Інформаційне право України: проблеми становлення та розвитку

4. Поглиблений аналіз чинного інформаційного законодавства, наукових праць, практичної діяльності суб'єктів інформаційного права свідчить про актуальність проблеми встановлення функцій інформаційного права та їх класифікації як основних напрямків упорядкування, охорони й захисту інформаційних відносин.

Функції інформаційного права можна класифікувати за різними критеріями, як-от: (а) за сферою правового впливу ? на регулятивну, ідеологічну, культурно-виховну; (б) за характером впливу ? на статичну, динамічну, установчу, інтегративну, охоронну й запобіжну, (в) за сферою, на яку поширюються функції інформаційного права, ? на галузеву, міжгалузеву, правового інституту, норми права.

5. Систему інформаційного права України складає сукупність інформаційно-правових норм та інститутів, об'єднаних принципами й цілями й розташованих у Інформаційному кодексі України в певній логічній послідовності. Умовно її можна поділити на Загальну й Особливу частини. У Загальній частині інформаційного права наводяться основні поняття, принципи, форми й методи діяльності в інформаційній сфері. Особлива частина складається з окремих інститутів інформаційного права, у яких згруповані близькі за значенням і сутністю інформаційно-правові норми.

При визначенні методів правового регулювання в інформаційному праві авторка виходить із сукупності імперативних і диспозитивних способів впливу на поведінку суб'єктів права, що зумовлені політичними, соціальними, економічними та іншими складниками розвитку інформаційних відносин. Для інформаційного права характерними є 2 види методів ? імперативний і диспозитивний. Імперативний метод правового регулювання інформаційних відносин виражається в увстановленні для суб'єктів правовідносин заборон, він виключає юридичну рівність сторін, автономію волі суб'єктів. Диспозитивний метод правового регулювання інформаційних відносин забезпечує суб'єктам інформаційних правовідносин рівні права щодо реалізації в межах законодавства своїх цілей і завдань.

6. Традиційно виділяють 3 головні критерії класифікації інформаційно-правових відносин. Перший визначає функціональне призначення окремих груп інформаційно-правових відносин (регулятивних та охоронних); другий - відсутність або наявність динамічних властивостей (відносини інформаційно-матеріальні й інформаційно-процесуальні); третій - характер зв'язків між їх сторонами.

Означену традиційну схему пропонується доповнити 4-ма властивостями, а саме: (а) відносини інформаційного права мають власний, характерний тільки для них об'єкт; (б) їм притаманна функціональна двовекторність - регулятивна й охоронна; (в) третя риса стосується високого ступеня інтегрованості відносин інформаційного права з іншими суспільними відносинами; (г) четверта риса розкриває особливості їх змісту (наявність як матеріальних, так і процесуальних правових відносин).

7. Основними елементами інформаційної сфери є: (а) інформація, в тому числі інформаційні ресурси (документи, банки й бази даних, архіви, бібліотеки, музейні фонди тощо) й (б) інформаційна інфраструктура (організаційні структури, що забезпечують збирання, оброблення, зберігання, розповсюдження, пошуки й передачу інформації, а також гарантують інформаційну безпеку; інформаційно-телекомунікаційні структури; інформаційні, комп'ютерні й телекомунікаційні технології; системи засобів масової інформації).

Сукупність відомостей, інформації про що-небудь є інформаційним ресурсом. Інформаційний ресурс створюється людиною; це, як правило, документована інформація, що точніше виражає її функціональне призначення.

8. Інформаційне право ? галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають в інформаційній сфері, а саме: (а) у ході використання інформації (інформаційного ресурсу); (б) при розгляді інформаційних спорів; (в) у процесі формування й використання нових технологій роботи з інформацією, забезпечення інформаційних систем і систем комунікацій в інформаційних мережах; (г) при забезпеченні безпеки у сфері інформації й інформатизації; (д) для забезпечення інформаційної безпеки України та ін.

