Адміністративно-правовий статус військового комісара

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правовий статус військового комісара

Антошин Валерій Миколайович

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Курило Володимир Іванович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

директор Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Волощук Анатолій Миколайович,

Одеський державний університет внутрішніх справ, ректор

кандидат юридичних наук

Гейко Валерій Іванович,

Адвокатське бюро «Валерія Гейка»,

адвокат-засновник

Захист відбудеться «23» грудня 2013 року о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Генерала Родімцева, 19, навчальний корпус № 1, кімната 97

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 41а

Автореферат розісланий «__» листопада 2013 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.Ю. Піддубний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Адміністративно-правовий статус військового комісара є одним із чинників зміцнення законності, а також підвищення правової культури військового комісара за рахунок удосконалення підходів до організації його діяльності, зокрема у взаємодії з громадянами, вимозі дотримання державної й службової дисципліни, посиленню контролю і відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків.

За таких умов виникає потреба в дослідженні сутності, особливостей та структури адміністративно-правового статусу військового комісара, характеристиці кожної з його складових, їх взаємозв'язку і розробці на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання відносин військового комісара з іншими суб'єктами адміністративного провадження та органами публічного управління.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці відомих вчених-правознавців В. Б. Авер'янова, О. Ф Андрійко, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, А. М. Волощука, В. І. Гейка, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, В. І. Курила, О. В. Петришина, А. О. Селіванова, С. Я. Фурси, Ю. С. Шемшученка, С. В. Шестакова, Н. В. Янюк, В. В. Яркова.

Разом з тим, питання адміністративно-правового статусу військового комісара не були предметом окремих адміністративно-правових досліджень, або ж досліджувалися у межах ширшої адміністративно-правової проблематики, без комплексного спеціального підходу. Окрім того, в умовах скорочення Збройних Сил України і переходу в найближчі роки на їх комплектування на контрактній основі ця проблема набуває особливої ваги.

Таким чином, глибоке дослідження проблем правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правового статусу військового комісара набуває особливого змісту і актуальності.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана з урахуванням приписів Стратегії національної безпеки України, затвердженої указами Президента України від 12 лютого 2007 р. за № 105/2007 та від 8 червня 2012 р. за № 389/2012. Її проблематика має безпосереднє відношення до Концепції адміністративної реформи в Україні, впровадженої Указом Президента України № 810 від 22 липня 1998 року; Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу, схваленої Законом України від 21 листопада 2002 р. № 228-ІV і плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів і правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність, зміст та значення адміністративно-правового статусу військового комісара, особливості реалізації окремих елементів статусу в правовідносинах і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання та підвищення ефективності його практичної реалізації.

Виходячи з поставленої мети, основну увагу здобувач зосередив на розв'язанні таких основних задач:

– на основі дослідження історико-правової природи становлення адміністративно-правового статусу військових посадових осіб з функціями сучасного військового комісара провести його періодизацію;

– вивчити правовий статус військового комісара у радянському праві та виокремити етапи його становлення та розвитку;

– запропонувати авторське визначення дефініції «військовий комісар»;

– здійснити теоретичний аналіз категорій «правовий статус», «правове становище» та визначити їх зміст;

– з'ясувати зміст, структуру та значення адміністративно-правового статусу військового комісара, його місце та роль у системі правовідносин;

– дослідити особливості адміністративно-правового статусу військового комісара та здійснити класифікацію прав та обов'язків, що входять до адміністративно-правового статусу військового комісара;

– вивчити міжнародний досвід правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара та запропонувати шляхи вдосконалення цього статусу у вітчизняному законодавстві;

– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері виконання військовим комісаром своїх функціональних обов'язків.

Предмет дослідження становлять теоретичні та практичні питання адміністративно-правового статусу військового комісара.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3), виокремлено окремі складові адміністративно-правового статусу військового комісара (підрозділ 2.1). Для аналізу адміністративно-правового статусу військового комісара як соціально-правового явища використовувався метод єдності логічного та історичного, методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 1.2). Системно-структурний, логіко-семантичний, структурно-функціональний методи, а також аналізу та синтезу застосовувалися для дослідження співвідношення адміністративно-правового статусу військового комісара та правовідносин, які складаються за його участю (підрозділи 2.3, 3.1). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара (підрозділи 3.1, 3.2). За допомогою історико-правового методу досліджувалися процеси становлення адміністративно-правового статусу військового комісара (підрозділи 1.1, 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу структурних елементів адміністративно-правового статусу військового комісара (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Методи класифікації, групування та структурно-логічний застосовувалися для виділення окремих видів повноважень військового комісара як складових його адміністративно-правового статусу (підрозділ 2.2). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено недоліки правового регулювання та реалізації адміністративно-правового статусу військового комісара (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Компаративний метод і документальний аналіз використовувалися для вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке регулює адміністративно-правовий статус військового комісара (підрозділи 2.2, 2.3, 3.2).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реалізації військовими комісарами свого адміністративно-правового статусу. Автором вивчено також законодавство деяких зарубіжних держав, досвід яких стосовно правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара може бути використано в Україні. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять також узагальнення практичної діяльності військових комісарів, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правового статусу військового комісара, а також його правового регулювання та практичної реалізації. Внаслідок проведеного дослідження в дисертації сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, а саме:

