Електронні бібліотеки: правові засади функціонування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 021.4

Харківська державна академія

ЕЛЕКТРОННІ БІБЛІОТЕКИ: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ В УКРАЇНІ

Давидова І.О.

Формування бібліотечного соціального інституту на якісно нових організаційних, управлінських, технічних та технологічних засадах, забезпечення споживача інформацією за допомогою локальних, міжрегіональних і міжнародних мереж комунікації, дистанційний доступ до національних і закордонних баз даних, взаємодія з автоматизованими інформаційними системами зумовлюють необхідность першочергового вирішення правових питань його функціонування і істотного оновлення інструментарію правового регулювання всіх напрямів бібліотечної діяльності в мережевому інформаційному просторі.

Правове регулювання діяльності електронної бібліотеки як різнородного і просторово розподіленого середовища повинне здійснюватись на декількох рівнях: 1) правового регулювання діяльності електронної бібліотеки як соціального інституту; 2) правового регулювання процесів створення електронних продуктів та послуг; 3) забезпечення прав громадян на інтелектуальну власність; а також прав користувачів електронних продуктів та послуг.

Правове забезпечення функціонування електронної бібліотеки включає: а) її юридичний статус; б) правові норми, що визначають порядок функціонування, регламентують процеси створення, надання і використання інформації; в) права, обов'язки і відповідальність персоналу; г) правові положення окремих видів управлінської діяльності тощо.

До сфери законодавчого регулювання діяльності електронних бібліотек майже в усіх країнах світу входять такі її аспекти, як: авторські та суміжні права, правовий захист БД, комп'ютерних програм, персональних даних, ідентифікація користувача, електронні розрахунки в інформаційній мережі.

Нині Україна має систему інформаційного законодавства, яка частково забезпечує правове поле функціонування електронної бібліотеки. До цієї системи належать:

· інформаційно-правові норми Конституції України, які закріплюють інформаційні права і свободи, встановлюють основні права й обов'язки відповідних суб'єктів із питань створення і поширення інформації;

· галузі і розділи законодавства України, присвячені питанням інформаційного права (Закони України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (2007), «Про Національну програму інформатизації» (1998), «Про авторське право і суміжні права» (1993), «Про інформацію» (1992), «Про науково-технічну інформацію» (1993), «Про захист інформації в автоматизованих системах» (1994), «Про видавничу справу» (1997), «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (1993), «Про інформаційні агентства» (1995), «Про обов'язковий примірник документів» (1999) тощо;

· окремі інформаційно-правові норми, що стосуються інших галузей законодавства (Цивільний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Митний кодекс України, Кримінальний кодекс, акти про відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері).

Базовим юридичним актом, що регулює діяльність електронної бібліотеки, є Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 р. (далі - Закон). Закон регулює правовідносини у галузі авторського права і суміжних прав; визначає майнові і немайнові права авторів, порядок охорони творів, термін дії, порядок передачі авторського права. Наведено перелік творів, що охороняються, а також тих об'єктів, на які поширюється чинність Закону.

Головним інформаційним ресурсом електронної бібліотеки є бази даних (БД). Бібліотека виступає їх створювачем (Центром-генератором БД, Центром обробки БД) або користувачем чи інформаційним брокером, якщо забезпечує посередницькі послуги до віддаленого ресурсу. Згідно із Законом БД розглядається як «…сукупність даних, матеріалів або творів у формі, яку читає машина». Основою цього положення є Директива Ради Європейського Співтовариства від 13 грудня 1990 р., але такий підхід не охоплює всього комплексу складових БД.

У наш час щодо цього питання у цьому контексті актуальним є прийняття окремого закону з урахуванням рекомендацій Європейського парламенту від 23 липня 1993 р. Європарламент уточнює, що БД означає комплект упорядкованих праць або інших матеріалів, які зберігаються і доступні за допомогою електронних засобів, а також матеріали, необхідні для оперування базами даних, такі як тезаурус, індекс або система для одержання або надання інформації. Згідно з цими положеннями країни-учасниці будуть охороняти БД авторським правом як зібрання (колекції, комплекти), що зафіксовано п. 5 ст. 2 Бернської конвенції. БД можуть бути захищені авторським правом, якщо вони оригінальні і представляють зібрання праць або матеріалів, які з причини їх відбору або розміщення є авторським інтелектуальним твором. Ніякий інший критерій не може використовуватися для визначення законності надання БД права такого захисту.

