Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

Міністерства освіти і науки України

УДК 342:339.13.00:342.531.41(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Філіпова Тетяна Леонідівна

Запоріжжя - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Коломоєць Тетяна Олександрівна, доктор юридичних наук, професор Запорізький національний університет, декан юридичного факультету;

Офіційні опоненти:

Берлач Наталія Анатоліївна, доктор юридичних наук, професор, юридичний інститут Національного авіаційного університету, професор кафедри кримінального права та процесу;

Галіцина Наталя Вікторівна, кандидат юридичних наук, доцент, Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету, директор.

Захист відбудеться "20" жовтня 2014 року о "13⁰⁰" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий "19" вересня 2014 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена докорінним переглядом засад адміністративно-правового регулювання в усіх сферах суспільних відносин, у тому числі у сфері економіки, спрямованим на реалізацію Концепції адміністративної реформи в Україні, побудовою якісно нової моделі взаємодії суб'єктів публічного адміністрування із суб'єктами господарювання, складовою якої є адміністративно-процедурні відносини. Робота над проектами Адміністративно-процедурного кодексу України та Кодексу України про адміністративні проступки актуалізує питання вдосконалення всіх різновидів адміністративних процедур, у т.ч. адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції за участю Антимонопольного комітету України як суб'єкта публічного адміністрування, оскільки саме від рівня їх урегульованості залежить стан конкурентного середовища та рівень дотримання прав, свобод і законних інтересів приватних осіб у державі, в т.ч. права на підприємницьку діяльність, гарантованого ст. 42 Конституції України.

Водночас, як свідчить узагальнення діяльності Антимонопольного комітету України як уповноваженого суб'єкта публічного адміністрування у сфері захисту економічної конкуренції, процедурні питання його взаємовідносин із суб'єктами господарювання і до цього часу залишаються фрагментарно врегульованими, а зростання кількості правопорушень є свідченням недосконалості механізмів адміністративно-правового регулювання в цій сфері, що призводить до нівелювання публічних інтересів у галузі економіки. Саме тому нагальною потребою є вдосконалення системи взаємовідносин між суб'єктами публічного адміністрування та приватними особами у сфері захисту економічної конкуренції, що потребує належної наукової та законодавчої бази з урахуванням євроінтеграційного вибору та розбудови в Україні незалежної, соціальної, правової держави.

Загальні питання адміністративно-правового регулювання у сфері економічної діяльності держави за допомогою адміністративно-процедурних норм розглядаються в працях В. Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Н.А. Берлач, Ю.П. Битяка, Н.В. Галіциної, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, С.В. Ківалова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, Д.В. Приймаченка, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка та ін.

Низку правових проблем публічно-правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції висвітлено в роботах сучасних науковців, які розглядають окремі питання державного впливу на економічну концентрацію та її наслідки, зокрема: О. А. Артем'євої, А.О. Бакалінської, Л.Р. Біли-Тіунової, К.В. Бондаренко, Н.Я. Борсук, С.С. Валітова, Ю.В. Журика, С.А. Карлова, О.Р. Кібенко, О.В. Когут, Л.В. Куншиної, О.В. Пономарьова, Н.О. Саніахметової, О.М. Стороженко, П.Г. Харченка. Однак, попри багатоманітність наукових джерел, жодної роботи з вказаної проблематики, в якій би комплексно досліджувались адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції, до цього часу немає, що обумовлює вибір теми дисертації та є свідченням її актуальності та практичної значущості.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Плану наукових досліджень юридичного факультету Запорізького національного університету на 2011-2014 рр. та комплексного наукового проекту "Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів" (номер державної реєстрації 0111U008532). Крім цього, вона пов'язана з підготовкою змін до адміністративно-процедурного законодавства України у сфері захисту економічної конкуренції та має безпосереднє відношення до реалізації Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до Законодавства Європейського Союзу від 18 березня 2004 року, відповідає вимогам Закону України від 11 липня 2001 року "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" та Пріоритетним напрямкам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затвердженим Постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 року.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - на підставі аналізу наявних наукових і нормативно-правових джерел, а також перспективного законодавства визначити особливості адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції за законодавством України, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України в зазначеній сфері та практики його застосування.

Відповідно до поставленої мети основними задачами дослідження є такі:

- надати визначення поняття "захист економічної конкуренції як об'єкт адміністративно-правового регулювання";

- з'ясувати поняття та специфічні ознаки адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції як особливого різновиду адміністративних процедур, здійснити їх класифікаційний розподіл;

- визначити особливості ґенези нормативного закріплення адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в законодавстві України та історіографії їх дослідження у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині;

- надати адміністративно-процедурну характеристику визначенню монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку;

- охарактеризувати процедури надання дозволів на концентрацію та узгоджені дії як різновид дозвільних процедур у сфері захисту економічної конкуренції;

- визначити специфіку контролю у сфері захисту економічної конкуренції та охарактеризувати різновиди адміністративних процедур - процедуру перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції та процедуру погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень суб'єктів публічного адміністрування;

- з'ясувати особливості процедури розгляду справ Антимонопольним комітетом України як специфічного різновиду юрисдикційної адміністративної процедури;

- узагальнити зарубіжний досвід адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції та визначити можливі шляхи його запозичення в Україні;

- визначити основні напрями вдосконалення адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в Україні.

