Фінансово-правове регулювання діяльності суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний інститут

Міністерства внутрішніх справ України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Фінансово-правове регулювання діяльності суб'єктів господарювання

Князьков Валерій Володимирович

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському міжнародному університеті.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Савченко Леся Анатоліївна, Національний університет державної податкової служби України, в.о. ректора.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Гетманець Ольга Петрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри правового забезпечення господарської діяльності;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Рядінська Валерія Олександрівна, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник науково-організаційного відділу.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.А. Плугатар

1. Загальна характеристика роботи

публічний інтерес державний господарювання

Актуальність теми. Економічні перетворення ринкового типу, що відбулися в Україні, зумовили необхідність зміни системи державного регулювання в сфері господарювання й приведення її у відповідність до нових функцій держави. Характерною особливістю правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання на сучасному етапі в Україні є посилення державного (у тому числі й фінансово-правового) регулювання господарської діяльності. Фінансово-правове регулювання полягає у забезпеченні можливості здійснення господарської діяльності, визначення єдиних її правил для всіх суб'єктів господарювання і невтручання у їхню внутрішню діяльність. Фінансово-правове регулювання, засобами якого є оподаткування, надання державної фінансової підтримки та фінансовий контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, забезпечує реалізацію інтересів держави, громадян та суб'єктів господарювання. Саме тому формування ефективних засобів фінансово-правового регулювання є необхідною умовою соціально-економічного розвитку.

На сучасному етапі в Україні ефективність фінансово-правового регулювання знижується через викривлення у співвідношенні приватних та публічних інтересів у сфері господарювання. Так, у бік публічних інтересів баланс змістився при оподаткуванні суб'єктів господарювання, оскільки відносно них встановлено високий податковий тягар. Застосування для його полегшення податкових засобів (податкових пільг, спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності тощо), а також державної фінансової підтримки суб'єктів господарювання, перетворилося на механізм забезпечення інтересів певних осіб, і нині воно фактично стало інструментом забезпечення превалювання окремих приватних інтересів над публічними при оподаткуванні суб'єктів господарювання та наданні їм державної фінансової підтримки, тобто в цьому випадку переважають приватні інтереси. Викривлення балансу приватних та публічних інтересів у сфері господарювання негативно позначився на конкуренції, податковій дисципліні, вплинуло на вільний вибір господарської діяльності, призвело до значних втрат бюджету тощо.

Державне регулювання діяльності суб'єктів господарювання було об'єктом наукових пошуків О.М. Вінник, О.В. Гарагонича, Г.Л. Знаменського, В.В. Лаптєва, А.С. Ластовецького, В.К. Мамутова, Н.В. Половнікової, Н.О. Саніахметової, Г.В. Смоліна, В.В. Хахуліна, В.С. Щербіни та інших дослідників. Вивченню адміністративно-правового регулювання як виду державного регулювання господарської діяльності присвячено праці М.В. Анджелової, С.В. Алексєєва, К.А. Потапова та інших. Окремі аспекти фінансово-правового регулювання як виду державного регулювання господарської діяльності розглядали А.Ф. Бадтієв, В.А. Гуменюк, Г.Ф. Ручкіна, О.Є. Морозов, проте їхні дослідження носили фрагментарний характер. Питання оподаткування та фінансового контролю як засобу фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання були предметом наукових досліджень Т.В. Арцер, Г.А. Баришевої, В.Т. Білоуса, Л.К. Воронової, Ю.В. Гаруста, О.П. Гетманець, А.О. Дегтяра, О.Л. Єськова, Р.П. Жарка, Ю.Б. Іванова, Ю.В. Касперовича, Є.В. Калюги, Л.М. Касьяненко, М.П. Кучерявенка, Н.А. Маринів, Ц.Г. Огонь, В.Г. Панскова, Т.О. Проценка, Д.М. Реви, В.О. Рядінської, Л.А. Савченко, Д.М. Серебрянського, І.Б. Стефанюка, Д.В. Тиновського, Н.І. Хімічевої, П.М. Чистякова, С.В. Юшка та інших науковців. Окремі проблеми надання державної фінансової підтримки суб'єктам господарювання розглядали К.І. Апанасенко, А.І. Даниленко, А.А. Гриценко, В.В. Зимовець, Є.О. Заруднєв, Т.В. Некрасова, Т.С. Нестеренко, І.В. Сіра, О.О. Терещенко, Д.О. Черніков та інші. Проте фінансово-правове регулювання діяльності суб'єктів господарювання не було предметом самостійного наукового дослідження. З'ясуванню проблемних питань у вказаній сфері та визначенню шляхів їх розв'язання допоможе комплексне дослідження фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання - це, у свою чергу, сприятиме забезпеченню ефективного розвитку господарської діяльності, створенню необхідних умов для її здійснення, захисту як приватних інтересів суб'єктів господарювання, так і публічних інтересів держави й суспільства. Зазначене і зумовило актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження обрано з урахуванням положень засадничих і програмних документів, що окреслюють напрями реформування державного (у тому числі й фінансово-правового) регулювання діяльності суб'єктів господарювання: Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки (затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 641-р), Концепції розвитку системи управління державними фінансами (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2012 року № 633-р), у яких підкреслюється актуальність удосконалення засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання.