Авторське право поширюється на всі види БД, створені різними мовами й у будь-якій формі. Однак при цьому правова охорона не поширюється на ідеї, принципи, методи, процеси, системи, засоби, факти, відкриття і концепції, що лежать в основі створення БД, програми або певного їх елемента. електронний бібліотека авторський право

Слід зауважити, що законодавство закріплює лише авторсько-правову охорону БД, хоча для об'єкта охорони прийнятнішим є принцип контекстного правового регулювання відносин інформаційної власності. Поряд з авторським правом вони мають охоронятися патентним договірним правом, законодавством про несумлінну конкуренцію, охорону комерційної таємниці. Необхідно реалізувати комплексний підхід до захисту БД на законодавчому і виконавчому рівнях. Йдеться про внесення змін і доповнень до Цивільного кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (1993), «Про обмеження монополізму і недопущення недоброякісної конкуренції» (1996) тощо.

Основні права автора на обнародування, відтворення, розповсюдження БД (а також творів науки, літератури, мистецтва) реалізуються через укладання авторських договірних відносин. Закон регулює відносини між автором і роботодавцем по створенню БД (ст. 20), встановлює порядок передачі майнових прав автора іншим особам (ст. 27). Безпосередньо авторським договорам у цьому Законі присвячена лише одна стаття. Жоден нормативний акт України не регулює відносин автора з користувачем його творів, не містить норм про авторські договори, та саме вони дають змогу власникові належним чином реалізувати свої права та інтереси, якнайкраще захистити їх, включаючи до договору відповідні умови й застереження.

Бібліотечний соціальний інститут виступає як складна соціальна організація, діяльність якої забезпечується розвитком передачі знань і інформації в суспільстві. Користувач на свій запит може одержати не тільки документ, а й фрагмент документа, текст або безліч документів. При цьому невирішеними залишаються теоретичні питання співвідношення традиційних понять права (власності, інтелектуальної власності, зобов'язань, відповідальності тощо) і таких феноменів, як «інформація», «інформаційний продукт», «інформаційний ресурс».

Ситуація, що склалася, зумовлена декількома причинами. З одного боку, природа інформації й інформаційного продукту має яскраво виражені особливості, до яких можна віднести можливість багаторазового використання, невичерпність при споживанні, зберігання інформації у суб'єкта, що її передає, спроможність до зберігання, накопичення, інтегрування, що не укладається в звичні форми предметів правових відносин. З іншого боку - сучасний етап розвитку соціальних комунікацій збагатив інформаційне середовище новими формами і методами створення, переробки і передачі інформації, новими видами інформаційних послуг. Відбулася революція у сфері засобів і форм фіксації, тиражування, передачі інформації; зазнало переоцінки те, що є головною перевагою документальних комунікацій, - стабільність фіксованого тексту. Намічено повернення до фундаментальних для людини категорій - інформаційних квантів, ідей і фактів; «розфасування» єдиного знання в різноманітні документальні «упаковки», неформальних інформаційних комунікацій, які здійснюються на новій комп'ютерній основі. У постіндустріальному суспільстві традиційна документна предметність трансформувалася в якісно нові форми: гіпертекстові системи, системи обробки знань, експертні системи та ін., що з точки зору розвитку комунікативних відносин є проявом зміни документної предметності інформаційною і когнітивною. Саме ці процеси, перш за все, притаманні обслуговуванню користувача в електронному середовищі, реалізуються в умовах незадовільно регульованих інформаційних відносин і потребують нових механізмів правової регламентації.

Серйозні проблеми у сфері охорони авторських прав виникають при реалізації механізму інтерактивних дистанційних інформаційних послуг, розповсюдженні електронних ресурсів, що включають насамперед системи сигнальної інформації і системи електронної доставки документів.

