулюванні шлюбу і сім'ї полягає у тому, що він, відповідно до Конституції України: а) є гарантом конституційних прав і свобод людини і громадянина, тому зобов'язаний забезпечувати державну охорону сім'ї, дитинства, материнства і батьківства, соціальний захист та достатній життєвий рівень сімей (ст. 102); б) забезпечує національну безпеку України, тому повинен вживати всіх необхідних заходів по усуненню загроз стабільності в соціальній сфері суспільства, зокрема: неефективної державної політики з подолання бідності; розбалансованої системи соціального захисту населення; загострення демографічної ситуації; зростання дитячої бездоглядності, безпритульності, бродяжництва (ч. 1 ст. 106) [1].

Теоретичним підґрунтям дослідження послужили наукові праці таких учених- правознавців: С. Вакуленка [2], Г. Кришталь [3], Л. Мельничук [4], А. Мішина [5], С. Ничипоренко [6], І. Семенець-Орлової [7], І. Чеховської [8] та інших.

Незважаючи на значний науковий доробок з цієї проблематики, кожен із дослідників проблем шлюбу і сім'ї звертав увагу лише на окремі її аспекти у сферах цивільного, сімейного чи адміністративного права. Практично поза увагою залишився конституційно-правовий механізм участі Президента України у регулюванні шлюбу і сім'ї, що і стало метою статті.

Зміст цього напряму діяльності Президента України передають щорічні і позачергові послання до Верховної Ради України (п. 2 ч. 1 ст. 106 Конституції України), в яких викладено позицію Глави держави з основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики або інформацію про важливі рішення, прийняті відповідно до його конституційних повноважень.

Доцільно зазначити, що президентські послання визначають пріоритетні напрями у забезпеченні сімейної політики [9; 10]. Однак ці напрями в історії незалежної України не були послідовними та часто залежали від визначеного Президентом країни політичного курсу.

Так, у 2001 - 2004 роках пріоритетом Президента України Л. Кучми була політика, що спрямовувалася на підтримку молодих сімей, на якнайшвидшу економічну стабілізацію сімей, подолання бідності в контексті політики соціально-економічних перетворень та стратегії реформ.

Президент В. Ющенко розпочав свою президентську кар'єру з ігнорування конституційної вимоги про президентські послання (у 2006 році не звертався до Верховної Ради України із щорічним Посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України), тому парламент прийняв спеціальну постанову, якою звернув увагу Президента на невиконання ним його конституційних повноважень. Тоді у 2009 році у відповідь парламенту було виголошене послання Президента, яке мало власну назву «Рух уперед». У своєму посланні Глава держави зосередив увагу на питанні збільшення народжуваності та покращення тендерної рівності.

За часів правління В. Януковича пріоритетними стали соціально-економічні відносини, тому у травні 2013 року була прийнята «Державна цільова соціальна програма підтримки сім'ї до 2016 р.», яка поставила за мету підвищення соціального захисту сімей, які опинились у складних життєвих обставинах [11].

Нині увага Президента України П. Порошенка спрямована на забезпечення вирішення нагальних питань соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей. Зокрема, у п. 2 Указу Президента України від 18.03.2015 р. № 150/2015 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції» визначено порядок забезпечення житлом сімей учасників бойових дій, які загинули (померли) під час проходження служби в районі проведення антитерористичної операції, у разі потреби поліпшення житлових умов та інше [12]. Виходячи з цього, представляється необхідним відновлення гуманістично-патріотичної складової сімейної політики, адже нині вона перевантажена загально-соціальними проблемами. При цьому не можна залишати поза увагою популяризацію сімейних цінностей, пропаганду раціональної статевої поведінки, підготовку молоді до сімейного життя тощо.

Важливу роль у забезпеченні конституційних повноважень Президента України відіграє створена відповідно до п.28 ч.1 ст. 106 Конституції України Адміністрація Президента України. Цей орган згідно з п.1 Положення про адміністрацію Президента України (затверджене Указом Президента від 02.04.2010 р. № 504/2010, поточна редакція - Указ Президента від 05.07.2016 р. № 283/2016) є постійно діючим допоміжним органом.

