Адміністративно-правові засади функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проведення пенсійної реформи в Україні передбачає запровадження на рівні з солідарною системою капіталізованих (накопичувальних) пенсійних фондів - накопичувального та недержавних пенсійних фондів. На відміну від Пенсійного фонду України, внески до якого повинні використовуватися на виплату поточних пенсій, надходження до недержавних пенсійних фондів нагромаджуються та інвестуються. Саме від збалансованого й компетентного механізму адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів безпосередньо залежатимуть їх умови створення та функціонування, нагляд та контроль за їх діяльністю, результативність інвестування коштів, а отже, й обсяги індивідуальних пенсійних накопичень, що формуються в таких фондах.

Останнім часом прийнято ряд законодавчих актів і нормативних документів щодо діяльності недержавних пенсійних фондів, серед яких: Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Однак процес створення та подальшого розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні дещо уповільнюється в силу недостатнього досвіду та системних наукових досліджень, розробки і запровадження ефективних регулюючих і стимулюючих заходів, які на визначеному шляху становлення недержавних пенсійних фондів є не тільки особливо актуальними, але й складними.

Одночасно не в достатньому обсязі сформувалося сприятливе економічне середовище для розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні. Основні проблеми їх становлення пов'язані з низьким рівнем макроекономічної стабільності держави, незадовільними показниками ефективності діяльності підприємств, капіталізації фінансового ринку та доходів населення. Таким чином, має місце існування ряду факторів, що стримують розвиток недержавних пенсійних фондів та більш результативне використання закладеного в них потенціалу.

Проблемами розвитку соціальної політики та реформування системи пенсійного забезпечення займалися вітчизняні та зарубіжні вчені. Теоретико-методологічні основи побудови системи недержавного пенсійного забезпечення знайшли своє відображення у наукових працях таких відомих вітчизняних вчених, як В.В. Басов, А.О. Бахмач, В.М. Бутузов, Ю.В. Вітка, Л.К. Воронова, В.В. Гордієнко, Б.О. Зайчук, М.В. Лазебна, Е.М. Лібанова, О.Г. Морозов, А.А. Нечай, А.З. Остапович, М.М. Папієв.

Проблемами дослідження розвитку та функціонування недержавних пенсійних фондів за останні 20 років переймалися й зарубіжні вчені-фінансисти: М. Віннер, Р. Вона, Д. Снелбекер, Є. Ролкер, а також вітчизняні вчені у галузі фінансового права та економічної діяльності, науковці-юристи: В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, А. І. Берлач., Ю.В. Вітка, І. П. Голосніченко, Н.М. Ковальова, Р.А. Калюжний, М.П. Кучерявенко, Д.М., Лук'янець, А.А. Нечай, О. А Новіков, О.В. Михайлов, Мудраков В. І., Н.Р. Нижник, М.Б. Ріппа, Л.А. Савченко, О.В. Солдатенко, О.Й. Ткач, В.О. Яценко.

Здійснивши аналіз наукових джерел, автор дійшов висновку, що теоретичні і практичні аспекти діяльності недержавних пенсійних фондів у сучасних умовах залишаються на стадії розробки, і тому, зазвичай, переважна більшість науковців акцентує увагу на дослідженні теоретичних проблем термінології, історії виникнення та становлення приватних пенсійних фондів. Дещо опосередковано піднімалась і підлягала вивченню проблема ролі і значення адміністративно-правового впливу на процес становлення і розвитку ринку недержавних пенсійних фондів в системі НПЗ. Між тим, саме державі належить відповідне право встановлювати «принципи й правила» розвитку цього виду пенсійного забезпечення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до Концепції подальшого проведення пенсійної реформи, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. №1224-р, відповідно до якої удосконалення пенсійної системи та подальше проведення пенсійної реформи здійснюватиметься шляхом забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи; формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення. Також робота виконана відповідно до основних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексний аналіз наукових та нормативно-правових джерел для визначення сутності адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів у системі недержавного пенсійного забезпечення. Розробка пропозицій щодо удосконалення системи організації діяльності недержавних пенсійних фондів та реформування механізму адміністративно-правового впливу на діяльність недержавних пенсійних фондів.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних задач:

- проаналізувати стан наукової розробки даної проблеми в аспектах адміністративно-правового забезпечення, управління та організації діяльності недержавних пенсійних фондів;

- вивчити історичний досвід створення недержавних пенсійних фондів та правових методів забезпечення їх діяльності у вітчизняній та світовій практиці, проаналізувати розвиток правової основи недержавного пенсійного забезпечення в Україні;

- виокремити елементи механізму недержавного пенсійного забезпечення та запропонувати авторське визначення дефініції «механізм адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів»;

