До проблеми моделювання типового криміналістичного портрета злочинця в різних видах злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.98

До проблеми моделювання типового криміналістичного портрета злочинця в різних видах злочинів

К.В. Калюга

кандидат юридичний наук, заступник завідувача кафедри кримінального процесу та криміналістики

Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету

Анотація

Калюга К. В. До проблеми моделювання типового криміналістичного портрета злочинця в різних видах злочинів. Стаття.

Статтю присвячено аналізу кореляційного зв'язку між ознаками окремого виду злочину та особою невідомого (невстановленого) злочинця з метою розробки криміналістичних рекомендацій із моделювання його типового криміналістичного портрету під час розслідування різних видів злочинів. злочин криміналістичний портрет

Ключові слова: метод моделювання, криміналістичне моделювання особи злочинця, особа невідомого (невстановленого) злочинця, типовий криміналістичний портрет злочинця.

Аннотация

Калюга К. В. К проблеме моделирования типового криминалистического портрета преступника в различных видах преступлений. Статья.

Статья посвящена анализу корреляционной связи между признаками отдельного вида преступления и лицом неизвестного (неустановленного) преступника с целью разработки криминалистических рекомендаций по моде-лированию его типичного криминалистического портрета при расследовании различных видов преступлений.

Ключевые слова: метод моделирования, криминали-стическое моделирование личности преступника, личность неизвестного (неустановленного) преступника, типичный криминалистический портрет преступника.

Summary

Kalyuga K. V. To the problem of modeling a typical criminalistic portrait of the criminal in a variety of pre offenses. Article.

This article analyzes the correlation between the signs of a separate kind of crime and the person of the unknown (the un-stated) of the criminal, in order to develop recommendations on criminalistical modeling the its of a typical criminalistical portrait when investigating of different types of crimes.

Key words: method of modeling, сriminalistics modeling of individual offendermodeling of offender, identity of the unknown (the unstated) criminal criminological a portrait of the typical of the criminal.

Вивчення можливостей застосування методу моделювання у встановленні особи невідомого злочинця шляхом складання його типового кри-міналістичного портрету в різних видах злочинів відповідає викликам практики розслідування кримінальних проваджень і сучасним напрямам удосконалення криміналістичної теорії. Пробле-мами криміналістичного моделювання займалися відомі вітчизняні та зарубіжні науковці: Р.С. Бєлкін, А.А. Бухаченко, Т.С. Волчецька, Г.А. Густов, A. В. Дулов, В.А. Журавель, В.П. Колмаков, B. О. Коновалова, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, В.А. Образцов, О.Р. Ратинов, В.Ю. Шепітько [1].

Складанням криміналістичних портретів, психологічних профілів, суб'єктивних портретів тощо займалися: С.Н. Богомолова, А.М. Зінін, А.А. Протасевич, В.А. Образцов, М.В. Салтєвський, А.М. Столяренко [2].

Розширення та поглиблення знань про мож-ливості моделювання особи злочинця дозволило б забезпечити необхідний рівень конкретності та дієвості відповідних криміналістичних рекомен-дацій щодо складання та використання його типо-вого портрета в різних видах злочинів.

Чинне кримінальне процесуальне законодав-ство, існуючі нормативні документи безпосередньо не регламентують діяльність зі складання криміналістичних портретів та їх використання в правоохоронній діяльності. Проте юридична практика все більше використовує їх у складних випадках розслідування злочинів та встановленні особи невідомого злочинця. Такий портрет і його використання не є доказами в кримінальному провадженні, але можуть бути успішно застосову-ватися під час пошуку доказових фактів, а також здійснення оперативних і слідчих дій із пошуку та встановлення осіб, причетних до вчинення зло-чину. За умов відсутності достатньої інформації щодо особи злочинця за допомогою нього можна уточнити, звузити коло запідозрюваних, висунути і здійснити перевірку версій, які виникають тільки в разі його використанні [3, с. 39; 4, с. 342; 5, с. 175].

Основною метою статті є моделювання типово-го криміналістичного портрета злочинця в різних видах злочинів.

