Адміністративно-правові засади управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Демократизація відносин у сучасному суспільстві, активізація процесів євроінтеграції, конституційна та адміністративна реформи, удосконалення законодавчих норм з метою посилення захисту прав і свобод громадянин України, сучасні зміни політико-правових і соціально-економічних умов, у яких функціонує правоохоронна система України, - все це є тими факторами, які обумовлюють необхідність максимально чіткого та повного визначення механізмів управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України.

Незважаючи на виключну необхідність для держави виконання тих функцій, які покладені на органи внутрішніх справ України та економічного ефекту від їх діяльності, слід констатувати, що стан їх матеріально-технічного забезпечення не є достатнім для ефективної роботи. Закономірними наслідками цього є такі суспільно-негативні явища як пряма загроза національній безпеці на державному рівні, створення засад для розвитку корупції, ускладнення криміногенної ситуації тощо. Разом з тим недосконалість нормативно-правового забезпечення у сукупності з відсутністю дієвого механізму застосування норм чинного законодавства та неврегульованістю окремих сторін фінансових відносин надає усі підстави для розгляду правових аспектів управління матеріальним забезпеченням ОВС України як особливої проблеми, ефективне та найскоріше розв'язання якої має виключно важливе та актуальне значення як для сучасної вітчизняної юридичної науки, так і для практики застосування її досягнень.

Варто зазначити, що комплексне дослідження адміністративно-правових засад управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ в українській науці не проводилося. Окремі аспекти цього питання вивчали такі науковці як: О.М. Бандурка, С.М. Гусаров, О.П. Гетманець, О.П. Альохін, Г.В. Атаманчук, І. А. Азовкін, О.К. Безсмертний, В.Д. Бакуменко, Л.К. Воронова, В.Л. Грохольський, С.О. Булгаков, Ю.М. Жорнокуй, Л.М. Капаєв, І. Д. Казанчук, В.В. Ковальська, В.К. Колпаков, О.М. Клюєв, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, Ю.Ф. Кравченко, О.М. Музичук, Н.П. Матюхіна, Н.Р. Нижник, А.М. Подоляка, О.Ю. Синявська, А.А. Стародубцев, І. Є. Руколайніна, В.В. Цветков, О.П. Угровецький та ін., що дає підстави зробити висновок про міжгалузевий характер цієї проблематики. Вказані вчені основну увагу приділяли постановці та вирішенню здебільшого окремих питань щодо розробки теоретико-методологічних засад фінансового і матеріально-технічного забезпечення ОВС і підвищення його ефективності. В сучасних умовах діяльності органів внутрішніх справ дослідження питань управління матеріальним забезпеченням набуває особливої актуальності.

Таким чином, необхідність удосконалення управління органами внутрішніх справ України та малодослідженість цієї проблематики обумовлюють актуальність та своєчасність комплексного дослідження адміністративно-правових засад управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до пп. 28, 29, 30 додатку №13 «Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років», затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 р. №347, а також пп. 13.24, 14.18 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 28 грудня 2010 р. (протокол №10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства, практики його реалізації, а також узагальнення наукових праць визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України в сучасних умовах, виробити пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- з'ясувати зміст та сутність матеріального забезпечення органів внутрішніх справ як об'єкту управління;

- визначити поняття та особливості управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ;

- окреслити основні аспекти розвитку нормативно-правового регулювання управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ у сучасних умовах;

- провести класифікацію видів суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України та охарактеризувати основні напрямки їх діяльності;

- встановити мету та систематизувати принципи утворення і діяльності підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України;

- узагальнити завдання та функції підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України;

- з'ясувати сутність, зміст та обсяги повноважень і відповідальності підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України, розробити пропозиції щодо удосконалення їх правового регулювання;

- встановити оптимальні шляхи розвитку системи суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України та їх правового статусу;

- сформулювати пропозиції теоретичного та практичного характеру, спрямовані на удосконалення правових засад використання спонсорської та благодійної допомоги інших суб'єктів господарювання у матеріальному забезпеченні органів внутрішніх справ України;