- обґрунтувати роль держави та недержавних організацій в регулюванні діяльності недержавних пенсійних фондів (зокрема, проаналізувати статус, структуру й функції державних органів, що чинять адміністративно-правовий вплив на недержавне пенсійне забезпечення);

- надати теоретичне обґрунтування функціональних обов'язків органів державного нагляду та контролю за діяльністю суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення;

- проаналізувати настання адміністративно-правової відповідальності у вигляді системи санкцій, що може застосовуватися органами державного нагляду та контролю до суб'єктів недержавних пенсійних фондів, тим самим сформулювати пропозиції щодо частин Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- розробити практичні рекомендації щодо напрямів реформування національної системи недержавного пенсійного забезпечення із одночасним виокремленням основних недоліків, що роблять недержавних пенсійних фондів фінансово непривабливими;

- сформувати концептуальні підходи щодо вдосконалення діючих механізмів державного регулювання функціонування та розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять теоретичні положення та методи наукового пізнання взаємопов'язаних та взаємообумовлених процесів розвитку недержавних пенсійних фондів, визначення їх ролі у системі адміністративно-правових відносин.

Методологічна основа дослідження складається із наступних наукових методів: діалектичного, історико-правового, порівняльно-правового, системно-структурного.

Так, діалектичний метод був використаний автором для аналізу недержавних пенсійних фондів в якості об'єкта адміністративно-правового впливу (розділ І). Додатково за допомогою діалектичного методу було визначено характеристику галузі недержавного пенсійного забезпечення та адміністративно-правові засади створення та функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні (підрозділ 1.2, 2.2). Історико-правовий та порівняльно-правовий методи дозволили відстежити основні тенденції розвитку недержавних пенсійних фондів, зокрема: правова основа недержавного пенсійного забезпечення в Україні (підрозділ 1.1), недержавних пенсійних фондів в системі недержавного пенсійного забезпечення громадян (підрозділ 1.2), поняття та види недержавних пенсійних фондів (підрозділ 1.3) Наступні методи наукового дослідження - синтез та системний аналіз віднайшли своє застосування при характеристиці елементів механізму недержавного пенсійного забезпечення (підрозділ 2.1), організації державного нагляду та контролю за діяльністю недержавних пенсійних фондів (підрозділ 2.3). Використання статистичного методу дозволило в практичній частині дисертації виокремити найбільші недержавні пенсійні фонди України. За допомогою порівняльно-правового методу вдалось оцінити ступінь захищеності вкладників недержавних пенсійних фондів (підрозділ 1.2; 3.1, 3.2).

У роботі використано також окремі загальнонаукові методи: за допомогою логіко-семантичного методу розроблено та визначено зміст понять «механізм адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів», «пенсійний план (схема)» (підрозділ 2.1; 1.2).

Емпіричну та нормативну базу дослідження сформували законодавчі й відомчі нормативно-правові акти: Конституцій України, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти центральних органів державної влади, нормативні акти міжнародного значення; статистичні дані про діяльність недержавних пенсійних фондів в Україні; експертні оцінки розвитку та стану ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення, вітчизняна та зарубіжна наукова література, публікації в періодичних виданнях, матеріали міжнародних і науково-практичних конференцій довідкова література, також показники державної статистики та експертні оцінки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є одним із перших комплексним монографічним дослідженням проблем адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні. Здійснено комплексне дослідження правових проблем діючої галузі недержавного пенсійного забезпечення, за результатами якого дисертантом вироблені окремі теоретичні та організаційно-правові засади удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення прав на недержавну пенсію в Україні в умовах ринкових реформ.

Детально наукова новизна основних положень, які обґрунтовуються в дослідженні, полягає в наступному:

уперше:

- визначено й обґрунтувано наступні наукові поняття: механізм адміністративно-правового регулювання діяльності недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний план (схема) та запропоновано зміни до чинного Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», передбачивши у ньому новий статус пенсійної схеми у якості обов'язкового додатку до Статуту НПФ, а також конкретизацію норми Розпорядження Нацфінпослуг від 17.08.2004 №2080 «Про затвердження Положення про реєстрацію статуту недержавного пенсійного фонду та пенсійних схем» вузьким та розширеним визначенням пенсійного плану «схеми»;

- внесено пропозицій щодо розширення прав та обов'язків державних органів у сфері недержавного пенсійного забезпечення - спеціалізованих депозитаріїв, аудиторів, актуаріїв, у зв'язку з чим запропоновано розширити їх повноваження у ч. 5 розділу І ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення»;

- запропоновано запровадження поступової модернізації моделі та функцій держрегуляторів, з метою уникнення дублювання функцій різних державних органів з подальшим утворенням ефективної системи державного нагляду та контролю за діяльністю недержавних пенсійних фондів, зокрема запропоновано утворити додаткові органи: уповноважений орган нагляду Інспекцію недержавних пенсійних фондів та Експертну раду. Права та обов'язки новоутворених органів передбачити п.п. 12, 13 ст. 20' Розділу ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення»;

- надано пропозиції щодо вдосконалення нормативних актів в галузі підвищення рівня інформаційно-правової роботи в сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом внесення додаткових норм до Розділу VII ст. 52 ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо порядку надання інформації учаснику фонду.

