Адміністративно-правове регулювання діяльності головуючого у судовому адміністративному процесі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГОЛОВУЮЧОГО У СУДОВОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

ЦВІРКУН ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

Київ 2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Лук'янець Дмитро Миколайович, ДВНЗ «Українська академія банківської справи національного банку України», завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

кандидат юридичних наук, професор Коваль Микола Васильович, Національної академії державної податкової служби України начальник кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності

Захист відбудеться «21» травня 2014 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «18» квітня 2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.Г. Чубенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Утворення, розвиток і вдосконалення адміністративного судочинства в Україні є одним із підтверджень її як демократичної, соціальної та правової держави, яка взяла на себе обов'язок щодо захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними публічно-правових функцій.

Водночас судовий адміністративний процес має значну кількість проблем організації й функціонування, що негативно впливає на ефективне здійснення правосуддя. Одним з елементів, що потребує вдосконалення, є інститут головуючого в адміністративному судочинстві. При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження. Йому в адміністративному судочинстві відведено особливу роль. На нього покладається обов'язок не тільки щодо ведення судового засідання, а й забезпечення, зокрема, реалізації особами, які беруть участь у справі, прав та обов'язків, передбачених чинним законодавством. Це дає можливість констатувати про незамінність особи судді, який виконує роль головуючого при здійсненні розгляду адміністративних справ.

Як свідчить аналіз практичних аспектів діяльності місцевих адміністративний судів, упродовж першого півріччя 2013 року в їх провадженні перебувало 245 333 справ та матеріалів, упродовж першого півріччя 2012 року - 679 435. Кількість розглянутих справ і матеріалів у 2013 році за цей період сягнула 191 360 або 78 % загальної їх кількості, що перебували на розгляді. У першому півріччі 2012 року ці суди розглянули 529 959 справ і матеріалів (78 %)Аналітичний огляд стану здійснення адміністративного судочинства в першому півріччі 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua.. Тобто, незважаючи на кількісну зміну та категорії адміністративних справ, що перебували у провадженні місцевих адміністративних судів, відносні (відсоткові) показники їх розгляду фактично не змінилися. Із зазначеної кількості суддею одноособово розглянуто 81 % справ, а кількість справ, розглянутих колегією суддів, становить 19 %.

Значне навантаження на суддю адміністративного суду, який є потенційним головуючим, породжує потребу в удосконаленні процесуального порядку розгляду справ адміністративними судами шляхом удосконалення його адміністративно-правового статусу у виді змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо розмежування прав та обов'язків головуючого в судовому засіданні та поза судовим засіданням. Також одним із найбільш негативних чинників, що зумовлює необхідність дослідження, є неточне формулювання та двозначність термінів Кодексу адміністративного судочинства України, які використовуються при розгляді адміністративних справ, як наприклад, «головуючий», «головуючий у судовому засіданні», «суддя-доповідач», що викликає потребу внесення відповідних змін та доповнень. Водночас цей інститут потребує стандартизації щодо європейського досвіду, тому існує необхідність у його удосконаленні шляхом запозичення міжнародних тенденцій розвитку діяльності адміністративних судів та відповідної імплементації у вітчизняне законодавство.

Значну роль при проведенні дослідження відіграли наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників адміністративного права і процесу, зокрема: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.М. Бевзенка, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, А.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, В.С. Стефанюк, І.О. Картузової, А.Ф. Козлова, О.В. Кузьменко, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, Р.О. Куйбіди, М.Я. Маслєннікова, Р.С. Мельника, А.О. Неугоднікова, О.М. Пасенюка, О.П. Рябченко, Н.Г. Саліщевої, А.О. Селіванова, В.Д. Сорокіна, Ю.О. Тихомирова, А.П. Шергіна, В.І. Шишкіна, О.М. Якуби та ін.

Однак детальне вивчення діяльності головуючого в судовому адміністративному процесі, пов'язаної з його роллю під час розгляду та вирішення справи, ще не було предметом окремого наукового дослідження, а в науковій літературі адміністративного права ще й досі відсутні розуміння процесуального правового статусу головуючого в адміністративному судовому процесі, що зумовлює потребу більш глибокого дослідження цього питання. Тому необхідність дослідження особливостей правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві зумовлена відсутністю наукових праць з цієї теми.