Криміналістичний портрет злочинця ми про-понуємо розуміти як систему відомостей про соціальні, фізико-біологічні і психологічні вла-стивості, яка індивідуалізує особу і є результатом комплексного міждисциплінарного аналізу відображеної в матеріально-фіксованих, ідеальних носіях інформації та інформації, отриманої під час дослідження потерпілого (жертви) під час виконання слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових); застосовується з метою от-римати дані про особу злочинця, інформацію, що дозволяє створити ймовірнісний портрет невідо-мого злочинця, для визначення напрямів його по-шуку, висунення та розробки криміналістичних версій щодо кола осіб, причетних до злочину; за допомогою даної системи можливо визначити, а також здійснити прогнозування його подальшої поведінки.

Результатом побудови «криміналістичного портрета» є імовірнісний опис криміналістично значущих характеристик невідомої особи, що вчинила злочин. Слідчий, користуючись наявними знаннями, особистим досвідом і даними уза-гальненої практики, оцінює сукупність установ-лених фактів і передбачувану причину, формує на цій основі умовивід у вигляді можливого су-дження (складає суб'єктивний портрет невідомого злочинця), з подальшою його автоматизацією (комп'ютеризацією) та поміщенням у відповідні криміналістичні обліки МВС [6].

У цьому зв'язку вважаємо доцільним започат-кувати додатковий облік типових криміналістич-них портретів злочинців, виділяючи їх певні типи в залежності від характеру злочинної діяльності та морально-психологічних особливостей, відповідно до Кримінального кодексу України [7; 8].

Наприклад, типовий криміналістичний портрет убивці; ґвалтівника; злочинця, що використовує владу або службове становище; крадія; грабіжника; хулігана тощо [9].

Розглянемо типові криміналістичні портрети деяких із зазначених видів злочинів.

Особа злочинця у вбивствах. Портрет убивці має різноманітні риси залежно від того, чи є зло-чин умисним або з необережності. Злочинець, який вчинив убивство навмисно, характеризується негативно, має такі якості, як агресивність, жорстокість, егоїзм, цинізм, зневага до чужих інтересів, розбещеність тощо. Серед злочинців цієї категорії переважають наркомани, сексуальні психопати, особи з психічними відхиленнями. У випадках необережних убивств злочинці, як правило, не мають таких якостей. Дії злочинців на місці події дозволяють дійти висновків щодо його обережності, продуманості дій, наявності фахових навичок, сили, жорстокості тощо.

Так, вбивство на замовлення характеризується складним злочинним переплетінням: замовник виконавець, або замовник посередник викона-вець, або замовник декілька посередників ви-конавець. Особливістю вбивства на замовлення є інститут замовника. Як замовники виступають комерційні партнери бізнесмени, корумповані службові особи, авторитети злочинного світу; ро-дичі; боржники потерпілого та інші.

Посередник у вбивстві на замовлення здійснює пошук конкретного виконавця, є пов'язуючою ланкою між замовником і виконавцем. Посеред-никами можуть бути особи з оточення організа-тора, його підлеглі, члени злочинних угруповань. Крім того, посередник це додатковий засіб за-хисту замовника. Ні виконавець, ні замовник не знають один одного, а для того, щоб обірвати спле-тіння, слід лише знищити посередника.

Умовно виконавці вбивств можуть бути поді-лені на два типи: вбивці-дилетанти і вбивці-професіонали. Дилетанти характеризуються низькою вартістю послуг. При цьому їх використання не дає ніяких гарантій і не виключає помилок: дилетант може вбити не ту людину, лише поранити жертву, залишити докази причетності.

Професіонал іде на справу, коли відчуває май-же повну гарантію власної безпеки. Він має достатньо високі навички в «мистецтві» вбивати людей, використовує найсучаснішу техніку спостереження і радіозв'язку, вживає заходів щодо підготовки вбивства. У професіонала має бути надійна легенда. Ніхто і ніколи не повинен запідозрити в ньому ліквідатора. Він має бути неяскравим, непомітним, вміти розчинятися в натовпі. Професійного вбивцю нерідко запрошують з іншого регіону, далекого зарубіжжя чи країн СНД.

Наймані вбивці-професіонали, у свою чергу, поділяються на вбивць-одиночок, які виконують замовлення від випадку до випадку, і вбивць, які перебувають на постійному утриманні того чи іншого злочинного угруповання. Останні мають спеціальну підготовку, займаються спортом, стрільбою, постійно перебувають у формі. Вони здійснюють убивства групою по два-три чоловіки. Відомі випадки вчинення вбивств на замовлення членами організованої злочинної групи.

