Адміністративно-правове забезпечення експортної безпеки суб’єктів господарської діяльності в Україні

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

12.00.07 - Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Тема:

Адміністративно-правове забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні

Дабіжук Віктор Іванович

Київ - 2014

доктор юридичних наук, професор Марущак Анатолій Іванович, Національна академія Служби безпеки України, перший заступник директора Навчально-наукового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів СБУ

кандидат юридичних наук, доцент Некрасов В'ячеслав Анатолійович, Національний університет державної податкової служби України, заступник начальника факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції з наукової роботи

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.Г. Чубенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У світлі сучасних державотворчих та правотворчих процесів в Україні основні орієнтири спрямовуються на практичне втілення положень Конституції України щодо побудови незалежної, демократичної, правової держави. Головною ознакою такої держави є те, що особа в ній є не засобом досягнення цілей, а метою поступу суспільства й мірилом його розвиненості. Одним із принципів такої держави є рівність суб'єктивних прав громадянина і держави.

У зв'язку з цим, важливого значення набувають питання, пов'язані з процесами правового регулювання економічної діяльності, у якій зовнішньоекономічна діяльність є однією з ключових складових. Українська економіка на сьогодні характеризується високим рівнем відкритості, а експортна діяльність вітчизняних промислових підприємств є центральною ланкою інтеграції держави до системи світового господарства. Сьогодні Україна володіє значним експортним потенціалом, здійснює зовнішньоекономічні операції з партнерами зі 182 країн світу. Набуття Україною членства в СОТ стало сприятливим чинником для розширення міжнародних відносин, розвитку багатьох секторів економіки. Водночас процеси глобалізації та світової економічної інтеграції активізують існуючі та породжують нові загрози економічній безпеці суб'єктів господарської діяльності. Слід також ураховувати, що експортна діяльність вітчизняних підприємств розгортається у специфічному економічному, політичному та правовому полі й ускладнюється кризовими чинниками.

В умовах забезпечення експортної безпеки окремих суб'єктів господарювання важливим є формування механізму адміністративно-правового регулювання в цій сфері, здатного адекватно реагувати на всі загрози зовнішньоекономічній діяльності, ефективно врегульовувати експортоорієнтовані відносини суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності із суб'єктами державного регулювання.

Питання визначення найбільш сприятливого правового режиму експортної діяльності суб'єктів господарювання знаходить своє відображення в багатьох нормативних документах, порушується в політичних дискусіях, викликає підвищену цікавість серед науковців, але констатувати хоча б задовільне розв'язання вказаної проблеми в теорії чи на практиці поки що зарано.

Проблему економічної безпеки вітчизняні економісти та правники почали активно порушувати лише з 90-х років ХХ ст. Перебудова пострадянської економіки під впливом ринкових механізмів викликала зацікавленість низки вітчизняних та зарубіжних вчених проблемою економічної безпеки і, відповідно, розроблення теоретичних аспектів зазначеного питання в роботах Л.І. Абалкіна, Б.В. Волженкіна, В.М. Гейця, В.А. Герасименка, Л.П. Гончаренка, Т.Т. Ковальчука, В.І. Мунтіяна, Г.А. Пастернак-Таранущенка, В.К. Сенчагова, А.Г. Шаваєва, В.І. Ярочкіна та ін.

У царині української юридичної науки, зокрема, адміністративно-правові аспекти забезпечення економічної безпеки в контексті теорії управління та адміністративного права розробляли у своїх працях В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, В.Н. Гаращук, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.Є. Користін, А.І. Марущак, А.О. Селіванов, Ю.О. Тихомиров, М.М. Тищенко, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та ін.

Поряд з тим, якісного аналізу чинного законодавства у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єкта господарської діяльності вітчизняними науковцями не проводилося, що потребує розроблення науково обґрунтованих і практично значущих рекомендацій з правового та організаційного забезпечення експортної безпеки у діяльності українських підприємств. Саме тому вивчення адміністративно-правового забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні видається актуальним, необхідним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», схваленої 2 червня 2010 р. на засіданні Комітету з економічних реформ, утвореного згідно з Указом Президента України від 26 лютого 2010 р. №273; Загальнодержавної програми розвитку конкуренції в Україні на 2014-2024 роки, схваленої розпорядженням КМУ від 19 вересня 2012 р. №690-р; планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Одеського державного університету внутрішніх справ на 2012-2013 роки. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Одеського державного університету внутрішніх справ 30 листопада 2012 р. (протокол №3).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є визначення особливостей правових та організаційних засад експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні та шляхів удосконалення адміністративно-правового механізму її забезпечення.

