Адміністративно-правові засади надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток сфери телекомунікацій та поштового зв'язку в сучасних умовах розглядається як один із пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, як фактор підвищення життєвого рівня населення, забезпечення національної безпеки країни. Одним із найважливіших засобів реалізації державної політики у сфері телекомунікацій є створення дієвої та ефективної нормативно-правової бази, здатної забезпечити правопорядок у даній сфері. Це передбачає дослідження правової природи, сутності та процедур надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку. У зв'язку з тим, що сфера телекомунікацій має перебувати під державно-правовою охороною, питання вдосконалення адміністративно-правових засобів надання адміністративних послуг у цій сфері набувають особливого значення.

Проблема оптимізації надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку актуальна й тому, що сьогодні активно формується нова доктрина адміністративного права, згідно з якою пріоритетом у діяльності органів, наділених владними повноваженнями, є права й свободи людини і громадянина. Реалізація цього конституційного положення потребує системного перегляду сутності категорій «публічна послуга», «дозвільна послуга», «інформаційна послуга», «телекомунікаційна послуга», «адміністративна послуга», а також з'ясування шляхів удосконалення діючої процедури надання останніх органами публічної влади, в тому числі у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку.

Теоретичним та практичним аспектам надання суб'єктами публічної адміністрації адміністративних послуг у різних сферах присвятила свої праці значна кількість вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, І.В. Арістова, О.М. Бандурка, В.М. Бевзенко, О.К. Безсмертний, К.І. Бєляков, Ю.П. Битяк, В.В. Галунько, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, С.М. Гусаров, О.В. Джафарова, Т.Є. Кагановська, І.Б. Коліушко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Б.А. Кормич, В.А. Ліпкан, Р.С. Мельник, А.О. Селіванов, І.О. Сквірський, В.П. Тимошук, М.М. Тищенко та ін. Разом із тим комплексні дослідження адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку не проводились.

Таким чином, необхідність удосконалення діяльності суб'єктів публічної адміністрації щодо забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина в зазначеній сфері, недостатність предметних наукових розробок із цих питань обумовлюють актуальність дослідження адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 р. №810/98, Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затвердженим 24 вересня 2010 р. загальними зборами Національної академії правових наук України, п. 32 Додатку 10 та п. 35 Додатку 13 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 р.р., затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. №347, а також пп. 6.11.7, 13.10, 18.6 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2011-2014 рр., затверджених вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 р., протокол №10.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації, наукових джерел та зарубіжного досвіду визначити адміністративно-правові засади надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, а також шляхи їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації визначено такі основні задачі:

- з'ясувати особливості сфери телекомунікацій та поштового зв'язку як об'єкта адміністративно-правового регулювання;

- визначити поняття, виокремити особливості, окреслити види та здійснити загальну характеристику адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку;

- встановити коло суб'єктів надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку;

- здійснити характеристику правового регулювання порядку надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку;

- з'ясувати зміст та особливості надання адміністративних послуг з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій;

- охарактеризувати порядок надання адміністративних послуг з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері поштового зв'язку;

- визначити специфіку порядку надання адміністративних послуг з ведення реєстрів операторів, провайдерів телекомунікацій та операторів поштового зв'язку;

- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері надання адміністративних послуг суб'єктами публічної адміністрації.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 1.4). Для аналізу правового статусу суб'єктів надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку як складної правової конструкції використовувались методи аналізу та синтезу (підрозділ 1.3). Методи класифікації‚ групування застосовувалися для виокремлення адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку (підрозділ 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий методи застосовано для аналізу адміністративно-правових засад надання окремих видів адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу встановлено недоліки правового регулювання процедури надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку (підрозділ 2.4).

Нормативна основа дослідження - норми Конституції України, законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють порядок надання адміністративних послуг суб'єктами публічної адміністрації у сфері телекомунікації та поштового зв'язку.

