Проблемні питання оформлення результатів підготовчого судового провадження в кримінальному процесі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання оформлення результатів підготовчого судового провадження в кримінальному процесі України

Постановка проблеми

Сучасні процеси оптимізації кримінального провадження в цілому, та судочинства у кримінальних справах, зокрема, мають об'єктивний характер. Згідно визначених в державі стратегічних нормативно-правових актів (Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020», Позачергове послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України», Програма діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційна угода) в межах конституційної реформи та верховенства права (за Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого постановою Верховної Ради України від 04.06.2015 р. № 509-УШ) в країні відбувається ряд реформ, які зачіпають і кримінальний процесуальний закон, та сприяють боротьбі із злочинністю, зокрема, і судова реформа.

Підготовче судове провадження є початковою стадією судового розгляду і, по суті, від нього залежить подальший рух кримінального провадження. За даними судової статистики щорічно кількість судових рішень, ухвалених у підготовчому судовому засіданні в кримінальному провадженні, коливається в межах 26-33 тис. (без урахування справ, призначених до судового розгляду). Так, упродовж 2016 року згідно з КПК до місцевих судів надійшло понад 892,3 тис. матеріалів кримінального провадження (із них 116,7 тис. справ кримінального провадження); при цьому, кількість рішень, ухвалених під час підготовчого провадження, становила 29,4 тис. У I кварталі 2017 року на розгляді місцевих загальних судів перебувало 301,3 тис. кримінальних проваджень (справ), з них 2,3 тис. не призначено до підготовчого провадження понад 5 діб [1].

Початок судового провадження в кримінальному процесі у законодавчому розумінні зазнав чимало змін, навіть в межах одного кодифікованого акта (Кримінально- процесуального кодексу України (далі - КПК) 1960 року), у тому числі, й у КПК 2012 року. Як в теоретичному, так і в практичному аспектах, деякі положення цього процесуального інституту є дискусійними, не мають єдиного правозастосування, становлять інтерес у законотворчій діяльності. Тому вивчення його положень не втрачає сенс.

Оскільки підготовче судове провадження є найбільш новелізованим у вітчизняному кримінальному процесуальному законі, то об'єктивно у правозастосовній практиці виникають певні непорозуміння, дискусійні питання, зумовлені як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. Це пов'язано, насамперед, із законодавчими прогалинами і колізіями, а також із неоднозначним тлумаченням правозастосовниками норм кримінального процесуального закону. Такий стан актуалізує дослідження цієї стадії кримінального провадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання піднімаються у декількох напрямках: вченими і дослідниками у наукових доробках; суддями і прокурорами, що відображається у рекомендаціях вищих судових інстанцій; законотворцями - при розробці законопроектів про внесення змін і доповнень до КПК в частині проведення підготовчого судового засідання та інших суміжних питань.

Після набуття чинності новим КПК України окремі аспекти підготовчого судового провадження розглядаються у наукових публікаціях такими вітчизняними вченими, як: В. Г. Гончаренко, О. В. Єні, О. В. Капліна, В .В. Колодчин, В. А. Крушинський, М. О. Лобойко, Л. Г. Матієк, В. О. Попелюшко, В. О. Рожнова, Н. П. Сиза, М. Є. Шумило та ін. Досліджувана частина судового провадження згадується в монографічних працях О.В. Ігнатюка (2013 р.) [2], О. В. Калужинського (2015 р.) [3]. Комплексна дисертаційна робота на тему «Підготовче провадження в кримінальному процесі України» виконана О. Ф. Шминдрук (2016 р.) [4]. Праці цих вчених та аналіз судової практики покладено в основу підготовки цієї статті.