вперше:

– здійснено історико-правовий аналіз адміністративно-правового статусу військових посадових осіб з функціями сучасного військового комісара та проведено його періодизацію: період Гетьманства на теренах України, тобто період XVI-XVIII століть; період Української Народної Республіки та доби Гетьманщини; період, що пов'язаний із встановленням радянського режиму та створенням СРСР; новітній період - доба незалежної держави Україна;

– визначено місце адміністративно-правового статусу військового комісара в системі правовідносин та правового становища суб'єкта, як одного з «видових» статусів порівняно з адміністративно-правовим статусом державного службовця; при цьому він є «родовим» щодо правових статусів з більшим рівнем конкретизації;

– виділено ознаки військового комісара як основного суб'єкта з питань планування мобілізаційних заходів, проведення призову юнаків на військову службу, здійснення військового обліку, а саме: військовий комісар наділений відповідними повноваженнями і здійснює державні функції; має особливі, владні, організаційно-розпорядчі повноваження; має суб'єктивні права та юридичні обов'язки, пов'язані із здійсненням службових функцій; є особливим суб'єктом кримінальної, адміністративної та матеріальної відповідальності;

– здійснено класифікацію обов'язків та прав, що входять до адміністративно-правового статусу військового комісара, які можна розділити на два види залежно від їх родовидової структури особливостей правового статусу. По-перше, це обов'язки та права загального характеру, притаманні державним службовцям України; по-друге, це спеціалізовані обов'язки та права військового комісара, які постають у зв'язку з реалізацією службової компетенції;

– виділено ознаки юридичної відповідальності військового комісара такі як: правові норми про відповідальність військових комісарів, як посадових осіб за службові порушення враховують особливості служби як виду трудової діяльності; для них встановлюється підвищена відповідальність, оскільки наслідки правопорушень, пов'язаних з не виконанням службових обов'язків, негативно проявляються за межами посади; існують спеціальні заходи відповідальності за службові правопорушення (пониження в посаді, пониження в військовому званні, позбавлення військового звання); притягнення військового комісара до відповідальності за правопорушення не виключає того, що ці ж його дії можуть бути кваліфіковані і як інший вид правопорушення (наприклад, адміністративна відповідальність військових комісарів за корупційні дії може наступати після застосування заходів дисциплінарної відповідальності за це правопорушення).;

удосконалено:

– теоретичне визначення дефініцій «військовий комісар», «адміністративно-правовий статус військового комісара», «юридична відповідальність військового комісара», а саме «військовий комісар - це індивідуальний суб'єкт права (фізична особа), який здійснює певні соціально необхідні функції та виконує завдання, законодавчо визначені відповідним військовим формуванням, служить державі і є представником державної влади»; «адміністративно-правовий статус військового комісара - це поняття, зміст якого завжди виражається у сукупності нормативно визначених обов'язків та прав, службовій правосуб'єктності, компетенції та юридичній відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх повноважень у відповідній сфері»; «юридична відповідальність військового комісара - це правова категорія, яка, з одного боку, є засобом впливу на його неправомірну поведінку, а з іншого - виступає формою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у державі від неправомірних дій зазначеної категорії службовців, які виконують функції держави, і полягає у негативних правових наслідках для суб'єкта в разі невиконання чи неналежного виконання своїх службових повноважень»;

– види функцій військового комісара: загальні (до них віднесено: планування, організація діяльності, мотивація, координація, комплектація, контроль); спеціальні (до яких віднесено: управління діяльністю, соціальним розвитком, фінансування, реалізація роботи);

дістали подальшого розвитку:

– визначення і характеристики адміністративно-правового статусу військового комісара як важливої соціальної та правової категорії;

– особливості формування системи елементів адміністративно-правового статусу військового комісара з визначенням таких його складових: службова правосуб'єктність, обов'язки та права, компетенція, юридична відповідальність;

– розуміння обов'язків і прав військового комісара;

– виявлення прогалин у правовому регулюванні діяльності військового комісара щодо реалізації його адміністративно-правового статусу і пропозиції щодо внесення змін та доповнень до деяких чинних нормативно-правових актів України, зокрема, законів України, спрямовані на їх усунення та вдосконалення законодавства, що регулює адміністративно-правовий статус військового комісара;

– пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу військового комісара на підставі вивчення зарубіжного досвіду становлення та розвитку його правового статусу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичне, так і практичне значення:

– у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань адміністративно-правового статусу військового комісара, проблем забезпечення прав та свобод громадян під час його реалізації;

– у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, до законів України;

– у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів допоможе поліпшити практичну роботу військових комісарів щодо забезпечення прав та свобод громадян, оптимізувати діяльність системи військових комісаріатів з метою забезпечення максимальної ефективності її функціонування, сприятиме практичному забезпеченню реалізації Концепції розвитку цієї системи;

– у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватися під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Адміністративний процес», при підготовці методичних і навчальних посібників, а також відповідних розділів підручників для вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності» (м. Львів, 2013 р.) та Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Дніпропетровськ, 2013 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у 7 наукових публікаціях із яких: 5 статей у фахових виданнях України, та 2 тези доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, що містять 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 180 сторінок. Список використаних джерел складається з 240 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

адміністративний правовий військовий комісар

Розділ 1. «Теоретико-правові засади адміністративно-правового статусу військового комісара» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Нарис становлення інституту адміністративно-правових повноважень військового комісара на теренах України» досліджено питання становлення інституту адміністративно-правових повноважень військового комісара.

Проведено історико-правовий аналіз адміністративно-правового статусу військових посадових осіб з функціями сучасного військового комісара та проведено його періодизацію: до першого періоду віднесено період Гетьманства на теренах України, тобто період XVI-XVIII століть; до другого - період Української Народної Республіки та доби Гетьманщини; третім періодом визначено такий, що пов'язаний із встановленням радянського режиму та створенням СРСР; і до четвертого - віднесений новітній період, тобто добу незалежної держави Україна.

Визначено, що функціональна компетенція військового комісара змінювалась несистематично, що пов'язано із загальним рівнем розвитку управлінського апарату країни, зовнішньою і внутрішньою політикою, способами комплектування армії і її чисельністю, міжнародним становищем тощо.

У підрозділі зазначено, що в Україні відбулися значні зміни в політичній, економічній і власне військовій сферах. Разом з тим, реальний стан справ свідчить про повільне та несистемне реформування Збройних Сил України.

Зроблено висновок, що становлення адміністративно-правового статусу військових посадових осіб з функціями сучасного військового комісара набуло сучасного змісту і оформлення в період входження українських земель до складу СРСР. Ефективність мобілізаційної діяльності була підтверджена участю СРСР у ІІ Світовій війні та подальших локальних військових конфліктах. Тому, з огляду на тривалість і достатньо ефективну діяльність військового комісара в цей період, він може бути визначений основним підґрунтям для формування сучасних Збройних Сил незалежної України.

У підрозділі 1.2. «Система нормативно-правових актів з регулювання адміністративно-правових повноважень військового комісара в Україні» досліджено діяльність територіальних органів військового управління, а саме розглянуто особливості правового регулювання повноважень військового комісара.

Визначені особливості правового регулювання суспільних відносин у галузі оборони України. Здобувачем запропоновано розглядати систему чинного законодавства, що забезпечує регулювання суспільних відносин у згаданій сфері, у межах трьох рівнів: 1) Конституція України; 2) Закони України; 3) підзаконні нормативно-правові акти.

Проведений аналіз нормативно-правових актів з регулювання адміністративно-правових повноважень військового комісара в Україні дозволив виокремити такі його особливості: 1) детальна регламентація сфери оборони України у вітчизняному законодавстві зумовлена надзвичайною важливістю цієї сфери як для безпеки окремої людини, так і для держави в цілому; 2) у правовому регулюванні адміністративно-правових повноважень військового комісара в Україні головну роль відведено нормам адміністративного права, що відображені у різноманітних підзаконних нормативно-правових актах; 3) правове регулювання торкається як організації вітчизняних Збройних Сил взагалі, так і окремих напрямків діяльності військових комісаріатів як територіальних органів військового управління і їх чільників; 4) чинне законодавство вимагає подальшого удосконалення та систематизації, відповідно до „людиноцентристської” концепції державного управління та переформатування організації військових формувань в Україні за контрактним принципом набору на військову службу.

У підрозділі 1.3. «Військовий комісар як суб'єкт військово-службових правовідносин» розглядаються військово-службові правовідносини, під якими розуміють правові відносини, пов'язані з військовою службою (її організацією та функціонуванням).

Зазначено, що військово-службові правовідносини мають такі складові частини: суб'єкти, об'єкти та юридичні факти. Учасниками (суб'єктами) військово-службових відносин є держава в особі її військових органів та громадяни України. Сторони цих відносин є носіями визначених військовим законодавством конкретних прав і обов'язків. Об'єктом згаданих правовідносин є поведінка їх учасників (дії або утримання від дій), пов'язана із здійсненням захисту Вітчизни від зовнішніх і внутрішніх загроз. До юридичних фактів, які є підставою для виникнення, зміни та припинення військово-службових правовідносин, можна віднести дії, що виникають згідно з волею людей, та події - ті, що не залежать від волі людей.

