Правове регулювання процедур виконання податкового обов’язку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУР ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Браславський Руслан Георгiйович

Київ - 2014

Робота виконана на кафедрі фінансового права Національного університету державної податкової служби України, Міністерство доходів і зборів України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Лукашев Олександр Анатолійович, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, професор кафедри фінансового права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник Криницький Ігор Євгенович, Науково-дослідний інститут фінансового права, завідувач науково-дослідної лабораторії № 1;

кандидат юридичних наук, Семчик Ольга Олександрівна, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, старший науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У податковому регулюванні процедури мають вирішальне значення, оскільки завдяки податковим процедурам забезпечується ефективність і «життєздатність» всієї податкової системи. Процедури виконання податкового обов'язку як закріплений порядок поведінки учасників податкових правовідносин є тим інструментом, який забезпечує реалізацію фіскальної функції держави, фактичне надходження коштів від сплати податків і зборів до публічних грошових фондів. Так, навряд чи довелося б говорити про ефективну систему адміністрування податків і зборів, якщо існував би тільки конституційно закріплений податковий обов'язок, без його деталізації у процедурних нормах податкового законодавства.

Останнім часом у процедурному регулюванні виконання податкового обов'язку та всієї системи податкового адміністрування відбуваються докорінні зміни, зумовлені сучасними світовими тенденціями та особливостями розвитку України. Серед стратегічних напрямів оптимізації адміністрування податків, зборів, митних платежів, формування зручної та комфортної для платника системи податкового та митного сервісу державою визначено: (а) розвиток партнерських відносин з громадянами та бізнесом; (б) надання високоякісних послуг громадянам та бізнесу, впровадження нових електронних сервісів. Позначені вихідні положення та скерованість податкової політики на виконання таких завдань, як підвищення культури сплати податків, зборів, митних платежів, приведення податкового та митного законодавства у відповідність до світових стандартів, зменшення адміністративного навантаження на громадян та бізнес, є визначальними при формуванні засад регулювання процедур виконання податкового обов'язку як у цілому, так і окремих його складових.

Розкриття особливостей правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку є безсумнівно актуальним. Незважаючи на те, що дослідженню правової природи податкового обов'язку приділялася значна увага, необхідність науково-теоретичної розробки процедурного регулювання його виконання зумовлена відсутністю вітчизняних спеціальних досліджень у теорії податкового права. Оскільки забезпечення реалізації матеріальної норми, яка закріплює податковий обов'язок, здійснюється виключно за допомогою цілої низки процесуальних податкових правових норм, визначення засад та особливостей правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку має як теоретичне, так і практичне значення.

Теоретичною базою дослідження стали праці представників як національної, так і зарубіжної фінансово-правової доктрини: Ю. В. Боднарука, А. В. Бризгаліна, Д. В. Вінницького, Л. К. Воронової, О. Ю. Грачової, Н. Л. Губерської, Є. С. Дмитренко, О. О. Дмитрик, П. М. Дуравкіна, С. В. Запольського, М. В. Карасьової, О. М. Козиріна, І. Є. Криницького, В. Є. Кузнєченкової, І. І. Кучерова, М. П. Кучерявенка, О. У. Латипової, О. А. Лукашева, В. В. Лук'янова, О. М. Мінаєвої, М. В. Нікітіної, О. А. Ногіної, Н. Ю. Онищук, В. Г. Паркулаба, С. Г. Пепеляєва, Г. В. Петрової, Д. В. Піддубної, Н. Ю. Пришви, І. Л. Самсіна, Н. А. Саттарової, Т. Ю. Сащіхіної, В. О. Соловйова, А. М. Тимченка, Є. А. Усенко, А. О.Храброва, О. І. Худякова, М. М. Чинчина, С. В. Шахова, Д. М. Щокіна та ін. Неможливим було дослідження без звернення до праць фахівців загальної правової теорії: С. С. Алексєєва, М. І. Байтіна, Д. М. Бахраха, В. М. Кудрявцева, В. В. Лазарєва, М. І. Матузова, О. В. Малька, В. М. Протасова, Ю. О. Тихомирова та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національного університету державної податкової служби України відповідно до планів науково-дослідної роботи за темами «Актуальні проблеми теорії і практики фінансового процесуального права» (державний реєстраційний номер № 0105U001247) та «Правове регулювання фінансової відповідальності в Україні» (номер державної реєстрації 0111U0391), а також з урахуванням положень Стратегічного плану розвитку Міністерства доходів і зборів на 2013-2018 роки.

Тема дисертації «Правове регулювання процедур виконання податкового обов'язку» затверджена на засіданні вченої ради Національного університету державної податкової служби України (протокол № 4 від 14 листопада 2011 року) та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Національної академії правових наук України. Має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку, а також формулюванні висновків та розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного податкового законодавства.

Для досягнення зазначеної мети дисертації поставлені такі задачі:

- з'ясувати правову природу податкового обов'язку та співвідношення матеріального і процесуального аспектів у його регулюванні;

- визначити складові податкового обов'язку;

- проаналізувати процедурне забезпечення виконання податкового обов'язку;

- виділити типи податкових процедур при виконанні податкового обов'язку;

- визначити особливості правового регулювання процедур обліку об'єктів оподаткування та платників податків;

- охарактеризувати сплату податку та її процедурне упорядкування;

- дослідити правове регулювання процедур податкової звітності;

- сформулювати висновки щодо недоліків та розробити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації процедур виконання податкового обов'язку.