З огляду на це, виявлення та аналіз перешкод для ефективного здійснення адміністративного правосуддя дасть змогу визначити найприйнятніші методи та засоби удосконалення інституту головуючого в судовому адміністративному процесі та вказати на шляхи їх оптимізації, що було покладено в основу даної роботи й потребує подальшого розроблення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено відповідно до Указу Президента України від 10 травня 2006 р. № 361, яким схвалено Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 р. № (94) 12, наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» від 29 липня 2010 р. № 347, плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2012-2014 роки.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного права та норм чинного законодавства України, вітчизняного та зарубіжного досвіду, а також узагальнень практики його застосування здійснити аналіз адміністративно-правового статусу головуючого в судовому адміністративному процесі та його ролі в забезпеченні діяльності адміністративних судів в Україні й сформулювати відповідні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування в зазначеній сфері.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні задачі:

– встановити зміст поняття «головуючий» у публічних правових відносинах;

– розкрити сутність та особливості правових конструкцій «головуючий», «головуючий у судовому засіданні» та «суддя-доповідач»;

– визначити умови набуття статусу головуючого в адміністративному судочинстві;

– дослідити завдання головуючого у судовому засіданні та поза судовим засіданням;

– систематизувати права й обов'язки головуючого у судовому засіданні та поза судовим засіданням;

– визначити межі відповідальності головуючого в адміністративному судочинстві;

– дослідити та порівняти зарубіжний досвід щодо адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві;

– визначити напрями удосконалення адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві України;

– розробити конкретні пропозиції до національного законодавства та практичні рекомендації щодо головуючого в адміністративному судочинстві.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у сфері адміністративного судочинства. головуючий адміністративний судочинство судовий

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання діяльності головуючого у судовому адміністративному процесі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.

Історико-правовий метод, метод єдності логічного та історичного, метод аналізу та синтезу застосовано для з'ясування моменту виникнення поняття «головуючий» у публічних відносинах, дослідження його важливості, починаючи з часів первіснообщинного суспільства (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий метод - під час виділення позитивних рис зарубіжного досвіду щодо організації та діяльності головуючого в судовому адміністративному процесі (підрозділ 3.1), для вироблення пропозицій стосовно вдосконалення законодавства, на підставі якого здійснюється адміністративно-правове регулювання діяльності головуючого в судовому адміністративному процесі України (підрозділ 3.2), для визначення умов набуття статусу головуючого суддею в адміністративному судочинстві, виявлення проблем при формуванні правової конструкції понять «головуючий у судовому засіданні», «головуючий», «суддя-доповідач» в адміністративному судочинстві (підрозділи 1.2, 2.1); системно-структурний, структурно-функціональний методи, а також методи класифікації та групування - для аналізу діяльності головуючого як складового елементу адміністративного суду та визначення його прав й обов'язків (підрозділи 2.2, 2.3); логіко-семантичний метод - у процесі аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2); метод узагальнення, соціологічний та статистичний методи - під час визначення головних засад щодо відповідальності головуючого в адміністративному судочинстві (підрозділ 2.4).

Емпіричну базу дослідження становлять: а) динаміка надходження справ і матеріалів до місцевих адміністративних судів у першому півріччі 2008-2013 рр.; б) середньомісячні показники надходження та розгляду справ і матеріалів одним суддею окружного адміністративного суду в першому півріччі 2013 р.; в) загальні показники розгляду справ і матеріалів Вищим адміністративним судом України як судом касаційної інстанції в першому півріччі 2013 р.; г) інтерв'ювання суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України (50 осіб) на предмет дослідження ролі головуючого при розгляді справ адміністративної юрисдикції; д) правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у науці адміністративного права комплексним дослідженням недостатньо вивчених проблем, які пов'язані з роллю головуючого при розгляді справ адміністративними судами відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснено аналіз відповідних правових норм, якими регулюється загальний порядок проведення судових засідань, та місця, значення і призначення судді адміністративного суду в ролі головуючого, а також розглянуто обсяг компетенції судді з відповідним статусом поза межами та в перервах проведення судового засідання з розгляду справи адміністративної юрисдикції. Найбільш значущими є такі положення:

вперше:

- запропоновано дефініції «головуючий у публічних правових відносинах», «головуючий у судовому засіданні», «головуючий», «суддя-доповідач», а також сформульовано ознаки цих правових конструкцій;

- виокремлено та розмежовано права й обов'язки головуючого в судовому засіданні та поза судовим засіданням;

- розмежовано завдання головуючого на ті, що виникають: а) поза судовим засіданням; б) під час його проведення; в) у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, у якому він буде мати статус судді-доповідача;

- виокремлено повноваження головуючого як такі, що виникають у судовому засіданні, і такі, що виникають поза судовим засіданням;

- сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

удосконалено:

- поняття адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві та його елементи;

- завдання головуючого під час судового засідання з розгляду адміністративної справи;

- сукупність існуючих прав і обов'язків головуючого в судовому засіданні;

дістали подальшого розвитку:

- пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві з урахуванням досвіду іноземних держав;

- аргументи щодо запровадження юридичної відповідальності головуючого в адміністративному судочинстві.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення та висновки можуть бути використані у:

– законодавчій роботі - запропоновано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя від 20 листопада 2013 р.);

