Взаємодія молоді з органами місцевого самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія молоді з органами місцевого самоврядування

Будучи носієм активності, молодь відграє важливу роль у житті всього суспільства і досить часто є чи не найголовнішим рушієм демократичних перетворень. Завдяки своїй активності, принциповості та наполегливості молоде покоління спроможне чинити доволі потужний вплив на всі рівні влади, але найбільш яскраво взаємодія молоді і владних структур проявляється на місцевому рівні.

Залучення молоді в місцеве самоврядування допомагає задіяти цей важливий ресурс для вирішення питань місцевого значення й розвитку адміністративно-територіальних одиниць, значно розширює перспективи для самореалізації молодих членів територіальної громади, надаючи їм можливості брати участь у житті всієї спільноти і втілювати свій інноваційний потенціал.

Значення та роль молоді в публічному управлінні та демократичних перетвореннях зумовлюють необхідність більш детального розгляду участі зазначеної категорії населення у процесах підготовки, ухвалення та реалізації управлінських рішень, а також визначають потребу дослідження особливостей відносин молоді з органами місцевого самоврядування з урахуванням вітчизняного та закордонного досвіду.

Питання участі населення в управлінні загалом знайшли свої відображення в численних наукових працях. Дослідниками розроблені різні моделі, що характеризують рівні взаємодії населення з органами влади (наприклад, «сходи участі» Ш. Арнстейн [3], Д. Коннора [6], Д. Уілкокса [9], «піраміда залучення» Я. Кунца [7, с. 50-51], «рівні спільного ухвалення рішень» В. Потапчука [8] тощо). Більшість цих моделей будується на ранжуванні ступенів включеності мешканців в управлінські процеси. Незважаючи на різні погляди дослідників стосовно кількості рівнів участі, їхньої послідовності, назв тощо, у більшості моделей участь мешканців в управлінні варіює в діапазоні від відсутності будь-якого інформаційного обміну між населенням та органами влади (відсутність взаємодії) до безпосереднього ухвалення жителями рішень. При цьому відносинам молоді з органами влади притаманна певна специфіка, яку особливо важливо враховувати, розробляючи практичні інструменти і методи налагодження співпраці між зазначеними акторами.

Мета статті - з'ясувати особливості й рівні взаємодії молоді з органами місцевого самоврядування.

На основі розробок вітчизняних та закордонних дослідників нами була запропонована узагальнена модель взаємодії органів влади з територіальною громадою [2], яка в цьому дослідженні також складає підґрунтя для виявлення специфіки взаємовідносин молодого покоління з органами місцевого самоврядування.

Отже, у загальному вигляді основні етапи взаємодії молоді з органами місцевого самоврядування можна подати як п'ять рівнів (рис. 1).

На першому рівні (забезпечення інформацією) більшою мірою реалізується прямий зв'язок - передавання інформації від депутатів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування до молодіжних верств населення. Налагодження цього зв'язку дозволяє забезпечити ознайомлення молоді зі станом справ у населеному пункті (інформування); певною мірою формує ціннісні орієнтації, громадську думку (виховання, просвітництво); створює передумови для організації суб'єктів місцевого самоврядування, підвищує почуття відповідальності в посадових осіб та депутатів за їхню діяльність (організація); спонукає молодих членів територіальної громади до певних дій (мобілізація); сприяє створенню відносин довіри між населенням та органами влади; підвищує стійкість та цілісність системи місцевого самоврядування.

Надання інформації відрізняється: за правовими і організаційними формами (звіти депутатів і місцевих голів про свою діяльність, прес-конференції тощо); кількісним охопленням молоді (індивідуальні - особистий прийом, відповіді на листи; колективні - збори, конференції); характером передачі (усна, документальна, через ЗМІ, Інтернет тощо); суб'єктом ініціативи (на вимогу молодих мешканців чи за ініціативою депутатів, органів та посадових осіб); за наявністю проміжних ланок (прямі - безпосереднє спілкування на зборах, телефоном та опосередковано - через ЗМІ, Інтернет).

Для інформування молоді органи місцевого самоврядування можуть вжити заходів з організації та проведенні «днів відкритих дверей», прес-конференцій, брифінгів, семінарів, виставок, створювати інформаційні бази даних та довідкові служби, систематично висвітлювати діяльність різних суб'єктів місцевого самоврядування в електронних і друкованих ЗМІ (щорічне звернення сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради до жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, регулярний, у т. ч. письмовий (публікація в газеті, розсилка листів), звіт сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради перед членами територіальної громади про результати роботи за рік), забезпечити функціонування громадських приймалень та спрощений доступ мешканців до нормативних актів місцевої влади (у т. ч. через бібліотеки, до фонду яких слід включити нормативно-правові акти, статути територіальних громад, рішення, розпорядження, інші документи, що стосуються питань місцевого самоврядування, публікації місцевої преси тощо), розповсюджувати інформаційні листки, листівки, прес-релізи, рекламу, бюлетені, інформаційні повідомлення тощо.