Для виконання вбивств на замовлення можуть бути завербовані колишні військовослужбовці, які мають досвід інтернаціональних і міжнаціональних війн, колишні працівники МВС, СБ, охоронних підрозділів, майстри спорту (снайпери, сапери, біатлоністи). Сьогодні злочинці роблять спробу змінити типовий зразок убивці. Останнім часом у вчиненні вбивств на замовлення намітилися нові тенденції: до таких убивств почали залучати жінок.

Типовими виконавцями вбивств на замовлення («кілери», ліквідатори, «курки») є особи чоловічої статі (понад 90%), за віком це особи від 20 до 35 років [10, с. 18, 24-25].

Іншим особам вбивць також притаманний комплекс ознак, специфічних для кожного виду вбивства, тому що відображає мотиви вчинення злочину, спосіб здійснення, особливості характеру й темпераменту, навички, які використовує в повсякденному житті (педантичність, охайність, неохайність), та професійні навички (лікаря, м'ясника, фельдшера, хіміка під час розчинення частин трупу; електрика, підривника під час використання для вбивства електричних приладів і вибухових пристроїв тощо).

Ознаки темпераменту та характеру, що знайш-ли своє відображення в способах вчинення й при-ховування вбивства, також є криміналістично важливими, тобто важливими для розслідування злочинів даними, які сприяють висуванню версій. До таких ознак можуть бути віднесені: жор-стокість, що знаходить своє відображення в кату-ванні жертви, що передує вбивству, множинності заподіяних пошкоджень; надмірна кількість поранень, що супроводжують вбивство та не ви-кликані необхідністю, але одночасно свідчать про стан психіки вбивці, про мотиви помсти, ревнощів тощо; нанесення пошкоджень так званого дефензивного (захисного) характеру, пов'язаних зі знівеченням до невпізнанності зовнішності жер-тви, як спосіб приховування своєї причетності до злочину; інсценування вбивства під самогубство, нещасний випадок або автокатастрофу як вияв зв'язку злочинця з жертвою та характеристики інтелектуальних даних злочинця, які свідчать про його хитрість, розважливість, обачність, здатність до рефлексивного мислення й управління іншими особами, зокрема тими, хто здійснює роз-слідування.

Криміналістичні рекомендації приписують, що вагоме значення у встановленні даних щодо особи, котра вчинила злочин, має загальний аналіз матеріальної обстановки місця події (включаючи й слідову картину), мета якого не конкретизація окремих моментів, а встановлення особливостей перебування такої особи на місці події (за наявності вільного доступу до відкритих вхідних дверей злочинець поліз через вікно тощо). Зокрема, сліди спроб підпалу трупа негідними за-собами, втеча з місця події стрибками або через вікна за відкритих дверей, відчленування в трупа статевих органів, переміщення трупа з одного від-критого місця на інше, не менш відкрите, за наяв-ності поруч більш зручних для приховання трупа місць, свідчить за те, що злочин вчинила, можли-во, розумово відстала особа, або така, що страждає психічним захворюванням [11, с. 15-16; 12; 13].

Особа злочинця ґвалтівника. Молода людина у віці від 17 до 26 років (приблизно 60% від загального числа цієї категорії злочинців). Рідше (близько 11% від загального числа виявлених ґвалтівників) особи старше 35 років. Значна кількість негативно характеризується на роботі у зв'язку з уживанням спиртних напоїв, прогулами, запізненнями, недбайливим ставленням до своїх обов'язків, відсутністю ділової ініціативи. Зазвичай це грубі, егоїстичні люди, схильні до насильства, задоволення своїх примх будь-якими засобами.

У морально-психологічному аспекті в злочин-ців спостерігаються такі типові риси: брутальність, егоїзм, іноді жорстокість; примітивізм у взаєминах «чоловік жінка»; презирливе став-лення до осіб жіночої статі; розгнузданість у по-ведінці.

Значній кількості властиві різні психічні ано-малії: психопатія, хронічний алкоголізм, олі-гофренія, залишкові явища травм черепа. Для багатьох ґвалтівників характерними є підвищена імпульсивність, високий рівень емоційної на-пруженості й фригідності. Разом із тим нерідко злочинці, особливо це стосується серійних ґвал-тівників, на роботі й у родині ведуть спокійне, розмірене життя, з проявами деяких властивостей із комплексу неповноцінності у вольових, ін-телектуальних, сексуальних сферах.