Наведена мета наукової роботи зумовлює необхідність виконання таких задач:

- проаналізувати наукові погляди до визначення та характеристики основних понять у системі адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності;

- обґрунтувати загальні підходи щодо створення системи заходів державного стимулювання експорту з урахуванням сутності та змісту експортної безпеки суб'єкта господарської діяльності;

- визначити концептуальні складові формування організаційно-правового механізму забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності;

- охарактеризувати особливості адміністративно-правового регулювання відносин у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності;

- проаналізувати нормативно-правове забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні;

- охарактеризувати заходи адміністративно-правового регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні;

- обґрунтувати роль та визначити правові засади діяльності недержавних суб'єктів безпеки в забезпеченні експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні;

- сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні.

Об'єкт дослідження - суспільні правовідносини, що формуються під час забезпечення економічної безпеки експортної діяльності.

Предмет дослідження - адміністративно-правове забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, що було обрано з урахуванням поставленої мети, задач та предмета дослідження.

Фундаментальну роль у дослідженні відіграв абстрактно-логічний метод, який застосовано для виділення основних понять, їх логічного поєднання, визначення закономірностей розвитку адміністративно-правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1). Системний метод використано для здійснення аналізу державної політики та внутрішньої побудови адміністративно-правового механізму регулювання експортної діяльності (підрозділи 1.3, 2.1). Історико-правовий метод - для аналізу становлення інституту економічної безпеки та визначення загальних підходів до становлення механізму забезпечення експортної безпеки в Україні (підрозділ 1.1). Логічний метод - для розкриття поняття категорії «експортна безпека» як структурного елементу системи загальної безпеки (підрозділ 1.2). Системно-функціональний метод - для розкриття теоретичних і практичних положень системи забезпечення економічної та експортної безпеки (розділ 2). Статистичний метод - для обробки й використання існуючого статистичного матеріалу (підрозділ 1.2). Формально-юридичний метод - для аналізу змісту нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів із забезпечення економічної безпеки та конкретних експортно-імпортних операцій (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). Логіко-семантичний метод - для аналізу й удосконалення понятійного апарату стосовно правових та організаційних засад експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2). Компаративний метод і метод документального аналізу - для оцінки чинного законодавства й обґрунтування пропозицій з його удосконалення щодо ефективного забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності (підрозділи 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні й аналітичні матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби статистики України за період 2009-2013 рр., політико-правова публіцистика, довідкові видання, а також результати опитування 216 осіб, фахова діяльність яких пов'язана з експорторієнтованими суб'єктами господарської діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням проблем правових й організаційних засад експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності за сучасних умов розвитку економічної та правової систем України.

За результатами дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, що характеризуються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме:

вперше:

- проаналізовано законодавче забезпечення адміністративно-правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні;

- сформульовано та обґрунтовано дефініції «адміністративно-правове забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності», «механізм адміністративно-правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні»;

- розроблено критерії, на основі яких запропоновано класифікацію нормативно-правових актів, нормами яких урегульовують адміністративно-правові відносини та заходи у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності;

удосконалено:

- окремі норми законодавства України щодо регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні, правового регулювання їх діяльності у системі національної безпеки;

– підходи до аналізу, характеристики та визначення особливостей адміністративно-правових відносин у сфері правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності;

- понятійний апарат у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні, зокрема надано авторське визначення понять «економічна безпека», «експортна безпека», «система забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні», «нормативно-правове регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні»;

дістало подальший розвиток:

- положення, пов'язані з адміністративно-правовим забезпеченням експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні;

- загальні підходи до формування організаційно-правового механізму забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності;

- обґрунтування системи нормативно-правового регулювання здійснення своїх повноважень недержавними службами та структурними підрозділами безпеки щодо експортної діяльності суб'єктів господарювання в Україні.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації впроваджено й можуть використовуватись у:

- науково-дослідній діяльності - при подальшому розробленні теоретичних проблем адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні;

- правотворчій сфері - при підготовці проектів законів України та поданні поправок до законопроектів, зокрема, з питань організації контролю та удосконалення регуляторної системи в Україні (довідка Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 26 листопада 2013 р. №1126/01-3);

