Адміністративно-правовий статус органів доходів та зборів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Міністерства освіти і науки України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правовий статус органів доходів та зборів

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право.

Аксюков Сергій Миколайович

Запоріжжя - 2014

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і процесу;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Мінка Тетяна Павлівна, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС;

кандидат юридичних наук, доцент Литвин Олексій Валерійович, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри організації оперативно-розшукової діяльності.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

публічне адміністрування правовий

Актуальність теми. Конституція України одним із ключових обов'язків, що покладаються державою на людину, визначає зобов'язання кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Норми Основного Закону також містять безпосередню вказівку на необхідність функціонування уповноважених органів, на які має покладатись публічне адміністрування в зазначеній сфері. Виходячи з низки положень Конституції України необхідно зазначити, що таким органам державою відводиться особлива роль. Адже питанням оподаткування та сплати зборів держава приділяє окрему увагу через неабияку важливість наповнення державного бюджету для подальшого використання фінансових ресурсів у її життєдіяльності.

Забезпечення проведення фінансової та податкової політики покладається на Кабінет Міністрів України, окремі повноваження щодо здійснення публічного адміністрування у сфері державних доходів та зборів покладаються на низку центральних органів виконавчої влади. Провідними в даному випадку виступатимуть органи з доходів та зборів, на які безпосередньо покладається публічне адміністрування податків, митних платежів, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування тощо. Значення покладених на дані органи завдань підкреслюється наявними статистичними даними, які свідчать про те, що поточні податки склали: у 2006 році лише 23 396 млн. грн.; у 2007 - 35 598 млн. грн.; у 2008 - 46 926 млн. грн.; у 2009 - 45 368 млн. грн.; у 2010 - 51 112 млн. грн.; у 2011 - 60 683 млн. грн.; у 2012 - 68 716 млн. грн., а в 2013 - 71 983 млн. грн. Значними також є внески на соціальне страхування, які, наприклад, у 2006 році становили 7 134 млн. грн., а в 2013 році вже сягнули 16 362 млн. грн.

Розвиток правової бази у сфері публічного адміністрування доходів та зборів, а також реформування відповідних державних інституцій позитивно відображається на фінансових показниках держави. Зокрема, якщо розглядати надходження від поточних податків у % до попередніх років, то спостерігається постійне зростання. У 2006 році по відношенню до попереднього року цей показник склав 132,8 %, у 2007 - 145,1 %; у 2008 - 137,8 %; у 2009 - 99,2 %; у 2010 - 107,8 %; у 2011 - 116,2 %; у 2012 - 115,8 %, у 2013 - 108,4 %.

Разом із тим існуюча система публічного адміністрування доходів та зборів, а також діяльність уповноважених органів виконавчої влади в даній сфері потребують подальшого вдосконалення. Аналіз зазначеної сфери свідчить, що таке зростання показників відбувається на тлі низки негативних явищ. Лише борг із невідшкодованого податку на додану вартість у 2013 році складав до 5,5 млрд. грн., а ще по 11 млрд. грн. розглядались спори в судовому порядку. Крім того, суттєвою проблемою для вітчизняного бізнесу є завелика кількість фіскальних перевірок, наприклад, за 2013 рік їх було проведено близько 2 млн. по всій Україні, з них до 40 % - позапланові.

Викладене обумовлює потребу пошуку найбільш ефективних і раціональних форм та методів діяльності органів з доходів та зборів, що дозволить забезпечити належний контроль за повнотою та своєчасністю виконання платниками своїх обов'язків, а також гармонізацію відносин між владою і суб'єктами господарювання.

Окремі питання організації та діяльності органів доходів і зборів України розглядалися в роботах фахівців у галузі фінансового та податкового права, зокрема Л.К. Воронової, О.П. Дзісяка, Т.Є. Кушнарьової, М.П. Кучерявенка, В.І. Полюховича, Л.А. Савченко, Н.П. Фліссак та ін.

Теоретичну основу дослідження складають праці вчених-юристів із теорії права та управління, адміністративного права, зокрема В.Б. Авер'янова, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, О.В. Литвина, В.М. Манохіна, Т.П. Мінки, О.В. Негодченка, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова, Ю.О. Тихомирова та багатьох інших.

Водночас питанням публічного адміністрування у сфері доходів та зборів присвячено недостатньо уваги в монографічних дослідженнях, оскільки в існуючих наукових працях ці питання досліджено без урахування останніх тенденцій щодо реформування зазначеної сфери. У науці адміністративного права комплексний аналіз адміністративно-правового статусу органів з доходів та зборів поки залишається поза увагою. Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблематики, наявність правових прогалин, а також необхідність проведення комплексного правового дослідження зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Концепції розвитку системи управління державними фінансами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2012 року № 633-р; Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу національного та міжнародного законодавства і практики його реалізації визначити сутність, зміст та особливості адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів, а також виробити на цій основі пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення зазначеної сфери регулювання та підвищення ефективності її практичної реалізації.

Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені такі задачі:

- охарактеризувати доходи та збори як об'єкт публічного адміністрування;

- визначити місце органів доходів та зборів у системі публічної адміністрації;

- розглянути поняття та структуру адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів;

- з'ясувати специфіку нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів;

- охарактеризувати права органів доходів та зборів;

- визначити обов'язки органів доходів та зборів;

- розкрити особливості юридичної відповідальності у сфері публічного адміністрування доходів та зборів;

- розглянути зарубіжний досвід щодо регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів;

- виокремити особливості взаємодії органів доходів та зборів з іншими органами публічної адміністрації.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у сфері публічного адміністрування доходів і зборів.

Предмет дослідження - адміністративно-правовий статус органів доходів та зборів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є різні наукові методи, що використовуються одночасно з метою забезпечення достовірності знань, вирішення поставлених цілей та завдань й обґрунтування зроблених висновків та рекомендацій, зокрема: діалектичний - задля дослідження теоретичних і нормативних положень щодо адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів (всі розділи); класифікації та групування - для класифікації прав та обов'язків органів доходів та зборів (підрозділи 2.1, 2.2); історико-правовий - з метою дослідження процесу становлення органів доходів та зборів (підрозділ 1.2); структурно-функціональний - для дослідження особливостей діяльності органів доходів та зборів (підрозділи 2.3, 3.2); порівняльно-правовий - задля дослідження зарубіжного досвіду публічного адміністрування у сфері доходів та зборів (підрозділ 3.1); структурно-логічний - для аналізу адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів (підрозділи 2.1, 2.2); статистичний та документального аналізу - для аналізу та виявлення недоліків адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів (розділи 2, 3); моделювання - задля вироблення пропозицій стосовно вдосконалення національної законодавчої бази пропоную добавити «у досліджуваній (відповідній) сфері» або «із зазначених питань» (розділ 3); соціологічний - при здійсненні анкетування громадян та працівників органів доходів та зборів (підрозділи 2.3, 3.2); статистичний - з метою аналізу та узагальнення емпіричної інформації, яка стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3, 3.2).

Нормативну основу дослідження складає чинне, раніше діюче й перспективне законодавство України з питань регулювання діяльності органів доходів та зборів, а також законодавство зарубіжних країн.

Емпіричну основу дослідження становлять: аналітичні та статистичні дані органів доходів і зборів України; результати анкетування 617 працівників органів доходів і зборів (з Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та м. Києва). Використовувався власний досвід роботи в органах доходів і зборів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів. ЇЇ новизна відображається, зокрема, у наступному:

вперше:

– запропоновано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України, Митного кодексу України та окремих підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, запропоновано систематизувати права та обов'язки органів доходів та зборів, а також визначити загальні засади їх взаємодії з іншими суб'єктами владних повноважень, з подальшим внесенням відповідних змін до нормативно-правових актів, якими зазначені елементи адміністративно-правового статусу визначаються;

– на підставі дослідження положень нормативно-правових актів та наукових джерел визначено поняття та елементи адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів, до останніх віднесено: мету створення та діяльності таких органів, завдання, функції, права, обов'язки, відповідальність, особливості організаційно-структурної будови та взаємовідносини з іншими суб'єктами публічної адміністрації;

– визначено напрями вдосконалення структури досліджуваних органів на підставі вивчення іноземного досвіду (таких країн, як США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Японія), що дало змогу запропонувати створення у складі органів доходів та зборів єдиних центрів з надання послуг у сфері оподаткування та здійснення митної справи, а також створення такого підрозділу, як фінансова поліція, що виконуватиме всі функції протидії економічним правопорушенням, з одночасним позбавленням усіх інших органів виконавчої влади таких функцій;

удосконалено:

– положення податкового та митного законодавства, які визначають такі поняття, як: «податок», «митні платежі», «митні збори», для чого запропоновано проект внесення змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо нормативного визначення вказаних понять;

– правове закріплення загальних засад діяльності органів доходів та зборів, зокрема, запропоновано виключити з меж компетенції даних органів питання, пов'язані з публічним адмініструванням єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування;

– загальні засади взаємодії органів доходів та зборів з іншими органами публічної адміністрації, що здійснюють публічне адміністрування у сферах: нормотворчості, фінансів та фінансового контролю, економічного розвитку, соціального розвитку та соціального захисту, захисту державного кордону, зайнятості населення, протидії злочинності, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров'я населення, охорони культурної спадщини, захисту авторських прав, транспортного сполучення, інформатизації, а також інших сферах, визначених законодавством;

