Захист відбудеться «___» ______________ 2013 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий «____» ______________2013 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т. І. Тарахонич

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проголошення України суверенною, незалежною, демократичною, правовою, соціальною державою обумовлює необхідність належної розбудови судової системи, що є основою законності, справедливості та верховенства права. Поточне реформування судової системи України, що здійснюється в контексті проведення комплексного реформування вітчизняної правової системи, потребує належного наукового забезпечення вказаних перетворень. Адміністративне судочинство є досить новим інститутом для вітчизняної системи судочинства основним завданням якого є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Основу будь-якого судочинства, у тому числі адміністративного, має становити система вихідних науково-обґрунтованих ідей, положень та засад, що визначає його зміст, роль, значення та порядок здійснення. Такими вихідними положеннями, ідеями та засадами є система принципів, які відіграють роль системоутворюючого, гарантуючого фактору в процесі здійснення судочинства. Одним з ключових принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який притаманний лише адміністративному судочинству, відображає його сутність та роль адміністративного суду в процесі розгляду справ. В адміністративному судочинстві, на відміну від інших форм судочинства, важливе місце займає принцип активної ролі суду в процесі, що забезпечує виконання покладених на адміністративний суд завдань щодо з'ясування всіх обставин у справі. В сучасній вітчизняній юридичній науці проблематика поняття та значення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві висвітлена досить фрагментарно, що зумовлено відносно нетривалим періодом становлення та функціонування адміністративного судочинства в Україні, а також відсутністю єдиних концептуальних підходів в науці адміністративного процесуального права щодо функціонування інституту адміністративного судочинства.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві вченими-правознавцями здебільшого розглядається в контексті наукового дослідження принципів адміністративного судочинства в цілому. Окремі аспекти принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві досліджувались у наукових працях В. Б. Авер'янова, Н. В. Александрової, В. М. Бевзенка, Д. О. Бочарова, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, Р. О. Куйбіди, Д. М. Лук'янця, В. К. Матвійчука, Р. С. Мельника, О. М. Пасенюка, Ю. С. Педька, В.Г. Перепелюка, А. А. Пухтецької, А. В. Руденка, А. С. Сидоркина, В. С. Стефанюка, Ю. А. Тихомирова, П. А. Трачука, О. П. Чистяковой, А. А. Шананина, В. І. Шишкіна, та інших. Проте на сьогодні відсутня одностайність у поглядах вчених щодо поняття, природи, значення, механізму реалізації та правового забезпечення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, що обумовило вибір теми дослідження її актуальність.

Актуальність теми дисертації обумовлюється також і тим, що у вітчизняній юридичній науці відсутні комплексні монографічні та дисертаційні дослідження принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві. Тому на даний час в науці адміністративного процесуального права принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві є одним з найменш досліджених та залишається одним із найбільш дискусійних, що потребує належної наукової уваги на дисертаційному рівні, оскільки такий підхід забезпечить предметність та всесторонність наукового дослідження вказаного принципу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планової теми відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Адміністративно-правові проблеми оптимізації державного управління в Україні» (номер державної реєстрації 0111U006524).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне дослідження теоретико-правових і прикладних аспектів закріплення та реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України, обґрунтування відповідних наукових положень, висновків, а також формулювання пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення його правового забезпечення та практичної реалізації.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження основна увага була приділена вирішенню наступних задач:

визначити та проаналізувати етапи становлення принципів судочинства, встановити закономірності їх розвитку;

уточнити підходи до визначення поняття «принципи адміністративного судочинства»;

сформулювати авторське визначення поняття «принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві»;

визначити зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, встановити його, ознаки та особливості;

з'ясувати місце принципу офіційного з'ясування всіх обставин в системі принципів адміністративного судочинства та його значення для адміністративного судочинства;

виокремити особливості та недоліки нормативно-правового закріплення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та запропонувати шляхи їх удосконалення;

визначити особливості правового закріплення та реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі при розгляді окремих категорій справ в адміністративному судочинстві;

проаналізувати судову практику в частині реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі на предмет її відповідності нормативним вимогам.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі здійснення адміністративного судочинства в Україні.