– практичній діяльності - Вищим адміністративним судом України (акт впровадження від 29 жовтня 2013 р.) та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (акт впровадження від 26 листопада 2013 р.);

- навчальному процесі - використано для підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчально-юридичних дисциплін, як «Адміністративний процес», «Адміністративне судочинство» у Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження від 5 лютого 2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено у формі доповідей на семи науково-практичних заходах, зокрема: круглих столах «Державний контроль: нові погляди на його сутність» (Київ, 2011 р.), «Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання» (Київ, 2012 р.); VII науково-практичному семінарі «Актуальні питання адміністративного права і процесу» (Київ, 2013 р.); круглому столі «Проблеми правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері надання адміністративних послуг» (Луцьк, 2013 р.); «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (Львів, 2013 р.), «Актуальні питання взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічного адміністрування у напрямку розвитку правової системи України» (Київ, 2013 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в семи наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, у тому числі одній міжнародній, а також у шести тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають у себе вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (181 найменування на 17 сторінках), семи додатків. Повний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з них загальний обсяг тексту - 189 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; розкрито зміст і стан наукового опрацювання проблеми; охарактеризовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 Теоретичні основи діяльності головуючого у судовому адміністративному процесі складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття «головуючий» у публічних правових відносинах» досліджено історію зародження поняття «головуючий у публічних правових відносинах», яка сягає в далеке минуле, а процес його розвитку триває тисячоліття.

При дослідженні поняття «головуючий» у публічних правових відносинах сьогодення взято до уваги те, що адміністративно-процесуальні відносини мають розгалужену систему, до якої, окрім відносин судочинства, входить діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших уповноважених суб'єктів і відносини, що виникають при цьому та мають важливе значення для реалізації конституційних прав й обов'язків громадян. На основі даних узагальнень запропоновано дефініцію «головуючий у публічних правових відносинах» - це посадова особа колегіального органу, яка наділена владними управлінськими функціями, призначається або обирається на посаду за встановленою процедурою, є самостійним учасником публічно-правових відносин з приводу виконання покладених на нього завдань щодо забезпечення організації колегіального (одноособового) розгляду питань відповідним публічним державним органом. Також виділено основні ознаки цієї правової категорії.

У підрозділі 1.2. «Правові конструкції «головуючий у судовому засіданні», «головуючий», «суддя-доповідач» в адміністративному судочинстві» досліджено та розкрито основні практичні й науково-теоретичні підходи до розуміння правових конструкцій «головуючий у судовому засіданні», «головуючий», «суддя-доповідач» в адміністративному судочинстві, виокремлено їх ознаки та особливості, що дало можливість запропонувати авторські дефініції цих категорій.

Стверджується, що правова конструкція понять «головуючий у судовому засіданні», «головуючий» та «суддя-доповідач» в адміністративному судочинстві включає в себе наявність у судді певних повноважень, які реалізуються за настанням певних обставин відповідно до встановленого порядку адміністративного провадження. З'ясовано, що поняття «головуючий» з'являється фактично ще до початку судового засідання, але воно збігається з поняттям «головуючий у судовому засіданні». Відповідно до зазначеного, запропоновано внести зміни до статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України, яка б передбачала наявність головуючого ще до початку розгляду справи в судовому засіданні, наприклад, при попередньому розгляді справи, який доцільно проводити за його правилами. Крім того, доведено важливість ролі головуючого на цій стадії, зумовленої обізнаністю в деталях справи, що перебуває в його провадженні.

Здійснено розмежування правових конструкцій «головуючий у судовому засіданні», «головуючий», «суддя-доповідач» в адміністративному судочинстві, які використовуються: по-перше, залежно від стадії розгляду справи судом адміністративної юрисдикції; по-друге, від інстанції суду, який здійснює розгляд даної справи.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий статус головуючого у судовому адміністративному процесі» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Умови набуття статусу головуючого в адміністративному судочинстві» визначено, що правовий статус головуючого в адміністративному судочинстві є структурою взаємопов'язаних та взаємозалежних елементів, що становлять його зміст. До цих елементів віднесено: визначені адміністративним законодавством права, обов'язки та відповідальність. Передумовою виникнення в нього цих прав та обов'язків є статус судді взагалі (його правосуб'єктність). Головними умовами набуття адміністративно-процесуального статусу головуючого є визначення судді для розгляду конкретної справи, відкриття провадження у справі та здійснення підготовчого провадження.