- охарактеризувати теоретичні та нормативно-правові аспекти використання органами внутрішніх справ України коштів від власної фінансово-господарської діяльності для покращення матеріального забезпечення.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються у процесі управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу аналізу словникових визначень поглиблено розуміння понятійного апарату та виявлено особливості значень термінів «матеріальне забезпечення», «фінансова діяльність», «компетенція», «повноваження», «принципи», «відповідальність» (підрозділи 1.1, 1.2, 2.4). Порівняльно-правовий метод використано для аналізу точок зору вчених щодо основних напрямків, принципів, форм та методів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2). За допомогою логіко-юридичного методу вивчено та проаналізовано систему суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України (підрозділ 2.1). За допомогою системно-структурного методу узагальнено завдання і функції підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ (підрозділ 2.3). У роботі також використано дедуктивний метод, за допомогою якого на основі вивчення окремих праць та юридичних документів, що стосуються механізму управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ, зроблено певні узагальнення (підрозділ 2.2). За допомогою методів аналогії, аналізу, синтезу і групування надано характеристику повноваженням та правовим аспектам відповідальності підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділ 2.4). Формально-логічний метод застосовано для формулювання пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правових засад управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України (розділ 3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності ОВС України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що робота є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень адміністративно-правових засад управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- визначено особливості управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України в сучасних умовах, центральною з яких є те, що воно повинно здійснюватися на підставі попереднього планування шляхом органічного поєднання колегіальності та єдиноначальності в обговоренні та вирішенні службових питань, завдяки чому буде досягатися чітка відповідальність кожного працівника за стан справ на дорученій ділянці роботи та виконання конкретних завдань;

- проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує процес управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України. Встановлено, що її слід поділити на: 1) зовнішню нормативно-правову базу, що створюється поза межами системи ОВС, але регулює матеріальне забезпечення в системі МВС та до створення якої органи внутрішніх справ мають безпосереднє відношення в особі їх працівників, які беруть участь у розробці тих чи інших нормативних документів; 2) внутрішню нормативну базу, яка діє лише в межах системи ОВС;

- запропоновано нові критерії оцінювання результатів роботи регіональних підрозділів матеріального забезпечення, які полягають в розмежуванні напрямків роботи підрозділів матеріального забезпечення та запровадженні індивідуальної шкали оцінювання;

удосконалено:

- поняття матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України, воно визначено як відносини товарно-грошового і господарського плану, які об'єднують у єдиний системний комплекс, з одного боку, безпосередньо органи внутрішніх справ з їх структурними підрозділами, а з іншого - органи влади, установи, підприємства, організації у ході централізованого забезпечення ОВС матеріальними, технічними і військовими ресурсами (речовим майном, паливом, обладнанням, сировиною, матеріалами, зброєю, боєприпасами тощо); укладання договорів купівлі-продажу у галузі оптової торгівлі та їх своєчасне виконання, реалізація фондів роздрібного та комісійного продажу тих чи інших продуктів і засобів виробництва; фінансування їх діяльності та надання матеріально-технічної допомоги;

- характеристику правового статусу суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, встановлено, що кожен з них є водночас суб'єктом адміністративного і фінансового права, що знаходить своє відображення у закріплених за ними компетенції та повноваженнях;

дістали подальшого розвитку:

- розуміння принципів утворення підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України, встановлено, що вони створюються та функціонують у відповідності з фінансовою діяльністю держави та в рамках загального механізму державного управління органами внутрішніх справ України;

- визначення завдань та функцій підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України за рахунок лімітів (фондів), які були виділені безпосередньо Міністерству внутрішніх справ України;

- характеристика повноважень та відповідальності підрозділів матеріального забезпечення, зроблено особливий акцент на тому, що керівники органів внутрішніх справ несуть персональну відповідальність за фінансову і господарську діяльність підпорядкованих органів, вони є розпорядниками бюджетних ресурсів, призначають матеріально-відповідальних посадових осіб, визначають функціональні обов'язки працівників підрозділів матеріального та фінансового забезпечення тощо;

- пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, зокрема пропонується запровадити у сучасну систему підвищення кваліфікації керівного складу органів та підрозділів ОВС програму підготовки з питань управління матеріально-технічним забезпеченням керованих ними структурних одиниць.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - результати дослідження можуть бути основою для подальшого аналізу актуальних проблем управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України;

- у сфері правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, що сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства, що регламентує діяльність підрозділів матеріального забезпечення МВС України (акт впровадження Комітету Верховної ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність впровадження в практичну діяльність правових норм у сфері управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України;