Нерідко злочинці, незважаючи на свою моло-дість, уже офіційно розлучені або фактично не проживають із сім'єю. Більшість із них, хоча й зберегли шлюбні стосунки, ведуть безладне статеве життя. Багато хто зі злочинців раніше вже були засуджені, найчастіше за хуліганство (нерідко пов'язане з вульгарним ставленням до жінок), грабежі, розбійницькі напади, викрадення автотранспорту, а також за зґвалтування й інші сексуальні посягання [14; 15].

Особа злочинця «наркомана». До осіб, які беруть участь у незаконному обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, належать: 1) виробники наркотичної сировини і наркотичних засобів: сільські жителі або дачники, які вирощують наркомісткі культури (частина на замовлення збувальників), медичні працівники, науковці та ін. Виготівниками синтетичних нар-котиків у більшості випадків є особи, які мають глибокі знання з хімії, біохімії або фармацевтики. Робота чи навчання цих осіб пов'язані з хімією або медициною, частіше це студенти відповідних на-вчальних закладів, а також працівники наукових лабораторій НДІ та ін. Тому в них є доступ до хімічних речовин, реактивів, лабораторного хімічного посуду, які вони можуть брати для використання у своїх цілях; 2) розповсюджувачі наркотиків і сировини, що містить наркотики, це наркомани або особи, які не вживають наркотики, але мешкають у містах, де є осередки наркотизації. Вони, як правило, заготовлюють макову соломку в сільській місцевості, використовуючи свої родинні зв'язки, а також знайомство з окремими жителями тих місць, де вирощується мак; збувальники (оптові збувальники, перекупники, роздрібні збу-вальники) особи, які здійснюють незаконну реа-лізацію наркотичних засобів. Для них характерна наявність злочинного досвіду, в тому числі з ви-готовлення, вживання і збуту наркозасобів, розга-луженість злочинних зв'язків, їх транснаціональ-ний характер, розподіл ролей серед учасників злочинного угруповання; 3) розкрадачі наркотич-них речовин це, насамперед, раніше засуджені за злочини, пов'язані з наркотиками. Крадіжки, вимагання наркотиків здійснюють й інші особи, не для особистого вживання, а з метою їх подальшої реалізації і наживи. У багатьох випадках роз-крадачами є особи, які мають доступ до готових наркотичних препаратів або наркосировини, пра-цівники хімфармпідприємств, аптек і аптечних складів, лікувально-профілактичних і медичних установ, сільські жителі, які обробляють посіви маку і коноплі. Серед них спостерігається досить високий відсоток жінок, які підтримують зв'язки з раніше засудженими громадянами та працюють в аптечних і медичних установах; 4) перевізники наркотиків ними можуть бути посередники між виробниками і збувальниками, самі збувальники, споживачі, особи, які мають маршрутні можливо-сті (водії, працівники повітряного і залізничного транспорту, кур'єри тощо). Нерідко як перевізни-ків використовують осіб, безпосередньо не пов'я-заних із незаконним обігом наркотиків: родичів, сусідів, випадкових знайомих, попутників. Часто в цій ролі опиняються провідники поїздів далекого прямування, які не знають ані характеру вантажу, ані джерела його походження, виконуючи прохання знайомого, родича і навіть випадкової людини передати посилку, відвезти пакет родичу та ін.; 5) споживачі наркотиків, якими є особи, які споживають наркотики систематично (наркомани), це, як правило, раніше засуджені люди, які деградують, а також особи, що епізодично вжива-ють наркотики, зазвичай неповнолітні або особи молодого віку. Дорогі синтетичні наркотичні за-соби (триметилфентаніл, фенадон, фенамін) вжи-вають, як правило, особи, які прибули в Україну з країн кавказького регіону. Відзначено випадки вживання цих наркотиків деякими представника-ми творчої інтелігенції. Більш дешеві наркотики, такі, як первітин, користуються популярністю в студентському середовищі; 6) утримувачі злочин-них кубел. Найчастіше ними виявляються спожи-вачі наркотиків серед дружин або співмешканок наркоманів, засуджених до позбавлення волі та ін. [16; 17; 18].