- навчальному процесі - при підготовці фондових лекцій та під час проведення семінарських і практичних занять з курсантами при вивченні дисципліни «Економічна безпека» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 8 листопада 2013 р. №1/141).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, результати та висновки дисертації оприлюднено та обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях: «Роль та місце органів внутрішніх справ у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 24 лютого 2012 р.), «Перспективи управлінської діяльності суб'єктів господарювання в контексті економічної безпеки» (м. Черкаси, 29-31 березня 2013 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми запобігання та протидії корупції в Україні» (м. Одеса, 23 березня 2012 р.) та науково-теоретичних конференціях «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 29 листопада 2012 р.), «Наукові дослідження молодих учених - майбутнє України» (м. Київ, 17 травня 2013 р.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми наукової роботи, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються її мета та задачі, характеризуються об'єкт і предмет, методологічна основа дослідження, розкриваються наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення, ступінь апробації та опублікування основних результатів дослідження, а також структура й обсяг дисертації.

Розділ 1 «Теоретичні засади експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності та концептуалізації складових її забезпечення» складається з трьох підрозділів, які присвячено дослідженню основних понять системи економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності та їх змісту, вивченню проблеми визначення, структури, оцінки та стратегії забезпечення експортної безпеки суб'єкта господарської діяльності, а також дослідженню організаційно-правового механізму забезпечення економічної безпеки експортної діяльності.

У підрозділі 1.1 «Наукові погляди щодо визначення та характеристики основних понять у системі економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності» проведено аналіз досліджень щодо поняття і змісту економічної безпеки та з метою забезпечення найбільш повного розкриття поняття економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності визначено її базові елементи: об'єкт захисту, суб'єкт загроз, принципи та засоби захисту.

Акцентовано увагу на тому, що економічна безпека виконує чітко визначені функції, несе на собі суттєве функціональне навантаження, сутність якого полягає в тому, що економічна безпека є матеріальною основою національної суверенності, яка визначає реальні можливості в забезпеченні інших видів безпеки.

Досліджуючи наукові підходи до визначення поняття «економічна безпека», зазначено, що під ним у найзагальнішому вигляді слід розуміти певний стан об'єкта (певного рівня господарської діяльності) у контексті здатності протистояння загрозам. Як категорія економічна безпека є системою економічних відносин між суб'єктами з приводу забезпечення умов функціонування й розвитку об'єктів економічної безпеки. Автором сформульовано уточнене визначення поняття економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності як стану захищеності інтересів бізнесу, опосередкованих через економічний інтерес власників, керівників та персоналу підприємства (компанії чи фірми) від зовнішніх і внутрішніх загроз, що досягається шляхом запобігання їх виникненню, а також їх локалізації й ліквідації.

Визначено, що система економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності - це комплекс заходів щодо захищеності його життєво важливих об'єктів від реальних і потенційних джерел небезпеки чи загроз при чітко сформульованих та визначених цілях і завданнях самої системи економічної безпеки стосовно конкретних умов функціонування підприємства, яка структурно складається з об'єкта захисту; загроз суб'єкту та суб'єктів захисту.

Наголошується, що експортна безпека (економічна безпека експортної діяльності) суб'єкта господарської діяльності розуміється як стан його системи, що забезпечує ефективність досягнення поставлених перед підприємством цілей у певному зовнішньому середовищі через мінімізацію загроз під час здійснення ним зовнішньоекономічної діяльності. Структурними елементами експортної безпеки є об'єднані функціональними зв'язками об'єкт, суб'єкт, принципи та загрози. Здійснено їх аналіз.

Зазначено, що важливою вимогою заходів стосовно забезпечення економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності є те, що в сукупності вони мають становити єдину структуровану систему. Системний підхід до цього процесу вимагає врахування всіх реальних вимог, у яких він перебуває. Щодо співвідношення понять «система економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності» і «система забезпечення економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності» слід мати на увазі їх принципово різний зміст: складовими елементами першої є різні суб'єкти (рівні) господарської діяльності, другої - процес забезпечення економічної безпеки.

У підрозділі 1.2 «Експортна безпека суб'єкта господарської діяльності: проблеми визначення, структури, оцінки та стратегії забезпечення» розглянуто світовий досвід і сучасні світові тенденцій розвитку експортної безпеки суб'єкта господарської діяльності.

Акцентовано, що забезпечення експортної безпеки суб'єкта господарської діяльності визначається як процес виявлення загроз, визначення показників, створення норм права та реалізація відповідних управлінських й організаційно-економічних заходів на кожному з етапів експортної діяльності певного суб'єкта. Зокрема, серед інших загроз експортній безпеці суб'єкта господарської діяльності обґрунтовано виділення неефективності системи адміністративно-правового регулювання та контролю за здійсненням зовнішньоторговельних операцій.