- у навчально-методичній діяльності - під час проведення занять з навчальних дисциплін: «Теорія держави та права», «Адміністративне право» «Адміністративна діяльність ОВС», «Основи управління в ОВС України», «Фінансове право», підготовки курсу лекцій, навчальних програм і планів, підручників, монографій при підготовці відповідних методичних та навчальних посібників, а також підручників для курсантів та студентів юридичних вищих навчальних закладів (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на двох науково-практичних конференціях: «Правове регулювання економічної безпеки України в умовах євроінтеграції» (Харків, 2013), «Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення» (Харків, 2013).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 181 сторінка, з них основного тексту - 160 сторінок, список використаних джерел складається з 205 найменувань і займає 21сторінку.

Основний зміст роботи

матеріальний внутрішній управління

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами‚ мета і задачі‚ об'єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації, публікації та структура дисертації.

Розділ 1 «Загальна характеристика управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України» присвячено встановленню сутності матеріального забезпечення органів внутрішніх справ як об'єкту управління, визначенню поняття та аналізуються особливості управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ, розгляду механізму нормативно - правового регулювання управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ.

У підрозділі 1.1 «Матеріальне забезпечення органів внутрішніх справ України як об'єкт управління» зазначається, що матеріальне забезпечення органів внутрішніх справ України як об'єкт управління полягає в здійсненні комплексу заходів, метою яких є вирішення завдань із забезпечення майном органів і підрозділів внутрішніх справ на місцях (бойовою та іншою технікою, озброєнням, боєприпасами, засобами зв'язку, транспортними, криміналістичними та оперативними засобами, паливно-мастильними матеріалами, запасними частинами, інженерним та хімічним майном, продовольством та майном продовольчої служби, канцтоварами та паперовою продукцією, господарчим, речовим та спортивним майном, казарменим інвентарем, меблями, спецодягом, науковою та навчальною літературою тощо), по забезпеченню надання грошового утримання; пільг та компенсацій. У цю ж сферу входять соціальне страхування, пенсійне, житлове, медичне та санаторно-курортне забезпечення. Розглядається система та структура суб'єктів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України.

Підкреслюється, що в системі МВС України управління матеріальним забезпеченням організовується у відповідності з чинним законодавством України, розпорядженнями та указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами МВС України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Положенням про Департамент матеріального забезпечення Міністерства внутрішніх справ України.

У підрозділі 1.2 «Поняття та особливості управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України» наголошується, що за своїм характером та призначенням матеріальне забезпечення органів внутрішніх справ є сукупністю відносин товарно-грошового і господарського характеру, що об'єднує у єдиний системний комплекс, з одного боку, безпосередньо органи внутрішніх справ та їх структурні підрозділи, а з іншого - органи влади, установи, підприємства, організації у ході централізованого забезпечення органів внутрішніх справ України матеріальними, технічними і військовими ресурсами, укладення договорів купівлі-продажу у галузі оптової торгівлі та їх своєчасне виконання, реалізації фондів роздрібного та комісійного продажу тих чи інших продуктів і засобів виробництва; фінансування їх діяльності та надання матеріально-технічної допомоги.

Зазначено, що органи внутрішніх справ України, маючи статус юридичної особи, самостійно здійснюють організовану діяльність у сфері товарно-грошових відносин щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення, яке відбувається у рамках чинного фінансово-господарського законодавства України.

Серед особливостей управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України виділено те, що цей процес реалізується на підставі попереднього планування шляхом органічного поєднання колегіальності та єдиноначальності в обговоренні та вирішенні службових питань, завдяки досягається чітка відповідальність кожного працівника за стан справ на дорученій ділянці роботи та виконання конкретних завдань.

У підрозділі 1.3 «Нормативно-правове регулювання управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України» аналізується система правових актів, які регламентують процес управління матеріальним забезпеченням в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Серед актуальних проблем у цій сфері виділено наявність невиправдано великої кількості правових актів як законодавчого, так і підзаконного рівнів, індивідуального та нормативного характеру; невиконання норм та вимог деяких нормативних актів, включаючи законодавчі, які розроблені з метою регулювання правовідносин щодо організації матеріального забезпечення органів внутрішніх справ; невиправдано часте внесення до нормативних актів у цій сфері різноманітних малоістотних змін та доповнень, що неймовірно ускладнює їх правозастосовну практику; неузгодження багатьох положень нормативних актів, що розроблялися з метою спрощення процесу регулювання правовідносин у сфері управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України; невірне тлумачення деяких положень цих нормативно-правових актів з боку правозастосовних органів, особливо на місцях, наслідком чого є численні порушення діючого законодавства України.