З'ясовано, що статус судді як головуючого в судовому засіданні виникає ще до початку його проведення, усі судді адміністративного суду потенційно можуть мати статус головуючого. Із прийняттям справи до провадження суддя може отримати такий статус у майбутньому, однак цей момент залежить від того, чи буде відкрито провадження у справі, чи, можливо, наявні підстави для відмови у відкритті провадження, повернення позовної заяви (скарги) чи залишення її без руху відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України. Саме тому статус судді є підставою для виникнення в останнього статусу головуючого в результаті відкриття ним провадження у справі. Як свідчить аналіз показників роботи адміністративних судів, а саме динаміка надходження справ і матеріалів до місцевих адміністративних судів у першому півріччі 2008-2013 рр., за вказаний період спостерігається значне навантаження на суддів, які, за відсутності підстав для повернення позовної заяви (скарги), відмови у відкритті провадження чи залишення її без розгляду, отримують статус головуючого при розподілі справ. Так, наприклад, найменше справ і матеріалів до окружних адміністративних судів надійшло протягом першого півріччя 2008 р. - 172, 3 тис. проти 178,2 тис. у 2013 р. Однак за вказаний період найбільші показники були у 2011 р. - 2,2 млн.Аналітичний огляд стану здійснення адміністративного судочинства у першому півріччі 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua. Це на 99 % більше від отриманих суддями позовних заяв за весь указаний період.

Відповідно до зазначеного, автором доведено, що після відкриття провадження у справі до винесення ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання цим статусом може володіти суддя, який проводить попереднє судове засідання. І лише з настанням певних умов цим статусом головуючого в судовому засіданні наділяється суддя, який здійснював підготовче провадження у справі.

У підрозділі 2.2. «Завдання головуючого у судовому засіданні та поза судовим засіданням» визначено, що роль головуючого є важливою під час вирішення адміністративної справи судом, оскільки вона обумовлюється його опосередкованим обов'язком щодо забезпечення здійснення такого розгляду з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Під час інтерв'ювання суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України на питання «Чи є досконалим перелік завдань головуючого в судовому засіданні, визначений статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України?» 9,0 % респондентів відповіли «так», 91,0 % - «ні». Більшість опитаних осіб погодилися, що систематизований перелік відповідних дій, які є завданням головуючого, відсутній у Кодексі адміністративного судочинства України. Норми, які регулюють порядок судового розгляду й вирішення справи, і які містять відповідні повноваження та вказівки для головуючого, не систематизовані за суб'єктом їх реалізації, а розташовані відповідно до процесуального порядку розгляду справи. Крім того, деякі із завдань головуючого Кодексом адміністративного судочинства України прямо не визначені взагалі, але на практиці часто мають місце.

Аналіз особливостей практичної діяльності головуючого під час судового засідання з розгляду адміністративної справи дав можливість стверджувати, що головуючий керує перебігом судового розгляду, виконуючи, насамперед, організаційно-процесуальні дії, які спрямовані не тільки на забезпечення умов встановленого законодавством порядку розгляду адміністративної справи в усіх частинах судового засідання, а й на створення необхідних передумов для повного, усебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи і її правильного вирішення, з дотриманням законних прав та інтересів учасників процесу. Вказані передумови є результатом, переважно, діяльності головуючого щодо встановлення законності участі в судовому розгляді всіх суб'єктів процесу на певній стадії, роз'яснення прав, обов'язків і відповідальності особам, які беруть участь у справі, вирішення їх клопотань.

На основі дослідження змісту кожної дії головуючого автором конкретизовано завдання головуючого та запропоновано таку їх класифікацію: а) завдання головуючого, які виникають під час судового засідання; б) завдання головуючого, які виникають поза судовим засіданням; в) завдання головуючого, які виникають у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження. Також розмежовано повноваження головуючого в судовому засіданні і поза судовим засіданням. Запропоновано внести зміни та доповнення до статей 12, 122, 160, 270 Кодексу адміністративного судочинства України щодо зазначеного питання.

У підрозділі 2.3. «Права й обов'язки головуючого у судовому засіданні та поза судовим засіданням» проведено розмежування прав та обов'язків головуючого на ті, що виникають під час судового засідання, і ті, що виникають поза судовим засіданням. Запропоновано віднести до прав головуючого встановлення дати судового засідання. Аргументовано, що компетенцію головуючого, яку становлять відповідні права та обов'язки щодо проведення попереднього засідання, належить зрівнювати з його повноваженнями під час судового засідання щодо розгляду адміністративної справи. Однак обсяг цієї компетенції є ширшим порівняно із суддями, які входять до складу суду при колегіальному розгляді справи, тому потребує посиленої уваги.

Акцентовано увагу на тому, що розгляд зауважень щодо неповноти та неправильності технічного запису чи журналу судового засідання є обов'язком головуючого. Законодавством передбачено здійснення цієї процедури головуючим одноособово. Тобто об'єктивність вирішення таких зауважень залежить безпосередньо від головуючого, який на власний розсуд дає оцінку щодо якості та змісту технічного запису чи журналу судового засідання. Визначено право головуючого винести зауваження особам, присутнім у залі судового засідання, яке йому надано нарівно з іншими суддями при колегіальному розгляді справи.