Встановлено, що військово-службові правовідносини - це адміністративно-правові відносини, які відповідно до правової норми та наявності певних юридичних фактів складаються між наділеними конкретними правами і обов'язками їх суб'єктами, якими є держава в особі її військових органів та громадяни України, і які пов'язані з організацією та функціонуванням військової служби.

Наголошено, що військовий комісар - це індивідуальний суб'єкт права (фізична особа), який здійснює певні соціально необхідні функції та розв'язує завдання, законодавчо визначені відповідним військовим формуванням, служить державі і є представником державної влади. Військові комісари є частиною суспільства, яка складається зі спеціально підготовлених осіб (індивідуальних суб'єктів права), що обіймають військові посади у військових органах, мають відповідні цим посадам військові звання та займаються за дорученням держави особливою суспільно корисною діяльністю.

Розділ 2. «Сучасна парадигма адміністративно-правового статусу військового комісара» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Поняття та склад адміністративно-правового статусу військового комісара» зазначено, що правовий статус - складова частина загальної проблеми прав особи. Правильна та всебічна його регламентація його дає змогу громадянам реалізовувати свої права та захищати законні інтереси. Адміністративно-правовий статус особи є загальним правовим статусом. До елементів адміністративно-правового статусу особи належать: правосуб'єктність, права та обов'язки, юридична відповідальність.

Адміністративно-правовий статус військового комісара - один з «видових» статусів порівняно із адміністративно-правовим статусом державного службовця, проте й він є «родовим» щодо правових статусів із більшим рівнем конкретизації.

У дослідженні наголошується, що елементом адміністративно-правового статусу військового комісара є службова правосуб'єктність, яка включає службову правоздатність і службову дієздатність. Службові правоздатність і дієздатність виникають одночасно зі вступом особи у службово-правові відносини, тобто з часу зарахування на посаду. Припинення служби або переведення на іншу посаду є підставою для повного припинення службової правосуб'єктності. Таким чином, обсяг службової правосуб'єктності визначається, з одного боку, посадою, а з другого - компетенцією.

Встановлено, що адміністративно-правовий статус військового комісара є самостійним видом правового статусу особи, який зумовлює особливості реалізації її окремих конституційних прав і свобод. Таким чином, правовий статус державного виконавця базується на правовому статусі особи та включає такі елементи: службова правосуб'єктність, обов'язки й права, компетенція, юридична відповідальність.

Відтак, адміністративно-правовий статус військового комісара - це поняття, зміст якого завжди виражається у сукупності нормативно визначених обов'язків та прав, службовій правосуб'єктності, компетенції та юридичній відповідальності за невиконання чи не якісне виконання своїх повноважень у сфері:

– організації територіальної оборони;

– мобілізаційної підготовки;

– обліку та підготовки військово-навчених ресурсів;

– організації призову до лав Збройних Сил України, інших військових формувань;

– комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями за контрактом;

– проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України.

У підрозділі 2.2. «Права та обов'язки військового комісара» акцентується увага на тому, що адміністративно-правовий статус військового комісара можна поділити на загальний і спеціальний. Загальний адміністративно-правовий статус характеризує правове становище особи у сфері публічного управління. Натомість спеціальний адміністративно-правовий статус військового комісара закріплюється у відповідних правових актах і визначає його роль в управлінні відповідною сферою. Загальний адміністративно-правовий статус є однаковим для посадових осіб певного виду служби. Водночас спеціальний адміністративно-правовий статус зумовлюється специфікою покладених на особу службових завдань і функцій згідно з посадою.

Змістом адміністративно-правового статусу військового комісара є службова правосуб'єктність, яка включає службову правоздатність і службову дієздатність.

Права та обов'язки військового комісара як структурні компоненти правового статусу поділяються на два види залежно від родовидової структури особливостей правового статусу. По-перше, це права та обов'язки загального характеру, притаманні державним службовцям України; по-друге, це спеціалізовані права та обов'язки військового комісара, які постають у зв'язку з реалізацією службової компетенції.

Компетенція як елемент правового статусу особи проявляється саме через визначені функції публічних органів управління та їх посадових осіб. Військовий комісар наділений такими видами функцій: загальними - планування, організація діяльності, мотивація, координація, комплектація, контроль; спеціальними - управління діяльністю, соціальним розвитком; фінансування, реалізація роботи. Здійснено детальний аналіз вказаних функцій військового комісара, запропоновано зміни та доповнення до законів України щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу військового комісара.