З метою усунення вищевказаних проблем у механізмі нормативно-правового регулювання управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України пропонується провести систематизацію нормативно-правових документів у даній сфері за відповідними критеріями.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий статус суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України» містить три підрозділи, в яких встановлюються види суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, аналізуються мета і принципи утворення суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, уточнюються їх завдання та функції, а також повноваження та відповідальність.

У підрозділі 2.1 «Види суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України» визначається коло суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, аналізується їх правовий статус. Підкреслюється, що суб'єктами матеріального забезпечення в органах внутрішніх справ України є Міністерство внутрішніх справ, Департамент матеріального забезпечення, Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, Департамент внутрішнього аудиту, Управління ресурсного забезпечення при Департаменті державної служби охорони при МВС України. Крім того, до суб'єктів управління матеріальним забезпеченням відносяться управління матеріального забезпечення Головних управлінь та управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, в областях, місті Севастополі та на транспорті, вищих навчальних закладів системи МВС України.

Зазначається, що головним розпорядником бюджетних коштів, які виділяються державою на матеріальне забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ України з метою їх ефективного функціонування та успішного управління цим процесом, є Міністерство внутрішніх справ України.

Зроблено висновок, що згідно чинного національного законодавства, всі суб'єкти управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України мають статус юридичної особи, а отже є суб'єктами, водночас, як адміністративного, так і фінансового права, що суттєво відображається на колі їх компетенції і повноважень.

У підрозділі 2.2 «Мета та принципи утворення і діяльності підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України» зазначається, що мета утворення та діяльності підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України обумовлюється колом завдань, які ставляться перед ними державою та суспільством, основним з яких є повноцінне і своєчасне матеріально-технічне забезпечення всієї ієрархічної вертикалі органів і підрозділів внутрішніх справ задля ефективної реалізації своїх правоохоронних функцій. Визначено, що підрозділи матеріального забезпечення функціонують у відповідності з нормами фінансової діяльності держави та в рамках загального механізму державного управління органами внутрішніх справ України. Принципи утворення підрозділів матеріального забезпечення ОВС України можна розмежувати на дві групи: 1) загальносистемні принципи діяльності органів внутрішніх справ України (гласність; об'єктивність; законність; розподіл влад; соціальна спрямованість; делегування повноважень; принципи керованості, комплексності, публічності, контрольованості, а також принцип оптимізації управління); 2) спеціалізовані принципи матеріального і фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України (принципи прогнозування; плановості; самостійності, збалансованості, результативності та ефективності, єдиної нормативності; пріоритетності публічних видатків по відношенню до прибутків казни; принцип цільового використання бюджетних коштів.

У підрозділі 2.3 «Завдання та функції підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України» підкреслюється, що на органи внутрішніх справ України покладено великий обсяг завдань і функцій щодо охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, боротьби з правопорушеннями, забезпечення охорони та захисту громадського порядку та громадської безпеки. Запорукою ефективної реалізації цього масиву функцій є належне забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ відповідними матеріально-технічними ресурсами та грамотний їх розподіл. Забезпечення реалізації зазначених процесів покладається на підрозділи матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України.

Підкреслено, що серед основних завдань та функцій підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України в ринкових умовах залишається забезпечення Головних управлінь та управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, Управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, вищих навчальних закладів системи МВС України озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, засобами зв'язку, криміналістичною, оперативною та організаційною технікою, автомототранспортними засобами, автозапчастинами, хімічними, інженерними, паливно-мастильними матеріалами, автотехнічним майном, продовольством, майном продовольчої служби, речовою, господарчою, паперовою продукцією, спортивним майном, спецодягом, паливом, меблями, казарменим інвентарем, військово-навчальними посібниками та іншою продукцією. Наголошується на тому, що всі зазначені ресурси повинні бути придбані за рахунок лімітів (фондів), які були виділені безпосередньо Міністерству внутрішніх справ України та залучених коштів у відповідності з законом.

