Поняття суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності в аспекті експертного забезпечення правосуддя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності в аспекті експертного забезпечення правосуддя

О. О. Свідерський, заступник директо

ра з експертної роботи Харківського НДІСЕ

Досліджено сутність поняття суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності в контексті науково-дослідної роботи в галузі судової експертизи. Проаналізовано підходи до розуміння категорій суб'єкт і суб'єкт правовідносин у цій сфері. Акцентовано увагу на сутності та характерних рисах понять наукова й науково-технічна діяльність. Розглянуто положення чинного національного законодавства, що визначають правові засади наукової та науково-технічної діяльності, у тому числі у сфері судової експертизи. Наведено авторське бачення сутності понять наукової й науково-технічної діяльності.

Ключові слова: суб'єкти права, суб'єкти правовідносин, наукова діяльність; науково-технічна діяльність, суб'єкти наукової та науково-технічної діяльності, судова експертиза, наукові дослідження в галузі судової експертизи.

науковий експертиза судовий правовідносини

Конституція України закріпила обов'язок держави в сприянні розвитку науки, установленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. Відом. Верхов. Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.. Ураховуючи ту обставину, що судово-експертна діяльність спрямована на забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою та об'єктивною експертизою, яка максимально використовує сучасні досягнення науки й техніки, то зв'язок судової експертизи з результатами наукової й науково-технічної діяльності є безпосереднім. Яким же чином у Законі України «Про судову експертизу» врегульовані ці питання? Частиною першою ст. 15 передбачено, що проведення спеціалізованими науково-дослідними судово-експертними установами наукових розробок із питань організації й проведення судових експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України. Унормовано цим Законом і міжнародне наукове співробітництво в галузі судової експертної діяльності (ст. 24). Означена стаття вказує, що державні спеціалізовані установи, які виконують судові експертизи, користуються правом установлювати міжнародні наукові зв'язки з установами судових експертиз, криміналістики тощо інших держав, проводити спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, обмінюватися стажистами, науковою інформацією та друкованими виданнями чи здійснювати спільні видання в галузі судової експертизи й криміналістики Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-ХІІ. Там само. 1994. № 28. Ст. 232..

Реалізація зазначених положень знаходить свій вияв, зокрема, у сфері наукової та науково-технічної діяльності, у межах якої виникають відповідні суспільні відносини. Одним із основних елементів цих відносин, як і будь-яких інших, виступає їх суб'єктний склад. Можна стверджувати, що саме завдяки суб'єктам наукової й науково-технічної діяльності видається можливим отримати нові наукові та науково-технічні результати, які в подальшому можуть набути важливого значення для розвитку українського суспільства. Правильне визначення сутності поняття суб'єктів наукової й науково-технічної діяльності, без сумніву, матиме позитивний вплив на ефективність такої діяльності в цілому.

Особливості, пов'язані зі здійсненням наукової та науково-технічної діяльності, досліджувалися в працях таких учених-правознавців, як В. Б. Авер'янов, С. С. Алексєєв, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, І. В. Бойко, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, В. К. Колпаков, Д. В. Лученко, О. В. Негодченко, В. І. Олефір, М. Ф. Орзіх, Ю. С. Педько, О. П. Рябченко, А. О. Селіванов, М. М. Тищенко, В. М. Шаповал, В. К. Шкарупа, О. М. Якуба та ін. Наукові розробки цих учених сприяли вдосконаленню нормативно-правової основи та визначенню теоретичних засад проведення зазначеної діяльності. Проте сутність суб'єктів наукової й науково-технічної діяльності була досліджена фрагментарно, у межах більш широкої правової проблематики. Крім того, слід акцентувати увагу й на значному оновленні законодавства, що регламентує правовий статус таких суб'єктів. Наведені положення зумовлюють актуальність обраної тематики, тому метою цієї статті є визначення сутності поняття суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності.

Дослідженню сутності зазначеного поняття повинна передувати стисла характеристика його основних змістовних складових. За тлумачним словником слово «суб'єкт» має такі значення:

людина як носій певних фізичних і психічних якостей;

людина як об'єкт дослідження;

істота, здатна до пізнання навколишнього світу, об'єктивної дійсності й до цілеспрямованої діяльності;

особа, група осіб, організація тощо, яким належить активна роль у певному процесі, акті;

особа чи організація як носій певних прав і обов'язків;

людина, особа тощо Великий тлумачний словник сучасної української мови/уклад. і голов. ред. В. Т Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. С. 1408-1409..