дістали подальшого розвитку:

- наукові положення щодо узагальнення зарубіжної практики функціонування недержавних пенсійних фондів з метою виявлення тенденцій позитивного досвіду й стримуючих негативних факторів;

- наукові позиції щодо удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів;

- теоретичне обґрунтування функціональних обов'язків органів державного нагляду та контролю за діяльністю суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення;

- наукові розробки в сфері нформаційно-правової політики держави щодо розширення на законодавчому рівні прав потенційних учасників недержавного пенсійного забезпечення в сфері підвищення рівня обізнаності про механізм функціонування недержавних пенсійних фондів, а також доступу до власної інформації;

- шляхи удосконалення податкового законодавства з метою протидії уникненню від оподаткування за допомогою фінансових посередників.

удосконалено:

- основні напрямки реформування національної системи недержавного пенсійного забезпечення з одночасним відокремленням та вдосконаленням нормативно-правового поля функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення із ефективною побудовою системи адміністративно-правових методів державного регулювання;

- нормативно-правове забезпечення щодо розширення прав потенційних учасників недержавного пенсійного забезпечення, прописаних в пенсійній схемі (плані) недержавних пенсійних фондів;

- положення щодо визначення напрямків удосконалення адміністративно-правового впливу на функціонування недержавних пенсійних фондів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції з питань адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів становлять як науково-теоретичний, так і практично-прикладний інтерес й, відповідно, можуть бути використані у:

- аналітичній діяльності - методологічні положення дисертації поглиблюють теоретичні засади управлінської та правової наук, а тому можуть бути використані для подальшої розробки теоретичних і прикладних напрямів регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів у системі недержавного пенсійного забезпечення (довідка про впровадження Департаменту недержавних пенсійних фондів ТОВ «КУА «Аструм управління активами» від 22 липня 2012 року);

- правозастосовчій діяльності - для подальших наукових розробок в зазначеній галузі, особливо при усуненні прогалин в чинному законодавстві, яке регулює діяльність недержавних пенсійних фондів, а також матеріали можуть використовуватися при підготовці окремих законодавчих та нормативних актів, що забезпечують діяльність недержавних пенсійних фондів.

- навчальному процесі - при підготовці відповідних програм курсів навчальних закладів в Україні, під час підготовки навчальних посібників, методичної документації для проведення лекційних і семінарських занять із навчальних дисциплін: «Фінансове право», «Податкове право», «Правове регулювання ринку фінансових послуг», «Інформаційне право», «Право соціального забезпечення», «Трудове право» та інших, під час підвищення рівня підготовки та перепідготовки кадрів (акт впровадження у навчальний процес Національного університету ДПС України від 8 червня 2011 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, самостійно виконаним автором, яке має наукове і практичне значення.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення роботи, висновки, рекомендації, пропозиції до чинного законодавства оприлюднені на міжнародних та вітчизняних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: «Активізація наукових досліджень - 2011» (Миколаїв, 2011 р.), «Хімічна технологія: наука та виробництво» (Шостка, 2011 р.), «Сучасний соціокультурний простір» (Київ, 2011 р.), «Хімічна технологія: наука та виробництво» (Шостка, 2012 р.), «Актуальні питання економіки та права» (Дніпропетровськ, 2012 р.).

Публікації. Основні результати дослідження - положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації відображені у дев'яти наукових статтях, із них чотири - опубліковані у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін. Одна наукова стаття опублікована у виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази. Також основоположні результати досліджень викладені у п'яти тезах доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 179 сторінок. Список використаних джерел включає 321 найменування. Додатки займають 21 сторінку. Загальний обсяг дисертації з додатками складає 235 сторінок.

Основний зміст роботи

недержавний пенсійний адміністративний фонд

Розділ 1 «Недержавні пенсійні фонди як об'єкт адміністративно-правового впливу» складається із трьох підрозділів, в яких розглянуто правову основу функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ), визначено поняття НПФ та розглянута класифікація їх видів. Також охарактеризовано переваги участі громадян в недержавній системі пенсійного забезпечення, зокрема в НПФ, досліджено історію розвитку НПФ в українській системі недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ), проаналізовано результати запровадження недержавного пенсійного забезпечення на світовому рівні.