Інформаційно-правові відносини і становлення українського інформаційного права характеризуються певним наступництвом. Науковим підґрунтям для розроблення теоретичних засад відповідної галузі права, окремих інформаційно-правових інститутів послужили наукові дослідження у сфері правової інформатики, кібернетики, які здійснювалися ще задовго до виникнення інформаційного права в Україні. Отже, інформаційне право України пов'язано з правовою інформатикою, кібернетикою, законодавством у цих царинах діяльності, яке постійно розвивалося й удосконалювалось.

9. Інформаційно-правовий режим - сукупність загальнообов'язкових правил поведінки громадян та юридичних осіб, а також порядок реалізації ними своїх прав і інтересів в інформаційній сфері, забезпечення інформаційної безпеки й порядку спеціально уповноваженими органами та їх посадовими особами.

Інформаційно-правові режими класифікують: (а) за масштабом волі фізичних і юридичних осіб у використанні своїх можливостей для реалізації прав та інтересів в інформаційній сфері, (б) за часом і територією їх дії, (в) за видами інформації, (г) за видами інформаційної діяльності, (д) за іншими критеріями.

10. Стан нормативно-правового регулювання окремих видів інформації свідчить, що в Україні здійснення інформаційної діяльності за сучасних умов потребує вдосконалення. Головною проблемою є те, що правові режими інформації про фізичну особу, бібліотек, архівів, режими з обмеженим доступом, мас-медіа та інші регулюються великою кількістю нормативно-правових актів, які були прийняті в різні періоди становлення й розвитку інформаційного права й нині не відображають усіх положень, на підставі яких мав би здійснюватись їх правовий режим, зокрема таких, як визначення правового режиму певних видів інформації й порядок її використання, власність на інформацію, обмеження у її використанні та ін. Потребою сьогодення є забезпення повного й системного регулювання інформаційних відносин з приводу застосування й охорони всіх видів інформації.

На даний час спостерігається розширення предмета інформаційного права України та його змісту за рахунок формування нових правових інститутів ? інформаційної безпеки, відповідальності за інформаційні правопорушення, правового статусу суб'єктів інформаційного права, власності на інформацію тощо, а також розширення системи інформаційних правовідносин і поява нових суб'єктів досліджуваного права.

11. Залежно від місця й ролі в системі інформаційних відносин суб'єкти інформаційного права поділяються: (а) на органи, що формують політику в інформаційній сфері; (б) на державні органи, на яких покладено безпосередній обов'язок реалізації цієї політики; (в) на інші органи, що здійснюють інформаційну діяльність.

12. Одним з основних шляхів розвитку сучасного інформаційного права України є розроблення напрямків подальшого розвитку законодавства в інформаційній сфері й наукових засад кодифікації останнього. Кодифіковані акти, що стосуються інформаційного законодавства, поряд з міжнародними нормами повинні містити повну, логічно і юридично виважену систему інформаційно-процесуальних норм, які мають забезпечити реалізацію інформаційних норм матеріального права. Саме систему, бо тільки в єдиному вигляді узгоджені між собою інформаційно-процесуальні норми є тим важелем, який надає можливості якісно реалізовувати норми матеріального права. Ось чому авторкою якраз і запропоновано структуру і зміст проекту Інформаційного кодексу України, адже наявні альтернативні проекти не містять системи процесуальних норм.

Що ж до наукових засад інформаційного права України, то існують вагомі аргументи на користь положення про те, що сучасна наука останнього є достатньо сформованою, цілісною й водночас динамічною галуззю юридичних знань, значною складовою частиною юридичної доктрини. Наука інформаційного права України в сучасний період покликана також програмувати правильний і послідовний розвиток інформаційного законодавства України, що є правовим підгрунттям для розвитку інформаційного суспільства.

Систематизація відносин інформаційного права відіграє важливу роль у вирішенні проблеми структуризації його і як науки - галузі правознавства, і як вагомого заходу впорядкування інформаційного законодавства в державі.

Систематизацію інформаційного законодавства необхідно провадити в 3 етапи: (а) інкорпорація законодавства - визначення ієрархічної системи і структури інформаційного законодавства на рівні правової доктрини; (б) виділення в системі законодавства галузі й закріплення її офіційно як «Інформаційне законодавство»; (в) кодифікація - розроблення і прийняття Інформаційного кодексу України.