набули подальшого розвитку:

– визначення такої категорії, як митні платежі, під якими запропоновано розуміти митні податки: мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), а також митні збори;

– дослідження місця органів доходів та зборів у системі публічної адміністрації; зокрема, у роботі обґрунтовано доцільність внесення змін до законодавства щодо встановлення положення про те, що дані органи в межах своїх повноважень можуть здійснювати взаємодію із суб'єктами, які здійснюють публічне адміністрування у сферах: нормотворчості, фінансів та фінансового контролю, економічного розвитку, соціального розвитку та соціального захисту, захисту державного кордону, зайнятості населення, протидії злочинності, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров'я населення, охорони культурної спадщини, захисту авторських прав, транспортного сполучення, інформатизації, а також інших сферах, визначених законодавством;

– дослідження змісту юридичної відповідальності органів доходів та зборів, а також їх посадових та службових осіб; зокрема, запропоновано заходи з удосконалення механізму притягнення даних органів до відповідальності в разі заподіяння ними, а також їх посадовими чи службовими особами майнової шкоди. У тому числі, запропоновано таку шкоду відшкодовувати в адміністративно-правовому порядку з бюджету органу, якому надані повноваження, внаслідок реалізації яких шкода і була заподіяна. Крім того, наголошено на необхідності вдосконалення правового регулювання інституту відповідальності тих посадових осіб, які відносяться до політичних діячів, що дозволить визначити межі їхньої відповідальності за: безвідповідальність при формуванні та реалізації державної політики, завдані внаслідок цього збитки державі, прийняття необґрунтованих управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:

– у правозастосовній роботі: запропоновано низку пропозицій стосовно внесення змін і доповнень до чинного законодавства та деяких підзаконних актів щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів (акт впровадження Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 25.10.2013);

– у практичній діяльності - під час проведення конференцій, круглих столів, брифінгів щодо проблемних питань реалізації адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів (акт впровадження Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Міністерства доходів і зборів України від 28.11.2013);

– у навчальному процесі: матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчально-юридичних дисциплін, як «Адміністративне право», «Адміністративна реформа», «Адміністративний процес», «Митне право», «Податкове право» (акт впровадження Інституту політології та права Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова від 23.12.2013).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на 10 всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: «Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення» (м. Київ, 2011 р.), «Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання» (м. Київ, 2012 р.), «Актуальні проблеми адміністративного права і процесу» (м. Київ, 2013 р.), «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Ужгород, 2013 р.), «Теорія і практика сучасної юриспруденції» (м. Херсон, 2013 р.), «Міжнародне, наднаціональне та національне право: проблеми конвергенції» (м. Одеса, 2013 р.), «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Запоріжжя, 2013 р.), «Соціально-економічні аспекти розвитку економіки і управління» (м. Дніпропетровськ, 2014 р.), «Перспективные направления развития современной юридической науки» (м. Сімферополь, 2014 р.), «Актуальні питання модернізації національної економіки України в умовах інтеграції до Європейського економічного простору» (м. Дніпропетровськ, 2014 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення в 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 10 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 229 сторінок. Список використаних джерел налічує 216 найменувань і займає 27 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, розкривається зміст і стан наукового опрацювання проблеми, її значущість, визначаються мета, основні задачі, об'єкт, предмет і методологія дослідження, наукова новизна, практичне і теоретичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів дослідження, структуру й обсяг дисертації.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні засади адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Доходи та збори як об'єкт публічного адміністрування» досліджується поняття та сутність таких об'єктів публічного адміністрування, як доходи та збори. За результатами їх вивчення запропоновано авторське визначення понять «податок» та «митні платежі».

Пропонується визначити у ст. 6 «Поняття податку і збору» Податкового кодексу України податок як встановлений законодавством у твердо фіксованій ставці обов'язковий, індивідуально-безвідплатний, безеквівалентний, нецільовий грошовий платіж, що справляється з організацій і фізичних осіб в односторонньому порядку, у формі забезпеченого державним примусом законного відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління коштів з метою фінансування завдань та функцій держави та органів місцевого самоврядування, який справляється з платників податку відповідно до податкового законодавства.

Відповідно «митні платежі» - це митні податки (мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)) та митні збори. Даною дефініцією запропоновано доповнити ст. 4 «Визначення основних термінів і понять» Митного кодексу України.

У підрозділі 1.2 «Місце органів доходів та зборів у системі публічної адміністрації» розглядаються законодавство та наукові дослідження щодо визначення місця органів доходів та зборів у системі публічної адміністрації, а також засади адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Визначено, що місце органів доходів та зборів у системі публічної адміністрації обумовлює існування деяких проблем, пов'язаних з реалізацією ними повноважень. Зокрема, при наданні органам доходів та зборів статусу міністерства, дані органи отримують можливість впливати на формування державної політики у профільній сфері, що може призвести до невиправданого фіскального тиску з їх боку на окремі галузі підприємництва. З метою усунення зазначеної проблеми запропоновані заходи щодо розмежування компетенції зазначених органів та уповноваженого центрального органу з питань формування фінансової політики.