Кожен з перелічених методів має свої переваги та недоліки. Тому для забезпечення ефективного інформування молоді важливо їх поєднувати.

На другому рівні взаємодії (обмін інформацією) налагоджується зворотний зв'язок між органами місцевого самоврядування влади і молоддю. Зворотний зв'язок сприяє не тільки виявленню владою проблем, що найбільше турбують молоде покоління. Урахування органами влади поглядів молоді є фактором, що сприяє вдосконаленню управлінських рішень, найповнішому відбиттю в них інтересів і потреб молодих жителів, умовою підвищення активності мешканців населеного пункту. Ця інформація може слугувати основою розроблення рішень, що приймаються місцевими органами влади, дає їм можливість відстежувати та оцінювати реакцію населення на їхні дії. Завдяки зворотним зв'язкам уся система місцевого самоврядування стає стійкою, менш залежною від випадковостей, зберігає свою спрямованість, краще пристосовується до зовнішнього оточення, набуває можливостей для розвитку.

На цьому рівні молодь стає не просто пасивним спостерігачем за функціонуванням органів влади; своєю діяльністю у відповідних формах вона «сигналізує» про ті проблемні питання, які найбільше її турбують, критично оцінює діяльність інших суб'єктів місцевого самоврядування.

Для привернення уваги органів влади до місцевих проблем молоді члени територіальних громад проводять мітинги, демонстрації, походи, пікетування, направляють індивідуальні та колективні письмові звернення, особисто звертаються до органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування можуть проводити дослідження думки молоді шляхом соціологічних спостережень та опитувань; запроваджувати спеціальні рубрики у друкованих ЗМІ; здійснювати контент-аналіз коментарів, відгуків, інтерв'ю, інших матеріалів у пресі, на радіо та телебаченні; опрацьовувати та узагальнювати зауваження і пропозиції молодих громадян; проводити аналіз інформації, що надходить до «скриньок довіри» та спеціальних стендів, на яких жителі розміщують побажання, зауваження, пропозиції; організовувати телефонні «гарячі лінії» тощо. Регулярні дослідження та спостереження дозволяють визначити, у якій сфері було досягнуто певного прогресу, а також виявити ті проблемні питання, які найбільш турбують молодь. Відповідно, органам місцевого самоврядування слід проводити ретельну перевірку всієї інформації, що надходить від молодих мешканців, забезпечити її систематичний аналіз та узагальнення.

Зворотний зв'язок лише тоді є повноцінним, коли органи чи посадові особи реагують на інформацію, що надходить. Відсутність реагування органів влади на порушені питання спричиняє падіння рівня довіри молоді до цих органів, може призвести до певної конфронтації між зазначеними суб'єктами.

Третій рівень взаємодії (консультування) характеризує ситуацію, коли молоді активні жителі пропонують органам влади власні шляхи вирішення певної проблеми. Водночас міра врахування цих поглядів в управлінському рішенні визначається органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Необхідно підкреслити, що реальна здатність молоді вливати на управлінські рішення залежить, насамперед, від дієвої системи постійних контактів з органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Налагодження регулярних діалогів органів влади з молодим поколінням відбувається шляхом включення представників останнього до складу консультаційно-дорадчих органів (громадських рад, громадських палат), участі молодіжних лідерів у роботі органів місцевого самоврядування як експертів, консультантів тощо, проведення круглих столів, конференцій, форумів, семінарів, вебінарів, інтерактивного спілкування в інших сучасних формах.

При цьому консультації необхідно проводити до ухвалення органами місцевого самоврядування остаточного варіанта вирішення певної проблеми, що дозволить його вчасно скоригувати, відобразити в управлінському рішенні погляди молодих членів спільноти, тим самим заохотивши їх до подальшої співпраці. Взаємодія між вказаними суб'єктами поглиблюється.

Для підвищення ефективності консультацій органам місцевого самоврядування слід повідомляти молодь про їхні наслідки, інакше в молоді може скластися враження формальності проведення таких заходів та нехтування владою громадської думки, що не лише знизить довіру до владних структур у молодіжному середовищі, а й навіть може призвести до конфліктів.

Слід відзначити деякі негативні моменти, що можуть виникнути на цьому рівні взаємодії: а) численні нові ідеї, альтернативи, пропозиції здатні викликати інформаційну «перевантаженість» органів влади; б) існує ймовірність отримання помилкової інформації у зв'язку з недостатньою підготовкою чи кваліфікацією деяких учасників такого процесу; в) неминуче збільшується тривалість процесу ухвалення рішення; г) можливе зростання витрат.

Незважаючи на ці недоліки, досвід інших країн свідчить про необхідність врахування думок молоді під час прийняття органами влади управлінських рішень [4; 5]. Крім того, активна участь молодого покоління підвищує легітимність та якість управлінських рішень, може усувати чи зменшувати ймовірність виникнення конфліктних ситуацій.