У підрозділі 2.4 «Повноваження та відповідальність підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України» встановлено, що реалізація повноважень підрозділів матеріального забезпечення здійснюється за такими напрямками: 1) матеріально-технічне та військове забезпечення органів внутрішніх справ; 2) фінансове забезпечення органів внутрішніх справ; 3) управління та організація діяльності органів внутрішніх справ у сфері матеріального забезпечення.

Доведено, що відповідальність за фінансову і господарську діяльність підрозділів матеріального забезпечення несуть персонально їх керівники. Адже вони є розпорядниками бюджетних ресурсів, призначають матеріально-відповідальних посадових осіб, визначають функціональні обов'язки працівників підрозділів матеріального та фінансового забезпечення органів внутрішніх справ України.

Акцентовано увагу на тому, що за порушення законодавства під час реалізації управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України керівники зазначених підрозділів несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, матеріальну та цивільно-правову відповідальність.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України» складається з трьох підрозділів та присвячений аналізу розвитку системи суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України та їх правового статусу, встановленню шляхів удосконалення правових засад використання спонсорської та благодійної допомоги інших суб'єктів господарювання в матеріальному забезпеченні органів внутрішніх справ України та характеристиці теоретичних та нормативно-правових аспектів використання органами внутрішніх справ коштів від власної фінансово-господарської діяльності для покращення матеріального забезпечення.

У підрозділі 3.1 «Розвиток системи суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України та їх правового статусу» підкреслюється, що динамічному розвитку цієї системи сприяє те, що у кожному підрозділі внутрішніх справ організаційно-штатною структурою передбачені управління, служби та сектори матеріального забезпечення, розроблені їх нові функціональні обов'язки, розширені повноваження, покращено фінансування. Крім того, керівник вищевказаної структурно-організаційної одиниці за своїм правовим статусом є помічником начальника підрозділу.

Зазначено, що одним із шляхів розвитку системи суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України може стати запровадження у сучасну систему підвищення кваліфікації керівного складу органів та підрозділів системи МВС України спеціальної програми підготовки з питань управління матеріально-технічним забезпеченням керованих ними структурних одиниць.

Встановлено, що управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України є багатогранним та специфічним процесом. У зв'язку з цим, запропоновано у якості одного з критеріїв оптимізації функціонування системи суб'єктів управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України розробити та прийняти Положення про матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ України, яке вмістило б у себе напрямки діяльності всіх суб'єктів управління матеріальним забезпеченням підрозділів МВС і уточнило б їх правовий статус.

У підрозділі 3.2 «Удосконалення правових засад використання спонсорської та благодійної допомоги інших суб'єктів господарювання в матеріальному забезпеченні органів внутрішніх справ України» визначено, що благодійною допомогою вважається діяльність, яка здійснюється шляхом надання добровільної особистої або майнової допомоги, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням отримувача цієї допомоги.

Враховано, що відповідно до Закону України «Про міліцію», органи внутрішніх справ України для покращення свого матеріального забезпечення можуть отримувати у якості благодійної та спонсорської допомоги від інших суб'єктів господарювання безоплатне надання приміщень, обладнання, меблів, засобів зв'язку, транспорту, іншої техніки підрозділам міліції, які утримуються за рахунок коштів, що надходять на підставі відповідних договорів.

Зроблено висновок, що з метою удосконалення правових засад використання спонсорської та благодійної допомоги інших суб'єктів господарювання в матеріальному забезпеченні органів внутрішніх справ необхідно розробити систему нормативно-правових актів, запровадження якої чітко б визначило механізм отримання благодійної допомоги органами та підрозділами внутрішніх справ України та усунуло б підстави для маскування під виглядом благодійництва корупційної діяльності.

У підрозділі 3.3 «Використання органами внутрішніх справ України коштів від власної фінансово-господарської діяльності для покращення матеріального забезпечення» підкреслюється, що на матеріальне і військове постачання, а також на фінансове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України держава виділяє значні кошти, але їх не вистачає для належного функціонування зазначених органів виконавчої влади.

Визначено, що один з напрямків використання органами внутрішніх справ коштів від власної фінансово-господарської діяльності для покращення матеріального забезпечення є надання платних правових і господарських послуг.