Обґрунтовано, що передача зазначеним органам повноважень з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ускладнює обчислення страхового стажу та розміру страхової виплати, перешкоджає іншим суб'єктам публічної адміністрації здійснювати нагляд у відповідній сфері, призводить до зменшення надходжень нарахованих страхових коштів та збільшення існуючої звітності для суб'єктів господарювання.

У підрозділі 1.3 «Поняття та структура адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів» обґрунтовано, що під адміністративно-правовим статусом органів доходів та зборів слід розуміти систему закріплених у законодавстві ознак, які визначають їх роль, місце та призначення в системі публічного адміністрування, вказують на їх відмінність від інших державних органів та порядок взаємодії між ними.

Внаслідок дослідження структури адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів пропонується його основними елементами визначити: мету створення та діяльності, завдання, функції, права, обов'язки, відповідальність, особливості організаційно-структурної будови та взаємовідносини з іншими суб'єктами публічної адміністрації.

Адміністративно-правовий статус органів доходів та зборів характеризується системністю, універсальністю та комплексністю. Подальша наукова розробка та вдосконалення правового регулювання статусу зазначених органів сприятиме підвищенню системності та стабільності у сфері публічного адміністрування доходів та зборів, а також гарантуватиме суб'єктам відносин у даній сфері забезпечення прав та запобігатиме зловживанням.

У підрозділі 1.4 «Нормативно-правове регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів» міститься аналіз національного законодавства, що надав можливість стверджувати про необхідність віднесення до нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу зазначених органів впливу з боку держави на суспільні відносини, що пов'язані з: визначенням місця даних органів у системі публічної адміністрації; реалізацією ними прав та обов'язків; визначенням меж їх юрисдикції та компетенції; встановленням правил поведінки службових та посадових осіб даних органів; визначенням порядку взаємодії з іншими суб'єктами владних повноважень, фізичними та юридичними особами; встановленням рівня юридичної відповідальності у сфері публічного адміністрування податків та зборів.

Нормативно-правове регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів забезпечується значною кількістю нормативно-правових актів різної юридичної сили, які переважно містять окремі положення щодо врегулювання адміністративно-правового статусу досліджуваних органів. Зазначене стало підставою для подальшого формулювання в дисертаційному дослідженні пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів, що визначають адміністративно-правовий статус органів доходів та зборів, а саме внесення змін до податкового, митного законодавства та деяких підзаконних нормативно-правових актів.

Розділ 2 «Елементи складу адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Права органів доходів та зборів» з'ясовано, що одним із найсуттєвіших недоліків чинного законодавства є відсутність систематизації при нормативному врегулюванні прав даних органів.

Запропоновано законодавчо систематизувати зазначені права за функціональною ознакою, з подальшим внесенням змін у відповідні нормативно-правові акти, таким чином: права, пов'язані з отриманням, наданням та обробкою інформації (права, що безпосередньо пов'язані з отриманням (одержанням) інформації чи пов'язані з її наданням); права щодо здійснення контролю у сфері доходів і зборів та попередження правопорушень (права щодо здійснення загального контролю у підвідомчій сфері, підготовки та проведення перевірок платників податків, отримання інформації та документів під час зазначених перевірок); права щодо припинення правопорушень у сфері доходів і зборів та притягнення до відповідальності за їх вчинення (права щодо припинення правопорушень у сфері доходів і зборів, притягнення до відповідальності за вказані правопорушення та застосування фінансових (штрафних) санкцій); права, пов'язані з організацією діяльності органів доходів та зборів; права щодо здійснення взаємодії на національному та міжнародному рівнях з іншими суб'єктами з питань компетенції зазначених органів.

У підрозділі 2.2 «Обов'язки органів доходів та зборів» визначено, що нормативно-правове закріплення обов'язків даних органів потребує подальшого вдосконалення.

