Размещено на http://www.allbest.ru/

Геополітичні аспекти державного регулювання розвитку енергетичної безпеки

Маковій Ю.Г., аспірант,

ЧНУ імені Петра Могили, м. Миколаїв

Анотації

Зазначено, що джерелами небезпек є умови, явища, фактори, події, що мають потенційно деструктивний характер для енергетичної діяльності. Визначено заходи щодо державного регулювання розвитку енергетичної безпеки іноземними країнами: диверсифікація постачальників, створення стратегічних нафтових запасів, прискорене освоєння власних родовищ вуглеводнів, розробка альтернативних джерел енергії та заходів з енергозбереження. Зазначено, що в результаті кризи відбулися докорінні зміни у світовій нафтовій промисловості і геополітиці. Визначено, що нові учасники призводить до глобальних змін на світовому енергоринку: вносять свої правила взаємодії, змінюються напрямки світових енергетичних потоків, провідні гравці втрачають свій вплив, зростає ступінь невизначеності при прогнозуванні тенденцій розвитку енергоринку.

Ключові слова: державне регулювання розвитку енергетичної безпеки, енергетичних об'єкти, паливно-енергетичний комплекс, енергетична політика, диверсифікація постачальників.

It has been denoted that the sources of hazards are conditions, phenomena, factors, events that are potentially destructive in nature for the energy activities. The measures on the public regulation of the energy security development by foreign countries are defined: diversification of the suppliers, creation of the strategic oil reserves, accelerated development of the own hydrocarbon deposits, development of the alternative energy sources and energy saving measures. It has been defined that because of the crisis there were radical changes in the global oil industry and geopolitics. It has been determined that new entrants lead to the global changes in the world energy market: they are introducing their rules of interaction, the directions of the world energy flows are changing, the leading players are losing their influence, the level of uncertainty in forecasting trends of the energy market is increasing.

енергетична безпека державне регулювання

Key words: state regulation of energy security, energy facilities, fuel and energy complex, energy policy, diversification of suppliers.

Постановка проблеми

Вихідною умовою забезпечення державного регулювання розвитку енергетичної безпеки України є виявлення небезпек, здатних заподіяти шкоду енерго сфері та викликати порушення енергозабезпечення країни. Джерелами небезпек є умови, явища, фактори, події, що мають потенційно деструктивний характер для енергетичної діяльності.

При цьому явища, що вважаються небезпечними в тій чи іншій мірі, залежать від особливостей ціннісного ставлення до світу окремої країни. У сучасному державному управлінні, у зв'язку з різноманіттям країн і їх світоглядів, існує проблема сприйняття і розуміння один одного, які по-різному дивляться на одні й ті ж явища. Наприклад, американські дослідники Хілл Ф. і Гедді К. в своїй праці "Сибірське тягар" розцінюють освоєння і розвиток Сибіру як загрозу процвітанню Росії. На їхню думку, нераціонально витрачати сили на такий холодний і далеко розташований край, Росії треба стиснутися - зменшити свої економічні межі і розвивати тільки центральні регіони країни. Росія ж розглядає Сибір як джерело свого добробуту, а не тягар. Цей регіон допоміг країні стати енергетичною державою і зайняти гідне місце на міжнародній арені. В її холодному кліматі немає загрози, хоча є виклик, який створює певні труднощі при її освоєнні. Однак неоднозначний підхід до оцінки і розуміння небезпек не применшує важливості проблеми по їх своєчасному розпізнаванню і подоланню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізу сучасних проблемних аспектів державного регулювання розвитку енергетичної безпеки в Україні та визначенню іноземного досвіду результативності існуючих механізмів державного регулювання цієї галузі присвятили свої публікації такі вчені, як М. Дикаленко, С. Голікова, О. Стоян, Б. Чобанова та ін. Однак чимало питань стосовно визначення напрямків геополітичні аспекти державного регулювання розвитку енергетичної безпеки залишаються недостатньо дослідженими.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження геополітичні аспекти державного регулювання розвитку енергетичної безпеки, проблем функціонування в сучасних умовах та окреслення шляхів впливу державного регулювання на розвиток енергетичної безпеки України.