Запропоновано для пришвидшення розгляду справи надати право головуючому не роз'яснювати процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, у разі, якщо серед таких осіб є професійні юристи (адвокати) і вони заявили таке клопотання або надали на це згоду.

У підрозділі 2.4. «Відповідальність головуючого в адміністративному судочинстві» запропоновано поділити відповідальність судді на підвиди залежно від суб'єктного складу, а саме: на відповідальність судді, головуючого та відповідальність суддів, які обіймають адміністративні посади в судах. Встановлено, що за вчинення порушень норм матеріального чи процесуального права головуючим останній може нести відповідальність виключно як особа зі статусом судді без застосування до нього будь-якої спеціальної відповідальності.

Відповідно до викладеного, запропоновано доповнити Кодекс адміністративного судочинства України нормою, яка б встановлювала право сторін висловлювати заперечення проти дій головуючого в судовому засіданні.

Оскільки головуючий як при одноособовому розгляді справи, так і при колегіальному більше, ніж інші судді, контактує та спілкується з учасниками процесу, що вимагає особливо належної поведінки, та враховуючи повноваження головуючого в судовому засіданні, а також перебування відповідного судді в такому статусі до судового розгляду справи або ж у період між судовим розглядом, є всі підстави для застосування дисциплінарної відповідальності відносно головуючого за порушення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

Зазначені вище обставини дали можливість автору запропонувати дефініцію терміна «юридична відповідальність головуючого» як різновид юридичної відповідальності судді, закріплений у законодавстві, що полягає в застосуванні до головуючого відповідних санкцій за порушення покладених на нього обов'язків, пов'язаних зі здійсненням розгляду й вирішення справи.

На основі дослідження встановлених меж поведінки головуючого відповідно до наданої йому компетенції визначено дисциплінарний проступок головуючого в адміністративному судочинстві як порушення закріпленого в Кодексі адміністративного судочинства України обов'язкового порядку діяльності головуючого при вирішенні й розгляді адміністративної справи.

Розділ 3 «Удосконалення адміністративно-правового статусу головуючого у судовому адміністративному процесі» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Зарубіжний досвід щодо адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві» приділено увагу ролі головуючого в адміністративних судах таких держав, як Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Вірменія та Азербайджанська Республіка.

На основі проведеного аналізу адміністративно-правового регулювання діяльності головуючого у судовому адміністративному процесі зазначених країн сформульовано низку пропозицій щодо запозичення позитивного досвіду та вдосконалення цього статусу в Україні. Зокрема, запропоновано запозичити досвід Французької Республіки в частині запровадження правила щодо участі в судовому засіданні у Вищому адміністративному суді України виключно адвокатів або професійних юристів, які представляють сторін. Це, по-перше, дасть змогу спростити процедуру судового розгляду, важливу роль у якому відіграє головуючий, з огляду на наявність компетентності та професійної обізнаності у вирішенні справи, по-друге, сприятиме економії часу для розгляду справи та ефективності її розгляду.

Доведено необхідність внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язку головуючого бути підготовленим до ведення судового засідання, прийняття рішень з процесуальних питань та рішення по суті спору в конкретній судовій справі, а також до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо володіння суддею Вищого адміністративного суду України особливою фаховою або науковою активністю, перехресним досвідом у численних правових галузях права, особливим умінням вести засідання і допит, підтримувати єдність судової практики та впливати на її чітку послідовну структуру, глибоко вивчати правову проблему й усвідомлювати практичні наслідки правових рішень.

У підрозділі 3.2. «Напрями удосконалення адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві України» визначено, що основними такими напрямами є конкретизація моменту набуття статусу головуючого при розгляді справи адміністративним судом; удосконалення змісту норм, пов'язаних з розглядом справи, залежно від інстанційності, у частині уточнення дефініцій: «головуючий», «головуючий у судовому засіданні» та «суддя-доповідач»; визначення порядку головування при розгляді адміністративних справ у порядку письмового провадження, деталізація процесуальних прав та обов'язків головуючого, урегулювання та диференціація його повноважень під час розгляду справи в судовому засіданні та поза ним.

Запропоновано внесення відповідних змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом законодавчого закріплення обов'язку виготовлення проекту рішення; надання права головуючому регулювати кількість присутніх осіб у залі судового засідання відповідно до наявних місць шляхом видачі розпоряджень; обов'язку головуючого чи судді-доповідача щодо здійснення контролю за складом колегії суддів з метою уникнення повторної участі судді в розгляді адміністративної справи та участі судді в розгляді справи при наявності підстав, передбачених статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України; повноваження головуючого щодо надання дозволу на видачу копії технічного запису судового засідання; конкретизації завдання головуючого поза судовим засіданням та під час перерви в ньому; визначення дисциплінарного проступку головуючого; вимог до суддів вищих спеціалізованих судів України, розгляд справ у яких відбувається колегіально, із запозиченням досвіду іноземних держав; визначення «головуючий» при розгляді справи судами апеляційної та касаційної інстанції в Кодексі адміністративного судочинства України та доповненні розділу «Перегляд судових рішень» статтями, які б чітко визначали, хто є головуючим у судовому засіданні при перегляді судових рішень.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення основ діяльності й запропоновано нове практичне вирішення наукового завдання визначення ролі та призначення головуючого в судовому адміністративному процесі, у результаті чого отримано такі результати.