Обов'язки органів доходів та зборів у законодавстві необхідно систематизувати за функціональною ознакою. Зокрема, слід закріпити положення про те, що дані органи в межах реалізації своїх функцій виконують покладені на них обов'язки щодо: розробки нормативно-правових актів з питань власної компетенції (розробки проектів внутрішньодержавних нормативно-правових актів, відомчої документації та міжнародних договорів); аналізу, звітності та планування діяльності органів доходів та зборів, а також діяльності інших суб'єктів у зазначеній сфері публічного адміністрування; ведення обліків у сфері доходів і зборів (обліки податків, зборів, платників податків, майна, технічних засобів фіксування проведення готівкових розрахунків тощо); здійснення контролю у сфері доходів і зборів (у митній та податковій сферах, у сфері обігу підакцизних товарів); реалізації заходів примусу (протидія адміністративним, кримінальним правопорушенням у сфері доходів і зборів, застосування фінансових санкцій); надання адміністративних послуг (надання ліцензій, дозволів, проведення консультаційної роботи та ін.); реалізації державної інформаційної політики (оприлюднення інформації про діяльність досліджуваних органів, обмін інформацією з іншими суб'єктами та захист інформації згідно із встановленими вимогами); взаємодії з іншими суб'єктами (з компетентними у сфері доходів та зборів органами іноземних держав, вітчизняними органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства). Відповідно до наведеної класифікації запропоновано внести зміни до нормативно-правових актів.

У підрозділі 2.3 «Юридична відповідальність органів доходів та зборів» з'ясовано, що існує потреба подальшої розробки правових засад притягнення до юридичної відповідальності даних органів, а також їх посадових і службових осіб.

Зауважується, що засади притягнення зазначених органів до адміністративної відповідальності не визначаються в законодавстві, що регулює їхню діяльність. Також у нормативно-правових актах не розмежовується відповідальність цих

органів та відповідальність їх посадових чи службових осіб. Зазначене обумовило потребу розглядати юридичну відповідальність органів доходів та зборів через сукупність двох складових: відповідальності даних органів як юридичної особи та відповідальності посадових і службових осіб, що перебувають у трудових відносинах із даними органами.

У результаті цього автором надано пропозицію щодо вдосконалення засад притягнення даних органів до адміністративної відповідальності у разі заподіяння ними, а також їх посадовими чи службовими особами майнової шкоди. Запропоновано таку шкоду відшкодовувати в адміністративно-правовому порядку з бюджету органів, яким надані повноваження, внаслідок реалізації яких шкода і була заподіяна. Також у дисертаційному дослідженні доводиться необхідність удосконалення правового регулювання інституту відповідальності тих посадових осіб, що відносяться до категорії політичних діячів, що дозволить визначити межі їх відповідальності за: безвідповідальність при формуванні та реалізації державної політики, завдані внаслідок цього збитки державі, прийняття необґрунтованих управлінських рішень тощо.

Розділ 3 «Напрямки удосконалення адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів» включає два підрозділи.

У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід щодо регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів» досліджено досвід іноземних держав, завдяки чому встановлено, що у більшості з них ключовим положенням є те, що відповідальним за формування фінансової політики завжди виступає міністерство фінансів (чи аналогічний орган). Органи доходів та зборів в іноземних державах безпосередньо виконують завдання з реалізації державної фінансової політики.

Обґрунтовано доцільність створення у структурі органів доходів та зборів: єдиних центрів з надання послуг у сфері оподаткування та здійснення митної справи; підрозділів фінансової поліції, що виконуватиме функції протидії економічним правопорушенням, з позбавленням інших органів виконавчої влади таких функцій.

Наголошується, що в іноземних державах на органи доходів та зборів не покладається публічне адміністрування соціальної сфери, що додатково свідчить про недоцільність віднесення до компетенції аналогічних органів в Україні питань, пов'язаних із публічним адмініструванням єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

У підрозділі 3.2 «Особливості взаємодії органів доходів та зборів з іншими органами публічної адміністрації» визначається, що взаємодію даних органів можливо визначити як спільну діяльність декількох суб'єктів, що узгоджена за метою, місцем, часом, методами, а також обумовлена наявністю нормативної бази взаємодії та становищем суб'єктів взаємодії в ієрархії системи, для якої є характерним наявність стійких зв'язків, що дозволяють суб'єктам впливати один на іншого, а також наявність самого впливу, за допомогою якого відбувається взаємна зміна взаємодіючих суб'єктів.

Визначено важливість належного врегулювання питань взаємодії органів доходів та зборів з іншими органами публічної адміністрації України, а також іноземних країн. Наприклад, лише під час взаємодії з митними органами зарубіжних країн у 2013 році органами доходів і зборів заведено більше 1 тисячі справ про порушення митних правил на суму понад 500 млн. грн., а з метою перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій та повноти сплати обов'язкових митних платежів до митних адміністрацій зарубіжних країн направлено понад 5 тисяч запитів про надання допомоги.

Автором у роботі обґрунтовано доцільність внесення змін до законодавства щодо встановлення положення про те, що дані органи в межах своїх повноважень можуть здійснювати взаємодію із суб'єктами, які здійснюють публічне адміністрування у сферах: нормотворчості, фінансів та фінансового контролю, економічного розвитку, соціального розвитку та соціального захисту, захисту державного кордону, зайнятості населення, протидії злочинності, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров'я населення, охорони культурної спадщини, захисту авторських прав, транспортного сполучення, інформатизації, а також інших сферах, визначених законодавством.