Предметом дослідження є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України, відповідне його нормативно-правове закріплення та практика реалізації.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає сукупність наукових підходів, принципів та методів наукового пізнання. Використані філософсько-світоглядні підходи до дослідження надали змогу дослідити принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України з точки зору історії та закономірностей становлення, тенденцій його розвитку. За допомогою формально-логічного методу визначені базові дефініції у сфері правового закріплення таких понять як: «принципи адміністративного судочинства», «принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі». У процесі дослідження використано історико-правовий метод, застосування якого надало змогу дослідити закономірності становлення принципів судочинства як об'єкту наукового дослідження та правового регулювання. Застосування герменевтичного підходу забезпечило проведення доктринального тлумачення норм чинного законодавства України, що регламентує принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві. Системно-структурний підхід застосовувався при визначенні місця принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві в системі принципів судочинства в цілому та адміністративного судочинства, зокрема. Застосування синергетичного методу, надало змогу встановити зміст процесу реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві. Результатом застосування функціонального підходу до дослідження стало встановлення значення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві.

У процесі дослідження тенденцій розвитку окремих адміністративно-правових засобів і їх системи, шляхів удосконалення відповідного законодавства та підвищення ефективності адміністративно-правового режиму застосовувалися методи моделювання і прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням теоретичних, правових та практичних проблем реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи виявляється у висновках, положеннях та рекомендаціях, а саме:

вперше:

запропоновано авторську концепцію механізму взаємодії принципів змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі з виокремленням домінуючої ролі останнього, яка полягає в тому, що у випадках, коли стає необхідним компенсувати нерівність позивача і суб'єкта владних повноважень у спірних відносинах, у тому числі і в можливості надання ними необхідних доказів або за відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, включається активна роль суду у забезпеченні процесу виявлення, витребування, збирання необхідних доказів;

визначено, що окрім встановленого ч.3. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України переліку обставин, які перевіряються судом в процесі вирішення справи адміністративної юстиції, в контексті реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі додатково підлягають з'ясуванню обставини, що стосуються предмету адміністративного спору, поведінки або правового статусу позивача та юридичної кваліфікації ситуації, яка є предметом спору;

обґрунтовано необхідність поширення вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на справи за позовами суб'єктів владних повноважень, у яких адміністративні суди зобов'язані перевірити відповідність вказаного звернення наступним критеріям: чи вони здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно;

доведено, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі є одним із принципів адміністративного судочинства, дія якого продовжується як під час розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій, так і після набуття судовим рішенням законної сили, що обумовлено розглядом справ за нововиявленими обставинами;

удосконалено:

понятійно-категорійний апарат, а саме: поняття «принципи адміністративного судочинства» та «принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі»;

характеристику ознак принципів адміністративного судочинства взагалі, та принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зокрема;

положення щодо необхідності заміни презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень на презумпцію правомірності вимог позивача при визначенні розподілу обов'язків доказування в адміністративному судочинстві;

дістали подальшого розвитку:

погляди на особливості реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі відносно окремих категорій адміністративних справ, а також при здійсненні проваджень у адміністративних справах апеляційної та касаційної інстанцій;

пропозиції щодо внесення змін та доповнень до окремих норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційному дослідженні висновки та положення розширюють та поглиблюють теоретичні знання щодо вирішення теоретичних та практичних проблем правового забезпечення та реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві.

Висновки та рекомендації, які обґрунтовані автором за результатами проведеного дослідження, можуть реалізовуватися в таких сферах:

у науково-дослідній сфері - для подальшого розвитку положень, що розглядались в дисертації;

у навчальному процесі - при викладанні курсів «Адміністративне судочинство України», а також у системі підвищення кваліфікації працівників суддівського корпусу;

у правозастосовній практиці - для підвищення наукового та практичного рівня в діяльності адміністративних судів України;

у правотворчій діяльності - при розробці законопроектів, які торкаються вдосконалення законодавства України про адміністративне судочинство.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана і обговорена у відділі проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Висновки, наукові положення та рекомендації, які зроблені автором в процесі дисертаційного дослідження, обговорювались на наступних міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративне право України: стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 23-24 вересня 2011 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Харків, 02-03 лютого 2012 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Нове міжнародне та національне законодавство - нові завдання юридичної науки» (м. Київ, 16-17 лютого 2012 р.; тези опубліковано); Наукових читаннях, присвячених пам'яті В. М. Корецького (м. Київ, лютий 2012 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Київ, 17-18 листопада 2012 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми адаптації національного законодавства України до світових стандартів правового регулювання» (м. Донецьк, грудень 2012 р.; тези опубліковано).