Наголошено, що сучасний стан міжнародного економічного життя актуалізує вимогу створення в Україні ефективної системи забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності. Обґрунтовано позицію необхідності створення цілісної системи заходів державного стимулювання експорту з метою створення сприятливих економічних, правових, організаційних та інших умов для його розширення. У цьому контексті найголовнішим завданням для державних органів є створення ефективного механізму забезпечення експортної безпеки, зокрема організації та контролю за експортно-імпортними операціями та дотриманням законодавства в зовнішньоекономічній діяльності. Для суб'єктів господарської діяльності одним із пріоритетів є реалізація ефективних заходів щодо мінімізації негативного впливу загроз економічній безпеці їх експортної діяльності.

У підрозділі 1.3 «Концептуалізація складових формування організаційно-правового механізму забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності» проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених у різних галузях права щодо організаційно-правового механізму забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

Визначено, що в основі забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності має бути специфічний вид діяльності - державний захист вказаних суб'єктів і гарантування їх безпеки. Саме держава в особі своїх органів та установ має взяти на себе основний тягар заходів із забезпечення економічної безпеки бізнесу, зокрема, шляхом створення системи відповідного законодавства, налагодження виваженої податкової політики, системи контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також реального захисту бізнесу правоохоронними органами.

Автором зроблено висновок, що механізм забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності - це цілісна, ієрархічна, реально працююча система нормативно-правових актів, відповідних органів, спонукальних мотивів і стимулів, методів та засобів, за допомогою яких забезпечується такий стан суб'єкта, коли досягається максимальна ефективність його діяльності, своєчасне виявлення і запобігання загрозам при здійсненні ним експортної діяльності. Структуру цього механізму становлять підсистеми: нормативна, управлінська, економічна, гуманітарна. Побудова та функціонування такого механізму ґрунтуються на певних принципах, у межах обраної стратегії, шляхом здійснення практичних дій.

Зазначено, що зміст сформульованого поняття «організаційно-правий механізм регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності» становлять система узгоджених організаційно-правових елементів, які регламентують особливості продажу товарів на зовнішніх ринках (норм права та інструментів їх реалізації) і зв'язків між ними, а також інших елементів регулювання, які забезпечують ефективність експортної діяльності суб'єкта в певному зовнішньому середовищі. Дія організаційно-правового механізму регулювання експортної безпеки має на меті досягнення певного результату і є вираженням стратегії економічної безпеки, під якою розуміють сукупність найбільш значущих рішень, спрямованих на забезпечення програмного рівня розвитку економіки підприємства під час здійснення експортної діяльності.

Розділ 2 «Формування механізму та застосування заходів адміністративно-правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» складається з трьох підрозділів, що присвячені дослідженню особливостей адміністративно-правових відносин, нормативно-правового забезпечення у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності та характеристики заходів у цій сфері.

У підрозділі 2.1 «Особливості адміністративно-правових відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» проаналізовано основні підходи до тлумачення поняття «адміністративно-правове забезпечення» та досліджено дефініції його складових понять «забезпечення», «правове забезпечення», «адміністративно-правове регулювання» відповідно до різних поглядів учених.

Акцентовано увагу на тому, що на основі проведеного аналізу досліджених понять та врахування думок учених різних галузей права сформовано власне бачення адміністративно-правового забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності, під яким слід розуміти процес діяльності публічних органів влади щодо створення належних умов його реалізації, гарантування охорони та захисту від протиправних дій шляхом використання матеріальних і процесуальних юридичних засобів та способів.

З урахуванням специфіки правовідносин, а також ґрунтуючись на результатах проведеного аналізу наукових підходів до розуміння сутності адміністративно-правових відносин, автором сформульовано визначення адміністративно-правових відносин у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності, під яким слід розуміти суспільні відносини, що обмежуються саме цією сферою зовнішньоекономічної діяльності, у вигляді стійких правових зв'язків між суб'єктами експортної діяльності та публічними органами влади, які виникають у процесі реалізації ними суб'єктивних прав та обов'язків на підставі приписів адміністративно-правових норм, якими їх встановлено та гарантовано.

Стосовно особливостей адміністративно-правових відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні наголошено, що поряд зі спільними ознаками вони мають специфічні риси, які визначають їх видову відмінність: головною метою їх є забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності; є результатом правового регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення органами влади публічно-владних повноважень у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності, і виступають їх правовою формою.