Найбільш обговорюваними проблемами у досліджуваному аспекті можна назвати: відсутність однакового розуміння складу суду і його повноважень (прав і обов'язків) у підготовчому судовому засіданні; неоднозначність застосування інституту угоди та процедури її затвердження (зокрема, при неявці тієї чи іншої сторони кримінального провадження); неможливість якісного дослідження і оцінки доказів; неурегульованість підстав відкладення підготовчого судового засідання; невизначеність початку відліку терміну призначення підготовчого судового засідання та необхідності його оформлення у виді ухвали; відсутність єдиної практики вирішення питання долучення до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування, наданих прокурором, оцінки їх доказового значення та здійснення доказової діяльності в цілому; можливість/неможливість проведення слідчих (розшукових) дій при поверненні обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору; неоднозначність судової практики щодо повернення обвинувального акта прокурору з підстави невідповідності реєстру досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК; недотримання суддями процесуальних правил проведення підготовчого судового засідання та оформлення його результатів (зокрема, щодо призначення судового розгляду, повернення обвинувального акта та інших документів для визначення підсудності тощо).

Метою цієї публікації обрано розкриття лише одного з багатьох проблемних питань підготовчого судового провадження - оформлення його результатів.

Виклад основного матеріалу

Процесуальні рішення оформлюються відповідними ухвалами. Судова практика оформлення ухвал надзвичайно розрізнена, навіть в межах одного суду існують різні підходи до оформлення ухвал. Такий висновок можна зробити, вивчивши судові рішення цієї стадії кримінального провадження, відкриті для доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень [5].

Насамперед, слід звернути увагу на назву судового рішення. Непоодинокі випадки, коли ухвали суду про призначення судового розгляду постановляють іменем України. Наприклад, таким чином постановлено ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 7 жовтня 2013 року (справа № 661/3376/13-к), а ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2013 року (справа № 739/1121/13-к) названо «Ухвала призначення до судового розгляду».

Відповідно до ст. 371 КПК, яка регулює порядок ухвалення судових рішень, їх форму, суд ухвалює вирок іменем України. Щодо такого виду судового рішення як ухвала суду, то Кодексом не передбачено, що суд постановляє ухвалу іменем України. Тому практику постановлення ухвал про призначення судового розгляду іменем України називають хибною.

Відповідно до ст. 372 КПК ухвала, що викладається окремим документом, складається з: вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Проаналізувавши зміст ухвал судів про призначення судового розгляду, можна зробити висновок про відсутність єдиної процесуальної форми та порушення вимог ст. 372 КПК щодо її змісту. Наприклад, 24 вересня 2013 року Міловський районний суд Луганської області в ухвалі про призначення судового розгляду зазначив, що суд у складі головуючого - судді Оробцової Л. О., при секретарі Потапченко О. А., за участю прокурора Бражника В. І., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. В ухвалі Новокаховського міського суду Херсонської області від 7 жовтня 2013 року суд зазначив: «розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України». Вступна частина ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2013 року сформована наступним чином: «Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Іващенка А. І. секретаря - Шевкун О. Є., за участю прокурора - Лугової О. М., адвоката ОСОБА_1 по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України».

Трапляються випадки неоднакових за змістом ухвал в одному і тому ж місцевому суді. Так, наприклад, в Долинському районному суді Івано-Франківської області суддями постановлені різні за змістом ухвали про призначення судового розгляду: «1. Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді - Пулика В. В., з участю: секретаря судових засідань - Оленяк С. І., прокурора - Назарчука В. Й., обвинуваченого - Д., розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням Д. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України. 2. Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І. І., за участю секретаря Оленюк Т. В., прокурора Долинської міжрайонної прокуратури Мосюк Б. В. обвинуваченого Дидяка Т. Я., розглянув матеріали про обвинувачення: гр. Д., 01.04.1989 року народження, уродження м. Тіхвін Ленінградської області Російської Федерації, жителя с. Кропивник Долинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, в минулому 22.07.2011 року судимого Долинським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі з випробуванням - іспитовий строк два роки, за ст. 185 ч. 2 КК України. 3. Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області

Монташевич С. М., за участю секретаря Менделяк А. І., прокурора Долинської міжрайонної прокуратури Безбородька Т. М., обвинуваченого П., захисника І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього документи про обвинувачення гр. П. 17.10.1989 р. н., уродженця та жителя м. Долина вул. Обліски, Івано-Франківської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 4. Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді - Тураш В. А., секретаря судових засідань - Лукань О. З., прокурора - Гриненко А. В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього документи про обвинувачення гр. В., 03.10.1990 р. н., уродженця та жителя вул. Ставище, с. Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України».