Публікації. Висновки та основні теоретичні положення, що зроблені дисертантом за результатом проведеного дослідження, викладено у 12 публікаціях, а саме: у 6 статтях, які опубліковані у фахових наукових виданнях, та у 6 тезах доповідей і повідомлень на наукових і науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначається метою, завданнями та авторським підходом щодо їх вирішення. Дисертація складається з вступу, двох розділів, які мають сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з них 21 сторінки - список використаних джерел, що складається з 203 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, його методологічну основу; визначено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення; подаються відомості про особистий внесок здобувача, апробацію та опублікування результатів дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі» складається з трьох підрозділів і присвячений висвітленню підходів щодо з'ясування сутності принципів адміністративного судочинства взагалі та принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зокрема.

У підрозділі 1.1 «Формування та розвиток концептуальних засад судочинства» аналізується еволюція уявлень про сутність і значення принципів права, а також похідних від них принципів судочинства у світовій філософській та правовій думці.

Принципи права є вихідними положеннями, які виявляють сутність та соціальне призначення права, у зв'язку з чим вони знаходяться в основі будь-якої галузі права та правової системи в цілому. Ідеї, які згодом були покладені в основу принципів права, почали формуватись ще в античні часи, а свого розвитку вони набули в епоху просвітництва. При цьому у роботі відстоюється думка про те, що вже з давніх часів правові принципи формулювались стосовно певної сфери застосування, зокрема, відносно судочинства.

Розвиток політико-правової думки у період ХІХ-ХХ ст. став ключовим у розвитку розуміння принципів судочинства як основи функціонування та розбудови судових органів. Це позитивно вплинуло на правове відображення принципів судочинства у відповідних законодавчих актах.

В результаті дослідження еволюції уявлень про сутність принципів права та принципів судочинства, зроблені висновки про те, що принципи судочинства є практичним відображенням принципів права, пристосованих до потреб судочинства, як об'єктивно необхідного виду державної діяльності; принципи судочинства розвиваються в контексті загальної тенденції гуманізації суспільства та розвитку його цивілізованості; принципи судочинства мають динамічний характер трансформації, що зумовлено об'єктивними чинниками розвитку суспільства, та відображають його ціннісні орієнтири.

У підрозділі 1.2 «Принципи адміністративного судочинства та їх значення» розкривається сутність принципів адміністративного судочинства та їх значення.

На основі аналізу існуючих в юридичній науці підходів до визначення принципів адміністративного судочинства, обґрунтовується положення про те, що у загальному вигляді і широкому розумінні принципи адміністративного судочинства являють собою систему ідей, положень, основних засад функціонування адміністративного судочинства, які відображають рівень розвитку наукового та світоглядного розуміння природи і змісту адміністративного судочинства, характеризують порядок та умови здійснення адміністративного судочинства, забезпечують його системний і цілісний розвиток як основоположного елемента судової системи.

У вузькому розумінні принципи адміністративного судочинства розглядаються як формально визначені нормативні засади діяльності адміністративних судів щодо здійснення адміністративного судочинства, які відображають його призначення, зміст, особливості, а також гарантії досягнення цілей адміністративного судочинства.

Обґрунтовано, що значення принципів адміністративного судочинства проявляється у тому, що вони: виконують роль вихідних основоположних засад та ідей існування й здійснення адміністративного судочинства; є вимогами, які висуваються до суб'єктів адміністративного судочинства, які зобов'язані бути підпорядкованими принципам адміністративного судочинства; є критеріями розвитку та вдосконалення порядку здійснення адміністративного судочинства; виконують системоутворюючу роль в адміністративному судочинстві.

У підрозділі 1.3 «Поняття, природа та сутність принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві» аналізується зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, визначаються його основні складові та ознаки і на підставі цього формулюються положення щодо природи даного принципу.

На основі сформульованих у попередніх підрозділах підходів щодо визначення сутності принципів судочинства взагалі та принципів адміністративного судочинства зокрема обґрунтовується положення про те, що під принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі слід розуміти формально визначену і юридично закріплену сукупність основоположних ідей і положень, які характеризують активну участь суду в стимулюванні сторін до подання доказів у справі, а також здійснення безпосереднього виявлення та витребування доказів, що мають значення для встановлення істини у справі та прийняття законного й обґрунтованого рішення.

