Змагальність як принцип адміністративного судочинства України

спеціалізованої вченої ради В. В. Маліков

Диссертация посвящена комплексному исследованию содержания принципа состязательности в административном судопроизводстве Украины, теоретическим и практическим проблемам его реализации.

В работе описан путь становления и развития принципов административного судопроизводства, определены их особенности, охарактеризованы этапы новейшего периода развития административной юстиции в Украине.

Предложена классификация принципов административного судопроизводства Украины по таким критериям, как: сфера распространения; способ нормативной материализации; объект влияния; предмет правового регулирования. Выявлены характерные признаки принципа состязательности в административном судопроизводстве, в результате чего сформулировано его понятие и раскрыто процессуальное значение (фундаментальное, обеспечительное и процессуальное). Определено место принципа состязательности в общей системе принципов административного судопроизводства. Проведено исследование соотношения принципа состязательности с другими принципами административного судопроизводства.

Ключевые слова: состязательность, принципы административного судопроизводства; содержание принципа состязательности, процессуальные права и обязанности, доказывание, процесс доказывания.

ABSTRACT

Актуальність теми. Значним кроком у напрямку наближення до європейських стандартів стало прийняття і набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України, яким легітимовано процесуальну основу судового механізму для захисту прав особи від порушень з боку державно-владного апарату. Наявність в Україні системи адміністративних судів можна розглядати як показник відповідності національної судової системи міжнародно-правовим стандартам, а також утвердження принципу законності у сфері виконавчої влади.

Визначаючи адміністративне судочинство в цілому засобом досягнення мети адміністративно-процесуального регулювання, важливим вбачається визначення питання правильного порядку організації судового адміністративного процесу як запоруки його ефективності, в чому значне місце відводиться принципам як основним, вихідним ідеям.

Нині спостерігається тенденція до посилення ролі суду у питаннях захисту прав та охоронюваних законом інтересів громадян. Такий стан справ привертає увагу вчених з метою наукового осмислення чергової віхи судової реформи, починаючи безпосередньо із визначення основних засад судочинства. Робота щодо вдосконалення адміністративного процесуального законодавства залишається актуальною, оскільки перед судовою системою ставляться нові завдання, головними з яких є вільний доступ до правосуддя, підвищення рівня захисту прав і законних інтересів осіб, якість відправлення правосуддя. До основоположних правил, які виступають засобом досягнення поставлених завдань і, отже, визначають напрями подальшого розвитку адміністративно-процесуального законодавства, вітчизняний законодавець включив змагальність як принцип адміністративного судочинства, який, з урахуванням його значення для врегулювання процесуальних правовідносин, віднесено до основних засад судочинства (п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України). змагальність адміністративний судочинство україна

Разом із тим, чинні законодавчі положення не надають поняття зазначеного принципу, містять надто узагальнене визначення його змісту поряд із такими принципами, як: диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи.

У сучасній науці адміністративного процесуального права визначення принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах, зокрема принципу змагальності, залишається одним із найменш розглянутих. Серед учених не існує єдиного підходу як до визначення принципу змагальності, так і до розуміння його змісту.

У працях В.Б. Авер'янова, М.Р. Аракеляна, О. М. Бандурки, В.М. Бевзенка, С.А. Бондарчука, О.О. Гаврилюка, С.В. Ківалова, А.М. Колодія, А.Т. Комзюка, Р.О. Куйбіди, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, В.К. Матвійчука, Р.С. Мельника, О.М. Пасенюка, Ю.С. Педька, В.Г. Перепелюка, С.В. Потапенка, О. П. Рябченко, В.С. Стефанюка, І.О. Хара, О.І. Харитонової, Н.В. Шевцової, В.І. Шишкіна та інших науковців найбільшу увагу приділено особливостям розгляду адміністративних справ у цілому, з огляду на засади адміністративного судочинства. Проте процесуальне значення та межі застосування принципу змагальності, його зміст та структура донині не були предметом окремого наукового дослідження, а відсутність монографічної літератури з цієї проблематики свідчить як про складність цього питання, так і недостатність опрацювання його вченими-правознавцями.

Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні, наявність практичних правових питань, а також необхідність проведення комплексного дослідження проблем реалізації принципу змагальності в адміністративному судочинстві та, як кінцевий результат - забезпечення прав і свобод людини та громадянина на сучасному етапі розвитку суспільства - обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на виконання Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1179 (1999) щодо дотримання Україною зобов'язань перед Радою Європи, протоколу № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який змінює контрольну систему Конвенції (ратифіковано Законом № 3435-IV від 09 лютого 2006 року), Постанови Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року «Про концепцію судово-правової реформи в Україні», Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента від 10 травня 2006 року № 361/2006, п.п.39, 41, 42 Додатку 13 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, пп. 14.1, 14.20, 14.35 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення сутності та змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві України, розкриття особливостей його реалізації на стадіях судового адміністративного процесу та обґрунтування напрямків розвитку адміністративного процесуального законодавства у цій сфері, формулювання конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети сформульовано такі задачі:

- встановити шлях становлення та розвитку принципів адміністративного судочинства України;

- надати загальну характеристику принципів адміністративного судочинства України, визначити їх систему та критерії класифікації;

- сформулювати поняття принципу змагальності в адміністративному судочинстві України, розкрити його процесуальне значення;

- визначити місце принципу змагальності в системі принципів адміністративного судочинства України;

- провести співвідношення принципу змагальності з окремими принципами адміністративного судочинства України;

- розкрити зміст принципу змагальності в адміністративному судочинстві України, встановити елементи його структури;

- виявити і дослідити форми реалізації принципу змагальності залежно від стадій процесу доказування;

- розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-процесуального законодавства, в нормах якого відтворені вимоги принципу змагальності.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері реалізації принципу змагальності в адміністративному судочинстві України.

Предмет дослідження становить змагальність як принцип адміністративного судочинства України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2). За допомогою історико-правового методу проведено дослідження історичних аспектів становлення і розвитку принципу змагальності в адміністративному судочинстві України (підрозділ 1.1). Метод аналізу і синтезу використано для визначення системи принципів адміністративного судочинства України (підрозділ 1.2), елементів структури змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві України (підрозділ 2.1). Поєднання елементів системного підходу та методів порівняння дозволили встановити співвідношення принципів змагальності з іншими принципами адміністративного судочинства України (підрозділ 1.4). Методи класифікації, групування використовувались для визначення видів принципів адміністративного судочинства України (підрозділ 1.2), переліку змагальних прав та елементів структури змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві України (підрозділ 2.1), переліку змагальних прав залежно від їх реалізації на стадіях процесу доказування (підрозділ 2.2).

Компаративний, статистичний методи та метод документального аналізу використовувались для формування шляхів законодавчого вдосконалення текстуального закріплення принципу змагальності в адміністративному судочинстві (підрозділ 3.1) та напрямів удосконалення реалізації принципу змагальності у судовому адміністративному процесі (підрозділ 3.2); вимоги формальної логіки (послідовності, визначеності, несуперечності й обґрунтованості суджень) дотримувались при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження.

Науково-теоретичною базою дослідження стали наукові роботи та розробки провідних фахівців у галузі загальної теорії права, конституційного права, адміністративно-процесуального та цивільно-процесуального права. Нормативною основою дисертації є Конституція України, КАС України, інші кодекси, законодавчі та підзаконні акти, які регулюють питання реалізації змагальності в адміністративному судочинстві України. Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять аналітичні результати узагальнення судової практики розгляду справ адміністративної юрисдикції, матеріали преси та інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці досліджень, в якому комплексно з використанням сучасних методів пізнання визначено сутність та зміст принципу змагальності в адміністративному судочинстві України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- визначено поняття принципу змагальності в адміністративному судочинстві України як текстуально закріпленого нормативно-керівного положення, що в умовах рівності відображає активну конкуренцію зацікавлених осіб, які беруть участь у справі, визначає їх права вчиняти процесуальні дії з метою ефективного відстоювання своєї точки зору та обов'язки щодо доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, направленого на всебічне, повне і об'єктивне встановлення дійсних обставин адміністративної справи;

- встановлено елементи структури змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві, якими названо: 1) права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі, щодо доведення обставин справи, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень; 2) права осіб, які беруть участь у справі, пов'язані із забезпеченням законного складу адміністративного суду, достовірності та повноти матеріалів адміністративної справи; 3) процесуальні повноваження суду щодо контролю за сумлінним використанням особами, які беруть участь у справі, своїх прав і виконанням обов'язків;