У підрозділі 2.2 «Нормативно-правове забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» на основі аналізу наукових, нормативних та публіцистичних джерел досліджено поняття правового регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності та запропоновано авторське його визначення, під яким слід розуміти процес цілеспрямованого впливу на суспільні відносини у цій сфері, які збігаються за своїм призначенням, метою та загальними функціями, але відрізняються кількістю та характером використовуваних засобів і методів, тобто ступенем імперативності впливу на суспільні відносини, які зумовлені саме специфікою забезпечення експортної безпеки.

На основі аналізу нормативно-правових актів у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності запропоновано їх класифікацію за рівнями:

1) конституційний;

2) міжнародно-правовий;

3) законодавчий (норми загального та спеціального законодавства);

4) підзаконний (укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України та інших державних органів виконавчої влади);

5) локальний.

Доведено, що сучасна система правового регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні містить широкий масив законодавчих актів, проте, незважаючи на те, що в Україні діє низка нормативно-правових актів, що урегульовують відносини із забезпечення експортної безпеки, на жодному рівні немає нормативних актів, які б чітко визначали поняття, принципи і форми забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності. Тому доцільним є прийняття відповідного Закону України «Про зовнішньоекономічну безпеку України», норми якого містили б основні положення щодо забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

У підрозділі 2.3 «Загальна характеристика заходів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» зазначається, що адміністративно-правове регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності є різновидом державної діяльності, що має низку характерних ознак, які відображають основні характерні риси розглянутої діяльності державних органів, а також органів місцевого самоврядування щодо забезпечення експортної безпеки, а сутність та зміст зазначеної категорії розкривають її мета, завдання та законодавчі принципи.

Доведено, що характерними ознаками адміністративно-правових заходів забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності є те, що: їх застосовують органи адміністративно-публічного забезпечення експортної безпеки - спеціалізовані державні органи й органи місцевого самоврядування, їх територіальні структурні підрозділи та посадові особи; підставою їх застосування є очікувані або вчинені адміністративні правопорушення, які сприяють виникненню та розвитку загроз експортній безпеці суб'єктів господарської діяльності; вони становлять зміст повноважень органів адміністративно-публічного забезпечення експортної безпеки стосовно запобігання, виявлення й припинення адміністративних правопорушень, що сприяють виникненню або розвитку загроз експортній безпеці суб'єктів господарської діяльності; їх застосування пов'язане з безпосереднім утручанням органів адміністративно-правового забезпечення експортної безпеки в адміністративно-господарську, організаційно-розпорядчу й іншу діяльність суб'єктів господарської діяльності, організаційно не підпорядкованих цим органам; є спеціальними юридичними заходами, які застосовують органи публічного забезпечення експортної безпеки адекватно очікуваним і тим, що настали, адміністративним правопорушенням, які сприяють виникненню або розвитку загроз експертній безпеці. нормативний правовий експортний безпека

Розділ 3 «Пріоритети інституціонального та адміністративно-правового забезпечення у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» складається з двох підрозділів, що присвячені дослідженню правових засад діяльності недержавних суб'єктів безпеки та вдосконаленню правового регулювання у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

У підрозділі 3.1 «Роль та правові засади діяльності недержавних суб'єктів безпеки в забезпеченні експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» зазначено, що глобальні виклики та загрози експортній безпеці суб'єктів господарської діяльності в Україні потребують переосмислення основ національної безпеки, функціонування державних і недержавних суб'єктів (охоронних фірм, структурних підрозділів з безпеки на підприємствах) її забезпечення, а також проблем формування і розвитку недержавної системи безпеки підприємництва.

Обґрунтовано, що до завдань недержавної системи забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності належать: охорона і захист законних прав та інтересів суб'єкта господарської діяльності й співробітників; збір, аналіз, оцінка і прогнозування даних, що характеризують стан експортної компанії; вивчення партнерів, клієнтів і конкурентів суб'єкта господарської діяльності; своєчасне виявлення можливих зовнішніх загроз експортній безпеці суб'єкта господарської діяльності; недопущення проникнення до структури суб'єкта господарської діяльності структур економічної розвідки, організованої злочинності й окремих осіб із протиправними намірами; протидія технічному проникненню в злочинних цілях; виявлення, запобігання і припинення можливої протиправної й іншої негативної діяльності співробітників господарюючого суб'єкта на шкоду його безпеці; захист співробітників суб'єкта господарської діяльності від насильницьких посягань; схоронність матеріальних цінностей і відомостей, які становлять комерційну, банківську, іншу таємницю, що охороняється законом; отримання необхідної інформації для найбільш оптимального вироблення управлінських рішень з питань стратегії і тактики експортної діяльності суб'єкта господарської діяльності; формування в засобах масової інформації, у партнерів і клієнтури сприятливої думки про суб'єкта господарської діяльності, що сприяє реалізації планів експортної діяльності; відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного внаслідок неправомірних дій організацій та окремих осіб; контроль за ефективністю функціонування системи забезпечення експортної безпеки.