Наголошено на тому, що як напрямок використання органами внутрішніх справ коштів від власної фінансово-господарської діяльності для покращення матеріального забезпечення підрозділам матеріального забезпечення необхідно проаналізувати можливість організувати на власній виробничій базі виробництво тих матеріалів і товарів, які є необхідними для ефективної роботи органів внутрішніх справ України.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності та особливостей адміністративно-правових засад управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, а також виробленні пропозицій та рекомендацій щодо його удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. З'ясовано правовий зміст матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України як об'єкту управління. Наголошено на тому, що матеріальне забезпечення органів внутрішніх справ України включає в себе вирішення завдань по забезпеченню майном (бойовою та іншою технікою, озброєнням, боєприпасами, засобами зв'язку, транспортними, криміналістичними та оперативними засобами, паливно-мастильними матеріалами, запасними частинами, інженерним та хімічним майном, продовольством та майном продовольчої служби, канцтоварами та паперовою продукцією, господарчим, речовим та спортивним майном, казарменим інвентарем, меблями, спецодягом, науковою та навчальною літературою тощо), по забезпеченню надання грошового утримання, пільг та компенсацій. У цю ж сферу входять соціальне страхування, пенсійне, житлове, медичне та санаторно-курортне забезпечення. Встановлено, що основним завданням у ході забезпечення мобільної готовності органів та підрозділів МВС України при виконанні завдань щодо охорони громадського порядку, а також щодо захисту прав та свобод громадян, які гарантує Конституція України, є повноцінне і своєчасне матеріально-технічне ресурсне забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ, у тому числі спеціальними технічними засобами.

2. Визначено поняття та особливості управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України. Зазначається, що за своїм характером та призначенням матеріальне забезпечення в органах внутрішніх справ України є організованою державою та її підпорядкованими органами системою, функціонування якої направлено на реалізацію сукупності відносин товарно-грошового і господарського характеру, що об'єднує у єдиний системний комплекс, з одного боку, безпосередньо органи внутрішніх справ з їх структурними підрозділами, а з іншого - органи влади, установи, підприємства, організації у ході централізованого забезпечення ОВС матеріальними, технічними і військовими ресурсами; укладення договорів купівлі-продажу у галузі оптової торгівлі та їх своєчасне виконання, реалізація фондів роздрібного та комісійного продажу тих чи інших продуктів і засобів виробництва; фінансування їх діяльності та надання матеріально-технічної допомоги. До особливостей управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України віднесено те, що вони самостійно в якості юридичної особи здійснюють у рамках чинного фінансово-господарського законодавства України організовану діяльність у сфері товарно-грошових відносин щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Крім того, зазначено, що управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ повинно здійснюватися на підставі попереднього планування шляхом органічного поєднання колегіальності та єдиноначальності в обговоренні та вирішенні службових питань, завдяки чому буде досягатися чітка відповідальність кожного працівника за стан справ на дорученій ділянці роботи та виконання конкретних завдань.

3. Окреслено основні аспекти нормативно-правового регулювання управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України. Зазначено, що нормативно-правова база, яка регламентує питання матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України характеризується великою різноманітністю, що призводить до того, що окремі нормативно-правові акти регулюють різні за характером правовідносини, внаслідок чого виступають одночасно в якості джерел різних галузей права та породжують протиріччя у правовому регулюванні матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України. Запропоновано систематизувати з метою усунення протиріч чинні нормативні акти.

4. Визначена мета та систематизовано принципи утворення та діяльності підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України. Встановлено, що вони створюються та функціонують у відповідності з фінансовою діяльністю держави та в рамках загального механізму державного управління органами внутрішніх справ України. Підкреслюється, що принципи утворення підрозділів матеріального забезпечення ОВС України можна розмежувати на дві групи: 1) загальносистемні принципи матеріального і фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України (гласність; об'єктивність; законність; розподіл влад; соціальна спрямованість; делегування повноважень; принципи керованості, комплексності, публічності, контрольованості, а також принцип оптимізації управління); 2) спеціалізовані принципи матеріального і фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України (принципи прогнозування; плановості; самостійності, збалансованості, результативності та ефективності, єдиної нормативності; пріоритетності публічних видатків по відношенню до прибутків казни; принцип цільового використання бюджетних коштів).