Актуальним залишається питання необхідності зазначення у вступній частині ухвали про призначення судового розгляду предмету розгляду - обвинувального акта чи кримінального провадження, повних анкетних даних обвинуваченого (дати та місця народження, освіти, місця реєстрації та проживання тощо).

Не потребує зазначення в ухвалі суду додаткових відомостей про обвинуваченого, а саме: громадянства, освіти, сімейного стану, попередніх судимостей та інших відомостей, оскільки такі відомості, відповідно до ч. 2 ст. 374 КПК, зазначаються у вироку суду.

У мотивувальній частині ухвали про призначення судового розгляду обов'язково слід зазначати дату надходження до суду обвинувального акта, його відповідність вимогам КПК, висновок щодо підсудності кримінального провадження, відсутності підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 ч. 1-2 ст. 284 КПК України; наявність клопотань про здійснення виклику до суду для допиту; витребування речей/документів та перелік осіб, що викликаються, перелік речей/документів, а також підстави задоволення клопотань.

Судді часто при постановленні ухвал не зазначають підсудність кримінального провадження. Проведений О. Ф. Шминдрук аналіз змісту ухвал про направлення кримінального провадження до відповідного суду для визначення підсудності показав, що зміст резолютивної частини різними судами викладається по-різному. Так, у резолютивній частині ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 10 березня 2015 року зазначено: «Звернутись до апеляційного суду Рівненської області з поданням про направлення кримінального провадження з обвинувачення Особи 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, для визначення підсудності за Рівненським міським судом Рівненської області» [4, с. 127]. На підставі вказаної ухвали головою Острозького районного суду Рівненської області було підготовлено відповідне подання до апеляційного суду Рівненської області про вирішення питання про направлення кримінального провадження за підсудністю. Натомість у резолютивній частині ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року зазначено: «Кримінальне провадження з обвинувачення Особи 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364-1 КК України, направити до Апеляційного суду м. Києва для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах своєї юрисдикції» [4, с. 128]. Друге із наведених рішень видається більш правильним, оскільки, по-перше, рішення такого характеру повинні прийматися у формі ухвал, по-друге, підсудність конкретному суду визначає не місцевий, а апеляційний суд, а по-третє, підсудність пов'язується не з процесуальним документом, а з властивостями кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК.

За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Інформаційним листом ВССУ [6] передбачено, що у мотивувальній частині ухвали зазначається короткий зміст результатів проведення підготовчого судового засідання, зокрема, щодо відсутності перешкод призначення судового розгляду (підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК відсутні), узагальнений виклад позицій учасників судового провадження щодо можливості його призначення, заявлених під час підготовчого судового засідання клопотань та результатів їх розгляду, визначення порядку судового розгляду (відкрита чи закрита форма засідання), мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався.

У резолютивній частині ухвали зазначається дата, час та місце проведення судового розгляду, склад суду (проведення судового розгляду кримінального провадження суддею одноособово, колегіально або судом присяжних), який здійснюватиме судовий розгляд, у відкритому чи закритому судовому засіданні він здійснюватиметься; про виклик у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, витребування речей/документів, застосування запобіжного заходу

Проходження практики в Ірпінському міському суді Київської області дозволило особисто дослідити дотримання процедури підготовчого судового засідання у кримінальних провадженнях та оформлення відповідних рішень суду.

У період з 01.01.2016 р. по 01.09.2017 р. виявлено більше 1100 ухвал, прийнятих на підставі ст. 314 КПК. Більшість з них про призначення підготовчого судового засідання, друге місце займають ухвали про призначення судового розгляду, 218 ухвал - про повернення матеріалів кримінального провадження, зокрема, обвинувального акта, прокурору, 3 ухвали - про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності; інституту угоди торкаються три ухвали, жодна з яких не затверджує угоду (2 - про відмову у затвердженні угоди про примирення і 1 - про направлення угоди про визнання винуватості прокурору для продовження досудового розслідування (справа № 367/2912/16-к)); декілька ухвал зобов'язують орган пробації підготувати досудову доповідь (справа № 367/2904/15-к, справа № 370/155/16-к); ухвали про направлення для визначення підсудності не виявлено. Є колегіальні ухвали про призначення підготовчого судового засідання (справа № 367/8629/16-к, справа № 367/1861/17) і про відкладення підготовчого судового засідання з підстави неявки обвинуваченого (справа № 369/3810/13-к, справа № 367/6016/16-к, справа № 367/8743/16-к), а є і про прийняття справи до свого провадження, із мотивацією, що до суду надійшов обвинувальний акт (справа № 367/7369/16-к).