Дисертаційне дослідження виконано у межах науково-дослідної теми Київського міжнародного університету «Україна в умовах європейської інтеграції і глобалізації світу» (державний реєстраційний номер 0108U008609).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на підставі дослідження теоретичних джерел, аналізу чинних нормативно-правових актів з'ясувати особливості фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання та сформулювати теоретичні висновки й пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дисертаційного дослідження:

- розкрити сутність публічних інтересів у сфері господарювання та встановити їх співвідношення з державними та приватними інтересами;

- з'ясувати причини виникнення конфлікту приватних та публічних інтересів у сфері господарювання та визначити шляхи їх усунення;

- окреслити сутність і місце фінансово-правового регулювання в системі державного регулювання господарської діяльності та характер його спрямування на суб'єктів господарювання;

- охарактеризувати ознаки господарської діяльності як об'єкта фінансово-правового регулювання;

- визначити засоби фінансово-правового регулювання господарської діяльності;

- проаналізувати оподаткування, надання державної фінансової підтримки і фінансовий контроль як засоби фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності та визначити шляхи їх реформування;

- сформулювати пропозиції щодо внесення змін у нормативні акти, які стосуються фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання.

Предметом дослідження є фінансово-правове регулювання діяльності суб'єктів господарювання.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики як загальнонаукового методу пізнання явищ об'єктивної дійсності, інші загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: формально-логічний, історичний, системного аналізу, порівняльний, застосування яких дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і значення.

Застосування формально-логічного методу дозволило визначити основні аспекти співвідношення приватних та публічних інтересів у сфері господарювання (підрозділ 1.1); за допомогою історичного методу проаналізовано розвиток державного регулювання діяльності суб'єктів підприємництва (підрозділ 1.2); метод системного аналізу сприяв дослідженню поняття господарської діяльності як об'єкта фінансово-правового регулювання та дозволив виділити засоби фінансово-правового регулювання як виду державного регулювання господарської діяльності (підрозділи 1.3, 2.1). У процесі аналітичного огляду засобів фінансово-правового регулювання господарської діяльності деяких зарубіжних країн було використано порівняльний метод, що дало можливість сформулювати рекомендації для удосконалення норм національного законодавства (підрозділи 2.2, 2.3). Статистичний і соціологічний методи застосовувалися при опрацюванні даних анкетування та зведенні матеріалів опитування (підрозділ 2.4).

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, адміністративного, фінансового, податкового та інших галузей права. Правовою базою дисертаційного дослідження є приписи Конституції України, Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, інших нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини в досліджуваній сфері.

Інформаційною й емпіричною основою дослідження стали результати опитування суб'єктів господарської діяльності (343 особи).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні комплексним теоретико-практичним дослідженням фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання, у якому:

вперше:

- визначено, що до засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання відносяться засоби державного регулювання господарської діяльності, спрямовані на досягнення фінансових публічних інтересів у сфері господарювання, а саме: оподаткування, надання державної фінансової підтримки та фінансовий контроль;

- аргументовано недоцільність закріплення на законодавчому рівні патентування як засобу державного регулювання господарської діяльності у зв'язку зі змінами в чинному законодавстві України;

- констатовано наявність викривлення балансу приватних та публічних інтересів при оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності на сучасному етапі в Україні та запропоновано шляхи його подолання;

удосконалено:

- підходи до подолання конфлікту приватних та публічних інтересів у сфері господарювання завдяки реалізації у процесі формування механізму державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання принципів забезпечення балансу вищевказаних інтересів;

- визначення фінансових публічних інтересів у сфері господарювання як об'єктивних потреб суспільства з формування публічних фінансових ресурсів шляхом обмеження права суб'єктів господарювання користуватися всією сумою отриманого в результаті господарської діяльності прибутку, через відчуження його частини на користь держави у вигляді податків та зборів, а також організації їх витрачання, розподілу і перерозподілу на користь суб'єктів господарювання;

- теоретичні підходи до розуміння підтримки суб'єктів господарювання як засобу взаємодії приватних та публічних інтересів у сфері господарювання;

- поняття фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання як виду державного регулювання господарської діяльності, яке здійснюється з метою забезпечення фінансових публічних інтересів у сфері господарювання;

- визначення об'єкта фінансово-правового регулювання господарської діяльності як підприємницької діяльності, що здійснюється фізичними особами-підприємцями і юридичними особами приватного права та науковий підхід до формулювання її ознак;

