Щодо доцільності правової регламентації кримінального проступку в законодавстві України
Аналіз інституту кримінального проступку в кримінальному та кримінальному процесуальному законодавстві України. Доцільність створення такого інституту в Україні; імовірні негативні та позитивні наслідки; можливі шляхи реформування в зазначеному напрямі.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2018 |
| Размер файла | 25,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 343.21(477):34.03
Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України
Щодо доцільності правової регламентації кримінального проступку в законодавстві України
Т. Є. Дунаєва, кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу кримінального процесу, криміналістики та судоустрою
Анотація
кримінальний процесуальний проступок реформування
Дунаева Т. Є. Щодо доцільності правової регламентації кримінального проступку в законодавстві України
Стаття присвячена актуальним питанням інституту кримінального проступку в кримінальному та кримінальному процесуальному законодавстві України. Розглядаються доцільність створення такого інституту в Україні; імовірні негативні та позитивні наслідки; можливі шляхи реформування в зазначеному напрямі. Проаналізовано шість проектів законів України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження інституту кримінальних проступків» та проект Кодексу публічних правопорушень. Обґрунтовано доцільність запровадження цього інституту в сучасних умовах кримінального судочинства. Досліджено дізнання, досудове слідство та процесуальні особливості здійснення провадження по кримінальних проступках за КПК України (під час їх розслідування не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою). Робиться висновок, що для України є важливим використання кращого міжнародного досвіду у сфері забезпечення якості та ефективності законодавства. Зокрема, виокремлення інституту кримінальних проступків у законодавстві, на думку прихильників, може привести до: 1) швидкого дізнання і передачі до суду; 2) підвищення ефективності діяльності слідчих (розкриття особливо тяжких злочинів); 3) повернення довіри населення до органів кримінальної юстиції; 4) ефективного і якісного захисту особи, громадянського суспільства та держави від кримінальних правопорушень. На думку ж противників, упровадження інституту кримінального проступку в Україні може призвести до: 1) невідповідності Конституції України, де поняття кримінального проступку відсутнє; 2) погіршення захисту потерпілого та суб'єктів кримінальних проступків; 3) ускладнення кваліфікації злочинів, кримінальних проступків та адміністративних правопорушень, збільшення кількості помилок при їх розслідуванні та розгляді. Один із можливих варіантів вирішення питання кримінальних проступків противники впровадження інституту кримінального проступку вбачають у його виключенні з Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні від 15 лютого 2008 р. № 311 і з КПК України та виключенні судимості за злочини невеликої тяжкості.
Ключові слова: кримінальний проступок, кримінальне правопорушення, кримінальне законодавство, кримінально-процесуальне законодавство, кримінальне провадження.
Аннотация
Дунаева Т. Е. О целесообразности правовой регламентации уголовного проступка в законодательстве Украины
Статья посвящена актуальным вопросам института уголовного проступка в уголовном и уголовном процессуальном законодательстве Украины. Рассматриваются целесообразность создания такого института в Украине; возможные негативные и позитивные последствия; возможные пути реформирования в этом направлении. Проанализированы шесть проектов законов Украины «О внесении изменений в Уголовный и Уголовный процессуальный кодексы Украины о внедрении института уголовных проступков» и проект Кодекса публичных правонарушений. Обоснована целесообразность введения данного института в современных условиях уголовного судопроизводства. Исследованы дознание, досудебное следствие и процессуальные особенности осуществления производства по уголовным проступкам в соответствии с УПК Украины (во время их расследования не допускается применение мер пресечения в виде домашнего ареста, залога или заключения под стражу). Сделан вывод, что для Украины является важным использование лучшего международного опыта в сфере обеспечения качества и эффективности законодательства. В частности, выделение института уголовных проступков в законодательстве, по мнению сторонников, приведет к: 1) быстрому дознанию и передаче дела в суд; 2) повышению эффективности деятельности следователей (раскрытия особенно тяжелых преступлений); 3) возвращению доверия общественности к органам уголовной юстиции; 4) эффективной и качественной защите лица, гражданского общества и государства от уголовных правонарушений. По мнению же противников, внедрение института уголовного проступка в Украине может привести к: 1) несоответствию Конституции Украины, где понятие уголовного проступка отсутствует; 2) ухудшению защиты потерпевшего и субъектов уголовных проступков; 3) усложнению квалификации преступлений, уголовных проступков и административных правонарушений, увеличению количества ошибок при их расследовании и рассмотрении. Один из возможных вариантов решения вопроса уголовных проступков противники внедрения института уголовного проступка видят в его исключении из Концепции реформирования уголовной юстиции в Украине от 15 февраля 2008 г. № 311 и УПК Украины и исключении судимости за преступления небольшой тяжести.