1. Визначено, що головуючий у публічних правових відносинах - це посадова особа колегіального органу, яка наділена владними управлінськими функціями, призначається або обирається на посаду за встановленою процедурою, є самостійним учасником публічно-правових відносин з приводу виконання покладених на нього завдань щодо забезпечення організації колегіального (одноособового) розгляду питань відповідним публічним державним органом. З'ясовано, що спільною ознакою для головуючого в органах законодавчої, виконавчої та судової влади є повноваження, надані нормативно-правовими актами, щодо головування на засіданнях цих органів.

2. Констатовано, що головуючий у судовому засіданні при розгляді справ адміністративної юрисдикції - це суддя, який є самостійним суб'єктом адміністративно-процесуальних відносин під час здійснення правосуддя, отримує відповідний статус за умов, визначених Кодексом адміністративного судочинства, наділений відповідними правами та несе певне коло обов'язків з метою реалізації покладених на нього завдань.

3. Розмежовано та запропоновано визначення понять «головуючий у судовому засіданні», «головуючий» і «суддя-доповідач» та зазначено такі їх ознаки:

а) головуючий у судовому засіданні - це суддя, який головує в судовому засіданні або під час проведення попереднього судового засідання.

Ознаками цього поняття як правової категорії адміністративного права є такі: суддя адміністративного суду; визначений для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу суду; прийняв адміністративну справу до розгляду; здійснює чи здійснив підготовку справи до судового розгляду; наділений процесуальними правами та обов'язками щодо розгляду та вирішення адміністративної справи в судовому засіданні чи в попередньому судовому засіданні; головує в судовому засіданні або в попередньому судовому засіданні.

б) головуючий - це суддя адміністративного суду, який визначений автоматизованою системою документообігу суду для розгляду конкретної справи і відкрив провадження у цій справі (прийняв цю справу до розгляду).

Ознаки судді, який має статус головуючого, такі: суддя адміністративного суду; визначений для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу суду; відкрив провадження в адміністративній справі (прийняв справу до розгляду); має у провадженні адміністративну справу, що призначена до судового розгляду чи попереднього судового засідання; здійснює чи здійснив підготовку справи до судового розгляду; наділений владними повноваженнями щодо забезпечення організації розгляду справи в суді; головував чи буде головувати в судовому засіданні; наділений процесуальними правами та обов'язками поза судовим засіданням щодо забезпечення організації, розгляду та вирішення адміністративної справи судом.

в) суддя-доповідач - це суддя адміністративного суду, який під час попереднього судового засідання, судового засідання чи розгляду справи в порядку письмового провадження колегіально доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом.

Його ознаки такі: є суддею адміністративного суду; визначений для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу суду; прийняв скаргу чи заяву до розгляду та відкрив відповідне провадження; має у провадженні адміністративну справу, що призначена до судового розгляду чи попереднього розгляду справи; здійснює чи здійснив підготовку справи до судового розгляду; головує, головував чи буде головувати в судовому засіданні, окрім перегляду рішень Верховним Судом України; наділений владними повноваженнями щодо забезпечення організації подальшого розгляду та вирішення справи; наділений процесуальними правами та обов'язками поза судовим засіданням щодо забезпечення організації, розгляду та вирішення адміністративної справи судом; наділений процесуальними правами та обов'язками щодо розгляду та вирішення адміністративної справи в попередньому судовому засіданні, у судовому засіданні та при розгляді справи в порядку письмового провадження.

4. Установлено, що адміністративно-процесуальний статус головуючого в адміністративному судочинстві - це сукупність закріплених у Кодексі адміністративного судочинства України прав, обов'язків судді, що виникають при здійсненні ним судочинства, та встановленої законодавством відповідальності. Елементами адміністративно-процесуального статусу головуючого є визначені адміністративним законодавством права, обов'язки та відповідальність.

5. Проведено розмежування завдань та повноважень головуючого в судовому засіданні та поза судовим засіданням, яке засновано на розгляді адміністративної справи залежно від стадії судового розгляду та обсягу наданої компетенції головуючому на окремих її етапах, а також порядку розгляду справи та встановлено специфіку його прав й обов'язків порівняно з іншими суддями, які входять до складу колегії.