Особа комп'ютерного злочинця (у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку). Це скоріш за все внутрішнії користувачі, тобто «свої», ті, що мають доступ до комп'ютерної техніки та телекомукаційних мереж (за даними судово-слідчої практики, 94% від загальної кількості таких злочинів), тільки 6% зовнішні користувачі; при цьому 70% це клієнти-користувачі комп'ютерної системи, 24% обслуговуючий персонал.

Їм можуть бути притаманні такі ознаки і вла-стивості: допитливість, самоствердження, хулі-ганство, корисливість, професіоналізм, специфічні навички та обізнаність; це або розкрадачі (які зламують і вилучають нове платне програмне забезпечення з метою реалізації), або комп'ютерні хулігани («шкідники», або «вандали», що по-ширюють комп'ютерні віруси), або «шпигуни» (свідомо полюють на конфіденційну інформацію, на свою користь або за матеріальну винагороду) [19; 20; 21].

Таким чином, моделювання властивостей не-відомого (невстановленного) злочинця або скла-дання типового криміналістичного портрета здійснюється в умовах гострого дефіциту інфор-мації, на основі поведінкового аналізу наявних слідів і відомих обставин вчинення злочину. Проте такі типові моделі дозволять також на основі відомих взаємозв'язків і кореляційних залеж-ностей їх діяльності з ознаками певних способів вчинення діянь, ознаками предметів злочину, а також можливими слідами злочинної діяльності прогнозувати і не встановлені властивості, і осо-бливості розшукуваних злочинців, щоб зробити портрет більш детальним, висувати обґрунтовані слідчі та оперативно-розшукові версії, особливо в умовах неочевидності вчинення аналізованих злочинів.

Література

1. Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен самому себе / Р.С. Белкин, М.Я. Сегай. К. : Лыбидь, 1991. 144 с.

2. Бухаченко О.А. Моделювання події спеціалістом вибухотехніком на підставі огляду місця вибуху за оточуючою обстановкою / О.А. Бухаченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). Вип. 21. 2009. С. 61-66.

3. Волчецкая Т.С. Современные проблемы моде-лирования в криминалистике и следственной практике / Т.С. Волчецкая. Калининград, 1997. 95 с.

4. Густов Г.А. Моделирование в работе следователя / Г.А. Густов. Ленинград, 1980. 188 с.

5. Дулов А.В., Нестеренко П.Д. Тактика следственных действий / А.В. Дулов, П.Д. Нестеренко. М. : Высшая школа, 1971. 272 с.

6. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / В.А. Журавель. Харків : Право, 1999. 304 с.

7. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя / В.П. Колмаков. М. : Юрид. лит., 1977. 112 с.

8. Коновалова В.О. Личность преступника. Кри-минологическая и криминалистическая характеристики / В.О. Коновалова // Вбивство: мистецтво розслідування. Харків : Факт, 2001. С. 37-47.

9. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений / И.М. Лузгин. М. : Юрид. лит., 1981. 152 с.

10. Лукашевич В.Г., Юнацький О.В. Моделювання у криміналістиці та пізнавальній діяльності слідчого / В.Г. Лукашевич, О.В. Юнацький. К. : КНТ, 2008. 184 с.

11. Образцов В.А. Выявление и изобличение пре-ступника / В.А. Образцов. М. : Юристъ, 1997. 336 с.

12. Ратинов А.Р. Методологические вопросы психологического изучения личности пре ступника / А.Р. Ратинов // Психологическое изучение личности преступника. М. : Юрид. лит., 1976. С. 14-21.

13. Шепітько В.Ю. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності / В.Ю. Шепітько. Харків : ВКФ «Гриф», 2003. 112 с.

14. Богомолова С.Н., Образцов В.А. Серийные убийства на сексуальной основе как объект психолого-криминалистического изучения (анализ зарубежного опыта) / С.Н. Богомолова, В.А. Образцов // Труды Московской государственной юридической академии. № 1. М. : Юристъ, 1997. С. 133-145.

15. Протасевич А.А., Образцов В.А. Раскрытие убийств: нетрадиционные методы, приемы, рекомендации. Очерки теории и практики следственной работы / А.А. Протасевич, В.А. Образцов. Иркутск : Изд-во ИГЭА, 1998. 308 с.

