Громадський контроль за виконанням місцевих бюджетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Громадський контроль за виконанням місцевих бюджетів

Останнім часом актуальною формою контролю в усіх сферах суспільного життя та у фінансовій сфері зокрема є питання здійснення громадського контролю. Громадський контроль є однією з функцій управління. Його здійснюють шляхом зіставлення діяльності підконтрольних об'єктів із певними соціальними нормами, обраними як еталонні, на підставі чого роблять висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленим вимогам. Головною метою громадського контролю є виявлення та усунення причин, які породжують цю невідповідність, забезпечення дотримання об'єктами контролю відповідних норм (формальних і неформальних). Завдання громадського контролю полягає в запобіганні діям контрольованих суб'єктів, що виходять за межі законності та правопорядку, можливим відхиленням від намічених цілей та захисті інтересів суспільства й окремих його суб'єктів у разі порушення їх законних прав та інтересів з подальшим усуненням негативних наслідків, спричинених такими діями.

Серед українських авторів, які розглядають у своїх працях тему громадського контролю, можна насамперед назвати тих, хто досліджує питання локальної демократії та її форми: діяльність органів самоорганізації населення та інших громадських об'єднань, громадські слухання, загальні збори, звернення громадян тощо. Це М. Баймуратов, О. Батанов, О. Лазор, О. Лазор, О. Лисяк, Н. Мішина, О. Орловський, С. Саханенко, Т. Яременко та ін. Н. Лубкей досліджувала питання здійснення громадського контролю за використанням коштів місцевих бюджетів. Але вітчизняні автори в наукових працях розглядають лише окремі аспекти громадського контролю, але це питання потребує комплексного дослідження, зокрема щодо контролю за виконанням місцевих бюджетів.

Метою статті є виділення особливостей здійснення громадського контролю за виконанням місцевих бюджетів.

У наукових колах з'явилося поняття громадського бюджетного контролю, який здійснюється громадянами країни та об'єднаннями громадян. Він може здійснюватися групами спеціалістів, які створюються при парламентських комітетах і комісіях рад народних депутатів, а також безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях на основі добровільності та безоплатності. Наявність розвинутої системи зв'язку з громадськістю дає змогу врахувати зауваження й пропозиції спеціалістів у процесі складання та виконання бюджетів [1].

Важливою передумовою для здійснення громадського бюджетного контролю за використанням коштів місцевих бюджетів є вільний доступ контролюючих суб'єктів до інформації про виконання місцевого бюджету.

На сьогодні існує низка нормативно - правових актів, що надають право громадськості здійснювати контроль у цій сфері. Так, ст. 40 Конституції України законодавчо закріплює право кожного громадянина направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів для отримання відповіді з питань, що їх турбують [2].

На виконання вимог цієї статті було прийнято Закон України «Про звернення громадян», де ст. 1 закріплено право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Виконання місцевих бюджетів пов'язано саме з реалізацією своїх соціально-економічних інтересів фізичних осіб, оскільки з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення населення, як-от:

- фінансування програм місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

- фінансування місцевих програм соціального захисту окремих категорій населення: малозабезпечених, бездомних громадян тощо;

- фінансова підтримка центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань;

- грошові компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян;

- надання фінансової підтримки та кредитування ветеранським організаціям (п. 1 ст. 91 [3]).

До того ж ст. 5 Закону України «Про інформацію» закріплює право кожного громадянина вільно одержувати, використовувати, поширювати, зберігати та захищати інформацію, необхідну для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів [4].

Постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок оприлюднення у мережі Ін - тернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» затверджено обов'язок обласних, міських держадміністрацій розміщувати інформацію щодо:

- відомостей про виконання бюджету відповідного рівня;

- показників виплати заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

- показників розрахунків за енергоносії;

- відомостей про сплату місцевих податків і зборів, комунальних платежів, у тому числі щодо діючих тарифів та пільг окремим групам платників, розрахунків юридичних і фізичних осіб з бюджетом відповідного рівня;

- відомостей про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти тощо [5].

Для того, щоб визначити поняття громадського фінансового контролю, доцільно згадати його сутність. Отже, за нашим визначенням, громадський контроль є однією з функцій управління, що здійснюють шляхом зіставлення діяльності підконтрольних об'єктів із певними соціальними нормами, обраними як еталонні, на підставі чого роблять висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленим вимогам. Головною метою громадського контролю є усунення та попередження причин, які породжують цю невідповідність, забезпечення дотримання об'єктами контролю відповідних норм (формальних і неформальних). Завдання громадського контролю полягає в недопущенні дій контрольованих суб'єктів за межами законності й правопорядку, попередженні можливого відхилення від намічених цілей та захисті інтересів суспільства й окремих його суб'єктів у разі порушення їх законних прав та інтересів з подальшим усуненням негативних наслідків, спричинених такими діями.