6. Запропоновано дефініцію юридичної відповідальності головуючого як різновид юридичної відповідальності судді, закріплений у законодавстві, що полягає в застосуванні до головуючого відповідних санкцій за порушення покладених на нього обов'язків, пов'язаних зі здійсненням розгляду і вирішення справи.

7. Сформульовано визначення дисциплінарного проступку головуючого в адміністративному судочинстві - порушення закріпленого в Кодексі адміністративного судочинства України обов'язкового порядку діяльності головуючого при вирішенні й розгляді справи.

8. Аргументовано запровадження правила щодо участі в судовому засіданні у Вищому адміністративному суді України виключно адвокатів як представників сторін з метою спрощення процедури судового розгляду з огляду на наявність компетентності та професійної обізнаності у вирішенні справи, економії часу та ефективності розгляду справ.

9. Визначено напрями удосконалення адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві України шляхом конкретизації та доповнення понятійного апарату вітчизняного адміністративного законодавства, удосконалення змісту норм, пов'язаних з розглядом справи залежно від інстанційності, в частині уточнення дефініцій, деталізації процесуальних прав та обов'язків головуючого. Зокрема, запропоновано на науковому та законодавчому рівнях визначити поняття «головуючий», «головуючий у судовому засіданні», «суддя-доповідач»; чітко визначити, хто є головуючим у судовому засіданні при перегляді судових рішень; визначити порядок головування при розгляді адміністративної справи в порядку письмового провадження; закріпити обов'язок головуючого чи судді-доповідача щодо підготовки проектів рішень у справі; покласти на головуючого чи суддю-доповідача обов'язок стосовно здійснення контролю щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи або участі судді в розгляді адміністративної справи за наявності підстав, передбачених статтею 27 цього Кодексу; законодавчо закріпити повноваження головуючого щодо надання дозволу на видачу копії технічного запису судового засідання та право щодо врегулювання кількості осіб, присутніх у залі судового засідання, окрім осіб, які беруть участь у справі, відповідно до наявних місць шляхом видачі розпоряджень; конкретизувати завдання головуючого поза судовим засіданням та під час перерви у ньому; навести визначення дисциплінарного проступку головуючого; запозичити досвід іноземних держав щодо встановлення вимог до головуючого стосовно володіння особливим вміннями вести засідання і допит, усвідомлювати обов'язки і відповідальність, мати рішучість і готовність до прийняття рішень, підтримувати єдність судової практики та впливати на її послідовну структуру, глибоко вивчати правову проблему й усвідомлювати практичні наслідки правових рішень.

10. У результаті проведеного дослідження запропоновано зміни та доповнення до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: внести зміни до ч. 2 ст. 44; ч. 1 ст. 110; ч. 2 ст. 111; ч. 1, ст. 123; ч. 1 ст. 190; ч. 2 ст. 196; ч. 2 ст. 197; ч. 1 ст. 215; ч. 2 ст. 221; ч. 2 ст. 222; ч. 2 ст. 240-1; ч. 1 ст. 270; доповнити ч. 1 ст. 3; ч. 3 ст. 12; ст. 107; ст. 107-1; ч. 4 ст. 123; ч. 9 ст. 160 (проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» розроблено автором); Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: внести зміни до п. 1. ч. 1. ст. 83; доповнити ч. 2 ст. 33 (проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розроблено автором).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Цвіркун Ю. І. Юридична природа та умови набуття статусу головуючого в адміністративному судочинстві / Ю. І. Цвіркун // Вісник Запорізького національного університету. 2013. № 2(1). С. 210-215.

2. Цвіркун Ю. І. Поняття «головуючий» у публічних правовідносинах / Ю. І. Цвіркун // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 2(87). С. 23-30.

3. Цвіркун Ю. І. Реалізація головуючим своїх прав та обов'язків у судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи / Ю. І. Цвіркун // Митна справа. 2013. № 3(87), частина 2. С. 99-104.

4. Цвіркун Ю. І. Межі відповідальності головуючого в адміністративному судочинстві / Ю. І. Цвіркун // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2013. Т. 2, № 21, частина 2. С. 259-262.

5. Цвіркун Ю. І. Проблеми визначення та розмежування правової конструкції понять «головуючий у судовому засіданні», «головуючий» та «суддя-доповідача» в адміністративному судочинстві / Ю. І. Цвіркун // Митна справа. 2013. № 4 (88), частина 2. С. 98-103.

6. Цвиркун Ю. И. Задачи председателя суда в судебном заседании административного процесса / Ю. И. Цвиркун // Закон и жизнь. Кишинев, 2013. № 10/3(262). С. 230-233.

7. Цвіркун Ю. І. Напрямки удосконалення адміністративно-правового статусу головуючого в адміністративному судочинстві України / Ю. І. Цвіркун // Митна справа. 2014. № 1 (91), частина 2. С. 73-79.

