Взаємодія Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами в протидії нелегальній міграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.951:351.746.1(477)

імені Богдана Хмельницького

ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ В ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ

А.Ф. Мота

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Нелегальна міграція є явищем, яке зумовлює спільну діяльність та реакцію багатьох державних органів. Особливо це є характерним для охорони кордону, яка в сучасних умовах передбачає взаємодію на основі послідовного контролю міграційних потоків. Так, у минулому році органами Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба України) затримано 2 632 нелегальних мігранти, серед них: за незаконне перетинання кордону - 1 040 осіб; за порушення правил перебування на території України - 1 528 осіб; за інші правопорушення - 64 особи. Відмовлено в пропуску 3 349 іноземцям - потенційним нелегальним мігрантам. Лише протягом першого кварталу 2017 р. органами Державної міграційної служби України виявлено 1 935 нелегальних мігрантів, з яких 30 передано органам охорони державного кордону [1].

Складне та динамічне безпекове середовище навколо України вимагає створення концептуально нової моделі інтегрованого управління кордонами шляхом удосконалення співпраці визначених суб'єктів, більшість серед яких є правоохоронними органами. Центром взаємодії в процесі охорони державного кордону залишається Держприкордонслужба України, яка відповідно до положень ч. 3 ст. 2 та ст. 271 Закону України «Про державний кордон України» здійснює координацію діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави із захисту державного кордону, а також координує діяльність державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України [2].

Крім того, слід ураховувати транскордонний характер нелегальної міграції. Діяльність правоохоронних органів у сучасних умовах з протидії цьому негативному явищу не може бути ефективною без міжнародного співробітництва. Зважаючи на це, взаємодія під час охорони державного кордону України з відповідними органами іноземних держав у порядку, який установлюється міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, визначена як обов'язок Держприкордонслужби України (п. 26 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України») [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання цієї проблеми. Взаємодія органів охорони державного кордону протягом тривалого часу розглядалася як військова категорія. Пов'язано це було з її розумінням як принципу військового мистецтва, з дотриманням якого виконувалися завдання військ (сил) для досягнення мети бою (операції) [4; 5]. Після проголошення незалежності Україною діяльність з охорони державного кордону набула яскраво вираженого правоохоронного характеру, що в першу чергу було пов'язано з необхідністю протидії нелегальній міграції. Проте навіть за таких умов взаємодія Держприкордонслужби України з іншими суб'єктами розглядалася на основі розуміння військових закономірностей [6]. Лише протягом останнього часу з'явилися наукові дослідження, присвячені аналізу правоохоронної складової взаємодії Держприкордонслужби України з різними державними органами України та інших держав. До числа таких слід віднести дисертації В. Л. Зьолки, І. П. Кушнір, Б. М. Марченка, Р. М. Ляшука, В. В. Половнікова, Л. В. Серватюк, а також публікації в періодичних виданнях М. О. Короля, В. О. Назаренка, І. М. Пастернака, В. В. Чумака тощо. Крім того, теоретичною основою до- 98 сліджень взаємодії Держприкордонслужби України з іншими правоохоронними органами є праці таких вчених і практиків, як Д. Е. Аблязов, А. І. Білас, В. І. Василинчук, В. Я. Горбачевський, С. К. Гречанюк, В. І. Дубина, О. Ф. Кобзар, М. М. Орлов, І. В. Чигирин, В. Х. Ярмакі та ін.

Окреслення невиділених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів є однією з основних функцій Держприкордонслужби України [3]. Однак її реалізація можлива лише у взаємодії з іншими правоохоронними органами. Особливості такої діяльності потребують ґрунтовного наукового осмислення, що є важливим також з огляду на нові завдання, пов'язані з діяльністю органів охорони державного кордону на адміністративній межі з Автономною Республікою Крим та в районі проведення антитерористичної операції.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Стаття має на меті встановити особливості діяльності Держприкордонслуж- би України з протидії нелегальній міграції у взаємодії з іншими правоохоронними органами. Правове регулювання в цьому напрямі зазнає суттєвих перетворень, зумовлених рядом чинників, переважно управлінського характеру, а також необхідністю юридичної реакції на нові виклики із забезпечення національної безпеки.