Предметом дослідження є правове регулювання процедур виконання податкового обов'язку.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання, використання яких дозволило досягти поставленої мети й забезпечити наукову достовірність та чіткість отриманих результатів. Усі методи були застосовані у взаємозв'язку, що в кінцевому підсумку сприяло всебічності, повноті й об'єктивності наукових висновків. Для об'єктивного та всебічного пізнання правової дійсності, визначення суті досліджуваних явищ в єдності їх матеріального змісту та юридичної форми застосовано як основний діалектичний метод. Структурний та функціональний аналізи завдяки врахуванню таких якостей системи, як інтегративність, компонентність, співвідношення цілого і частини, структури і функцій, сприяли поглибленому вивченню правової природи податкового обов'язку та його структури, системи податкових процедур, що регулюють виконання податкового обов'язку тощо (п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3). Дослідження чинного вітчизняного та зарубіжного податкового і фінансового законодавства порівняльно-правовим методом, що дало змогу узагальнити наукові концепції провідних учених щодо теоретичних та практичних проблем процедурного регулювання виконання податкового обов'язку в цілому та окремих його елементів (п п. 1.1, 1.3, 2.2). Історико-правовий метод дозволив розглянути розвиток правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку в динаміці, відстежити логічність та обґрунтованість процесу зміни норм податкового законодавства (п. п. 1.1, 1.2). Спеціально-юридичним методом зроблено змістовний аналіз сучасного стану законодавчих положень, завдяки чому вироблено пропозиції щодо подолання наявних теоретико-правових суперечностей, а також колізій у законодавчих актах (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у вітчизняній науці фінансового права комплексним, узагальненим дослідженням правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку.

У результаті проведеної дослідницької роботи дисертантом сформульовано зазначені нижче основні наукові результати, що мають наукову новизну та практичне значення.

Уперше:

- надано визначення процедур виконання податкового обов'язку як сукупності правил поведінки платника податків, що закріплюють порядок реалізації обов'язків зобов'язаного суб'єкта податкових правовідносин із податкового обліку, сплати податків і зборів та податкової звітності та визначають конкретну послідовність дій за встановленою процесуальною формою;

- проведено розмежування процедур обліку платників податків у контролюючих органах на: а) первинні - пов'язані з набуттям загальної податкової правосуб'єктності, мають загальний характер та стосуються всіх без виключення юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб; б) вторинні - стосуються осіб, які мають загальний статус платника податків та набувають спеціальної податкової правосуб'єктності, що може бути пов'язано з особливими ознаками платника податків, видом здійснюваної діяльності специфічним порядком обліку в розрізі окремого податку або збору;

- виділено процедури обліку податків, зборів, платежів у системі процедур податкового обліку поряд з обліком платників податків і зборів та об'єктів оподаткування, які становлять собою порядок здійснення дій контролюючими органами із обліку сум податків, зборів, платежів, сплачених до відповідних публічних грошових фондів, обліку податкових пільг та сум податкового боргу.

Удосконалено:

– характеристику процедур виконання податкового обов'язку як: а) правомірної поведінки платника податків і зборів в рамках регулятивних податкових процедур; б) сукупності дій платників податків та контролюючих органів на досягнення мети встановлення податків - надходження коштів від сплати податків і зборів до держави та територіальних громад, включаючи застосування заходів забезпечення виконання податкового обов'язку, стягнення податків, притягнення до відповідальності;

– класифікацію процедур виконання обов'язку з податкової звітності шляхом виділення, поряд з процедурами з її складання, подання та зберігання, самостійного різновиду процедур із виправлення помилок у документах податкової звітності;

– визначення розмежування категорій «обов'язок зі сплати податків», «податкове зобов'язання» і «грошове зобов'язання» та їх таке співвідношення: а) обов'язок зі сплати податків є податковим обов'язком у вузькому розумінні; б) термін «податкове зобов'язання» позначає грошове вираження (суму) податкового обов'язку; в) грошове зобов'язання платника податків виникає як наслідок порушення норм податкового законодавства та складається з податкового зобов'язання та/або штрафної (фінансової) санкції.

Набули подальшого розвитку:

– характеристика подвійної правової природи податкового обов'язку, що передбачає матеріальний зміст податкового обов'язку та процедурну регламентацію його виконання;

– аргументація нетотожності категорій «податковий обов'язок», «обов'язок зі сплати податків» і «обов'язки платника податків» та визначення їх співвідношення: 1) обов'язок зі сплати податку є головним конституційним обов'язком платника податків та центральним елементом у структурі податкового обов'язку поряд із обов'язками з податкового обліку та податкової звітності; 2) система обов'язків платників податків включає як обов'язки, що входять до податкового обов'язку, так і обов'язки, пов'язані із здійсненням податкового контролю.

– диференціація процедур податкового обліку на такі, що: а) передують виникненню обов'язку зі сплати податків і зборів та реалізації процедур з його виконання; б) супроводжують реалізацію процедур із сплати податків;

– визначення моменту сплати податків як такого, що з нього платник податків вважатися таким, що виконав свій конституційний обов'язок, учинив усі необхідні дії та не може притягатися до юридичної відповідальності. У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність доповнення ст. 38 Податкового кодексу України пунктом 38.4, визначивши, з якого моменту обов'язок зі сплати податку вважається виконаним.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження має як теоретичний, так і прикладний характер. Одержані висновки та пропозиції можуть бути використані:

- у правотворчій діяльності - при підготовці пропозицій з внесення змін до чинного податкового законодавства України для вдосконалення правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку;

- у науково-дослідній роботі - для подальших розробок та наукових досліджень процедур виконання податкового обов'язку;

- у навчальному процесі - при викладанні у вищих навчальних закладах дисциплін «Фінансове право» і «Податкове право», підготовці навчальних посібників та підручників із зазначених дисциплін;

- у правозастосовній сфері - при проведенні науково-методичних семінарів із працівниками контролюючих органів із проблем застосування податкового законодавства.

Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національного університету державної податкової служби України. Основні наукові положення й висновки дисертаційного дослідження, а також практичні рекомендації щодо вдосконалення системи податкового адміністрування та його правової регламентації викладені дисертантом у доповідях на: всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (м. Донецьк, 24 лютого 2012 р.) та міжнародних науково-практичних конференціях: «Принципы финансового права» (м. Харків, 19-20 квітня 2012 р.); «Актуальні питання публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 3 жовтня 2012 р.); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.); «Удосконалення місцевого самоврядування в аспекті конституційної реформи» (м. Полтава, 27 червня 2013 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображено в 10 публікаціях (4 статтях у наукових фахових виданнях; 1 статті, виданій за кордоном; тезах 5 доповідей на наукових та науково-практичних конференціях).

Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і складається зі вступу, двох розділів, що містять шість підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по дисертації та списку використаних джерел (202 найменування). Загальний обсяг дисертації - 194 сторінки, з яких основного тексту - 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначаються мета і завдання, об'єкт і предмет дослідження, характеризується методологічна та теоретична основа роботи, розкривається практичне значення отриманих результатів, формулюються основні положення, що виносяться на захист і становлять наукову новизну, наводяться відомості про публікацію наукових здобутків.

Розділ перший «Поняття податкового обов'язку та його складові» має три підрозділи і присвячений дослідженню правової природи податкового обов'язку, співвідношення матеріального та процесуального в його регулюванні, визначенню складових податкового обов'язку, аналізу процедурного забезпечення його виконання.

У підрозділі 1.1. «Правова природа податкового обов'язку, співвідношення матеріального та процесуального в його регулюванні» констатовано, що податковий обов'язок, як і будь-який юридичний обов'язок, становить модель (зразок) правомірної поведінки осіб, які зобов'язані сплачувати податки і збори. Встановлення належного порядку виконання платниками податків свого обов'язку зі сплати податків і зборів є головною метою правового регулювання оподаткування. Для досягнення цієї мети слід чітко визначити набір необхідних дій, їх послідовність та порядок здійснення.

Обґрунтовано подвійність природи правового регулювання податкового обов'язку, яке об'єднує матеріальну і процесуальну складові. При характеристиці матеріальної складової зазначено, що податковий обов'язок має публічно-правовий характер і розповсюджується на всіх платників як безумовна вимога держави. Це обумовлено публічно-правовою природою держави. З публічно-правовою властивістю податкового обов'язку пов'язані обов'язковість і примусовість його виконання, а також законодавча форма встановлення податку (елементи, що обов'язково визначаються при встановлені податку, закріплені у п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України).

Процесуальні норми, що встановлюють порядок реалізації податкового обов'язку, деталізують матеріальну податково-правову норму, яка закріплює такий обов'язок. Водночас, забезпечення реалізації матеріальної норми, що визначає податковий обов'язок (як на абстрактному конституційному рівні, так і на рівні деталізованого кодифікованого податкового нормативно-правового акта), здійснюється тільки за допомогою цілої низки процесуальних податкових правових норм, що встановлюють відповідні податкові процедури.

У підрозділі 1.2. «Складові податкового обов'язку» проведено аналіз структури податкового обов'язку, визначено його складові за різними критеріями. Як один із критеріїв використано підхід до розуміння податкового обов'язку у вузькому або широкому значенні. Наголошено, що сплата податку становить реалізацію основного обов'язку платника податків і може бути розглянута як податковий обов'язок у вузькому розумінні. У широкому розумінні податковий обов'язок включає: обов'язок з ведення податкового обліку, обов'язок зі сплати податків і зборів та обов'язок з податкової звітності. Окрему увагу приділено визначенню співвідношення таких категорій, як: «обов'язок зі сплати податку», «податковий обов'язок» та «обов'язок платника податків».

Залежно від типу платежу податкового характеру у структурі податкового обов'язку як родової категорії запропоновано розмежовувати (а) обов'язок зі сплати податків та (б) обов'язок зі сплати зборів. Акцентовано увагу на несистемності та, в деяких випадках, колізійності положень податкового законодавства щодо окреслення системи податкових платежів. Проведено співвідношення податку, збору та мита. Констатовано, що визначення чинним податковим законодавством мита як виду загальнодержавного податку не відповідає особливій правовій природі мита як одного з джерел формування державних доходів. З одного боку, законодавець уникнув колізії норм податкових законів та Основного Закону держави, не запроваджуючи інший вид «обов'язкового платежу»; з другого - не враховано та не відображено відмінність між митом та податком, яка полягає у тому, що податок є безумовним платежем, а мито - умовним.