Ключевые слова: уголовный проступок, уголовное правонарушение, уголовное законодательство, уголовное процессуальное законодательство, уголовное производство.
Annotation
Dunayeva T. Y. About thefeasibility of legal regulation of criminal offense under the law of Ukraine
The article is devoted the actual questions of institute of criminal misconduct in the criminal and of criminal procedure of statute of Ukraine. Consider the feasibility of establishing such an institution in Ukraine; likely negative and positive consequences; possible ways of reform in that direction. Six projects of Laws of Ukraine are analysed «About making alteration to Criminal and Criminal judicial the codes of Ukraine about introduction of institute of criminal misconducts» and project of Code of public offences. Expedience of introduction of this institute is grounded in the modern terms of criminal trial. An inquest, pre-trial investigation andjudicialfeatures of realization ofproduction, is investigational on criminal misconducts in accordance with by the Criminal Procedure Code of Ukraine (during their investigation application of measures of suppression is shut out as a home arrest, mortgage or keeping in custody). Drawn conclusion, thatfor Ukraine the use of the best international experience is important in the sphere of providing of quality and efficiency of legislation. In particular, the selection of institute of criminal misconducts in a legislation in opinion ofsupporters will result to in:1) rapid inquest and transmission of business in a court; 2) increase of efficiency of activity of investigators (on opening of especially grave crimes); 3) returning of trust ofpublic is to the criminal justice agencies; 4) effective and high-quality protecting ofperson, civil society and state, from criminal offences. To according to opponents of introduction of institute of criminal misconduct in Ukraine can result to in: 1) to disparity of Constitution of Ukraine where the concept of criminal misconduct absents; 2) worsening of defence ofvictim and subjects of criminal misconducts; 3) complication of qualification of crimes, criminal misconducts and administrative offences, increase of amount of errors at their investigation and consideration. One ofpossible variants of decision of question of criminal misconducts the «opponents» of introduction of institute of criminal misconduct see in his exception from Conception of reformation of criminal justice in Ukraine from February, 15, 2008 № 311 and from CPK of Ukraine, and to eliminate previous conviction for the crimes of small weight.
Кєу words: criminal misconducts, criminal offences, criminal law, criminal procedure, investigation, criminal proceedings.
Постановка проблеми. Політико-правові перетворення в Україні, передбачення нових процесів і тенденцій, які з'являються в державі, висувають нові вимоги, спрямовані на створення високоефективної, якісної правової системи, зокрема підготовку зважених законодавчих рішень, що відповідали б інтересам соціальних інституцій та забезпечували охорону прав та свобод людини.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема реформування законодавства про кримінальну відповідальність щодо введення до кримінального законодавства України інституту кримінального проступку була предметом досліджень багатьох українських учених. Її висвітлюють у своїх працях О. А. Банчук, Н. О. Гуторова, Л. М. Демидова, М. М. Дмитрук, І. Б. Коліушко, В. М. Куц, Л. М. Лобойко, В. О. Навроцький, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, П. В. Хряпінський, П. Л. Фріс та інші вчені. З аргументами «за» впровадження проступку в національне законодавство України виступали, зокрема, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін, М. І. Хавронюк. Аргументам «проти» цього присвятили свої роботи Л. М. Кривоченко, Г. С. Крайник.
Так, В. І. Борисов вважає, що першим кроком має стати прийняття Концепції запровадження інституту кримінального проступку в систему українського законодавства (указом Президента України або постановою Верховної Ради України), другим - перехід до практичного запровадження інституту кримінального проступку в систему законодавства України [1].
Постановка завдання. На сучасному етапі державотворення на виконання Концепції реформування кримінальної юстиції реалізується державна політика із гуманізації кримінальної відповідальності, яка полягатиме в трансформації кримінального, адміністративного та інших галузей законодавства України до сучасних вимог кримінального процесуального законодавства.
Метою статті є дослідження доцільності створення інституту кримінального проступку в Україні; ймовірних негативних та позитивних наслідків; можливих шляхів реформування в зазначеному напрямі, а також формування пропозицій з удосконалення чинного законодавства.