З аналізу наведеного випливає, що суб'єкти можуть бути індивідуальними або колективними. Тобто йдеться про суб'єкта як індивіда або їх групу, об'єднану спільними інтересами. За приклад візьмемо категорію «суб'єкт судово-експертної діяльності»: це поняття включає як особу наукового працівника, який має кваліфікацію судового експерта, так і науково-дослідну судово-експертну установу. Слід зазначити, що такий підхід до розуміння поняття «суб'єкт» є загальноприйнятим і застосовується в будь-якій сфері діяльності. Проте в юридичній літературі зазначається, що фізична особа є індивідуальним, а юридична особа - колективним суб'єктом правовідносин Юридична енциклопедія: в 6 т./редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 1998. Т 5. Юрид. думка, 2003. С. 680..

У правовій науці спостерігається декілька позицій щодо визначення сутності поняття «суб'єкт»:

носій юридичних прав та обов'язків Великий енциклопедичний юридичний словник/за ред. Ю. С. Шемшученка. Київ: Юрид. думка, 2007. С. 860.;

індивіди, організації або спільності, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносинносини: поняття, їх особливості та види: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Дніпропетровськ, 2008. С. 107..

При цьому, як випливає з наведеного, поняття «суб'єкт» часто ототожнюють із учасником відповідних правовідносин. У зв'язку з цим постає питання стосовно того, чи є суб'єкт правовідносин потенційним або ж реальним учасником відповідних правовідносин, у тому числі, пов'язаних із здійсненням наукової й науково-технічної діяльності. Відповідь на це питання міститься в розумінні співвідношення понять «суб'єкт права» та «суб'єкт правовідносин». Зокрема, на нашу думку, цілком слушною є позиція І. С. Окунєва, який наголошує на тому, що суб'єкт права - це потенційний учасник правовідносин, розглянутий законодавцем у статичному стані, із погляду володіння ним правосуб'єктністю, а суб'єкт правовідносин - це вже особа, визнана суб'єктом права, але яка виступає вже не як потенційний носій суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, а дійсний учасник самого процесу дії норм, реалізації правосуб'єктності Окунєв І. С. Загальнотеоретичні засади правового статусу суб'єкта права: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Київ, 2009. С. 23.. Із цього випливає, що така змістовна складова досліджуваного поняття, як «суб'єкт», указує на те, що особа виступає реальним учасником правовідносин із приводу наукової та науково-технічної діяльності, й у їх межах наділена закріпленими в законодавстві юридичними правами та обов'язками. Так, наукова робота в науково-дослідній установі судових експертиз в основному здійснюється штатними науковцями та судовими експертами, однак до виконання певної розробки можуть залучатися за цивільно-правовою угодою й представники сторонніх організацій. Обидві категорії є суб'єктами права, але не в кожному випадку можуть виступати суб'єктами правовідносин. Це, зокрема, стосується виконання наукових робіт за тематикою з обмеженим доступом, які можуть виконуватися тільки працівниками державних судово-експертних установ, котрі отримали відповідний дозвіл.

У контексті досліджуваного питання слід відмітити, що поняття «суб'єкти наукової та науково-технічної діяльності» отримало своє законодавче закріплення. Так, правові, організаційні та фінансові засади функціонування й розвитку наукової та науково-технічної діяльності, правовий статус суб'єктів такої діяльності визначено на рівні Закону України від 26 листопада 2015 р. N° 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відповідно до ст. 4 цього акта законодавства суб'єктами наукової та науково-технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад'юнкти й докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26 листоп. 2015 р. № 848-VtII. Відом. Верхов. Ради України. 2016. № 3. Ст. 25.. У цьому контексті слід звернути увагу на те, що державні судово-експертні установи є науково-дослідними, у яких працюють наукові працівники, саме тому й наукових співробітників, і науково-дослідні судово-експертні установи можна віднести до суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності. Можна відмітити, що до прийняття зазначеного акта законодавства цю сферу суспільних відносин було врегульовано Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р., який також містив визначення сутності досліджуваного поняття. Так, згідно зі ст. 4 цього нормативно-правового акта суб'єктами наукової й науково-технічної діяльності є: учені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації в науковій і науково-технічній діяльності Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 груд. 1991 р. № 1977-XII. Відом. Верхов. Ради України. 1992. № 12. Ст. 165.. Як випливає з аналізу наведених положень, новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» містить більш розширений перелік суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності. При цьому відмітимо, що визначення сутності наведених суб'єктів через наведення їх переліку навряд чи можна назвати вдалим підходом. Із цього приводу слід підтримати позицію О. М. Музичука, на думку якого визначення сутності поняття відповідних суб'єктів через їх перелічення не є ефективним способом установлення їх сутності Музичук О. М. Контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні: монографія. Харків: Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2010. С. 212-213., оскільки не розкриває їх юридичної природи.