Оскільки в КАС України принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі регламентується разом з принципами змагальності та диспозитивності, у даному підрозділі обґрунтовується позиція щодо співвідношення та взаємодії цих принципів в адміністративному судочинстві. Зокрема доводиться, що дані принципи тісно взаємодіють і є взаємозалежними.

Окрему увагу приділено з'ясуванню змісту складових принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Зокрема, розкривається значення терміну «офіційний» у назві принципу, а також визначається коло обставин, які охоплюються терміном «всі обставини справи». Крім того, аналізується сутність змісту терміну «з'ясування» і обґрунтовується, що на практиці він здійснюється шляхом процедур доказування.

Розділ 2 «Теоретичні та практичні основи реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві» складається із чотирьох підрозділів і присвячений питанням правового закріплення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, практичним аспектам його дотримання та особливостям реалізації в окремих категоріях справ, а також визначенню шляхів його удосконалення.

У підрозділі 2.1 «Правове закріплення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві» розглядаються проблеми власне правового закріплення самого принципу та питання правового регулювання механізму його реалізації.

Правове закріплення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі забезпечується єдиним нормативно-правовим актом - Кодексом адміністративного судочинства України та здійснено в контексті правового закріплення всіх принципів адміністративного судочинства, що забезпечує комплексний правовий вплив усіх принципів адміністративного судочинства. При цьому найбільша кількість норм КАС України присвячена регулюванню саме механізму реалізації принципу з'ясування всіх обставин справи.

Обґрунтовується, що реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі здійснюється при провадженні в адміністративних справах у всіх інстанціях і починається з підготовчого провадження. Відтак норми, якими регламентується реалізація досліджуваного принципу, містяться в усіх розділах КАС України.

Недотримання або порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

В контексті досліджуваних питань окрему увагу приділено з'ясуванню того, чи є повноваження суду щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи правом суду, чи його обов'язком. Зокрема обґрунтовується позиція стосовно того, що на рівні правового регулювання, безвідносно до конкретної адміністративної справи, вжиття передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи є правом суду, складовою його повноважень. Натомість, в процесі реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи стосовно конкретної ситуації та щодо конкретної адміністративної справи це право трансформується в обов'язок.

Висвітлюється питання тривалості дії досліджуваного принципу і робиться висновок про те, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи є таким принципом адміністративного судочинства, дія якого продовжується стосовно конкретної адміністративної справи навіть після набуття судовим рішенням законної сили. Це обумовлено існуванням інституту судового провадження за нововиявленими обставинами.

У підрозділі 2.2 «Реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві» на основі аналізу практики діяльності адміністративних судів різних інстанцій розглядаються ключові аспекти і чинники реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Автором аргументовано доводиться, що реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі пов'язана з обов'язком суду всебічно і об'єктивно оцінити наявні докази та встановити фактичні обставини справи, навіть якщо на них немає посилання сторін у їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів, у тому числі з власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі. Реалізація вказаного принципу характеризується усталеною практикою і пов'язується з активністю адміністративного суду у виявленні та дослідженні всіх обставин справи.

За своєю сутністю реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі є обов'язком адміністративного суду стосовно оцінювання рівня достатності доказів та виявлення ініціативи щодо витребування необхідних доказів у справі. При цьому реалізація даного принципу здійснюється в поєднанні з принципами змагальності та диспозитивності, що забезпечує рівне становище всіх сторін у справі.

Аргументується позиція стосовно того, що стан реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі залежить від рівня професійності суддів та від рівня їх ініціативи у виявленні і витребуванні доказів у справі.

