Розвиток людського ресурсу є тією призмою, крізь яку заломлюються ідеї реформування та розбудови інституцій державної влади та громадянського суспільства. Саме люди творять революції, змінюють життя та ставлення до нього, а, відповідно, і забезпечують розвиток реформи. Необхідність реформування системи виконання кримінальних покарань усіх видів та інституцій, які реалізують державну політику у сфері виконання покарань, актуальна всі роки незалежності України. Але в деяких питаннях ми ще не відійшли від прорадянської системи призначення та виконання покарань.

Упровадження служби пробації в Україні є перемогою реформаторського корпусу держави й інституцій громадянського суспільства та сприятиме створенню системи виконання покарань і ресоціалізації нового типу в Україні. Перетворення кримінально-виконавчої системи на службу пробації потребує оновлення людського потенціалу цієї служби. Таке оновлення не може бути виключно кількісним чи інституційним. Воно повинно мати якісний характер. Єдиним шляхом якісних змін людського ресурсу під час створення служби пробації є розбудова системи безперервної освіти персоналу служби пробації та працівників установ ув'язнення в умовах реформування системи виконання покарань.

Тому метою статті є презентація стратегічного бачення розвитку безперервної освіти персоналу служби пробації та працівників установ ув'язнення в умовах реформування системи виконання покарань, а також безпосередньо механізмів упровадження цієї системи на практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що багато науковців та державних діячів наголошують на необхідності якісного оновлення персоналу під час реформування органів державної влади на всіх рівнях. Але на сучасному етапі розвитку науки, реформування кримінально-виконавчої служби та створення служби пробації вказана проблематика перебуває на стадії початкової розробки. Питання освіти впродовж життя та самоосвіти державних службовців розглядають, здебільшого, фрагментарно в контексті досліджень з питань управління освітою (О. Жабенко, В. Луговой, С. Майборода та ін.), підвищення кваліфікації працівників органів державної влади (Т. Гаман, Е. Молдован, О. Хоро - шенюк та ін.), забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом (Є. Бараш, Н. Калашник, М. Супрун, А. Харченко, Д. Ягунов та ін.), але безперервна освіта саме служби пробації в контексті реформування системи виконання покарань, проблематика розглядається вперше.

Акцент у забезпеченні належного рівня професійної компетентності працівників пробації та працівників установ ув'язнення в умовах реформування зроблено на безперервності професійного навчання на робочому місці, підготовці фахівців з урахуванням вимог андрагогіки (освіти дорослих), оволодінні службовцями методами дистанційного й електронного навчання та підготовці до самоосвіти в подальшому за допомогою безмежних ресурсів інформаційного простору.

Оскільки служба в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України) є державною службою спеціального характеру, то, на наш погляд, вона має одночасно відповідати декільком вимогам, а саме: меті та завданням служби, специфіці перебування на державній службі, загальній філософії виконання покарання (пенітенціарній ідеї).

Таблиця. Вихідні положення стратегії розвитку безперервної освіти персоналу служби пробації та працівників установ ув'язнення

Основними пріоритетами безперервної освіти персоналу служби пробації та працівників установ ув'язнення в умовах реформування системи виконання покарань є таке:

- розвиток особистості;

- безперервна освіта, яка має випереджальний характер;

- кластерна освіта;

- застосування інформаційно-комунікаційних технологій;

- економічність та динамічність;

- відповідність світовим стандартам безперервної професійної освіти;

- орієнтація на практичні потреби служби. Оскільки зараз триває процес реформування ДКВС України, термінологія є досить хиткою. У цій статі ми вживаємо термін "установи ув'язнення", він не є законодавчо визначеним чи розробленим у доктрині кримінально-виконавчого права. Термін "установи ув'язнення" є узагальненою назвою всіх кримінально-виконавчих установ, де виконується покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі, арешту або утримується особа, якій суд визначив запобіжний захід тримання під вартою.

В умовах реформування системи виконання покарань вихідними положеннями стратегії розвитку безперервної освіти персоналу служби пробації та працівників установ ув'язнення є такі (див. табл.).

Керуючись викладеними вище вихідними положеннями стратегії розвитку безперервної освіти працівників в умовах реформування ДКВС України, можна запропонувати імплементаційний план створення системи безперервної освіти персоналу служби пробації та працівників установ ув'язнення й механізми його впровадження.

Структура (інституції) безперервної освіти повинна мати такі підрозділи (факультети):

- факультет динамічної безпеки (підготовка фахівців для роботи в закритих установах);

- факультет пробації;

- факультет слідчих ізоляторів;

- факультет виконавчого впровадження;

- центр підвищення кваліфікації та після - дипломної безперервної освіти;

- центр спеціалізації та дистанційної освіти;

- науково-дослідний центр;

- центр наукових досліджень та супроводження реформ;

- центр (факультет) менеджменту управління у сфері виконання покарань. Сучасна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України має такі структурні підрозділи:

- Інститут кримінально-виконавчої служби;

- Академія пенітенціарноїслужби;

- Білоцерківське училище професійної підготовки персоналу державної кримінально-виконавчої служби України;

- Дніпродзержинське училище професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України;

- Хмельницьке училище перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України.

Виходячи з існуючої структури навчальних закладів сфери управління ДКВС України, можна їх реорганізувати відповідно до викладених положень стратегії:

- Академія пенітенціарної служби (за умови перекваліфікації) - динамічна безпека + слідчі ізолятори - офіцери передбачаються тільки в підрозділах безпеки;

- Білоцерківське училище - центр підвищення кваліфікації та післядипломної безперервної освіти персоналу середньої ланки;

- Дніпродзержинське та Хмельницьке училища - центр підвищення кваліфікації та післядипломної безперервної освіти молодшого начальницького складу;

- Інститут кримінально-виконавчої служби - пробація, виконавчі впровадження, спеціалізація та дистанційна освіта, науково-дослідний центр, менеджмент у сфері виконання покарань (для керівників), їх перепідготовка.

Висновки