- характеристику податкового навантаження як категорії, що враховує податковий тягар і засоби, які зменшують або посилюють податковий тиск на суб'єктів господарювання, та визначення цих засобів;

- класифікацію форм державної фінансової підтримки за критерієм надання такої підтримки (на конкурсних засадах та на підставі рішення відповідного органу);

дістали подальшого розвитку:

- аргументація щодо відокремлення державних інтересів від публічних та двоїстого характеру публічних інтересів у сфері господарювання, що забезпечують надання свободи господарювання та її обмеження;

- положення про переважне спрямування фінансово-правового регулювання господарської діяльності на підприємців, оскільки саме в підприємницькій діяльності домінують приватні інтереси з отримання прибутку, некомерційна ж господарська діяльність спрямована на досягнення публічних інтересів;

- наукова думка стосовно доцільності подальших наукових розробок удосконалення методики розрахунку кількісного визначення податкового тягаря на підприємців із урахуванням факторів, які впливають на перекладення податків з суб'єктів підприємницької діяльності на фізичних осіб;

- аргументація щодо визначення незалежної професійної діяльності фізичних осіб як такої, що спрямована на отримання не прибутку, а винагороди за ресурси, знання, навички фізичної особи, тобто як непідприємницької діяльності;

- концептуальний підхід до реформування засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання;

- обґрунтування необхідності внесення змін до чинних нормативних актів України, що сприятиме усуненню колізій та прогалин у законодавстві, упорядкуванню та систематизації наявного нормативного матеріалу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження сприяє поглибленню й систематизації знань щодо фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Отримані результати та сформульовані пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - як основа для подальшої розробки фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання (акт впровадження від 6 лютого 2013 року № 537);

- у навчальному процесі - для викладання курсів «Фінансове право України», «Господарське право», а також при підготовці навчально-методичних комплексів із вищевказаних дисциплін (акт впровадження від 6 лютого 2013 року № 030);

- у правозастосовній діяльності - для подальшого удосконалення діяльності суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів, які контролюють їх діяльність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки й рекомендації оприлюднено в доповідях та повідомленнях на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (17-18 листопада 2012 року, м. Київ), «Україна в євроінтеграційних процесах» (16-17 лютого 2013 року, м. Київ), «Європейський шлях розвитку України: плани та реалії» (6-7 квітня 2013 року, м. Київ), «Юридическая наука и образование в условиях глобализации: состояние и перспектива развития» (24-25 жовтня 2013 року, м. Донецьк), «Сучасні тенденції в юридичній науці України та зарубіжних країн» (27-28 грудня 2013 року, м. Запоріжжя), «Законодавство України: недоліки, проблеми систематизації та перспективи розвитку» (14-15 лютого 2014 року, м. Херсон), «Україна в євроінтеграційних процесах» (15-16 лютого 2014 року, м. Київ), «Європейський шлях розвитку України: плани і реалії» (11 квітня 2014 року, м. Київ), «Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин» (11-12 квітня 2014 року, м. Одеса).

Публікації. Основні положення й висновки дослідження відображено в семи наукових статтях, шість із яких опубліковано у фахових виданнях з юридичних наук в Україні, одна - у закордонному виданні, та в дев'яти тезах доповідей, надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура дисертації відповідає предмету, меті, завданням та методології дослідження і дає можливість детально розкрити тему. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об'єднують сім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (423 найменування). Повний обсяг дисертації становить 230 сторінок, з яких основний текст - 174 сторінки.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, вказується мета та завдання дослідження, його об'єкт і предмет, методи, що використовувалися, формулюється наукова новизна роботи та практичне значення отриманих результатів, подається інформація про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні аспекти фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання» складається з трьох підрозділів і присвячений з'ясуванню співвідношення приватних та публічних інтересів у сфері господарювання, визначенню фінансово-правового регулювання як виду державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання та дослідженню господарської діяльності як об'єкта фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання.