У підрозділі 1.1 «Правова основа недержавного пенсійного забезпечення в Україні» досліджується проблема негативного досвіду функціонування перших недержавних пенсійних фондів в нашій державі, спричинена основним чинником - відсутністю правової бази регулювання. Встановлено, що до прийняття у 2003 р. Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон) всі українські НПФ працювали у «правовому вакуумі». Даний факт суттєво погіршував становище перших НПФ на ринку фінансових послуг, підривав й без того крихку довіру потенційних вкладників після чергового досвіду обвалів трастів. До прийняття Закону правове поле з НПЗ формувалося із джерел пенсійного права, які складаються з нормативно-правових і підзаконних актів України. Перелік даних актів достатньо великий і містить не тільки Закони і підзаконні акти незалежної України, а й міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України, та ті акти, до яких Україна приєдналася, як правонаступниця колишньої УРСР.

Автором наголошується, що однією з проблем, що заважає повноцінному функціонуванню ринку послуг з НПЗ являється те, що в Україні практично досі не запроваджено другий рівень пенсійної системи. Взаємозв'язок вбачається через підписання Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», згідно якого другий рівень пенсійної системи має функціонувати через активну співпрацю з НПФ.

На сьогодні діяльність з недержавного пенсійного забезпечення врегульовується понад тридцятьма законами, які, за висновками автора, потребують доопрацювання і вдосконалення. Доводиться думка щодо актуальності систематизації пенсійного законодавства в даній галузі, вироблення єдиних методологічних підходів до правового режиму у сфері НПЗ.

У підрозділі 1.2 «Недержавні пенсійні фонди в системі недержавного пенсійного забезпечення громадян» автор схиляється до думки, що належне функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні можливо забезпечити шляхом розвитку законодавчої та нормативно-правової бази, а особливо - стимулюванням вкладників для участі у системі пенсійного забезпечення через утворення ефективного механізм захисту пенсійних накопичень.

Автором наголошено: важливим правовим елементом функціонування НПФ на ринку є умови та порядок пенсійного забезпечення їх учасників. Вони регулюються статутом недержавного пенсійного фонду і пенсійними схемами, які розробляються засновниками фонду та підлягають реєстрації в Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Нацфінпослуг).

Робиться спроба надати авторське визначення поняттю «пенсійний план (схема)» у вузькому вигляді:

Пенсійний план (схема) - встановлені Статутом і Правилами недержавного пенсійного фонду умови і порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників.

Розширене визначення:

Пенсійний план (схема) - це встановлені для учасників даного недержавного пенсійного фонду опис, розміри, порядок і періодичність здійснення пенсійних виплат, а також права і обов'язки вкладника цього фонду та порядок і строки сплати ним пенсійних внесків.

Автором вважається за необхідним включити до додатків статуту НПФ пенсійну схему як невід'ємний компонент, так як збільшення кількості учасників пропорційне збільшенню кількості пенсійних схем, що використовують у своїй діяльності НПФ. Це надасть можливість більш широкого вибору механізму сплати пенсійних внесків з врахуванням можливостей та потреб вкладника

Дисертантом виділено основні причини низької активності потенційних вкладників, серед яких: низький рівень доходності пенсійних активів; законодавча неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавних пенсій; низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення; недостатня зацікавленість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників; обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів; низький рівень роз'яснювальної роботи.

У підрозділі 1.3. «Поняття та види недержавних пенсійних фондів» наведено визначення та класифікацію НПФ, визначено, що сучасні українці найбільшу перевагу надають першій групі, тобто фондам, в яких пенсійні внески здійснюються переважно підприємствами та організаціями-роботодавцями. Здійснено аналіз даного виду установ з погляду національного та іноземного законодавства і наведено приклади побудови НПФ у ряді розвинених країн світу та країнах колишнього Радянського Союзу.

Автором проаналізовано, що в абсолютній більшості проаналізованих країн світу (Росія, Казахстан, Болгарія, Німеччина, Японія та США) існують категоричні вимоги щодо діяльності з накопичувального пенсійного забезпечення. Перш за все, це жорсткі критерії при ліцензуванні і стосовно адекватності розміру капіталу; розмежування активів пенсійного фонду від активів управляючої пенсійної компанії; щоденна прозора оцінка активів пенсійного фонду; законодавче встановлені види зборів і їх мінімальний розмір; гарантований мінімальний рівень прибутковості; законодавче встановлені види додаткових пенсій і пенсійних виплат.

Світовий досвід свідчить, що ефективне функціонування НПФ значною мірою залежить від відпрацювання всіх взаємозв'язків між пенсійним забезпеченням, фіскальною та інвестиційною політикою, цілого ряду політичних, економічних і соціальних чинників та передумов, головними з яких є:

- зростання виробництва та підвищення його ефективності, зміцнення фінансового стану підприємств і відповідне нарощування фінансових можливостей пенсійної системи;

- суттєве підвищення доходів населення та розмірів середньомісячної заробітної плати, погашення заборгованості з її виплати, збільшення питомої ваги оплати праці у ВВП, обмеження бідності в країні;

- розвинений та ліквідний фондовий ринок, забезпечення безпеки інвестицій, надійний захист прав власності та інтересів учасників НПФ.