Виклад основного матеріалу. Взаємодія є полігалузевою категорією. З філософської точки зору, що забезпечує універсальне розуміння, взаємодія розглядається як «особливий тип відношення між об'єктами, при якому кожний з об'єктів діє (впливає) на інші об'єкти, приводячи до їх зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об'єктів, що, у свою чергу, зумовлює зміну його стану» [7, с. 77].

Особливого поширення взаємодія набула в процесі державного управління. «Змістом управлінських відносин є особливого роду діяльність людей, що виступає у вигляді взаємодії сторін відносин (суб'єктів і об'єктів управління)» [8, с. 38].

Поряд із цим простежується використання взаємодії як елементу управління правоохоронними органами. Сьогодні правовою основою, яка визначає координаційний центр такого різновиду державного управління, є підзаконний нормативно-правовий акт - Схема спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 р. Відповідно до п. 4 розд. ІІІ цього документа через Міністра внутрішніх справ спрямовується і координується діяльність: Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної поліції України [9]. правоохоронний нелегальний мігрант прикордонний

У сучасних умовах управлінські аспекти взаємодії у сфері охорони державного кордону набули нової якості. У діяльність уповноважених органів уведено поняття «інтегроване управління кордонами». Такий підхід став відображенням європейської практики організації співпраці в реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону. Разом з тим інтегроване управління кордонами розглядають як комплексну відповідь на глобальні, регіональні, національні виклики безпеці в прикордонній сфері, до яких віднесено комплекс питань імміграції (нелегальної, трудової або економічної, соціальна адаптація) [10, с. 12].

Однак протидія нелегальній міграції, як і будь-який інший різновид правоохоронної діяльності, передбачає обов'язковий процесуальний аспект. Еволюційний розвиток Держприкордон- служби України засвідчує намагання сформувати завершений комплекс повноважень цього правоохоронного органу спеціального призначення з протидії нелегальній міграції. Зокрема, посадові особи органів та підрозділів охорони державного кордону уповноважені складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) - недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України. Крім того, вказані посадові особи складають протоколи про незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання 100 державного кордону України (ст. 204і КУпАП), порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (ст. 2042 КУпАП), а також про значну кількість інших правопорушень, пов'язаних з нелегальною міграцією [іі]. Повний цикл процесуальних повноважень - від виявлення правопорушення до застосування стягнення - передбачено для органів Держприкор- донслужби України за Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» [12].

Проте Держприкордонслужба повинна взаємодіяти з іншими правоохоронними органами, які мають слідчий апарат або здійснюють нагляд за додержанням законів при застосуванні адміністративно-примусових заходів. На виконання завдань на державному кордоні та адміністративній межі з Автономною Республікою Крим органи і підрозділи охорони державного кордону України виявляють злочинні діяння, що можуть сприяти нелегальній міграції. У 2016 р. ними зафіксовано 1 981 кримінальне правопорушення (у 2015 р. - 1 974), зокрема: за ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів) - 709 випадків, збільшення на 3% (2015 р. - 686); за ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) - 139 випадків, збільшення на 25 % (2015 р. - 111); за ст. 149 КК України (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини) - 19 випадків, збільшення на 46% (2015 р. - 13).

Оперативно-розшукові підрозділи Держприкордонслужби здатні не лише суттєво впливати на стан транскордонної злочинності, але й припиняти правопорушення, що не становлять суспільної небезпеки, та забезпечувати інших суб'єктів інтегрованого управління кордонами необхідною інформацією. Проте основне їхнє призначення - процесуальна взаємодія з органами безпеки та Національної поліції. Саме слідчі органів Національної поліції провадять досудове розслідування вказаних вище кримінальних правопорушень. Оперативні співробітники здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Вони не мають права здійснювати процесуальні дії в кримінальному провадженні за власною ініціативою [13].

У процесі процесуальної взаємодії з прокуратурою можуть бути реалізовані важливі повноваження Держприкордонслужби України адміністративно-правового характеру. Так, на строк до трьох діб з письмовим повідомленням прокурора протягом 24 годин з моменту затримання органами прикордонної служби може бути затримано нелегальних мігрантів, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, та в разі вчинення такими особами деяких інших адміністративних правопорушень [11].

Така взаємодія нормативно регламентована у випадках прийняття органом охорони державного кордону рішення про примусове повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» про підстави прийняття такого рішення протягом 24 годин повинен бути повідомлений прокурор [14].