13. Існує необхідність опрацювання та офіційного схвалення Конценпції розвитку інформаційного права й інформаційного законодавства України. Запропоновано проект і структуру зазначеної Конценпції. Відповідно до мети й завдань вона складається зі вступу і 2-х розділів, що містять 12 підрозділів.

14. Сучасному інформаційному законодавству України притаманні основні риси, як-то: (а) значний масив нормативно-правових актів, які спрямовані на врегулювання інформаційних відносин і які фактично втратили силу. Формально вони не скасовані, але їх норми тією чи іншою мірою суперечать Конституції й законам України й не відповідають вимогам часу; (б) наявність чинної нормативної бази, що складається з великої кількості підзаконних актів, відомчих наказів та інструкцій і характеризується тим, що абсолютно бракує ієрархії нормативних актів, механізмів їх взаємодії, а тому важливі питання вирішуються на рівні часто неузгодженних між собою відомчих інструкцій; (в) співвідношення актів, що видавалися пізніше, з раніше прийнятими, у якому аж ніяк не спостерігається бажаної наступності. При цьому іде процес утворення багаторівневого зі значними нашаруваннями масиву актів інформаційного законодавства, часто неузгоджених і таких, що суперечать один одному.

15. Визначальним для вдосконалення правового регулювання інформаційних відносин є розвиток інформаційного законодавства і прийняття на його основі Інформаційного кодексу України, якому належить стати комплексним кодифікованим законодавчим актом і замінити численні нормативно-правові акти, які регламентують інформаційні відносини. У цьому Кодексі мають бути об'єднанні як чинні закони, так і створені або вдосконалені ті правові норми, що стосуються інформаційної сфери.

Іншим варіантом може бути внутрішньогалузеве кодифікування інформаційного законодавства, тобто кодифікація останнього за його інститутами. За браком загальногалузевого кодифікованого акта можливим і доцільним якраз і є підготовка і прийняття так званого пакету законів ? окремих нормативних актів за його інститутами. При цьому однією з умов кодифікування інформаційного законодавства є наявність системного підходу до його формування, тобто створення узгодженої системи нормативних актів, що кореспондують один одному; й установлення пріоритетності відповідного нормативного акта при його застосуванні. Для здійснення кодифікації інформаційного законодавства в державі мають бути створені певні умови, як-от: (а) стабільність інформаційного законодавства, в першу чергу законів; (б) внутрішня його єдність; (в) відповідність у цілому системі інформаційного права системі інформаційного законодавства; (г) наявність системного підходу до формування останнього та ін.

16. Проблемними залишаються питання становления й розвитку нового виду юридичної відповідальності ? інформаційної. У чинному законодавстві немає тлумачення категорії «інформаційна відповідальність» та й поняття «інформаційне правопорушення» (як підстава настання останньої) нормативно-правові акти не містять. Одночасно констатується, що вид відповідальності інформаційної сформувався об'єктивно, а тому існує необхідність наведення переліку складів інформаційних правопорушень на законодавчому рівні. Цьому виду відповідальності властиві відповідні риси, а саме: (а) підставою для неї є вчинення інформаційного правопорушення (проступку), а відповідальність за інформаційне правопорушення настає, якщо відповідно до закону воно за своїм характером не тягне за собою кримінальної чи іншої юридичної відповідальності; (б) інформаційні правопорушення повинні розглядатися в позасудовому порядку; (в) інформаційній відповідальності підлягають як фізичні, так і юридичні особи. Це твердження грунтується на підставі наявності в чинному інформаційному законодавстві положень, які свідчать про можливість притягнення до такої відповідальності вказаних осіб. Ідеться про Закони України «Про доступ до публічної інформації», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу» та інші, де містяться норми, що вказують на суб'єктів правопорушень ? фізичних і юридичних осіб.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія:

1. Коваленко Л. П. Теоретичні проблеми розвитку інформаційного права України: моногр. / Л. П. Коваленко. - Х.: Право, 2012. - 246 с.