У підрозділі 1.1 «Співвідношення публічних та приватних інтересів у діяльності суб'єктів господарювання» досліджено світові концепції розподілу права на приватне та публічне, з'ясовано специфіку господарських відносин та доведено, що такі відносини зазначеними концепціями не охоплюються. Проаналізовано дихотомічний та дуалістичний підходи до питання співвідношення приватного та публічного і їх ролі у регулюванні господарських відносин. Підтримано дуалістичний підхід до визначення приватних та публічних засад у сфері господарювання (Г.Л. Знаменський, В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов). Досліджено поняття «інтерес», «публічні інтереси», «приватні інтереси», «державні інтереси», співвідношення державних та публічних інтересів. Окреслено ознаки публічних інтересів та доведено, що вони формуються за наявності сукупності приватних інтересів певної групи суспільства, які стають підставою для цього через свою природність, масовість та соціальну значущість і визначаються державою шляхом прийняття відповідного правового акта. У свою чергу, приватні інтереси, щоб отримати захист держави, повинні кореспондуватися з публічними інтересами. Завданням держави є побудова системи відносин, за якої приватні інтереси синхронізуються зі спектром публічних інтересів, а отже, вони є взаємозумовленими категоріями, пріоритет серед яких віддається публічним інтересам. Підкреслено, що публічні та приватні інтереси у сфері господарювання можуть як конфліктувати між собою, так і взаємодіяти. При державному регулюванні господарської діяльності виникає конфлікт публічних та приватних інтересів, подолання якого можливе за умови реалізації у процесі розробки засобів державного регулювання у зазначеній сфері принципів забезпечення балансу між ними. Взаємодія приватних та публічних інтересів виникає тоді, коли відсутні підстави для їх зіткнення, тобто коли вплив держави на господарську діяльність спрямований не на обмеження її, а на стимулювання та розвиток. Виокремлено заходи забезпечення взаємодії приватних та публічних інтересів у сфері господарювання.

У підрозділі 1.2 «Фінансово-правове регулювання в системі державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання» зосереджено увагу на розвитку наукової думки щодо доцільності здійснення державного регулювання господарської діяльності. Досліджено генезис державного регулювання господарської діяльності в Україні (з радянських часів і дотепер). Виділено чинники, які зумовлюють об'єктивну необхідність державного регулювання господарської діяльності на сучасному етапі. Вказується на відсутність нормативного закріплення дефініції «державного регулювання господарської діяльності» і наукову полеміку з цього приводу. Запропоновано власне визначення зазначеного поняття як комплексу закріплених правовими нормами засобів, які застосовуються спеціальними суб'єктами державної влади для коригування діяльності суб'єктів господарювання з метою приведення її у відповідність до публічних інтересів.

Підкреслена різноманітність публічних інтересів у сфері господарювання, що зумовлює їх урегулювання нормами господарського, адміністративного, фінансового права. З урахуванням розмежування засобів державного регулювання залежно від норм галузей права, якими регламентуються господарські відносини, виокремлено як визнаний у теоретичній площині поділ державного регулювання господарської діяльності на види (господарсько-правове, адміністративно-правове та фінансово-правове). В основу розмежування засобів державного регулювання покладено позицію С.В. Алексєєва, який у системі державного регулювання господарської діяльності виокремлює адміністративно-правове регулювання, критерієм відмежування якого від інших видів регулювання в сфері господарювання вважаючи наявність адміністративних публічних інтересів, які необхідно забезпечити шляхом державного регулювання господарської діяльності. Із застосуванням запропонованого підходу констатується, що фінансово-правове регулювання є видом державного регулювання господарської діяльності, яке здійснюється з метою забезпечення фінансових публічних інтересів при здійсненні діяльності суб'єктами господарювання. Сформульовано поняття фінансових публічних інтересів у сфері господарювання та фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання.

У підрозділі 1.3 «Господарська діяльність як об'єкт фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання» проаналізовано нормативне закріплення поняття «господарська діяльність» та науковий підхід до цього терміна, окреслено мету створення та функціонування некомерційних суб'єктів господарювання та встановлено, що їхня діяльність спрямована на досягнення соціальних та економічних результатів, які слугують підставою для формування публічного інтересу з огляду на їхню масовість та соціальну значущість. Зроблено висновок, що діяльність неприбуткових суб'єктів господарювання фактично спрямована на забезпечення публічних інтересів в суспільстві, а отже не охоплюється поняттям господарської діяльності. Фінансово-правове регулювання спрямоване на коригування діяльності суб'єктів господарювання, у якій переважають приватні інтереси (отримання прибутку), тобто в основному орієнтується на суб'єктів підприємницької діяльності.

Проаналізовано ознаки підприємницької діяльності (самостійність, систематичність, ризиковий характер, легальність) з позицій фінансово-правового регулювання. Досліджено суб'єктів господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність (фізичних осіб ? підприємців та юридичних осіб приватного права) і визначено об'єкт фінансово-правового регулювання господарської діяльності. Сформульовано мету незалежної професійної діяльності фізичних осіб.

Розділ 2 «Характеристика засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання» складається із чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття та види засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання» визначено мету застосування засобів державного регулювання господарської діяльності для розуміння суспільного інтересу, досягнення якого прагне держава, коригуючи діяльність суб'єктів господарювання, і виокремлено ті з них, які пов'язані з фінансовими публічними інтересами у сфері господарювання. Метою застосування таких засобів державного регулювання, як ліцензування, патентування, стандартизація, сертифікація, регулювання цін і тарифів, державне замовлення є суспільні інтереси, не пов'язані з фінансовими публічними інтересами у сфері господарювання. Доведено невиправданість застосування поняття «патентування» як засобу державного регулювання підприємницької діяльності.