- деталізовано процесуальні змагальні повноваження основних учасників судового адміністративного процесу залежно від їх реалізації на стадіях процесу доказування в адміністративному судочинстві, а саме: 1) стадії збирання доказів; 2) стадії дослідження доказів; 3) стадії оцінки доказів;

удосконалено:

- поняття принципів адміністративного судочинства, під якими запропоновано розуміти окреслені соціально-правовими умовами суспільного життя нормативно-керівні положення, об'єктивно існуючі як категорія правосвідомості, закріплені текстуально або виведені з норм законодавства, що визначають зміст, характер і побудову адміністративного судочинства і регламентують діяльність адміністративного суду та всіх учасників судового адміністративного процесу;

- перелік принципів адміністративного судочинства шляхом доповнення текстуально визначених принципів адміністративного судочинства такими з них, що виведені зі змісту КАС України, а саме: принципом розгляду адміністративних справ упродовж розумного строку; принципом безпосередності судового розгляду; принципом усності судового розгляду.

- підхід щодо розуміння співвідношення принципу змагальності з іншими принципами адміністративного судочинства, який полягає у тому, що принцип змагальності: 1) знаходить своє втілення у результаті дії принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 2) є наслідком реалізації принципу диспозитивності; 3) обмежується дією принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі; 4) виступає основою для втілення принципів апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративних судів, усності судового розгляду та безпосередності судового розгляду;

дістали подальшого розвитку:

- етапи новітнього періоду розвитку адміністративної юстиції в Україні, а саме: 1) формування судової системи України; 2) затвердження та початок втілення судово-правової реформи; 3) конституційна регламентація питань правосуддя; 4) поглиблення судової реформи; 5) правова регламентація адміністративного судочинства; 6) повноцінне функціонування системи адміністративних судів в Україні;

- уявлення про види принципів адміністративного судочинства, виходячи з їх класифікації за такими критеріями, як: 1) сфера поширення; 2) спосіб нормативної матеріалізації; 3) об'єкт впливу; 4) предмет правового регулювання;

- поняття доказування в адміністративному судочинстві під яким запропоновано розуміти врегульовану процесуальним законодавством і підпорядковану законам логіки діяльність суб'єктів доказування зі збирання, дослідження та оцінки доказів, спрямовану на встановлення об'єктивної істини в адміністративній справі та прийняття обґрунтованого й законного рішення;

- напрями вдосконалення реалізації принципу змагальності у процесі доказування в адміністративному судочинстві України, до яких зараховано: 1) встановлення ефективних процесуальних механізмів забезпечення надання суб'єктом владних повноважень правдивих пояснень, а також його відповідальності за завідомо неправдиві пояснення та фіктивні докази, що підтверджують його незаконну позицію; 2) обмеження можливостей осіб, які беруть участь у справі, діяти недобросовісно і затягувати прийняття рішення адміністративним судом шляхом їх зобов'язання подавати чи повідомляти суд про всі докази до або під час попереднього судового засідання; 3) використання поліграфів для вирішення окремих задач адміністративного судочинства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідницькій сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого дослідження принципу змагальності в адміністративному судочинстві України;

- у сфері правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для вдосконалення норм адміністративно-процесуального законодавства, а також при підготовці експертно-аналітичних матеріалів відповідними Комітетами Верховної Ради України;

- у правозастосуванні - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність судової діяльності при розгляді та вирішенні справ адміністративної юрисдикції (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року; акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 року; акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року; акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.06.2014 року);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисципліни «Адміністративний процес», «Основи адміністративного судочинства в Україні», при підготовці лекцій з даної тематики.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні питання розвитку та взаємодії публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 22-23 грудня 2012 р.); «Вплив права та закону на сучасний розвиток суспільства» (м. Ужгород, 28-29 грудня 2012 р.); «Актуальні питання розвитку державності та правотворчої роботи в Україні» (м. Харків, 02-03 лютого 2013 р.); «Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 31 січня-01 лютого 2014 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти статтях, опублікованих у наукових виданнях з юридичних наук, та у чотирьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які складаються з восьми підрозділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок. Список використаних джерел складається із 232 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими темами, планами та програмами, мета і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації, публікації, структура та обсяг дисертації.

Розділ 1 «Принцип змагальності в системі принципів адміністративного судочинства України» складається з чотирьох підрозділів, в яких визначено особливості становлення та розвитку принципів адміністративного судочинства, їх загальна характеристика; поняття та процесуальне значення принципу змагальності в адміністративному судочинстві; окреслено його місце в системі принципів адміністративного судочинства України.