Наукові статті у фахових виданнях:

1. Коваленко Л. П. Джерела інформаційного права / Л. П. Коваленко // Пробл. законності. ? 2011. ? Вип. 117. ? С. 90-97.

2. Коваленко Л. П. Система інформаційного права / Л. П. Коваленко // Теорія і практика правознавства : електрон. наук. фахове вид. Нац. ун-ту "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого". - 2011. ? № 1. - С. 126-135 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // nauka.nulau.org.ua /download /el_zbirnik/1/Kovalenko.pdf

3. Коваленко Л. П. Сутність інформаційно-правових норм / Л. П. Коваленко // Вісн. Акад. прав. наук України. ? 2011. ? №3(66). ? С. 163-171.

4. Коваленко Л. П. Інформаційні відносини / Л. П. Коваленко // Теорія і практика правознавства : електрон. наук. фахове вид. Нац. ун-ту "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого" ". - 2011. ? № 2. - С. 148-155 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // nauka.nulau.org.ua /download /el_zbirnik/2/Kovalenko.pdf

5. Коваленко Л. П. Функції інформаційного права / Л. П. Коваленко // Держ. буд-во та місц. самоврядування. ? 2011. ? Вип. 22. ? С. 247-254.

6. Коваленко Л. П. Деякі питання щодо визначення предмета інформаційного права / Л. П. Коваленко // Пробл. законності. ? 2012. ? Вип. 118. ? С. 109-115.

7. Коваленко Л. П. Етапи становлення інформаційного права в Україні / Л. П. Коваленко // Вісн. Акад. прав. наук України. ? 2012. ? №2(69). ? С. 175-182.

8. Коваленко Л. П. Інформаційне право в Україні / Л. П. Коваленко // Пробл. законності. ? 2012. - Вип. 119. - С. 148-156.

9. Коваленко Л. П. Принципи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Держ. буд-во та місц. самоврядування. ? 2012. - Вип. 23. - С. 185-195.

10. Коваленко Л. П. Деякі питання розмежування визначень галузі інформаційного права та галузі інформаційного законодавства. / Л. П. Коваленко // Юрист України : наук.-практ. журн. - Х.: Право, 2012. ? № 4 (21). - С. 31-35.

11. Коваленко Л. П. Сутність інформаційно-правових норм і відносин / Л. П. Коваленко // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна: серія «Право». ? 2012. - Вип. 1028. - С. 51-55.

12. Коваленко Л. П. Деякі питання щодо побудови системи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна: серія «Право». ? 2012. - Вип. 1034. - С. 173-176.

13. Коваленко Л. П. Інформаційна діяльність/ Л. П. Коваленко // Правова інформатика. ? 2012. - № 4 (36). ? С. 10-13.

14. Коваленко Л. П. Суб'єкти інформаційних правовідносин / Л. П. Коваленко // Вчені зап. Таврійськ. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського: серія «Юрид. науки». ? 2012. ? № 2. - Т. 25 (64). - С. 376-379.

15. Коваленко Л. П. Особливості інформаційно-правових норм і відносин / Л. П. Коваленко// Форум права. - 2012. ? № 4. ? C. 121-125 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // www. nbuv. gov. ua/ e-journals/ FP/2012-4/12klpnіv.pdf

16. Коваленко Л. П. Деякі питання формування інформаційного права / Л. П. Коваленко // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. - 2012. ? № 4 (59). ? С. 87-93.

Коваленко Л. П. Деякі питання при побудові системи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту: серія «Право». ? 2012.? Вип. 19. - Том 3. -- С. 132-134.

Коваленко Л. П. Правовий режим інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення / Л. П. Коваленко // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту: серія «Правознавство». ? 2012. ? Вип. 636 ? С.105-111.

19. Коваленко Л. П. Проблеми правового регулювання інформаційних відносин / Л. П. Коваленко // Вісн. Акад. прав. наук України: зб. наук. пр. ? X.: Право, 2012. ? № 4 (71). ? С. 163-171.

20. Коваленко Л. П. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері інформаційної діяльності права / Л. П. Коваленко // Пробл. законності. ? 2012. ? Вип. 120. ? С. 165-169.