Виклад основного матеріалу дослідження. Перш за все слід звернутися до тлумачення проступку (від лат. delictum - провина, проступок) - це правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин. Класифікація кримінальних правопорушень та їх груповий поділ є в континентальній системі права і в сім'ї загального права. З огляду на досвід країн Європи кримінальне законодавство більшості цих країн передбачає два та три види кримінально караних діянь. Це, по-перше, злочин, по-друге - проступок, по-третє - порушення, які відрізняються за ступенем суспільної небезпеки, видом та розміром покарання тощо.
За період з 2008 р. по теперішній час на виконання Концепції реформування кримінальної юстиції від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 [2] було розроблено кілька проектів законів щодо кримінального проступку, а саме: 1) проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження інституту кримінальних проступків» від 26 лютого 2012 р. № 10126; 2) проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо введення інституту кримінальних проступків» від 3 березня 2012 р. № 10146; 3) частково у проекті Закону України від 12 грудня 2012 р. № 0894; 4) проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження інституту кримінальних проступків» від 17 жовтня 2013 р. № 3438; 5) проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації положень Кримінального процесуального кодексу України» від 16 квітня 2014 р. № 4712. Саме в останньому законопроекті запропоновано детально розроблену концепцію запровадження інституту кримінального проступку.
У висновку Верховного Суду України на проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» від 3 червня 2015 р. № 2897 зазначається, що в кримінальних кодексах більшості країн Європи, на відміну від Кримінального кодексу України (далі - КК України), міститься лише формальне визначення злочину (злочинного діяння) як діяння, передбаченого кримінальним законом, або ж немає жодної відповідної дефініції. Злочинні діяння класифікують по-різному. Злочини та проступки поділені в кримінальних кодексах таких країн, як Естонська Республіка, Королівство Іспанія, Литовська Республіка, Найсвітліша республіка Сан-Марино. Існує окремий закон у Республіці Польща, який регламентує кримінальну відповідальність за кримінальні проступки [3]. Слід додати, що розташування різновидів кримінально караних діянь у Кримінальному кодексі притаманне Федеративній Республіці Німеччина, Французькій Республіці та двом країнам Прибалтики (Латвійській Республіці та Литовській Республіці).
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків». Під час його засідання зазначалося, що метою законопроекту № 2897 [4] є реалізація державної політики із гуманізації кримінальної відповідальності, наслідком якої стануть суттєве зменшення кількості судимих осіб і осіб, які позбавлятимуться волі, та різке зниження рівня злочинності. Законопроект пропонує запровадити в Кримінальному кодексі поняття «кримінальні правопорушення», яке охоплює всі кримінально карані діяння, що поділяються на злочини та кримінальні проступки. При цьому низка діянь, які зараз визнаються адміністративними правопорушеннями та містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та Митному кодексі, «переносяться» до КК України та отримують «статус» кримінальних проступків (порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів (ст. 2129 КУпАП), порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму (ст. 21210 КУпАП), порушення митних правил (статті 468-485 Митного кодексу України) та ін.). Кримінальними проступками пропонують вважати такі злочини невеликої тяжкості, як умисне легке тілесне ушкодження, незаконне розголошення лікарської таємниці тощо. Висувають пропозицію запровадити дві системи кримінальних покарань: по-перше, за вчинення злочинів та проступків і, по-друге, диференційовану систему розмірів штрафів [5].
Законом у кримінальному праві визначають основні поняття таким чином: кримінальне правопорушення - це суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, проступок або злочин. Кримінальний проступок - це діяння, за яке передбачене покарання у виді арешту на строк не більше шести місяців, обмеження волі на строк до двох років або інше, більш м'яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злочин - це передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, за яке передбачене покарання більш суворе, ніж за вчинення проступку. Так, поняття «кримінальний проступок» пропонувалося ввести в законодавство України ще у 2008 р. шляхом створення і прийняття Кодексу про кримінальні проступки [6].
Як відомо, норма про кримінальний проступок у КК України відсутня, і дотепер жодного проекту закону щодо кримінального проступку не було прийнято, бо науковці і практики дискутують щодо питання, чи бути кримінальному проступку в кодексі чи в окремому законі.
Зокрема, майбутній Кодекс публічних правопорушень України [7] об'єднав би норми про відповідальність за злочини, адміністративні делікти і дисциплінарні правопорушення. Автори цього проекту Кодексу пропонують виключити з Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) норми, що передбачають особливості провадження щодо кримінальних проступків, та передбачити відповідальність за кримінальні проступки в окремому кодексі, який би мав матеріально-правову та процесуальну складові.