Об'єктами громадського контролю є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, їх посадові особи, суб'єкти господарювання незалежно від організаційно - правових форм і форм власності.

Суб'єкти громадського контролю - всеукраїнські громадські об'єднання, їх структурні підрозділи, метою діяльності яких є організація громадського контролю в межах, визначених Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Досліджуючи поняття громадського контролю, можна зазначити, що одним із його призначень є контроль за дотриманням підконтрольними об'єктами державної дисципліни.

Під державною дисципліною розуміємо точне й неухильне дотримання об'єктами громадського контролю посадових обов'язків, установлених законодавством правил поведінки, діяльності, стосунків, а також своєчасне й повне виконання ними державних завдань і зобов'язань, у тому числі й під час здійснення повноважень щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; утворення цільових фондів, прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету тощо, тобто дотримання фінансовоїдисципліни.

Фінансова дисципліна - стан дотримання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами визначених законодавством і нормативно-правовими актами фінансово-правових норм. З метою дослідження стану дотримання фінансової дисципліни здійснюють фінансовий контроль.

Фінансовий контроль - це один із видів державного контролю, який здійснюють спеціально створеними для цього державними органами та службами, органами місцевого самоврядування, їх територіальними представництвами, органами виконавчої влади, контрольно-ревізійними службами підприємств, установ, організацій, суб'єктами незалежного фінансового контролю від імені державної влади або самостійно згідно з їх статусом, функціями та повноваженнями з метою перевірки законності та ефективності формування, володіння й використання коштів Зведеного бюджету України, інших фінансових ресурсів, державного майна, фінансової діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування [6].

Таким чином, фінансовий контроль є важливим способом забезпечення законності та доцільності здійснюваної фінансової діяльності. За суб'єктами фінансовий контроль можна поділити на такі різновиди:

- контроль органів законодавчої влади й місцевого самоврядування;

- контроль Президента України;

- контроль органів виконавчої влади загальної компетенції;

- контроль органів виконавчої влади спеціальної компетенції;

- контроль фінансово-кредитних органів;

- відомчий контроль;

- громадський контроль;

- аудиторський контроль [6].

Отже, громадський (суспільний) фінансовий контроль можуть здійснювати громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації тощо). Об'єкт контролю залежить від завдань, які перед ним постають.

Громадянський фінансовий контроль необхідний для реалізації громадянами України своїх конституційних прав і свобод у здійсненні громадського контролю за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових осіб, суб'єктів господарювання незалежно від організаційно - правових форм і форм власності.

В процесі здійснення громадського фінансового контролю суб'єкти можуть брати участь у визначенні основних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробці соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини, її соціальний захист.

Отже, громадський фінансовий контроль - це комплексна цілеспрямована фінансово - правова діяльність представників громадськості, що має на меті надання об'єктивної оцінки економічній ефективності фінансово-господарських операцій, виявлення відхилень від затверджених нормативів і вжиття заходів для їх ліквідації. Такий контроль ґрунтується на відповідних нормативно-правових актах України й статутних положеннях організацій.

Механізм усвідомлення громадської думки може реалізовуватися через використання інформаційних технологій, завдяки чому можна визначити критерії оцінювання ефективності діяльності державних і місцевих органів влади; з'ясувати громадські реакції на ті чи інші соціальні, економічні та політичні процеси; здійснити зондування громадських настроїв перед упровадженням певної конструктивно-реформаторської програми тощо.

На сьогодні активно використовують ін - тернет-конференції, завдяки яким шляхом інтерактивного обговорення залучають широкі верстви користувачів, які мають можливість зі свого персонального комп'ютера висловити власну думку за темою конференції.

Відомі науковці в галузі державного управління наполягають на доцільності залучення громадськості до проблем місцевого самоврядування. Так, В. Мамонова наголошує на необхідності залучення до процесу управління територіальним розвитком населення та бізнесових структур, на відносинах із самоврядними структурами щодо впровадження державної регуляторної політики, механізму її реалізації шляхом оприлюднення проектів нормативно-правових актів, що забезпечує врахування публічної думки, прозорість і відкритість прийняття управлінських рішень відносно місцевого розвитку, а також на необхідності систематизації, узгодженості регуляторних актів та досягнення організаційної єдності надання адміністративних послуг [7].