У підрозділі 2.3. «Юридична відповідальність військового комісара» констатується, що військовий комісар, як і всі громадяни, іноземці та особи без громадянства, які вчинили кримінальне, цивільне або адміністративне правопорушення, підлягають відповідним заходам юридичної відповідальності в загальноправовому порядку. Водночас можна виділити правопорушення, безпосередньо пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків, що входять до його адміністративно-правового статусу.

Правопорушення державних службовців, а відповідно, і військових комісарів, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки торкаються безпосередньо інтересів держави, правопорядку, прав та свобод громадян, а отже, мають супроводжуватися підвищеною юридичною відповідальністю.

Встановлено, що юридична відповідальність військового комісара - необхідний елемент його адміністративно-правового статусу. Адміністративно-правовий статус військового комісара набувається з моменту зарахування в штат військового комісаріату і видання наказу про призначення на посаду військового комісара, тобто з моменту юридичного встановлення можливості застосування до нього заходів відповідальності. Без встановлення юридичної відповідальності за порушення адміністративно-правових обов'язків військового комісара його статус був би юридично незабезпеченим.

Підкреслено, що до військового комісара можуть бути застосовані всі традиційні види юридичної відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова, кримінальна.

Законодавство про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання військовим комісаром обов'язків, що входять до його адміністративно-правового статусу. До таких обов'язків, з-поміж іншого, входить вимога не вчиняти корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією. Особливістю адміністративної відповідальності військового комісара є її особлива підстава -- юридичний склад корупційного діяння, або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією. Крім того, за зазначені види правопорушень військовий комісар підлягає відповідальності як спеціальний суб'єкт адміністративної відповідальності - особа, уповноважена на виконання функцій держави.

Ґрунтовний аналіз видів юридичної відповідальності військового комісара дав можливість відокремити ознаки, якими він наділений як спеціальний суб'єкт відповідальності, та запропонувати дефініцію зазначеної категорії.

Розділ 3. «Напрями удосконалення адміністративно-правового статусу військового комісара» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Зарубіжний досвід адміністративно-правового статусу посадових осіб органів управління військовою сферою» розглядається досвід інших держав щодо адміністративно-правового статусу посадових осіб органів управління військовою сферою.

Встановлено, що в період трансформації суспільства, в Україні постає питання докорінної перебудови системи збройних сил, зокрема перехід на контрактну форму проходження військової служби, що потребує вирішення багатьох проблем, пов'язаних з адміністративно-правовим статусом посадових осіб органів управління військовою сферою. З часу існування незалежної України було прийнято низку нормативно-правових актів, у яких визначається адміністративно-правовий статус посадових осіб органів управління військовою сферою. . У роботах дослідників, що займаються питаннями національної безпеки держави, визначено аспекти адміністративно-правового статусу посадових осіб органів управління військової сфери.

Наголошено, що у інших державах, насамперед у західних, накопичено великий досвід створення і функціонування розвинутої системи механізмів та інститутів, закріплених у конституціях і в інших законодавчих актах, що визначають адміністративно-правовий статус посадових осіб органів управління військової сфери, а також сприяють забезпеченню захисту соціальних прав і свобод військовослужбовців.

Ці механізми однаковою мірою значимі як для військовослужбовця, так і для органів військового управління, для яких дотримання та захист прав військовослужбовців є обов'язком. Такі механізми виступають як юридичні гарантії, що забезпечують охорону й захист прав військовослужбовців.

У підрозділі 3.2. «Інститут адміністративної відповідальності за військові правопорушення як правовий регулятор державної дисципліни у сфері військового управління» розглядається адміністративно-правовий статус військового комісара через зв'язок між інститутом адміністративної відповідальності за військові правопорушення як правовим регулятором державної дисципліни у сфері військового управління. Особлива увага приділена питанню сутності адміністративної відповідальності, як одного із чинників забезпечення правомірної поведінки військового комісара, і впливу адміністративної відповідальності на військову дисципліну.

Наголошено, що адміністративну відповідальність військовослужбовців можна назвати спеціалізованою, оскільки вона стосується не всіх, а лише тих, хто несе військову службу, причому лише у військових частинах, що входять до Збройних Сил України та інших, прямо визначених законом, військових формувань.

Підкреслено, що військові правопорушення завдають істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам. Так, відхилення від призову на військову службу, від проходження військової служби тощо можуть призвести до зниження оборонного потенціалу країни, підривають її міжнародний авторитет, загрожують безпеці кожного громадянина. Відповідно, правопорушення у галузі законодавства про військовий обов'язок і військову службу спричинюють такі негативні наслідки: а) неможливість ведення якісного обліку і, як наслідок, здійснення якісного призову громадян на військову службу; б) невиконання окремими організаціями своїх військово-облікових і військово-мобілізаційних обов'язків спричинює неможливість призову громадян як чергового призову, так і у зв'язку з мобілізацією; в) невиконання військовими комісаріатами плану призову громадян на військову службу автоматично спричинює недоукомплектування військових частин, а отже, зниження їхньої боєздатності та боєздатності Збройних Сил у цілому.