21. Коваленко Л. П. Об'єкт інформаційних правовідносин / Л. П. Коваленко // Право і безпека. ? 2012. ? № 5(47). ? С. 78-83.

22. Коваленко Л.П. Інформаційно-правове регулювання документованної інформації / Л.П. Коваленко //Інформація і право. - 2013. - № 1(7). - С. 58-60.

23. Коваленко Л.П. Рішення місцевих рад у системі джерел інформаційного права // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Серія «Право», 2013. - Вип. 1039. - С. 177-179.

24. Коваленко Л. П. Актуальні питання побудови інформаційного права / Л. П. Коваленко // Форум права. - 2013. ? № 1 ? C. 126-127 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // www. nbuv. gov. ua/ e-journals/ FP/2013-1/13klpnіv.pdf.

25. Коваленко Л.П. Соціальне призначення права / Л.П. Коваленко //Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Правознавство», - 2013. - Вип. 644 . - С. 50-54.

26. Коваленко Л.П. Деякі питання щодо побудови системи інформаційного права / Л.П. Коваленко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Серія «Право», 2013. - Вип. 1045. - С. 173-176.

27. Коваленко Л. П. Деякі питання щодо правопорушень в інформаційній сфері / Л. П. Коваленко // Форум права. - 2013. ? № 4 ? C. 126-127 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // www. nbuv. gov. ua/ e-journals/ FP/2013-4/13 klpnіv.pdf.

28. Коваленко Л.П. Пути совершенствования информационного законодательства/ Л.П. Коваленко //Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. - 2013. - № 10(88). - С. 71-75.

29. Коваленко Л.П. Понятие, основные черты и особенности правовых отношений в информационном праве/ Л.П. Коваленко //Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. - 2013. - № 5(83). - С. 69-76.

30. Коваленко Л.П. Этапы становления и развития информационного права в Украине/ Л.П. Коваленко //Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. - 2013. - № 5(83). - С. 76-81.

31. Коваленко Л.П. Некоторые вопросы классификации информатизации/ Л.П. Коваленко //Уральский научный вестник. - 2014. - № 1. - С. 44-56.

32. Коваленко Л.П. Некоторые проблемы формирования информационного права/ Л.П. Коваленко //Современный научный вестник. - 2014. - № 1. - С. 88-95.

Тези наукових доповідей і повідомлень, у яких додатково відображені наукові результати дослідження:

1. Коваленко Л. П. Деякі питання щодо визначення змісту інформаційного права України / Л. П. Коваленко // Програма «Східне партнерство» як правова платформа співпраці України і ЄС: тези доп. та наук. повідомл. наук-практ. семінару / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2012. - С. 442-444.

2. Коваленко Л. П. Методи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Інформаційне суспільство і держава: проблеми взаємодії на сучасному етапі: зб. наук. ст. та тез наук. повідомл. за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 жовтня 2012 р.) / редкол.: В. Г. Пилипчук, С. Г. Серьогіна, І. В. Яковюк. - Х.: Вид-во ТОВ «Друкарня Мадрид» ? 2012. - С. 32.

3. Коваленко Л. П. Правові засади інформаційного права / Л. П. Коваленко // Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина: зб. наук. ст. та тез наук. повідомл. за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 23 листопада 2012 р. / редкол.: А. П. Гетьман, О. П. Бущан, О. Р. Дашковська. - Полтава, 2012. - С. 12.

4. Коваленко Л. П. Деякі питання інтернет-відносин / Л. П. Коваленко // Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актальні проблеми та шляхи їх вирішення: матер. постійно діючого наук.-практ. семінару. - / голов.ред. С. С. Кучерина. - Х.: Оберіг, 2013. - С. 89-99.

5. Коваленко Л. П. Правове регулювання інформаційних відносин в галузі масової інформації / Л. П. Коваленко // Приватний сектор безпеки: сучасний досвід та проблеми правового регулювання: зб. тез доп. Першої міжнар. наук.-практ. конф. - Х.: Вид-во ТОВ «Друкарня Мадрид», 2013. - С. 191-194.