Виокремлено засоби фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання, застосування яких пов'язано із забезпеченням фінансових публічних інтересів (оподаткування, надання державної фінансової підтримки, фінансовий контроль).

У підрозділі 2.2 «Оподаткування як засіб фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання» розглядається оподаткування як засіб фінансово-правового регулювання із забезпечення мобілізації до бюджету фінансових ресурсів, що здійснюється шляхом вилучення у суб'єктів підприємницької діяльності частини їхніх доходів у вигляді податків та зборів. Констатується, що стягнення податків та зборів з підприємців є засобом обмеження їх приватних інтересів з вільного розпорядження отриманим в результаті підприємницької діяльності прибутком, що зумовлює конфлікт приватних та публічних інтересів у зазначеній сфері, подолання якого можливе за умови формування оптимального податкового навантаження на підприємців.

Досліджено розвиток наукової думки щодо встановлення оптимального податкового навантаження, проаналізовано співвідношення понять «податкове навантаження» та «податковий тягар», доведено, що вони співвідносяться як ціле та його елемент. Вказується на відсутність єдиної методики розрахунку кількісного визначення податкового тягаря на суб'єктів підприємницької діяльності та недосконалість існуючих. На основі аналізу розрахунків економістів констатується, що податковий тягар на підприємців в Україні є високим, що зумовлює викривлення в бік публічних інтересів у сфері господарювання.

Визначено засоби, які посилюють та зменшують податкове навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності. Застосування податкових пільг та спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як засобів, спрямованих на зменшення податкового навантаження, спричинило викривлення в бік приватних інтересів окремих підприємців. Запропоновано шляхи реформування оподаткування як засобу фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Визначено, що «вартість адміністрування податкового законодавства» являє собою витрати на оплату робочого часу працівників, які повинні виконувати податкові процедури.

У підрозділі 2.3 «Шляхи удосконалення державної фінансової підтримки суб'єктів господарювання» зазначено, що вищевказаний засіб фінансово-правового регулювання господарської діяльності застосовується з метою створення умов для здійснення підприємницької діяльності. Державна фінансова підтримка надається залежно від галузі економіки, у якій працює підприємство, та залежно від виду підприємства. Залежно від галузі державна фінансова підтримка надається тому сектору, у розвитку якого зацікавлена держава, шляхом прийняття галузевого закону, який потім враховується при формуванні державного бюджету, проте законами не врегульовано ні порядок, ні механізм отримання такої підтримки, а визначення вказаних аспектів у підзаконних галузевих актах створює підстави для зростання корупції та виникнення системи конкурентних переваг. Підкреслюється розмаїття форм надання державної фінансової підтримки, їх закріплення різними нормативними актами, відсутність класифікації таких форм. Доведено неприпустимість надання податкових пільг та інших механізмів зменшення податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності нормативно-правими актами неподаткового характеру. Запропонована класифікація засобів державної фінансової підтримки за критерієм надання такої підтримки.

На підставі аналізу спільних рис, притаманних конкурсним процедурам визначення відповідності суб'єктів підприємницької діяльності вимогам для отримання певної форми державної фінансової підтримки та надання державної фінансової допомоги на підставі рішення відповідного органу, зроблено висновок про те, що основною проблемою правового регулювання надання цієї допомоги є наявність суб'єктивного аспекту у ставленні до суб'єктів підприємництва, які претендують на отримання допомоги, що стає підставою для зростання корупції та виникнення системи конкурентних переваг. Контроль за наданням та використанням державної фінансової підтримки має передбачати проведення інвентаризації наданої державної фінансової допомоги. Визначено напрями реформування процедури надання державної фінансової підтримки суб'єктам підприємницької діяльності.

У підрозділі 2.4 «Методи фінансового контролю як засобу фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання» констатується, що наявність фінансового контролю забезпечує дотримання підприємцями фінансової, бюджетної та податкової дисципліни, слугує попереджувальним засобом щодо скоєння фінансових порушень. На основі проведеного опитування зроблено висновок, що серед методів фінансового контролю найсуттєвіше на діяльність суб'єктів підприємницької діяльності впливають перевірки. Контроль за дотриманням фінансових публічних інтересів у сфері господарювання здійснюють органи державної податкової служби України, оскільки підприємці для забезпечення цих інтересів сплачують податки та збори. Зосереджена увага на податкових перевірках як методі фінансового контролю, що найсуттєвіше впливає на фінансово-правове регулювання підприємницької діяльності. З'ясовано основні проблеми проведення податкових перевірок суб'єктів підприємницької діяльності. Встановлено істотне викривлення правового механізму їх проведення в бік публічних інтересів - приватні інтереси підприємців під час здійснення податкових перевірок нехтуються задля забезпечення контролю за повним та своєчасним формуванням публічних фінансових ресурсів. Запропоновано напрями реформування правового механізму податкових перевірок для усунення конфлікту приватних та публічних інтересів.