Зазначено, що тривалий час майже не існувало повноцінного правового поля діяльності недержавних структур безпеки, їх розглядали виключно як охоронні, не визнаючи того, що поняття «охорона» і «безпека» аж ніяк не тотожні, що посилювало конфлікт і робило вразливими суб'єкти господарської діяльності. Водночас експортна діяльність суб'єктів господарської діяльності України вимагала не тільки фізичної охорони, а й власне безпеки ведення експортного бізнесу: конкурентної розвідки, управління фінансово-економічною безпекою, технічних засобів безпеки та багато іншого, що не охоплюється визначенням «охорона».

Однак, незважаючи на те, що протягом 2004-2006 рр. фахівці недержавного сектора безпеки підготували п'ять основних законопроектів, норми яких визначають правове поле для функціонування індустрії безпеки, зокрема: «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про зброю», «Про служби безпеки суб'єктів господарської діяльності й інших юридичних осіб», «Про захист комерційної таємниці», було прийнято лише Закон України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 р. Зазначено, що обмеженість системи правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності відображено в нормі Закону України «Про охоронну діяльність», у ст.5 якого зазначено, що суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої в установленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: охорону майна громадян; охорону майна юридичних осіб; охорону фізичних осіб.

У підрозділі 3.2 «Шляхи вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні» на основі аналізу світового досвіду державно-правового забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності визначено головні недоліки вітчизняного законодавства в розглядуваній сфері, а також запропоновано шляхи їх подолання.

Зазначено, що сучасна вітчизняна система адміністративно-правового забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності не містить конкретних механізмів забезпечення експортної безпеки, зокрема, у жодній стратегії або програмі соціально-економічного розвитку не йдеться про забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності, і не було зроблено жодних спроб внести зміни до зазначеного документа з урахуванням сучасної експортної ситуації.

Обґрунтовано позицію, що з метою правового врегулювання правовідносин, пов'язаних з діяльністю недержавних суб'єктів безпеки, необхідно розробити та прийняти: Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про основи національної безпеки», у якому чіткіше визначити можливість їх функціонування та роль у системі забезпечення національної безпеки України; спеціальні закони «Про детективну діяльність», «Про зброю», «Про комерційну таємницю», «Про протиправне поглинання та захоплення підприємств» і «Про службу безпеки суб'єктів господарської діяльності та інших юридичних осіб»; опрацювати питання щодо систематизації законодавства у сфері національної безпеки та діяльності державних і недержавних суб'єктів сектора безпеки України.

З метою підвищення ефективності норм, що регламентують забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності, обґрунтовано пропозиції щодо: запровадження практики схвалення парламентом Стратегії національної експортної безпеки України, норми якої б стали стратегічним орієнтиром та заклали основи експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності України на 15-20 років або більш тривалий період; розроблення та прийняття Державної програми першочергових і довгострокових заходів щодо забезпечення експортної безпеки України; внесення змін до ст.1, 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.

ВИСНОВКИ

У висновках дослідження, проведеного на основі аналізу вітчизняного законодавства та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць та вивчення зарубіжного досвіду, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в необхідності вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні.

1. На основі аналізу значної кількості наукових, нормативних та публіцистичних джерел обґрунтовано, що поняття економічної безпеки в найзагальнішому вигляді виражає певний стан об'єкта (певного рівня господарської діяльності) у контексті здатності протистояння загрозам. Як наукова категорія економічна безпека є системою економічних відносин між суб'єктами з приводу забезпечення умов функціонування й розвитку об'єктів економічної безпеки. Сформульовано уточнене визначення поняття економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності як стану захищеності інтересів бізнесу, опосередкованих через економічний інтерес власників, керівників та персоналу підприємства (компанії чи фірми) від зовнішніх і внутрішніх загроз, що досягається шляхом запобігання їх виникненню, а також їх локалізації і ліквідації. Структурно система економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності складається з об'єкта захисту (фінансові, майнові, кадрові, інформаційні ресурси); загроз суб'єкту (зовнішні і внутрішні чинники, що спричинюють чи можуть спричинити шкоду) та суб'єктів захисту (учасники відносин, які виконують функцію забезпечення економічної безпеки шляхом вжиття певних заходів). Базуючись на певних науково визначених принципах і виконуючи чітко окреслені завдання, система забезпечення економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності має на меті досягнення і збереження такого стану об'єкта, за якого він може стабільно функціонувати й прогресивно розвиватися, протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам.