Предмет дослідження - адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції за законодавством України.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить система філософських, загально- і спеціально-наукових методів і прийомів, пізнавальний потенціал яких спрямований на досягнення мети дослідження. Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються при реалізації адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в Україні, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями і закономірності в цілому. За допомогою методів формальної логіки (аналізу й синтезу, узагальнення, абстрагування та ін.) визначено елементи механізму адміністративних процедур у досліджуваній сфері та основні поняття, здійснено співставлення останніх та сформульовано висновки. Застосування історико-правового методу в межах історичного підходу уможливило розкриття правових особливостей та закономірностей виникнення і становлення, етапів розвитку та сучасного стану нормативно-правового регулювання адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції у вітчизняній правовій доктрині (підрозділ 1.3). Системно-структурний підхід використовувався при визначенні предмета адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції (підрозділи 1,2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4), логіко-семантичний - для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Міжгалузевий характер об'єкта, що досліджується, зумовив застосування інших наукових підходів: органічної єдності теорії і практики (підрозділ 1.2, розділи 2, 3), поєднання критичного і раціонального, єдності логічного та системного підходів. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції (підрозділ 3.1). Методи моделювання, аналізу та синтезу були використані при розробці пропозицій з удосконалення законодавства.

Нормативну основу дослідження складають чинне та раніше діюче законодавство України, зарубіжних країн та ЄС, перспективне законодавство у сфері адміністративно-процедурного регулювання антимонопольно-конкурентних відносин.

Емпіричну основну дослідження становлять: статистичні дані, акумульовані Антимонопольним комітетом України, Державною службою статистики України, вітчизняними громадськими і міжнародними недержавними організаціями; практика діяльності Антимонопольного комітету України та Рівненського територіального обласного відділення Антимонопольного комітету України у 2011-2013 рр.; узагальнення судової практики за 2011-2013 рр. щодо оскарження адміністративних актів Антимонопольного комітету України. Використано особистий професійний досвід роботи в Рівненському апеляційному господарському суді (з жовтня 2011 р. і до теперішнього часу).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексною монографічною роботою, присвяченою дослідженню проблем адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції за законодавством України. У результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, що виносяться на захист, а саме:

вперше: захист економічна конкуренція адміністративна

- запропоновано авторське визначення поняття "адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції" як регламентованих адміністративно-правими нормами дій, які вчиняються Антимонопольним комітетом України як суб'єктом публічного адміністрування в галузі антимонопольно-конкурентного регулювання щодо розгляду, розв'язання і вирішення індивідуально-визначеної справи, пов'язаної із захистом економічної конкуренції, на підставі яких приймається адміністративний акт; а також понять "захист економічної конкуренції як об'єкт адміністративно-правового регулювання", "процедура визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку", "дозвільні процедури у сфері захисту економічної конкуренції", "контрольні процедури у сфері захисту економічної конкуренції", "процедура розгляду справ у сфері захисту економічної конкуренції";

- визначено ґенезу нормативного закріплення адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в Україні; умовно виділені її етапи: І етап (1991-2001 рр.) - початковий етап формування нормативно-правової бази у сфері антимонопольно-конкурентного регулювання; ІІ етап (з 2011 р. - дотепер) - побудова сучасної системи правового захисту економічної конкуренції з поступовою спеціалізацією нормотворчої діяльності в зазначеній сфері в контексті адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

- детально охарактеризовано процедури визначення монопольного (домінуючого) положення суб'єкта господарювання на ринку, надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії, перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції, погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень суб'єктів публічного адміністрування, розгляду справ Антимонопольним комітетом України як специфічні різновиди адміністративних процедур із формулюванням пропозицій щодо вдосконалення їх нормативних засад;

удосконалено:

- критерії розмежування адміністративно-правового та господарського-правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції;

- систематизацію та узагальнення зарубіжного досвіду адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції, внаслідок чого визначено можливі шляхи його запозичення в Україні;

набули подальшого розвитку:

- наукові підходи стосовно системи правового захисту економічної конкуренції як комплексного правового інституту, в якому норми адміністративного права є домінуючими;