5. Уточнено завдання та функції підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України. Наголошено на тому, що серед основних завдань підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України в період переходу до ринкових відносин залишається забезпечення матеріальними ресурсами (озброєння, боєприпаси, бойова та інша техніка, засоби зв'язку, криміналістична, оперативна та організаційна техніка, автомототранспортні засоби, автозапчастини, паливно-мастильні матеріали, хімічне, інженерне, автотехнічне майно, продовольство, майно продовольчої служби, паперова продукція, речове, господарче, спортивне майно, спецодяг, паливо, меблі, казармений інвентар, військово-навчальні посібники та інші матеріальні засоби) за рахунок лімітів (фондів), які були виділені безпосередньо Міністерству внутрішніх справ України.

6. Визначено актуальні шляхи розвитку системи суб'єктів управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України, а саме:

- необхідність запровадження у сучасну систему підвищення кваліфікації керівного складу органів та підрозділів ОВС програми підготовки з питань управління матеріально-технічним забезпеченням керованих ними структурних одиниць;

- перегляд та оновлення експлуатаційних норм відомчого автотранспорту, інвентаризація та оновлення речового майна, яке не відповідає сучасним вимогам, що призводить до невідповідності та порушень у звітності;

- запропоновано суб'єктам управління матеріальним забезпеченням в органах внутрішніх справ України проаналізувати можливість організації на власній виробничій базі виготовлення тих матеріалів і товарів, які є необхідними для ефективної роботи органів внутрішніх справ України (наприклад пошив форменого одягу та військової амуніції, виготовлення меблів, вироблення та конструювання службового оснащення, охоронних пристроїв, протиугінних сигналізації та пристроїв, інструмент та знаряддя спеціальної і криміналістичної техніки тощо);

7. Управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України є складним процесом, який має свою специфіку зі своїми особливостями. Негативним чином на цей процес впливає відсутність спеціального комплексного нормативного акта, що регламентував цю діяльність з матеріального забезпечення на законодавчому рівні. У зв'язку з цим, як один з шляхів розвитку управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України запропоновано проект нового Положення про матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ України, яке вмістило б у себе аспекти діяльності всіх суб'єктів управління матеріальним забезпеченням підрозділів МВС і уточнило їх правовий статус.

8. Сформульовано ряд пропозицій теоретичного та практичного характеру, що спрямовані на удосконалення правових засад використання спонсорської та благодійної допомоги інших суб'єктів господарювання в матеріальному забезпеченні органів внутрішніх справ України. Зазначено, що в Україні відсутнє належне правове регулювання механізму отримання благодійної допомоги органами та підрозділами внутрішніх справ України взагалі та підрозділами матеріального забезпечення МВС зокрема, а тому постає проблема розмежування між бажанням інших суб'єктів господарювання робити благодійні внески для розвитку та підвищення ефективності функціонування органів внутрішніх справ та загрози вчинення корупційних діянь з боку останніх. Тому як один з напрямків удосконалення правових засад цього процесу виступає подальша підтримка діяльності благодійних фондів на державному рівні, функціонування яких не заборонено діючим антикорупційним законодавством.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Зінов П.І. Матеріальне забезпечення органів внутрішніх справ України як об'єкт управління / П. І. Зінов // Європейські перспективи. - 2012. - №5. - С. 11-15.

2. Зінов П.І Поняття та особливості управління матеріальним забезпеченням органів внутрішніх справ України / П.І. Зінов // Наше право. - 2013. - №1 ч. 1. - С. 71-76.

3. Зінов П.І. Завдання та функції підрозділів матеріального забезпечення органів внутрішніх справ України / П.І. Зінов // Наше право. - 2013. - №3. - С. 43-46.

4. Зінов П. І. Нормативно - правове регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС: розробка системного підходу / Зінов П.І. // Адміністративне право і процес. - 2013. - 1 (№3). - С. 56-60.

5. Зинов П.И. Актуальные проблемы реформирования управления материально-техническим обеспечением ОВД Украины / Зинов П.И. // Європейські перспективи. - 2013. - №5. - С. 51-54.

6. Зінов П. І. Управління матеріально-технічним забезпеченням ОВС України / П. І. Зінов // Правове регулювання економічної безпеки України в умовах євроінтеграції: збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції 21 лютого 2013 року, м. Харків; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2013. - С. 27-30.

Размещено на Allbest.ru