Залежно від ступеня деталізації податкового обов'язку в його структурі виділено: а) загальний податковий обов'язок; б) податковий обов'язок з конкретного податку і збору. З одного боку, загальний податковий обов'язок є абстрактною узагальнюючою категорією, з другого - його практичне втілення та реалізація відбувається з моменту самого створення юридичної особи або народження фізичної особи, що тягне взяття особи на податковий облік контролюючими органами та набуття нею загальної податкової правосуб'єктності. Володіючи загальною податковою правосуб'єктністю, особа за наявності визначених підстав (реєстрація платником окремого податку, виникнення об'єкта оподаткування та ін.) набуває спеціальної податкової правосуб'єктності щодо окремого податку або збору. При цьому одна особа, фізична або юридична, може мати і, як правило, має одночасно податковий обов'язок щодо декількох податків і зборів. Практичне значення виділення такої структури так само буде позначатися на особливостях процедурного регулювання його виконання.

У підрозділі 1.3. «Процедурне забезпечення виконання податкового обов'язку. Типи податкових процедур» зроблено висновок про те, що з прийняттям Податкового кодексу України процедурне регулювання виконання податкового обов'язку зазнало значних змін. Відбулися позитивні зрушення в систематизації та зведенні основного масиву податково-правових норм у єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті. Як власне прийняття Податкового кодексу України, так і включення до нього окремих положень свідчить про визнання та прагнення до наближення до світових стандартів у сфері оподаткування.

Звернено увагу на те, що покладення державою на фізичних та юридичних осіб податкового обов'язку паралельно потребує забезпечення нею належного рівня податкового адміністрування. З прийняттям Податкового кодексу України, у п. 38.1 ст. 38 останнього, з'явилося визначення «виконання податкового обов'язку» як сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Незважаючи на розбіжності, наявні у змісті статей 36 і 38 Податкового кодексу України (в першому випадку надається широке розуміння податкового обов'язку, а в другому - вузьке, тобто виключно сплата податку), сам факт наявності дефініції «податковий обов'язок» є результатом удосконалення податкового процедурного регулювання. Водночас необхідно узгодити положення статей 36 та 38 Податкового кодексу України.

У визначенні типів процедур, що застосовуються при виконанні податкового обов'язку, враховано загальну класифікацію податкових процедур, згідно з якою вони поділяються на нормотворчі, регулятивні та охоронні, та обґрунтовано, що процедури виконання податкового обов'язку поєднують дві останні. Регулятивні податкові процедури реалізуються у правомірній поведінці суб'єктів податкових правовідносин (виконання податкового обов'язку тощо). На межі регулятивних та охоронних податкових процедур знаходяться процедури із застосування способів забезпечення виконання обов'язку зі сплати податків (застосування податкової застави, накладення адміністративного арешту на майно тощо). До охоронних податкових процедур віднесено процедури з погашення податкового боргу платників податків, процедури притягнення до податкової відповідальності.

Розділ другий «Класифікація процедур виконання податкового обов'язку» складається з трьох підрозділів, присвячених аналізу системи процедур виконання податкового обов'язку, поділу їх сукупності на групи залежно від складових податкового обов'язку: обов'язків з обліку об'єктів оподаткування та платників податків, сплати податків і зборів, податкової звітності.

У підрозділі 2.1. «Правове регулювання процедур обліку об'єктів оподаткування та платників податків» обґрунтовано визначне місце процедур виконання обов'язку з податкового обліку в системі податкових процедур взагалі, та процедур виконання податкового обов'язку зокрема. Це обумовлено низкою факторів: по-перше, саме при реалізації обов'язку з обліку особи як платника податків у контролюючому органі виникає зобов'язаний суб'єкт податкових правовідносин - платник податків; по-друге, реалізація процедур обліку об'єктів оподаткування (їх реєстрація, ведення обліку доходів і витрат тощо) передують виникненню обов'язку зі сплати податку та реалізації відповідних процедур зі сплати податків і зборів (так, процедури податкового обліку супроводжують формування прибутку при оподаткуванні податком на прибуток підприємств, відбувається поступове відображення у даних податкового обліку результатів фактичної господарської діяльності юридичної особи, що впливає на розмір податку, належного до сплати по завершенні відповідного податкового періоду); по-третє, реалізація процедур обліку об'єктів оподаткування є базою для складання документів податкової звітності та реалізації процедур податкового звітування; по-четверте, дані обліку об'єктів оподаткування, відображені у належним чином оформлених документах, є основою для реалізації процедур податкового контролю.

Запропоновано виділяти триланкову структуру податкового обліку: а) облік платників податків; б) облік об'єктів оподаткування; в) облік податків, зборів, платежів. При характеристиці процедур виконання обов'язку з обліку як платника податків у контролюючих органах аргументовано можливість поділу останніх на: а) первинні та б) вторинні. Залежно від виду платника процедури обліку осіб у контролюючих органах диференційовано на загальні та спеціальні, стосовно як фізичних осіб, так і юридичних осіб. Так, процедури податкового обліку фізичних осіб включають: 1) загальний облік фізичних осіб; 2) спеціальний облік фізичних осіб (облік осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті; облік самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців, осіб, що провадять незалежну професійну діяльність). Процедури податкового обліку юридичних осіб поділяються на: 1) загальний облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів; 2) спеціальний облік юридичних осіб (облік великих платників податків; облік неприбуткових підприємств, установ та організацій; облік договорів про спільну діяльність, управляння майном та угод про розподіл продукції). Спеціальним як для фізичних, так і для юридичних осіб буде їх облік у розрізі окремих видів податків і зборів: податку на додану вартість, єдиного податку тощо.