6. Коваленко Л. П. Источники информационного права Украины / Л. П. Коваленко // Современные взгляды на систему права: междунар. науч.-практ. конф. - М.: Моск. центр прав. иследований, 2013. ? С. 61-64.

7. Коваленко Л.П. "Організація адміністративної діяльності служби Державної автомобільної інспекції МВС України"/ Л. П. Коваленко // Міжнародна юридична науково-практична Інтернет-конференція на тему: «Актуальні питання права та правової держави: наукова дискусія» Збірник тез доповідей - Х.: Вид-во ТОВ «Друкарня Мадрид», 2013. - С.191-194.

8. Коваленко Л.П.«Організіція адміністративної діяльності ОВС на транспорті » / Л. П. Коваленко //VIІI Международная научно-практическая конференция «Наука и образование без границ - 2013/2014 г.». - Польша - С. 15-20.

9. Коваленко Л.П. Співвідношення адміністративного процесу і інформаційного процесу. / Л. П. Коваленко /Адміністративний процес: сучасний стан та шляхи вдосконалення: матеріали круглого столу, 10 грудня 2013. - Запоріжжя : КПУ, 2013. - С.18-21.

10. Коваленко Л.П. Принципи інформаційного права / Л. П. Коваленко // Правове життя сучасної України: матер. Міжнар. наук. -практ. конф. (16-17 травня 2013 р.) Т. 2 - Одеса.: Фенікс, 2013. - С. 66-68.

11. Коваленко Л.П. Щодо поняття та особливостей правових відносин в інформаційному праві / Л. П. Коваленко «Актуальні питання розвитку адміністративного права та правоохоронної діяльності»: зб. тез доп. наук.-практ. Інтернет-конференції (15-30 травня 2013 р.) - Луганськ : Вид-во ЛДУВС , 2013. - С. 76-83.

АНОТАЦІЇ

Дисертацію присвячено проблемам становлення й розвитку інформаційного права України. Названо етапи еволюції інформаційного законодавства в Україні, розкриваються поняття «інформаційна сфера», «інформаційне право», «інформаційна діяльність», «інформаційно-правова норма», «інформаційний процес» і запрпоновано авторські дефініції наведених правових категорій.

Значна увага приділяється з'ясуванню системи, функцій і принципів інформаційного права, визначається їх зміст і класифікація. Наводяться аргументи на користь того, що найбільш витриманими в теоретичному плані й найбільш придатними для української системи правового забезпечення функціонування національного інформаційного суспільства є прийняття Інформаційного кодексу України. У зв'язку із цим, окреслюються концептуальні підходи до розвитку законодавства в інформаційній сфері, вказуються конкретні пропозиції щодо його вдосконалення. Запропоновано проект Концепції розвитку інформаційного права та інформаційного законодавства України, в який значно розвинуто ідеї, що висувалися науковцями раніше.

Уточнюються система, завдання, функції й повноваження суб'єктів інформаційного права, напрямки їх взаємодії і шляхи підвищення ефективності інформаційного законодавства і практики його застосування .

Аргументується положення щодо впровадження в національну модель міжнародних стандартів інформаційного суспільства. Здійснено порівняльний аналіз законодавчого регулювання інформаційних відносин в Україні й у зарубіжних державах, на підставі чого опрацьовані пропозиції щодо можливостей використання зарубіжного досвіду в законотворчій діяльності Української держави.

Ключові слова: інформаційне право, інформаційно-правові відносини, інформаційна сфера, інформаційна діяльність, інформаційно-правова норма, інформаційне законодавство.

Диссертация посвящена проблемам становления и развития информационного права Украины. Названы этапы эволюции информационного законодательства в Украине, раскрывается генезис понятий «информационная сфера», «информационное право», «информационная деятельность», «информационно-правовая норма», «информационный процесс» и предлагается авторские дефиниции указанных правовых категорий.

Значительное внимание уделяется выяснению системы, функций и принципов информационного права. Определяются их содержание и классификация. Приводятся аргументы в пользу того, что наиболее ефективным в теоретическом плане для украинской системы правового обеспечения функционирования национального информационного общества является принятие Информационного кодекса Украины. В этой связи очерчены концептуальные подходы к развитию законодательства в информационной сфере, указываются конкретные предложения относительно его совершенствования. Предложен проект Концепции развития информационного права и информационного законодательства Украины, в котором развиваются идеи, высказанные учеными ранее.