Окремо приділено увагу особливостям реалізації досліджуваного принципу при провадженні в адміністративних судах апеляційної та касаційної інстанцій. Адміністративні суди апеляційної інстанції у своїй діяльності наділені правом проявляти ініціативу щодо прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції. У цьому випадку суд апеляційної інстанції в порядку ч. 2 ст. 195 КАС України може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхиленням їх судом. Наведене стосується й доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем. Адміністративний суд апеляційної інстанції у випадку порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі судом першої інстанції, зокрема у разі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, наділений правом скасування такого судового рішення та ухвалення нового рішення. судовий нормативний офіційний з'ясування

У разі оскарження рішення адміністративних судів в касаційному порядку порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі є підставою для вирішення адміністративним судом касаційної інстанції питання про направлення справи на новий розгляд в порядку ст. 220, 221, 223, 227, 229, 230, 232 КАС України. У даному випадку адміністративний суд касаційної інстанції залишає за собою можливість у своєму рішенні вказати на допущені недоліки (у чому саме порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі) та звернути на них увагу суду, який буде здійснювати новий розгляд справи.

У підрозділі 2.3 «Особливості реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи в окремих категоріях адміністративних справ» розглядаються проблемні питання реалізації досліджуваного принципу при розгляді судом окремих категорій адміністративних справ.

На основі узагальнення та аналізу судової практики обґрунтовується позиція стосовно того, що у справах за адміністративним позовом суб'єктів владних повноважень про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, які на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, обставинами, що підлягають обов'язковому з'ясуванню, є вартість земельної ділянки, інших, розміщених на ній, об'єктів нерухомого майна, розмір збитків, завданих власнику тощо. У таких справах, на переконання автора, крім обставин, наведених у ч. 3 ст. 2 КАС України, особливу увагу необхідно приділяти доказуванню мотиву суспільної необхідності; У справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання, реальність небезпеки заворушень чи злочинів, загрози населенню або правам і свободам інших людей має бути підтверджена певними доказами. При цьому доказування повинно спиратись на факти, які існують в реальності на момент розгляду справи та існування яких може обумовити виникнення зазначеної небезпеки в майбутньому.

У справах щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них, докази надаються лише позивачем. За таких умов перевірці підлягає те, чи дійсно існує відповідне рішення про зупинення відповідних фінансових операцій і чи дійсно воно прийнято на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН.

У справах, в яких застосовується скорочене провадження, суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Така можливість пояснюється відносною простотою доказування в таких справах.

Щодо справ з приводу уточнення списку виборців ключовим моментом у з'ясуванні всіх обставин справи є активна діяльність суду щодо уточнення відомостей про виборця. Від позивача у таких справах необхідна лише інформація про характер неточності у списках виборців і підтвердження того, що виборець має бути занесений саме у ці конкретні списки. Подальшу роботу по з'ясуванню обставин справи здійснює сам суд.

У підрозділі 2.4 «Шляхи удосконалення практики реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві» на основі аналізу відповідних наукових джерел та узагальнення відповідних судових рішень визначаються напрями вдосконалення практики реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, формулюються пропозиції щодо вдосконалення реалізації досліджуваного принципу.

Основними напрямами і шляхами удосконалення реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в аспекті правового забезпечення та практики його реалізації, дисертантом обґрунтовуються наступні положення:

а) розвиток та реалізація принципів адміністративного судочинства має ґрунтуватись на науково виважених концептуально-доктринальних засадах відповідно до єдиних підходів щодо призначення та мети адміністративного судочинства.

б) необхідність удосконалення юридичного відображення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в частині визначення його правового значення як обов'язку, що покладається на адміністративний суд щодо встановлення всіх обставин у справі; співвідношення з принципами змагальності та диспозитивності; закріплення механізму реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в межах провадження в судах першої та апеляційної інстанцій;

в) доцільність систематизації принципів судочинства, що передбачає їх чіткий поділ на «загальні принципи судочинства» та «галузеві принципи судочинства». Відповідно має здійснюватися і їх правове регулювання, де загальні принципи судочинства закріплюються та гарантуються конституційно, а механізм їх реалізації у відповідному кодифікованому акті;

г) необхідність посилення роботи у сфері узагальнення судової практики стосовно проблемних питань реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі шляхом видання інформаційних листів, збірників та інших практичних рекомендацій, у яких доводити до відома суддів нижчестоящих адміністративних судів інформацію про найбільш поширені і характерні недоліки у роботі суддів щодо реалізації цього принципу;

д) якісна реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві відображається у активній ролі адміністративного суду при розгляді відповідної справи, яка залежить від професійного рівня судді, що обумовлює необхідність підвищення кваліфікації суддівського корпусу.

У Висновках дисертації наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо поняття, сутності та змісту принципів адміністративного судочинства, визначення теоретичних та практичних аспектів реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві.