- положення про те, що предметом адміністративно-правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції є правозастосовча діяльність Антимонопольного комітету України як уповноваженого суб'єкта публічного адміністрування, яка реалізується за допомогою специфічних адміністративних процедур;

- підходи щодо класифікаційного розподілу адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції;

- визначення основних тенденцій подальшого розвитку адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні, пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування (зокрема, запропоновано доповнення до Проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, зміни і доповнення до Закону України від 11 січня 2001 року "Про захист економічної конкуренції" та прийняття в подальшому Конкуренційного кодексу України).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані:

- у науково-дослідній діяльності - для розробки теоретичних і практичних проблем адміністративно-правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні (акт впровадження Запорізького національного університету від 16.05.2014);

- у правотворчій діяльності - результати дослідження використовуються під час підготовки змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції", опрацювання проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, проекту Кодексу України про адміністративні проступки (акт впровадження Верховної Ради України від 29.05.2014);

- у правозастосовній діяльності - результати дослідження застосовуються в процесі практичної діяльності органів Антимонопольного комітету України, при здійсненні громадського контролю у сфері захисту економічної конкуренції, оскарженні адміністративних актів Антимонопольного комітету України (акти впровадження Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2014; Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2014);

- у навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам ВНЗ дисциплін "Адміністративне право України", "Адміністративно-правова реформа України", враховані при підготовці наукових статей і повідомлень (акти впровадження Запорізького національного університету від 16.05.2014; Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету від 22.05.2014).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 10 науково-практичних конференціях, круглих столах, форумах, а саме: "Актуальні проблеми державного та муніципального управління" (м. Бердянськ, 2013 р.), "Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень" (м. Київ, 2013 р.), "Сучасні тенденції розвитку юридичної науки та практики" (м. Львів, 2013 р.), "Сучасні наукові дослідження представників юридичної науки - прогрес законодавства України майбутнього" (м. Дніпропетровськ, 2014 р.), "Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні" (м. Одеса, 2014 р.), "Наука і суспільство" (м. Донецьк, 2014 р.), "Вплив юридичної науки на розвиток міжнародного та національного законодавства" (м. Харків, 2014 р.), "Азовські правові читання" (м. Бердянськ, 2014 р.), "Актуальні проблеми прав людини, держави та вітчизняної правової системи" (м. Дніпропетровськ, 2014 р.), "Административное право и процесс: история, современность, перспективы развития" (м. Запоріжжя-Москва, 2014 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 6 наукових статтях, 5 з яких опубліковані у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 10 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок. Список використаних джерел налічує 267 найменувань і займає 30 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів і публікації.

Розділ 1 "Загальнотеоретичні та історико-правові аспекти адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 "Захист економічної конкуренції як об'єкт адміністративно-правового регулювання" з урахуванням результатів аналізу словниково-енциклопедичної, загальнотеоретичної та галузевої правової різноманітної джерельної бази з'ясовано сутність та ознаки економічної конкуренції, визначено її поняття. Обґрунтовується позиція, згідно з якою захист економічної конкуренції є об'єктом адміністративно-правового регулювання, яке здійснюється антимонопольними органами як уповноваженими суб'єктами публічного адміністрування за допомогою специфічної системи нормативно закріплених адміністративно-правовими нормами методів та засобів з метою реалізації публічного інтересу у вигляді розвинутого конкурентного середовища та забезпечення реалізації прав приватних осіб на підприємницьку діяльність, та пропонується ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доповнити поняттям "захист економічної конкуренції".

У підрозділі 1.2 "Адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції як особливий різновид адміністративних процедур: поняття, ознаки, класифікаційний розподіл" дисертантом обґрунтовано думку про те, що захист економічної конкуренції є одним із ключових механізмів публічного адміністрування в економічній сфері, що дозволяє розглядати систему правового захисту економічної конкуренції як комплексний правовий інститут із домінуючою адміністративно-правовою складовою.

Зроблений висновок про те, що система правового захисту економічної конкуренції характеризується законодавчо встановленою етапністю та послідовністю вчинення певних дій уповноваженими суб'єктами публічного адміністрування та суб'єктами господарювання, які є, по суті, адміністративними процедурами і яким притаманна система ознак: а) застосовуються у сфері публічного регулювання економіки; б) регулюють правозастосувальну діяльність Антимонопольного комітету України як суб'єкта публічного адміністрування; в) мають, як правило, неюрисдикційний характер; г) результатом є адміністративний акт - рішення Антимонопольного комітету України.

Обґрунтовано доцільність їх класифікації за такими критеріями: спрямованістю діяльності публічної адміністрації; наявністю спору; суб'єктами ініціативи; ступенем обмеження прав приватних осіб; порядком здійснення - та здійснено відповідний класифікаційний розподіл з метою виявлення специфічних різновидів адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції. Доведено, що більшість таких адміністративних процедур є функціональними і неюрисдикційними.