2. Обґрунтовано необхідність створення цілісної системи заходів державного стимулювання експорту з метою створення сприятливих економічних, правових, організаційних та інших умов для його розширення. У цьому контексті найголовнішим завданням для державних органів є створення ефективного механізму забезпечення експортної безпеки, зокрема організації та контролю за експортно-імпортними операціями й дотриманням законодавства в зовнішньоекономічній діяльності. Для суб'єктів господарської діяльності одним із пріоритетів є реалізація ефективних заходів щодо мінімізації негативного впливу загроз економічній безпеці їх експортної діяльності.

3. Обґрунтовано концептуальні складові формування організаційно-правового механізму забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності на основі державного захисту суб'єкта господарської діяльності та державних гарантій цієї безпеки. Саме держава в особі своїх органів та установ має взяти на себе основний тягар заходів із забезпечення економічної безпеки бізнесу, зокрема, шляхом створення системи відповідного законодавства, налагодження виваженої податкової політики, системи контролю за дотриманням антимонопольного законодавства.

Організаційно-правовий механізм регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності складається із системи узгоджених організаційно-правових елементів, які регламентують особливості продажу товарів на зовнішніх ринках (норм права та інструментів їх реалізації) і зв'язків між ними, а також інших елементів регулювання, які забезпечують ефективність експортної діяльності суб'єкта в певному зовнішньому середовищі.

4. Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності є різновидом адміністративно-правової форми реалізації забезпечення безпеки як однієї з основних функцій держави. З огляду на це, адміністративно-правове регулювання гарантування експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності - це наділена в адміністративно-правову форму зовнішньовладна діяльність органів влади, за допомогою якої реалізується забезпечення експортної безпеки. Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності є діяльністю органів влади щодо забезпечення виконання загальнообов'язкових правових, соціальних і технічних умов, обмежень, заборон та дозволів, які встановлено безпосередньо законом або введено в дію законом або іншими нормативно-правовими актами і які оперують заходами адміністративно-правового обмеження й примусу.

Запропоновано визначати забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні як процес виявлення загроз, визначення показників, створення норм права та реалізація відповідних управлінських й організаційних заходів на кожному з етапів експортної діяльності певного суб'єкта. Елементами системи забезпечення експортної безпеки діяльності суб'єктів господарської діяльності є об'єкт, суб'єкти, загрози, ліквідація чи запобігання яких виводить їх за межі цієї системи.

5. Сучасна система законодавства в Україні щодо правового регулювання відносин у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності містить широкий масив нормативно-правових актів, які обґрунтовано може бути згруповано за такими рівнями: конституційний; міжнародно-правовий; законодавчий (норми загального та спеціального законодавства); підзаконний (укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України та інших державних органів виконавчої влади); локальний. Проте на жодному рівні немає нормативних актів, які чітко визначали б поняття, принципи і форми забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності. Зазначено доцільність прийняття відповідного Закону України «Про зовнішньоекономічну безпеку України», норми якого мають містити основні положення щодо забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

6. Під адміністративно-правовими заходами забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності слід розуміти нормативно зафіксовані форми і методи безпосереднього підпорядкування суб'єктів господарської діяльності загальнообов'язковим умовам і вимогам експортної безпеки з метою охорони й захисту законних прав та інтересів від адміністративних правопорушень, які сприяють виникненню та (або) розвитку загроз у зазначеній сфері.

Запропоновано авторську класифікацію адміністративно-правових заходів у сфері забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності:

1) забезпечувальні заходи, що включають у себе гарантування державою необхідних умов розвитку суб'єктів господарської діяльності, проведення відповідної ефективної політики в зазначеній сфері, надання повноважень щодо здійснення права на експорт, надання адміністративних послуг (державна реєстрація, ліцензування, страхування та ін.), а також заходи щодо захисту економічної конкуренції в галузі експортної діяльності та ін.;

2) заходи адміністративного примусу, що складаються із заходів адміністративного запобігання, адміністративного припинення, адміністративної відповідальності у сфері забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

7. Експортна безпека суб'єктів господарської діяльності, що раніше була виключно прерогативою спеціальних державних органів, стає важливою необхідністю і підґрунтям функціонування недержавних суб'єктів у зазначеній сфері. Глобальні виклики та загрози експортній безпеці суб'єктів господарської діяльності в Україні потребують переосмислення основ національної безпеки, функціонування державних і недержавних суб'єктів її забезпечення, а також проблем формування й розвитку недержавної системи безпеки підприємництва.