У контексті досліджуваної проблеми важливим видається те, що Адміністрація здійснює: аналіз соціальних, гуманітарних та інших процесів, які відбуваються в Україні і світі та готує за його результатами для подання на розгляд Президентові України пропозиції з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави, спрямованої на забезпечення додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; контроль за виконанням указів та розпоряджень Президента України; аналіз актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, рішень голів місцевих державних адміністрацій; організовує розгляд звернень громадян та інше.

Важливе значення для розвитку системи соціального захисту сім'ї, дітей та молоді має Указ Президента України «Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини» від 11.08.2011 р. № 811/2011 (у редакції Указу Президента від 15.09.2015 р. № 528/2015) [13]. Згідно з Указом здійснення Президентом України повноважень щодо забезпечення додержання конституційних прав дитини забезпечується Уповноваженим Президента України з прав дитини. Указом затверджено Положення про Уповноваженого з прав дитини, створено окремий структурний підрозділ Адміністрації Президента України - відділ забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини та на виконання п.6 Положення про Уповноваженого Президента України з прав дитини розпорядженням Глави Адміністрації Президента України від 14.11.2011 р. № 105 - Громадську консультативну раду з питань захисту прав дитини.

Основними завданнями Уповноваженого Президента України з прав дитини є: постійний моніторинг додержання в Україні конституційних прав дитини, виконання Україною міжнародних зобов'язань у цій сфері та внесення в установленому порядку Президентові України пропозицій щодо припинення і запобігання повторенню порушень прав і законних інтересів дитини; внесення Президентові України пропозицій щодо підготовки проектів законів, актів Президента України з питань прав та законних інтересів дитини; здійснення заходів, спрямованих на інформування населення про права та законні інтереси дитини.

Для виконання цих завдань Уповноважений має право брати участь в опрацюванні проектів законів, актів Президента України з питань прав та законних інтересів дитини; відвідувати спеціальні установи для дітей, заклади соціального захисту дітей та інші заклади, в яких перебувають діти; звертатися до державних органів щодо сприяння вирішенню питань, віднесених до компетенції Уповноваженого та одержувати від них необхідну інформацію, документи і матеріали; вивчати стан роботи із соціально-правового захисту дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах для дітей і закладах соціального захисту дітей; взаємодіяти з організаціями, у тому числі міжнародними, з питань захисту прав та законних інтересів дитини та деякі інші. Будучи найбільш наближеним до дитини, Уповноважений має також можливість оперативно реагувати на факти порушення прав дитини, особисто беручи участь у відновленні її прав, залучаючи до цього необхідних спеціалістів та експертів.

Так, нещодавно з ініціативи Уповноваженого, за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США та Офісу Ради Європи в Україні, громадської організації «Телекритика» було організовано круглий стіл «Діти на телебаченні: як висвітлювати та дотримуватися правил» з причини порушення прав дитини в ток-шоу СТБ «Один за всіх». Серед ряду пропозицій круглого столу треба виокремити вимогу стосовно дотримання ст. 57 Закону «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до якої кожен телеканал повинен мати у наявності редакційний статут та редакційну раду (склад редакційних рад на 50 % формує засновник, на 50 % - творчий колектив). Цей редакційний статут відповідно до закону має містити норми щодо захисту прав неповнолітніх [14].

Аналіз реакції на зауваження і приписи з боку Уповноваженого свідчить про важливість визначення конституційних основ реалізації його повноважень. Адже згідно з п. 4 «Положення про Уповноваженого Президента України з прав дитини» він має право звертатися до державних органів щодо виявлених фактів порушень прав та законних інтересів дитини, але водночас не закріплено обов'язок державних органів реагувати на ці звернення. Тобто, на сьогодні це питання в нормативно-правових актах ще не вирішене.

Відповідно до Указу Президента України від 25.01.2012 р. № 32/2012 «Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» при Президентові України створена Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства, адже у країнах розвиненої демократії громадянське суспільство виступає рівноправним партнером держави у вирішенні соціально-економічних, гуманітарних і політичних завдань. Ці країни системно залучають громадян та їх об'єднання до формування та реалізації державної політики в усіх сферах, що дозволяє, по-перше, звільняти державу від реалізації окремих надмірно обтяжливих для неї соціальних завдань із збереженням високих соціальних стандартів для населення (так, у Німеччині залучення громадських організацій дозволяє заощаджувати 30 - 37 % вартості таких послуг для держави) і, по-друге, підвищувати якість політичних і публічно-правових рішень через повніше врахування потреб населення, альтернатив і можливих наслідків рішень.