Підрозділ 3.3. «Удосконалення нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара» присвячений пошуку шляхів удосконалення нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара.

Зазначається, що механізм нормативно-правового регулювання у Збройних Силах України має певні особливості. Військові відносини складаються у специфічній сфері державного управління, що має надзвичайно вагоме значення для існування й розвитку держави. Також вони пов'язані з обігом і використанням широкого кола предметів, які є джерелами підвищеної небезпеки. Це різноманітні види озброєнь, військової техніки, боєприпасів, отруйних речовин тощо. Наведене зумовило високий рівень суспільної напруженості у військових відносинах, призвело до процесуалізації багатьох із них, що відбивається на застосуванні механізму нормативно-правового регулювання.

Визначено групи нормативно-правових актів, які регулюють адміністративно-правовий статус військового комісара:

- Конституція України;

- Закони України;

- військові статути;

- Воєнна доктрина України;

- укази Президента України;

- накази, що видаються Президентом України як верховним головнокомандувачем;

- рішення Ради Національної безпеки і оборони України, затверджені указами Президента;

- постанови Кабінету Міністрів України;

- міжнародні договори, чинні в Україні.

Військовий статут в Україні являє собою нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який прийнятий у спеціальній формі (затверджений законом) і який регулює адміністративно-правовий статус військового комісара під час проходження ним військової служби, а також різні аспекти його бойової діяльності, життя і побуту.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності та особливостей адміністративно-правового статусу військового комісара, а також розроблення комплексу пропозицій для його вдосконалення.

1. Початок становлення адміністративно-правового статусу військових посадових осіб з функціями сучасного військового комісара припадає на період Гетьманства на теренах України тобто на період XVI-XVIII століть. Цей етап розвитку характеризувався початком виходу із підпорядкування Речі Посполитої, входженням до складу Російської Імперії та переходом від принципу самоорганізації війська і переходом до принципу рекрутського набору.

Другий період розвитку адміністративно-правового статусу військових посадових осіб з функціями сучасного військового комісара - це період Української Народної Республіки та доби Гетьманщини. У цей період був прийнятий перший військовий Закон Української Народної Республіки 1918 року, в якому чітко визначалися загальні положення щодо повинності громадян України захищати життя, інтереси і добробут трудового народу України, закріплювалися права та обов'язки, визначалися норми про вибори старшин, дисциплінарну владу, положення про військові суди та ін.

Третій період становлення адміністративно-правового статусу військового комісара пов'язаний із встановленням радянського режиму та створенням СРСР, під час якого функціонування територіальних органів військового управління та їх посадових осіб - військових комісарів набуло наближеного до сучасних умов формату і послугувало основним підґрунтям для формування відповідної системи військових комісаріатів незалежної України.

Новітній період у розвитку адміністративно-правового статусу військового комісара - це доба незалежної держави Україна.

2. Систему чинного законодавства, що забезпечує регулювання суспільних відносин у сфері організації діяльності зазначених структур військового управління розглянуто у межах трьох рівнів:

1) Конституції України;

2) Законів України;

3) підзаконних нормативно-правових актів.

Основними особливостями нормативно-правового регулювання функціонування військових комісаріатів в Україні є: 1) детальна регламентація їх організації та діяльності, що зумовлена надзвичайною важливістю оборонної сфери як для безпеки окремої людини, так і для держави у цілому; 2) головна (домінуюча) роль норм адміністративного права у правовому регулюванні відносин роботи військових комісаріатів; 3) правове регулювання стосується як організації вітчизняних Збройних Сил взагалі, так і окремих напрямів діяльності військових комісаріатів як територіальних органів військового управління.

3. Військово-службові правовідносини є різновидом адміністративно-правових відносин, які мають наступні складові частини: суб'єкти, об'єкти та юридичні факти. Їх учасниками є, з другого боку, держава, з другого - громадяни України. Головним і непорушним принципом військово-службових правовідносин є повна єдиноначальність.

Військовий комісар має відповідний правовий статус (становище), являє собою сутність військово-службових правовідносин, який можна умовно поділити на діалектично взаємодіючі між собою загальну та військово-службову частини. Між військово-службовими правовідносинами та правовим статусом військового комісара існує взаємозв'язок - зміна перших викликає зміну других.

4. Правовий статус військового комісара є однією з важливих політико-юридичних категорій, яка невід'ємно пов'язана з соціальною структурою суспільства, рівнем демократії, станом законності в державі.