ВИСНОВКИ

Дисертація виконана на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань. У дослідженні вирішено науково-практичне завдання та наведено обґрунтовані положення щодо визначення адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів. За результатами дослідження сформульовано такі основні висновки:

1. Обґрунтовано, що визначення у чинному законодавстві таких понять, як «податок» та «митні платежі», потребує вдосконалення. Необхідно внести зміни до Податкового кодексу України, в якому податок визначити як встановлений законодавством у твердо фіксованій ставці обов'язковий, індивідуально-безвідплатний, безеквівалентний, нецільовий грошовий платіж, що справляється з організацій і фізичних осіб в односторонньому порядку, у формі забезпеченого державним примусом законного відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління коштів, з метою фінансування завдань та функцій держави та органів місцевого самоврядування, який справляється з платників податку відповідно до податкового законодавства.

Слід внести зміни до Митного кодексу України, а саме, пропонується під митними платежами розуміти: митні податки (мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)) та митні збори.

2. Запропоновано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виключити з переліку об'єктів, публічне адміністрування яких належить до компетенції органів доходів та зборів, шляхом внесення змін у чинне законодавство, оскільки існуюча система адміністрування даного внеску запроваджує соціальний податок замість єдиного соціального внеску.

3. Адміністративно-правовим статусом органів доходів та зборів визначено систему закріплених у законодавстві ознак, які визначають їх роль, місце та призначення в системі публічного адміністрування, вказують на їх відмінність від інших державних органів та порядок взаємодії між ними. До його структури віднесено такі елементи: мету створення та діяльності, завдання, функції, права, обов'язки, відповідальність, особливості організаційно-структурної будови та взаємовідносини з іншими суб'єктами публічної адміністрації.

4. Встановлено, що особливістю нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів є наявність значної кількості нормативно-правових актів, які безпосередньо не спрямовані на врегулювання діяльності даних органів, проте вони містять окремі положення, що впливають на визначення їх адміністративно-правового статусу. З урахуванням зазначеного запропоновано внести зміни до окремих нормативно-правових актів, що спрямовані на вдосконалення правового визначення сфери діяльності даних органів, їхніх прав та обов'язків, а також загальних засад взаємодії з іншими органами публічної адміністрації.

5. Запропоновано систематизувати за функціональною ознакою права органів доходів та зборів, розподіливши їх на: права, пов'язані з отриманням, наданням та обробкою інформації; права щодо здійснення контролю у сфері доходів і зборів та попередження правопорушень; права щодо припинення правопорушень у сфері доходів і зборів та притягнення до відповідальності за їх вчинення; права, пов'язані з організацією діяльності органів доходів та зборів; права щодо здійснення взаємодії на національному та міжнародному рівнях з іншими суб'єктами з питань компетенції зазначених органів.

6. Обов'язки, так само як і права, пропонується систематизувати за функціональною ознакою на обов'язки щодо: розробки нормативно-правових актів з питань власної компетенції; аналізу, звітності та планування діяльності органів доходів та зборів, а також діяльності інших суб'єктів у зазначеній сфері публічного адміністрування; ведення обліків у сфері доходів і зборів; здійснення контролю у сфері доходів і зборів; реалізації заходів примусу; надання адміністративних послуг; реалізації державної інформаційної політики; взаємодії з іншими суб'єктами.

7. Запропоновано заходи з удосконалення механізму притягнення даних органів до відповідальності у разі заподіяння ними, а також їх посадовими чи службовими особами майнової шкоди. Запропоновано таку шкоду відшкодовувати в адміністративно-правовому порядку з бюджету органу, якому надані повноваження, внаслідок реалізації яких шкода і була заподіяна. Крім того, наголошено на необхідності вдосконалення правового регулювання інституту відповідальності тих посадових осіб, які належать до політичних діячів, що дозволить визначити межі їхньої відповідальності за: безвідповідальність при формуванні та реалізації державної політики, завдані внаслідок цього збитки державі, прийняття необґрунтованих управлінських рішень. Так, за даними інтерв'ювання, 75% опитаних погоджується з такою необхідністю.

8. Обґрунтовано потребу створення у структурі органів доходів та зборів та їх територіальних підрозділах: єдиних центрів з надання послуг у сфері оподаткування та здійснення митної справи; підрозділів фінансової поліції, що виконуватимуть усі функції протидії економічним правопорушенням, з одночасним позбавленням усіх інших органів виконавчої влади таких функцій.