Розділ 2 «Механізм адміністративно-правового регулювання діяльності НПФ» складається із трьох підрозділів. Мета цього розділу дослідження - з'ясувати, що таке механізм адміністративно-правового регулювання діяльності НПФ та які саме складові він вміщує.

У підрозділі 2.1 «Поняття та структура механізму адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів» автор, в процесі аналізу адміністративно-правових і теоретико-правових джерел, приходить до висновку, що механізм адміністративно-правового регулювання діяльності НПФ українськими вченими-правниками та вченими-економістами розглядався поверхнево (І. О. Ткаліч, А.О. Надточій, М.В. Лазебна). Зокрема, відсутнє саме поняття даного правового явища, а також чіткий поділ на компоненти (структура механізму). З-поміж російських вчених-правників дослідженню даного питання належної уваги приділено не було також.

Вперше автором надано визначення поняття механізму адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів, встановлено, що механізм адміністративно-правового регулювання діяльності НПФ охоплює собою цілісний комплекс адміністративно-правових засобів, які спрямовані на врегулювання відносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення та охорони й задоволення інтересів фізичних і юридичних осіб-вкладників суб'єктами публічного адміністрування - державними органами контролю та нагляду.

До механізму адміністративно-правового регулювання діяльності НПФ віднесено: 1) адміністративно-правові норми; 2) нормативні акти реалізації норм права; 3) адміністративно-правові відносини в сфері НПЗ (до складу яких входять суб'єкти, об'єкти, юридичні умови).

Приділено значної уваги адміністративно-правовим методам регулювання діяльності НПФ - ліцензуванню та контролю. Відповідно до специфіки регулювання відносин, здійснений поділ адміністративних методів на прямі та непрямі.

У підрозділі 2.2 «Адміністративно-правові засади створення та функціонування недержавних пенсійних фондів» розглядаються окремі аспекти створення та функціонування НПФ в Україні. Зокрема, приділяється увага надання послуг учасниками НПФ: адміністратором, компанією з управління активами (далі - КУА), банком-зберігачем, процедурі банкрутства та ліквідації відповідно Закону, правам та обов'язкам вкладників.

Дисертантом акцентовано увагу на тому, що держава шляхом запровадження нормативно-правової бази, що забезпечує стабільне розподілення функціональних обов'язків всіх учасників НПФ, одночасно забезпечує контроль за діяльністю НПФ, закладаючи в законодавстві певні важелі впливу та, найголовніше, в разі необхідності може оперативно здійснювати коригування дій всіх без винятку учасників системи недержавного пенсійного забезпечення.

Автором проаналізовано адміністративно-правовий статус НПФ в частині провадження діяльності виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників і отримання прибутку від діяльності, який розподіляється між учасниками. Віднесення недержавних пенсійних фондів до неприбуткових організацій (непідприємницьких товариств) суперечить їх сутності: НПФ за своєю юридичною природою не можуть бути непідприємницькими товариствами. З огляду на напрями формування пенсійних активів, автор рекомендує переглянути правовий статус НПФ, змінивши його з непідприємницького товариства на підприємницьке, не змінюючи при цьому умов та порядку оподаткування.

У підрозділі 2.3 «Нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів» приділено значну увагу компетентності органів виконавчої влади, що наділені повноваженнями здійснювати нагляд та контроль за діяльністю НПФ, а також юридичним фактам, що передують виникненню адміністративно-правової відповідальності в області НПЗ.

Згідно з Українським законодавством систему державного нагляду та контролю за НПФ становлять: Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Нацфінпослуг) - щодо недержавних пенсійних фондів, страхових організацій, адміністраторів пенсійних фондів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) - щодо компаній з управління активами, банківських установ-зберігачів; Національний банк України (НБУ) - щодо банківських установ, що відкривають пенсійні депозитні рахунки; Антимонопольний комітет України щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції учасниками НПЗ.

Державний контроль і нагляд в сфері НПЗ спрямований на захист інтересів вкладників, а отже, і створення прозорої фінансової системи. За даних умов автором звернено увагу на розширення кола повноважень Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо застосування санкцій до НПФ, КУА, адміністраторів, банків-зберігачів - порушників законодавства в сфері НПЗ, адже, на думку автора, провідною діяльністю органів державного нагляду та контролю є забезпечення безпеки функціонування недержавної пенсійної системи, заснування методів попередження розтрачання та крадіжок пенсійних коштів, а також вирішення питання захищеності активів НПФ.