Однією з особливостей, що притаманна статусу військового комісара, є відповідні обмеження та заборони, а також гарантії та компенсації, які вирівнюють загальний баланс, з одного боку, прав, а з другого, - обмежень та заборон у складі юридичного статусу військовослужбовця.

Адміністративно-правовий статус військового комісара є самостійним видом правового статусу особи, який зумовлює особливості реалізації її окремих конституційних прав і свобод.

Таким чином, правовий статус військового комісара базується на правовому статусі особи та включає такі елементи, як: службова правосуб'єктність, обов'язки та права, компетенція, юридична відповідальність.

Адміністративно-правовий статус військового комісара - це поняття, зміст якого завжди виражається у сукупності нормативно визначених прав та обов'язків, службовій правосуб'єктності, компетенції та юридичній відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх службових повноважень.

Адміністративно-правовий статус військового комісара можна поділити на загальний і спеціальний. Загальний адміністративно-правовий статус характеризує правове становище особи у сфері публічного управління. Натомість спеціальний адміністративно-правовий статус військового комісара закріплюється у відповідних правових актах і визначає його роль у сфері військового управління.

Загальний адміністративно-правовий статус є однаковим для посадових осіб певного виду служби. Водночас спеціальний адміністративно-правовий статус зумовлений специфікою покладених на особу конкретних службових завдань і функцій, відповідно до заміщуваної посади.

5. Елементом адміністративно-правового статусу військового комісара є службова правосуб'єктність, яка включає службову правоздатність і службову дієздатність. Службові правоздатність і дієздатність виникають одночасно зі вступом особи у службово-правові відносини, тобто з часу зарахування на посаду. Припинення служби чи переведення на іншу посаду є підставою повного припинення його службової правосуб'єктності.

6. Обов'язки та права військового комісара як структурні компоненти правового статусу можна розділити на два види залежно від їх родовидової структури особливостей правового статусу. По-перше, це обов'язки та права загального характеру, притаманні державним службовцям України; по-друге, це спеціалізовані обов'язки та права військового комісара, які постають у зв'язку з реалізацією службової компетенції.

Компетенція як елемент правового статусу особи проявляється саме через визначені функції публічних органів управління та їх посадових осіб.

7. Аналіз нормативно-правових актів, які встановлюють адміністративно-правовий статус військового комісара, дозволяє виділити такі види функцій:

- загальні функції: планування, організація управління, комплектація, контроль;

- спеціальні функції: управління діяльністю, соціальним розвитком, фінансування, реалізація роботи.

8. Юридична відповідальність військового комісара - це правова категорія, яка, з одного боку, є засобом впливу на його неправомірну поведінку, а з іншого - виступає формою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у державі від неправомірних дій зазначеної категорії службовців, які виконують функції держави, і полягає у негативних правових наслідках для суб'єкта в разі невиконання чи неналежного виконання своїх службових повноважень.

9. Військовий комісар як спеціальний суб'єкт (посадова особа) юридичної відповідальності наділений такими ознаками:

1) правові норми про відповідальність військових комісарів, як посадових осіб, за службові порушення враховують особливості служби як виду трудової діяльності;

2) для них встановлюється підвищена відповідальність, оскільки наслідки правопорушень, пов'язаних з не виконанням службових обов'язків, негативно проявляються за межами посади;

3) існують спеціальні заходи відповідальності за службові правопорушення (пониження в посаді, пониження у військовому званні, позбавлення військового звання);

4) притягнення військового комісара до відповідальності за правопорушення не виключає того, що ці ж його дії можуть бути кваліфіковані і як інший вид правопорушення (наприклад, адміністративна відповідальність військових комісарів за корупційні дії може наступати після застосування заходів дисциплінарної відповідальності за це правопорушення).

До військового комісара можуть застосовуватися всі традиційні види юридичної відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова, кримінальна.

На практиці можна виділити два види дисциплінарної відповідальності військових комісарів: дисциплінарна відповідальність за правилами внутрішнього розпорядку; дисциплінарна відповідальність у порядку підлеглості.

Єдиною групою обов'язків, які входять до адміністративно-правового статусу військового комісара, та за невиконання або неналежне виконання яких військовий комісар підлягає юридичній відповідальності, є обов'язок військового комісара не вчиняти корупційні дії та інші правопорушення, пов'язані з корупцією.

10. Правопорушення військовослужбовців характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки вони торкаються державних інтересів, правопорядку, встановленого військового управління, підпорядкованості, прав і свобод і тягнуть за собою підвищену юридичну відповідальність.

Військові правопорушення заподіюють істотну шкоду охоронюваним суспільним відносинам: так відхилення від призову на військову службу, від проходження військової служби тощо, завдають значної шкоди оборонному потенціалу держави, підривають її міжнародний авторитет, загрожують безпеці кожного громадянина.

Переважна більшість актів правореалізації у сфері нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара здійснюється військовим комісаром.