Окрему увагу під час аналізу процедур обліку платників податків приділено пошуку шляхів їх удосконалення й оптимізації. Зокрема, акцентовано увагу на необхідності налагодження системи зворотного інформування платників про вчинені облікові дії контролюючим органом та їх результати, у зв'язку з чим запропоновано відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Проведено поділ процедур виконання обов'язку з обліку об'єктів оподаткування на: а) процедури реєстрації об'єктів оподаткування в контролюючих органах (земельні ділянки, об'єкти житлової нерухомості тощо); б) ведення обліку доходів і витрат платника податків, подальше обчислення податку. Досліджено співвідношення податкового та бухгалтерського обліку.

У підрозділі 2.2. «Сплата податку та її процедурне упорядкування» виділено принципові аспекти процедурного регулювання сплати податків і зборів: 1) сплата податку або збору відповідною особою; 2) сплата податку або збору в установленому розмірі; 3) сплата податку або збору в установлений законодавством строк; 4) сплата податку або збору в установленій формі; 5) спрямованість платежу до відповідного централізованого публічного грошового фонду. Наголошено, що ключовим напрямом реформування податкового законодавства та всієї системи податкового адміністрування взагалі є спрощення процедур виконання податкового обов'язку та забезпечення балансу між публічними та приватними інтересами у сфері оподаткування. Зазначено, що на порушення останнього істотно впливає, зокрема, встановлення обов'язку платника сплачувати податки авансовим платежем. За таких умов на сумлінних платників покладається несправедливе податкове навантаження, внаслідок чого податок на прибуток постійно сплачується «наперед», а не за результатами господарської діяльності. З огляду на це запропоновано скасувати норми Податкового кодексу України, що встановлюють та деталізують обов'язок сплачувати податки авансовим платежем.

Зроблено акцент на необхідності розмежування (а) процедур добровільної сплати податків та (б) процедур примусової сплати податків. У першому випадку поведінка платника податків є правомірною та цілком відповідає приписам податково-правових норм, а кошти від сплати податків і зборів надходять до бюджетів вчасно та в повному обсязі. У разі невиконання платником податків самостійно обов'язку зі сплати у нього виникає податковий борг, а в держави - право на застосування заходів державного примусу (способів забезпечення сплати податку, заходів податкової відповідальності тощо). Такі заходи держава вживає для отримання належних коштів від сплати податків, суми пені та штрафів, тому такі процедури є процедурами примусової сплати податків і зборів.

У підрозділі 2.3. «Правове регулювання процедур податкової звітності» звернено увагу на подвійність правової природи податкової звітності: з одного боку, вона є однією з трьох конструкцій податкового обов'язку (поряд з обліком і сплатою), з другого - податкову звітність логічно розглядати як додатковий елемент правового механізму податку, що вимагає обов'язкового закріплення в податковому законі при введенні конкретного податку або збору. Констатовано, що систему процедур виконання обов'язку з податкової звітності утворюють такі процедурні дії: 1) складання документів податкової звітності; 2) подання даних і документів відповідним органам у визначений строк; 3) внесення змін до (виправлення) даних податкової звітності; 4) збереження документів податкової звітності протягом встановленого строку.

Проаналізовано процес реформування процедур податкової звітності. Зазначено, що серед трьох можливих форм виконання обов'язку з подання податкової звітності (особисто у паперовому вигляді, поштою та в електронній формі) перевага надається електронному звітуванню. За рахунок цього, з одного боку, економиться час та грошові ресурси платників податків, з другого - підвищується ефективність податкового контролю.

При дослідженні строків подання податкової звітності виявлено певні розбіжності в порядку їх обчислення порівняно зі строками сплати податків і зборів (статті 49, 57 Податкового кодексу України). Оскільки Податковий кодекс України містить значну кількість норм, які встановлюють конкретні строки для здійснення дій суб'єктами податкових правовідносин, запропоновано доповнити розділ І «Загальні положення» кодексу окремою статтею, що закріпила б загальні уніфіковані засади визначення та обчислення всіх строків у податково-правовому регулюванні.

Окрему увагу приділено співвідношенню конструкцій «податкова звітність» та «звітність про доходи та майно». Зазначено, що податкова декларація є основним документом, що відображає дані про розраховані платником податків суми податків. Вона подається кожним платником податків по кожному податку, що підлягає сплаті цим платником податків, якщо інше не передбачено податковим законодавством. Визначено, що декларація, яка підлягає заповненню, є комплексним документом, що охоплює та порівнює відомості про доходи, майно, витрати, фінансові зобов'язання як цілісної сукупності. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік є документом (заходом) контролю, однак не належить до документів податкової звітності.

ВИСНОВКИ

правове регулювання податковий обов'язок

У дисертації здійснено комплексне теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку через з'ясування правової природи останнього, співвідношення матеріального і процесуального аспектів у його регулюванні; визначенні структури податкового обов'язку; аналізі процедурного забезпечення виконання податкового обов'язку та виділення типів податкових процедур; розкритті особливостей правового регулювання процедур виконання кожної складової податкового обов'язку, а також розробці пропозицій щодо вдосконалення процедур виконання податкового обов'язку. Пропонуються власні погляди та підходи до найбільш складних теоретичних питань правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків:

1. Правова природа податкового обов'язку має певну подвійність, об'єднуючи матеріальну і процесуальну складові. Податковий обов'язок як конституційний обов'язок кожного своєчасно і в повному обсязі сплачувати законно встановлені податки і збори становить собою вимогу, визначену матеріальною податково-правовою нормою. Процесуальні норми, що встановлюють порядок реалізації податкового обов'язку, деталізують таку матеріальну норму. Забезпечення реалізації останньої (як на абстрактному конституційному рівні, так і на рівні деталізованого кодифікованого податкового нормативно-правового акта) здійснюється тільки за допомогою цілої низки процесуальних податкових правових норм, що встановлюють відповідні податкові процедури.