Автором обґрунтовується пріоритетне значення одного з найголовніших напрямів державного регулювання діяльності НПФ - удосконалення оптимального механізму захисту пенсійних активів через розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів засновників і роботодавців-платників, а також суб'єктів НПЗ, які надають послуги в цій сфері. Державою встановлені умови диверсифікації пенсійних активів при інвестуванні та внутрішній взаємоконтроль між суб'єктами НПЗ за дотриманням норм законодавства, статуту, відповідних договорів та надання відповідним органам інформації щодо їх порушень. Держава забезпечує і гарантує вплив учасників НПФ на членство в Раді фонду, проведення засідання Ради фонду, скликання позачергових зборів засновників.

У третьому розділі «Удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів» автором розкрито основні недоліки національної системи НПЗ та запропоновано напрями удосконалення адміністративно-правового впливу на функціонування недержавних пенсійних фондів України.

У підрозділі 3.1 встановлено, що основний недолік недержавних пенсійних фондів обумовлений їхньою метою - накопиченням пенсій, це пояснюється неможливістю отримати гроші з недержавного пенсійного фонду до настання певного пенсійного віку або ж окремих винятків з правил, що строго регламентовані законом. Автором за результатами аналізу диверсифікаційної політики НПФ запропоновано в укладеній до контракту схемі передбачити можливість виходу вкладника із НПФ із одночасною компенсацією пенсійних внесків у вигляді акцій, облігацій, дивідендів, а також додатково розглянути можливість виплати компенсації при виході із НПФ у вигляді коштів, але за досить обмежених умов.

Проаналізувавши сучасний стан системи оподаткування діяльності НПФ, автор дисертаційного дослідження прийшов до висновку, що невирішеність питань стосовно оподаткування та надання податкових пільг у системі НПЗ відіграє величезну роль при залученні потенційних вкладників. Обґрунтовано необхідність зменшення ставки оподаткування пенсійних виплат з метою підвищення привабливості ринку НПЗ, надано пропозиції щодо розширення переліку груп населення, що користуються пільговим правом з оподаткування власних доходів, отриманих за допомогою НПФ.

Проаналізовано рівень охоплення недержавним пенсійним забезпеченням населення країни. Встановлено: НПФ для більшості звичайних українців залишаються невідомим явищем. Неефективне функціонування окремих НПФ є причиною низького рівня довіри до фінансового сектору. Досить короткий термін перебування на ринку фінансових послуг обмежує можливості НПФ розпочати масові виплати, тим самим покращити свою репутацію.

Додатково автором розкрито та проаналізовано порядок утворення тіньових схем у недержавному пенсійному забезпеченні з метою виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню обумовлених протиправних діянь, та розроблення шляхів протидії цим діянням.

Автором виділено три етапи тіньової пенсійної схеми із застосуванням механізмів НПФ: 1) створення дочірнього НПФ; 2) виведення фінансових активів СПД з-під оподаткування через використання тіньової пенсійної схеми; 3) застосування до накопичених на підконтрольному НПФ пенсійних активів тіньового інвестування.

Отже, на сьогодні простежується досить слабкий і неефективний контроль за використанням пенсійних активів, порядку вчинюваної щодо них інвестиційної та іншої діяльності з боку державних органів. В результаті це може призвести до масового застосовування тіньових пенсійних схем й досягнення суб'єктами цих схем протиправних наслідків: пряме шахрайство, привласнення (звичайне розкрадання) пенсійних активів; формування тіньових валютних резервів, неможливість повернення коштів вкладникам внаслідок порушень з боку НПФ. Для уникнення передбачуваних негативних наслідків потрібно терміново внести зміни в законодавство щодо потенційного кола засновників НПФ та посилення контролю за використанням пенсійних резервів.

У підрозділі 3.2 «Удосконалення адміністративно-правового впливу на функціонування недержавних пенсійних фондів» автором обраний перелік заходів з удосконалення адміністративно-правового впливу на функціонування недержавних пенсійних фондів в системі недержавного пенсійного забезпечення.

Основна увага має бути приділена утворенню системи забезпечення надійного збереження та захисту пенсійних активів, а також здійснення ефективного управління ними. З цією метою автором запропоновано утворити новий орган - Державну інспекцією з пенсійного забезпечення, обов'язки якої включатимуть жорсткий контроль та регулювання діяльності банківських установ-зберігачів, в яких будуть зберігатися пенсійні активи як у грошовій формі, так і в цінних паперах. Крім того автор довів необхідність використання позитивного міжнародного досвіду з метою утворення Експертної ради при Інспекції НПФ. Всі права та обов'язки новоутворених органів передбачити законодавчо шляхом внесення відповідних змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів.