Аналіз законопроектів щодо кримінального проступку дозволив зробити висновок про те, що, незважаючи на всілякі перепони в прийнятті такого законодавчого акта, його прийняття сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів кримінальної юстиції та поверненню довіри населення до цих органів.
На думку противників, упровадження інституту кримінального проступку в Україні може призвести до: 1) невідповідності Конституції України, де поняття кримінального проступку відсутнє; 2) погіршення захисту потерпілого та суб'єктів кримінальних проступків; 3) ускладнення кваліфікації злочинів, кримінальних проступків та адміністративних правопорушень, збільшення кількості помилок при їх розслідуванні та розгляді тощо. Один із можливих варіантів вирішення питання кримінальних проступків противники впровадження інституту кримінального проступку вбачають у його виключенні з Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні від 15 лютого 2008 р. № 311 і з КПК України та виключенні судимості за злочини невеликої тяжкості.
У Коментарі Верховного Суду України до розділу Х Прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу України [8] зазначається, що положення КПК України, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки. Норми процесуального закону (про форму та порядок досудового розслідування кримінальних проступків, про вжиття заходів кримінального провадження тощо) регламентують порядок здійснення кримінального провадження кримінальних проступків. Так, наголошується, що визначення та перелік цих кримінальних правопорушень будуть надані в спеціальному законі України. Норми процесуального законодавства щодо кримінального провадження щодо проступків не діють, тому що такого закону 190 на день набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України немає.
У національній юридичній науці традиційно вважають, що процесуальні норми приводять у відповідність до матеріальних. У деяких країнах Близького Сходу та Азії є випадки, коли норма права була закріплена в КПК, а потім уже через кілька років вона була закріплена в КК. Національний законодавець у цьому випадку пішов саме цим шляхом. Тут можна говорити про «підсилення» (курсив мій. - Т. Д.) норми права.
У КПК України впроваджено категорію «кримінальні правопорушення», яка поділяється на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості [9]. Як відомо, поняття «кримінальний проступок» у КПК України відсутнє (норми кримінального процесуального права містять бланкетні норми, які відсилають до положень кримінального права, а тому поняття «кримінальний проступок» має визначатись у КК України), проте в ньому є процедура розгляду таких правопорушень, у тому числі і процедура спрощеного провадження. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування.
Слід зазначити, що в КПК України закріплене об'єднання відокремлених раніше стадій дізнання та досудового слідства в одну - досудове розслідування, що розпочинається з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов'язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому в процесі дізнання здійснюватиметься розслідування кримінальних проступків, а під час досудового слідства - розслідування злочинів [10].
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України «слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування».
О.В. Керевич визначає, що характерною рисою досудового розслідування кримінальних проступків є закріплення законодавцем
191у КПК України обмежень у використанні процесуальних засобів та заходів. Специфіка здійснення провадження по кримінальних проступках передбачає, що під час їх розслідування не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою. Ці обмеження вводяться у зв'язку з тим, що суспільна небезпечність кримінальних проступків, у порівнянні зі злочинами, менша, тому і процесуальний вплив на права та свободи людини повинен також бути меншим. Ще однією новацією КПК України є можливість прийняття судового рішення в спрощеному порядку, яке являє собою процедуру розгляду матеріалів кримінального провадження по суті без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Обвинувачена у вчиненні кримінального проступку особа отримає всі процедурні права і гарантії кримінального процесу, і до неї неможливо буде застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, результатом проведення досудового розслідування кримінальних проступків може бути укладання угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим або угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, які складатимуть понад 50% випадків. Слід наголосити, що особливістю інституту провадження в кримінальних проступках є заборона негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права людини [11, с. 529-531]. На нашу думку, така ситуація позитивно вплине на повернення довіри населення до органів кримінальної юстиції.
Деякі науковці вважають, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження інституту кримінальних проступків» або Кодексу публічних правопорушень буде гуманізоване законодавство, зокрема збільшиться кількість покарань у виді штрафів.