Досліджуване поняття може бути розкрите шляхом з'ясування сутності його складових, що характеризують сферу суспільних відносин, у яких відбувається діяльність таких суб'єктів. У цьому разі йдеться про необхідність з'ясування сутності категорій «наукова діяльність» і «науково-технічна діяльність».

Наукова діяльність визначається по-різному: як діяльність осіб, які мають відповідну освіту, пов'язану з розробленням системи знань про закономірності розвитку природи, суспільства, мислення, окремих галузей знань тощо Ківалов С. В., Біла Л. P. Державна служба в Україні: підручник. Одеса: Юрид. літ., 2003. С. 126; РоманюкЛ. В. Адміністративно-правові засади формування кадрів органів виконавчої влади: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Київ, 2005. С. 156.; створенням конкретних предметних і методологічних обґрунтованих пропозицій про напрями розвитку суспільства; про безпеку для сьогоднішнього й майбутнього поколінь людей використання природи Зубов К. М. Правообмеження у державній службі України: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Одеса, 2010. С. 151.. У свою чергу, під науково-технічною діяльністю розуміють: науково-дослідну творчість і перетворення її результатів на безпосередньо продуктивну силу Зобов'язальне право: теорія і практика: навч. посібник для студ. юрид. вузів і фак. ун-тів/О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова, В. В. Луць та ін.; за ред. О. В. Дзери. Київ : Юрінком Інтер, 1998. С. 486.; інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на одержання й використання нових знань у всіх галузях техніки та технологій, оскільки застосування нових знань, запровадження їх на практиці за своєю сутністю є також науковою діяльністю, адже така діяльність означає пошук нових шляхів для реалізації наукових відкриттів Барабаш Г. О. Особливості правового регулювання праці науковців і його вдосконалення: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Харків, 2005. С. 21; Кра- сюк Т. В. Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ та iV рівнів акредитації: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Харків, 2008. С. 24..

Визначення сутності зазначених понять міститься й у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 цього нормативно-правового акта наукова діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. У п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону науково-технічна діяльність визначена як наукова діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань для розв'язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних і гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26 листоп. 2015 р. № 848-УПІ.. Наукова діяльність у науково-дослідних судово-експертних установах пов'язана із розробленням теоретичних засад судової експертизи та методик судово-експертних досліджень, а науково-технічна спрямована на розроблення технічних засобів для розв'язання проблем судово-експертної діяльності.

Таким чином, аналіз наведених положень свідчить, що науковій і науково-технічній діяльності у сфері судової експертизи притаманні такі характерні риси: вона заснована й урегульована нормативно-правовими приписами; її здійснюють особи, що мають освіту у відповідній галузі; вона є інтелектуальною та творчою; спрямована на досягнення законодавчо закріпленої мети - здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень із подальшим одержанням і використанням здобутих нових знань для розв'язання проблем у галузі судової експертизи. Саме тому сутність поняття суб'єктів наукової й науково-технічної діяльності в судовій експертизі може бути розкрита як сукупність фізичних і юридичних осіб, які, володіючи відповідною освітою, керуючись приписами чинного національного законодавства, здійснюють творчу інтелектуальну діяльність, метою якої є проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень із подальшим одержанням і використанням здобутих нових знань для розв'язання проблем у галузі судової експертизи.

Размещено на Allbest.ru