Практика залучення громадськості до контролю за використанням бюджетних коштів існує в США, де ще в 1970-х рр. муніципальними органами було розроблено можливі впливові ролі для груп громадян - участь у розподілі федерального гранту. Посадові органи штату Іллінойс (США) наділяли основною владою та повноваженнями щодо ухвалення рішень жителів міста в частині розподілення доходів муніципальних бюджетів і планування його основних статей [8, с. 154].

В Україні громадський фінансовий контроль може реалізовуватися через створення громадських бюджетних рад, які можуть у межах наданих їм повноважень:

- брати участь у роботі постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, планування бюджету, економічної політики та реформ під час формування бюджету міста;

- брати участь у розробці аналітичних матеріалів та оприлюдненні рішення про бюджет міста після його прийняття;

- брати участь у проведенні бюджетних слухань;

- здійснювати збір і попереднє опрацювання пропозицій від громадян під час розгляду проекту бюджету на наступний рік, розробляти рекомендації щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів і подавати їх на розгляд постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, планування бюджету, економічної політики та реформ, а також фінансового управління міської ради;

- здійснювати періодичний аналіз ефективності використання бюджених коштів за програмами та головними розпорядниками в межах асигнувань на виконання власних повноважень органами місцевого самоврядування;

- готувати й подавати пропозиції щодо орієнтованого плану проведення консультацій, що організовують міські ради та їх виконавчий орган із громадськістю;

- проводити відстеження та аналіз діяльності органів місцевого самоврядування в галузі управління фінансами, реалізації бюжетних програм і використання бюджетних коштів;

- здійснювати систематичне інформування громадськості через засоби масової інформації про результати своєї діяльності, прийняті рішення та стан їх виконання;

- надавати експерно-аналітичну допомогу органам місцевого самоврядування [9]. Однак на сьогодні існують певні проблеми, що перешкоджають представникам громадськості повноцінно реалізовувати надані їм права, до яких можна зарахувати:

- правовий нігілізм громадян щодо наданих їм прав із здійснення бюджетного контролю та порядку їх реалізації;

- відсутність нормативно-правової бази, що регламентує порядок здійснення громадського контролю за використанням бюджетних коштів;

- відсутність досвіду громадян та їх об'єднань щодо здійснення контролю за використанням коштів місцевих бюджетів;

- обмежена кількість інформації, що оприлюднюють у засобах масової інформації, зокрема через Інтернет, стосовно офіційних даних щодо використання бюджетних коштів, несвоєчасність їх оприлюднення та складність пошукових систем;

- інертність представників громадськості до питань фінансового забезпечення місцевого самоврядування;

- складність і бюрократизм щодо процедури отримання інформації громадянами та їх об'єднаннями про виконання місцевих бюджетів через процедуру звернення до розпорядників бюджетних коштів [10]. Вважаємо, що необхідно змінити підходи

до аналізу громадської думки. Адже, згідно з п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», попередній аналіз громадської думки організовує та проводить орган виконавчої влади із залученням громадської ради шляхом [11]:

- визначення потреби в аналізі громадсь - коїдумки з окремого питання;

- встановлення переліку питань, з яких здійснюють аналіз громадської думки, альтернативних пропозицій щодо їх вирішення;

- встановлення строків, форм і методів аналізу громадської думки; дослідних організацій, фахівців, експертів, громадських організацій, які на конкурсній основі його проводитимуть;

- визначення ступеня репрезентативності соціальних груп населення та зацікавлених сторін, які досліджуються.

Після проведення вищевказаних заходів орган виконавчої влади, отримавши підсумкову інформацію про результати аналізу громадської думки із запропонованого питання, узагальнює їх та оприлюднює в обов'язковому порядку на офіційному веб - сайті органу виконавчої влади або в інший прийнятний спосіб [12]. Проте вважаємо, що доцільно більш широке коло питань виносити на обговорення громадськістю, особливо ті, що стосуються розробки нормативно-правових актів соціально-економічного характеру. Так, було б доцільно на офіційному веб-сайті Верховної Ради України створити форум для обговорення будь-яких законопроектів, які надходять від профільних комітетів, також можна створити форуми на офіційних веб-сайтах обласних державних адміністрацій для ознайомлення з розпорядженнями голів міських рад, для обговорення нормативних актів місцевого значення [10].

З метою забезпечення прозорості законотворчої діяльності громадського обговорення законопроектів, а також урахування вимог народних депутатів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, наукових установ і навчальних закладів щодо доступу до інформаційних ресурсів було затверджено Положення Верховної Ради України «Про веб-сайт Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет» [12].