8. Цвіркун Ю. І. Роль головуючого у публічно-правових відносинах / Ю. І. Цвіркун // Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення: матеріали круглого столу (м. Київ, 17 трав. 2011 р.). К.: Нац. акад. внутр. справ, 2011. С. 61-63.

9. Цвіркун Ю. І. Ознаки поняття «головуючий при розгляді справ адміністративної юрисдикції / Ю. І. Цвіркун // Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання: матеріали круглого столу (м. Київ, 4 груд. 2012 р.). К.: Нац. акад. внутр. справ, 2012. С. 57-59.

10. Цвіркун Ю. І. Проблеми реалізації прав та виконання обов'язків головуючим у судовому засіданні адміністративного процесу / Ю. І. Цвіркун // Проблеми правового регулювання діяльності ОВС у сфері надання адміністративних послуг: матеріали круглого столу, присвяченого Дню науки (м. Київ, 16 трав. 2013 р.). Луцьк: Вежа-Друк. 2013. С. 32-34.

11. Цвіркун Ю. І. Статус головуючого в адміністративному судочинстві / Ю. І. Цвіркун // Актуальні питання адміністративного права і процесу: матеріали VIII наук.-практ. семінару / ред. колегія: О. В. Кузьменко (голова), І. Д. Пастух, О. К. Волох. К., 2013. С. 206-209.

12. Цвіркун Ю. І. Роль головуючого в судовому засіданні адміністративного процесу / Ю. І. Цвіркун // Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 21-22 черв. 2013 р.) - Львів: Західноукр. організація «Центр правничих ініціатив», 2013. С. 101-103.

13. Цвіркун Ю. І. Розмежування понять «головуючий у судовому засіданні», «головуючий», «суддя-доповідач» в адміністративному судочинстві / Ю. І. Цвіркун // Актуальні питання взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної адміністрування у напрямку розвитку правової системи України: міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 10-11 серп. 2013 р.). К.: Центр правових наукових досліджень, 2013. С. 100-103.

Анотація

Цвіркун Ю.І. Адміністративно-правове регулювання діяльності головуючого у судовому адміністративному процесі України. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2014.

Дисертація присвячена дослідженню адміністративно-правового регулювання діяльності головуючого у судовому адміністративному процесі України. Виокремлено й теоретично обґрунтовано елементи, передумови набуття та сформульовано поняття даної юридичної категорії. Охарактеризовано завдання, права, обов'язки та обсяг відповідальності головуючого. Вивчено та досліджено досвід іноземних держав стосовно особливостей діяльності головуючого та проведено його порівняння. Визначено основні напрями удосконалення статусу головуючого та запропоновано шляхи їх утілення.

Ключові слова: суд, суддя, головуючий, головуючий у судовому засіданні, суддя-доповідач, судове засідання, суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції, Верховний Суд України.

АННОТАЦИЯ

Цвиркун Ю.И. Административно-правовое регулирование деятельности председательствующего в судебном административном процессе Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2014.

Диссертация посвящена исследованию природы административно- процессуального статуса председательствующего в административном судопроизводстве и условий его получения, выделены и теоретически обоснованы элементы такого статуса в административном судопроизводстве, предпосылки приобретения и сформулировано понятие данной юридической категории. Определены роль и место председательствующего в судебном заседании и проведено его сравнение с другими субъектами властных полномочий в публичных правовых отношениях. Особое внимание уделено задаче, компетенции, правам и обязанностям председательствующего как самостоятельного субъекта административно-процессуальных отношений, учитывая стадию судебного разбирательства и принцип инстанционности судов.

Охарактеризован объем ответственности председательствующего в судебном заседании при рассмотрении дела в порядке административного судопроизводства. Изучены и исследованы опыт иностранных государств относительно особенностей деятельности председательствующего и проведено сравнение с порядком, предусмотренным Кодексом административного судопроизводства Украины. Определены основные направления совершенствования статуса председательствующего в административном судопроизводстве и предложены пути их воплощения.

Аргументировано, что правовая конструкция понятий «председательствующий в судебном заседании», «председательствующий» и «судья-докладчик» в административном судопроизводстве включает в себя наличие у судьи определенных полномочий, которые реализуются по наступлению определенных обстоятельств, могут наступить в соответствии с установленным порядком административного производства. Доказано, что понятие «председательствующий» появляется фактически еще до начала судебного заседания, но оно совпадает с понятием «председательствующий в судебном заседании».

Осуществлено разграничение правовых конструкций «председательствующий в судебном заседании», «председатель», «судья-докладчик» в административном судопроизводстве, которые употребляются: во-первых, в зависимости от стадии рассмотрения дела судом административной юрисдикции, во-вторых, от инстанции суда, которым осуществляется рассмотрение данного дела.

Выделены права и обязанности председательствующего, которые возникают в ходе судебного заседания, и те, что имеют место вне его проведения, но связаны с рассмотрением данного административного дела.

...