Недержавна система безпеки з позиції безпекознавчої парадигми розглядається, з одного боку, як об'єкт забезпечення безпеки державою, а з іншого - як суб'єкт забезпечення власної безпеки, що самостійно визначає мету, принципи й методи гарантування безпеки відповідно до чинного законодавства України. Важливість участі недержавних структур у системі експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності визнають 83% опитаних респондентів.

Незважаючи на те, що протягом 2004-2006 рр. фахівцями недержавного сектора безпеки було підготовлено п'ять основних законопроектів, норми яких визначають правове поле для функціонування індустрії безпеки, зокрема: «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про зброю», «Про служби безпеки суб'єктів господарської діяльності й інших юридичних осіб», «Про захист комерційної таємниці», обмеженість системи правового регулювання експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності відображено у прийнятті лише Закону України «Про охоронну діяльність». Така обмеженість визначається тим, що експортна діяльність суб'єктів господарської діяльності вимагає не лише фізичної охорони, а й власне безпеки ведення експортного бізнесу: конкурентної розвідки, управління фінансово-економічною безпекою, технічних засобів безпеки, що не охоплюється визначенням «охорона».

8. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності, зокрема:

- підготовка та прийняття Закону України «Про зовнішньоекономічну безпеку України»;

- запровадження практики схвалення парламентом Стратегії національної експортної безпеки України, норми якої стали б стратегічним орієнтиром та заклали основи експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності України на 15-20 років або більш тривалий період;

- розроблення та прийняття Державної програми першочергових і дострокових заходів щодо забезпечення експортної безпеки України;

- внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:

- у ст.1 додатковий пункт викласти в такій редакції:

«Економічна безпека - це стан захищеності економічної системи і виробничих сил суспільства, який забезпечує стійкий прогресивний рівень соціального, політичного й інтелектуального існування, прогресивного розвитку держави, суспільства, особи, належний рівень конкурентоспроможності економіки, невразливість економічних інтересів стосовно зовнішніх і внутрішніх загроз»;

- у ст.37: п. 3 викласти у такій редакції:

«За порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано такі спеціальні санкції:

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних із ним законів України, здійснення дій: які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки; що призводять до порушень міжнародних зобов'язань України; якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, до якого раніше було застосовано санкцію - індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її застосування не вжив заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин»;

Додаткові пункти викласти в такій редакції:

«Загрози інтересам національної економічної безпеки України - це наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України, визначені законодавством»;

«Підставами для застосування зазначених заходів не завжди є порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності певних законів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність (тобто правопорушення), а також негативний стан економіки країни або ймовірність завдання шкоди економічній безпеці, державне регулювання за поверненням капіталу, імовірність негативного впливу наслідків здійснення зовнішньоекономічних операцій на норми міжнародних угод України та інші форс-мажорні обставини. Перелік таких підстав не є вичерпним та може змінюватися залежно від зовнішніх факторів і внутрішнього стану держави».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дабіжук В.І. Щодо теоретичних засад дослідження організаційно-правового механізму забезпечення економічної безпеки експортної діяльності підприємства / В.І. Дабіжук // Право і суспільство. - 2012. - Вип 5. - С. 43-47

2. Дабіжук В.І. Щодо адміністративно-правового забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні / В.І. Дабіжук // Право і суспільство. - 2012. - Вип 6. - С. 52-57.

3. Дабіжук В.І. Адміністративно-правове регулювання зовнішньоекономічної безпеки: співвідношення категорій / В.І. Дабіжук // Вісник Маріупольського державного університету. Серія Право. - 2012. - Вип. 3-4. - С. 90-96.

4. Дабіжук В.І. Щодо аналізу адміністративно-правових заходів забезпечення експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні / В.І. Дабіжук // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. - 2013. - Вип. 1 (62). - С. 225-234.

5. Дабіжук В.І. Об'єкти та суб'єкти адміністративних правовідносин у сфері експортної безпеки підприємств в Україні / В.І. Дабіжук // Юридичний вісник «Повітряне і космічне право» - 2013. - Вип. 2 (27). - С. 107-112.

6. Дабіжук В.І. Адміністративно-правові відносини у сфері експортної безпеки суб'єктів господарської діяльності / В.І. Дабіжук // Право і суспільство. - 2013. - №5. - С. 88-93.