У механізмі забезпечення користувачів копіями першоджерел в електронній формі лініями зв'язку, до якого можна віднести такі основні технологічні процеси, як замовлення, виготовлення, передача копій, організація збереження (повнотекстові БД) і доступу до них, не розроблені зручні і прості засоби відшкодування у разі порушення авторських і майнових прав видавців при електронному копіюванні. Є офіційна позиція ІФЛА з питань авторського права в електронному середовищі, але в національних нормативних актах України ця офіційна позиція авторитетної міжнародної організації поки що не знайшла законодавчої підтримки.

Спияло б вирішенню проблеми захисту авторського права внесення до чинного Закону України «Про обов'язковий примірник документів» доповнення про передачу видавництвами цифрових копій творів друку певним книгозбірням для депозитарного зберігання. Щоб ідея електронного копіювання і доставки документів мала розвиток у нашій країні, потрібні, як відомо, або державна зацікавленість, або чітко визначений комерційний інтерес. На нашу думку, саме ці підходи впливатимуть на характер і засоби вирішення всіх організаційних, технологічних та юридичних проблем учасниками цього процесу.

Особливо нагальним є забезпечення правового регулювання Інтернету. Вирішення проблеми авторського права з розвитком електронних видань і глобальних інформаційних мереж у світовому інформаційному середовищі є дуже неоднозначним. Існують різні точки зору на захист авторських прав у нових умовах: перша - захист повинен бути послаблений, друга - технологічний прогрес не виправдовує зниження рівня захисту авторських прав. Якщо комп'ютерні мережі роблять дуже простими нелегальні копіювання і розповсюдження інформації, то законодавець повинен або легітимізувати цю ситуацію, або звикнути до можливості повсюдних правопорушень. Саме шлях цивілізованого правового вирішення питань авторського права вважають найсприятливішим для розвитку інформаційного середовища розвинені країни, де до законів про охорону авторських прав були внесені деякі зміни, необхідні для їх функціонування в інформаційному суспільстві.

Доступ потребує крім охорони прав виробників, угод, платежів, з чим уже зіткнулися головні інформаційні центри України, гарантованої ідентифікації користувача, правомірності електронного підпису. Серйозної розробки потребує комплекс логістичних заходів щодо контролю за прямуванням інформації: визначення цілі, чіткість оплати, відслідковування питань, пов'язаних із копірайтом, тощо.

Таким чином, бібліотечний соціальний інститут на етапі техніко- технологічних змін свого функціонування в інформаційному суспільстві має безліч надзвичайно важливих проблем, що потребують свого якісного, вивіреного і термінового вирішення. Наявна законодавча база та правові документи не повною мірою забезпечують ефективний захист інтересів власників інформаційних продуктів. Низка нечітко визначених положень і наявні прогалини негативно впливають на правові, економічні, організаційні відносини створювачів, власників і користувачів електронних бібліотек. Складність полягає в тому, що слід знайти компроміс інтересів, який дозволив би, з одного боку, надати належну охорону інтересам провідного суб'єкта творчості - виробникові інформаційних продуктів та послуг (ЦОБД, ЦГБД), передбачити автономію інтересів інформаційних посередників, що надають інформацію споживачеві, а з іншого - певним чином представити на достатньо високому рівні інтереси самого споживача.

Список використаних джерел

1. Афанасьєва К. О. Правові аспекти функціонування електронних бібліотек / К. О. Афанасьєва // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 2. - С. 45-49.

Анотація

Проаналізовано правові засади функціонування електронних бібліотек в Україні.

Ключові слова: інформаційне законодавство, бази даних, авторське право, електронні бібліотеки

Проанализированы правовые основы функционирования электронных библиотек в Украине.

Ключевые слова: информационное законодательство, базы данных, авторское право, электронные библиотеки.

The legal bases of the functioning of electronic libraries in Ukraine have been analyzed.

Key words: information legislation, database, copyright, electronic libraries.

Размещено на Allbest.ru