На сьогодні в Україні є проблеми, які перешкоджають реалізації громадських ініціатив та діяльності громадських об'єднань (про це зазначено в аналітичній записці «Основні тенденції та проблеми реалізації «Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки»). Тому у зазначеному документі запропоновано рекомендації органам влади щодо удосконалення вироблення та реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні задля залучення представників громадянського суспільства (включно із волонтерами) до надання соціальних, медичних та освітніх послуг [15].

Висновки

Підсумовуючи сказане вище, можна констатувати, що:

- інституційна система регулювання питань шлюбу і сім'ї має багаторівневий характер. Центральне місце в ній належить Президенту України як суб'єкту формування і реалізації цього напрямку діяльності;

- тенденція зміни напрямів формування державної сімейної політики в Україні свідчить про нестабільність політичного курсу Глави держави, що зафіксований у щорічних посланнях Президента: від політики, що спрямовувалася на економічну стабілізацію сімей, до збільшення народжуваності, покращення тендерної рівності та соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей.

Сьогодні інститут послань Президента України знаходиться у стані реформування. Це стосується як його інституційної складової (визначення суб'єктів підготовки послань), так і процедурної складової (встановлення форм, методів, механізмів підготовки) послань;

- для регулювання питань шлюбу і сім'ї утворено: а) інститут Уповноваженого Президента України з прав дитини (відділ забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини Адміністрації Президента України та Громадська консультативна рада з питань захисту прав дитини), який має змогу оперативно реагувати на факти порушення прав дитини.

- Проте досі не визначені конституційні основи реалізації повноважень Уповноваженого Президента України з прав дитини, тому і не закріплено обов'язок державних органів реагувати на ці звернення; б) Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства як рівноправного партнера держави у вирішенні соціально-економічних, гуманітарних і політичних завдань, -правових рішень завдяки врахуванню потреб населення.

Список використаних джерел

1. Вакуленко С. М. Оптимізація сімейної політики в умовах сучасного українського суспільства : автореф. дис. ... канд. соціол. наук : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / С. М. Вакуленко. - Харків, 2007. - 20 с.

2. Кришталь Г Сімейна політика в ЄС - приклад Польщі // Інститут родини та подружнього життя УКУ [Електронний ресурс] / Г Кришталь. - Режим доступу: http: //family-institute.org.ua

3. Мельничук Л. М. Європейський досвід реалізації сімейної політики / Л. М. Мельничук // Університетські наукові записки. - 2007. - № 4 (24). - С. 432 - 437.

4. Мішин А. Державна сімейна політика як цілісна науково-практична проблема / А. Мішин // Вісник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. - 2010. - № 1 - 2. - С. 17-22.

5. Ничипоренко С. В. Молодіжна сімейна політика в Україні / Ничипоренко С. В. - Умань : Видавець «Сочінський», 2011. - 217 с.

6. Семенець-Орлова І. А. Сімейна політика: проблема наукової дефініції [Електронний ресурс] / І. А. Семенець-Орлова. - Режим доступу: http://www.rusnauka.eom/7 NMIW 2011/ Politologia/7_74867.doc.ht.

7. Чеховська І. В. Співвідношення соціальної і сімейної політики: деякі теоретичні і практичні аспекти / І. В. Чеховська // Право та управління. - 2011. - № 1. - С. 465 - 474.

8. Конституція України від 28 червня 1996 р. Редакція від 22.02.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

9. Жиляєв І. Б. Послання президента як інструмент державної політики / Ігор Жиляєв // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журнал. - 2006. - Вип. 2-4. - С. 394 - 406.

10. Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws

11. Про затвердження Державної цільової соціальної програми підтримки сім'ї до 2016 року: Постанова Кабінету Міністрів України: від 15.05.2013 р. № 341 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov.ua/laws/show.

12. Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції Президент України; Указ від 18.03.2015 р. № 150/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws.

13. Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини: Указ Президента України від 11 серпня 2011 р. № 811/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 63. - Ст. 2494.

14. «Один за всіх», ГО «Телекритика», Нацрада, СТБ, діти і телебачення, круглий стіл, медіа і діти, права дітей, ток-шоу «Права дітей і телебачення: як захищати, а не порушувати» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/kids/ prava

15. Основні тенденції та проблеми реалізації «національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки» : аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles

Размещено на Allbest.ru