9. Наголошено на тому, що взаємодія зазначених органів - це спільна діяльність декількох суб'єктів, що узгоджена за метою, місцем, часом, методами, а також обумовлена наявністю нормативної бази взаємодії та становищем суб'єктів взаємодії в ієрархії системи, для якої є характерним наявність стійких зв'язків, що дозволяють суб'єктам впливати один на одного, а також наявність самого впливу, за допомогою якого відбувається взаємна зміна взаємодіючих суб'єктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аксюков С.М. Класифікація прав уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів / С.М. Аксюков // Митна справа. - 2013. - № 6. - С. 103-108.

2. Аксюков С.М. Структура адміністративно-правового статусу уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів / С.М. Аксюков // Митна справа. - 2013. - № 5. - С. 68-72.

3. Аксюков С.М. Місце уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів у системі публічної адміністрації / С.М. Аксюков // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. - 2013. - № 6-2. - Том 1. - С. 79-82.

4. Аксюков С.М. Доходи та збори як об'єкт публічного адміністрування / С.М. Аксюков // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2013. - № 22. - Ч. ІІ. - С. 148-151.

5. Аксюков С.М. Правове регулювання адміністративно-правового статусу уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів у Податковому кодексі України / С.М. Аксюков // Право і суспільство. - 2013. - № 6. - С. 213-217.

6. Аксюков С. Публичное администрирование доходов и сборов в государствах англосаксонской правовой семьи / С. Аксюков // Закон и жизнь. - 2013. - № 11/2. - С. 10-12.

7. Аксюков С.М. Реформування податкових органів України у зв'язку з євроінтергаційними процесами / С.М. Аксюков // Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення: матеріали круглого столу, (м. Київ, 17 травня 2011 р.). - К: Нац. акад. внутр. справ. - 2011. - С. 166-168.

8. Аксюков С.М. Податки як об'єкт публічного адміністрування, згідно з чинним законодавством України / С.М. Аксюков // Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання: матеріали круглого столу, (м. Київ, 4 грудня 2012 р.). - К: Нац. акад. внутр. справ. - 2012. - С. 84-85.

9. Аксюков С.М. Досвід зарубіжних країн щодо здійснення публічного адміністрування доходів і зборів / С.М. Аксюков // Актуальні питання адміністративного права і процесу: матеріали VIII науково-практичного семінару, (м. Київ, 25 квітня 2013 р.) / ред. колегія: О.В. Кузьменко (голова), І.Д. Пастух, О.К. Волох. - К., 2013. - С. 65-68.

10. Аксюков С.М. Права та обов'язки як системоутворюючі категорії адміністративно-правового статусу уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів / С.М. Аксюков // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Ужгород, 15-16 листопада 2013 р.). - Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2013. - С. 122-123.

11. Аксюков С.М. Юридична відповідальність уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів як елемент його адміністративно-правового статусу/ С.М. Аксюков // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Запоріжжя, 22-23 листопада 2013 р.). - Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2013. - Частина ІІ. - С. 36-38.

12. Аксюков С.М. Досвід Сполучених Штатів Америки щодо визначення адміністративно-правового статусу уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів / С.М. Аксюков // Міжнародне, наднаціональне та національне право: проблеми конвергенції: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Одеса, 13 грудня 2013 р.) / за ред. д.ю.н., проф. Т.С. Ківалової; Міжнародний гуманітарний університет. - Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2013. - С. 11-13.

13. Аксюков С.М. Актуальні проблеми визначення структури адміністративно-правового статусу уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів / С.М. Аксюков // Теорія і практика сучасної юриспруденції: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Херсон, 13-14 грудня 2013 р.). - м. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2013. - С. 146-148.

14. Аксюков С.М. Перспективи реформування уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів у контексті інтеграції України у світовий економічний простір / С.М. Аксюков // Соціально-економічні аспекти розвитку економіки і управління. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, (м. Дніпропетровськ, 16-17 січня 2014 р.). - Дніпропетровськ: «ФОП Дробязко С.І.», 2014. - С. 319-321.

15. Аксюков С.М. Удосконалення механізму взаємодії уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів з іншими державними органами у сфері забезпечення економічної безпеки / С.М. Аксюков // Перспективные направления развития современной юридической науки: материалы международной научно-практической конференции, (г. Симферополь, 24-25 января 2014 г.). - Симферополь: Научное объединение «Юридическая мысль», 2014. - С. 65-67.

16. Аксюков С.М. Особливості взаємодії уповноваженого центрального органу виконавчої влади з доходів та зборів з Кабінетом Міністрів України у сфері публічного адміністрування економіки / С.М. Аксюков // Актуальні питання модернізації національної економіки України в умовах інтеграції до Європейського економічного простору: реформування державного сектору, бізнесу та освіти: зб. наук. праць І Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Дніпропетровськ, 30-31 січня 2014 р.). - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2014. - С. 36-39.