Висновки

Системний аналіз наукової літератури, законодавства, що стосується досліджуваної проблеми, з'ясування актуальних питань застосування засобів фінансово-правового регулювання господарської діяльності, дозволив дійти певних теоретичних висновків та внести пропозиції щодо вдосконалення чинних нормативно-правових актів:

1. Публічним інтересам у сфері господарювання притаманний двоїстий характер, який, з одного боку, передбачає забезпечення свободи господарювання як елемента економічної свободи держави, а з іншого - обмеження цієї свободи шляхом її регулювання для запобігання зловживання нею всупереч інтересам суспільства. У першому випадку публічні інтереси слугують формою забезпечення стабільності між суб'єктами підприємництва і менш виражені, а в другому - виявляються у владно-розпорядчих відносинах з державою, мають конкретний зміст та вираження у вигляді правових засобів, які обмежують свободу господарської діяльності. До публічних інтересів відносяться не будь-які державні інтереси, а лише ті, що відображають потреби суспільства, а отже, вимоги держави, які не збігаються з потребами суспільства або виходять за їхні межі, втрачають зміст публічного інтересу і набувають змісту виключно державного інтересу, носіями якого є окремі структури та представники державного апарату.

2. Пріоритет публічних інтересів над приватними у сфері господарювання створює передумови для виникнення суперечностей між ними через зіткнення зазначених інтересів, подолання яких можливе шляхом формування механізму державного регулювання господарської діяльності з урахуванням певних принципів, дотримання яких забезпечить баланс приватних та публічних інтересів у сфері господарювання. До таких принципів відносяться: принцип створення умов, за яких дотримання публічних інтересів буде вигідним кожному носієві приватного інтересу; принцип встановлення меж державного втручання у діяльність суб'єктів господарювання; принцип пропорційності державних обмежень приватним інтересам суб'єкта господарювання; принцип прозорості у відносинах між суб'єктами господарювання та державою при державному регулюванні господарської діяльності. Взаємодія приватних та публічних інтересів у господарській діяльності виявляється у наданні державної підтримки суб'єктам господарювання.

3. Фінансовими публічними інтересами у сфері господарювання є об'єктивні потреби суспільства з формування публічних фінансових ресурсів шляхом обмеження права суб'єктів господарювання користуватися всією сумою отриманого в результаті господарської діяльності прибутку, через відчуження його частини на користь держави у вигляді податків та зборів, а також організації їх витрачання, розподілу і перерозподілу на користь суб'єктів господарювання.

4. Фінансово-правове регулювання діяльності суб'єктів господарювання - це комплекс заходів, закріплених правовими нормами, які застосовуються спеціальними суб'єктами державної влади для коригування діяльності суб'єктів господарювання з метою забезпечення фінансових публічних інтересів у сфері господарювання.

5. Фінансово-правове регулювання спрямовується переважно на діяльність суб'єктів господарювання, у якій переважають приватні інтереси з отримання прибутку для забезпечення фінансових публічних інтересів у сфері господарювання, тобто на суб'єктів підприємницької діяльності. Діяльність некомерційних господарюючих суб'єктів спрямована на досягнення публічних інтересів, а отже, конфлікту приватних та публічних інтересів, подолання якого відбувається шляхом формування механізму державного регулювання, у діяльності зазначених суб'єктів не існує, тобто немає необхідності у застосуванні до діяльності некомерційних суб'єктів господарювання фінансово-правового регулювання.

6. Об'єктом фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання є легальна (законна), самостійна, систематична підприємницька діяльність, що здійснюється на власний ризик з метою отримання прибутку:

- фізичними особами (громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства), що мають повну цивільну дієздатність, відносно яких не встановлено обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю, що зареєстрували підприємницьку діяльність відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» і здійснюють таку діяльність безпосередньо або через приватне підприємство, що ними створюється, із залученням або без залучення найманої праці, самостійно або спільно з іншими особами;

- юридичними особами приватного права (господарськими товариствами, підприємствами та іншими організаційно-правовими формами підприємницької діяльності, що зареєстровані відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» і набули внаслідок цього повної цивільної дієздатності та правоздатності).

Незалежна професійна діяльність фізичних осіб не відноситься до підприємницької діяльності, оскільки вона здійснюється без мети отримання прибутку.

7. З позицій фінансового-правового регулювання самостійність підприємницької діяльності виявляється в тому, що підприємець може самостійно обирати метод ведення обліку доходів і видатків та податковий режим, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та сплачує суму податкового зобов'язання, а легальність (законність) господарської діяльності - у тому, що суб'єкт господарювання, поряд з державною реєстрацією, стає на податковий облік.