Стосовно оформлення досліджених ухвал можна зауважити наступне. Як і в судовій практиці по країні, в Ірпінському міському суді неоднаково підходять до прийняття цих рішень у підготовчому судовому провадженні іменем України (справа № 367/3633/17, справа № 367/3966/17) і без вказівки на це (справа № 367/7659/15-к), залежно від того чи іншого судді. Існують ухвали із назвою про призначення підготовчого судового засідання (іменем України або ні, справа № 367/5881/16-к) і просто ухвали (справа № 367/7659/15-к); із деталізацію у резолютивній частині, відносно якої особи призначається підготовче судове засідання або судовий розгляд (справа № 367/5600/16-к) і без деталізації.

Досить часто при призначенні судового розгляду вказують на ст. ст. 314-317 КПК, без зазначення конкретної їх частини (справа № 367/4409/16-к, справа № 367/5027/16-к, справа № 367/831/16-к).

Повернення обвинувального акта прокурору відбувається, здебільшого, у зв'язку з відсутністю анкетних даних обвинувачених, на підставі п. 5, п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК. При цьому, використовуються різні підходи до визначення строку, що надається прокурору для усунення недоліків: 7 днів (справа № 367/849/15-к, справа № 367/849/15-к), 10 днів (справа № 367/871/15-к, справа № 367/5021/16-к), 15 днів (справа № 367/5709/14-к, справа № 367/6338/14-к), місяць (справа № 367/1981/16-к, справа № 367/1819/16-к, справа № 367/5701/14-к ). Також є ухвали без вказівки такого терміну (справа № 367/5300/15-к, справа № 367/1969/14-к). Окрім того, зустрічаються рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору з мотивів його невідповідності ст. 291 КПК України (справа № 367/1969/14-к).

У резолютивній частині ухвал судді по-різному вживають слова «постановив» або «ухвалив». Разом з тим, усі ухвали містять вказівку на їх оскарження/не оскарження.

Висновок

суд кримінальний провадження

Підводячи підсумок, слід зазначити, що відсутність єдиних стандартів щодо форми і змісту ухвал впливає на якість та ефективність судового розгляду Тому на даний час виникла необхідність розроблення методичних рекомендацій судам першої інстанції щодо порядку та процедури проведення підготовчого судового засідання із додатком, в якому доцільно визначити єдині стандарти для форм процесуальних документів - ухвал, прийнятих судом за результатами підготовчого судового засідання, зокрема ухвали про призначення судового розгляду

Список використаних джерел

1. Аналіз даних судової статистики щодо розгляду справ і матеріалів місцевими загальними судами, апеляційними судами областей, міста Києва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sc.gov.ua

2. Ігнатюк О. В. Судове провадження у першій інстанції в кримінальному процесі України : дис. ... канд. юрид. наук / О. В. Ігнатюк. - Ірпінь : УДФС, 2013. - 227 с.

3. Калужинський О. В. Оціночна діяльність судді у підготовчому провадженні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. В. Калужинський. - Л. : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2015. - 20 с.

4. Шминдрук О. Ф. Підготовче провадження в кримінальному процесі України : дис. ... канд. юрид. наук / О. Ф. Шминдрук. - К. : Акад. адвокат., 2016. - 220 с.

5. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: reye str.court. gov. ua/

6. Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України : Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 р. № 223 - 1430/0/4 - 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.zako n. rada. gov. ua

7. Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар / За заг. ред. проф. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. - К. : Юстиніан, 2012. - 1224 с.

Размещено на Allbest.ru