Уточняются система, задачи, функции и полномочия субъектов информационного права, направления их взаимодействия и пути повышения эффективности информационного законодательства и практики его применения.

Аргументируются положения относительно в национальную модель внедрения международных стандартов информационного общества. Осуществлен сравнительный анализ законодательного регулирования информационных отношений в Украине и в других странах, на основании чего сделаны предложения, касающиеся возможности использования зарубежного опыта в законотворческой деятельности Украинского государства.

На основании достижений юридической науки, норм дей ствующего законодательства, практики их применения осуществлено теоретическое обобщение важной научной проблемы становлення и развития информационного права Украины, очерчено концептуальне основы и наработано современные представления о сущности и содержании, природе и особенностях информационного права Украины, решены проблемы его становлення и развития, выяснены его правовые основы, соотношение и взаимодействие с другими отраслями права отечественного материального и процесуального права, разработано и предогставлено научно обоснованные предложения по усовершенствованию правового регулирования в информационной сфере с учетом национального и международного опыта определен предмет и метод исследуемого права, содержание информационных правоотношений, а также осуществлена класификация последних. ? определить и обосновать этапы становления и развития информационного права в Украине; раскрыто понятие «информационное право Украины», «правовые принципы информационного общества», «информационный процесс» и навести их авторскую дефиницию; осуществлена классификация системы функций и принципов информационного права, раскрыто их содержание, проведена классификация и проработаны теоретико-правовые принципы развития этой отрасли права; предложена система присущих информационному праву методов правового регулирования, проведен их анализ; приведено личное виденье системы правового обеспечения функционирования национального информационного общества; рассмотрены концептуальные подходы к развитию законодательства в информационной сфере, предоставлены конкретные предложения относительно его совершенствования через принятие Информационного кодекса Украины; очерчена система, задание, функции и полномочия субъектов информационного права, направления их взаимодействия и пути повышения эффективности практики применения действующего законодательства; разработана система административных правонарушений в информационной сфере, раскрыто их понятие и характеристика, рассмотрены особенности применения юридической ответственности за них; обоснован авторский взгляд на систему и содержание информационно-правовых институтов; осуществлен сравнительный анализ законодательного регулирования информационных отношений в Украине и в зарубежных государствах, предложены рекомендации и обоснована необходимость и пути внедрения международных стандартов информационного общества в национальное законодательство; определена структура и содержание авторского проекта Информационного кодекса Украины.

Ключевые слова: информационное право, информационно-правовые отношения, информационная сфера, информационная деятельность, информационно-правовая норма, информационное законодательство.

Dissertation is devoted to problems of formation and development of information law in Ukraine. Stages of evolution of information legislation in Ukraine are named, genesis of the concepts of “information environment”, “information law”, “information activity”, “information and legal norm”, “information procedure” is revealed and the author's definitions of these legal categories are suggested.

Considerable attention is paid to clarification of the system, functions and principles of information law. Their content and classification are defined. The arguments are given, revealing the fact that the most effective in theoretical terms for Ukrainian system of legal provision of functioning of the national information society is the adoption of Information Code of Ukraine. In this regard, conceptual approaches to the development of legislation in the information field are outlined, specific suggestions for its improvement are shown. Draft Concept of the information law and information legislation of Ukraine is proposed, which develops the ideas, expressed by scientists earlier.

System, tasks, functions and powers of the subjects of information law are specified, together with directions of their interaction and ways of improvement of the effectiveness of information legislation and its practice of its application.

Provisions regarding implementation of international standards of information society in the national model are proved. The comparative analysis of legal regulation of information relations in Ukraine and in other countries is made, on the basis of which proposals are made regarding the possibility of using of foreign experience in the law-making activity of the Ukrainian state.

Key words: information law, information and legal relationships, information environment, information activity, information and legal norm, information legislation.

Размещено на Allbest.ru