Емпіричну основу дослідження становлять статистичні матеріали результатів діяльності суб'єктів публічної адміністрації щодо надання адміністративних послуг у сфері телекомунікації та поштового зв'язку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- визначено поняття адміністративної послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку як організаційно-розпорядчої, публічно-сервісної діяльності, що здійснюється посадовою особою суб'єкта публічної адміністрації у формі процедур щодо видачі дозвільних документів, і спрямована на реалізацію прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб щодо забезпечення інформаційної безпеки;

- виділено об'єкт адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, який становлять дії фізичних або юридичних осіб, внаслідок неконтрольованого здійснення яких може бути заподіяна шкода певним інформаційним відносинам, що, у свою чергу, поділяються на дії, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності і не пов'язані з господарською діяльністю;

- доведено, що більшість адміністративних послуг, у тому числі у сфері телекомунікацій, по суті є дозвільними, оскільки кінцевим результатом останніх є отримання документа дозвільного характеру (ліцензії, дозволу, висновку, погодження, внесення до реєстру тощо) і на них поширюються принципи дозвільної діяльності;

- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації шляхом внесення змін та доповнень до законів України «Про адміністративні послуги», «Про поштовий зв'язок», «Про телекомунікації», а також розробки та прийняття Закону України «Про перелік адміністративних послуг» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з пересилання поштових переказів;

удосконалено:

- підстави класифікації адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку та запропоновано додаткові підстави, а саме: 1) спрямованість загроз національним інтересам, безпеці осіб, суспільства та держави в інформаційній сфері; 2) рівень встановлення повноважень щодо надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку та правового регулювання процедури їх надання; 3) форми реалізації; 4) зміст питань, за розв'язанням яких звертаються особи до органів публічної адміністрації; 5) платність; 6) форма дозвільного документа, що видається;

- розуміння кола суб'єктів надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку; місця серед них Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; змісту; структури та особливостей адміністративно-правового статусу вказаної комісії;

- характеристику процедур надання адміністративних послуг з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій і поштового зв'язку та адміністративних послуг з ведення реєстрів операторів, провайдерів телекомунікацій та операторів поштового зв'язку;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування доцільності формування в рамках особливої частини адміністративного права окремої підгалузі - телекомунікаційного права, інститутом якого є адміністративні послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку;

- визначення ознак адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, зокрема: а) їх предметом є дії фізичних або юридичних осіб, внаслідок здійснення яких може бути заподіяна шкода інформаційним відносинам; б) вони надаються певними суб'єктами - органами публічної адміністрації, повноваження яких визначені чинним законодавством; в) діяльність щодо надання зазначених послуг є цілеспрямованою, оскільки метою її здійснення є реалізація державної інформаційної безпеки; г) діяльність щодо надання адміністративних послуг має організаційно-розпорядчий характер; д) діяльність щодо надання адміністративних послуг є публічною, але не владною; ж) реалізуються у формі процедур стосовно видачі документів дозвільного характеру;

- розуміння видів заходів удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, запропоновано поділ їх на організаційні, спрямовані на оптимізацію публічно-сервісних відносин, та правові, які стосуються уточнення законодавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері: положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань щодо надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку;

- правотворчості: в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють порядок надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, та розробки нових нормативних актів з цих питань;

- правозастосовній діяльності: використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб'єктів публічної адміністрації щодо надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку;

- навчальному процесі: матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників, у ході проведення занять із дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» (акт впровадження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.02.2014).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації були оприлюднені на 4 міжнародних науково-практичних конференціях: «Від громадянського суспільства - до правової держави» (м. Харків, 2010 р.), «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (м. Кіровоград, 2010 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2010 р.), «Формування правової держави в Україні: проблеми та реалії» (м. Запоріжжя, 2012 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 6 наукових статтях, з яких 5 опубліковано у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 4 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок. Список використаних джерел налічує 194 найменування і займає 20 сторінок.