До сукупності заходів з удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері НПФ автором віднесено:

– забезпечення проведення заходів реформування адміністративно-правового регулювання функціонування НПЗ, а саме: встановлення чіткої ієрархії та розподілу функцій серед контролюючих, наглядових, фіскальних і правоохоронних органів; проведення децентралізації державного регулювання діяльності з НПЗ. Вжиття даних заходів значно спростить та зробить ефективнішою систему державного нагляду та контролю за діяльністю НПФ;

– реформування правового забезпечення функціонування НПФ, а саме: законодавче підтвердження правового статусу установи та уніфікація законодавства, що регулює діяльність з НПФ. Результатом цих заходів стане доступність і відкритість регулювання діяльності в сфері НПЗ, встановлення чіткого розмежування повноважень серед державних регуляторів пенсійних відносин;

– посилення інвестиційної політики, що безпосередньо впливає на стан захисту коштів. На корпоративному рівні удосконалено та створено законодавчо-правове та організаційне підґрунтя елементів реалізації інвестиційної політики. Запропоновано утворити професійне об'єднання КУА й НПФ в організацію саморегулювання, основною функцією якої буде робота над розробкою інвестиційної політики НПФ та плану розміщення інвестицій у відповідності із встановленими основними класами активів (місцеві облігації, державні облігації, акції, і т.д.);

– підвищення рівня інформаційно-правової роботи в сфері додаткового НПЗ, що на законодавчому рівні розширить права потенційних учасників недержавного пенсійного забезпечення в сфері підвищення рівня обізнаності про механізм функціонування НПФ, а також доступу до власної інформації, що зберігається в системі.

Висновки

У дисертаційній роботі відпрацьовано теоретичну частину дослідницької роботи та отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розкривають наукову сутність розробки щодо авторського доповнення визначень термінів, положень та пропозицій, скоординованих на запровадження сукупності заходів з удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання функціонування недержавних пенсійних фондів в системі недержавного пенсійного забезпечення, що підтверджується актами впровадження.

У роботі також досліджено специфіку адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів, сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, які полягають у розв'язанні зазначеної проблеми:

1. Відстежено динамічні зміни в кількості недержавних пенсійних фондів за 2003-2013 рр. Вони свідчать про повільний, проте впевнений розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення за останні десять років. За даними Нацфінпослуг, станом на 31.12.13 року в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 97 недержавних пенсійних фондів та 40 адміністраторів НПФ проти 22 діючих пенсійних фондів у 2003 році.

2. Запропоновано власні спрощене та розширене визначення поняття: «пенсійний план (схема)». Встановлено вагомість пенсійної схеми як документу, що регламентує умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду. Запропоновано включити її в якості невід'ємного додатку до статуту недержавних пенсійних фондів.

3. Вперше автором надано визначення терміна «механізм адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів» та встановлено, що він охоплює собою цілісний комплекс адміністративно-правових засобів, які спрямовані на врегулювання відносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення та охорони й задоволення інтересів фізичних і юридичних осіб-вкладників суб'єктами публічного адміністрування - державними органами контролю та нагляду.

До механізму адміністративно-правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів віднесено: 1) адміністративно-правові норми; 2) державні акти реалізації норм права; 3) адміністративно-правові відносини.

4. В процесі дослідження світового досвіду функціонування механізмів адміністративно-правового забезпечення діяльності недержавних пенсійних фондів автор виокремив наступні переваги: незалежність від несприятливих демографічних тенденцій, підвищення ефективності використання пенсійних накопичень за наслідками їх реінвестування в економіку, створення додаткових джерел внутрішніх інвестицій. Автор вважає доречним використання позитивного міжнародного досвіду й на державному рівні пропонує утворити новий орган - Експертну раду при Інспекції недержавних пенсійних фондів, тобто законодавчо передбачити створення даного органу, який в цілях забезпечення якісної підготовки із врахуванням думки НКДРРФП, НКЦПФР наділений обов'язками брати участь у розробці, розгляді підготовчих проектів законодавчих, нормативно-правових й методичних документів з питань недержавного пенсійного забезпечення.

5. Доведено, що на сьогодні однин із головних державних регуляторів діяльності системи недержавного пенсійного забезпечення - Нацкомфінпослуг не справляється з організацією контрольних повноважень за функціонуванням недержавних пенсійних фондів. Фактична відсутність прямого контролю - документальних виїзних перевірок недержавних пенсійних фондів призводить до фальсифікації фондами обов'язкової звітності. Запропоновано утворити спеціально уповноважені органи нагляду - Інспекцію недержавних пенсійних фондів та Експертну раду із одночасною необхідною кількістю підзвітних Інспекції територіальних підрозділів без отримання статусу юридичної особи та впровадження обов'язку для них здійснювати регулярні (планові) виїзні перевірки.