У підрозділі 1.3. "Ґенеза адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в законодавстві України та історіографія їх дослідження у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині" йдеться про історичні передумови формування інституту адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції та умовно виділені два етапи їх нормативного закріплення в законодавстві України.

Дисертантом формулюється висновок про відсутність в Україні комплексних монографічних досліджень, безпосередньо присвячених адміністративних процедурам у сфері захисту економічної конкуренції, та загальний фрагментарний інтерес вчених-адміністративістів до їх потенціалу в контексті дослідження адміністративно-правових засад регулювання в економічній сфері (роботи В. Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Н.А. Берлач, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, П.С. Лютікова, Є.В. Петрова, Д.В. Приймаченка, С.Г. Стеценка та ін.), при розгляді адміністративно-процедурних питань (роботи Н.В. Галіциної, Т.О. Коломоєць, О.В. Кузьменко, О.І. Миколенка, В.П. Тимощука та ін.) та окремих адміністративно-правових аспектів антимонопольно-конкурентного регулювання (роботи О. А. Артем'євої, О.О. Бакалінської, Л.Р. Біли, К.В. Бондаренко, Н.Я. Борсук, С.С. Валітова, С.О. Карлова, О.В. Когут, Л.Р. Куншіної, С.В. Оніщенко, О.В. Стороженко, П.Г. Харченка та ін.). Детальний аналіз наявних джерел дозволив виявити чітку тенденцію до спеціалізації галузевих правових досліджень, поглиблення наукового інтересу до окремих різновидів адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції, яку варто зберегти задля дотримання принципу науковості нормотворчої діяльності, формулювання її новітнього наукового фундаменту.

Розділ 2 "Правова характеристика адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції" складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 "Визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку: адміністративно-процедурна характеристика" зазначено, що процедура визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку є специфічним різновидом адміністративних процедур і відіграє ключову роль в адміністративно-правовому механізмі захисту економічної конкуренції (є преюдицією для реалізації в подальшому певних юрисдикційних процедур).

Дисертантом запропоновано авторське визначення поняття "процедура визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку" та доведено, що така адміністративна процедура залежно від обставин справи може бути організаційною чи функціональною, заявною чи втручальною, юрисдикційною чи неюрисдкційною. Виокремлено стадії процедури: 1) прийняття, розгляд заяв і подань відповідних осіб чи ініціювання розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України; 2) виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 3) прийняття органами Антимонопольного комітету України адміністративного акта - розпорядження про початок розгляду справи; 4) забезпечення доказів; 5) проведення індивідуально-визначених дій, спрямованих на визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку; 6) прийняття органами Антимонопольного комітету України адміністративного акта про визнання суб'єкта господарювання монополістом; 7) оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України. При цьому перші шість стадій є основними, а остання - факультативною.

У підрозділі 2.2 "Дозвільні процедури у сфері захисту економічної конкуренції" досліджуються процедури надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії як особливий різновид адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції.

Доведено, що процедури надання дозволів на концентрацію та узгоджені дії є функціональними, заявними, дозвільними, неюрисдикційними, спрощеними (при прийнятті рішення Антимонопольного комітету України без розгляду справи) чи звичайними (за умови призначення розгляду справи про концентрацію) та передбачають чотири стадії: 1) звернення до Антимонопольного комітету України як суб'єкта публічного адміністрування із заявою про надання дозволу; 2) розгляд заяви та прийняття Антимонопольним комітетом України адміністративного акта - рішення про надання дозволу чи про призначення розгляду справи; 3) розгляд справи та прийняття рішення; 4) звернення до Кабінету Міністрів України про надання дозволу на концентрацію чи узгоджені дії, що були заборонені Антимонопольним комітетом України, та прийняття урядом рішення; 5) перевірка або перегляд рішення Антимонопольним комітетом України; 6) судове оскарження. При цьому перші три стадії є основними, а три наступні - факультативними. Констатовано можливість оскарження адміністративного акта, прийнятого за результатом такої процедури, в адміністративному та судовому порядку.

На підставі виявлених тенденцій практики надання Антимонопольним комітетом України таких дозволів (зростання кількості розглянутих заяв, застосування скороченого варіанту процедури у 94,2 % щодо концентрації і 83,8 % щодо узгоджених дій, надання дозволів у 79,3 % і 74,9 % відповідно), з метою вдосконалення адміністративно-процедурного регулювання запропоновані зміни до ст. 24, 26, 27 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У підрозділі 2.3 "Контроль у сфері захисту економічної конкуренції" дисертантом виявлені особливості та наведені приклади таких видів контролю у сфері захисту економічної конкуренції, як: а) зовнішній і внутрішній; б) попередній, поточний та наступний; в) загальний, відомчий та міжвідомчий; г) державний та громадський.