Основний зміст роботи

телекомунікація поштовий адміністративний правовий

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, окреслюються мета і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Загальна характеристика адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Сфера телекомунікацій та поштового зв'язку як об'єкт адміністративно-правового регулювання» з метою окреслення поняття «сфера телекомунікацій та поштового зв'язку», виділення її характерних рис розглядається поняття інформаційної та національної безпеки. Наголошено, що відсутність єдності у визначенні зазначених понять пов'язана, насамперед, із тим, що науковці характеризують різні їх аспекти: інформаційна безпека визначається як «стан захищеності життєво важливих інтересів», «стан розвитку суспільних відносин у сфері інформатизації», «система заходів безпеки інформаційного суспільства» тощо. На підставі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства запропоновано визначення інформаційної безпеки як стану захищеності інформаційного простору та його елементів, обумовленого відсутністю недопустимого ризику заподіяння шкоди відносинам, що забезпечують необхідні умови існування держави, людини та суспільства в цілому. Такий стан досягається шляхом застосування системи правових, організаційно-управлінських, науково-технічних, фінансових та інших засобів, за допомогою яких регулюється порядок здійснення діяльності, що є (або може бути) небезпечною, з метою запобігання негативному впливу на інформаційний простір.

Доведено, що сфера телекомунікацій та поштового зв'язку є однією з головних складових інформаційної безпеки, тому забезпечення її належного функціонування вимагає встановлення у чинному законодавстві обмежень щодо здійснення тих видів діяльності (в тому числі й господарської), які можуть завдати шкоди відносинам, що забезпечують необхідні умови існування держави, людини та суспільства в цілому, а також запровадження контролю за дотриманням встановлених законодавством обмежень.

Наголошується, що відносини у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку як складова інформаційної безпеки є адміністративно-правовими. Обґрунтовується висновок про доцільність формування в рамках особливої частини адміністративного права окремої підгалузі - телекомунікаційного права, інститутом якого є адміністративні послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку.

У підрозділі 1.2 «Поняття, особливості та види адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку» з метою окреслення поняття адміністративної послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, виділення її характерних рис проаналізовано розуміння термінів «публічна послуга», «дозвільна послуга», «інформаційна послуга», «телекомунікаційна послуга» та «адміністративна послуга» в науковій та юридичній літературі. Зроблено висновок, що відсутність єдності поглядів у визначенні зазначеного поняття пов'язана, насамперед, з відсутністю його законодавчого закріплення, а науковці характеризують різні його аспекти. Проаналізовано науково-теоретичні положення, окремі норми законодавства, на основі чого запропоновано розглядати адміністративні послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку як один із видів публічних послуг та сформульовано їх авторське визначення.

Обґрунтування спрямованості послуг на реалізацію інформаційних прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб дозволило класифікувати їх залежно від різновидів потреб. На основі аналізу теоретичних здобутків та чинного законодавства, яке закріплює та регулює надання адміністративних послуг суб'єктами публічної адміністрації, наголошено на необхідності його вдосконалення, що стосується як закріплення законодавчого переліку зазначених послуг, так і врегулювання процедур їх надання з визначенням собівартості.

Виокремлено та охарактеризовано ознаки адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, до яких віднесено таке: їх предметом є дії фізичних або юридичних осіб, внаслідок неконтрольованого здійснення яких може бути заподіяна шкода інформаційним відносинам; вони надаються певними суб'єктами - органами публічної адміністрації, повноваження яких визначено чинним законодавством; діяльність щодо надання зазначених послуг є цілеспрямованою, оскільки метою її здійснення є забезпечення державної інформаційної безпеки; діяльність щодо надання адміністративних послуг має організаційно-розпорядчий характер; така діяльність є публічною, але не владною; вона реалізується у формі процедур щодо видачі документів дозвільного характеру.

Для спрощення та уніфікації порядку надання суб'єктами публічної адміністрації адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку з'ясовано теоретичні та законодавчі підстави класифікації останніх. Запропоновано додаткові підстави, а саме: 1) спрямованість загроз національним інтересам, безпеці осіб, суспільства та держави в інформаційній сфері; 2) рівень встановлення повноважень щодо надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку та правового регулювання процедури їх надання; 3) форми реалізації; 4) зміст питань, за розв'язанням яких звертаються особи до органів публічної адміністрації; 5) платність; 6) форма дозвільного документа, що видається.