На четвертому рівні взаємодії (участь у прийнятті рішень) рішення ухвалюються органами влади спільно з молодими мешканцями. Тобто зауваження і пропозиції молоді обов'язково враховуються органами місцевого самоврядування в їхній діяльності.

Молодь починає усвідомлювати свою відповідальність за сам процес управління та його наслідки. Крім того, коли погляди молодого покоління відбиваються в офіційних рішеннях, самі молоді мешканці з більшим завзяттям беруть участь у втіленні цих рішень у життя.

Для переходу на цей рівень, формування з молодих членів територіальної громади «учасників» необхідно поглибити ступінь взаємодії молоді з органами місцевого самоврядування шляхом створення тимчасових (для розгляду окремих питань) та постійних (з найбільш важливих, повторюваних у часі проблем) експертних та робочих груп, комісій, комітетів за участю представників влади та молодіжних лідерів, проводити спільні наради, застосовувати практику громадських слухань, громадських обговорень, загальних зборів громадян за місцем проживання, місцевих ініціатив тощо. Крім того, молоді виборці можуть давати своєму депутатові місцевої ради доручення, які, відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», враховуються органами місцевого самоврядування під час розроблення планів і програм економічного та соціального розвитку відповідної території, місцевих економічних програм, складання бюджету, а також у ході підготовці рішень з інших питань [1].

Найвищий рівень взаємодії (безпосереднє ухвалення рішень) відбиває ситуацію, коли молодь спроможна безпосередньо приймати рішення, що стосуються питань місцевого значення, у т. ч. як депутата місцевої ради, посадової особи місцевого самоврядування, сільського, селищного, міського голови. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їхні доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування [1]. Тісний зв'язок населення з депутатами забезпечується чисельністю та періодичним оновленням депутатського корпусу, виконанням ними повноважень без відриву від виробничих та службових обов'язків.

Надзвичайно важливого значення набувають питання професіоналізму осіб, які приймають управлінські рішення. Від того, у якому обсязі молоді мешканці, посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевих рад обізнані із законодавчими нормами, що пов'язані з їхньою повсякденною діяльністю та регламентують її, з новітніми управлінськими технологіями, навичками практичного застосування цих знань в умовах конкретної територіальної громади, чи дотримано на практиці передбачених Конституцією і законами України гарантій місцевого самоврядування, безпосередньо залежить те, у яких умовах живе населення конкретного села, селища, міста.

Молоді мешканці складають важливий ресурс територіальної громади, наділений потужним потенціалом. Нехтування цим ресурсом, неврахування інтересів молоді органами влади під час ухвалення управлінських рішень не лише стримує розвиток відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а й може призвести до конфронтації між зазначеними суб'єктами з досить серйозними наслідками.

Основні етапи взаємодії молоді з місцевими органами влади, ступінь включеності молодих мешканців в управлінські процеси можна подати у вигляді п'яти рівнів: забезпечення інформацією; обмін інформацією, консультування; участь у прийнятті рішень; безпосереднє ухвалення рішень. Рівень взаємодії молоді з органами місцевого самоврядування залежить як від активності молодого покоління, так і від відповідної діяльності органів влади, їхньої прозорості, відкритості та готовності до співпраці.

Незважаючи на ймовірні складнощі та збільшення витрат часу і ресурсів на початкових етапах взаємодії, у подальшому співпраця молоді з органами місцевого самоврядування приводить до суттєвих позитивних результатів не тільки для зазначених суб'єктів, а й для всієї територіальної громади.

Необхідність розроблення ефективних механізмів взаємодії органів місцевого самоврядування з молодіжними верствами населення визначає перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

Список використаних джерел

місцевий самоврядування громада молодіжний

1. Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 лип. 2002 р. №93-IV //BBP України. 2002. №40. Ст 290.

2. Лиска О. П Рівні взаємодії органів влади з громадою // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: тези доп. VI Міжнар. наук.-теор. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (Тернопіль, 16 квіт. 2008 р.): у 2 ч. Ч. 2. Тернопіль: АСТОН, 2008. С. 90-92.

3. Arnstein S.R. A ladder of citizen participation/Journal of the American Institute of Planners. 1969. Vol. 35, №4. P 216-224.

4. Cahill C., Hart R.A. Re-Thinking the Boundaries of Civic Participation by Children and Youth in North America //Children, Youth and Environments. 2007. Vol. 17, №2. Р 213-225.

5. Carlson C. A Rightful Place: Expanding the Role of Young People in a Democratic Society //The Good Society. 2004. Vol. 13, №2. Р 39-43.

6. Connor D.M. A new ladder of citizen participation //National Civic Review. 1988. Vol. 77, №3. P 249-257.

7. Kunz J. Social sustainability and community involvement in urban planning. Tampere: University of Tampere, 2006. 118 р.

8. Potapchuk W.R. New Approaches to Citizen Participation: Building Consent //National Civic Review. 1991. Vol. 82, №2. P 158-168.

9. Wilcox D. The guide to effective participation. Brighton: Delta Press, 1994. 65 p.

Размещено на Allbest.ru