У підрозділі 1.1 «Становлення і розвиток принципів адміністративного судочинства України» з метою правильного розуміння правового значення принципів адміністративного судочинства України простежено розвиток і становлення в історично-порівняльному аспекті адміністративної юстиції.

Аналіз наукових поглядів на юридичний зміст адміністративної юстиції дозволив визначити наступні ознаки, притаманні цьому правовому інституту. Доведено, що адміністративна юстиція в Україні ґрунтується на демократичних засадах європейського зразка, при цьому виступає самостійною системою, яка складається з правових, організаційних і процесуальних засобів досягнення правозахисної мети; є складовою більш глобальної системи правового захисту прав і свобод громадян у сфері публічно-правових відносин, з функціонально визначеним місцем у цій системі.

Окрему увагу приділено дослідженню новітнього періоду розвитку адміністративної юстиції в Україні, оскільки саме він характеризується закладенням й утвердженням принципів судоустрою та адміністративного судочинства зокрема. Встановлено наступні етапи новітнього періоду розвитку адміністративної юстиції в Україні: 1) формування судової системи України - пов'язаний із прийняттям Декларації про державний суверенітет України та проголошенням Акта незалежності, у яких визначалося, що державна влада здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову; 2) затвердження та початок втілення судово-правової реформи - пов'язаний із прийняттям Концепції судово-правової реформи в Україні, що регламентувала засади організації адміністративних судів, визначала їх місце у загальній системі судових органів та тенденції розвитку адміністративної юстиції у ході судового реформування; 3) конституційна регламентація питань правосуддя - пов'язаний із прийняттям Конституції України, якою визначено принципи судочинства та судоустрою, особливості і порядок здійснення правосуддя суддями; 4) поглиблення судової реформи - пов'язаний із прийняттям Закону України «Про судоустрій України», яким було визначено організаційні засади функціонування адміністративного судочинства в Україні; 5) правова регламентація адміністративного судочинства - пов'язаний із прийняттям КАС України, яким визначено повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, процедуру звернення до адміністративних судів і порядок відправлення адміністративного судочинства; 6) повноцінне функціонування системи адміністративних судів в Україні - пов'язаний із завершенням побудови системи адміністративних судів та подальшим удосконаленням правових засад адміністративного судочинства, що є результатом євроінтеграційного напрямку розвитку держави.

У підрозділі 1.2 «Загальна характеристика принципів адміністративного судочинства України, їх класифікація» визначено характерні ознаки принципів адміністративного судочинства, до яких віднесено: 1) ідейна спрямованість; 2) нормативність; 3) демократичність; 4) дієвість; 5) направленість на необхідність надання адміністративному судочинству якості справедливого правосуддя в адміністративних справах; 6) поєднання системності та автономності.

Обґрунтовано, що перелік принципів адміністративного судочинства України має бути доповнений такими принципами, як: принцип розгляду адміністративних справ упродовж розумного строку; принцип безпосередності судового розгляду; принцип усності судового розгляду. Окремо охарактеризовано зміст кожного із названих принципів адміністративного судочинства.

Автором проведено класифікацію принципів адміністративного судочинства України за наступними критеріями: 1) сферою поширення; 2) способом нормативної матеріалізації; 3) об'єктом впливу; 4) предметом правового регулювання.

У підрозділі 1.3 «Поняття та значення принципу змагальності в адміністративному судочинстві України» запропоновані характерні ознаки принципу змагальності у судовому адміністративному процесі, що стали основою для визначення його поняття, а саме: 1) характеризує сутність і соціальний зміст права, виступає однією із вихідних засад процесу формування, розвитку й функціонування конкретних правових норм і діяльності, що здійснюються на їх основі; 2) отримав текстуальне нормативне закріплення, тим самим закріпив загальні умови та гарантії його реалізації в якості сформульованої вимоги до суду; 3) існує у судових процесах, де є рівні сторони; 4) реалізується передусім у процесі доказування; 5) відображає конкуренцію осіб, які беруть участь у справі, їхнє право самостійно вчиняти певні процесуальні дії з метою ефективного відстоювання своєї точки зору; 6) полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; 7) виступає процесуальною гарантією всебічного, повного і об'єктивного встановлення дійсних обставин адміністративної справи; 8) обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладено на відповідача (суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову); 9) є різновидом активності зацікавленої особи.