2. Структурні елементи (складові) податкового обов'язку можна виділяти на підставі різних критеріїв. Залежно від вузького або широкого розуміння податкового обов'язку він відповідно складається з: а) основного конституційного обов'язку зі сплати податків і зборів; б) трьох блоків обов'язків з податкового обліку, сплати податків і зборів та податкової звітності. Залежно від типу платежу податкового характеру у структурі податкового обов'язку як родової категорії можна розмежовувати: а) обов'язок зі сплати податків; б) обов'язок зі сплати зборів. Залежно від ступеня деталізації податкового обов'язку в його структурі можна виділяти: а) загальний податковий обов'язок; б) податковий обов'язок із конкретного податку і збору.

3. Із прийняттям Податкового кодексу України процедурне регулювання виконання податкового обов'язку зазнало значних змін. Відбулися позитивні зрушення у систематизації та зведенні основного масиву податково-правових норм у єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті. Як власне прийняття Податкового кодексу України, так і включення до нього окремих положень свідчить про визнання та прагнення до наближення до європейських та світових стандартів у сфері оподаткування.

4. Виконання - це одна з форм реалізації права поряд із дотриманням, використанням та застосуванням, специфікою якої є зв'язок із: зобов'язуючими нормами, передбаченням активних дії суб'єктів, імперативністю, можливістю застосування санкції за невиконання юридичних приписів. На позначення виконання податкового обов'язку як правомірної поведінки платника податків у світовій практиці використовується термін «tax compliance». Сутність виконання податкового обов'язку полягає в сплаті податку або збору.

5. На підставі загального поділу юридичних процедур на нормотворчі, регулятивні та охоронні обґрунтовано, що процедури виконання податкового обов'язку поєднують дві останні. Регулятивні податкові процедури реалізуються у правомірній поведінці суб'єктів податкових правовідносин (виконання податкового обов'язку тощо). На межі регулятивних та охоронних податкових процедур знаходяться процедури із застосування способів забезпечення виконання обов'язку зі сплати податків (застосування податкової застави, накладення адміністративного арешту на майно тощо). До охоронних податкових процедур можна віднести процедури із погашення податкового боргу платників податків, процедури притягнення до податкової відповідальності.

6. Правове регулювання процедур податкового обліку у систематизованому виді здійснюється Податковим кодексом України, що використовує категорію «податковий облік» як на позначення обліку платників податків контролюючими органами, так і для характеристики процедур обліку об'єктів оподаткування. Проте податковий облік як інститут податкового права охоплює сукупність облікових податкових процедур у цілому та має триланкову структуру, що включає: а) облік платників податків; б) облік об'єктів оподаткування; в) облік податків, зборів, платежів. Таке розмежування податкового обліку на три напрямки є умовним, оскільки всі вони нерозривно взаємопов'язані.

7. Процедури виконання обов'язку з обліку як платника податків у контролюючих органах мають дворівневість. При первинному обліку суб'єкти, які підпадають під такий загальний податковий облік як платники податків, не мають спеціальних ознак, тож процедури супроводжуються присвоєнням відповідного податкового номера платника податків. Процедури вторинного обліку платників податків стосуються осіб, які мають загальний статус платника податків та набувають спеціальної податкової правосуб'єктності, що може бути пов'язано з: а) особливими ознаками платника податків (великі платники податків, неприбуткові організації, фізичні особи підприємці, особи, що провадять незалежну професійну діяльність тощо); б) видом здійснюваної діяльності (облік договорів про спільну діяльність, управляння майном та угод про розподіл продукції); в) специфічним порядком обліку щодо окремого податку або збору (податку на додану вартість, єдиного податку тощо).

8. Ефективність процедурного упорядкування сплати податків і зборів безпосередньо впливає на забезпечення реалізації фіскальної функції держави. В узагальненому вигляді можна виділяти декілька принципових аспектів процедурного регулювання сплати податків і зборів: 1) сплата податку або збору відповідною особою; 2) сплата податку або збору в установленому розмірі; 3) сплата податку або збору в установлений законодавством строк; 4) сплата податку або збору в установленій формі; 5) спрямованість платежу до відповідного централізованого публічного грошового фонду.

9. Правове регулювання податкової звітності сьогодні знаходиться на етапі реформування. Серед трьох можливих форм виконання обов'язку з подання податкової звітності (особисто у паперовому вигляді, поштою та в електронній формі) перевага все стрімкіше надається електронному звітуванню. Поступовий перехід на суцільне електронне звітування платників податків забезпечується тим, що до останніх не застосовуються заходи відповідальності протягом встановленого «пільгового» періоду.

10. Обов'язок подання податкової звітності до контролюючого органу виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, встановлено тільки для великих і середніх підприємств. Для фізичних осіб-підприємців Податковий кодекс України ніяких особливих обмежень і розпоряджень не дає (виняток становить звітність з податку на додану вартість). Фізичні особи-підприємці мають право самостійно вирішувати, у який спосіб подавати податкові декларації, а саме: а) особисто або уповноваженою на це особою (за дорученням); б) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі.