16. Образцов В.А., Богомолова С.Н. Криминали-стическая психология / В.А. Образцов, С.Н. Богомолова. М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. 447 с.

17. Образцов В.А. Серийные убийства как объект психологии и криминалистики / В.А. Образцов. М .: Омега-Л, ИМПЭ им. А.С. Грибоедова, 2003. 208 с.

18. Образцов В.А. Серийные убийства как объект психологии и криминалистики / В.А. Образцов. М. : Омега-Л, ИМПЭ им. А.С. Грибоедова, 2003. 208 с.

19. Зинин А.М. Проблемы криминалистического установления личности / А.М. Зинин // Вестник кри-миналистики. Вып. 4(8). М. : Спарк, 2003. С. 32.

20. Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология / А.М. Столяренко. М. : Изд-во «Юнити Дана», 2001. 639 с.

21. Салтевский М.В. Теория и практика получения информации о преступнике для его розыска и отождествления / М.В. Салтевский. К. : КВШ МВД СССР, 1977. С. 5.

22. Зинин А.М. Теоретические и практические проблемы криминалистического установления личности по признакам внешности : дис. д-ра юрид. наук / А.М. Зинин.М., 1997. 69 с.

23. Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология / А.М. Столяреенко. М. : Изд-во «Юнити Дана», 2001. 639 с.

24. Жерж Н.А. Пошуковий портрет злочинця: за-рубіжний та вітчизнянний досвід / Н.А. Жерж // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2014. № 2(65). С. 172-179.

25. Калюга К.В. Напрями використання «кри-міналістичного портрету» на початковому етапі розслідування / К.В. Калюга // Інформатизація судово-експертної діяльності: матеріали «круглого столу», 29 берез. 2012 р. ; Нац. акад. внутр. справ, Навч.-наук. ін-т підготовки слідчих і криміналістів. К. : ННІПСК НАВС, 2012. С. 126-131.

26. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій / Ю.В. Александров, А.П. Гель, Г.С. Семаков. К. : Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2002. 295 с.

27. Іванов Ю.Ф., Джужа О.М. Кримінологія / Ю.Ф. Іванов, О.М. Джужа. К. : Вид-во ПАЛИВОДА

A. В., 2006 . 264 с.

28. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я Тація. К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 1196 с.

29. Керівництво з розслідування злочинів: науково-практичний посібник / Кол. Авторів : В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін. ; за ред.

B. Ю. Шепітька. Харків : «Одисей», 2009. 960 с.

30. Калюга К.В. Збирання, обробка та використання початкової інформації про злочин і особу злочинця / К.В. Калюга. Запоріжжя : КПУ, 2014. 204 с.

31. Коновалова В.Е. Убивство: искусство рассле-дования / В.Е. коновалова. Харьков : Издатель СПД ФЛ ВАПНЯРЧУК Н. Н., 2006. 320 с.

32. Валуйська М.Ю. Кримінологічна характеристика особистості злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.Ю. Валуйська. Харків, 2002. 179 с.

33. Настільна книга слідчого: науково-практичне видання для слідчих і дізнавачів / М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. 2-ге вид. перероб. і доп. К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2008. 728 с.

34. Лісова А.Ю. Особа злочинця як структурний елемент криміналістичної характеристики зґвалтувань / А.Ю. Лісова // Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 4. С. 282-286.

35. Пономаренко Ю.Г. Кримінологічна характеристика та попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу : дис... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю.Г. Пономаренко. Харків, 2004. -196 с.

36. Бублейник В.А. Боротьба з незаконним збутом наркотичних засобів; кримінально-правовий і кримі-нологічний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.А. Бублейник. К. : Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2007. 20 с.

37. Пономаренко Ю.Г. Особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу / Ю.Г. Пономаренко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2003. Вип. 24. С. 39-43.

38. Азаров Д.С. Злочини у сфері комп'ютерної інформації (кримінально-правове дослідження) / Д.С. Азаров. К. : Атіка, 2007. 304 с.

39. Голубєв В.О. Розслідування комп'ютерних злочинів / В.О. Голубєв. Запоріжжя : Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 2003. 296 с.

40. Мотлях О.І. Питання методики розслідування злочинів у сфері інформаційних комп'ютерних технологій : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / О.І. Мотлях. Київ, 2005. 198 с.

Размещено на Allbest.ru