Процесуальне значення принципу змагальності розкрито в результаті його поділу на: фундаментальне, забезпечувальне та процесуальне.

У підрозділі 1.4 «Місце принципу змагальності в системі принципів адміністративного судочинства та його співвідношення з ними» визначено, що об'єктивна взаємообумовленість та зв'язок принципу змагальності з іншими принципами адміністративного судочинства чітко відображується при його співвідношенні з останніми, в результаті чого встановлено, що принцип змагальності знаходить своє втілення в результаті дії перш за все принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Встановлено, що взаємодія принципу змагальності із принципом диспозитивності полягає у тому, що принцип змагальності визначає права та обов'язки сторін, пов'язані з формуванням і дослідженням фактичного і доказового матеріалу, в той час, як - принцип диспозитивності - визначає можливості осіб, що беруть участь у справі, розпоряджатися предметом публічно-правового спору, визначати межі судового захисту, впливати на виникнення, розвиток та закінчення судового адміністративного процесу.

У результаті аналізу взаємодії принципу змагальності із галузевим принципом адміністративного судочинства - офіційним з'ясуванням всіх обставин у справі - встановлено, що останній за своїм змістом значно обмежує дію змагальності, оскільки визначає основні риси та обсяг процесуальних повноважень адміністративного суду за його власною ініціативою.

Доведено, що реалізація принципу гласності та відкритості в адміністративному судочинстві виступає гарантією дотримання вимог змагальності. У свою чергу втілення принципів апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративних судів, усності судового розгляду та безпосередності судового розгляду є неможливими без реалізації вимог змагальності.

Розділ 2 «Зміст принципу змагальності в адміністративному судочинстві України» містить два підрозділи, в яких піддані науковому аналізу окремі складові - елементи структури змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві України.

У підрозділі 2.1 «Поняття та елементи змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві України» встановлено перелік змагальних процесуальних прав осіб, що беруть участь в адміністративній справі, реалізація яких містить наступний зміст: знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень.

Визначено поняття змісту принципу змагальності в адміністративному судочинстві України. Під структурою принципу змагальності запропоновано розуміти таку її побудову, розташування трьох елементів якої, способів з'єднання і зв'язків між ними забезпечують цілісність принципу, збереження його основних властивостей і функцій при впливі на нього різноманітних факторів об'єктивної і суб'єктивної реальності.

Окрему увагу приділено характеристиці процесуальних повноважень адміністративного суду щодо контролю за сумлінним використанням особами, що беруть участь в адміністративній справі, своїх прав і виконанням обов'язків, до яких зараховано: а) роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав і обов'язків щодо збирання і подання доказів; б) надання допомоги у збиранні доказів; в) попередження про недопустимість зловживання правами щодо змагальності або обмеження у користуванні ними у межах закону.

У підрозділі 2.2 «Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, у процесі доказування в адміністративному судочинстві України» акцентовано увагу на правах та обов'язках осіб, що беруть участь у справі, стосовно доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень у процесі доказування, як в основній сфері реалізації принципу змагальності.

В результаті аналізу наукових позицій стосовно розуміння категорії доказування як специфічного різновиду пізнання в правозастосовній діяльності сформульовано поняття доказування в адміністративному судочинстві. Окреслено та охарактеризовано основні категорії доказування в адміністративному судочинстві, а саме: 1) суб'єкти доказування; 2) предмет доказування; 3) межі доказування.

Підтримано позицію, відповідно до якої стадіями процесу доказування є збирання, дослідження та оцінка доказів. Наголошено на тому, що на стадії оцінки доказів принцип змагальності реалізується у формі рекомендаційної оцінки особами, які беруть участь у справі, обставин і доказів, які досліджені у судовому засіданні, при їх виступі з промовою та обміні репліками у судових дебатах.

Деталізовано процесуальні змагальні права залежно від їх реалізації на стадіях процесу доказування в адміністративному судочинстві України.

Розділ 3 «Перспективи вдосконалення принципу змагальності в адміністративному судочинстві України» містить два підрозділи, в яких відображаються шляхи законодавчого вдосконалення текстуального закріплення та напрями реалізації у процесі доказування принципу змагальності в адміністративному судочинстві України.