11. Спрямованість державної політики України на досягнення відповідності загальновизнаним світовим стандартам у сфері оподаткування вимагає продовження реформування системи процедур виконання податкового обов'язку. Еволюція системи сплати податків і зборів розвинених зарубіжних країн пов'язана з перенесенням акцентів з жорсткого податкового примусу до самооподаткування, налагодженням партнерських відносин з платниками тощо. Завданням держави на цьому етапі є як створення сприятливих умов для виконання податкового обов'язку платниками, так і вдосконалення способів здійснення владних повноважень при адмініструванні податків, зборів, платежів та реалізації податкового контролю.

12. Реформування системи процедур виконання податкового обов'язку в Україні, що має відображати провідні світові тенденції і стандарти, повинне бути спрямоване на встановлення визначеності, прозорості та простоти як податкового законодавства, так і правозастосування. Питаннями, що потребують належної правової регламентації та значного законодавчого доопрацювання, зокрема, є такі: визначення моменту сплати податків і зборів, тобто часу припинення обов'язку зі сплати податків; удосконалення механізмів реалізації заходів податково-правового примусу (у тому числі систематизація способів забезпечення виконання податкового обов'язку, доопрацювання інституту податкової відповідальності); оптимізація податкового консультування контролюючими органами тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Браславський Р. Г. Про правову природу процедур обліку об'єктів та платників податків / Р. Г. Браславський // Право і суспільство. - 2012. - № 5. - С. 29-35.

2. Браславський Р. Г. Критерії розмежування понять «податкова звітність» та «звітність про доходи та майно» / Р. Г. Браславський // Форум права. - 2012. - № 4. - С. 136-139 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12brgdtm.pdf.

3. Браславський Р. Г. Процедурне регулювання сплати податків і зборів / Р. Г. Браславський // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. - 2013. - № 4. - С. 112-117.

4. Браславський Р. Г. Процедури застосування способів забезпечення сплати податків і зборів / Р. Г. Браславський // Держава та регіони. Серія Право. - Запоріжжя - 2013. - № 4 (42). - С. 53-58.

5. Браславский Р. Г. Соотношение материального и процессуального в правовом регулировании налоговой обязанности / Р. Г. Браславский // Экономика и право Казахстана. - № 21 (453). - 2013. - С. 44-48.

6. Браславський Р. Г. Податковий обов'язок за Податковим кодексом України / Р. Г. Браславський // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (в авт. ред.), Донецьк 24 лют. 2012 р., [матеріали у 2 ч.]. - Донецьк: ЧП «ИД «Кальмиус», 2012. - Ч. ІІ. - С. 81-82.

7. Браславський Р. Г. Виконання податкового обов'язку: законодавчі колізії / Р. Г. Браславський // Принципы финансового права: материалы междунар. науч.-практ. конф., Харьков, 19-20 апр. 2012 г. / редкол.: В.Я. Таций, Ю.П. Битяк, Л.К. Воронова и др. - Харьков: Право, 2012. - С. 34-36.

8. Браславський Р. Г. Особливості правового регулювання процедур обліку платників податків / Р. Г. Браславський // Актуальні питання публічного та приватного права: тези доп. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 3 жовт. 2012 р. / за ред. В. М. Огаренка та ін. - Запоріжжя: КПУ, 2012. - С. 167-169.

9. Браславський Р. Г. Процедури оскарження рішень податкових органів щодо відмови у прийнятті податкових декларацій / Р. Г. Браславський // Правове життя сучасної України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (16-17 трав. 2013 р.) / відп. за вип. В. М. Дрьомін; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». - О.: Фенікс, 2013. - Т. 2. - С. 153-155.

10. Браславський Р. Г. Процедури відображення від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій звітності / Р. Г. Браславський // Удосконалення місцевого самоврядування в аспекті конституційної реформи: зб. наук. ст. та тез доп. за матеріалами міжнар. наук.-практ. Конф., м. Полтава, 27 черв. 2013 р. / редкол. С. Г. Серьогіна, О.П. Бущан, О.Р. Дашковська. - П.: НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2013. - С. 86-88.

АНОТАЦІЯ

Браславський Р. Г. Правове регулювання процедур виконання податкового обов'язку. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. - Київ, 2014.

Дисертацію присвячено дослідженню правового регулювання процедур виконання податкового обов'язку. З'ясовано правову природу податкового обов'язку та його структуру. Визначено подвійність цієї категорії, що полягає у матеріальному змісті такого обов'язку та процедурній регламентації порядку його виконання. Проаналізовано процедурне забезпечення виконання податкового обов'язку, виділено типи податкових процедур при його виконанні. На підставі загального поділу юридичних процедур на нормотворчі, регулятивні та охоронні обґрунтовано, що процедури виконання податкового обов'язку поєднують регулятивні та охоронні.

Визначено особливості правового регулювання процедур обліку об'єктів оподаткування та платників податків. Зроблено висновок, що податковий облік як інститут податкового права охоплює сукупність облікових податкових процедур в цілому, має триланкову структуру та включає: а) облік платників податків; б) облік об'єктів оподаткування; в) облік податків, зборів, платежів. Таке розмежування податкового обліку на три напрямки є умовним, тому що вони нерозривно взаємопов'язані. Охарактеризовано сплату податку та її процедурне упорядкування. Виділено такі визначальні елементи процедурного регулювання сплати податків і зборів: особа, що сплачує, розмір сплачуваного податку; строк сплати; форма сплати; спрямованість платежу. Досліджено правове регулювання процедур податкової звітності. Констатовано, що система процедур виконання обов'язку з податкової звітності складається з процедур складання документів податкової звітності, подання даних і документів відповідним органам, внесення змін до податкової звітності, зберігання документів податкової звітності.