АНОТАЦІЇ

Аксюков С.М. Адміністративно-правовий статус органів доходів та зборів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2014.

У дисертації розглянуто питання вдосконалення адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів. За результатами проведеного дослідження було визначено загальнотеоретичні засади адміністративно-правового статусу даних органів. Надано науково обґрунтовану характеристику елементів складу адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів. Проаналізовано особливості юридичної відповідальності органів доходів та зборів, а також їх посадових осіб.

Досліджена можливість використання іноземного досвіду при подальшому вдосконаленні механізму правового регулювання адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів. Запропоновано в їх структурі створити єдині центри надання адміністративних послуг та підрозділи фінансової поліції.

Розроблено пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу органів доходів та зборів. З'ясовано можливість запозичення зарубіжного досвіду в даній сфері. Розглянуто особливості взаємодії зазначених органів з іншими органами публічної адміністрації.

Ключові слова: дохід, митний платіж, митні органи, податкові органи, податок, правовий статус, публічна адміністрація.

Аксюков С.Н. Административно-правовой статус органов доходов и сборов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2014.

В диссертации рассмотрены вопросы усовершенствования усовершенствованию правового регулирования административно-правового статуса органов доходов и сборов.

Были изучены общетеоретические основы определения административно-правового статуса органов доходов и сборов. Проведено исследование доходов и сборов как объекта публичного администрирования.

Определено, что административно-правовой статус органов доходов и сборов характеризуется системностью, универсальностью и комплексностью. Дальнейшая научная разработка и усовершенствование правового регулирования статуса указанных органов будет содействовать повышению системности и стабильности в сфере публичного администрирования.

Дана комплексная характеристика правовому регулированию места указанных органов в системе публичной администрации. Также исследованы понятие и структура определения административно-правового статуса органов доходов и сборов.

Проведён анализ ряда элементов административно-правового статуса органов доходов и сборов. Акцентировано внимание на таких элементах, как права, обязанности и юридическая ответственность вышеуказанных органов. В ходе исследования автор обосновал необходимость внесения изменений в правовое регулирование прав и обязанностей органов доходов и сборов, а именно их систематизацию на основе функциональных признаков.

В результате исследования сформулировано предложение по усовершенствованию механизма привлечения данных органов к административной ответственности в случае причинения ими, а также их должностными лицами материального вреда. Также в диссертационном исследовании обосновывается необходимость усовершенствования правового регулирования института ответственности тех должностных лиц, которые относятся к категории политических деятелей, что позволит определить меру их ответственности.

Изучена возможность использования зарубежного опыта в дальнейшем усовершенствовании механизма правового регулирования административно-правового статуса органов доходов и сборов. Предложено в структуре данных органов создать единые центры предоставления административных услуг и подразделения финансовой полиции.

Акцентировано внимание на особенностях взаимодействия органов доходов и сборов с другими органами публичной администрации. Отмечена необходимость должного регулирования вопросов взаимодействия данных органов по вопросам администрирования сферы доходов и сборов с иными субъектами публичной администрации Украины, а также иностранных государств. Сформулированы предложения по усовершенствованию механизма такого взаимодействия.

Кроме анализа отечественной и зарубежной нормативных баз, регулирующих вопросы административно-правового статуса уполномоченных центральных органов исполнительной власти по доходам и сборам, в данной работе проанализировано большое количество научных работ, так или иначе связанных с темой исследования. Также в диссертации изучена правоприменительная практика органов доходов и сборов. Проведено анкетирование 617 работников органов доходов и сборов из различных регионов Украины по вопросам темы исследования.

Необходимость исследования проблемы административно-правового статуса органов доходов и сборов была продиктована исключительной важностью усовершенствования законодательства нашей страны в указанной сфере.

Ключевые слова: доход, таможенный сбор, таможенные органы, налоговые органы, налог, правовой статус, публичная администрация.

Aksykov S.M. Administrative-legal status of the organs of executive power of revenue and duties. - Manuscript.

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2014.

A set of questions about legal status of the organs of executive power of revenue and duties is considered in this dissertation. General theoretic principles of administrative-legal status of such organs are researched. Characteristics of elements composition of the organs of executive power of revenue and duties are carried out. Features of it's legal responsibility are analyzed.

Possibility of implementation of foreign experience at the further improvement of mechanism of adjusting of administrative-legal status of the organs of executive power of revenue and duties is studied. It is suggested in the structure of such organs to create centers of administrative services and subdivisions of financial police.

Suggestions in relation to an improvement administrative-legal status of the organs of executive power of revenue and duties are developed. Possibility of borrowing of foreign experience is found out in this sphere. Features of co-operation of the noted organs with other organs of public administration are considered.

Key words: revenue, customs payment, custom authority, rating authority, tax, legal status, public administration.

Размещено на Allbest.ru

...