Зокрема, найбільш вагомими результатами, які характеризують стан досягнення мети і вирішення завдань дисертаційного дослідження, можна вважати наступні:

1. Характерними ознаками принципів адміністративного судочинства, є те, що вони: являють собою систему ідей, положень, основних засад функціонування адміністративного судочинства; відображають рівень розвитку наукового і світоглядного розуміння юридичної природи та характеру адміністративного судочинства; характеризують порядок та умови здійснення адміністративного судочинства; забезпечують розвиток адміністративного судочинства як елемента судової системи; формалізуються у системі положень, які мають як правове закріплення, так і можуть існувати на науковому доктринальному та догматичному рівнях; впливають на рівень правопорядку та законності у суспільстві.

2. Значення принципів адміністративного судочинства проявляється у тому, що вони: виконують роль вихідних основоположних засад та ідей існування й здійснення адміністративного судочинства; є вимогами, які висуваються до суб'єктів адміністративного судочинства, які зобов'язані бути підпорядкованими принципам адміністративного судочинства; є критеріями розвитку та вдосконалення порядку здійснення адміністративного судочинства; виконують системоутворюючу роль в адміністративному судочинстві. Тобто, завдяки принципам адміністративне судочинство набуває узгодженого цілісного і системного характеру, а тому вони мають характер прямої дії і встановлюються з метою недопущення порушення законності і справедливості в адміністративному судочинстві.

3. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві є окремим самостійним принципом адміністративного судочинства, який походить від загальних принципів судочинства та їх правозастосування та відображає сутність принципів права в цілому, конкретизуючи специфіку адміністративного судочинства як окремого різновиду судочинства. Даний принцип являє собою сукупність основоположних ідей і положень, які характеризують активну участь адміністративного суду щодо спонукання сторін до подання доказів у справі, а також здійснення безпосереднього виявлення та витребування доказів, що мають значення для встановлення істини у справі та прийняття справедливого, законного і обґрунтованого рішення.

4. Значення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві полягає у тому, що він: відображає специфіку адміністративного судочинства, обумовлену особливим предметом адміністративних спорів; встановлює вимоги відповідності адміністративного судочинства вимогам права і закону та межам наданих суб'єктам судочинства повноважень; забезпечує в процесі здійснення адміністративного судочинства збалансування публічних і приватних інтересів; забезпечує виявлення та всебічність дослідження доказів у справі; сприяє реалізації вимог законності та справедливості у правозастосовчій діяльності; забезпечує активну процесуальну діяльність суб'єктів адміністративного судочинства; характеризує ступінь досконалості адміністративного судочинства.

5. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі реалізується в адміністративному судочинстві у тісній взаємодії з принципами змагальності та диспозитивності. Проте у випадках, коли стає необхідним компенсувати нерівність позивача і суб'єкта владних повноважень у спірних відносинах, у тому числі і в можливості надання ними необхідних доказів або за відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, включається активна роль суду у забезпеченні процесу виявлення, витребування, збирання необхідних доказів.

6. В контексті змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, які підлягають з'ясуванню в процесі розгляду судом адміністративної справи, відносяться обставини, що зазначені у ч. 3 ст. 2 КАС України, а також обставини, які стосуються предмета адміністративного спору, поведінки або правового статусу позивача та юридичної кваліфікації ситуації, яка обумовила виникнення спору.

7. Правове відображення і законодавче закріплення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в цілому є завершеним та сформованим, має комплексний характер, оскільки закріплює як сам принцип, так і механізм його реалізації в процесі розгляду адміністративних справ. Правове закріплення цього принципу забезпечено у єдиному нормативно-правовому акті - Кодексі адміністративного судочинства України та здійснено в контексті законодавчого закріплення всіх принципів адміністративного судочинства, що забезпечує комплексний вплив усіх принципів на зміст адміністративного судочинства.

8. Головним інструментом реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі є доказування. Реалізація принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи здійснюється при провадженні в адміністративних справах у всіх інстанціях і починається з підготовчого провадження. Недотримання цього принципу є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

9. На рівні правового регулювання, безвідносно до конкретної адміністративної справи, вжиття передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи є правом суду, складовою його повноважень. Однак, в процесі реалізації даного принципу стосовно конкретної ситуації в окремій адміністративній справі, це право трансформується в обов'язок.

10. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи є таким принципом адміністративного судочинства, дія якого продовжується (відбувається) стосовно конкретної адміністративної справи навіть після набуття судовим рішенням законної сили. Це обумовлюється існуванням інституту провадження за нововиявленими обставинами.

11. Положення ч. 3. ст. 2 КАС України, згідно яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, потрібно розглядати як принципи діяльності суб'єктів владних повноважень, які необхідно закріпити в Законі України «Про державну службу». Нормативне закріплення зазначених вище принципів у вказаному законі є визначальним чинником і запорукою забезпечення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах із суб'єктами владних повноважень, які встановлять взаємний зворотній зв'язок між принципами державної служби, та напрямком перевірки судом її здійснення органом державної влади, посадовою особою, державним службовцем при вчиненні ними дій або прийнятті рішень.

Крім того, з метою подолання колізій та прогалин в правовому відображенні принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, удосконалення практики його реалізації, а відтак і підвищення якості адміністративного судочинства, запропоновано низку змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України:

1) статтю 2 КАС України необхідно доповнити частиною 4, в якій зазначити: «Обставини, викладені у частині третій цієї статті, перевіряються і стосовно звернень (позовів, подань тощо) до адміністративного суду суб'єктів владних повноважень у випадках передбачених законом»;

2) частину 4 статті 11 КАС України викласти у такій редакції: «Суд зобов'язаний вжити передбачених законом заходів, які необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи»;

3) частину 5 статті 11 КАС України викласти у такій редакції: «Суд зобов'язаний запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази та з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає»;

4) частину 2 статті 69 КАС України викласти у такий редакції: «Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. У разі недостатності наданих ними доказів, суд зобов'язаний запропонувати особам, які беруть участь у справі, надати докази, яких не вистачає, або витребувати такі докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або витребувати такі докази з власної ініціативи».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кротюк О. В. Поняття та особливості принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Право України. - 2012. - № 6. - С. 322-329.

2. Кротюк О. В. Правове закріплення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України: критичний аналіз / О. В. Кротюк // Правовий вісник Української академії банківської справи. - 2012. - № 1 (6). - С. 77-81.

3. Кротюк О. В. Про деякі аспекти офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Правовий вісник Української академії банківської справи. - 2013. - № 1 (8). - С. 49-53.

4. Кротюк О. В. Особливості реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2013. - № 2. - С. 53-58.

5. Кротюк О. В. Роль та значення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в розбудові адміністративного судочинства України: адміністративно-правовий аспект / О. В. Кротюк // Часопис Київського університету права. - 2013. - № 1. - С. 134-138.

6. Кротюк О. В. Проблеми правового забезпечення реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2013. - Вип. № 20. - Ч ІІ. - Т. 2 - С. 126-129.

7. Кротюк О. В. Принципи адміністративного судочинства: проблеми розуміння, поняття та значення / О. В. Кротюк // Адміністративне право України: стан і перспективи розвитку : тези доповідей VІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 23-24 вересня 2011 р.). - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. - С. 490-493.

8. Кротюк О. В. Природа принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : тези доповідей Міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Харків, 02-03 лютого 2012 р.). - Харків : ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2012. - Т. 1 - С. 69-71.

9. Кротюк О. В. Значення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Нове міжнародне та національне законодавство - нові завдання юридичної науки : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 3 т. (м. Київ, 16-17 лютого 2012 р.). - К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. - Т .2. - С. 80-82.

10. Кротюк О. В. Проблеми вдосконалення реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві України / О. В. Кротюк // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та свобод людини і громадянина : тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 т. (м. Київ, 17-18 листопада 2012 р.). - К. : Центр правових наукових досліджень, 2012. - Т. 2. - С. 41-43.

11. Кротюк О. В. Адміністративно-правові проблеми значення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві / О. В. Кротюк // Теоретичні та практичні проблеми адаптації національного законодавства України до світових стандартів правового регулювання : тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, грудень 2012 р.). - Донецьк : Донецький університет економіки та права, 2012. - С. 141-145.

12. Кротюк О. В. Принципи судочинства: загальнотеоретична характеристика / О. В. Кротюк // Наукові читання, присвячені пам'яті В. М. Корецького : зб. наук. праць / Київський ун-т права НАН України. - К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2012. - С. 308-310.