У підрозділі 1.3 «Суб'єкти надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку» розглядається система суб'єктів державного управління у зазначеній сфері крізь призму їх правового статусу та кола повноважень щодо надання адміністративних послуг у зазначеній сфері.

Особливу увагу приділено визначенню місця та характеристиці адміністративно-правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, як суб'єкта надання адміністративних послуг у зазначеній сфері.

Доведено, що адміністративно-правовий статус Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, передбачає ієрархічне положення останньої в системі суб'єктів публічної адміністрації, яке визначається сукупністю адміністративно-правових норм, що закріплюють призначення, функції, організацію діяльності, компетенцію та юридичну відповідальність посадових осіб, які працюють у цих органах.

Обґрунтовується висновок про те, що, чим повніше визначена компетенція Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, тим ефективніше працює зазначений орган, використовуються правові, організаційні та інші засоби для вирішення завдань щодо реалізації державного регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Наголошується, що з метою упорядкування норм чинного законодавства та створення єдиної системи органів виконавчої влади з метою оптимізації їх діяльності доцільно внести зміни до Указу Президента України від 23 листопада 2011 р. №1067 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» в частині призначення Голови та членів останньої та підвищення її статусу, враховуючи покладені на неї завдання.

У підрозділі 1.4 «Правове регулювання надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку» зазначається, що існування великої кількості несистематизованих правових актів ускладнює належне застосування норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку.

Наголошено, що правове регулювання надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку здійснюється шляхом запровадження і реалізації загальнообов'язкових правил, тобто приписів правових та техніко-юридичних норм, які встановлюються й охороняються державою для закріплення і регулювання відносин, що виникають і розвиваються в процесі надання по суті дозвільних послуг суб'єктами публічної адміністрації в зазначеній сфері. Під правовим регулюванням відносин щодо надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку розуміється комплекс юридичних засобів, за допомогою яких держава визначає права й обов'язки суб'єктів публічної адміністрації, а також порядок їх реалізації при наданні таких послуг.

Доведено, що норми, які визначають повноваження суб'єктів надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, є матеріально-правовою основою цієї діяльності. До них віднесено відповідні норми Конституції України, законів України «Про телекомунікації», «Про поштовий зв'язок», «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» тощо. Норми, які визначають безпосередньо процедури надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку відповідними суб'єктами, а також участі останніх у процесі розгляду справ щодо порушень законодавства у цій сфері, утворюють процесуально-правову основу зазначеної діяльності.

Розділ 2 «Процедури надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Адміністративні послуги з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій» з метою з'ясування сутності та розкриття змісту адміністративних послуг з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій було виділено види діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягають ліцензуванню, з метою подальшого дослідження організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання суб'єктами господарювання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню.

Обґрунтовано, що суб'єкти господарювання можуть отримати ліцензії на такі види діяльності: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів міжнародного електрозв'язку (ліцензія видається на всю територію України); надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів міжміського електрозв'язку (ліцензія видається на заявлені регіони, але не менше ніж на два регіони); надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів місцевого електрозв'язку (ліцензія видається на заявлений регіон (регіони).

Визначено сутність, стадії та правове забезпечення порядку надання адміністративних послуг щодо видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій.

Доведено, що адміністративна процедура з надання адміністративних послуг з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій складається з таких стадій: 1) стадія подання суб'єктом господарювання заяви до органу публічної влади, який має відповідні повноваження (прийом і реєстрація документів, необхідних для видачі ліцензії); 2) стадія перевірки, вивчення, розгляду матеріалів справи з метою підготовки та прийняття рішення (розгляд документів у встановлений термін; проведення перевірок та експертизи, ухвалення рішення про видачу ліцензії); 3) видання дозвільного документа (оформлення ліцензії, її реєстрація).

Обґрунтовано, що ліцензія має містити ліцензійні умови, не передбачаючи при цьому жодних особливих умов.