Висновки
Для України є важливим використання кращого міжнародного досвіду у сфері забезпечення якості та ефективності законодавства. Зокрема, виокремлення інституту кримінальних проступків у законодавстві, на думку прихильників, може привести до: 1) швидкого дізнання і передачі до суду; 2) підвищення ефективності діяльності слідчих (розкриття особливо тяжких злочинів); 3) повернення довіри населення до органів кримінальної юстиції; 4) ефективного і якісного захисту особи, громадянського суспільства та держави від кримінальних правопорушень. На думку ж противників, упровадження інституту кримінального проступку в Україні може призвести до: 1) невідповідності Конституції України, де поняття кримінального проступку відсутнє; 2) погіршення захисту потерпілого та суб'єктів кримінальних проступків; 3) ускладнення кваліфікації злочинів, кримінальних проступків та адміністративних правопорушень, збільшення кількості помилок при їх розслідуванні та розгляді. Одним із можливих варіантів вирішення питання кримінальних проступків противники впровадження інституту кримінального проступку вбачають у його виключенні з Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні від 15 лютого 2008 р. № 311 і з КПК України та виключенні судимості за злочини невеликої тяжкості.
Разом із тим лише комплексний підхід до проблеми введення інституту кримінального проступку до законодавства України є найбільш доцільним і потребує всебічного подальшого розвитку.
Перелік літератури
1. Борисов В. І. Проблеми запровадження у законодавство України інституту кримінального проступку. Проблеми впровадження інституту кримінального проступку (на основі проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо введення інституту кримінальних проступків» № 10136 від 03.03.2012): Всеукр. інтернет-конф. / ВГО «Асоц. кримінал. права» та Ін-т вивч. проблем злочинності НАПрН України. URL: http://ivpz.org/golovna-konferents (дата звернення: 14.03.2017).
2. Концепція реформування кримінальної юстиції в Україні: затв. Указом Президента України від 15 лют. 2008 р. № 311 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів”» . Офіц. вісн. Президента України. 2008. № 12. Ст. 486.
3. Висновок на проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків. Верховний Суд України. URL: http://www.scourt.gov.ua/dients/vsu/vsu.nsf/(print)/ 1D52E72137BD7841C2257E82003C4734 (дата звернення: 10.03.2017).
4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків: проект Закону України від 19.05.2015 № 2897. Верховна Рада України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55214 (дата звернення: 21.03.2017).
5. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків». Верховна Рада України. URL: http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/126857.html (дата звернення:
21.03.2017) .
6. Кримінальний проступок - спосіб пом'якшити відповідальність? Правова консультація. Все про закон в інтимних подробицях. URL: https:// www.pravoconsult.com.ua/shho-take-kriminalnij-prostupok-i-z-chim-jogo- yidyat-v-ukrayini/ (дата звернення: 23.03.2017).
7. Азаров Д. С. Розроблення Кодексу публічних правопорушень України: теоретичні та прикладні застереження. Наук. зап. НаУКМА: Юрид. науки. 2016. Т 181. С. 134-138.
8. Коментар до розділу Х Прикінцеві положення Кримінального процесуального кодексу України. Верховний Суд України. URL: http://www.scourt.gov.ua/dients/vsu/vsu.nsf/(print)/7597040925BD0C52C22 57B7B004D8CE3 (дата звернення: 13.03.2017).
9. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України № 4651-VI від 13 квіт. 2012 р. Відом. Верхов. Ради України. 2013. № 9-10. Ст. 88.
10. Основні переваги нового Кримінального процесуального кодексу України від 12 квіт. 2012 р. Міністерство юстиції України. URL: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/htmls/new_kpk.html (дата звернення:
13.03.2017) .
11. Керевич О. В. Здійснення провадження по кримінальних проступках за новим КПК України. Наук. вісн. Дніпропетров. держ. ун-ту внутр. справ. 2012. № 4. С. 525-532.
Рекомендовано до опублікування на засіданні відділу дослідження проблем кримінального процесу, криміналістики та судоустрою НДІВПЗ імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України (протокол № 3 від 17.03.2017р.).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття і значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу. Характеристика принципів кримінального процесу, закріплених у кримінально-процесуальному законодавстві України. Забезпечення прав людини.
реферат [39,0 K], добавлен 07.08.2007Аналіз, порівняння законодавства і рівня відповідності юридичних гарантій України й Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів в кримінальному процесі. Доцільність активної участі представників народу при здійсненні кримінального судочинства.
автореферат [43,7 K], добавлен 13.04.2009Моральність як об’єкт кримінально-правової охорони у пам’ятках кримінального права України та у кримінальному законодавстві зарубіжних держав. Підходи до розуміння об’єкта складу злочину в кримінально-правовій науці. Злочини, що посягають на моральність.