6. Запропоновано внести зміни до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо порядку надання інформації учаснику фонду та передбачити в ньому безоплатне надання актуарних даних у вигляді виписок з індивідуального пенсійного рахунку. Зобов'язати адміністратора розширити обсяг звітної інформації згідно законодавства. Переглянути можливість публікації інформації про рішення зборів засновників в офіційному виданні з переліку витань, визначених Нацкомфінпослуг.

7. Зазначено, що основним недоліком наглядових, контролюючих та правоохоронних органів являється факт концентрації уваги на виявлення та протидію легалізації (відмиванню) коштів, здобутих через протиправні схеми, а фактори та механізми утворення тіньових активів залишаються майже не вивченими. Отже, з огляду на практичний матеріал, існують всі підстави стверджувати, що превентивну протидію утворенню нових факторів, що зумовлюють вчинення протиправних діянь у сфері недержавного пенсійного забезпечення, забезпечує застосування складової системи заходів з удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності недержавних пенсійних фондів, що передбачає зміну існуючого адміністративно-правового режиму регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів. Запропоновані зміни торкнуться не тільки процесів модернізації елементів структури та функцій державних регуляторів, але й створення ефективної системи корпоративного контролю за операціями з пенсійними активами в особі професійних об'єднань КУА й недержавних пенсійних фондів в організацію саморегулювання, основними функціями якої будуть робота над розробкою інвестиційної політики НПФ та плану розміщення інвестицій, відбір еталонних показників (індексів) як критеріїв оцінки ефективності управління активами недержавних пенсійних фондів.

8. Проаналізовано трирівневу пенсійну систему, в результаті чого обґрунтовано необхідність прискореного запровадження системи накопичувального пенсійного забезпечення із наданням пріоритетного значення в ній недержавних пенсійних фондів. Запропоновано закріпити за органами зовнішнього та внутрішнього контролю (КУА, адміністратори, банки-зберігачі) нових жорсткіших за своїм значенням функцій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Баланюк Н.Ю. Проблема створення та функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення: порівняльно-правовий аналіз / Н.Ю. Баланюк // Форум права. - 2011. - №3. - С. 28-33.

2. Баланюк Н.Ю. Недержавні пенсійні фонди: інформаційно-правовий аспект / Н.Ю. Баланюк // Правова інформатика. - 2012. - №3 (35). - С. 36-39.

3. Баланюк Н.Ю. Перспектива запровадження недержавних пенсійних фондів як об'єкту соціального захисту громадян / Н.Ю. Баланюк // Вісник Ужгородського національного університету. - Серія «Право». - №23. Ч. 2 Т.2. -2013. - С. 83-87.

4. Баланюк Н.Ю. Правова основа недержавного пенсійного забезпечення в Україні. / Н.Ю. Баланюк // Підприємництво. Господарство. Право. - Серія «Право». - №2 - Київ: Видавництво, 2014. - С. 71-73.

5. Баланюк Н.Ю. Административно-правовое обеспечение деятельности негосударственных пенсионных фондов / Н.Ю. Баланюк // Вестник Краснодарского университета МВД России, научно-практический журнал. Краснодар: Издательство: Краснодарский университет МВД РФ. - 2013. - №3 (35). - С. 36-39.

6. Баланюк Н.Ю. Напрями вдосконалення державної політики щодо подолання проблеми неправомірного використання активів недержавних пенсійних фондів / Н.Ю. Баланюк // Активізація наукових досліджень - 2011: всеукр. наук.-практ. конф., 17 серп. 2011 р.: тези доп. - Миколаїв, 2011 р. - С. 32-33.

7. Баланюк Н.Ю. Формування системи фінансової безпеки недержавних пенсійних фондів в України / Н.Ю. Баланюк // Сучасний соціокультурний простір - 2011: міжнар. Наук.-практ. інтернет-конф. 2-24 верес. 2011 р.: тези доп. - К., 2011 р. - С. 10-11.

8. Баланюк Н.Ю. Деякі проблеми запровадження нових пенсійних програм для працівників хімічної галузі / Н.Ю. Баланюк // Хімічна технологія: наука та виробництво: всеукр. наук.-практ. конф., 7-9 лист. 2011 р.: тези доп. - Шостка, 2011. - С. 75-76.

9. Баланюк Н.Ю. Проблема створення комплексу автоматизації діяльності недержавних пенсійних фондів / Н.Ю. Баланюк // Хімічна технологія: наука та виробництво: всеукр. наук.-практ. конф., 7- 9 лист. 2012 р., Шостка, 2012. - С. 81-82.

10. Баланюк Н.Ю. Недержавне пенсійне страхування/ Н.Ю. Баланюк // Актуальні питання економіки та управління: всеукр. наук.-практ. конф. 27-28 квіт. 2012 р., тези доп.: Дніпропетровськ: 2012. - С. 11-12.

Размещено на Allbest.ru