У підрозділі 2.2 «Адміністративні послуги з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері поштового зв'язку» аналізуються норми, які визначають правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання адміністративних послуг поштового зв'язку, а також регулюють відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами послуг. Обґрунтовується, що оскільки національний оператор поштового зв'язку надає такі фінансові послуги, як переказ коштів, діяльність з обміну валют, цей вид господарської діяльності відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підлягає ліцензуванню. Обґрунтовується положення про те, що зазначена послуга за змістом, процедурою та правовим регулюванням є адміністративною.

Доводиться необхідність внесення змін до ст. 7 Закону України «Про поштовий зв'язок» щодо державного регулювання діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку та прийняття ліцензійних умов провадження господарської діяльності з пересилання поштових переказів.

Особлива увага приділена визначенню порядку надання національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. Наголошується на необхідності внесення змін і доповнень до чинного законодавства із зазначених питань.

У підрозділі 2.3 «Адміністративні послуги з ведення реєстрів операторів, провайдерів телекомунікацій та операторів поштового зв'язку» охарактеризовано процедуру включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, яка складається з таких стадій: 1) стадія розгляду документів та прийняття рішення; 2) стадія внесення операторів, провайдерів телекомунікацій до реєстру; 3) стадія внесення змін до реєстру.

Наголошено, що стадія розгляду документів та прийняття рішення в частині порядку реєстрації в реєстрі операторів, провайдерів телекомунікацій, передбаченого ч. 4 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», не враховує вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Обґрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до чинного законодавства із зазначених питань.

У підрозділі 2.4 «Шляхи вдосконалення процедур надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку» сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема до законів України «Про адміністративні послуги», «Про поштовий зв'язок», «Про телекомунікації», з метою вдосконалення правового регулювання та порядку надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку. Запропоновано також розробити та прийняти Закон України «Про перелік адміністративних послуг» та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з пересилання поштових переказів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання - визначення правової природи, видів та особливостей процедур надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку положень та висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі:

1. Сфера телекомунікацій та поштового зв'язку розуміється як одна з головних складових інформаційної безпеки, тому забезпечення її належного функціонування вимагає встановлення у чинному законодавстві обмежень щодо здійснення тих видів діяльності (в тому числі й господарської), які можуть завдати шкоди відносинам, що забезпечують необхідні умови існування держави, людини та суспільства в цілому, а також запровадження контролю за дотриманням встановлених законодавством обмежень.

2. З'ясовано поняття, особливості та види адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку. Адміністративні послуги у вказаній сфері визначено як організаційно-розпорядчу, публічно-сервісну діяльність, що здійснюється посадовою особою суб'єкта публічної адміністрації у формі процедур стосовно видачі дозвільних документів, і спрямовується на реалізацію прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб щодо забезпечення інформаційної безпеки.

3. Встановлено коло суб'єктів надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, місце серед них Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зміст, структуру та особливості її адміністративно-правового статусу. Зазначено, що адміністративно-правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, передбачає її ієрархічне положення в системі органів публічної влади, яке визначається сукупністю адміністративно-правових норм, що закріплюють призначення, функції, організацію діяльності, компетенцію та юридичну відповідальність посадових осіб, які працюють у цих органах.

4. Наголошено, що правове регулювання надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку здійснюється шляхом запровадження і реалізації загальнообов'язкових правил, тобто приписів правових та техніко-юридичних норм, які встановлюються й охороняються державою для закріплення і регулювання відносин, що виникають і розвиваються в процесі надання по суті дозвільних послуг суб'єктами публічної адміністрації в зазначеній сфері.

5. Ліцензування господарської діяльності у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку розглянуто в кількох аспектах, а саме як: елемент легітимації суб'єктів господарської діяльності; умова здійснення певних видів господарської діяльності в зазначених сферах; підстава виникнення права здійснювати господарську діяльність у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку, що підлягає ліцензуванню; елемент механізму реалізації конституційного права на господарську діяльність у зазначеній сфері; засіб державного регулювання господарської діяльності; напрямок забезпечення інформаційної безпеки.

6. На підставі аналізу Закону України «Про телекомунікації» виокремлено види діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягають ліцензуванню, встановлено організаційні, кваліфікаційні та інші спеціальні вимоги, обов'язкові для виконання суб'єктами господарювання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного; надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, дротового радіомовлення та телемереж.