Сформульовано авторську дефініцію поняття "контрольні процедури у сфері захисту економічної конкуренції" та проаналізовано два різновиди таких адміністративних процедур - процедуру перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції та процедуру погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень суб'єктів публічного адміністрування з виділенням стадій їх реалізації, причому увагу зосереджено на ускладненні процедурних аспектів такої діяльності; запропоновані певні шляхи вдосконалення її нормативних засад, у т.ч. шляхом конкретизації положень щодо адміністративних процедур, ініційованих адміністративним органом, у проекті Адміністративно-процедурного кодексу України.

Підкреслено самостійність громадського контролю у сфері захисту економічної конкуренції та наведені приклади його здійснення в Україні, проаналізовано практику взаємодії Антимонопольного комітету України з громадськістю та виділено її суттєві риси, запропоновано доповнення до Проекту Закону України "Про громадський контроль".

У підрозділі 2.4 "Адміністративно-процедурний аспект розгляду справ Антимонопольним комітетом України" зазначається, що процедура розгляду справ Антимонопольним комітетом України є юрисдикційною, функціональною, звичайною адміністративною процедурою, яка залежно від суб'єкта ініціювання може бути заявною чи втручальною.

Дисертантом детально проаналізовано процедуру розгляду справ органами Антимонопольного комітету України та виділено її стадії: 1) прийняття органом Антимонопольного комітету України адміністративного акта-рішення про початок розгляду справи; 2) розгляд справи; 3) прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення (в разі виявлених порушень - про притягнення до відповідальності); 4) оскарження. На підставі узагальнення проблем практичного характеру констатовано необхідність: а) регулювання процесу доказування під час розгляду справи шляхом врегулювання на законодавчому рівні процедур отримання пояснень та іншої інформації від осіб, призначення експертиз та проведення перевірок; б) удосконалення адміністративно-правового статусу осіб, які беруть участь у справі, шляхом конкретизації їхніх прав та обов'язків; в) застосування механізмів громадського контролю під час розгляду таких справ; г) нормативного закріплення адміністративної відповідальності юридичних осіб. Запропоновано зміни до ст. 36, 40, 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Проекту Кодексу України про адміністративні проступки.

Розділ 3 "Перспективи вдосконалення адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 "Зарубіжний досвід адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції та можливі шляхи його запозичення в Україні" обґрунтовується доцільність і можливість запозичення позитивних нормотворчих та правотворчих здобутків, запроваджених та апробованих у зарубіжних країнах, з акцентуванням уваги на праві ЄС. Разом із тим автором наголошено на потребі виваженого підходу до запозичення зарубіжного законодавства та його апробації, врахування вітчизняних національних традицій та інтересів.

На підставі аналізу законодавства ЄС, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Федеративної Республіки Німеччини, Італійської Республіки, Французької Республіки, держав-учасниць СНД дисертантом виділено тенденцію дворівневого адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції (регулювання загальними нормами про адміністративну процедуру та конкретизація певних різновидів таких процедур у спеціалізованому законодавстві) та збільшення сегменту заявних процедур на фоні посилення юридичної відповідальності учасників економічної концентрації, а також особливості дозвільних і втручальних процедур, адміністративного та судового розгляду справ у цій сфері; сформульовано конкретні пропозиції щодо можливого запозичення позитивного зарубіжного досвіду в Україні.

У підрозділі 3.2 "Основні напрями вдосконалення адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні" дисертантом визначено, що базисом для подальшої розробки належної наукової та нормативної бази комплексного правового інституту захисту економічної конкуренції є: а) розвиток адміністративно-процедурних засад захисту економічної конкуренції, зокрема, в частині подальшої гармонізації законодавства України із законодавством ЄС шляхом прийняття Адміністративно-процедурного кодексу як базового нормативно-правового акта та деталізації різновидів адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в спеціалізованому законодавстві; б) оптимізація діяльності органів Антимонопольного комітету України шляхом скорочення кількості втручальних адміністративних процедур; встановлення виключно судового порядку оскарження адміністративних актів, що приймаються таким суб'єктом публічного адміністрування; в) посилення юридичної відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; г) належне інформаційне забезпечення; доступність публічної інформації; моніторинг стану конкурентного середовища на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях; ґ) залучення громадськості та інститутів громадянського суспільства до розробки проектів нормативно-правових актів з питань захисту економічної конкуренції; посилення ролі громадського контролю; прийняття Закону України "Про громадський контроль".

