Стан та нормативно-правове регулювання міграції біженців та шукачів притулку у Європейському Союзі як інституційний базис управління міжнародними міграціями

В цілому регіональна міграційна політика ЄС диференційована за країнами міграційної пари та полягає в імплементації низки Директив, а також дво - та багатосторонніх регламентів щодо забезпечення вільного або преференційного руху фізичних осіб через державні кордони та їх працевлаштування та території ЄС, а також урегулюванні питань біженців.

1. Концептуальні документи, що визначать права та свободи громадян ЄС за інституційні засади інтеграційних процесів у ЄС, зокрема: Хартія основних прав Європейського Союзу; Зведена редакція Договору про функціонування Європейського Союзу; Постанова Європейського Парламенту та Ради від 19.05.2010 р. №439/2010 про створення Європейського бюро підтримки шукачів притулку.

Нормативні документи, які визначають статус біженців та шукачів притулку, їх права та гарантії, зокрема: Директива Ради 2003/109/ЄС від 25.11.2003 р. «Щодо статусу громадян третіх країн, які є довгостроковими резидентами»; Директива Ради 2004/83/ЄС від 29.04.2004 р. «Про мінімальні стандарти кваліфікації та статусу громадян третіх країн або осіб без громадянства якISSN 1994-1749. 2017. Вип. 3 (38).

Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу біженців або осіб, які взагалі потребують міжнародної захисту та змісту наданого захисту»; Директива Ради 2003/9/ЄС від 27.01.2003 р. «Про встановлення мінімальних стандартів прийому шукачів притулку в державах-членах»; Директива Ради 2001/55/ЄС від 20.07.2001 р. «Про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, спрямовані на сприяння збалансованості зусиль держав-членів щодо отримання таких осіб та їх наслідків»; Директива Європейського Парламенту та Ради 2013/33/ЄС від 26.06.2013 р. Про встановлення стандартів приймання заявників на міжнародну захист; Директива Європарламенту і Ради ЄС 2011/95 стосовно стандартів для кваліфікації громадян третіх країн чи осіб без громадянства як бенефіціарів міжнародного захисту і стосовно єдиного статусу для біженців або для осіб, що мають право на додатковий захист, і стосовно змісту захисту, що надається (перероблена) (13.12.2011 р.).

2. Нормативні документи, які визначають інституційні механізми надання статусу біженця або шукача притулку, реалізації їх прав та гарантій, зокрема: Директива Ради 2005/85/ЄС від 01.12.2005 р. Про мінімальні стандарти процедур у державах-членах щодо надання та позбалення статусу біженця; Директива 2013/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26.06.2013 р. Про загальні процедури надання та скасування міжнародної охорони; Директива 2008/115/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.12.2008 р. Про загальні стандарти та процедури в державах-членах щодо повернення громадян третіх країн, які перебувають нелегально; Регламент (ЄС) №604/2013 Європейського Парламенту та Ради від 26.06.2013 р. Про встановлення критеріїв та механізмів визначення країни - члена, відповідальної за розгляд заяви про міжнародну захист, поданої однією з держав-членів на третю країну або особою без громадянства (перероблена); Регламент Ради (ЄС) №343/2003 від 18.02.2003 р. Про встановлення критеріїв та механізми визначення держави-члена, відповідальної за розгляд заяви про надання притулку, яка подана в одній із держав-членів громадянином третьої країни; Регламент (ЄС) №603/2013 Європейського Парламенту та Ради від 26.06.2013 р. Про встановлення «Eurodac» для порівняння відбитків пальців Регламент (ЄС) №1077/2011 щодо створення Європейської агенції оперативного управління великомасштабними ІТ-системами у сфері свободи, безпеки та правосуддя.

Таким чином, вказана система нормативно-правових документів встановлює інституційні рамки регулювання міграції біженців та шукачів притулку, легітимізуючи їх перебування у країнах призначення, проте, фактично існує потреба упорядкування механізмів та процедур визначення статусу та прав біженців, а також формування дієвих механізмів контролю їх міграційних переміщень у зв'язку з посиленням у світі ді політико-безпекових детермінантів формування міграційних мотивів, зокрема, недоліками існуючих у країнах систем державного управління, низького рівня демократизації та зрілості окремих суспільств, існуючими порушеннями громадянських прав та свобод, та, як наслідок, військових конфліктів, утворення реакційних політичних рухів.

Міграційні процеси в ЄС нині стають предметом політичних дебатів та серйозного занепокоєння країн-членів щодо економічного, соціо-демографічного та мовно-культурного навантаження а окремі густо населені мігрантами території країн, а потреба забезпечення обов'язкового приймання біженців та створення умов для їх розміщення та гуманітарного забезпечення посилює негативні настрої та дезінтеграційні прагнення. В цілому, основними країнами призначення біженців є Іспанія (56%), Греція (38%) та Італія (6%). При цьому Іспанія та Греція характеризуються значним від'ємним міграційним приростом - у зв'язку з цим, слід вказати на значну еміграцію населення країн на тлі найвищих показників приймання біженців. На це вказує і приблизно середні показники частки мігрантів у населенні (12,7% та 11,3% відповідно). Пояснити міграційну привабливість вказаних країн можна їх прибережним розміщенням та відносно нижчими можливостями міграційного контролю.

Посилення військово - політичної нестабільності у Африці та на Близькому Сході, жорстка політика та інституційні механізми перетину кордонів ЄС обумовлюють посилення потоків нелегальних мігрантів, які потрапляють до ЄС небезпечними шляхами, зокрема через Середземне море, де гине значна чисельність таких осіб, особливо жінок та дітей як вразливих міграційних категорій. При цьому, вимоги системи безпеки ЄС вступають у протиріччя з міркуваннями дотримання прав людини та надання допомоги, що вимагає інституційного урегулювання взаємних обов'язків сторін міжнародних відносин щодо регулювання міграції біженців в країнах міграційної пари, зокрема, укладання бі - та мультилатеральних угод, спрямованих на створення механізмів контролю міграційних переміщень біженців та шукачів притулку в умовах постконфліктного стану розвитку держави.

Список використаної літератури

біженець європейський міграційний притулок