Виклад основного матеріалу. Завдання державного регулювання розвитку енергетичної безпеки України забезпечити будучи багатоаспектною і пов'язаною з використанням різних видів сировини, на всіх етапах виробництва енергії, з розвитком інфраструктури, з безліччю енергетичних об'єктів, з міжнародним співробітництвом, зумовлює широкий спектр небезпек на шляху її досягнення, які можна класифікувати за різними ознаками. По відношенню до держави - внутрішні і зовнішні. За масштабом негативних наслідків - національні і глобальні. За джерела походження - техногенні, економічні, природні, соціальні, екологічні, політичні. Техногенні загрози пов'язані з порушенням функціонування енергетичних об'єктів в результаті аварії, пожеж, вибухів та тощо. До них також відноситься фізичний і моральний знос паливно-енергетичного комплексу. Природними джерелами загроз є стихійні лиха: повені, землетруси, урагани, цунамі та тощо. До економічних загроз відносяться світові кризи, брак власних коштів для модернізації та інновації, дефіцит інвестицій, залежність від імпортного обладнання та ін. [1, с.16]. Соціальні загрози пов'язані з діяльністю людини, його некомпетентністю, безвідповідальністю, злим умислом, трудовими конфліктами, страйками та ін. До політичних загроз відносяться державні перевороти, терористичні акти, слабкий політичний, економічний та військовий вплив держави в світі, геополітичні чинники, етнічні конфлікти, інформаційні війни та ін. Складність політичних загроз, з точки зору їх попередження і подолання масштабів наслідків, полягає в їх суб'єктивності, емоційності, малої передбачуваності.

І все ж будь-яка класифікація досить умовна. Дуже часто загроза, будучи технічною проблемою, має екологічні наслідки, вимагає економічних заходів і державного регулювання для її усунення. Виявлення і аналіз всього спектру загроз енергетичній безпеці є необхідним фактором для розробки підходів і заходів щодо їх подолання, що становлять зміст державного регулювання розвитку енергетичної безпеки, його зовнішньої і внутрішньої енергетичної політики.

Для знаходження ефективних шляхів нейтралізації будь-яких загроз важливо розуміти їх природу: причини виникнення, тенденції розвитку, ступінь і масштаб дестабілізуючого впливу та ін. Аналіз становлення проблеми забезпечення енергетичної безпеки в історичній ретроспективі представлений в таблиці 1, яка наочно показує, які події створювали небезпеки для ене - ргосфери, які формувалися реальні загрози її надійному функціонуванню і які використовувалися методи державного регулювання розвитку енергетичної безпеки.

Серед основних заходів щодо державного регулювання розвитку енергетичної безпеки країнами були використані: диверсифікація постачальників, створення стратегічних нафтових запасів, прискорене освоєння власних родовищ вуглеводнів, розробка альтернативних джерел енергії та заходів з енергозбереження [2]. Велика увага стала приділятися розвитку ядерної енергетики.

Крім того, ця подія перетворила нафту в політичну зброю - постачальники використовували її як засіб політичного тиску на країни імпортери. Ембарго стало економічною дією, яка продиктована політичними мотивами і вимагали політичного рішення. До цього моменту нафта вже була основою економіки всіх країн, але тепер нею щільно зайнялися політики. За словами Єргіна: "Нафта вже стала територією президентів і прем'єрів, міністрів закордонних справ, фінансів і енергетики, конгресменів і парламентаріїв, регулювальників і царів" [3, с.110].

Держави почали розробляти національні концепції енергетичної ки, був запущений механізм націоналізації нафтової видобувної проми - сті. Країни - імпортери об'єдналися в Міжнародне енергетичне агентство, для спільного вирішення проблеми "безпеки поставок", яка стала головним аспектом енергетичної безпеки цього і наступних періодів [4, с.98].

Таблиця 1. Ключові моменти формування проблеми енергетичної безпеки

Друга енергетична криза, що охопила період з 1979 по 1980 роки, ще більш посилила небезпеку відсутності власних запасів енергосировини. Іранська революція 1978-1979 років привела до зриву поставок, почалася паніка серед країн-споживачів [5, с.165]. Ціни на нафту підскочили з 13 до 34 доларів за барель. Основними заходами державного регулювання розвитку щодо подолання нових викликів стала політика економії енергії, масштабне заповнення сховищ, форсований розвиток альтернативних джерел енергії та атомної енергетики, поява "спотових" ринків з негайною оплатою і доставкою товару, торгівля нафтою як звичайним товаром на біржі.

Третя енергетичний криза 1986 р., причиною якої стала перевиробництво нафти в результаті змови США та Арабських стран і Чорнобильська аварія в СРСР, створила проблеми забезпечення енергетичної безпеки в країнах, які торгують енергоресурсами. В результаті зниження попиту ціни почали стрімко падати і повністю вийшли з-під контролю. Паніка почалася серед експортерів. Неможливість реалізувати товар і різке скорочення доходів призвели до масштабного зменшення витрат на виробництво вуглеводнів і поставили видобувну промисловість багатьох країн під загрозу закриття [6, с.265].

В результаті кризи відбулися докорінні зміни у світовій нафтовій промисловості і геополітиці. Головною подією стало перетворення нафти в звичайний товар, торгів на біржі, а також "спотові" ринки, з негайною оплатою і доставкою товару [7, с.8]. Сьогодні в структурі ціни на нафту з'явилася спекулятивна складова, що стала предметом вивчення економістів і політиків. Почалося широке обговорення екологічної безпеки енергетичних об'єктів, відмова ряду країн від використання ядерної енергетики і черговий виток активізації розробок поновлюваних джерел енергії.

Висновки