дипломная работа [195,9 K], добавлен 12.02.2013Поняття уявної оборони в науці кримінального права України. Особливості правового регулювання інституту уявної оборони в кримінальному праві України. Проблеми кримінально-правової кваліфікації уявної оборони. Співвідношення уявної та необхідної оборони.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 30.11.2016Співвідношення положень національного законодавства в частині заочного провадження з європейськими вимогами щодо справедливого судового процесу. Аналіз підходів до розуміння досліджуваного кримінального процесуального інституту та сутність ознак.
статья [18,8 K], добавлен 17.08.2017Кримінальне право, що передбачає юридичний захист неповнолітніх. Правова регламентація покарання малолітніх. Норми кримінального законодавства про покарання неповнолітніх у більшості держав. Види покарань щодо неповнолітніх в кримінальному законодавстві.
реферат [34,2 K], добавлен 13.04.2011Поняття та характеристика інституту співучасті у вчиненні злочину у кримінальному праві, його форми. Підвищена суспільна небезпека злочинів, вчинених спільно декількома особами. Види співучасників у кримінальному праві України, Франції, Англії та США.
реферат [46,6 K], добавлен 14.01.2011Історичний розвиток інституту глави держави в Україні, аналіз ролі інституту президентства в державотворенні. Реформування конституційно-правового статусу Президента України. Функції та повноваження Президента України відповідно до проекту Конституції.
курсовая работа [52,2 K], добавлен 02.11.2010Поняття та види відводу у кримінальному судочинстві. Норми кримінально-процесуального законодавства, які регулюють інститут відводу. Основний понятійний апарат інституту відводу, підстави та порядок відводу судді, правила відводу інших учасників процесу.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 11.03.2011Поняття та характеристика основних принципів кримінального процесу, що використовуються в теперішньому законодавстві. Повага і захист честі і гідності людини. Принципи законності і здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 16.01.2010З’ясування системи історичних пам’яток, які містили норми кримінально-правового та військово-кримінального характеру впродовж розвитку кримінального права в Україні. Джерела кримінального права, що існували під час дії Кримінального кодексу УРСР 1960 р.
статья [20,2 K], добавлен 17.08.2017Визначення кола суб’єктів, підстав та умов прийнятності конституційної скарги у законодавстві України. Вирішення питання щодо відкриття провадження чи відмови у його відкритті. Порядок апеляційного перегляду справи. Шляхи запобігання зловживанню правом.
статья [23,2 K], добавлен 19.09.2017Обґрунтування та розробка положень, що розкривають зміст і правову сутність інституту апеляційного оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві. Дослідження сутності поняття апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві.
автореферат [52,9 K], добавлен 23.03.2019Проблеми теоретичного тлумачення кримінального провадження в кримінальному процесі зарубіжних країн та України. Процес гармонізації вітчизняного та європейського законодавства. Охорона прав, свобод та законних інтересів людини, її родичів і членів сім’ї.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 13.07.2014Аналіз сучасного законодавства, що безпосередньо стосується питання реалізації державної мови в кримінальному процесі України. Історичні передумови виникнення принципу державної мови судочинства. Загальні засади перекладу в кримінальному процесі.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.08.2013Суспільні відносини, що з'являються в процесі застосування інституту звільнення від покарання. Аналіз та дослідження порядоку і умов застосування інституту звільнення від покарання та його відбування за сучасних умов розвитку кримінального права України.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 16.05.2008Юридична природа, сутність, значення та основні ознаки достатності доказів. Обсяг повноважень суб'єктів кримінального процесу щодо визначення достатності доказів. Особливості визначення достатності доказів на різних стадіях кримінального процесу.
автореферат [28,2 K], добавлен 11.04.2009Сучасні критерії визначення якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі в Україні. Захист підозрюваного на стадії досудового розслідування. Стандарти надання безоплатної вторинної допомоги у ході кримінального процесу.
статья [44,4 K], добавлен 11.08.2017Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання. Система кримінального права України. Наука кримінального права, її зміст та завдання. Загальні та спеціальні принципи кримінального права. Поняття кримінального закону.
курс лекций [143,2 K], добавлен 09.05.2007Проблемні питання врегулювання подолання протидії розслідуванню злочинів. Недоліки у чинному кримінальному законодавстві щодо подолання протидії розслідуванню злочинів. Пропозиції його удосконалення з метою належного використання норм матеріального права.
статья [21,5 K], добавлен 19.09.2017