Висновки. Громадський фінансовий контроль - це комплексна цілеспрямована фінансово-правова діяльність представників громадськості, що має на меті надання об'єктивної оцінки економічній ефективності фінансово-господарських операцій, виявлення відхилень від затверджених нормативів і вжиття заходів для їх ліквідації. В процесі здійснення громадського фінансового контролю суб'єкти можуть брати участь у визначенні основних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробці соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини, її соціальний захист.

Встановлено, що в Україні існують проблеми здійснення повноцінного громадського контролю за використанням коштів місцевих бюджетів, що призводить до збільшення правопорушень у сфері господарської та службової діяльності з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування, з цією метою вважаємо за потрібне вжити нижчеперелічені заходи, а саме:

- розробити та прийняти нормативно-пра - вовий акт, який би регламентував процедуру здійснення громадського контролю в усіх сферах суспільного життя: соціальній, економічній, правовій та інших, яким би міг бути Закон України «Про порядок здійснення громадського контролю». Цей Закон повинен врегулювати теоретичні основи реалізації такого контролю, узгодити всі процедурні моменти його здійснення у вигляді громадських слухань, громадських експертиз, закріпити об'єкти контролю та перелік суб'єктів із визначенням їх повноважень;

- спростити процедуру звернення громадян та їх об'єднань до розпорядників бюджетних коштів шляхом надання можливостей звернення за допомогою Ін - тернет через надіслання заяв (звернень) на офіційні сайти органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, що зумовлює внесення змін до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян»;

- скоротити термін надання обов'язкової відповіді на такі звернення посадових осіб з одного місяця до десяти днів, що потребує внесення змін до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- спростити процедуру доступу громадян до публічної інформації щодо виконання місцевих бюджетів шляхом створення посилання на таку інформацію на головній сторінці офіційних сайтів обласних державних адміністрацій [10; 13].

Отже, без сутнісних змін у політичній

системі важко розраховувати на ефективність взаємодії, довіру з боку ІГС та власне громадян. Пріоритетами треба вважати вдосконалення та закріплення практик системної участі ІГС у циклі формування державної політики, а також децентралізацію та делегування частини повноважень органів виконавчої влади в «третій сектор» (із запровадженням відповідних інструментів контролю за реалізацією таких повноважень). 

Список використаної літератури

фінансовий контроль правовий громадськість

1. Яцкін Р.О. Особливості здійснення бюджетного контролю в Україні / Р.О. Яцкін // Право та державне управління. - 2012. - №1. - С. 88-93. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov. ua/portal/soc_gum/Ptdu/2012_1/files/PD1 12_17.pdf.

2. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30 (23 липня). - Ст. 141.

3. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. №393/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/393/ 96-%D0% B2% D1% 80.

4. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. №2657-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zako - n2.radagov.ua/laws/show/%D0% BF % D1% 80% D0% BE% 20% D1% 96% D0% BD % D1% 84% D0% BE% D1% 80% D0% BC % D0% B0% D1% 86% D1% 96% D1% 8E.

5. Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади: Постанова КМУ від 4 січня 2002 р. №3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon - 2.rada.gov.ua/laws/show/32002% D0% BF/ print1330005617355960.

6. Фінансове право України: навч. посіб. за ред. В.П. Нагребельного [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libr.o - rg.ua/book/102/2961.html.

7. Мамонова В.В. Теоретико-методологічні засади управління територіальним розвитком: автореф. дис…. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.04 / В.В. Мамонова; НАДУ при Президентові України. - Київ, 2006. - 32 с.

8. БабіноваО. О. Розвиток місцевого самоврядування у контексті вдосконалення форм співпраці місцевої влади з населенням: світовий досвід / О.О. Бабінова // Стратегічні пріоритети. 2007. - №4 (5). - С. 150-156.

9. Про затвердження положення про громадську бюджетну раду: Вознесенська міська рада Миколаївської області, від 24.11.2006 р., №197 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aer.net.ua/ public/files/vukonani_proektu/Budzhetna_ rada/Polozhennia_budzhetnoi_rady.pdf.

10. Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28.11.2000 р. №1265 [Електронний ресурс]. - Режим достпу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws - /show/1265/2000/ed20110423.

11. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Кабінет Міністрів України від 03.11.2010 р. №996 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №1109 від 20.10.2011 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zako - n2.rada.gov.ua/laws/show/9962010% D0% BF/print1329896557051809.

12. Про Веб-сайт Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтер - нет: положення затверджено Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 24.05.2001 р. №462. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon - 2.rada.gov.ua/laws/show/462/01% D1% 8 0% D0% B3/print1330005617355960.

Размещено на Allbest.ru