7. Аналіз законів України «Про поштовий зв'язок», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» дозволив зробити висновок, що суб'єкт господарювання в цій сфері, тобто національний оператор поштового зв'язку, здійснює такі види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню: надання послуг щодо переказу грошових коштів (поштовий переказ); діяльність з обміну валют.

8. Запропоновано рішенням Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації і на яку покладено також державний нагляд (контроль) за наявністю ліцензій та інших дозвільних документів, передбачених законами у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та поштового зв'язку, прийняти Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з пересилання поштових переказів.

9. Здійснено характеристику процедур надання адміністративних послуг з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку та адміністративних послуг з ведення реєстрів операторів, провайдерів телекомунікацій та операторів поштового зв'язку. Виділено стадії процедури включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій: 1) розгляд документів та прийняття рішення; 2) внесення операторів, провайдерів телекомунікацій до реєстру; 3) внесення змін до реєстру.

10. З метою вдосконалення процедури надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації запропоновано два види заходів: організаційні, спрямовані на оптимізацію зазначених відносин, та правові, які стосуються внесення змін до законодавства.

11. Визначено шляхи вдосконалення адміністративно-правових засад надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку суб'єктами публічної адміністрації, сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законів України «Про адміністративні послуги», «Про поштовий зв'язок», «Про телекомунікації», а також щодо розробки та прийняття Закону України «Про перелік адміністративних послуг» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з пересилання поштових переказів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Тер-Степанян О.В. Сутність адміністративних правовідносин у сфері телекомунікацій / О.В. Тер-Степанян // Право і безпека. - 2010. - №3 (35). - С. 118-121.

2. Тер-Степанян О.В. Суб'єкти надання адміністративних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку / О.В. Тер-Степанян // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - №3 (50). - С. 181-189.

3. Тер-Степанян О.В. Оператор як спеціальний суб'єкт надання телекомунікаційних послуг / О.В. Тер-Степанян // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС: зб. наук. пр. - Кіровоград: КірЮІ ХНУВС, 2010 - Спеціальний випуск. - С. 259-263.

4. Тер-Степанян О.В. Адміністративні послуги у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку: поняття та сутність / О.В. Тер-Степанян // Право і безпека. - 2010. - №5 (37). - С. 124-127.

5. Тер-Степанян О.В. Адміністративна послуга з видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері поштового зв'язку / О.В. Тер-Степанян // Право і безпека. - 2012. - №4 (46). - С. 98-103.

6. Тер-Степанян Е.В. Административные услуги по ведению реестра операторов, провайдеров телекоммуникаций и операторов почтовой связи / Е.В. Тер-Степанян // Закон и жизнь (Legea si Viata). - №3/3 (267). - 2014. - С. 156-160.

7. Тер-Степанян О.В. Правове визначення оператора як суб'єкта надання телекомунікаційних послуг / О.В. Тер-Степанян // Від громадянського суспільства - до правової держави: матер. V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 23 квітня 2010 р.). - Х.: Хар. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2010. - С. 366-368.

8. Тер-Степанян О.В. Щодо питання про визначення адміністративної послуги у сфері телекомунікацій / О.В. Тер-Степанян // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: матер. наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 червня 2010 р.) - Х.: ХНУВС, 2010. - С. 172-175.

9. Тер-Степанян О.В. Сфера телекомунікацій як об'єкт адміністративно-правового регулювання / О.В. Тер-Степанян // Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності: матеріали VIII звітної наук.-практ. конф. (м. Кіровоград, 19 травня 2010 р.) - Кіровоград: Кіровогр. юрид. ін-т ХНУВС, 2010. - С. 122-124.

10. Тер-Степанян О.В. Щодо надання адміністративних послуг з ведення реєстрів операторів, провайдерів телекомунікацій та операторів поштового зв'язку / О.В. Тер-Степанян // Формування правової держави в Україні: проблеми та реалії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 23-24 листопада 2012 року). - у 3-х частинах. - Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2012. - Ч. ІІІ. - C. 34-36.

Размещено на Allbest.ru