8. До засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання відносяться засоби державного регулювання, застосування яких спрямоване на досягнення фінансових публічних інтересів у сфері господарювання, а саме: оподаткування, державна фінансова підтримка, фінансовий контроль.

Через зміни, що відбулися у законодавстві, не можна визнавати патентування засобом державного регулювання господарської діяльності. Нині патент слугує підтвердженням сплати збору за провадження деяких видів господарської діяльності, а отже, не може визначатися як окремий засіб державного регулювання господарської діяльності, тобто застосування у ст.ст. 444. 12, 14 Господарського кодексу України поняття «патентування» як засобу державного регулювання господарської діяльності недоцільне.

9. Обмеження приватних інтересів підприємців з вільного розпорядження всім отриманим ними в результаті підприємницької діяльності прибутком у вигляді стягнення податків та зборів для поповнення бюджетів є основним проявом конфлікту приватних та публічних інтересів у сфері господарювання виявляється найяскравіше. Ефективним засобом подолання суперечностей між приватними та публічними інтересами в сфері підприємництва є встановлення оптимального навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності. Податкове навантаження є категорією, яка враховує податковий тягар та інші елементи, що впливають на рівень навантаження на підприємницьку діяльність, - зменшують або посилюють його. До засобів, що зменшують податкове навантаження, відносяться надання податкових пільг, встановлення спеціальних режимів оподаткування; до засобів, що посилюють податкове навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності, - вартість адміністрування податкового законодавства.

10. Податковий тягар (сума всіх податків та зборів, яку підприємець повинен сплатити до бюджету) на суб'єктів підприємницької діяльності в Україні різний і залежить від низки факторів. Нині в Україні відсутня єдина методика розрахунку кількісного визначення податкового тягаря на підприємців, тому необхідно продовжити теоретичні пошуки щодо її розроблення з урахуванням факторів, які впливають на перекладення податків із суб'єктів підприємницької діяльності на фізичних осіб.

11. Порушення балансу приватних та публічних інтересів при оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності виявляється в двох аспектах: 1) застосування оподаткування як засобу фінансово-правового регулювання було зосереджено на його фіскальній функції, тому податковий тягар на підприємців залишався дуже високим, що зумовило викривлення на користь публічних інтересів; 2) застосування засобів послаблення податкового навантаження (податкових пільг та спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності) призвели до викривлення у бік приватних інтересів окремих підприємців, внаслідок чого оподаткування з ефективного засобу фінансово-правового регулювання господарської діяльності перетворилося на інструмент податкового пригнічення.

12. В Україні відсутній єдиний вичерпний перелік форм державної фінансової підтримки суб'єктам підприємницької діяльності. Надання такої підтримки регулюється різноманітними нормативно-правовими актами. Запропоновано авторську класифікацію форм державної фінансової підтримки за критерієм надання такої підтримки: на конкурсних засадах та на підставі рішення відповідного органу.

13. Реформування засобів фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання має передбачати удосконалення підходів до:

- оподаткування, зокрема зменшення податкового тягаря на підприємців; відмови від надання податкових пільг та спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як засобів зменшення податкового тягаря на підприємців для оптимізації податкового навантаження; зменшення вартості адміністрування податкового законодавства для підприємців шляхом спрощення податкових процедур;

- надання державної фінансової підтримки, що потребує: 1) розробки та прийняття закону про державну допомогу суб'єктам господарювання, у якому необхідно передбачити: а) вичерпний перелік форм державної фінансової допомоги суб'єктам господарювання і єдиний порядок її надання; б) відмову від застосування податкових важелів як форми державної фінансової підтримки суб'єктів господарювання, що впливають на зменшення податкового тягаря на підприємців; в) єдину конкурсну процедуру надання державної фінансової допомоги підприємцям та визначити критерії обрання переможців, що зменшить суб'єктивний вплив на рішення конкурсних комісій, забезпечить прозорість надання такої підтримки; г) механізм контролю за використанням наданої підприємцю державної фінансової підтримки та системи аналізу впливу наданої допомоги на розвиток та ефективність функціонування суб'єктів підприємництва; ґ) опублікування інформації щодо надання державної фінансової підтримки суб'єктам підприємництва; 2) зменшення кількості підзаконних нормативно-правових актів, що врегульовують процедуру отримання державної фінансової підтримки;

- проведення податкових перевірок - основного методу фінансового контролю, зокрема правового закріплення у Податковому кодексі України механізму інструментів, що застосовуються під час перевірок (інвентаризації, хронометражу, експертизи, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої) та удосконалення юридичних конструкцій його норм, що врегульовують процесуальний порядок здійснення та оформлення податкових перевірок.