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу раніше діючого, чинного та перспективного законодавства України і зарубіжних країн, практики його застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні та вдосконаленні адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. На підставі аналізу теоретико-правової і нормативної бази робиться висновок про відсутність у законодавстві України нормативного визначення поняття "захист економічної конкуренції" та пропонується авторська дефініція: "захист економічної конкуренції як об'єкт адміністративно-правового регулювання - це особлива форма управлінської діяльності, що здійснюється уповноваженими суб'єктами публічного адміністрування - антимонопольними органами - за допомогою специфічної системи нормативно закріплених методів та засобів, спрямована на виявлення, розслідування та запобігання правопорушенням, на захист та відновлення законних інтересів і прав учасників ринку, що можуть виникати внаслідок порушення правил конкуренції, на застосування адміністративного примусу шляхом притягнення до відповідальності та застосування санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на забезпечення попереднього контролю за формуванням структури ринків".

2. Запропоновано класифікаційний розподіл адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції: а) залежно від виду (спрямованості) діяльності публічної адміністрації - на функціональні та організаційні; б) за наявністю чи відсутністю спору у відносинах між органом та приватною особою - на юрисдикційні та неюрисдикційні; в) за суб'єктами ініціативи - на заявні та втручальні; г) за ступенем обмеження прав приватних осіб - на дозвільні та повідомні; ґ) за порядком здійснення адміністративної процедури - на звичайні та спрощені. Саме ці види адміністративних процедур і є предметом адміністративно-правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції.

3. Проаналізовано історіографію дослідження адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції у вітчизняній адміністративно-правовій науці, умовно виділено три етапи такого дослідження, встановлено тенденцію до поглиблення спеціалізації доктринальних галузевих тематичних правових досліджень, яку варто зберегти й надалі задля формування ґрунтовного наукового базису для новітнього вітчизняного нормотворчого процесу, зорієнтованого на вдосконалення правових засад використання адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції. Ґенезу закріплення такого специфічного різновиду адміністративних процедур у вітчизняному законодавстві запропоновано розглядати як складний, такий, що включає кілька етапів (умовно виділено два етапи), недостатньо результативний процес; встановлено відсутність досконалого правового підґрунтя для застосування адміністративних процедур у сфері взаємовідносин органів Антимонопольного комітету України із суб'єктами господарювання; виокремлено основні пріоритети сучасної нормотворчості в зазначеній сфері з максимальною деталізацією законодавчих засад використання адміністративних процедур у сфері антимонопольно-конкурентного регулювання, ефективного використання їх ресурсу.

4. Аргументовано думку про те, що процедура визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку є різновидом адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції і передбачає вчинення Антимонопольним комітетом України нормативно визначених дій щодо встановлення та фіксування в індивідуальному адміністративному акті (рішенні про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку) юридичного факту заняття суб'єктом господарювання на ринку такого становища, яке дозволяє йому внаслідок відсутності економічної конкуренції самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку, внаслідок прийняття якого діяльність такого суб'єкта господарювання знаходиться під наглядом Антимонопольного комітету України, у разі зловживання монопольним (домінуючим) становищем - припиняється за допомогою адміністративного примусу.

5. Доведено, що процедури надання дозволів на концентрацію чи узгоджені дії суб'єктів господарювання є різновидами дозвільних процедур у сфері захисту економічної конкуренції. Запропонована авторська дефініція: "дозвільні процедури у сфері захисту економічної конкуренції - це регламентовані адміністративно-правовими нормами дії, які вчиняються уповноваженим суб'єктом публічного адміністрування - Антимонопольним комітетом України щодо вирішення індивідуально-визначеної справи з приводу надання можливості суб'єктам господарювання здійснити процес об'єднання економічних ресурсів під єдиним контролем чи узгоджені дії на ринку, наслідком розгляду яких є прийняття індивідуального адміністративного акта (рішення про надання дозволу).

З метою оптимізації адміністративно-процедурної діяльності органів Антимонопольного комітету України в частині надання дозволів на концентрацію та узгоджені дії запропоновано внести зміни до Закону України від 11 січня 2001 року "Про захист економічної конкуренції": 1) у ст. 1 - щодо законодавчого закріплення термінів "концентрація" та "узгоджені дії"; 2) у ст. 24 - щодо збільшення кількісних показників обсягів реалізації (вартості активів), перевищення яких створює обов'язок одержання попереднього дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання; 3) у ч. 1 ст. 27 - щодо скорочення строків розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії з 3 місяців до 30 календарних днів; 4) у ч. 4 ст. 26 - щодо обов'язковості подання заяви про одержання дозволу на концентрацію до початку конкурсної процедури; 5) у розділі VІ - врегулювати окремо процедуру отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання і процедуру отримання дозволу на узгоджені дії шляхом визначення мети, компетенції органів Антимонопольного комітету України щодо прийняття рішень, стадій процедур.