Висновки і перспективи подальших розвідок. Взаємодія Держприкордонслужби України з іншими правоохоронними органами щодо протидії нелегальній міграції має управлінський та процесуальний характер. Вона заснована на підходах у спрямуванні та координації діяльності центральних органів виконавчої влади, а також повинна враховувати чинники, що впливають на безпеку в прикордонній сфері. Крім того, органи охорони державного кордону, що взаємодіють, мають можливість реалізувати процесуальні повноваження як реакцію на дії нелегальних мігрантів та осіб, які організовують або сприяють незаконному перетинанню кордону. Перспективно можуть бути досліджені міжнародні аспекти взаємодії органів прикордонної охорони, а також взаємодія з іншими державними, зокрема судовими, органами в процесі протидії порушенням у міграційній сфері.

Перелік літератури

1. Про державний кордон України: Закон України від 4 листоп. 1991 р. Відом. Верхов. Ради України. 1992. № 2. Ст. 5 (з наступ. змін. та допов.).

2. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квіт. 2003 р. Уряд. кур'єр. 2003. 7 трав. (з наступ. змін. та допов.).

3. Сорокин М. И. Взаимодействие - один из основных факторов достижения успеха в операции. Воен. мысль. 1979. № 3. С. 23-31.

4. Колибаба В. Г. О содержании взаимодействия в операции и бою. Воен. мысль. 1993. № 3. С. 39-46.

5. Потомський Ю. В. Методологічний апарат координації дій правоохоронних органів, військових формувань та органів виконавчої влади під час проведення спільних операцій протидії незаконній міграції та контрабандній діяльності на державному кордоні: дис. ... канд. військ. наук: 21.02.02. Хмельницький, 2007. 182 с.

6. Філософський енциклопедичний словник: довідк. вид. / редкол.: І. Шинкарук (голова редкол.) та ін. Київ: Абрис, 2002. 744 с.

7. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: навч. посіб. / В. Т. Білоус, С. Д. Дубенко, М. Я. Задорож- на та ін.; за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2002. 352 с.

8. Схема спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України: затв. постановою Каб. Міністрів України № 442 від 10 верес. 2014 р. Офіц. вісн. України. 2014. № 74. Ст. 2105.

9. Шаму Иштван. Интегрированное управление границами. Інтегроване управління кордонами. Теорія і практика: міжнар. наук.-практ. конф. (21-22 трав. 2013 р.). Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2013. 11-13.

10. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відом. Верхов. Ради УРСР. 1984. Дод. до № 51. Ст. 1122 (з наступ. змін. та допов.).

11. Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень: назва Закону України в ред. від 2 груд. 2010 р. Офіц. вісн. України. 2010. № 101. Ст. 3615.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України: від 13 квіт. 2012 р. Відом. Верхов. Ради України. 2013. N° 9-10, 11-12, 13. Ст. 88 (з наступ. змін. та допов.).

13. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22 верес. 2011 р. Відом. Верхов. Ради України. 2012. № 19-20. Ст. 179 (з наступ. змін. та допов.).

Анотація

У статті розглянуто взаємодіючу діяльність Державної прикордонної служби України в протидії нелегальній міграції. Здійснено аналіз нормативних основ співпраці у сфері охорони державного кордону. Автор зосереджує увагу на дослідженні окремих аспектів взаємодії органів, призначених для охорони державного кордону, з іншими правоохоронними органами.

Окремо проаналізовано здійснення повноважень різними правоохоронними органами з притягнення до відповідальності нелегальних мігрантів. Незважаючи на завершений комплекс повноважень з протидії окремим правопорушенням, пов'язаним з нелегальною міграцією, Державна прикордонна служба України повинна взаємодіяти з іншими органами, які мають слідчий апарат або здійснюють нагляд за додержанням законів при застосуванні адміністративно-примусових заходів.

Ключові слова: взаємодія, прикордонна служба, нелегальна міграція, правоохоронний орган.

Ключевые слова: взаимодействие, пограничная служба, нелегальная миграция, правоохранительный орган.

Interacting activities of the State Border Guard Service of Ukraine in counteraction illegal migration are considered in the article. Normative bases of cooperation in the sphere of state border protection are analyzed. The author focuses attention on the research of certain aspects of interaction designed to protect the state border with other law enforcement agencies.

Key words: interaction, Border Service, illegal migration, law enforcement agency.