Ключові слова: податкова процедура, податковий обов'язок, виконання, податковий облік, сплата податків і зборів, податкова звітність.

АННОТАЦИЯ

Браславский Р. Г. Правовое регулирование процедур исполнения налоговой обязанности. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Министерство образования и науки Украины. - Киев, 2014.

Диссертация посвящена исследованию правового регулирования процедур исполнения налоговой обязанности. Выяснено правовую природу налоговой обязанности и ее структуру. Определена двойственность налоговой обязанности, которая заключается в ее материальном содержании и процедурной регламентации порядка исполнения. Проанализировано процедурное обеспечение исполнения налоговой обязанности, выделено типы налоговых процедур при исполнении налоговой обязанности. На основании общего разделения юридических процедур на нормотворческие, регулятивные и охранительные обосновано, что процедуры исполнения налоговой обязанности сочетают регулятивные и охранительные.

Определены особенности правового регулирования процедур учета объектов налогообложения и налогоплательщиков. Сделан вывод, что налоговый учет как институт налогового права охватывает совокупность учетных налоговых процедур в целом и имеет трехзвенную структуру, которая включает: а) учет налогоплательщиков; б) учет объектов налогообложения; в) учет налогов, сборов, платежей. Такое разграничение налогового учета на три направления является условным, т.к. они неразрывно взаимосвязаны. Процедуры исполнения обязанности по учету как налогоплательщика в контролирующих органах имеют два уровня. При первичном учете субъекты, которые подпадают под такой общий налоговый учет налогоплательщиков, не имеют специальных признаков и сопровождаются присвоением соответствующего налогового номера налогоплательщика, - это все юридические лица и их обособленные подразделения, а также физические лица. Процедуры вторичного учета налогоплательщиков касаются лиц, имеющих общий статус налогоплательщика, и приобретают специальную налоговою правосубъектность.

Охарактеризована уплата налога и ее процедурное упорядочение. Эффективность процедурного упорядочения уплаты налогов и сборов непосредственно влияет на обеспечение реализации фискальной функции государства. В обобщенном виде можно выделять несколько принципиальных аспектов процедурного регулирования уплаты налогов и сборов: 1) уплата налога или сбора соответствующим лицом; 2) уплата налога или сбора в установленном размере; 3) уплата налога или сбора в установленный законодательством срок; 4) уплата налога или сбора в установленной форме; 5) направленность платежа в соответствующий централизованный публичный денежный фонд.

Исследовано правовое регулирование процедур налоговой отчетности. Констатировано, что система процедур исполнения обязанности по налоговой отчетности состоит из процедур составления документов налоговой отчетности, представления данных и документов соответствующим органам, внесения изменений в налоговую отчетность и хранения документов налоговой отчетности. Обращается внимание на то, что правовое регулирование налоговой отчетности сегодня находится на этапе реформирования. Среди трех возможных форм исполнения обязанности по подаче налоговой отчетности (лично в бумажном виде, по почте и в электронной форме) преимущества все больше предоставляются электронной отчетности. Постепенный переход на всеобщую электронную отчетность налогоплательщиков обеспечивается тем, что к последним не применяются меры ответственности в течение установленного льготного периода.

Направленность государственной политики Украиныв сфере налогообложения на ее приведение в соответствие мировым стандартам требует дальнейшего реформирования системы уплаты налогов и сборов. Эволюция процедур исполнения налоговой обязанности развитых государств связана, в первую очередь, с перенесением акцентов с жесткого налогового принуждения к самообложению налогами, установлением партнерских отношений государства в лице налоговых органов и налогоплательщиков. Одним из ключевых направлений реформирования налогового законодательства и всей системы налогового администрирования является упрощение процедур уплаты налогов и сборов.

Ключевые слова: налоговая процедура, налоговая обязанность, исполнение, налоговый учет, уплата налогов и сборов, налоговая отчетность.

SUMMARY

Braslavsky R.G. Legal Regulation of Tax Compliance Procedures. - Мanuscript.

Dissertation for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law, Information Law. -Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine. - Kyiv, 2014.

The thesis deals with the regulation of tax compliance procedures. The legal nature of the tax obligation and its structure are found out. The duality of tax obligation is defined. The latter contains material content of tax obligation and procedural regulation of tax compliance. Analysis of procedural regulation of tax compliance is provided, selected types of procedures in performing tax obligation are revealed. Based on the general division of the legal procedures for rule-making, regulatory and security, it is proved that tax compliance procedures combine regulatory and security procedures.

The peculiarities of legal regulation of accounting procedures and taxpayers registration are shown. It is concluded that tax recording as an institute of tax law has a three-tier structure, which includes: (a) the tax registration of a taxpayer; (b) accounting of taxation objects; (c) recording of taxes, fees and charges. This internal differentiation of tax recordings on three areas is conditional, because all of them are inextricably linked. Tax payment and its procedural regulation are described. The following points of procedural regulation of payment of taxes and fees are highlighted: a person of payer; amount of tax payable; maturity; form of payment; direction of payment. The legal regulation of tax reporting procedures are analyzed. It is stated that the system of procedures of performance of tax reporting obligation consists of drafting tax reporting, presentation of data and documents to relevant authorities, amending tax reporting, filing tax returns.