6. Визначено, що контрольні процедури у сфері захисту економічної конкуренції - це діяльність уповноваженого суб'єкта публічного адміністрування - Антимонопольного комітету України, що здійснюється на постійній основі з використанням специфічних форм та методів, передбачає оперативне втручання в діяльність суб'єктів господарювання чи інших суб'єктів публічного адміністрування, полягає в спостереженні та отриманні об'єктивної та достовірної інформації про стан дотримання такими суб'єктами вимог законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, застосуванні заходів щодо попередження, усунення порушень законодавства та притягнення винних осіб до відповідальності. Різновидами таких контрольних процедур є процедура перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції та процедура погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень суб'єктів публічного адміністрування.

7. З метою вдосконалення процедури розгляду справ Антимонопольним комітетом України як різновиду юрисдикційної адміністративної процедури обґрунтовано необхідність внесення таких змін до Закону України від 11 січня 2001 року "Про захист економічної конкуренції": 1) у ст. 36 - закріпити джерела одержання Антимонопольним комітетом України даних про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі яких призначається розгляд справи; право на звернення в Антимонопольний комітет України лише осіб, які можуть довести факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції; можливість особи, яка подала заяву, звернутися до Антимонопольного комітету України з клопотанням про початок розгляду такої справи за власною ініціативою антимонопольного органу у зв'язку з можливістю настання негативних для суб'єкта звернення наслідків, пов'язаних із поданням заяви; 2) у ч. 1 ст. 40 - доповнити права осіб, що беруть участь у справі, можливістю отримувати копію попередніх висновків, складених за результатами розгляду справи, та висловлювати щодо них власні міркування до прийняття рішення у справі; доводити достовірність (об'єктивність) доказів; 3) у ст. 41 - закріпити обов'язок Антимонопольного комітету України щодо збирання доказів шляхом реалізації процедур отримання пояснень від осіб, подання інформації у встановленому порядку, призначення експертиз та проведення перевірок; нормативно врегулювати такі адміністративні процедури.

8. Аргументовано думку про те, що вивчення зарубіжного досвіду адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в різних країнах, порівняння його з відповідним вітчизняним досвідом, виокремлення позитивних здобутків, апробованих часом, та виокремлення основних напрямів його запозичення в Україні є доцільним для вітчизняного нормотворення. З урахуванням євроінтеграційного вибору України вбачається доцільною концентрація уваги, перш за все, на досвіді країн-членів ЄС та Сполучених Штатів Америки.

9. Визначено шляхи нормативного вдосконалення адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в Україні, основними з яких є: 1) суттєве вдосконалення Закону України від 11 січня 2001 року "Про захист економічної конкуренції" шляхом внесення запропонованих здобувачем змін щодо врегулювання дозвільних та контрольних процедур у сфері захисту економічної конкуренції та процедури розгляду справ Антимонопольним комітетом України; 2) посилення ролі громадського контролю за дотриманням суб'єктами публічного адміністрування та суб'єктами господарювання антимонопольно-конкурентного законодавства, в т.ч. шляхом врахування пропозицій здобувача до Проекту Закону України "Про громадський контроль" та законодавчого закріплення у ст. 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" права суб'єктів громадського контролю як третьої сторони брати участь у розгляді справ органами Антимонопольного комітету України; 3) в аспекті визнання кодифікації як пріоритетного напряму вітчизняної законотворчості та гармонізації законодавства України із законодавством ЄС прийняття Адміністративно-процедурного кодексу України, який стане загальним базисом взаємовідносин суб'єктів публічного адміністрування із суб'єктами господарювання, та Конкуренційного кодексу України як міжгалузевого кодексу, який об'єднає адміністративно-правові та господарсько-правові засади антимонопольно-конкурентного регулювання та деталізує адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Філіпова Т.Л. Адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції як особливий різновид адміністративних процедур / Т.Л. Філіпова // Актуальні проблеми публічного і приватного права. - 2013. - № 5. - С. 48-53.

2. Філіпова Т.Л. Процедура визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку як особливий різновид адміністративних процедур / Т.Л. Філіпова // Вісник Запорізького національного університету. - Юридичні науки. - 2014. - № 1. - С. 163-168.

3. Филиппова Т.Л. Классификационное распределение административных процедур в сфере защиты экономической конкуренции по законодательству Украины / Т.Л. Филиппова // Scientific letters of Academic society of Michal Baludansky. - 2014. - № 2. - С. 30-33.

4. Філіпова Т.Л. Процедура надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання як особливий різновид адміністративних процедур / Т.Л. Філіпова // Актуальні проблеми держави і права. - 2014. - Вип. 72. - С. 337-344.

5. Філіпова Т.Л. Захист економічної конкуренції як об'єкт адміністративно-правового регулювання / Т.Л. Філіпова // Науковий вісник Херсонського державного університету. - Серія "Юридичні науки". - 2014. - Вип. 1. - Т. 2. - С. 255-261.