14. З метою уніфікації норм Податкового кодексу України з нормами інших кодифікаційних актів для удосконалення фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання необхідно внести низку змін та доповнень до нормативних актів, зокрема пропонується:

- назву ст. 142 Господарського кодексу України викласти у такій редакції: «Прибуток та (або) дохід суб'єкта господарювання»;

- у главі 13 Господарського кодексу України термін «громадянин як суб'єкт господарювання» замінити на термін «фізична особа - підприємець»;

- зі змісту ст. 84 Цивільного кодексу України виключити слова «…виробничі кооперативи»;

- зі ст.ст. 12, 14 Господарського кодексу України виключити поняття «патентування».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Князьков В.В. Фінансово-правове регулювання діяльності суб'єктів господарювання: історичний генезис та перспективи розвитку / В.В. Князьков // Наука та правоохорона. - 2012. - № 4. - С. 201-204.

2. Князьков В.В. Деякі аспекти фінансово-правового регулювання господарської діяльності / В.В. Князьков // Європейські перспективи. - 2013. - № 12. - С. 136-139.

3. Князьков В.В. Приватні та публічні начала у господарській діяльності: проблеми теорії / В.В. Князьков // Наука та правоохорона. - 2013. - № 4. - Ч. ІІ. - С. 330-335.

4. Князьков В.В. Способы финансово-правового регулирования деятельности субъектов хозяйствования в Украине / В.В. Князьков // Современный научный вестник. - 2014. - № 15. - С. 69-80.

5. Князьков В.В. Щодо наукової полеміки з питання визначення поняття «господарська діяльність» у законодавстві України / В.В. Князьков // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2014. - № 1. - С. 234-237.

6. Князьков В.В. оптимальне оподаткування як основний фактор подолання суперечностей між приватними та публічними інтересами у сфері підприємництва / В.В. Князьков // Наше право. - 2014. - № 3. - С. 184-191.

7. Князьков В.В. Правове регулювання надання державної фінансової підтримки підприємцям: проблеми та напрями удосконалення / В.В. Князьков // Актуальні проблеми держави і права. - 2014. - Вип. 72. - С. 190-194.

8. Князьков В.В. Історичний розвиток державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання / В.В. Князьков // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 17-18 листопада 2012 р.). - У 2-х т. - К.: Центр правових наукових досліджень, 2012. - Т. 1. - С. 93-94.

9. Князьков В.В. Незаконне підприємництво як загроза економічній безпеці України / В.В. Князьков // Україна в євроінтеграційних процесах: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 16-17 лютого 2013 р.). - К.: Київський міжнародний університет, 2013. - Т. 1. - С. 189-191.

10. Князьков В.В. Проблеми фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів господарювання / В.В. Князьков // Європейський шлях розвитку України: плани та реалії : матеріали Міжнар. молодіж. наук.-практ. конф. (м. Київ, 6-7 квітня 2013 р.). - У 2-х т. - К.: Київський міжнародний університет, 2013. - Т. 2. - С. 70-71.

11. Князьков В.В. Фінансово-правове регулювання як форма державного регулювання господарської діяльності / В.В. Князьков // Юридическая наука и образование в условиях глобализации: состояние и перспективы развития : материалы междунар. науч.-практ. конф. (г. Донецк, 24-25 октября 2013 г.). - Донецк: ДонНУ, 2013. - С. 340-341.

12. Князьков В.В. Поняття та засоби фінансово-правового регулювання господарської діяльності / В.В. Князьков // Сучасні тенденції в юридичній науці України та зарубіжних країн : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 27-28 грудня 2013 р.). - У 2-х ч. - Запоріжжя: Істина, 2013. - Ч. ІІ. - С. 32-33.

13. Князьков В.В. До питання про патентування як засіб державного регулювання господарської діяльності / В.В. Князьков // Законодавство України: недоліки, проблеми систематизації та перспективи розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 14-15 лютого 2014 р.). - Херсон: Гельветика, 2014. - С. 87-89.

14. Князьков В.В. Фінансовий контроль як засіб фінансово-правового регулювання господарської діяльності / В.В. Князьков // Україна в євроінтеграційних процесах: матеріали ХІХ Міжнар. наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу (м. Київ, 15-16 лютого 2014 р.). - К.: КиМУ, 2013. - С. 101-102.

15. Князьков В.В. Шляхи удосконалення фінансової державної підтримки суб'єктів господарювання / В.В. Князьков // Європейський шлях розвитку України: плани і реалії: матеріали ХІХ Міжнар. молодіж. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11 квітня 2014 р.). - У 2-х т. - К.: Київський міжнародний університет, 2014. - Т. 2. - С. 40-41.

16. Князьков В.В. Податкові перевірки - основний метод фінансового контролю як засобу фінансово-правового регулювання підприємницької діяльності / В.В. Князьков // Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 11-12 квітня 2014 р.). - У 2-х ч. - Одеса: Причорноморська фундація права, 2013.- Ч. 2. - С. 36-39.

Размещено на Allbest.ru