11. До особливостей застосування механізму нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара підставно віднести своєрідну систему джерел військового права, передовсім військові статути, значне поширення такого юридичного феномену, як наказ, та існування специфічного широкого підвиду дисциплінарної відповідальності, що має на меті забезпечення дотримання норм військового права.

Військовий статут в Україні являє собою нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який прийнятий у спеціальній формі (затверджений законом) і який регулює адміністративно-правовий статус військового комісара під час проходження ним військової служби, а також різні аспекти його бойової діяльності, життя й побуту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Антошин В. М. Види юридичної відповідальності військового комісара / В. М. Антошин // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2012. - Вип. 173, Ч. 3. - С. 204-208. - (Серія «Право»).

2. Антошин В. М. Поняття адміністративно-правового статусу військового комісара / В. М. Антошин // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка) : економіко-правовий наук.-практ. журн.- 2013. - № 1-2 (52-54). - С. 110-115.

3. Valeriy M. Antoshyn. Legal Prohibition and Limitations for Military Commissars in Ukraine / Valeriy M. Antoshyn // Princeton Journal of Scientific Review (Law). - 2013. - V. 1, N. 1. - Р. 46-51.

4. Антошин В. М. Історичний аспект становлення інституту адміністративно-правових повноважень військового комісара / В.М. Антошин // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України - 2013. - Вип. 182, Ч. 2.- С. 199-206. - (Серія «Право»).

5. Антошин В.М. Військовий комісар як суб'єкт військово-службових правовідносин / В. М. Антошин // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2013. - Вип. 22, Ч. 1, Т. 2. -С. 92-95. - (Серія «Право»).

Матеріали конференцій:

6. Антошин В. М. Загальні обов'язки та права військового комісара / В. М. Антошин // м-ли міжнар. наук.-практ. конф.[«Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності»], 19-20 квіт. 2013 р.: тези доп. - Л. : Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2013. - Ч. 2. - 124 с. - С. 29-30.

7. Антошин В. М. Зарубіжний досвід юридичних гарантій захисту прав і свобод посадових осіб органів управління військової сфери / В.М. Антошин // м-ли міжнар. наук.-практ. конф. [« Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин»], 30 квіт. 2013 р.: тези доп. - Д., 2013. - Т. 3. - С. 11-13.

АНОТАЦІЯ

Антошин В.М. Адміністративно-правовий статус військового комісара. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2013.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового статусу військового комісара. У роботі висвітлено теоретико-правові засади адміністративно-правового статусу військового комісара, а також становлення інституту адміністративно-правових повноважень військового комісара на теренах України. Визначена система нормативно-правових актів з регулювання адміністративно-правових повноважень військового комісара в Україні.

У роботі проаналізовано правове регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара. Розкрито поняття та склад адміністративно-правового статусу військового комісара, визначено права та обов'язки, а також юридичну відповідальність військового комісара. Запропоновано напрями удосконалення адміністративно-правового статусу військового комісара. У дисертації узагальнено передовий зарубіжний досвід адміністративно-правового статусу посадових осіб органів управління військової сфери. Надано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу військового комісара.

Ключові слова: адміністративно-правовий статус, військовий комісар, збройні сили, військова служба, військовослужбовець, військове управління, військова дисципліна, юридична відповідальність.

АННОТАЦИЯ

Антошин В.Н. Административно-правовой статус военного комиссара. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2013.

Диссертация посвящена исследованию административно-правового статуса военного комиссара. В работе освещены теоретико-правовые основы административно-правового статуса военного комиссара, а также становление института административно-правовых полномочий военного комиссара на территории Украины. Определена система нормативно-правовых актов регулирования административно-правовых полномочий военного комиссара в Украине.

Проведен исторический анализ, подтверждающий важность и необходимость территориальных органов военного управления (военных комиссариатов), выделившихся из самоорганизационного комплектования воинских формирований в целенаправленной государственной деятельности в этой сфере. Отмечено, что военный комиссар - это индивидуальный субъект права (физическое лицо), который осуществляет определенные социально необходимые функции и выполняет задачи, законодательно определены соответствующим военным формированием, служит государству и является представителем государственной власти.

В работе проанализировано правовое регулирование административно-правового статуса военного комиссара. Раскрыты понятие и состав административно-правового статуса военного комиссара, определены права и обязанности, а также юридическая ответственность военного комиссара. Правовой статус военного комиссара является одной из важных политико-юридических категорий, которая неразрывно связана с социальной структурой общества, уровнем демократии, состоянием законности в государстве.

Одной из особенностей, присущая статуса военного комиссара, есть соответствующие ограничения и запреты, а также гарантии и компенсации, которые выравнивают общий баланс, с одной стороны, прав, а с другой - ограничений и запретов в составе юридического статуса военнослужащего.

...