6. Філіпова Т.Л. Генезис адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в Україні / Т.Л. Філіпова // Юридичний вісник. - 2014. - № 3. - С. 304-310.

7. Філіпова Т.Л. Процедура погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень суб'єктів публічного адміністрування як різновид адміністративної процедури / Т.Л. Філіпова // Актуальні проблеми державного та муніципального управління: зб. матер. наук. -практ. конф. (м. Бердянськ, 18-19 квітня 2013 р.). - Бердянськ: БІДМУ КПУ, 2013. - С. 36-40.

8. Філіпова Т.Л. Загальні питання адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції / Т.Л. Філіпова // Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень: зб. матер. міжн. наук. -практ. конф. (м. Київ, 13-14 грудня 2013 р.). - К.: Центр правових наукових досліджень, 2013. - С. 53-55.

9. Філіпова Т.Л. До питання визначення поняття "економічна концентрація" у законодавстві України / Т.Л. Філіпова // Сучасні тенденції розвитку юридичної науки та практики: зб. матер. міжн. наук. -практ. конф. (м. Львів, 20-21 грудня 2013 р.). - Львів: У 2 частинах. Західноукраїнська організація "Центр правничих ініціатив", 2013. - Частина ІІ. - С. 51-54.

10. Філіпова Т.Л. Юрисдикційні та неюрисдикційні адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції за законодавством України / Т.Л. Філіпова // Сучасні наукові дослідження представників юридичної науки - прогрес законодавства України майбутнього: зб. матер. міжн. наук. -практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 7-8 лютого 2014 р.). - Дніпропетровськ: ГО "Правовий світ", 2014. - С. 110-112.

11. Філіпова Т.Л. Заявні та втручальні адміністративні процедури в сфері захисту економічної конкуренції за законодавством України / Т.Л. Філіпова // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: зб. матер. міжн. наук. -практ. конф. (м. Одеса, 14-15 лютого 2014 р.). - Одеса: Причорноморська фундація права, 2014. - С. 90-92.

12. Філіпова Т.Л. Поняття "монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання на ринку" за законодавством України / Т.Л. Філіпова // Наука и общество: зб. матер. межд. конф. (г. Донецк, 15 февраля 2014 г.). - Донецк: Научно-информационный центр "Знание", 2014. - С. 124-128.

13. Філіпова Т.Л. Поняття економічної конкуренції в сучасній правовій доктрині / Т.Л. Філіпова // Вплив юридичної науки на розвиток міжнародного та національного законодавства: зб. матер. міжн. наук. -практ. конф. (м. Харків, 21-22 березня 2014 р.). - Харків: ГО "Асоціація аспірантів-юристів", 2014. - С. 42-44.

14. Філіпова Т.Л. Стадії процедури надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання за законодавством України / Т.Л. Філіпова // Азовські правові читання: зб. матер. міжн. наук.-практ. конф. (м. Бердянськ, 18-19 квітня 2014 р.). - Бердянськ: ТОВ "Модем-1", 2014. - С. 80-83.

15. Філіпова Т.Л. Історіографія нормативного закріплення адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в законодавстві України / Т.Л. Філіпова // Актуальні проблеми прав людини, держави та вітчизняної правової системи: зб. матер. міжн. наук. -практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 9-10 травня 2014 р.). - Дніпропетровськ: ГО "Правовий світ", 2014. - С. 102-105.

16. Филиппова Т.Л. Функциональные и организационные процедуры в сфере защиты экономической конкуренции / Т.Л. Филиппова // Административное право и процесс: история, современность, перспективы развития: тез. докл. межд. дист. научно-практ. конф. (г. Москва-Запорожье, 21-22 мая 2014 г.). - Запорожье-Москва: ЗНУ, 2014. - С. 257-259.

АНОТАЦІЯ

Адміністративні процедури у сфері захисту економічної конкуренції за законодавством України. - Рукопис.

Філіпова Т.Л.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право, інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2014.

Дисертацію присвячено висвітленню особливостей адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в Україні. Приділяється увага аналізу положень сучасної правової доктрини, законодавства України та зарубіжних країн щодо визначення поняття "захист економічної конкуренції як об'єкт адміністративно-правового регулювання"; з'ясуванню поняття, ознак та особливостей адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції як особливого різновиду адміністративних процедур, їх можливої класифікації за певними критеріями; ґенезі нормативного закріплення адміністративних процедур у сфері захисту економічної конкуренції в законодавстві України та історіографії їх дослідження у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині; адміністративно-процедурній характеристиці визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку; дозвільних процедур у сфері захисту економічної конкуренції; адміністративно-процедурного аспекту розгляду справ Антимонопольним комітетом України, а також зарубіжному досвіду нормативного врегулювання відповідних питань, напрямам його запозичення та основним шляхам удосконалення адміністративно-процедурного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в Україні.